МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
МИКОЛАЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Фінансовий облік»
на тему: Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у товаристві з
обмеженою відповідальністю «Нива» Веселинівського району

Виконала: здобувач вищої освіти

групи Б 3/1 Мардар Маргарита Олексіївна
Перевірила: викладач
Марковська Т.С.

Миколаїв – 2021
 2

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ..............5
1.1. Законодавчо-нормативні аспекти обліку малоцінних та
швидкозношуваних предметів................................................................................5
1.2. Теоретичні аспекти обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів.................................................................................................................14
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НИВА»
ВЕСЕЛИНІВСЬКОГО РАЙОНУ.............................................................................20
РОЗДІЛ 3 СТАН ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ
МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ У
ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ «НИВА»
ВЕСЕЛИНІВСЬКОГО РАЙОНУ.............................................................................25
3.1. Первинний та зведений облік малоцінних та швидкозношуваних
предметів.................................................................................................................25
3.2. Аналітичний та синтетичний облік малоцінних та
швидкозношуваних предметів..............................................................................29
3.3. Напрями вдосконалення обліку малоцінних та
швидкозношуваних предметів..............................................................................31
ВИСНОВКИ...............................................................................................................35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................38
ДОДАТКИ..................................................................................................................42
 3

ВСТУП

У господарській діяльності кожного підприємства використовується

значна група засобів праці порівняно невеликої вартості і зі скороченим
терміном служби. Такі засоби є малоцінними активами.
Сьогодні малоцінні активи для цілей адекватного облікового
відображення поділяються на категорії: малоцінні та швидкозношувані
предмети та малоцінні необоротні матеріальні активи, що зумовлює
застосування специфічної облікової методики у практичній діяльності суб'єктів
господарювання.
Проблеми визнання та обліку швидкозношуваних предметів досліджують
вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти, зокрема: Ю. Крот, П. Куцик та Р.
Шумило, І. Малярчук та З Холод, О. Наумчук, О. Роєва, В. Рорат, Р. Шумило та
інші.
Мета курсової роботи полягає у дослідження особливостей обліку
малоцінних та швидкозношуваних предметів сільськогосподарських
підприємств. Відповідно до мети в роботі вирішені такі задачі:
− проаналізовано теоретичні та нормативно-правові основи обліку
малоцінних та швидкозношуваних предметів;
− досліджено фінансово-економічні показники діяльності на
досліджуваному підприємстві;
− охарактеризовано особливості обліку та обґрунтовано шляхи
вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на
сільськогосподарському підприємстві.
Об’єктом дослідження є процес обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нива» (далі –
ТОВ «Нива») Веселинівського району
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і
практичних особливостей обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Період дослідження з 2017 р. по 2019 р.
 4

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних

вчених з теорії і обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів,
законодавчі акти, нормативні документи, довідкові, інструктивні, методичні
матеріали та рекомендації міністерств і відомств, періодичні видання, регістри
синтетичного та аналітичного обліку, статистична та фінансова звітність
досліджуваного підприємства.
Для вирішення поставлених завдань використано методи теоретичного
узагальнення і порівняння (розкриття економічної суті малоцінних та
швидкозношуваних предметів, необхідності обліку на підприємствах), аналізу і
синтезу, статистичні та економіко-математичні методи (для визначення розміру
та спеціалізації досліджуваного підприємства, для розрахунку та аналізу
наведених даних).
Дослідження складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку
використаних джерел з 36 найменувань та додатків. Загальний обсяг курсової
роботи складає 42 сторінки друкованого тексту.
 5

РОЗДІЛ 1
ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ
МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

1.1. Законодавчо-нормативні аспекти обліку малоцінних та

швидкозношуваних предметів

Господарська діяльність підприємств здійснюється та регулюється

певними правилами та законами. Основою регулювання в економіці будь-якої
країни є нормативно-правова база. Законодавче регулювання складає основу
правової бази та визначає основні правила діяльності будь-яких підприємств,
саме це регулювання відповідає за налагодженість відносин не лише між
суб’єктами господарювання, але й між фізичними особами. Таким чином
законодавче регулювання утворює фундамент та здійснює низку функцій які
покладені на законодавчу систему та безпосередньо впливають на ведення
підприємницької діяльності.
До нормативно-правових документів які визначають порядок організації
та обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів належать нормативні
документи різних рівнів які визначаючи основи діяльності суб’єкта
господарювання в сфері обліку, оподаткування та контролю здійснюють
опосередкований вплив на процес руху МШП та відповідно його облікове
відображення.
Малоцінні та швидкозношувані предмети (далі – МШП) – це запаси, які
не відразу споживаються (при виробництві чи з іншою метою) та
використовуються протягом не більш ніж одного року (або нормального
операційного циклу, якщо він довший за рік). Відповідно, якщо придбаваються
запаси, які утримуються підприємством не з метою подальшого продажу та
використання яких є довготривалим, то в бухгалтерському обліку вони
зараховуються на баланс як МШП. Отже, інструменти, господарський інвентар,
спеціальне обладнання, як правило, належать до МШП [12].
 6

Порядок бухгалтерського обліку виробничих запасів, а, зокрема, МШП

визначається різними суб’єктами в межах їх повноважень та представлені
відповідними рівнями (міжнародний, державний та рівень підприємства), що
будують систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку
виробничих запасів/
На рівні нормативного регулювання представленого кодексами та
законами операції з руху МШП регулюються виходячи із певних
організаційних моментів які можуть мати опосередкований вплив на
бухгалтерське відображення операцій з рухом МШП.
Безпосередньо правові норми регулювання організації ведення
бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні визначені в
Законі України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік,
фінансову звітність в Україні» [23].
Закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення
бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємством
відповідно до чинного законодавства. Фінансова звітність та методи ведення
бухгалтерського обліку визначаються національними Положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та не суперечать міжнародним
стандартам. Також згідно вимог Закону кожна господарська операція, що
відображається на рахунках бухгалтерського обліку має ґрунтуватися на даних
первинного документа. Під час обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів підприємство повинно дотримуватися основних принципів
бухгалтерського обліку, які закладені в цьому Законі.
Найбільший вплив на здійснення діяльності та визначення особливостей
операцій з МШП мають кодекси, зокрема, Податковий кодекс України, який
регулює відносини в сфері податків і зборів та визначає вичерпний перелік
зборів та податків, що установлені в Україні. В цьому кодифікованому законі
також йде мова про порядок адміністрування податків і зборів, платників
податків і зборів, повноваження контролюючих органів, компетенцію та
обов'язки посадових осіб при здійснені податкового контролю, а також
 7

визначена відповідальність таких осіб при порушенні податкового

законодавства. У ПКУ не дано визначення, що таке МШП. Головне тут те, що
цей об'єкт не можна віднести до ОЗ, тому що він використовується менше
одного року і його вартість у більшості випадків менша за 6000 грн (визначення
з пп. 14.1.138 ПКУ). МШП слід обліковувати в податковому обліку за тими
самими правилами, що й звичайні запаси (списання у виробництво чи
використання) [18].
В ПКУ розглядаються важливі моменти щодо податкового обліку МШП.
Так, передбачено відображення запасів у податковому обліку, згідно з яким
витрати на придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів у
податковому обліку відображаються у складі валових витрат в повній сумі в
момент їх понесення (оплати) або момент оприбуткування.
У податковому обліку витрати щодо МШП потраплять до податкових Для
спецодягу, який за своєю суттю належить до МШП є певні особливі норми.
Так, відповідно до п. 140.1.1, витрати платника податку на забезпечення
найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим)
одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального
захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також
продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється КМУ,
та/або галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу,
спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, враховуються
під час визначення об'єкта оподаткування у складі витрат [18.
Знову ж як і в бухгалтерському обліку, залежно від того, для чого
застосовують МШП, витрати на їх придбання потраплять до:
 собівартості виготовленої та реалізованої продукції (виконаних
робіт, наданих послуг), згідно з п. 138.8 та 138.8.5 Податкового Кодексу. Їх
показують у податковому обліку за датою визнання доходу від реалізації такої
продукції (товарів, робіт) п. 138.4 ПКУ;
 адміністративних витрат(п 138.10.2 ПКУ);
 витрат на збут (п 138.10.2 ПКУ);
 8

 інших податкових витрат (п 138.12.2 ПКУ).

