МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВСП КРИВОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни_______________________________________________________
На тему «Облік необоротних активів у системі фінансового менеджменту
підприємства »

Студента (ки) гр. БО 20-1/9 курсу

Литвин Діана
Спеціальності__________________________
______________________________________

Захищена “_____”______________ 20____ р.

З оцінкою_____________________________
Керівник курсової роботи_______________
(підпис)

____________________________________
(прізвище та ініціали)

м. Кривий Ріг

20 __ р.
 2

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ
ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ У СИСТЕМІ
ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА ТА
НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ 5
1.1 Економічна сутність, класифікація та оцінка необоротних
активів 5
1.2 Огляд нормативно-правової бази, яка регламентує облік
необоротних активів 1011
РОЗДІЛ ІІ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВАТНОГО
АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-
ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» ТА АНАЛІЗ ЙОГО
ФІНАНСОВОГО СТАНУ 1314
2.1 Характеристика ПрАТ «ЦГЗК», його галузевих
особливостей і технологічного процесу 1314
2.2 Оцінка господарської діяльності ПрАТ «ЦГЗК» та її
результатів, аналіз фінансового стану 2425
РОЗДІЛ ІІІ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГОТІВКОВИХ
РОЗРАХУНКІВ ЦГЗК, ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ 2829
3.1 Методика формування облікової інформації в первинних
бухгалтерських документах ПрАТ «ЦГЗК» 2829
3.2 Аналітичний і синтетичний облік. Характеристика
звітності і порядок її складання у ПрАТ «ЦГЗК»… 3132
3.3 Дослідження діючих на підприємстві інформаційних
систем і технологій обліку у ПрАТ «ЦГЗК» 3738
ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 4546
ДОДАТКИ 4748
 3

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку продуктивних сил необоротні активи , як і

раніше, залишаються чи не найголовнішим фактором виробництва. Вони
займають, як правило, основну питому вагу у загальній сумі власного
капіталу підприємства. Від їх якості, вартості, технічного рівня, ефективності
використання багато у чому залежить кінцеві результати діяльності
підприємства: випуск послуг, їх собівартість, прибуток, рентабельність,
стійкість фінансового становища.
Необхідність оновлення необоротних активів підприємства за ринкових
відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме
конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання
основних виробничих засобів із метою нагромадження фінансових ресурсів
для наступного вкладання засобів у придбання більш прогресивного
устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення
основних виробничих засобів.
Одним із головних питань є підвищення ефективності використання
необоротних активів, в час переходу до ринкових відносин. Від розв’язання
даної проблеми залежить фінансовий стан, конкурентоспроможність
продукції на ринку підприємства, це підтверджує актуальність обраної теми
курсової роботи.
Предмет дослідження є характеристика обліку необоротних актвивів у
системі фінансового менеджменту ПрАТ «ЦГЗК»
Об’єктом дослідження є необоротні активи у системі фінансового
менеджменту ПрАТ «ЦГЗК»
Мета курсової роботи полягає у тому, щоб визначити та
охарактеризувати шляхи бухгалтерського обліку готівкових розрахунків
ПрАТ «ЦГЗК».
Завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети:
 4

 Дослідити економічну сутність, класифікацію та оцінку

необоротних активів;
 Визначити нормативно-правової бази, яка регламентує облік
необоротних активів;
 Характеризувати ПРАТ «ЦГЗК», його галузевих особливостей і
технологічного процесу;
 Оцінити господарську діяльність ПРАТ «ЦГЗК» та її результатів,
аналіз фінансового стану;
 Дослідити методику формування облікової інформації в
первинних бухгалтерських документах ПРАТ «ЦГЗК»;
 Надати характеристику аналітичному і синтетичному обліку.
Охарактеризувати звітніть і порядок її складання у ПРАТ «ЦГЗк»;
 Дослідити діючі на підприємстві інформаційних систем і
технологій обліку у ПРАТ «ЦГЗК»;
Роботи вчених, нормативні та законодавчі документи, статті
періодичної преси є теоретичною та методологічною базою виконання
курсової роботи.
 5

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ
АКТИВІВ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
ПІДПРИЄМСТВА ТА НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ

1.1 Економічна сутність, класифікація та оцінка необоротних активів.

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що
належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної
експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року
Активи підприємства в бухгалтерському обліку поділяють на оборотні
та необоротні. До оборотних належать грошові кошти, не обмежені у
використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання
впродовж операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балансу.
Усі інші активи вважаються необоротними. Отже, необоротними є
активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.
Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що
належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної
експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.
Необоротні активи відображають у балансі за статтями:
 нематеріальні активи – вартість прав користування природними
ресурсами, промисловими зразками, знаками для товарів і послуг, місцем на
товарній і фондовій біржі, вартість програмного забезпечення
обчислювальної техніки, об'єктів промислової та інтелектуальної власності,
ноу-хау, гудвілу, прав користування будинками, спорудами, внесених вкладів
у статутний фонд, а також придбаних у процесі діяльності підприємства,
вартість прав на здійснення окремих видів діяльності й оренду будівель
(споруд, помешкань);
 незавершене будівництво – вартість незавершеного будівництва
(включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних
 6

потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого

будівництва;
 основні засоби – вартість власних і одержаних на умовах фінансового
лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, що належать
до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями
(стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних
матеріальних активів;
 довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції на період
понад один рік, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані
в будь-який момент. У цій статті виокремлюють фінансові інвестиції, які
згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковують методом
участі в капіталі;
 довгострокова дебіторська заборгованість, яка включає заборгованість
фізичних і юридичних осіб, що не виникає в процесі нормального
операційного циклу і буде погашена після 12 місяців від дати балансу;
 відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає
відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між
обліковою і податковою базами оцінки;
 інші необоротні активи – наводяться суми необоротних активів, що не
можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні
активи"[1].
Таким чином, термін корисної експлуатації є основним визначальним
критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу
необоротних активів. Більшість установ самостійно визначає термін корисної
експлуатації необоротних активів. Відбувається це, як правило, у момент
їхнього придбання (зарахування на баланс) і надалі не переглядається.
Визначення терміну корисної експлуатації здійснюється комісією,
створеною за наказом керівника, з урахуванням технічних характеристик
об’єкта, зазначених у його паспорті, практики використання аналогічних
 7

об’єктів, передбачуваної інтенсивності експлуатації об’єкта в даній установі

й інших факторів.
Визначившись з тим, чи є той чи інший об’єкт необоротним активом,
переходимо до складу необоротних активів.
До складу необоротних активів входять:
 земельні ділянки,
 капітальні витрати на поліпшення земель,
 будинки, споруди,
 передавальні пристрої,
 робочі силові машини і обладнання,
 транспортні засоби,
 інструменти, прилади,
 столовий, кухонний і господарський інвентар,
 обчислювальна техніка,
 робоча та продуктивна худоба,
 багаторічні насадження,
 музейні цінності,
 експонати зоопарків, виставок,
 бібліотечні фонди,
 знаряддя лову,
 спеціальні інструменти і спеціальні пристосування,
 білизна, постільні речі, одяг і взуття,
 тимчасові не титульні споруди,
 природні ресурси,
 інвентарна тара,
 матеріали довготривалого використання для наукових цілей,
 авторські і суміжні з ними права,
 права користування природними ресурсами, майном, об’єктами
промислової власності,
 8

 інші матеріальні і нематеріальні активи довготривалого

використання.
Усі вони розділені на три групи:
 Основні засоби.
 Інші необоротні матеріальні активи.
 Нематеріальні активи.
Склад необоротних активів (назва і кількість групи) цілком збігається з
переліком рахунків 1 класу Плану рахунків (рахунка 10, 11 і 12). Відсутня
тільки група, яка б відповідала 13 рахунку "Знос необоротних активів", але
це і зрозуміло. Адже рахунок 13 не призначений для відображення
матеріальних чи нематеріальних ресурсів, тих що відносяться до
необоротних активів, він відображає їхню суму зносу, причому по кожній
групі окремо (на окремих субрахунках 131, 132 і 133)[2].
Як визначається належність матеріального чи нематеріального ресурсу
до необоротних активів ми з’ясували - по терміну експлуатації. А як
визначити, до якої групи повинен бути віднесений конкретний необоротний
актив? По-перше, необхідно оцінити - чи є актив матеріальним. Якщо ні
маси, ні об’єму актив не має (нова технологія, літературний твір і т. п.,
причому маса паперу (дискети), що містить опис, текст не враховується,
оскільки це не сам актив, а носій, на якому нематеріальний актив
розміщений.), то це нематеріальний актив, і він відноситься до третьої групи
і відповідно до 12 рахунку. Якщо актив має і масу, і обсяг, то він
матеріальний. Залишається тільки визначити, чи відноситься він до основних
засобів чи до інших необоротних матеріальних активів. Для цього
скористаємося критерієм, зазначеним у п. 4 Інструкції №64:
Оскільки кожному об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний
номер, то їх прийнято називати інвентарним об’єктом.
До основних засобів відносяться необоротні активи, що мають
матеріальну форму і вартість яких становить більше 500 гривень за одиницю
(комплект).
 9

