1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет
Кафедра фінансів, обліку та підприємництва

Оподаткування на підприємстві: види та типи

Курсова робота
з економіки підприємства

Виконавець: Студентка 2 курсу 231 групи

Спеціальність 072 «Фінанси,
банківська справа та страхування»
Шкроб Ольга Володимирівна

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Мельникова Катерина Вікторівна

Херсон – 2021
 2
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Система оподаткування підприємств в Україні та типи
оподаткування 4
1.1. Система оподаткування підприємств в Україні 4
1.2. Типи оподаткування 7
1.3. Оподаткування в умовах карантину в 2020 році 8
РОЗДІЛ 2. Види податків на підприємствах України 14
2.1. Податок на прибуток 14
2.2. Податок на додану вартість 19
2.3. Акцизний податок 21
2.4. Екологічний податок 25
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28
 3
ВСТУП

Система оподаткування підприємств в контексті її функціонування

відображає двоїстий характер податкових відносин. З одного боку, вона
відображає інтереси держави, оскільки податки є основним джерелом
доходів бюджету, а з іншого – має бути необтяжливою для підприємств, аби
не спричиняти ефективності функціонування та зростання ймовірності
банкрутства підприємств.
Практика функціонування вітчизняних підприємств свідчить про
низький рівень ефективності вітчизняної моделі оподаткування, її недієвість
в умовах превалювання ринкових механізмів господарювання. Реформування
податкової системи також ускладнюється дефіцитом фінансових ресурсів в
економіці та високою вартістю їх залучення, що створює несприятливі
можливості для розширення масштабів діяльності підприємств, що в свою
чергу призводить до зменшення бази оподаткування основними джерелами
поповнення бюджету – ПДВ та податком на прибуток.
Мета дослідження: визначити особливості та сучасний стан розвитку
системи оподаткування на підприємствах, видів та типів податків.
Об’єкт дослідження – система оподаткування підприємств.
Предмет дослідження – є типи та види податків, які сплачує
підприємство.
У відповідності до мети дослідження в роботі поставлені наступні
задачі:
- розкрити систему оподаткування підприємств в Україні;
- навести типи оподаткування;
- розглянути оподаткування в умовах карантину в 2020 році;
- розкрити основні податки, які сплачують підприємства, а саме:
податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний податок,
екологічний податок.
 4
РОЗДІЛ 1
СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ ТА ТИПИ
ОПОДАТКУВАННЯ

1.1. Система оподаткування підприємств в Україні

Складність сучасної податкової системи - її висока динамічність, яка

потребує постійної уваги бухгалтерських та фінансових служб підприємства,
що несуть основну відповідальність за фінансові результати діяльності будь-
якого комерційного підприємства.
Нестабільність податкової політики, «невизначеність початкових
"правил гри" підприємств із державою, внесення змін і доповнень до законів
та інструкцій "заднім числом" або протягом фінансового року, що з погляду
загальних принципів ринкової економіки не допустиме, є головною
проблемою податкових взаємовідносин підприємств із державою. Це
ускладнює виробниче планування і розвиток, робить непередбачуваним
інвестування, і в результаті дезорганізує підприємництво» [16].
Під податковою політикою відносно підприємств розуміються
використовувані державою податкові важелі, що стимулюють інвестиційну
діяльність, яка сприяє зростанню продуктивності праці та фонду споживання.
Податки – «це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для
юридичних і фізичних осіб, які забезпечують фінансування державних
витрат» [13].
Обов'язкові платежі можуть здійснюватись у кількох формах: податки,
плата за ресурси, цільові відрахування.
Суспільне призначення податків виявляється у двох функціях:
- фіскальній;
- регулюючій.
Застосовуючи податки, держава вилучає у підприємств та населення
частину їхніх доходів на свою користь. Реалізація фіскальної функції
 5
податків, пов'язаної з формуванням дохідної частини державного бюджету,
забезпечує перерозподіл національного доходу і створює умови для
ефективного державного управління.
Регулююча функція податків проявляється через вплив державного
податкового механізму на процеси виробництва й обігу, стимулювання чи
уповільнення їхніх темпів, збільшення чи зменшення накопичення капіталу,
впливає на зростання чи зниження платоспроможного попиту населення.
Система оподаткування - це сукупність податків і зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів,
що стягуються в порядку, встановленому відповідними законами держави.
До поняття податкової системи включається також сукупність
принципів, форм, методів встановлення податків, порядку їх зміни; методів
податкового контролю та системи відповідальності за порушення
податкового законодавства [3].
Принципи оподаткування - це універсальні категорії, дія яких
проявляється в усіх інститутах податкового права: в системі податків і зборів,
їх встановленні і введенні, виконанні податкового зобов'язання, правовому
статусі учасників податкових правовідносин, механізмі податкового
контролю і відповідальності, оскарженні. В цьому полягає базовий характер
будь-якого принципу - закласти правовий «фундамент» відокремленої групи
норм, не зливаючись з ними по змісту [9].
Принципи оподаткування виконують ряд функцій:
- доктринально-орієнтаційну;
- нормативно-орієнтаційну;
- індивідуально-орієнтаційну.
Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове
законодавство України ґрунтується на таких принципах:
- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати
встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та
збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;
 6
- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких
проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх
платників податків незалежно від соціальної, расової, національної,
релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства
фізичної особи, місця походження капіталу;
- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі
порушення податкового законодавства;
- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо
норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі
закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів
припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків
платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість
прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого
органу;
- фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з
урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з
його надходженнями;
- соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно
до платоспроможності платників податків;
- економічність оподаткування — установлення податків та зборів,
обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на
їх адміністрування;
- нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у
спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності
платника податків;
- стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не
можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного
періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх
ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом
бюджетного року;
 7
- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати
податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного
надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та
зручності їх сплати платниками;
- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на
законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