У трьох останніх випадках затрати на МШП показують у тому звітному
періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення
бухгалтерського обліку, а саме в періоді передачі МШП у користування (п
138.5 ПКУ). Не забувайте, що будь-які витрати можуть потрапити до
податкових лише за наявності підтвердних документів (п 138.2 ПКУ);
В Податковому кодексі України передбачено включення до податкового
кредиту тільки ті суми податку, по яких вірно оформлено податкові накладні.
Підставою для нарахованого податкового кредиту під час поставки малоцінних
та швидкозношуваних предметів за готівку є розрахунковий документ належно
оформлений із зазначенням загальної суми такого платежу, суми податку та
податкового номера постачальника (п 198.3 ПКУ) [18].
Податковий кредит у повному обсязі формується лише за тими
малоцінними та швидкозношуваними предметами, які заплановано надалі
використовувати в оподатковуваних операціях в межах господарської
діяльності платника податків. При цьому платник податку – покупець
малоцінних та швидкозношуваних предметів включає суму ПДВ до складу
податкового кредиту на підставі виписаної постачальником (продавцем)
податкової накладної. Податковий кредит з ПДВ буде лише за наявності
правильно оформленої податкової накладної або інших відповідних документів,
передбачених п. 201.11 ПКУ (п. 138.10.2 ПКУ) [18].
Якщо МШП не втратив своїх якісних характеристик під час експлуатації
протягом певного строку і згодом може використовуватися знову. Наприклад,
спеціальний одяг, який обліковувався на підприємстві як МШП а згодом був
переданий в експлуатацію, може повернутися на склад.
МШП, які видаються працівникам для виконання службових функцій, є
власністю підприємства та залежно від терміну використання підлягають
обов'язковому поверненню у випадках:
 звільнення працівника з підприємства;
 9

 переведення працівника на іншу роботу (до іншого цеху, відділу

тощо);
 зміни виду робіт, впровадження нових технологій, введення нових
або заміни наявних знарядь праці;
 завершення виконання працівником робіт, для яких був потрібен
цей МШП;
 дострокового зносу МШП (для підтвердження їх непридатності для
подальшого використання в діяльності).
Відповідно до Національного цивільного законодавства будь-який
господарський правочин між суб'єктами підприємництва оформляється догово-
ром. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV із змінами та
доповненнями регулює порядок здійснення відносин у першу чергу договірних
відносин. Необхідно відмітити, що цей законодавчий документ має важливе
значення для всіх суб'єктів господарювання що також впливає на особливості
руху МШП оскільки надходження та вибуття МШП залежатиме як від
вибраного договору так і від умов які в ньому визначено [32].
Статтею 208 Цивільного Кодексу передбачено, що правочин між
юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
В розділі «окремі види зобов'язань» даються загальні положення про
купівлю-продаж товару, укладання договору купівлі-продажу, обов'язки та
відповідальність продавця, правові наслідки порушення умови договору, ціна
товару, оплата і страхування товару.
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV [4].
спрямований на визначення основ здійснення діяльності суб'єктами
господарювання різних форм власності.
Порядок надходження та приймання малоцінних та швидкозношуваних
предметів регулюється умовами договорів. Невідповідності за якістю і
асортиментом регулюється ст. 669-672 ЦКУ а саме 336 дає право підприємству
самостійно розпорядитися малоцінними та швидкозношуваними предметами
від яких відмовляється постачальник [32].
 10

В IV розділі «Господарські зобов'язання» дається загальна

характеристика господарських зобов'язань, що таке господарські договори, ціни
і ціноутворення у сфері господарювання;
Статтею 180 цього Кодексу встановлено, що господарський договір
вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачений законом порядку
та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Якщо підприємство
немає відповідної ліцензії, то відповідно до статті 207 договір може бути
визначений недійсним.
Невідповідності за якістю і комплектністю при надходженні малоцінних
та швидкозношуваних предметів регулюються статтею 268-270 ГКУ, а також
бездокументна поставка малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Митний кодекс має безпосередній вплив на рух операцій з МШП оскільки
визначає перелік товарів які можуть бути експортовані та імпортовані та низку
інших особливостей які мають визначальний вплив на здійснення
господарської діяльності в сфері зовнішньої торгівлі [12].
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації
про МШП і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Дане положення визначає метрологічні
засади формування в бухгалтерському обліку інформації про малоцінні та
швидкозношувані предмети і розкриття її у фінансовій звітності. Дається
визначення первісної оцінки малоцінних та швидкозношуваних предметів,
оцінки вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів та оцінки
малоцінних та швидкозношуваних предметів на дату балансу.
Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети - це
активи, що використовуються протягом не більш як одного року або
операційного циклу, якщо він понад один рік. Вартісну межу малоцінних
швидкозношуваних предметів чинним законодавством не встановлено, її може
бути встановлено підприємством самостійно в обліковій політиці [20].
МШП у бухгалтерському обліку саме як частину запасів показують за
первісною вартістю згідно з п. 9 П(С)БО 9 . Так, первісною вартістю МШП, що
 11

придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних

витрат:
 суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику
(продавцю), за мінусом непрямих податків;
 суми ввізного мита;
 суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не
відшкодовуються підприємству/ установі;
 транспортно-заготівельні витрати;
 інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів та
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із
запланованою метою.
Надлишки малоцінних та швидкозношуваних предметів виявлені при
інвентаризації оприбутковуються, як безоплатно отримані (п. 12).
Деталізований перелік предметів, що належать до МШП П(С)БО 9, на
жаль, не обумовлює. Водночас, певну підказку із цього приводу містить
Інструкція № 291, яка зобов'язує обліковувати на рахунку 22, зокрема:
 інструменти;
 господарський інвентар;
 спеціальне оснащення;
 спеціальний одяг та взуття, тощо [20].
Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку капіталу, зобов'язань,
активів і господарських операцій організацій і підприємств [17] та Інструкції
про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої
Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 10.11.1999 р. (із останніми
змінами та доповненнями від 27.06.2013 р.) [24], для обліку й узагальнення
інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів,
що належать підприємству та знаходяться у складі запасів призначено рахунок
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». За дебетом рахунку 22
 12

відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені

малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю
відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із спи-
санням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування
таких предметів. Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних
предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, установлених,
виходячи з потреб підприємства [1].
У Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку запасів,
затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2 (із
останніми змінами та доповненнями від 30.12.2013 р. ) зазначаються ще два
критерії визнання МШП активом [10]:
 підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом
власності або з правом повного господарського оперативного управління на
придбані (отримані) запаси;
 підприємство здійснює управління та контроль за МШП.
Важливим нормативним документом є Наказ Міністерства статистики
України від 22.05.96 р. № 145 «Про затвердження типових форм первинних
облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів». В
цьому документі затверджено типові форми з обліку малоцінних
швидкозношуваних предметів, які повинні застосовувати підприємства всіх
форм власності [25].
В Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,
знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ
від 22.02.96 р. № 116 визначається розмір збитків від розкрадання, нестачі,
знищення (псування) малоцінних та швидкозношуваних предметів на
підприємстві.
Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань 02.09.2014 р.
№ 879 п. 4.1 інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та
окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при
інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із
 13

зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту,

одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично
встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.
На малоцінні та швидкозношувані предмети, які обліковуються в
оперативному порядку, інвентаризаційні описи не складаються, а перевіряється
фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом
зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому нестача
предметів оформлюється актом.
Спецодяг та предмети індивідуального користування, відправлені у
прання та ремонт, перевіряються на підставі документів надавача послуг.
Інструкція про інвентаризацію основних засобів нематеріальних активів
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків,
затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. № 69 передбачає
проведення інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів за
Наказом керівника підприємства (п. 11.1) постійно діючою інвентаризаційною
комісією. Згідно з п. 11.3 та п. 11.4 Інструкції, робочі інвентаризаційні комісії
разом з бухгалтерією підприємства розробляють пропозиції щодо заліку нестач
і надлишків у результаті пересортиці і враховувати вимоги п. 11.12, де
допускається пересортиця тільки МШП однакового найменування. Тут же
описано порядок заліку нестач і надлишок при пересортиці [26].
Також в підсумку необхідно що важливим нормативним актом, який діє
сьогодні в Україні і в якому наведений перелік та класифікація МШП, заходи
щодо організації обліку і збереження МШП є Положення з бухгалтерського
обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (додаток до листа
Міністерства фінансів СРСР від 18 жовтня 1979 р. № 166) [21]. Значна частина
його положень не відповідає вимогам діючих на сьогодні нормативних актів
(П(с)БО, Плану рахунків та інструкції до нього), особливо щодо складу об'єктів
які відносять до МШП, оцінки їх, списання з балансу.
При цьому, відповідно до постанови Верховної Ради України «Про
порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства
 14