Необоротні активи, вартість яких менше 500 гривень за одиницю

(комплект) не відносяться до першої групи (основних засобів) і не
відображаються на рахунку 10.
Однак це правило, яке має виключення.
Незалежно від вартості:
а) не відносяться до основних засобів:
 знаряддя лову (трали, неводи, сіті і т. д.);
 бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;
 сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і
тимчасові будівлі у лісі зі строком експлуатації до двох років (пересувні
будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки і т. д.);
 спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного
і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних
замовлень);
 спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі; формений
одяг, призначений для видачі працівникам установи;
 тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, витрати
на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
 тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах
або для здійснення технологічних процесів;
 предмети, призначені для видачі напрокат;
 молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові
звірі, сім’ї бджіл.
б) відносяться до основних засобів:
 сільськогосподарські машини і знаряддя;
 будівельний механізований інструмент;
 робочі і продуктивні тварини;
 усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей
і вантажів;
 10

 документація з типового проектування, а так само сценічно-

постановочні засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі
і реквізит, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори,
білизна, взуття, перуки).
Всі інші необоротні активи, що не увійшли ні до складу нематеріальних
активів, ні до складу основних засобів можна сміливо відносити до складу
другої групи (інші необоротні матеріальні активи) і відповідно відображати
на рахунку 11[3].
Необоротні активи, що входять до кожної з трьох груп, дуже
різноманітні по своєму призначенню, способу використання, термінам
служби і т. д. Це вимагає здійснення наступної, ще більш детальної їхньої
класифікації (угруповання). Поділ основних засобів, інших необоротних
матеріальних активів і нематеріальних активів на підгрупи здійснено в
повній відповідності з Планом рахунків, тобто для кожній окремій підгрупі
відповідає свій субрахунок 10, 11 і 12 рахунків.
При зміні матеріально відповідальної особи та у випадках,
передбачених чинним Законодавством України (стихійне лихо, крадіжка
тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які перебувають на
зберіганні, відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів,
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і
документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом
Головного управління Державного казначейства України. За результатами
інвентаризації складається акт приймання-здавання, який затверджується
керівником установи.
Дата попередньої інвентаризації необоротних активів – дата (будь-яке
число місяця), на яку проводиться інвентаризація необоротних активів з
метою складання їх основного переліку для проведення експертної оцінки з
метою підготовки передавального балансу. Попередня інвентаризація
проводиться до дати оцінки;
 11

Дата інвентаризації - дата, на яку проводиться інвентаризація майна

підприємства. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки[4].
Узагальнюючи, необоротні активи є матеріальними і нематеріальними
ресурсами, належними підприємству, які слугують для його функціонування
та мають очікуваний термін корисного використання більше одного року.
Вони включають такі статті балансу, як нематеріальні активи, незавершене
будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції,
довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи та
інші необоротні активи. Ці активи відображаються в бухгалтерському обліку
для відображення їх вартості та внесення на баланс підприємства.

1.2 Огляд нормативно-правової бази, яка регламентує облік

необоротних активів

Переважна частина активів бюджетних установ складають необоротні

активи. Підсистема обліку необоротних активів виділяє напрямки:
- облік надходження та руху;
- облік зносу та ремонту;
- облік вибуття.
Як і вся система бухгалтерського обліку, дана облікова підсистема
потребує організацію, при цьому об’єктами організації виступають
перераховані вище її складові[11].
Організація обліку необоротних активів уявляє собою процес вибору і
упорядкування способів і прийомів, обробки і видачі достовірної і своєчасної
вихідної інформації про наявність, рух, зберігання, використання і вибуття
необоротних активів. Побудова механізму реалізації такого процесу не
можливе без організації інвентарного обліку, закріплення об’єктів
необоротних активів за конкретними матеріально-відповідальними особами,
розробкою номенклатур (облікових), графіків руху носіїв облікової
інформації, розробки робочих інструкцій, випрацювання планів ремонтних
 12

робіт тощо. Зазначені положення повинні бути відображені в обліковій

політиці установи чи організації.
Організація обліку і контролю необоротних активів регламентується
такими нормативними документами:
 Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні”.
 Інструкція з обліку основних засобів та іншитх необоротних
активів бюджетних установ затвердждена Наказом Державного казначейства
України № 64 від 17.07.2000.
 Інструкція з обліку і зберігання музейних цінностей з
дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що знаходяться в державних
музеях СРСР, затверджена Наказом Міністерства культури СРСР № 513 від
15.12.87.
 Закон України “Про гуманітарну допомогу” 1192-14 від 22.10.99.

 Порядок бухгалтерського обліку та фінансової звітності в

бюджетних установах, гуманітарної допомоги, затвердженого Наказом
Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 113.
 Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання
основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за
рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкціії з їх складання
затвердженого Наказом Головного управління Державного казначейства
України, Державного комітету статистики України № 125/70 від 2.02.97.
 Інструкція про порядок відображення в обліку бюджетних
установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей
затверджена Наказом Державного казначейства України № 141 від
10.08.2001.
 Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей
з балансу бюджетних установ затверджена Наказом Державного
казначейства України № 1421/181 від 10.08.01.
 13

 Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,

знищення (псування) матеріальних цінностей затверджений Постановою
Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96.
 Інсрукція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів,
розрахунків та інших статей балансу затверджена Наказом Головного
управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.98.
 План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ
затверджений Наказом Головного управління Державного казначейства
України № 114 від 10.12.99.
 Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського
обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних
установ затверджена Наказом Державного казначейства України № 61 від
10.07.2000.
 Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ
та порядок їх складання затверджена Наказом Державного казначейства
України № 68 від 27.07.2000[11].
Узагальнюючим висновком є те, що організація обліку та контролю
необоротних активів в Україні регламентується поряд з нормативними
документами, включаючи Закон України "Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні", Інструкції та Порядки, затверджені
Державним казначейством України та іншими відповідними органами. Ці
документи уточнюють процедури, форми та правила, що стосуються обліку,
списання, інвентаризації та звітності щодо основних засобів, нематеріальних
активів, матеріальних цінностей і гр.
 14

РОЗДІЛ ІІ
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО
ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ
КОМБІНАТ» ТА АНАЛІЗ ЙОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ

2.1 Характеристика ПрАТ «ЦГЗК», його галузевих особливостей і

технологічного процесу
ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг,
Україна) – складний промисловий комплекс, що спеціалізується на
видобутку залізної руди і виробництві сировини для чорної металургії:
обкотишів і залізорудного концентрату. ПРАТ «ЦГЗК» входить складу
компаній «Метінвест холдинг». Група Метінвест – міжнародна вертикально
інтегрована гірничо-металургійна компанія що володіє 24 підприємствами в
Україні, Європі та США й здійснює видобування руди та вугілля,
виробництво коксу, виплавку сталі та виробництво плоского, сортового й
фасонного прокату, виготовлення труб великого діаметра та іншої продукції.
Керівництво активами групи здійснює керуюча компанія Групи ТОВ
«Метінвест Холдинг». ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» (керуюча компанія
Групи Метінвест) була заснована в 2006 році. ТОВ «МЕТІНВЕСТ
ХОЛДИНГ» здійснює єдине управління підприємствами вугільної,
гірничорудної, коксохімічної, металургійної та трубної галузей. [14]
Основними акціонерами Групи Метінвест є Група СКМ (71,24 %) і
Група Смарт-холдинг, (23,76 %), які беруть участь в управлінні Метінвестом
на партнерських засадах. [14]
Основною холдинговою компанією Групи Метінвест є компанія
Metinvest B.V. (Нідерланди, реєстраційний номер 24321697), а вже ПрАТ
«ЦГЗК» являється дочірнім підприємством. [14]
Три кар'єра (Глеєватський, Петрівський та Артемівський), а також
шахта ім. Орджонікідзе – є сировинною базою комбінату. До складу
переробного комплексу входить дробильна, збагачувальна фабрики, фабрика
 15

огрудкування, а також комплекс вторинного до збагачення залізовмісних

пісків. Підрозділи автомобільного і залізничного транспорту, безліч
спеціалізованих відділів і служб забезпечують ритмічність роботи
підприємства. [14]
З 2003 року на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті
здійснено ряд масштабних інвестицій у технічне переозброєння
підприємства, ведеться активна робота щодо зниженя техногенного впливу
на навколишнє середовище. ЦГЗК є володарем сертифікату системи
управління якістю ISO 9001, сертифіката системи управління навколишнім
середовищем, ISO 14001, сертифіката на систему управління охороною праці
OSHAS 18001. За темпами росту виробництва і якості продукції комбінат є
одним з провідних підприємств гірничо-металургійного комплексу України,
що підтверджується лідируючими позиціями на державному конкурсі «100
кращих товарів України» і в рейтингу «Топ 100. Найдинамічніші компанії
України». [14]
У 2006-2007 роках на комбінаті здійснений наймасштабніший проект у
світі по впровадженню єдиної системи автоматизованого управління
підприємством mySAP ERP, введені система контролю завантаження і
супутникового позиціонування (GPS) та проект побудови ефективної
системи винагороди та вдосконалення структури посад Hay Group. Введено в
експлуатацію єдиний в Європі комплекс вторинного дозбагачення
залізовмісних пісків, робота якого істотно знижує навантаження на
навколишнє середовище.
Приватне акцiонерне товариство «Центральний гiрничо-
збагачувальний комбiнат» – одне з найпотужнiших пiдприємств в Українi по
виробництву концентрату, обкотишiв та iншої залiзорудної сировини.
Будiвництво Центрального гiрничо-збагачувального комбiнату було
заплановано згiдно «Постанов Ради Мiнiстрiв СРСР №744 вiд 20.04.1954р. та
№838» вiд 06.05.1954р. Проектне завдання на будiвництво Центрального
гiрничо-збагачувального комбiнату розроблялося iнститутами
 16