1.2. Типи оподаткування

Оподаткування - законодавчо врегульований процес встановлення та

утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, відповідних
об'єктів та кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а
також порядок сплати податків.
Законодавство переважної більшості держав розрізняє такі основні
форми (типи) оподаткування [10]:
- прогресивне;
- опосередковане;
- пропорційне;
- пряме.
Прогресивне оподаткування - система, при якій податкові ставки
збільшуються у міру зростання доходу платника податків.
У фінансовій практиці існує два види прогресії: проста і складна.
При простій прогресії ставки зростають у міру збільшення доходу
(вартості майна) для всієї його суми. При повній складній прогресії доходи
діляться на частини, кожна з яких обкладається за своєю ставкою, тобто
підвищені ставки діють не для всього об'єкта оподаткування, що збільшився,
а для його частини, яка перевищує попередню.
Опосередковане оподаткування - належить до найпоширенішої форми
оподаткування у ряді країн (Велика Британія, США та ін.), за якою податок
стягується у вигляді надбавок до цін на товари, роботи й послуги.
 8
Пропорційне оподаткування - система оподаткування, при якій
податкові ставки встановлюються в єдиному відсотку до доходу платника
податків незалежно від величини доходу (на відміну від прогресивного
оподаткування).
Пряме оподаткування - полягає в обчисленні та сплаті податків, що їх
безпосередньо накладають на майно і доходи платників (юридичних і
фізичних осіб), на відміну від оподаткування опосередкованого.