СРСР» від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ, Положення № 166 діє в частині, що не

суперечить вимогам чинного законодавства України [27].
Також важливою складовою удосконалення правового забезпечення
МШП є ефективна облікова політика в господарстві. Положення облікової
політики в частині МШП, визначені в Наказі про облікову політику, є
своєрідним вибором способу ведення обліку та складання звітності не тільки
для зовнішніх, але і внутрішніх користувачів. Отже, як інформація, що
розкриває особливості ведення обліку, щодо МШП в обліковій політиці,
важливими є наступні моменти: визначення переліку об'єктів обліку МШП та їх
структури і класифікації; визнання й первісна оцінка; оцінка споживання, руху
та вибуття МШП; способів обліку – партійний, сортовий чи за залишками –
сальдовий.
Узагальнюючи звернемо увагу на те, що нормативно-правове
регулювання обліку та оподаткування МШП в цілому сформоване, але є ряд
проблемних моментів які потребують подальшого розвитку та вдосконалення,
про що свідчить наявність певних розбіжностей в нормативно-правовій базі
щодо класифікації МШП, віднесенні малоцінних та швидкозношуваних
предметів до певного виду активу.

1.2. Теоретичні аспекти обліку малоцінних та швидкозношуваних

предметів

Малоцінні активи для української облікової науки та практики об'єкт

достатньо новий, тому доцільно систематизувати організаційно-методичні
засади обліку таких активів у різних країнах. Означені підходи
диференціюються залежно від зміни ступеня державної регламентації обліку
Error: Reference source not found[35].
Обґрунтованим буде виокремити три узагальнені підходи до визнання та
подальшого облікового відображення малоцінних активів:
 15

 групування однорідних об'єктів у складі оборотних та необоротних

активів (США, Україна),
 систематизація подібних предметів у складі оборотних активів
(Росія, Білорусія, Молдова),
 відображення малоцінних активів за спеціальними статтями витрат
(Великобританія).
Отже, розмежування малоцінних активів на оборотні та необоротні
характерне для країн, що широко використовують у практиці обліку
американські стандарти GAAP. Віднесення активів до поточних або
довгострокових залежить від внутрішньо встановленого строку корисного
використання.
Визнання малоцінних активів переважно у складі оборотних було
притаманне для країн колишнього Радянського Союзу.
Встановлення вартісної межі для виокремлення допоміжних засобів праці
є характерним також для облікової практики Великобританії. У вирішенні
даного питання керуються принципом істотності (materiality). Цю істотність на
практиці слід розуміти як суттєвість фінансової звітності.
Сучасна облікова практика провідних країн Європи розвивається у
напрямі зростання вартісної межі малоцінних активів, що можуть бути
одномоментно списані за нормами податкового законодавства. Так, у
Німеччині критерій малоцінності активів до 31 грудня 2017 року був
визначений на рівні 410 євро (без податку на додану вартість), а з 1 січня 2018
року цей показник сягнув рівня 800 євро [36].
Питання визначення економічної сутності та складу таких елементів
активів, як малоцінні та швидкозношувані предмети й необоротні матеріальні
активи детально опрацьовано А. В. Алексєєвою [1]. Крім розкриття порядку
обліку активів з низькими показниками вартості, автор приділяє значу увагу
формуванню звітної інформації про них з урахуванням вимог міжнародних
стандартів фінансової звітності.
 16

Доповнюючи прогалини неоднозначно трактування складу малоцінних

активів О. Роєва [28] зазначає, що на різних підприємствах один і той же
предмет може знаходитись в експлуатації протягом різних періодів і, як на-
слідок – його віднесення до різних видів активів за критерієм тривалості
перебування у операційному циклі. Тому автором пропонується делегування
обов'язків обґрунтування строків використання активів спеціально створеній
комісії з закріпленням цих рішень відповідними документами.
Методику обліку малоцінних активів у наукових джерелах зазвичай
визначають із урахуванням їх поділу на оборотні та необоротні [8]. Відповідно
до швидкозношуваних предметів застосовують вимоги П(С)БО 9 «Запаси» [20]
та обліковують їх на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», а
до малоцінних необоротних матеріальних активів – П(С)БО 7 «Основні засоби»
[19] і обліковують їх на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні
активи».
Така методика активізує наукову дискусію. Так, на думку А. Грінько, у
Плані рахунків взагалі недоцільно виділяти зазначених вище рахунків:
«...розподіл на основні та малоцінні та швидкозношувані предмети не має
сенсу. Малоцінні предмети за своєю функціональною роллю на підприємстві є
такими ж засобами праці, як і основні» [5].
Моссаковський В. пропонує повернутися до практики обліку, що існувала
до запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку
та використовувати для обліку подібних об'єктів тільки рахунок 22 «Малоцінні
та швидкозношувані предмети» [14]. Така наукова позиція суперечить вимогам
міжнародних стандартів фінансової звітності, які є методологічною базою
стандартів національних.
Сутнісні аспекти визнання малоцінних активів для цілей податкового
обліку роз'яснює Ю. Крот [6]. Отже, під малоцінними необоротними
матеріальними активами в контексті Податкового кодексу [18] логічно розуміти
матеріальні активи, очікуваний термін корисного використання яких понад рік
(або операційний цикл, якщо він довший за рік) із дати введення в
 17

експлуатацію, та вартість яких не більше ніж 1000 грн (із 2012 р. – не більше
ніж 2500 грн, на сьогодні – 6000 грн). Крім того, податкове законодавство
визнає лише активи, використовувані у основній господарській діяльності під-
приємств.
Крім того, з метою визнання податкового кредиту з податку на додану
вартість законодавство вимагає здійснювати і доводити витрати на придбання
активів з подальшим використанням в оподатковуваних ПДВ операціях (п.
198.3 ПКУ).
Для уникнення суперечок з фіскалами підприємствам у практиці
рекомендується оформлювати наказ про купівлю цих об'єктів з докладним
описом необхідності такого придбання для цілей основної господарської діяль-
ності [16].
Відповідно до п. 145.1.9 ПКУ, амортизацію з метою оподаткування
нараховують за методом, визначеним наказом про облікову політику для
складання фінансової звітності. І хоча витрати на придбання та створення
МНМА не входять до переліку амортизованих (п. 144.1 ПКУ), вони однозначно
підлягають податковій амортизації [18]. На це вказує п. 14.1.20 ПКУ через
формулювання: «вартість малоцінних необоротних матеріальних активів, яка
амортизується». Арсенал нормативно закріплених податковим законодавством
методів: прямолінійний, виробничий, метод 50%:50%, 100%. Найбільш
поширеними у обліковій практиці вітчизняних підприємств є два останні.
Значну питому вагу серед об'єктів малоцінних активів займає спеціальний
одяг та взуття. У практиці часто працівники, звільняючись, не повертають
комплект одягу і взуття, що призводить до необхідності сторнування податко-
вих витрат через втрату зв'язку з основною діяльністю. Для усунення
негативних наслідків появи у цьому випадку сум податкових недоїмок О. Роєва
[28] пропонує методику розрахунку залишкової вартості засобів індивіду-
ального захисту працівників, що дозволить залишити частину витрат у складі
податкових. Такий крок одночасно дозволить зберегти й частину податкового
кредиту з податку на додану вартість.
 18