«Кривбаспроект» i «Механобрчормет» iз залученням необхiдних

субпiдрядних органiзацiй у 1955 роцi i було затверджене Мiнiстерством
чорної металургiї СРСР 14.07.1956 р. (наказ №3325). У квiтнi 1957р. в складi
тресту «Ленiнруда» була створена Дирекцiя споруджуваного Центрального
гiрничо-збагачувального комбiнату. [14]
Центральний ГЗК був запроектований на базi запасiв магнетитових
роговикiв i бiдних окислених руд родовища Велика Глеюватка в межах
гiрничих вiдводiв рудоуправлiнь iменi Комiнтерну, iменi Фрунзе та
«Бiльшовик». Виробнича потужнiсть комбiнату визначалася, виходячи з
гiрничих можливостей, i складала 18 мiльйонiв тон сирої руди на рiк, у тому
числi магнетитової руди 9 мiльйонiв тонн i окисленої руди 9 мiльйонiв тонн.
Зона окислювання займала значну частину рудних площ, отже, будiвництво
ГЗК передбачалося здiйснити у двi черги. В червнi 1959 року був пiдписаний
Державний акт на введення в експлуатацiю кар'єру №1. [14]
Протягом двох рокiв розпочато будiвництво подрiбнювальної
фабрики, робота механiчних цехiв, засновано цех зв'язку.
У вiдповiдностi до розпорядження Раднаргоспу Днiпропетровського
економiчного адмiнiстративного району за №448-р.
Центральний гiрничо-збагачувальний комбiнат з 01.04.1961 року
приступив до виконання державного плану з випуску концентрату залiзної
руди. В з в'язку з цим була лiквiдована Дирекцiя споруджуваного ЦГЗК та
призначена дирекцiя дiючого комбiнату.
23 грудня 1961 року був пiдписаний акт Державної комiсiї про
приймання в експлуатацiю першої черги Центрального гiрничо-
збагачувального комбiнату з переробки 9 мiльйонiв тон сирої руди i
виробництва 3,4 мiльйони тон концентрату iз вмiстом залiза 62%. До 1968
року досвiд збагачення окислених руд показав, що для виконання постiйно
зростаючих вимог щодо якостi концентрату, на випалювальну фабрику
необхiдно поставляти окислену руду з бiльш високим вмiстом залiза, нiж це
може забезпечити кар'єр №1.
 17

У результатi було спроектовано i затверджено 8 серпня 1968 року

Мiнiстерством чорної металургiї СРСР проектне завдання на будiвництво
кар'єру №2 з видобутку високоякiсних окислених руд у гiрничому вiдводi
рудникiв iменi ХХ партз'їзду та iменi Фрунзе. 13 вересня 1971 року
заступник мiнiстра чорної металургiї СРСР В.С.Виноградов затвердив
завдання на проектування розширення Центрального ГЗК до 25 мiльйонiв
тон сирої руди на рiк. Розробка проекту завершилася в 1974 роцi. [14]
Продовжуючи розробку сировинної бази комбiнату, в 1980 роцi було
введено в експлуатацiю кар'єр №3 (Петрiвське родовище, Кiровоградська
область). В 1981 роцi на комбiнатi було введено в експлуатацiю комплекс
сухої магнiтної сепарацiї (СМС) подрiбненої магнетитової руди. СМС
дозволила iнтенсифiкувати процес збагачення, перероблювати бiднi та
некондицiйнi кварцити iз змiстом магнiтного залiза 12-14% i отримувати
вiдходи збагачення у виглядi будiвельного щебеню.Крiм збагачення
магнетитових залiзистих кварцитiв, на ЦГЗК застосовувалася випалювально-
магнiтна технологiя по переробцi та збагаченню окислених руд.
Однак, через низьку якiсть отримуємого по цiй технологiї концентрату,
пiдвищених питомих норм витрат енергоресурсiв (газу, вугiлля,
електроенергiї), збитковостi випалювально-магнiтної технологiї та
шкiдливого впливу на екологiчну ситуацiю в 1989 роцi випалювальна
фабрика була закрита i законсервована. Одночасно були законсервованi
секцiї 1-7 збагачувальної фабрики, якi перероблювали окисленi руди пiсля
процесу випалювання на випалювальнiй фабрицi. В 1995 роцi на фабрицi
огрудкування почала видавати продукцiю випалювальна машина ОК-324 з
виробничими потужностями 2 млн.т. обкотишiв на рiк. Було створено крупнi
виробничi та допомiжнi цехи комбiнату: цех по ремонту технологiчного
обладнання, цех по ремонту енергетичного обладнання та iнш. [14]
Згiдно наказу Фонду державного майна України №89-АТ вiд 26.12.1996
року державне пiдприємство Центральний державний гiрничо-
збагачувальний комбiнат було перетворено у вiдкрите акцiонерне товариство
 18

«Центральний гiрничо-збагачувальний комбiнат». Державна реєстрацiя

товариства була проведена 17.01.1997 року виконавчим комiтетом
Криворiзької мiської Ради народних депутатiв (розпорядження № 17/2-р вiд
17.01.1997р.) . В лютому 1997 року введено в експлуатацiю кар'єр №4
Артемiвського родовища (Кiровоградська область). Поряд з розвитком
сировинної бази пiдприємство продовжує вдосконалення технологiчних
процесiв. Так, в 2007-2008 р.р. на комбiнатi за рахунок власних коштiв було
збудовано корпус попереднього збагачення залiзовмiсних пiскiв з метою
отримання промпродукта, з якого на збагачувальнiй фабрицi отримують
концентрат. Великою подiєю в життi комбiнату стало введення в дiю в травнi
2004 року шахти iм.Орджонiкiдзе, яка ранiше була законсервована. В 2017 р.
ВАТ «ЦГЗК» увійшов до складу «Метінвест холдинг» та змінив форму
власності на ПрАТ «ЦГЗК». [14]
Вiдновлення роботи шахти дозволило не тiльки покращити показники
роботи комбiнату, але i створити додатково 600 нових високооплачуваних
робочих мiсць. Досвiд, отриманий ПРАТ «ЦГЗК» при вiдновленнi пiдземних
видобувних робiт на шахтi iм Орджонiкiдзе та включеннi її до складу
сировинної бази комбiнату, планується використовувати в подальшому для
вiдновлення роботи iнших пiдприємств подiбного профiлю. На протязi
всього часу iснування комбiнату паралельно з розвитком виробництва велика
увага придiлялась розвитку соцiальної сфери: в 1965 роцi було введено в
експлуатацiю Палац культури, побудовано Палац спорту (1967р.), з 1988
року почав функцiонувати пансiонат «Гiрник». В 2010 роцi у ПРАТ «ЦГЗК»
злиття, подiлу, приєднання, перетворення, видiлу не вiдбувалося.
Структура (мал. рис.2.1) та видобувний комплекс (малрис 2.2) ПрАТ
«ЦГЗК» наведені нижче.
 19

соціальні проекти

Генеральний Начальник відділу управління

Директор з персоналу
директор соцільних питань основними засобами

адміністративні
послуги

МалюнокРисунок 2.1: Структура управління ПрАТ «ЦГЗК»

Кар'єр №1
Кар'єр №3
добувний Кар'єр №4
комплекс Шахта ім. Орджонікідзе
Шламосховище

ПерероблювДробильна фабрика
Збагачувальна фабрика
альний Цех шламового господарства
комплекс Фабрика огрудкування

Цех мереж і підстанцій

Цех технологічного енерго-
Допоміжнийзабезпечення
комплекс Цех технологічної диспетчирізації
Центральна комбінатська
лабораторія

МалюнокРисунок 2.2 – видобувний комплекс ПрАТ «ЦГЗК»

Кар'єр № 1. На базі Глеєватського родовища залізистих кварцитів.

