Екзаменаційна робота

з дисципліни « Організація боротьби

з митними порушеннями»
студентки 3-го курсу
групи УЛМ-31
Горбатенко Катерини Анатоліївни
Білет №5

ПИТАННЯ:
1.Об’єктивна сторона порушень митних правил.
2.Експертиза та висновок експерта.

ВІДПОВІДІ:
1. Порушенням митних правил визнається, у відповідності до ст. 319 МК
України, адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні
(умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений
законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів
через митний кордон України і за які передбачена адміністративна
відповідальність.
Під юридичним складом порушення митних правил визнається передбачена
нормами митного права сукупність найбільш загальних, типових елементів (ознак),
при наявності яких те чи інше діяння можна вважати порушенням митних правил.
Об’єктом порушення митних правил є суспільні відносини, урегульовані
нормами права та охоронювані засобами адміністративної
відповідальності. Загальний об’єкт (в тому числі й для порушень митних правил) –
це вся сукупність суспільних відносин, що виникають в сфері виконавчо-
розпорядчої діяльності держави й охоронювані засобами адміністративної
відповідальності. Родовий об’єкт порушення митних правил – це окрема група
однорідних суспільних відносин, що виникають в зв’язку зі здійсненням митної
справи і урегульована нормами митного права. Видовий об’єкт порушення митних
правил – різновид родового об’єкту, що являє собою специфічну групу суспільних
відносин, спільну для кола проступків одного роду. У той же час кожне порушення
митних правил завдає шкоду якому-небудь конкретному суспільному відношенню,
що охороняється санкцією митно-правової норми і яке визнається безпосереднім
об’єктом порушення митних правил.
Об’єктивна сторона порушення митних правил – це система передбачених
нормою митного права ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку.
Об’єктивна сторона включає в себе передусім такі основні складові, як:
протиправне діяння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки та
причинно-наслідковий зв’язок між діянням та його шкідливими наслідками. Так,
наприклад, порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності митних правил
може знаходити свій зовнішній вираз у різноманітних діяннях: відправлення без
дозволу митного органу транспортного засобу, що перебуває під митним
контролем, пошкодження пломб, печаток чи інших засобів митного забезпечення
або нез’явлення за встановленою формою точних відомостей про товари,
транспортні засоби. Наслідками таких діянь можуть бути: уникнення від сплати
мита та митних платежів або зменшення їх розміру. Варто мати на увазі, що діяння
повинно знаходитись у причинно-наслідковому зв’язку з шкідливими наслідками,
яке воно спричинило. Встановити такий причинно-наслідковий зв’язок – означає
з’ясувати обставини виникнення шкідливих наслідків, визначити, чи настали вони
в результаті скоєння протиправного діяння, чи внаслідок іншого, як дане діяння
вплинуло на розмір цих наслідків.

2. Згідно статті 515 МК України. Експертиза призначається, якщо для

з’ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла
потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії
тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Експертиза проводиться
експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його
відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які
призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться
справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену
справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Поставлені
перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі
спеціальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовій формі від свого
імені. У висновку викладаються суть проведеної ним експертизи та обґрунтування
відповіді на поставлені запитання. Якщо експерт під час проведення експертизи
встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було
поставлено запитань, він має право викласти ці обставини у своєму висновку.
Висновок експерта – це письмовий документ, складений в результаті
дослідження експертом, якому передбаченим КПК України порядком було
доручено провести експертизу і дати відповіді на поставлені йому запитання. У
даному документі грунтовно та об’єктивно висвітлюється хід і результати
проведених досліджень, даються відповіді на поставлені завдання, робляться
висновки за проведеним дослідженням та експертним пізнанням. Висновок
експерта має значення джерела доказів по справі.
Висновок експерта як окреме джерело доказів в кримінальному судочинстві
повинен відповідати як загальним правовим вимогам, які висуваються кримінально
– процесуальним законодавством до доказів (належність, допустимість,
достовірність) так і володіти особливими ознаками, які випливають найбільш
суттєвих особливостей форми і змісту висновку експерта.
У зв’язку з особливостями отримання висновку експерта, складності і
довготривалості проведення експертизи, вимога про належність висновку експерта
повина складатися з двох обов’язкових ознак:
1. Інформаційності;
2. Суттєвості і значимості.
 Ознаками, що випливають з найбільш суттєвих особливостей форми і змісту
висновку експерта є:
1. Наявність і використання спеціальних знань експерта – як необхідний
елемент висновку експерта;
2. Проведення експертного дослідження і дача висновку лише по його
результатам;
3. Безпосередньо висновок експерта – як окремий процесуальний
документ, що має чітко визначену структуру і зміст;
4. Експерт – особа, яка формує дане джерело доказів процесуальний
статус, якої закріплений в чинному КПК України;
5. Проведення експертизи – як єдиний спосіб визначений законом для
отримання висновку експерта.
Особливості структури і змісту висновку експерта досить яскраво
проявляються в наступних вимогах:
Саме висновок експерта необхідно розглядати не лише як джерело доказів,
але й як процесуальний документ, до якого висуваються чітко визначені вимоги,
недодержання яких може спричинити втрату доказового значення висновку
експерта.