Пропозиції науковців щодо удосконалення синтетичного обліку

малоцінних активів, в основному, формулюються навколо деталізації рахунків.
Терещенко В. С. та Москаленко А. І. вважають, що більш доцільно
просто виключити слово «малоцінні» із назви рахунку 22 та перейменувати
його на «Швидкозношувані предмети» [31].
Як наслідок, у робочому плані рахунків головні бухгалтери підприємств
можуть відкривати до рахунку 22 два субрахунки: 221 «Малоцінні
швидкозношувані предмети» та 222 «Дорогоцінні швидкозношувані предмети».
Ця наукова пропозиція актуалізує розробку обґрунтованої та не
ускладненої для практиків методики сумового визначення критерію
«дорогоцінності».
Шумило Р. Р. наголошує на необхідності отримання інформації не тільки
про такі активи на складі, але і в експлуатації [35].
Запропонована автором методика обліку реалізується за допомогою
субрахунків 221 «Швидкозношувані предмети на складі», 222
«Швидкозношувані предмети в користуванні», 223 «Знос швидкозношуваних
предметів». Запровадження останнього субрахунку, на думку авторського
колективу, зумовлене тим фактом, що вартістю малоцінних активів у складі не-
оборотних «як складова засобів праці повинна амортизуватися, що стане
запорукою рівномірного розподілу їх вартості між операційними циклами та
забезпечить фінансування операцій з їх оновлення».
Іншим напрямом можливого уточнення одиниць обліку є відкриття
аналітики нижчого рівня деталізації за видовим критерієм об'єктів [30]. До
синтетичного рахунку 221 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» наступні
аналітичні рахунки: 221.1 «Центральний інструментальний склад»; 221.2
«Спеціальний одяг»; 221.3 «Господарський інвентар»; 221.4 «Офісне об-
ладнання і канцтовари»; 221.5 «Інші малоцінні і швидкозношувані предмети».
Для посилення рівня внутрішнього контролю операцій з малоцінними
необоротними активами та їх підвищення їх схоронності доцільно ввести
окремий субрахунок для таких активів, що перебувають у експлуатації. До су-
 19

брахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» доцільно відкрити

окремий рахунок, наприклад, 1121 «Малоцінні необоротні матеріальні активи в
експлуатації» [33].
Означене нововведення дозволить збільшити вартісний вираз оборотних
активів на балансів підприємств та буде підґрунтям для правильного
проведення інвентаризації.
Вважаючи доречним виокремлення на субрахунках показників
малоцінних активів у складі оборотних, С. Й. Сажинець [29] пропонує чітко
вказати на тривалість перебування таких активів у операційному циклі і виокре-
мити ще й транспортно-заготівельні витрати на їх придбання: «доцільно
змінити назву рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» на
«Оборотні малоцінні та швидкозношувані матеріальні і нематеріальні активи»
та в практичній діяльності використовувати такі субрахунки для обліку
операцій з матеріальними активами: 221 «ОМШМА на складі»; 222 «ОМШМА
в експлуатації»; 223 «Оборотні швидкозношувані матеріальні активи в експ-
луатації»; 224 «Зношення оборотних швидкозношуваних матеріальних
активів»; 225 «Транспортно-заготівельні витрати на придбання ОМШМА».
Напрям розвитку наукової дискусії щодо такої пропозиції вбачається у
можливому ускладненні облікових процедур і «загромадженні» інформаційного
масиву, оскільки транспортно-заготівельні витрати за всіма видами оборотних
активів, що методологічно відносяться до запасів, автор пропонує обліковувати
окремо.
Отже, головними напрямами розвитку наукової дискусії стосовно
облікового відображення малоцінних активів є: розробка критеріїв
однозначного визнання активів у складі малоцінних з розподілом за ознакою
тривалості перебування у операційному циклі, гармонізація положень
бухгалтерського і податкового обліку, подальше реформування системи
нормативного забезпечення у контексті вимог міжнародних стандартів
фінансової звітності.
 20

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «НИВА»
ВЕСЕЛИНІВСЬКОГО РАЙОНУ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» знаходиться в

Веселинівського районі Миколаївської області. Центральна садиба
господарства знаходиться у с. Ставки.
Рельєф території ТОВ «Нива» рівнинний. За винятком неглибоких
замкнутих впадин. В процесі ґрунтоутворення на рівнині сформувалися
чорноземи південні. Загалом кліматичні умови дозволяються займатися
виробництвом сільськогосподарської продукції.
Клімат в межах господарства помірно теплий з помірно жарким, дуже
посушливим літом та прохолодною малосніжною зимою. Середньорічна
температура 8,2 оС, при цьому найбільш холодним місяцем є січень, а найбільш
теплим – липень. Середня кількість опадів на рік – 407-418 мм. Внаслідок такої
ярко вираженої посушливості вегетація сільськогосподарських культур
відбувається при недостатності опадів і ґрунтової вологи. Тому всі агротехнічні
заходи повинні бути спрямовані на зберігання, нагромадження і раціональне
використання атмосферних опадів.
По всій території поширені різні ґрунтоутворюючі породи, але
найбільшого поширення набули леси на яких утворилися найбільш родючі
ґрунти – чорноземи звичайні та південні. Потужність гумусового шару досягає
46-50 см.
Природні умови господарства загалом сприятливі для
сільськогосподарського виробництва. Теплий клімат, довгий вегетаційний
період, короткий зимовий період особливо сприятливі для вирощування
зернових культур, соняшнику, кормових культур, цьому також сприяють
родючі чорноземні ґрунти. Але нестача вологи чинить свою негативну дію на
вирощування культур, зокрема зернових, і господарство на теперішньому етапі
не має можливості протистояти наведеному природному фактору і, як наслідок
– втрата певної частки природної родючості ґрунту.
 21

Місцезнаходження господарства по відношенню до основних ринків

збуту сільськогосподарської продукції досить вигідне.
У табл. 2.1 проаналізуємо розміри виробництва підприємства.
Таблиця 2.1
Розміри виробництва ТОВ «Нива» Веселинівського району*
Роки 2019 р. у % до
Показники
2017 2018 2019 2017 р. 2018 р.
Вартість валової продукції
сільського господарства (у 1303,0 1361,5 1421,7 109,1 104,4
постійних цінах 2010 р.), тис. грн
Виручка від реалізації, тис. грн 4650 4905,6 4534,6 97,5 92,4
Середньорічна чисельність
працюючих у
5 6 6 120,0 100,0
сільськогосподарському
виробництві, осіб
Площа сільськогосподарських
521,59 486,02 480,16 92,1 98,8
угідь, га
Середньорічна вартість основних
2240,9 2767,4 3602,6 160,8 130,2
засобів, тис. грн
* Розраховано за даними статистичної звітності господарства

Проаналізувавши показники розміру виробництва ТОВ «Нива» можна

зробити висновок, що показник вартості валової продукції сільського
господарства (в постійних цінах 2010 р.) у 2019 р. склав 1421,7 тис. грн, що на
9,1% та 4,4% більше за показники попередніх періодів. Виручка від реалізації у
звітному році складала 4534,6 тис. грн, що на 2,5% і 7,6% менше за результати
відповідно 2017 р. і 2018 р. Така суттєва різниця пояснюється зменшення
обсягів реалізації сільськогосподарської продукції.
На підприємстві стабільно зайнято 6 осіб. Земельні ресурс, навпаки,
постійно зменшуються і в звітному році складали 480,16 га, що на 8% і 1,2%
менше, ніж в 2017 р. і 2018 р. Відмітимо зростання вартості основних
виробничих засобів в 2019 р., що можна вважати одним із факторів впливу на
зростання обсягів виробництва ТОВ «Нива». Таким чином з вищенаведеної
інформації можна зробити висновок, що у 2019 р. показник розміру
виробництва ТОВ «Нива» за окремими показниками зріс.
Проаналізуємо рівень спеціалізації підприємства. Основним показником,
за допомогою якого визначається спеціалізація підприємства є структура
 22

грошових надходжень від реалізації товарної продукції (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Розмір та структура грошової виручки від реалізації
в ТОВ «Нива» Веселинівського району*
Виручка від реалізації, тис. грн Структура, %
Продукція В середньому по під-
2017 р. 2018 р. 2019 р. по с/г
за три роки ву
Зерно 1915,1 3241,5 2513,6 2556,733 54,4 54,4
Соняшник 2734,9 1664,1 2021 2140 45,6 45,6
Всього по рослинництву 4650 4905,6 4534,6 4696,733 100,0 100,0
Всього по
сільськогосподарському 4650 4905,6 4534,6 4696,733 100,0 100,0
виробництву
Всього по підприємству 4650 4905,6 4534,6 4696,733 100,0 Х
* Розраховано за даними статистичної звітності господарства