Проектна річна продуктивність кар'єра становить 5,0 млн.тонн магнетитових
залізистих кварцитів і 935 тис. тонн на рік. Кар'єр введено в експлуатацію в
1957 році. Гірничі роботи в кар'єрі ведуться на 22-х горизонтах. До кінцевої
глибини відпрацювання буде розкрите 42 горизонту. Площа поверхні,
зайнята під кар'єр 38 № 1, – 517,7 га. Ширина по верху кар'єра у
відпрацьованому вигляді складе 1630 м, довжина – 4140 м, глибина – 500 м.
Кар'єр № 3. На базі Петровського родовища залізистих кварцитів.
Проектна продуктивність кар'єра становить 6,0 млн. тонн магнетитових
 20

залізистих кварцитів на рік. Кар'єр введено в експлуатацію в 1977

році.Параметри кар'єра першої черги до глибини 300 м: ширина по верху –
700-1000 м, ширина по низу – 60-160 м, довжина по верху – 2700 м, довжина
по низу – 1880 м.
Кар'єр № 4. На базі Артемівського родовища залізистих кварцитів.
Проектна продуктивність кар'єра становить 4,0 млн.тонн магнетитових
залізистих кварцитів на рік. Кар'єр введено в експлуатацію в 1997 році.
Шахта ім. Орджонікідзе. В даний час шахтою ім. Орджонікідзе
розробляються запаси неокислених магнетитових кварцитів поклади
«Південна-магнетитові» (гор. 527м).Річна продуктивність шахти становить
1600 т. тонн магнетитових залізистих кварцитів на рік. Увійшла до складу
комбінату у 1999 році.
Шламосховищі. З 2001 року ведеться видобуток хвостів для
подальшого збагачення. Річний видобуток пісків складає 6995 т.тонн з
вмістом заліза магнітного 7,5%Дробильна фабрика. Проектна продуктивність
дробильної фабрики 28 млн. т. руди на рік.
Збагачувальна фабрика. Фактичне виробництво концентрату в останні
роки на рівні 6000тис.т на рік.
Цех шламового господарства – ЦШХ. Відвальні хвости збагачення
залізистих кварцитів збагачувальних фабрик комбінату скидаються у
хвостосховищі з 1961 року. Транспортування хвостів збагачення
здійснюється гідротранспортом.
Фабрика огрудкування. Проектна продуктивність фабрики
огрудкування – 2000 тис.т окатишів на рік. Цех мереж та підстанцій – ЦСП.
Надійне, безперебійне та якісне електропостачання.
Цех технологічного енергозабезпечення – ЦТЕО. Надійне і стабільне
забезпечення структурних підрозділів питної та технологічною водою,
природним газом, теплоенергією, стисненим повітрям, балонним киснем,
відвід фекальних і промислових стоків, працездатність систем перехоплення
фільтраційних вод та гідрозахисту кар'єру № 1.
 21

Цех технологічної диспетчеризації – ЦТД. Безперебійне забезпечення

всіма видами зв'язку для оперативного управління всією виробничо-
господарською діяльністю.
Центральна комплексна лабораторія – ЦКЛ. Забезпечення
автоматизації виробничих процесів, високовольтні випробування, ремонт
контрольно вимірювальних приладів, метрологічне забезпечення, охоронно-
пожежна сигналізація, хіманаліз, дозиметричний та радіаційний контроль,
забезпечення неруйнівного контролю,контроль якості сировини та готової
продукції. [14]
Інформація про основні види продукції або послуг, перспективність
виробництва окремих товарів, виконання робіт та надання послуг; залежність
від сезонних змін; про основні ринки збуту та основних клієнтів; про канали
збуту й методи продажу; про джерела сировини, їх доступність та динаміку
цін; інформація про особливості стану розвитку галузі виробництва, рівень
впровадження нових технологій, нових товарів, його положення на ринку;
інформація про конкуренцію в галузі, про особливості продукції (послуг) ;
кількість постачальників за основними видами сировини та матеріалів, що
займають більше 10 відсотків в загальному об'ємі постачання
Гiрничо-металургiйний комплекс України – це галузь, яка представляє
значну частину економiки України (26% промислового виробництва), здатна
конкурувати на свiтовому ринку та забезпечувати 43% валютних надходжень
в Україну. Восени 2008 року металургiя пережила колосальний спад
виробництва, наслiдки якого вiдчуває до сих пiр вся країна. В результатi
розбалансування всiєї економiки країни i тиску з боку держмонополiй
собiвартiсть вiтчизняної продукцiї стрiмко виросла, що в умовах свiтової
економiчної кризи, що тiльки-но розпочиналася, стало особливо згубним для
гiрничо-металлургiйної галузi України. Коли цiни на свiтових ринках впали,
продукцiя українських виробникiв виявилась неконкурентоспроможною. Її
собiвартiсть виявилась вище свiтових цiн. Як результат – стрiмкий спад
виробництва i зупинка металургiйних комбiнатiв по всiй Українi.
 22

Слiд зазначити, що кризовi явища тiєю чи iншою мiрою зачепили

практично всi країни – свiтових лiдерiв металургiйного виробництва, однак
масштаб i наслiдки кризи рiзнi. Вiтчизняний ГМК виявився одним з
найбiльш постраждалих вiд фiнансово-економiчної кризи у свiтi. Українськi
металургiйнi пiдприємства значно скоротили обсяги виробництва
металопродукцiї, а також втратили значну частину зовнiшнiх ринкiв.
Українськi металургійні пiдприємства довели завантаження
виробничих потужностей до 70-80%. Хоча держава i поспiшила вiдмовитися
вiд збереження пiльг, запроваджених для ГМК на початку кризи, галузь
запрацювала в нормальному режимi. Результат – 32,5 млн.т. сталi проти 29,7
млн.т. в 2009 роцi та зайняте восьме мiсце в рейтингу 66 країн – основних
свiтових виробникiв цiєї продукцiї, складеному Всесвiтньою асоцiацiєю
виробникiв сталi (WSA). Крiм того, виробництво чавуну в минулому роцi
зросло на 6,5% до 27,4 млн.т., прокату – на 16%, до 30,7 млн.грн., а труб – на
11%, до 1,8 млн.т
На Днiпропетровщинi виробляється близько 18% усiєї промислової
продукцiї України. За цим показником область посiдає друге мiсце в Українi
(традицiйно поступається лише промисловостi Донеччинi – 21%). Основу
промисловостi складає гiрничо-металургiйний комплекс, який в загальному
обсязi промислової продукцiї становить 65,1%. На територiї
Днiпропетровської областi виробляється майже 34% продукцiї чорної
металургiї України.
У загальному обсязi валової продукцiї промисловостi металургiї
належить 49,5%. Галузь почала свiй розвиток у другiй половинi ХIХ столiття.
На сьогоднiшнiй день у структуру чорної металургiї входять 57 пiдприємств,
у тому числi: 7 гiрничо-збагачувальних комбiнатiв, 3 пiдприємства
пiдземного видобутку, 3 металургiйних, 9 трубних i 3 коксохiмiчних, 2
пiдприємства кольорової металургiї. Гiрничо-металургiйний комплекс
областi має власний науково-технiчний потенцiал: академiчнi та галузевi
 23

науково-дослiднi iнститути, проектнi органiзацiї i науковi пiдроздiли

пiдприємств.
Вiдвантаження продукцiї на експорт комбiнат виконує залiзничним
транспортом через прикордоннi переходи (Iзов, Чоп, Ужгород, Мостиська,
Батєво) та водним транспортом через Керченський та Южний морськi
торговельнi порти. Ринок залiзорудної сировини необхiдно розцiнювати з
точки зору врахування якiсних показникiв продукцiї та географiчного
розташування виробникiв. Якiснi показники ЗРС усiх виробникiв на
регiональному ринку вiдрiзняються незначно, тобто споживачi можуть вiльно
перейти вiд споживання продукцiї одного постачальника на споживання
продукцiї iншого виробника.
Знаходження українських та росiйських виробникiв ЗРС в єдиному
географiчному регiонi обумовлює постачання на металургiйнi пiдприємства
товарної продукцiї не тiльки пiдприємствами країни-споживача, але й
пiдприємствами iнших країн.
Вiдсутнiсть транспортних та митних бар'єрiв сприяють формуванню
умов здорової конкуренцiї мiж виробниками. На ринку концентрату ПРАТ
«ЦГЗК» конкурує з українськими пiдприємствами (ПРАТ «IнГЗК», ПРАТ
«ПiвдГЗК», ВАТ «ПiвнГЗК») та росiйськими комбiнатами (ПРАТ
«Лебединський ГЗК», ПРАТ «Михайлiвський ГЗК», ПРАТ «Стойленський
ГЗК», ПРАТ «Ковдорський ГЗК»). Також, конкурентами виступають
виробники аглоруди, яка є замiнником концентрату в агломерацiйному
процесi: ПРАТ «ПiвдГЗК», ПРАТ «ММК iменi Iллiча», ВАТ «АрселорМiттал
Кривий Рiг» (НКГЗК). ПРАТ «ЦГЗК»на ринку обкотишiв конкурує з
українськими пiдприємствами (ПРАТ «Полтавський ГЗК»та ПРАТ
«ПiвнГЗК») та росiйськими комбiнатами (ПРАТ «Лебединський ГЗК», ПРАТ
«Михайлiвський ГЗК»), присутнiсть яких на ринку України пояснюється тим,
що протягом тривалого часу українськi виробники металу використовують
росiйську залiзорудну сировину, яка своїми якiсними показниками не
 24