1.3. Оподаткування в умовах карантину в 2020 році

Карантин в Україні було запроваджено з 12.03.2020 постановою

Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території
України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої
коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 р. № 211. Згодом до цієї
постанови внесли зміни, однією з яких надано дозвіл фізичним особам –
підприємцям і фізичним особам, які провадять незалежну професійну
діяльність, тимчасово, на час карантину, вести облік доходів і витрат без
використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів). Однак усі
незафіксовані доходи й витрати необхідно надалі внести до книги та подати
для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців із дня
прийняття рішення про скасування карантину [15].
Після цього розпочалася активна законотворча робота, прийнято низку
законів, що внесли зміни до податкового законодавства, а саме:
- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню
коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. № 530-IX (далі –
Закон № 530) [5];
- Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та
допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного
 9
бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров'я за
кошти державного бюджету" від 17.03.2020 р. № 532-IX (далі – Закон № 532)
[8];
- Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та
інших законів України щодо підтримки платників податків на період
здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню
коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. № 533-IX (далі –
Закон № 533) [7];
- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та
економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби
(COVID-19)" від 30.03.2020 р. № 540-IX (далі – Закон № 540) [6].
Зазначеними документами до Податкового кодексу України від
02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) внесено, зокрема, такі зміни [11].
1. Щодо податку на додану вартість.
На період карантину, починаючи з 17.03.2020, операції з імпорту та
постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських
засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для
локалізації та ліквідації пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19),
звільняються від оподаткування ПДВ. При цьому у платників ПДВ не
виникає необхідності донараховувати податкові зобов'язання відповідно до п.
198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ.
2. Щодо податку на прибуток підприємств.
У 2020 році фінансовий результат до оподаткування не
збільшуватиметься відповідно до пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ під час
передачі коштів і товарів (лікарських засобів, дезінфекційних товарів,
виробів медичного призначення, медобладнання, засобів особистої гігієни,
продуктів харчування тощо) громадським об'єднанням, благодійним
організаціям, Міністерству охорони здоров'я України, місцевим
держадміністраціям, державним чи комунальним закладам охорони здоров'я.
 10
3. Щодо податку на майно.
Суб'єкти господарювання звільняються від сплати земельного податку
та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за березень
2020 року. Причому Законом № 533 передбачалося звільнення і на квітень
2020 року, проте цю норму було змінено Законом № 540. Тепер ті суб'єкти
господарювання, які встигли зменшити свої податкові зобов'язання за квітень
2020 року, зобов'язані їх збільшити шляхом подання уточнюючої декларації
до 30.04.2020 без застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 50 ПКУ.
Сплатити зобов'язання з земельного податку та податку на нерухоме майно
за квітень 2020 року потрібно до 30.06.2020. При цьому таку сплату
здійснюють без застосування будь-яких санкцій, передбачених ПКУ за
несвоєчасну сплату.
4. Щодо акцизного податку.
Продовжено до 15.07.2020 терміни оплати векселів, строк сплати яких
припадає на періоди з 01.03.2020 по 31.05.2020.
Спрощено порядок відпуску спирту етилового для виробництва
дезінфекційних засобів. На спирт етиловий тимчасово, до 31.05.2020,
встановлено ставку акцизного податку 0,00 грн за літр.
5. Щодо справляння єдиного податку.
Збільшено граничний обсяг доходів для платників єдиного податку всіх
груп:
1 група – 1000000 грн,
2 група – 5000000,00 грн,
3 група – 7000000,00 грн.
Податкова роз'яснила, скільки має бути оборот у 2020 році, виходячи із
запроваджених змін. Приклади наведено в таблиці 1.1.
 11
Таблиця 1.1
Назва таблиці

Група Положення ПКУ д Положення ПКУ піс Залишок ліміту

платника о 02.04.2020 ля 02.04.2020 до закінчення
ЄП 2020 року

1 група 300000,00 1000000,00 824043,72

2 група 1500000,00 5000000,00 4120218,58

3 група 5000000,00 7000000,00 6497267,76

*Складено автором на основі [ ].