Аналіз розміру та структура чистого доходу (виручки) від реалізації

сільськогосподарської продукції у ТОВ «Нива» показав, що провідною
культурами для досліджуваного підприємства є зерно. Соняшник, виручка від
якого складає майже 45,6% від загального показника грошових надходжень є
другою культурою.
Найбільший дохід від реалізації зерна було отримано у 2018 р. У 2019 р.
було реалізовано на суму у 2513,6 тис. грн, що менше порівняно з 2018 р.
Виручка від реалізації соняшнику у 2019 р. зросла порівняно з попереднім
періодом.
Відмітимо, що на підприємстві не здійснюються послуги у сільському
господарстві і не виробляється продукція тваринництва.
Проаналізуємо фінансовий стан як одну з найважливіших характеристик
діяльності підприємства (табл. 2.3).
Аналізуючи формування фінансових результатів в ТОВ «Нива»
(табл. 2.3), можна зробити висновок, що у 2019 р. підприємство отримало
прибуток у сумі 1868,9 тис. грн, що є найбільшим результатом за період
дослідження. Відмітимо також зменшення в звітному році собівартості
реалізованої продукції порівняно з попередніми періодами. Найбільший чистий
прибуток було також зафіксовано у 2019 р., який склав 1292,3 тис. грн.
 23

Таблиця 2.3
Динаміка показників фінансових результатів
у ТОВ «Нива» Веселинівського району*
Відхилення (+;-)
Роки
Показники 2019 р. від
2017 2018 2019 2017 р. 2018 р.
Прибуток від реалізації, тис. грн 1067,0 1793,6 1868,9 801,9 75,3
Собівартість реалізованої продукції,
3678,9 3112,0 2880,6 -798,3 -231,4
тис. грн
Чистий прибуток, тис. грн 612,2 1270,1 1292,3 680,1 22,2
Середньорічна сума активів, тис. грн 6196,6 7089,3 8252,4 2055,8 1163,2
Середньорічна сума власного ка-
5906,1 6847,3 8128,5 2222,4 1281,2
піталу, тис. грн
Рівень рентабельності продукції, % 29,0 57,6 64,9 35,9 7,2
Рівень рентабельності активів, % 9,9 17,9 15,7 5,8 -2,3
Рівень рентабельності власного
10,4 18,5 15,9 5,5 -2,7
капіталу, %
* Розраховано за даними статистичної звітності господарства

Позитивним для ділової активності досліджуваного підприємства є стійка

тенденція до зростання середньорічної суми активів і власного капіталу
сільськогосподарського підприємства. Показники рентабельності продукції у
ТОВ «Нива» досить високі. Найкращий показник зафіксовано у 2019 р, який
складав 64,9 %. Зауважимо, що рівень рентабельності активів і власного
капіталу на підприємстві найвищими були у 2018 р. Отже, можна дійти
висновку, що рівень використання власних фінансових ресурсів у звітному році
порівняно з 2017 р. і 2018 р. дещо зменшився.
У табл. 2.4 проаналізуємо показники фінансової незалежності
ТОВ «Нива».
Таблиця 2.4
Показники фінансової незалежності
ТОВ «Нива» Веселинівського району*
Станом на кінець
Коефіцієнти Норматив Відхилення ( +,-)
2018 р. 2019 р.
Фінансування <1,0 0,03 0,00 -0,03
Автономії (незалежності) >0,5 0,97 1,00 0,03
Стійкості (стабільності) >1,0 30,48 3656,08 3625,61
* Розраховано за даними статистичної звітності господарства
 24

Як свідчать дані табл. 2.4 у ТОВ «Нива» на одну гривню власних коштів у
2019 році припадало 0,03 грн, що відповідає нормативу. Коефіцієнт автономії
(незалежності) у ТОВ «Нива» у 2018 і 2019 рр. становив 0,99 та 1,00, що
відповідає нормативу. Треба підкреслити, що чим вищий коефіцієнт, тим більш
фінансово стійке і незалежне від кредиторів є підприємство, що можемо
спостерігати у ТОВ «Нива». Коефіцієнт стійкості показує частку стабільних
джерел фінансування у їх загальному обсязі. На підприємстві на початок 2019
року складав 30,48, а на кінець 2019 року показник суттєво зріс, а це свідчить
про достатність власних джерел фінансування.
Проаналізуємо показники ліквідності у ТОВ «Нива» (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Показники ліквідності ТОВ «Нива» Веселинівського району*
Станом на кінець
Коефіцієнти Норматив Відхилення ( +,-)
2018 р. 2019 р.
Абсолютної ліквідності 0,2-0,35 4,62 345,75 341,13
Швидкої ліквідності 0,7-1,0 11,00 1084,83 1073,83
Покриття 1-2,5 18,48 1953,75 1935,27
* Розраховано за даними статистичної звітності господарства

Дані табл. 2.5 свідчить, що абсолютна ліквідність у ТОВ «Нива» за

звітний період зросла порівняно з попередніми періодами, що є позитивним.
Коефіцієнти швидкої ліквідності за весь період дослідження перевищує
норму, а на кінець 2019 року зріс порівняно з 2018 р. На початок 2019 року
коефіцієнт покриття складав 11, що значно перевищує норму. На кінець року
показник суттєво зріс. Збільшення коефіцієнта свідчить про зростання
платоспроможності підприємства.
У підсумку зазначимо що на підприємстві виробляється продукції
рослинництва. ТОВ «Нива» забезпечено ресурсами для виробництва
сільськогосподарської продукції. Проте, за період дослідження зменшилися
земельні площі. Кількість працюючих у господарстві робітників стабільна.
Аналіз фінансових результатів і фінансового стану за період 2017-2019 роки
підтверджує те, що ТОВ «Нива» є ліквідним і платоспроможним.
 25

РОЗДІЛ 3
СТАН ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ ТА
ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ У ТОВ «НИВА»
ВЕСЕЛИНІВСЬКОГО РАЙОНУ

3.1. Первинний та зведений облік малоцінних та швидкозношуваних

предметів

Облік господарської діяльності і фінансову звітність на ТОВ «Нива»

організовано згідно з Законом України від 16.06.99 р. №996-ХІV «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та
доповненнями, дотримуються Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Організація бухгалтерського обліку в ТОВ «Нива» забезпечує якість
облікової інформації та економічність процесу її формування. Технологія
організації бухгалтерського обліку на підприємстві враховує власну специфіку
суб’єкта господарювання в підґрунтя якої покладено такі три основні вимоги –
технологія організації бухгалтерського обліку:
– забезпечує якість облікової інформації;
– забезпечує економічність процесу формування облікової
інформації;
– враховує специфіку конкретного суб’єкта господарювання, щодо
якого вона застосовується.
До складових механізму організації бухгалтерського обліку товариства
належить:
– організація облікового процесу;
– організація забезпечення бухгалтерського обліку;
– організація праці працівників, зайнятих виконанням облікових
функцій;
– організація розвитку бухгалтерського обліку.
 26

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні» обліково-економічна інформація, що містилась у
прийнятих до обліку первинних документах, у ТОВ «Нива» систематизована на
рахунках бухгалтерського обліку шляхом занесення методом подвійного запису
до регістрів синтетичного і аналітичного обліку з використанням нової
кореспонденції рахунків. Підприємство самостійно визначає свою облікову
політику, обирає форму бухгалтерського обліку. Форма обліку у ТОВ «Нива»
автоматизована.
Найпершим і найважливішим моментом в обліку МШП на ТОВ «Нива» є
документальне оформлення операцій з ними. Первинні документи
підприємства складаються на бланках типових форм, затверджених наказами
Державного комітету статистики України, а також на бланках спеціалізованих
форм, затверджених наказами міністерств і відомств України.
З метою упорядкування документування фактів господарської діяльності
керівник підприємства затверджує перелік посадових осіб, яким він надає право
надавати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення
господарських операцій, пов’язаних із відпуском (витратою) коштів, товарно-
матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.
Первинні документи підлягають обов’язковій перевірці працівниками
бухгалтерської служби підприємства, за формою і змістом. Відповідальними
працівниками бухгалтерії перевіряється наявність у первинному документі
обов’язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному
законодавству. У первинних документах не допускаються підчистки і
необґрунтовані виправлення. В табл. 3.1 зазначені первинні документи з обліку
МШП.
Дані з первинних документів МШП узагальнюються в оборотних
відомостях аналітичного та синтетичного обліку для отримання зведених
показників.
 27