поступається залiзним рудам, що видобуваються в Українi, та залiзорудними

постачальниками зi Швецiї, Бразилiї, Австралiї, Iндiї та Канади.
В теперiшнiй час багато гiрничодобувних пiдприємств потребує
значних вкладень в розвиток кар'єрiв та ускладнення гiрничотехнiчних умов
видобутку, з урахуванням вибуття потужностей. Зниження ступеню
схильностi вищезазначеним ризикам – складова частина комплексної
програми розвитку ПрАТ «ЦГЗК»[14].
Основними заходами, що дозволяють мiнiмiзувати негативний вплив
галузевих ризикiв, являються наступнi:
 Розширення ринкiв збуту за рахунок завоювання нових ринкiв та
посилення позицiй на європейському ринку.
 Укладання довгострокових контрактiв.
 Постiйний монiторинг вiтчизняних i зарубiжних ринкiв
сировини, матерiалiв i обладнання, укладання договорiв з надiйними та
перевiреними постачальниками.
 Впровадження комплексної програми довгострокового розвитку
пiдприємства, спрямованої на пошук внутрiшнiх резервiв по зниженню
енергоспоживання, пiдвищенню продуктивностi працi, скороченню
непродуктивних витрат.
Сировиною для виробництва залiзорудної продукцiї (концентрату та
обкотишiв) являються:
 залiзна руда (магнетитовi кварцити), яка видобувається у власних
кар'єрах та шахтi комбiнату;
 вапняк, постачальником якого являється ВАТ «Докучаєвський
ФДК» (м. Докучаєвськ);
 бентонiт, який постачається S&BIndustrial Minerals S.A. (Грецiя);
 металевi кулi, якi постачаються на комбiнат ТОВ «МЕТIНВЕСТ
УКРАЇНА» (м.Донецьк)[14].
 25

Проблем iз постачанням сировини пiдприємство не має i забезпечує

свої потреби в повному обсязi. Цiни на сировину i матерiали в умовах
ринкових вiдносин нестабiльнi, пiдвладнi iнфляцiйним процесам, росту курсу
американського долара та митної полiтики. Для рiзних груп сировини i
матерiалiв темпи змiни цiн рiзнi в залежностi вiд якостi сировини та її
наявностi на територiї України.
Узагальнючи, ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
(м. Кривий Ріг, Україна) є важливим складовим промисловим комплексом,
спеціалізуючимся на видобутку залізної руди та виробництві сировини для
чорної металургії, і є невід’ємною складовою діяльності Кривого Рогу.

2.2 Оцінка господарської діяльності ПрАТ «ЦГЗК» та її результатів,

аналіз фінансового стану

Фінансовий аналіз — це цілеспрямована діяльність аналітика, що

полягає в ідентифікації показників, факторів та алгоритмів та дозволяє, по-
перше, дати певну формалізовану характеристику, факторне пояснення та
(або) обґрунтування фактів господарської діяльності як таких, що мали місце
в минулому, так і очікуваних в майбутньому, а по-друге, систематизувати
можливі варіанти дій.
Важливість фінансового аналізу для користувачів фінансової звітності
полягає в тому, що за допомогою розрахункових показників та, за
необхідності, дотримання ними нормативів, можна сформувати уявлення про
ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, уявити зміни
в структурі активів і пасивів, розрахунків з дебіторами і кредиторами, обсяги
і значущість прибутків або збитків підприємства у відносному виразі, що
також є більш прийнятним способом порівняння фінансового стану декількох
підприємств з різними обсягами активів, власного капіталу та прибутку[5].
 26

Обсяги виробництва товарної продукції ПРАТ "ЦГЗК" у 2021 р склали

1 967 тис.т. концентрату (до 2020р.: +14 тис.т.) та 2 312 тис.т. окатків (до
2020р.: +11 тис.т).
Обсяги виробництва товарного концентрату у 2021 р. виконувалися
виходячи з наявної сировинної бази та перевищують показник виробництва
2020 р. на 0,7%. Виробництво окатків у 2021 р. також збільшено відносно
попереднього року на 0,5%. Обсяги виробництва товарної продукції
збільшено завдяки підвищенню продуктивності виробничих потужностей.

Таблиця 2.1: Реалізація готової продукції ПРАТ «ЦГЗК» за 2020-2021 р.

2021 2020 Відхилення

Реалізаці У. т.ч. за рахунокзарахунок
Ти Тис.
я Тис.т Тис. грн Тис.т Тис. грн обсягі
с.т грн цін Курсу $
в
1 4 523 1 3 909 613 -19 88
Концент 870 673 -237
94919 21745232 95919 54739095 -10 670613 3
рант 870673 121237121
49 17 59 47 670 19883
2 2 130 -34 561
7 560 063 7 429 243 -396 32
Окатки 28522 29622 -11 820130 17934 3205613
7560063 7429243 1396321
85 96 820 179 20
4 12 083 4 11 338 744 -54 1 431
-633
Всього: 23542 28012083 25542 79011338 -21 489744 06254 9931431
442633442
35 280 55 790 489 062 993
В тВт.ч.
за
напряма
ми
поставк
 27

и
Внутріш 133 -5
138 906
ній 47 37813337 67 -19 529552
138906
ринок 8 9
11 949 11 199 750
експорт 4187 90211949 4189 88411199 -21 018750
902 884 018

Таблиця 2.1: Реалізація готової продукції ПРАТ «ЦГЗК» за 2020-2021 р.

Обсяги реалізації у 2021р. склали 1 949 тис. т. концентрату (до 2020 р.;
-10 тис. т) та 2 285тис.т. окатків (до 2020р.: -11 тис. т). Практично вся
вироблена продукція була реалізована споживачам. Виручка від реалізації у
2021 р. склала 12 083,3 млн грн, що у порівнянні з попереднім роком більше
на 744,5 млн грн (+7%). Зростання відбулося, в основному, за рахунок
збільшення цін (+1 432 млн грн). В свою чергу ревальвація вартості гривні
відносно американського долару негативно вплинула на результат (-633,4
млн грн). 1
Аналізуючи фінансові результати ПРАТ «ЦГЗК» за 2020-2021р
(табл.2.2) можна сказати, що чистий прибуток у 2021р. склав 1 473,3
млн.грн., що нижче за аналогічний показник попереднього року на 780,9
млн.грн.
(-35%). На зменшення даного показника вплинуло зростання собівартості
реалізованої продукції на 1 155,0 млн.грн. (+17%). що в свою чергу
спричинено зростанням:
 витрат на персонал на 29%
 податків на 26% (зростання ставки податку на використання надр,
плати за землю)
 цін на електроенергію, сировину, товарно- матеріальні цінності та
послуг зі сторони на 11%
Таблиця 2.2: «Фінансові результати ПРАТ «ЦГЗК» за 2020-2021р.
 28

Стаття 2021 2020 Відхилення, Відносне

тис. грн відхилення ,%
Чистий дохід від 12 083 280 11 338 790 744 490 7
реалізації
Собівартість -7 957 950 -6 802 916 -1 155 034 17
реалізованої
продукції
Валовий прибуток 4 125 330 4 53 874 -410 544 -9
Адміністративні -145 955 -124 788 -21 167 17
витрати.
Збутові витрати. -2 099 107 -1 759 588 -339 519 19
Інші операційні -953 604 -186 647 -766 957 41
доходи, витрати
Фінансовий 926 664 2 464 851 -1 538 187 -62
результат від
операційної
діяльності
Інші доходи, витрати 20 022 -46 446 66 468 -143
Фінансові доходи, 679 962 149 782 530 180 354
витрати
Фінансовий 1 626 648 2 568 187 -941 539 -37
результат до
оподаткування
Податок на прибуток -153 335 -313 999 160 664 -51
Чистий прибуток 1 473 313 2 254 188 -780 875 -35

Таблиця 2.2: «Фінансові результати ПРАТ «ЦГЗК» за 2020-2021р.

Чистий прибуток у 2021р. склав 1 473,3 млн.грн., що нижче за аналогічний

показник попереднього року на 780,9 млн.грн. (-35%). На зменшення даного
показника вплинуло зростання собівартості реалізованої продукції на 1 155,0
млн.грн. (+17%). що в свою чергу спричинено зростанням:
 витрат на персонал на 29%
 податків на 26% (зростання ставки податку на використання надр,
плати за землю)
 цін на електроенергію, сировину, товарно- матеріальні цінності та
послуг зі сторони на 11%
 29

Також у 2021р. була проведена переоцінка основних засобів, що

призвело до зростання амортизаційних відрахувань на 20%.
Збільшення адміністративних витрат на 21,2 млн.грн, (+17%) відбулося
за рахунок: підвищення зарплати + 5,0 млн грн, збільшення послуг внаслідок
аутсорсингу частини НН- функцій (+9,5млн,грн,), підвищення вартості
послуг з бухгалтерського обліку +3,2 млн.грн., проведення інформашйно-
консульташйних послуг з оцінки запасів корисних копалин за методикою
ЗОНС +1,9млн.грн.
Збільшення збутових витрат на 339,5 млн грн (+19%) за рахунок
збільшення витрат за користування вагонами та інших послуг зі збуту +303,3
млн.грн; амортизації (внаслідок переоцінки основних засобів) +18,2 млн. грн;
підвищення зарплати +11,9 млн. грн,
Зменшення результату від інших операційних доходів/витрат на 767,0
млн.грн. відбулося за рахунок збільшення збитків від курсової різниці з
торгової дебіторській заборгованості (на 731,6 млн.грн.).
В свою чергу позитивно на показник чистого прибутку у 2021р.
вплинуло збільшення результату від інших доходів/витрат на 66.5 млн.грн.:
дохід з курсових різниць щодо кредиторської заборгованості з інвестиційній
діяльності (+80,2 млн.грн.), збільшення витрат на ліквідацію та демонтаж
основних засобів (42,7 млн.грн.).
У 2021р, також відбулося збільшення фінансових доходів на 530,2
млн.грн, що зумовлене зростанням доходів втд курсових різниць з
заборгованості по дивідендах (+521.5 млн.грн.)[13].
 30