Органам місцевого самоврядування у 2020 році надано право приймати

рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення
місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.
6. Щодо відповідальності (звільнення від штрафних санкцій).
6.1. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом
періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020, не застосовуватимуть штрафні санкції та
пеню, крім штрафів за:
1) порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя
чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення;
2) відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди
контролюючого органу;
3) порушення вимог законодавства в частині:
– обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту
етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
– цільового використання пального, спирту етилового платниками
податків;
– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або
рівномірами-лічильниками;
– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва
й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального;
 12
– здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального
або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного
податку;
4) порушення нарахування, декларування і сплати ПДВ, акцизного
податку, рентної плати.
6.2. На період з 18.03.2020 по 31.05.2020 зупиняється перебіг строків
давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
7. Щодо податкових перевірок.
Уведено мораторій на перевірки на період з 18.03.2020 по 31.05.2020,
окрім:
1) документальних позапланових перевірок щодо законності
декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з
від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн;
2) фактичних перевірок щодо порушення вимог законодавства у
частині:
– обліку, ліцензування, виробництва, зберігання і транспортування
пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
– цільового використання пального та спирту етилового платниками
податків;
– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або
рівномірами-лічильниками;
– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва
й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального
з підстав, визначених пп. пп. 80.2.2, 80.2.3 і 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Камеральну перевірку податкової декларації (крім податкової
декларації з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року
або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), які
платники податків подали протягом березня – травня 2020 року, може бути
проведено лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім
днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи було надано
 13
пізніше – за днем їх фактичного подання.
8. Щодо декларування доходів фізичними особами.
Відтерміновано граничні строки подання фізичними особами
декларації про майновий стан і доходи та сплату податку: 01 липня та 01
жовтня відповідно.
До Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI внесено
зміни, що передбачають звільнення від сплати ввізного мита операцій з
імпорту товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або
медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на
запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,
епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких
визначено Кабінетом Міністрів України.
9. Щодо сплати єдиного соціального внеску для окремих категорій
платників на період карантинних заходів, пов'язаних із пандемією COVID-19.
Законами № 533 і № 540 передбачено такі зміни щодо єдиного
соціального внеску (ЄСВ):
– звільняються від нарахування й сплати ЄСВ фізичні особи –
підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за
періоди березень – квітень 2020 року, при цьому такі періоди
включатимуться до страхового стажу;
– штрафні санкції та пеня у частині несвоєчасного подання звітності,
сплати ЄСВ, неповної сплати ЄСВ за періоди березень – травень 2020 року
не застосовуватимуться.
 14
РОЗДІЛ 2
ВИДИ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

2.1. Податок на прибуток

Базова (основна) ставка податку - 18 %.

Під час провадження страхової діяльності юросіб-резидентів одночасно
з базовою ставкою податку на прибуток, ставки податку на дохід
встановлюються у таких розмірах [11]:
3% — за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що
визначається у пп. 141.1.2 ПКУ (страхові платежі, внески, премії, нараховані
за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі,
внески, премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта
оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії,
передбаченої договором співстрахування. Страхові платежі, страхові внески,
страхові премії за договорами перестрахування до об'єкта оподаткування, до
якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 і 136.2.2
ПКУ, не включаються);
0% — за договорами з довгострокового страхування життя,
добровільного медичного страхування та страхування у межах недержавного
пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії,
та визначених пп. 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 ПКУ.
До доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх
походження з України застосовуються ставки:
0% — від суми страхових виплат (відшкодувань) фізособам —
нерезидентам за договорами з обов'язкових видів страхування, а також за
договорами страхування «Зелена карта» та страхування пасажирських
перевезень цивільної авіації (пп. 141.4 ПКУ);
4% — від страхових виплат (відшкодувань) за договорами страхування
ризиків за межами України (пп. 141.4.5 ПКУ);
 15
5% - від суми доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками
або фінансовими кредитами, наданими резидентам (пп. 141.4.11 ПКУ)
6% — від суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за
договорами фрахту (пп. 141.4.4 ПКУ);
12% — від страхових платежів, виплат на користь нерезидентів у разі
якщо не застосовуються ставки 0% і 4% (пп. 141.4 ПКУ);
15% — від суми виплат нерезидентам у вигляді процентів, дивідендів,
роялті, фрахту, доходів від інжинірингу, орендної плати, від продажу
нерухомості тощо (пп. 141.4.2 ПКУ);
20% — від суми виплат нерезидентам за виробництво та
розповсюдження реклами (пп. 141.4.6 ПКУ).
Під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому
числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у ст.
136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10% — від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням
гральних автоматів;
18% — від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних
ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з
використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат
гравцю.
5 серпня 2017 року набула чинності постанова КМУ від 09.08.2017 р.
№592, якою затверджено:
Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до
подання спрощеної податкової декларації з такого податку;
форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток
підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до
пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового
кодексу України.
Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону №1797-
VIII, яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування
 16
платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього
податку).
Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам,
встановленим п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2017 року до 31
грудня 2021 року можуть застосовувати ставку 0% податку на прибуток із
поданням спрощеної податкової декларації.
При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств
платники повинні дотримуватись таких умов [14]:
- річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний
звітний період, не повинен перевищувати 3 млн грн;
- розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду зарплати
(доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у
трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;
- відповідати одному із критеріїв:
утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або
протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло
менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не
перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість
працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому
законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній
календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість
працівників становила від 5 до 50 осіб.
Хоча Порядок №592 набрав чинності лише 15.08.2017 р., це не
позбавляє платників податку на прибуток права на застосування нульової
ставки у 2017 р. Податківці прокоментували цей документ, а також правила
застосування нульової ставки податку на прибуток у листі ДФСУ від
04.09.2017 р. №23407/7/99-99-15-02-01-17.
 17
Питання про перехід на нульову ставку можна розглядати аж
наприкінці звітного року — чи вписується підприємство до усіх умов та
критеріїв для нульової ставки, чи ні. У разі ствердної відповіді можна просто
подати спрощену декларацію про податок на прибуток і цим повідомити
податкову, що підприємство вирішило скористатися нульовою ставкою. А
зекономлений прибуток покласти до скарбнички до кращих часів.
Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств
складається платниками щороку за результатами кожного звітного
(податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку,
за формою, затвердженою Постановою №592. За відсутності підстав для
застосування нульової ставки платники подають податкову декларацію з
податку на прибуток за основною формою, затвердженою Наказом №897.
Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток
платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття,
приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.
Позбавлені права застосовувати нульову ставку податку на прибуток
підприємств суб'єкти господарювання, які здійснюють такі види діяльності:
1) діяльність у сфері розваг, визначену пп. 14.1.46 ПКУ;
2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;
3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних
матеріалів;
4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних
металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 — гр. 66 Секції K КВЕД ДК
009:2010);
6) діяльність з обміну валют;
7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного
значення;
8) операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009:2010);
9) поштову та кур'єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009:2010);
 18
10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва,
предметами колекціонування або антикваріату;
11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення
відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;
12) охоронну діяльність;
13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері
інформатизації);
14) виробництво продукції на давальницькій сировині;
15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу
та води;
17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД
ДК 009:2010);
18) діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009:2010).
Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на
прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо
отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості
працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких
хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен
оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою
18%.
Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів
своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету
авансовий внесок із податку відповідно до порядку сплати податкового
зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують
податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому
здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.
 19
2.2. Податок на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який 

входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його
облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець
(податковий агент). Розміри ставок податку визначає Податковий кодекс
України.
У таблиці 2.1 наведемо операції, що підлягають оподаткуванню [12].
Таблиця 2.1

Ставка податку Операції, що підлягають оподаткуванню

(ст. 193 ПКУ)
1 2
20% Операції, зазначені у статті 185 ПКУ, а саме:
— постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній
території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з
безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави
позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах
товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в
користування лізингоотримувачу/орендарю;
— постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній
території України;
— ввезення товарів на митну територію України;
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на
митну територію України прирівнюється поміщення товарів у будь-
який митний режим, визначений Митним кодексом України.
7% Постачання на митній території України та ввезення на митну
територію України:
— лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в
Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також
медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки
та виробів медичного призначення або відповідають вимогам
відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом
про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в
експлуатацію і застосування в Україні;
— лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання,
дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на
проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я
 20
Продовження табл. 2.1
1 2

0% Відповідно до ст. 195 ПКУ:

1) Вивезення товарів за межі митної території України у митному
режимі: експорту, безмитної торгівлі, вільної митної зони або у
реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 3
(щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 ч. 1 ст. 86 Митного
кодексу.
2) Постачання товарів:
- для заправки або забезпечення морських суден, що:
— використовуються для навігаційної діяльності, перевезення
пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої
госпдіяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;
— використовуються для рятування або подання допомоги в
нейтральних або територіальних водах інших країн;
— входять до складу Військово-Морських Сил України та
відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на
якірні стоянки;
- для заправки або забезпечення повітряних суден, що: — виконують
міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів
або вантажів за плату;
— входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за
межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового
базування;
- для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів,
космічних ракетних носіїв або супутників Землі;
- для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового
транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України,
що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших
випадках, передбачених законодавством;
- магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого
КМУ.
Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися
виключно: фізичним особам, які виїжджають за межі митної території
України; фізичним особам, які в'їжджають на митну територію України
в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для
міжнародного повітряного сполучення; фізичним особам, які
переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та
знаходяться за межами митного кордону України.
Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність,
встановлену законом. Порядок контролю за дотриманням норм цього
підпункту встановлюється КМУ.
3) Постачання таких послуг:
— міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним,
автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. При
цьому перевезення вважається міжнародним, якщо здійснюється за
єдиним міжнародним перевізним документом;
 21
Закінчення табл. 2.1