Таблиця 3.1
Первинні документи з обліку МШП
в ТОВ «Нива» Веселинівського району*
№ форми Назва форми Призначення документу
Відомість на Використовується для обліку зміни запасу повернення
повернення (вилучення) інструментів на тих підприємствах, де
(вилучення) постійного запасу облік ведеться за принципом встановлення
МШ-1 постійного запасу інструментів (пристроїв) постійного обмінного фонду.
Відомість складається при необхідності заміни постійного
інструментів
запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до
(пристроїв) карток складського обліку матеріалів (ф. № М-12)
Картка обліку Використовується для обліку МШП, які були видані під
малоцінних та розписку працівнику для тривалого користування.
МШ-2 Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП.
швидкозношуваних
предметів
Замовлення на ремонт Застосовуються для обліку інструментів (пристроїв), які
або заточування передаються на заточування або ремонт. Характерна для тих
МШ-3 підприємств, де заточування та ремонт проводяться в
інструментів
(пристроїв) централізованому порядку
Акт на вибуття Застосовується для обліку зіпсованих і малоцінних та
малоцінних та втрачених МШП. При пред’явленні працівником акта
МШ-4 швидкозношуваних вибуття замість непридатного чи втраченого предмета йому
предметів видається придатний, що записується в формі МШ-2 "Картка
обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів".
Акт на списання Застосовується для оформлення списання інструментів
інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та їх обмін на придатні
(пристроїв) та їх та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік
МШ-5 обмін на придатні ведеться за принципом встановлення постійного обмінного
фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4).
Виданий інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами в
картці обліку матеріалів (ф. № М-12) не відображається.
Особова картка обліку Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та
спецодягу, спецвзуття запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства
МШ-6 для індивідуального користування
та запобіжних
пристроїв
Відомість обліку Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття
видачі (повернення) працівникам підприємства в індивідуальне користування за
спецодягу, спецвзуття встановленими нормами, а також для обліку приймання від
МШ-7 працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію,
та запобіжних
ремонт та зберігання. Форма заповнюється окремо на видачу
пристроїв
і повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів.
Акт на списання Застосовується для оформлення списання морально
малоцінних та застарілих, зношених і непридатних для подальшого
швидкозношуваних використання інструментів (пристроїв), спецодягу,
МШ-8 предметів спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку
носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і
здавання їх до комор для утилю. Акт складається на підставі
разових актів вибуття (ф.№МШ-4)
*Побудовано за даними ТОВ «Нива»
 28

Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку

малоцінних і швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої
системи обліку яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційній
структурі та об’єктивним умовам функціонування.
На підставі акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) МШП,
технічної та іншої документації в бухгалтерії ТОВ «Нива» оформляється один
примірник Інвентарної картки обліку МШП. При надходженні в одному
календарному місяці, що мають одне й те саме виробничо-господарське
призначення, технічну характеристику і вартість, підприємство може скласти
одну інвентарну картку.
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів в ТОВ «Нива»
ведеться в місцях зберігання і експлуатації за матеріально відповідальними
особами в Картках складського обліку (форма № ВЗСГ-10).
У місцях експлуатації, де є багато різного інструменту обладнано
допоміжну комору і облічують інструменти за жетонами. Для цього інструмент
зберігають на спеціальних стелажах, де в кожне гніздо кладуть однойменний
інструмент. Працівникам, які користуються цим інструментом, заздалегідь
видають номерні жетони, які відповідають їх табельним номерам. Одержавши
той чи інший інструмент, робітник передає жетон комірнику, який кладе його у
відповідне гніздо, де зберігають виданий інструмент. Коли робітник здав
інструмент до комори, жетон йому повертають.
Придбані або власно виготовлені предмети в ТОВ «Нива» надходити на
склад підприємства. Передача їх безпосередньо в експлуатацію не
рекомендується. Для покращання зберігання до передавання в експлуатацію
бажано проводити маркування спецодягу, виробничого і господарського
інвентарю, кухонного посуду та інших малоцінних та швидкозношуваних
предметів.
Згідно чинного законодавства ТОВ «Нива», як суб’єкт малого
підприємництва складає Фінансовий звіт згідно П(С)БО 25: форми № 1- м та
№ 2-м). Показники у формах № 1-м та № 2-м наводяться у тисячах гривень з
 29

одним десятковим знаком. Баланс (ф. № 1-м) складається станом на кінець

останнього дня звітного періоду. Згортання статей активів та зобов’язань є
неприпустимим, окрім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

3.2. Аналітичний та синтетичний облік малоцінних та

швидкозношуваних предметів

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у ТОВ «Нива» ведуть

на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Цей рахунок
призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух
малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та
знаходяться у складі запасів.
За дебетом рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені
малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю
відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із
списанням на рахунок обліку витрат, а також списання нестач і втрат від
псування таких предметів.
Відповідно до Плану рахунків, бухгалтерський облік МШП на складах та
в місцях експлуатації ведеться таким чином (табл. 3.2):
 надійшли від постачальника МШП і оприбутковані на склад: Д-т 22, 64 К-
т 63;
 витрати на доставку, розвантаження МШП власними силами: Д-т 22, К-т
23, 66,65;
 придбані МШП підзвітними особами (згідно з авансовим звітом): Д-т 22,
644 К-т 372;
 оприбутковані МШП власного виробництва, призначені для власного
використання: Д-т 22, К-т 23;
 дооцінка МШП: Д-т 22 К-т 423;
 30

 повернені підзвітній особі кошти за придбані МШП: Д-т 372 К-т 30;
 надійшли МШП від засновників у рахунок внеску до статутного капіталу
створюваного підприємства: Д-т 22, К-т 46 (при реєстрації статутного капіталу
проведення будуть такі: Д-т 46, К-т 40);
 списання вартості МШП на підготовку й освоєння виробництва: Д-т 39 К-
т 22;
 відпуск МШП, термін експлуатації яких менше року, списується на
витрати в момент передавання їх в експлуатацію: Д-т 23, 91, 92, 941, 949, 93, 24,
15 К-т 22;
 витрати МШП, пов’язані з відвантаженням готової продукції: Д-т 93, К-т
22;
 вартість нестач і втрат МШП, встановлена під час звільнення матеріально
відповідальної особи або під час інвентаризації: Д-т 375, К-т 22;
 списання МШП, термін експлуатації яких менше року: Д-т 23, К-т 22.
Таблиця 3.2
Господарські операції з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів і
запасів в ТОВ «Нива» Веселинівського району*
Кореспонденція
№ рахунків Сума,
Зміст господарських операцій
з/п грн
Д-т К-т
1 Придбання електроламп за плату у ТОВ «Гончар» 22 631 1000,00
2 Відображено податковий кредит 641 631 200,00
Здійснено оплату одержаних електроламп у
3 631 311 1200,00
ТОВ «Гончар»
Одержано офісні меблі (стіл та крісло) як внесок до
4 22 46 200,00
статутного фонду від Пучкова О.С.
Збільшено статутний капітал на суму одержаних меблів
5 46 40 200,00
від Пучкова О.С.
Відображення суми безоплатно одержаних МШП
6 (свердло  8 мм) від приватного підприємця 22 745 100,00
Краснобаєва О.О.
Відображення суми МШП, виявлених у результаті
7 22 719 50,00
інвентаризації
8 Вибуття МШП для виробництва продукції 23 22 70,00
9 Вибуття МШП для загальногосподарських потреб 91 22 30,00
10 Вибуття МШП для капітального будівництва 15 22 45,00
11 Вибуття МШП для забезпечення збуту продукції 93 22 40,00
*Побудовано за даними первинних документів
 31

На малоцінні та швидкозношувані предмети, які передаються в

експлуатацію, в ТОВ «Нива» знос не нараховується, а їх вартість повністю
вилучається із складу активів (списується на витрати виробництва) з
подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за
місцями експлуатації і відповідними особами протягом терміну їх фактичного
використання.
Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, що є на
складі, в бухгалтерії підприємства здійснюють у Книзі обліку продуктів і
матеріалів, записи в якій роблять за групами предметів, їх найменуванням і за
матеріально відповідальними особами за кількістю, ціною і вартістю загалом по
господарству. В ТОВ «Нива» для їх аналітичного обліку застосовують
Сальдову відомість.
Малоцінні та швидкозношувані предмети, що придбані за рахунок коштів
цільового фінансування, оприбутковують на рахунок 22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети» в загальному порядку. При цьому дебетується
рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і кредитується рахунок
48 «Цільове фінансування і цільові надходження». При використанні МШП
робиться зворотна кореспонденція рахунків, тобто дебетується рахунок 48 і
кредитується рахунок 22.