Було проведено декілька аналізів господарської діяльності ПрАТ

«ЦГЗК» та її результатів для аналізу фінансового стану підприємства.
 31

РОЗДІЛ ІІІІ
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ ЦГЗК,
ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

3.1 Методика формування облікової інформації в первинних

бухгалтерських документах ПрАТ «ЦГЗК»
Первинні документи займають ключову роль в ПрАТ «ЦГЗК». Адже
вони є підставою для бухгалтерського обліку. Для того, щоб уникнути
непорозумінь з контрагентами та контролюючими органами необхідно знати
вимоги до форми та змісту первинних документів.
Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми
та змісту первинних документів в бухобліку є:
1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996)[6].
2. Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 24.05.1995 року № 88 (далі – Положення № 88[12]).
Первинні документи – це документи, створені у письмовій або
електронній формі, які містять відомості про господарські операції,
включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх
проведення.
Наприклад, до первинних документів належать такі документи, як
видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт,
прибутковий та видатковий касовий ордер, та інші.
Мета складання первинних документів – зафіксувати факт
господарської операції.
Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити, перелік яких
визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996. Крім того, залежно від характеру операції
та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені
такі додаткові реквізити (пп. 2.4 Положення № 88):
 32

Таблиця 3.1: «Обов’язкові та додаткові реквізити для первинних

документів»
Обов’язкові реквізити первинних Додаткові реквізити (необов’язкові):
документів:

 назву документа (форми);  ідентифікаційний код підприємства,

 дату складання; установи з Державного реєстру;
 назву підприємства, від імені  номер документа;
якого складено документ;  підстава для здійснення операцій;
 зміст та обсяг господарської  дані про документ, що засвідчує особу-
операції, одиницю виміру одержувача, тощо.
господарської операції;
 посади осіб, відповідальних за
здійснення господарської операції і
правильність її оформлення;
 особистий підпис або інші
дані, що дають змогу ідентифікувати
особу, яка брала участь у здійсненні
господарської операції.


Таблиця 3.1: «Обов’язкові та додаткові реквізити для первинних

документів»
Наявність усіх реквізитів на документі надає йому юридичної сили та
доказовості. На цьому наголосив і Мінфін в листі від 15.01.2015 р. № 31-
11410-08-10/871.
Первинні документи можуть бути складені в електронному
вигляді або на папері.
Слід зазначити, що електронний документ,
який складено відповідно до вимог чинного законодавства та містить усі
необхідні реквізити, має таку ж юридичну силу, як і документ, складений у
 33

паперовому вигляді та має бути підписаний електронним підписом (ЕП)

уповноваженої особи.
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих
форм, затверджених відповідним органом державної влади[8].
Водночас не всі первинні документи мають типові форми, затверджені
законодавчими нормами. У такому разі ПРАТ «ЦГЗК» самостійно має право
розробити форму первинного документа. Головна вимога - форма повинна
містити всі обов’язкові реквізити.
Основні види первинних документів які використовуються на ПрАТ
«ЦГЗК»:
 Видаткова накладна - Видаткова накладна фіксує факт
отримання/передачі товарів або послуг;
 Товарно-транспортна накладна - Товарно-транспортна накладна
використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна
(експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця
до покупця;
 Акт приймання виконаних робіт (послуг) - Документ, який фіксує
закінчення будь-яких робіт (послуг) та приймання їх замовником за кількістю
та якістю;
 Рахунок-фактура (інвойс) - оформлений належним чином
рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в
бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт
(послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати,
що підтверджується відповідними документами;
 Бухгалтерська довідка - На підставі цього документа, як правило,
здійснюються коригувальні записи в облікових регістрах у зв’язку з
виправленням помилок в бухобліку. Також може бути використана для
підтвердження операцій, значення яких було отримане розрахунковим
шляхом.
 34

Найчастіші Типові помилки при заповненні первинних документів на

підприємствах:
1. не заповнені всі обов’язкові реквізити. У цьому разі такий документ
не може вважатись первинним документом;
2. у тексті та цифрових даних первинних документів – необумовлені
виправлення. Помилки в первинних документах, що створені ручним
способом, виправляються способом «червоного сторно», додаткових
бухгалтерських проведень або коректурним способом, відповідно до якого
неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим
надписується правильний текст або цифри. Виправлення помилки має бути
обумовлено написом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що
підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення;
3. документ не підписано. Документ має бути підписаний особисто, а
підпис може бути скріплений печаткою. Ця вимога стосується і електронних
документів. Вони підписуються електронними підписами посадових осіб та
електронною печаткою підприємства (за наявності)[7].
Узагальнюючи підпункт, можно зробити висновок, що первинні
документи займають ключову роль в ПрАТ «ЦГЗК». Адже вони є підставою
для бухгалтерського обліку. Для того, щоб уникнути непорозумінь з
контрагентами та контролюючими органами необхідно знати вимоги до
форми та змісту первинних документів.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік. Характеристика звітності і

порядок її складання у ПрАТ «ЦГЗК»

Одним з головних завдань бухгалтерського обліку, що полягає у

забезпеченні збереження майна власника, є використання ефективної
побудови аналітичного обліку із закріпленням за матеріально-
відповідальною особою окремих складових майна підприємства. Окрім того,
 35

лише за наявності аналітичного обліку складових майна можлива деталізація

інформації для здійснення управління активами підприємства.
Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух власних або
отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних
майнових комплексів, які віднесені до основних засобів, Інструкцією № 291
та робочим планом рахунків призначений рахунок 10 «Основні засоби».
Інструкцією № 291 для кожної групи основних засобів, приведених в П(С)БО
7, передбачені окремі субрахунки рахунку 10 «Основні засоби»[9]:
101 «Земельні ділянки» - ведеться облік вартості земельних ділянок;
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» - ведеться облік
капітальних вкладень щодо поліпшення земель (меліоративні, осушні,
іригаційні та інші роботи);
103 «Будівлі та споруди» - ведеться облік наявності і руху будівель,
споруд, їх структурних компонентів і передавальних пристроїв, а також
житлових будівель;
104 «Машини та обладнання» - ведеться облік машин і устаткування;
105 «Транспортні засоби» - ведеться облік транспортних засобів;
106 «Інструменти, пристосування та інвентар» - ведеться облік
інструментів, приладів і інвентарю;
107 «Тварини» - ведеться облік дорослих тварин, не призначених для
сільськогосподарського використання;
108 «Багаторічні насадження» - ведеться облік багаторічних насаджень;
109 «Інші основні засоби» - ведеться облік основних засобів, не
включених до інших субрахунків рахунку 10 «Основних засобів».
У розрізі окремих об'єктів забезпечується аналітичний облік основних
засобів, за допомогою інвентарних карток, що використовують для всіх
основних засобів, а також, для групового обліку однотипних об'єктів, що
надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та які мають одні й
ті ж технічні характеристики, вартість, виробничо-господарське призначення.
 36

Кожному об’єкту основних засобів (інвентарному об’єкту) для

забезпечення контролю та організації бухгалтерського обліку, незалежно від
того, чи знаходиться він в експлуатації, в запасі або на консервації, повинен
присвоюватися відповідний інвентарний номер, при прийнятті їх до
бухгалтерського обліку, його прописують на об’єкті основних засобів
шляхом прикріплення металевого жетону, насічки, таврування або нанесення
фарбою. Інвентарний номер основних засобів схороняється за об’єктом на
даному підприємстві на весь період його знаходження та вказується в усіх
первинних документах і облікових регістрах. У випадку, якщо інвентарний
об’єкт має декілька частин, які мають різний термін корисного використання
і обліковуються як самостійні інвентарні об’єкти, кожній частині
привласнюється окремий інвентарний номер. Якщо для об’єкта складеного з
декількох частин, встановлено загальний термін корисного використання,
даний об’єкт обліковується за одним інвентарним номером. Інвентарні
номери списаних об’єктів основних засобів присвоюються новим об’єктам
протягом п’яти років після списання. Допустимим значенням інвентарного
номеру має бути десять знаків або розрядів, кожен знак повинен містити
певну інформацію. Приміром, якийсь об’єкт основних засобів може мати
наступний інвентарний номер 1050100023. Це означає: 10 - номер рахунку
бухгалтерського обліку основних засобів (облікова група активів
підприємства); 5 - номер субрахунку бухгалтерського обліку основних
засобів (облікова група основних засобів); 01 - номер підгрупи (класу)
основних засобів ; 00023 - порядковий номер об’єкта основних засобів
відповідного класу[10].
Прийняті в операційну оренду як необоротні активи об’єкти
обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця відповідно
19 до інвентарної картки, яка повинна докладатися до акту приймання-
передачі об’єктів, які орендуються, орендодавцем.
Інструкцією № 291, для обліку і підсумовування інформації про
наявність і рух інших необоротних матеріальних активів, не відображених у
 37

складі об'єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби», передбачений рахунок