1 2

— послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо

ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та
вивезеним за межі митної території України платником, що виконував
такі роботи, або отримувачем-нерезидентом. До робіт з рухомим
майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати
власне переробку (обробку) товарів — монтаж, збирання, монтування та
налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі
постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також
модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу
операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу
об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-
технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається
поліпшення стану такого об'єкта;
— послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують
міжнародні рейси.
Якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на
митній території України, до операцій з експорту таких товарів
застосовується нульова ставка.

2.3. Акцизний податок

Акцизний податок — це непрямий податок на споживання підакцизних

товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів (продукції). Це
непрямий податок, який сплачують виробники чи продавці, призначений для
регулювання попиту на певні товари (БО-17-1, 2018 рік) Статтею 215
Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних
товарів [11]:
- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- нафтопродукти, скраплений газ;
- легкові автомобілі, кузови до них, причепи та напівпричепи,
мотоцикли.
Із набуттям чинності Податкового кодексу України коло платників
акцизного податку розширено. Поряд із виробниками та імпортерами
 22
підакцизних товарів до його переліку віднесено:
- особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, є
безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та
підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших
законних підставах переходять у власність держави;
- особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів
(продукції), на які встановлено нульову ставку податку (зокрема спирт для
виробництва продукції, визначеної у статті 229 Податкового кодексу
України, легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену), або не
підлягають, або звільняються від оподаткування.
Крім того, при імпорті підакцизних товарів платниками є:
- фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари
(продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають
оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;
- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи
розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну
територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку,
визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового
кодексу України;
- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що
передбачають звільнення від оподаткування у разі порушення таких вимог.
Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари
(продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.
Реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта
господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з
виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню,
здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної
ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені
види діяльності, зобов'язані надати контролюючому органу за
 23
місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем
проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані,
переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п'ятиденний строк з
дня здійснення таких дій.
Об'єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних
товарів (продукції). Тобто будь-які операції на митній території України, що
передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з
договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими,
цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за
плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також
безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини.
Також до об'єктів оподаткування акцизним податком відноситься: реалізація
(передача) підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової
переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм
працівникам; ввезення підакцизних товарів на митну територію України;
реалізація конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів визнаних
безхазяйними, чи за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання,
підакцизних товарів, що за правом успадкування чи на інших законних
підставах переходять у власність держави та ін. До об'єктів оподаткування
віднесено також обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів із вини
платника податку [1].
Податковим кодексом України встановлений широкий перелік
операцій, які не підлягають та звільняються від акцизного оподаткування.
Так, не підлягають оподаткуванню операції з вивезення (експорту)
підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території
України. До операцій, які звільняються від оподаткування акцизним
податком Податковий кодекс України відносить: придбання за кошти
державного та місцевих бюджетів, фондів загально-обов'язкового
державного страхування легкових автомобілів спеціального призначення для
інвалідів, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства надзвичайних
 24
ситуацій; ввезення підакцизних товарів для офіційного та особистого
використання дипломатичними та консульськими представництвами
іноземних держав.
База оподаткування залежить від виду застосовуваної ставки акцизного
податку. Передбачено три види податкових ставок: адвалорні, специфічні,
адвалорні та специфічні одночасно (змішані).
Адвалорні ставки встановлюються у відсотках до вартості товару.
Специфічні ставки встановлюються у грошовому виразі на одиницю товару,
представлену у фізичних одиницях виміру (кг, л, см³, штуки).
Застосовуються до підакцизних товарів (продукції) таких як: спирт етиловий,
алкогольні напої, нафтопродукти, скраплений газ, транспортні засоби.
Адвалорні та специфічні одночасно (змішані) встановлюються
одночасно за ставками у відсотках до вартості товару та у твердих сумах з
одиниці реалізованого товару (продукції). Застосовуються до тютюнових
виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою
оподаткування є:
- вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній
території України, за встановленими виробником максимальними
роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного
податку;
- вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію
України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами
на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням податку на додану
вартість та акцизного податку;
- вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії,
обчислена на підставі цін, що склалися на ринку електричної енергії в
звітному (податковому) періоді без урахування податку на додану вартість та
акцизного податку.
Ставки акцизного податку, визначені в Податковому кодексі України,
 25
не є постійними, а щорічно переглядаються. Передбачається щорічне
внесення Кабінетом Міністрів України до 1 червня до Верховної Ради
України проекту закону про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо абсолютних ставок оподаткування акцизним податком з урахуванням
індексів споживчих цін та цін виробників промислових товарів.
У залежності від напрямку використання підакцизних товарів
передбачається встановлення податкових пільг. Під податковою пільгою
щодо даного податку розуміється застосування нульової податкової ставки.
Новацією Податкового кодексу України є встановлення пільг з
оподаткування нафтопродуктів. Зокрема, встановлено, що легкі дистиляти та
важкі дистиляти можуть бути реалізованими як сировина для виробництва
етилену за нульовою ставкою.
Сума акцизного податку визначається платником податку самостійно,
виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього
податку. Якщо ставку податку встановлено не у гривнях, а в євро, то до
бюджету акцизний податок все рівно сплачується у гривневому еквіваленті.