3.3. Напрями вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних

предметів

В сучасних умовах ринкової економіки, підприємству, щоб бути

прибутковим та конкурентоздатним, необхідно ретельно планувати свої
витрати. На підставі плану виробництва продукції підприємства повинен
розроблятись чіткий план використання інструменту, спеціальної оснастки та
спеціального одягу, тобто малоцінних і швидкозношуваних предметів, які є
необхідною складовою виробничого процесу. Крім того, для нормального
функціонування підрозділів підприємства потрібні такі активи, як меблі,
 32

канцелярські товари, господарський інвентар, офісне обладнання. Тому дуже

важливо. щоб на підприємстві був організований ефективний облік малоцінних
і швидкозношуваних предметів (МШП). який би дозволяв правильно оцінювати
їх вартість, вести контроль за їх надходженням, експлуатацією та вибуттям.
Аналіз ведення обліку МШП на ТОВ «Нива» Веселинівського району
показує, що:
 рахунок 221 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» не має
достатньої кількості аналітичних рахунків;
 не плануються витрати по малоцінним і швидкозношуваним
предметам;
 відсутній зведений документ з руху МШП, який би дозволив
покращити аналіз, контроль та планування малоцінних і швидкозношуваних
предметів.
Таким чином, сучасний стан питання обліку руху і використання
малоцінних і швидкозношуваних предметів обумовлює необхідність їх
удосконалення. На підставі виявлених недоліків доцільно ввести до
синтетичного рахунку 221 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» наступні
аналітичні рахунки:
 221.1 «Центральний інструментальний склад»:
 221.2 «Господарський інвентар»:
 221.3 «Офісне обладнання і канцтовари»:
 221.4 «Інші малоцінні і швидкозношувані предмети».
Запропоновані аналітичні рахунки дадуть змогу поділити малоцінні
предмети на групи, що спрощує аналітичну роботу.
У комп’ютерній програмі «1С: Бухгалтерія». яка застосовуються для
ведення бухгалтерського обліку в ТОВ «Нива», передбачене формування
оборотних відомостей з обліку МШП за рахунками, складами та підрозділами
підприємства. Поділ на запропоновані аналітичні рахунки дасть змогу
формувати оборотні відомості за аналітичними рахунками, що позбавить
необхідності великої рутинної роботи з відбору необхідної інформації.
 33

Наприклад, якщо бухгалтеру чи економісту ТОВ «Нива» потрібно

проаналізувати інформацію щодо господарського інвентарю за певний період,
то для отримання цієї інформації не буде потреби у пошуку в оборотних
відомостях потрібних даних. а треба буде тільки сформувати оборотні
відомості за аналітичними рахунками 221.3, де буде представлена інформація
тільки по господарському інвентарю.
Також доцільнім є введення електронного документу «Аналітична
відомість з наявності та руху малоцінних і швидкозношуваних предметів за
період», яка буде складатися на підставі існуючих та запропонованих
аналітичних рахунків з обліку МШП. Дана аналітична відомість буде
призначена для аналітичної роботи з інформацією про наявність та рух
малоцінних і швидкозношуваних предметів і має включати в себе наступні
дані: група МШП, аналітичний рахунок, на якому обліковується даний вид
малоцінних і швидко зношуваних предметів, найменування та марка, підрозділ,
в якому МШП використовується, залишок на початок періоду, надходження,
передача в експлуатацію, списання. залишок на кінець періоду у кількісному та
грошовому вимірі.
Запропонований електронний документ передбачає поділ усіх МШП на
групи, що дозволить проводити більш ефективну роботу з відомістю та
позбавить необхідності аналітичної роботи над декількома відомостями з
обліку МШП. Також у даній аналітичній відомості усі малоцінні і
швидкозношувані предмети представлені за аналітичними рахунками, що
дозволяє відразу побачити, до складу якої групи відносяться МШП. Залишок на
початок та на кінець періоду у відомості показує наявність МШП на складах
ТОВ «Нива» на даний момент, що дозволить володіти інформацією про
наявність ресурсів.
Все це дасть можливість бухгалтерії підприємства оцінити необхідність
залучення коштів на закупівлю та виробництво тих чи інших малоцінних і
швидкозношуваних предметів. виявляти випадки так званих «надлишкових
витрат» на закупівлю або виготовлення МШП.
 34

Інформація про надходження, вибуття, та передачу в експлуатацію МШП

у аналітичній відомості, дозволить відстежити рух малоцінних і
швидкозношуваних предметів на підприємстві. При виникненні будь яких
суперечливих питань з надходження, вибуття, передачі в експлуатацію МШП
аналітична відомість дасть можливість швидкого пошуку інформації щодо
малоцінного матеріалу, по якому виникло суперечливе питання. Також дана
відомість дозволяє аналізувати економічному відділу умовно-постійну
величину витрат на ті чи інші малоцінні матеріали, що надає змогу більш раціо-
нально планувати пі витрата.
Слід визначити, що закупівля малоцінних і швидкозношуваних предметів
відбувається на підставі заявок підрозділів підприємства та підписаних
керівником підприємства рахунків на оплату МШП. Але планування витрат на
малоцінні і швидкозношувані предмета є необхідним. Доцільним уявляється
попереднє планування витрат на закупівлю МШП, котре буде здійснюватися
самим підрозділом підприємства, який потребує цих матеріалів. Цей план
оформлюється у вигляді заявки на закупівлю або виготовлення МШП, яка, в
свою чергу, передається до бухгалтерії. Бухгалтерія за допомогою
запропонованого документу обробляє інформацію щодо витрат на МШП за
попередній період. Після розрахунку планових витрат на МШП та аналізу
наявності необхідних МШП на складах ТОВ «Нива» складається план закупок
або виготовлення необхідних МШП, який затверджує керівник товариства.
Після затвердження плану керівника ТОВ «Нива», головний бухгалтер
передає план закупок або виготовлення МШП для виконання нього плану. Цей
механізм планування може застосуватись не тільки для витрат на МШП, а
також і на інші малоцінні і швидкозношувані предмети.
Таким чином, використання запропонованого підходу до обліку
використання малоцінних і швидкозношуваних предметів та планування витрат
на їх придбання і виготовлення дозволить покращити систему управління
витратами ТОВ «Нива» Веселинівського району, що, у свою чергу, дасть змогу
підвищити його конкурентоспроможність та прибутковість.
 35

ВИСНОВКИ

В наслідок проведеного дослідження можемо зазначити наступне.

1. Аналіз законодавчо-нормативних та теоретичних аспектів обліку
малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємств показав, що
національне нормативне забезпечення бухгалтерського і податкового обліку
потребує удосконалення на предмет усунення міжвидових розбіжностей та
формування універсальних підходів до побудови обліку малоцінних активів.
2. Дослідження було проведено на базі ТОВ «Нива» Веселинівського
районі Миколаївської області. Місцезнаходження господарства по відношенню
до основних ринків збуту сільськогосподарської продукції досить вигідне.
3. Аналіз розміру виробництва ТОВ «Нива» показав, що у 2019 р.
вартості валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.) у
2019 р. було отримано більше за показники попередніх періодів. Виручка від
реалізації у звітному році менша за результати відповідно 2017 р. і 2018 р. На
підприємстві стабільно зайнято 6 осіб. Земельні ресурс зменшуються, тоді як
вартість основних виробничих засобів зростає. Таким чином, у 2019 р. розмір
виробництва ТОВ «Нива» за окремими показниками зріс.
4. Дослідження розміру та структура чистого доходу (виручки) від
реалізації сільськогосподарської продукції у ТОВ «Нива» показав, що
провідною культурами для досліджуваного підприємства є зерно. Соняшник,
виручка від якого складає майже 45,6% від загального показника грошових
надходжень є другою культурою. Найбільший дохід від реалізації зерна було
отримано у 2018 р. Виручка від реалізації соняшнику у 2019 р. зросла
порівняно з попереднім періодом. На підприємстві не здійснюються послуги у
сільському господарстві і не виробляється продукція тваринництва.
5. Аналіз формування фінансових результатів в ТОВ «Нива» показав,
що у 2019 р. підприємство отримало прибуток у сумі 1868,9 тис. грн, що є
найбільшим результатом за період дослідження. У звітному році зменшилась
собівартості реалізованої продукції порівняно з попередніми періодами.
 36