11 «Інші необоротні матеріальні активи»
За дебетом рахунку 11 відображаються надходження (придбаних,
створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів
на підприємство (за первинною вартістю)), сума витрат, пов’язана з
покращенням об’єкту (реконструкція, модернізація), яке призводить в
майбутньому до збільшення економічних вигод, спочатку очікуваних від
використання об’єкту; сума дооцінки вартості об’єкта необоротних
матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображають вибуття інших
необоротних матеріальних активів в результаті їх продажу, безоплатної
передачі або невідповідності критеріям визнання активом; не в певній мірі
ліквідовані об’єкти інших необоротних матеріальних активів; сума
зменшення ціни об’єкта інших необоротних матеріальних активів.
Вказані в П(С)БО-7 інші необоротні матеріальні активи, інструкцією №
291, передбачено окремі субрахунки рахунку 11 «Інші необоротні
матеріальні активи»:
112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» - відображається
вартість предметів, термін корисного використання яких більший за один рік,
приміром спеціальних інструментів і пристосувань, вартість яких
погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою
(нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів, а
також вартість інших предметів, що за вартісною ознакою підприємством
віднесені до малоцінних необоротних матеріальних активів;
113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» - ведеться облік
експлуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд;
114 «Природні ресурси» - ведеться облік наявності і руху придбаних
природних ресурсів для подальшого видобутку (нафти, газу і т. ін.);
115 «Інвентарна тара» - ведеться облік наявності і руху інвентарної
тари;
 38

116 «Предмети прокату» - ведеться облік наявності та руху активів,

призначених до видачі напрокат;
117 «Інші необоротні матеріальні активи» - ведеться облік наявності та
руху інших необоротних матеріальних активів, що не знайшли відображення
на інших субрахунках рахунку 11.
На цьому субрахунку, зокрема, орендар відображає вартість
завершених капітальних інвестицій в об'єкти операційної оренди
(модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція і т. ін.)
[10].
Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться за
кожним об’єктом даних активів. Підприємство, що нараховує амортизацію
бібліотечних фондів і малоцінних необоротних матеріальних активів в
першому місяці використання вказаних об'єктів у розмірі 100 % їх вартості,
аналітичний облік цих об'єктів може вести із забезпеченням інформації про
загальну кількість об'єктів і їх загальної вартості в розрізі класифікаційних
підгруп, які підприємство вводить самостійно.
Окремий субрахунок рахунку 12 «Нематеріальні активи» передбачений
Інструкцією № 291 для кожної групи , вказаних у п.5 П(С)БО 8,
нематеріальних активів.
На підприємствах аналітичний облік нематеріальних активів
здійснюється за їх інвентарними об’єктами та видами, на кожен з яких
відкривається картка обліку нематеріальних активів (НА-2)(Додаток А).
Додаткові субрахунки та аналітичні рахунки підприємство може розробляти
самостійно, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, контролю
та завдань управління
Таблиця 3.2: « Додаткові субрахунки та аналітичні рахунки»
Субрахунки до рахунку Розрізи аналітичного обліку
12 «Нематеріальні активи
121 «Права користування природними У розрізі видів природних ресурсів і
ресурсами» матеріально відповідальних осіб
 39

122 «Права користування майном» У розрізі об’єктів майна, місць зберігання і

123 «Права на знаки для товарів і послуг»
124 «Права на об’єкти промислової
власності»
125 «Авторські та суміжні з ними права»
126 «Інші нематеріальні активи»
матеріально відповідальних осіб
У розрізі класифікації прав
У розрізі класифікації прав і матеріально
відповідальних осіб
У розрізі класифікації прав
У розрізі класифікації прав

Таблиця 3.2: « Додаткові субрахунки та аналітичні рахунки»

Правильно організований аналітичний облік дозволяє забезпечувати
своєчасний контроль за наявністю кожного об’єкта нематеріального активу.
Облік незавершених капітальних інвестицій в основні засоби, інші
необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи ведеться на рахунку 15
«Капітальні інвестиції» згідно з робочим планом рахунків[7].
За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відображається
збільшення понесених витрат на придбання або створення матеріальних і
нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в
дію, приймання в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних
активів і т. ін.).
У розрізі наступних субрахунків здійснюють облік капітальних
інвестицій:
151 «Капітальне будівництво» - відображаються витрати на
будівництво, здійснюване як господарським, так і підрядним способом для
власних потреб 22 підприємства. На цьому субрахунку також ведеться облік
устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, і авансових
платежів для фінансування вказаного будівництва;
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» - призначений для
обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних
активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» (крім об’єктів
будівництва і довгострокових біологічних активів);
 40

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних

активів» - відображаються витрати підприємства (організації, установи) на
придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік
яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;
154 «Капітальний ремонт» - враховуються витрати, понесені на
капітальний ремонт об’єктів необоротних активів;
Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за видами
основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних
активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень (інвентарних
об’єктах).
Облік витрат на проведення ремонтів та покращення інших
необоротних матеріальних активів здійснюється, щодо кожного об’єкта цих
активів [21, ст.68].
Аналітичний облік фінансових інвестицій на досліджуваному ПрАТ
«ЦГЗК» ведеться за їх видами та об’єктами інвестування. Побудова
аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації
про фінансові інвестиції в об’єкти як на території України, так і за кордоном.
Організація аналітичного обліку операцій з цінними паперами за
вказаними розрізами забезпечить необхідною інформацією про фінансові
інвестиції відповідних користувачів для прийняття ефективних
управлінських рішень.
Для синтетичного й аналітичного обліку господарських операцій
підприємство застосовує облікові регістри, рекомендовані Державним
комітетом з бухгалтерського обліку. Відповідальність за правильність
відображення господарських операцій в облікових регістрах несуть особи, які
склали і підписали ці регістри[8].
Узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших
необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу
необоротних активів, а також для відображення капітальних і фінансових
інвестицій призначений Журнал №4.
 41

Отже, одним з головних завдань бухгалтерського обліку, що полягає у

забезпеченні збереження майна власника, є використання ефективної
побудови аналітичного обліку із закріпленням за матеріально-
відповідальною особою окремих складових майна підприємства. Окрім того,
лише за наявності аналітичного обліку складових майна можлива деталізація
інформації для здійснення управління активами підприємства.

3.3 Дослідження діючих на підприємстві інформаційних систем і

технологій обліку у ПрАТ «ЦГЗК»
З приходом до посади генерального директора Шевчика Дмитра
Володимировича, на ПрАТ «ЦГЗК»прийшло й багато сучасних змін як у
виробництві, побуті, управлінні так і у програмному забезпеченні. Було
змінено великі стаціонарні системні блоки на малі та більш продуктивніші,
що і дало змогу змінити ряд програм які використовувалися. Наприклад
програму- комунікатор Skype, було замінено на MSLink(Додаток Б),до якої
підв’язали на додачу MSOutlook.
Найзначнішою заміною став перехід з 1С «Підриємництво»на SAPERP.
Ще вилику роль відіграла обов’язкова вимога заміни 1С та переходу на
інші облікові системи (української або закордонної розробки), хоча це
стосувалося лишедержавних установі приватним компаніям, які
користуються програмним забезпеченням російського розробника, не
загрожувалані кримінальна, ні юридична відповідальність.
Так як ПрАТ «ЦГЗК»відноситься до групи великих підприємств, тому
вибір SAP ERP (рис.3.1), якмодернізованої альтернативи 1С, був очевидним.
Також, модуль SAP MM (управління основними засобами) став справжньою
знахідкою для співробітників. Планування потребв матеріалах стало
зручніше[14].
Адже, за допомогою модуля можна контролювати обсяг наявних
запасів, а також автоматично створювати проекти замовлень для закупівлі і
виробництва.
 42

МалюнокРисунок 3.1–скріншот робочого вікна SAPERP.

Змога створення замовлень на поставкув программі була спрощенна,
адже узамовленні фіксується інформація про об'єкт закупівлі, умови ціни
позиції, дату та умови поставки. Замовленняна поставку може бути створене
автоматично або вручну що стало невідьемним денним
процесом.«Управління основними засобами»допомогаєвибрати
постачальників матеріалів і послуг, проконтролювати статус замовлень і
відслідкувати платежі. Також,умодулі існує система нагадувань, яка
повідомляє партнерів про відкриті позиції замовлень на поставку.[25]
На складістало реальним здійснитиконтроль надходжень і
переміщень об'єктів. При створенні документа надходження,автоматично
формується документ матеріалу та бухгалтерський документ, що містить
інформацію про виконані проводкив бухгалтерському обліку. У модулі
відображаються внутрішні переміщення об'єктів між
складамицехівпідприємства і здійснюється проводка перенесення.Для
різних об'єктів контирування створюються резервування відпустки
матеріалів, в яких враховується доступність запасу. Резервування можуть
формуватися автоматично або вручну.
При створенні рахунків фактуритеперавтоматично створюється
бухгалтерський документ, який містить дані про виконані проводкив
 43

бухгалтерському обліку, що дозволяє контролювати правильність

розрахунків. Виконуєтьсяоцінказапасів, яказабезпечує зв'язок між
управлінням матеріальними потокамиі фінансової бухгалтерією,
оновлюючи основні рахунки фінансової бухгалтерії при виконанні
складських операцій.
Проведення інвентаризації та переоцінкитакож підтримується у
модуліMM, щопідтримує кілька видівінвентаризації: безперервну,
періодичну, вибіркову і на певну дату. Проведення переоцінки дозволяє
змінити вартість запасів без зміни кількості[14].
«Управління основними засобами»інтегровано з іншими рішеннями
системи SAP ERP: FI «Фінанси», CO «Контролінг», SD «Збут», PP
«Виробництво»і PM «Технічне обслуговування та ремонт
обладнання»(рисунок 2.5). Така інтеграція дуже спрощує роботу в
управлінні комбінату.Завдяки модулю HRвесь процес легко контролюється
шляхом візування різних операцій,які проводять усистемі.

МалюнокРисунок 3.2– Скриншот робочого вікна SAP ERP з вибором

модулей для роботи.
Побудова інформаційної системи підприємства (організації) – складний
процес, який вимагає більшого, ніж придбання комп’ютерів та необхідних
програм. Правильно побудована інформаційна система підприємства стає
основою його функціонування, визначає дії персоналу зайнятого в
інформаційному циклі. Система впорядковує та організує роботу колективу.
 44

Управління організаційно-економічним (соціальним) об’єктом являє собою

процес, що складається із взаємопов’язаних та взаємозалежних елементів.
Якщо в основу покласти системний підхід, то такими структурними
елементами є: 1) керуюча, 2) керована та 3) інформаційна системи[27].
Керуюча система – це функціональні та економічні служби на чолі з
адміністрацією. Вона складається з такої інформаційної бази:
фінансовогосподарського планування, прогнозування, нормативної
документації, облікових даних, аналізу інформації, вироблення рішень та ін.
Керована система – це об’єкти управління керуючої системи: основне
виробництво, виробничо-господарська діяльність, трудові та фінансові
ресурси, активи, пасиви тощо. Між керуючою та керованою системами
відбувається взаємодія (інформаційний зв’язок).
Керуюча система періодично передає розпорядження в керовану
систему – це є прямий (керуючий) зв’язок. Прямий зв’язок – це потік
директивної інформації. До прямого зв’язку відноситься, наприклад,
передавання, касиру платіжних документів на заробітну плату. Керована
система також має зв’язок з керуючою – це зворотний зв’язок. Зворотний
зв’язок можна визначити як інформаційний зв’язок за допомогою якого в
управляючу частину надходить інформація про наслідки управління об’єктом
– звітність. [2]
Тобто інформація про новий стан об’єкта, який виник під впливом
управляючих дій, наприклад, платіжні документи про виплачену заробітну
плату. Керуюча та керована системи взаємодіють і з зовнішнім середовищем,
керуюча одержує інформацію із зовнішнього середовища, а керована система
може сама впливати на зовнішнє середовище. Під зовнішнім середовищем
розуміємо сукупність зовнішніх умов відносно деякого суб’єкта. Воно є
результатом діяльності деякої сукупності суб’єктів. Таким чином, керуюча,
керована та інформаційна системи підприємства функціонують в
інформаційному середовищі. Середовище – це різноманітні внутрішні та
зовнішні умови існування суб’єкта.
 45

Отже, після приходу Дмитра Володимировича Шевчика на посаду

генерального директора ПрАТ "ЦГЗК", було впроваджено багато сучасних
змін у виробництві, побуті, управлінні та програмному забезпеченні. Замість
великих стаціонарних системних блоків були встановлені більш продуктивні
малі блоки, що дозволило замінити використовувані програми. Наприклад,
програму-комунікатор Skype було замінено на MSLink, яка була поєднана з
MSOutlook для додаткових можливостей.
 46

ВИСНОВКИ

Під час написання курсової роботи на тему: «Облік необоротних актвів

у системі фінансового менеджменту» було вивчено та проаналізовано велика
кількіть літератури та нормативних документів.
 Мета курсового дослідження досягнута шляхом реалізації
поставлених завдань, а саме:
 Дослідити економічну сутність, класифікацію та оцінку
необоротних активів;
 Визначити нормативно-правової бази, яка регламентує облік
необоротних активів;
 Характеризувати ПРАТ «ЦГЗК», його галузевих особливостей і
технологічного процесу;
 Оцінити господарську діяльність ПРАТ «ЦГЗК» та її результатів,
аналіз фінансового стану;
 Дослідити методику формування облікової інформації в
первинних бухгалтерських документах ПРАТ «ЦГЗК»;
 Надати характеристику аналітичному і синтетичному обліку.
Охарактеризувати звітніть і порядок її складання у ПРАТ «ЦГЗк»;
 Дослідити діючі на підприємстві інформаційних систем і
технологій обліку у ПРАТ «ЦГЗК»;
Проаналізувавши пункти 1.1. «Економічна сутність, класифікація та
оцінка необоротних активів», 1.2 «Огляд нормативно-правової бази, яка
регламентує облік необоротних активів», І Розділу «Теоретико-
методологічна сутність обліку необоротних активів у системі фінансового
менеджменту підприємства та нормативно-законодавче регулювання» можна
зробити висновок, що Активи підприємства в бухгалтерському обліку
поділяють на оборотні та необоротні. До оборотних належать грошові кошти,
не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації
 47

чи споживання впродовж операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати

балансу.
Усі інші активи вважаються необоротними. Отже, необоротними є
активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.
Проаналізувавши пункти «розділу ІІ Характеристика приватного
акціонерного товариства «центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та
аналіз його фінансового стану» «2.1 Характеристика ПРАТ «ЦГЗК», його
галузевих особливостей і технологічного процесу», зробила повну
характеристику підприємства.
Та в «2.2 Оцінка господарської діяльності ПРАТ «ЦГЗК» та її
результатів, аналіз фінансового стану», дослідила фінансовий стан
підприємства за 2020-2021 рр.
У розділі ІІІ «Бухгалтерський облік готівкових розрахунків цгзк,
шляхи його удосконалення» у підпунктах:
3.1 Методика формування облікової інформації в первинних
бухгалтерських документах ПрАТ «ЦГЗК», визначила що, первинні
документи займають ключову роль в ПрАТ «ЦГЗК». Адже вони є підставою
для бухгалтерського обліку. Для того, щоб уникнути непорозумінь з
контрагентами та контролюючими органами необхідно знати вимоги до
форми та змісту первинних документів.
3.2 Аналітичний і синтетичний облік. Характеристика звітності і
порядок її складання у ПрАТ «ЦГЗК» дізналась що, одним з головних
завдань бухгалтерського обліку, що полягає у забезпеченні збереження майна
власника, є використання ефективної побудови аналітичного обліку із
закріпленням за матеріально-відповідальною особою окремих складових
майна підприємства. Окрім того, лише за наявності аналітичного обліку
складових майна можлива деталізація інформації для здійснення управління
активами підприємства.
3.3 Дослідження діючих на підприємстві інформаційних систем і
технологій обліку у ПрАТ «ЦГЗК» дізналась що, з приходом до посади
 48

генерального директора Шевчика Дмитра Володимировича, на ПрАТ

«ЦГЗК»прийшло й багато сучасних змін як у виробництві, побуті,
управлінні так і у програмному забезпеченні. Було змінено великі
стаціонарні системні блоки на малі та більш продуктивніші, що і дало змогу
змінити ряд програм які використовувалися. Наприклад програму-
комунікатор Skype, було замінено на MSLink,до якої підв’язали на додачу
MSOutlook.
 49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів

спеціальності “Облік та аудит” вищих навчальних закладів. – Житомир: ПП
“Рута”, 2016. – 832 с.
2. Гавриловська, Л. М. Фінансовий облік [Текст] : навч.-метод .
посіб . для самост. вивч. дисц. – К. : КНЕУ, 2016. – 320 с.
3. Діброва Н. Загальні принципи класифікації необоротнтх активів
на підприємствах // Баланс. – 2012. - №4.
4. Економічний аналіз підприємства: Навч. посібник для студ ВНЗ /
Кругляк Б. С., Бондар Т. П., Зайцева О. Б., Ковальов А. І., Скиба Г. В. –
Хмельницький:, 2014. – 420 с.
5. Задорожний, З.-М. В. Актуальні питання облікової політики
підприємств щодо необоротних активів,Тернопіль : ТНЕУ, 2012. – 237 с.
6. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996).
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text
7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств
та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від
30.11.99 p. №291// [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.
8. Крупка Я.Д.,Задорожний З.В.,Гудзь Н.В.,Денчук
П.Н.,МельникР.О., Микитюк Н.Я.,Романів Р.В. Фінансовий облік ТНЕУ,
2014. – 418 с.
9. Мазуркевич, І. О. Оцінка ефективності використання основних
засобів на підприємстві – 2010. – № 2. – C. 91–94.
10. Методичні рекомендації із бухгалтерського обліку основних
засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р.
№ 561 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
 50

11. Організація обліку необоротних активів

URL: https://allreferat.com.ua/uk/bygalterskiy_oblik_aydut/referat/5960
12. Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 24.05.1995 року № 88 (далі – Положення № 88).
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text
13. Фінансовий аналіз ЦГЗК 2020-2021 URL:
https://cgok.metinvestholding.com/ua
14.. Центральний гірничо-збагачувальний комбінат «ЦГЗК – сьогодні»
URL: https://cgok.metinvestholding.com/ua/about/common
 51

ДОДАТКИ
 52

Додаток А

Картка обліку нематеріальних активів (НА-2)

 53

Продовження додатка А

Зворотня сторона

Картки обліку нематеріальних активів (НА-2)

 54

Додаток Б

Скриншот робочого вікна програми MS Link