Найбільший чистий прибуток було також зафіксовано у 2019 р., який склав
1292,3 тис. грн. Позитивним для ділової активності досліджуваного
підприємства є стійка тенденція до зростання середньорічної суми активів і
власного капіталу сільськогосподарського підприємства.
6. Показники рентабельності продукції у ТОВ «Нива» досить високі.
Рівень використання власних фінансових ресурсів у звітному році порівняно з
2017 р. і 2018 р. дещо зменшився. ТОВ «Нива» є ліквідним і платоспроможним.
7. Бухгалтерський облік у ТОВ «Нива» Веселинівського району
організовано згідно діючого законодавства. Відповідно до чинного
законодавства обліково-економічна інформація, що міститься у прийнятих до
обліку первинних документах, систематизована на рахунках бухгалтерського
обліку шляхом занесення методом подвійного запису до регістрів синтетичного
і аналітичного обліку з використанням кореспонденції рахунків. Підприємство
обрало автоматизовану форму бухгалтерського обліку.
8. На операції, для яких немає стандартизованих бланків типових
форм первинних документів, у сільськогосподарському підприємстві
оформляється бухгалтерська довідка. Суттєвою проблемою є відсутність
типових форм документів для відображення процесу формування та
використання прибутку. В частині зобов’язань відсутні відповідні первинні
документи, які б давали можливість розмежовувати в бухгалтерському обліку
заборгованість та зобов’язання, що має мають різне значення для управління
підприємством.
9. Аналітичний та синтетичний облік МШП у ТОВ «Нива» відповідає
нормативним вимогам.
10. В курсовій роботі на підставі виявлених недоліків було
запропоновано ввести до синтетичного рахунку 221 «Малоцінні і
швидкозношувані предмети» аналітичні рахунки, а також використання
підходу до обліку використання малоцінних і швидкозношуваних предметів та
планування витрат на їх придбання і виготовлення, що, в свою чергу, дасть
змогу підвищити його конкурентоспроможність та прибутковість.
 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєва А. В., Бакун Ю.В. Облік нематеріальних активів і

малоцінних та швидкозношувальних предметів: навч. посібник; Київ. держ.
торг.-екон. ун-т. Київ, 2000. 84 с.
2. Войтенко Т. Податкова малоцінка: амортизація, утримання, ремонт
і поліпшення. Податки та бухгалтерський облік. 2014. № 84. С. 15-20.
3. Войтенко Т. Податкова малоцінна: критерії визнання. Податки та
бухгалтерський облік. Харків, 2014. № 80 (1786). С. 20-27.
4. Господарський кодекс України: Закон від16.01.2003 р. № 436-IV.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/436-15
5. Грінько А. П. Облік основних засобів: теорія, стан, проблеми,
перспективи: монографія. Харків: Харківська державна академія технології та
організації харчування, 2002. 277 с.
6. Крот Ю. Облік малоцінних необоротних матеріальних активів з
урахуванням вимог Податкового кодексу. Бухгалтерський облік і аудит. 2011.
№ 9. С. 21—24.
7. Куцик П., Шумило Р. Визначення економічної сутності
швидкозношуваних та малоцінних необоротних предметів як передумова
раціональної організації їх обліку та контролю. Економічний аналіз. 2010. Вип.
666. С. 99-102.
8. Куцик П., Шумило Р. Облік малоцінних необоротних та
швидкозношуваних активів: методичний аспект. Бухгалтерський облік і аудит.
2012. № 1. С. 18-21.
9. Малярчук І. І., Холод З. М. Основні аспекти фінансового та
податкового обліку малоцінних необоротних матеріальних активів (Ч. 2).
Наукові записки. 2015. № 1 (50). С. 13-19.
10. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів: наказ
Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. №2 (зі змінами і
доповненнями). URL: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0002201-07
 38

11. Методичні рекомендації по вдосконаленню методів оцінки вибуття

виробничих запасів в системі прийняття управлінських рішень в
сільськогосподарських підприємствах. URL:
http://magazine.faaf.org.ua/content/view/636/37/
12. Митний кодекс України: Закон від 13.03.2012 р. № 4495-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/4495-17
13. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси». URL
оступу: http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?
art_id=92410&cat_id=92408
14. Моссаковський В. Невирішені питання обліку непоточних активів.
Бухгалтерський облік і аудит. 2010. № 5. С. 17-28.
15. Наумчук О. А. Формування облікової політики щодо малоцінних
необоротних матеріальних активів. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. Вип.
22.14. С. 239-245.
16. Петрів О. І. Бухгалтерський та податковий аспекти обліку
малоцінних необоротних матеріальних активів: основні відмінності та
неузгодженості, проблеми обліку. Науково-інформаційний вісник. Серія «Еко-
номіка». 2013. № 7. С. 381-387.
17. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджені
наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 (із змінами і
доповненнями). URL: http:// www.ligazakon.ua.
18. Податковий кодекс України. Від 02.12.2010р. №2755-VІ, зі змінами
та доповненнями. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»
від 27 квіт. 2000 р. № 92 URL: http://zakon2.ra- da.gov.ua/laws/ show/ z0288-00
20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»:
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зі
змінами та доповненнями від 24.07.2015 р. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99.
 39

21. Положення з бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношу-

ваних предметів від 18.10.1979 р. № 166. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/v0166400-79
22. Пономаренко О. Г. Малоцінні активи: наукова дискусія та практика
обліку. Агросвіт. 2019. № 5. С. 11-17.
23. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: закон
України №996-ХІV від 16. 07. 99 р. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/996-14.
24. Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій:
Інструкція затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р.
№291. URL: http://zakon.rada.gov.ua/.
25. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з
обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів: Наказ Міністерства
статистики України від 22.05.96 р. №145. URL:
https://docs.dtkt.ua/doc/1041.1755.0
26. Про інвентаризацію активів та зобов’язань: Положення МФУ від
02.09.2014 р. № 879. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/z1365-14
27. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів
законодавства СРСР: Положення ВРУ від 12.09.1991 р. № 1545-XII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1545-12
28. Роєва О. Проблемні питання визнання, обліку та оподаткування
малоцінних та швидкозношуваних предметів. Наук. вісн. Одес. нац. екон. ун-т.
2016. № 5. С. 132-143.
29. Сажинець С.Й. Актуальні питання розвитку системи обліку
оборотних малоцінних та швидкозношуваних матеріальних активів на
підприємстві. Вісник Національного університету «Львівська політехніка».
2012. № 721. С. 219-225.
 40

30. Сокольська Р. Б., Зелікман В. Д., Захарова Є. Ю. Удосконалення

обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів в умовах промислового
підприємств. URL : http:/ / stp.diit.edu.ua/ article/ viewFile/6861/ 5888
31. Терещенко В. С., Москаленко А. І. Сутнісний аналіз
швидкозношуваних предметів як основа удосконалення методики їх
бухгалтерського обліку URL: http:// www.rusnauka.com/ 36_PWMN_2010/Econo-
mics/ 76360.doc.htm
32. Цивільний кодекс України: Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/435-15
33. Шваб В.М. Проблеми обліку малоцінних необоротних матеріальних
активів і малоцінних та швидкозношуваних предметів. Вісник ЖНАЕУ. 2010.
№ 1. С. 310-315.
34. Штех А. А., Харченко Н. В. Шляхи удосконалення бухгалтерського
обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Інвестиції: практика та
досвід. 2018. № 2. С. 64-68.
35. Шумило Р. Р. Зарубіжний досвід обліку та
внутрішньогосподарського контролю малоцінних і швидкозношуваних активів.
Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. 2010. Вип. 7(3). С. 547-555.
36. Germany reforms its asset depreciation law Low value assets threshold
to rise in 2018 hlb.global. URL: https://www.hlb.global/germany-reforms-its- asset-
depreciation-law-low-value-assets- threshold-to-rise-in-2018/
 41

ДОДАТКИ