2.4. Екологічний податок

Екологічний податок — обов’язковий платіж, що сплачується з

фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі.
Його сплачують особи, які здійснюють (п. 240.1 Податкового кодексу
України, (далі — ПКУ)) [11]: викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих
речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів у спеціально
відведених місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах,
полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких
отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 ПКУ), утворення
радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
Стаціонарні джерела забруднення — підприємство, цех, агрегат,
 26
установка або інший нерухомий об’єкт, що здійснює випуск газоповітряної
суміші в атмосферне повітря через трубу, вентиляцію, газовідвід, циклон
тощо.
Платниками податку можуть бути всі суб’єкти господарювання будь-
якої форми власності чи форми оподаткування: починаючи з підприємств,
ФОП, представництв нерезидентів і закінчуючи бюджетними установами.
Звільнення від сплати екологічного податку мають [4]:
- суб’єкти господарювання, які розміщують відходи на власних
територіях як вторинну сировину (п. 240.5 ПКУ). Вторинна сировина — це та
сировина, яка може вживатися для виробництва повторно;
- суб’єкти ядерної енергетики, які уклали договори про повернення за
межі України іонізуючих джерел опромінення, поводяться з радіоактивними
відходами, які утворилися внаслідок аварії на ЧАЕС, деякі спеціалізовані
підприємства (пп. 240.4 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, які здійснюють викиди двоокису вуглецю
не більше 500 тонн на рік (п. 240.7 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення
відходів, для їх подальшої передачі на утилізацію комунальним чи
спеціалізованим підприємствам за дотримання двох умов (ІПК ДФС від
07.06.2019 р. № 2585/ІПК/15-32-12-03-12; ІПК ДФС від 13.09.2019 р. №
175/6/99-00-04-04-03-15/ІПК):
- за наявності договору на збір та утилізацію відходів з таким
комунальним або спеціалізованим підприємством, яке має ліцензію на
здійснення операцій щодо поводження з небезпечними відходами;
- якщо у договорі наявні строки передачі відходів (період розміщення
відходів). При цьому дані відходи мають бути вивезені протягом року,
інакше – підприємству треба отримувати ліцензію на їх зберігання (ст. 34
Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187).
 27
ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження на тему: " Оподаткування на

підприємстві: види та типи" можна зробити наступні висновки:
1. Розкрито систему оподаткування підприємств в Україні та типи
оподаткування. За результатами даного дослідження з'ясовано, що податки -
це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних
осіб, які забезпечують фінансування державних витрат. Суспільне
призначення податків виявляється у двох функціях: фіскальній та
регулюючій. Наведені принципи на яких ґрунтується податкове
законодавство України.
Наведено такі основні форми (типи) оподаткування: прогресивне;
опосередковане; пропорційне; пряме.
Було надано інформацію, як змінилось податкове законодавство на
період дії карантину з 17.03.2020 по 31.05.2020.
2. Досліджено види податків на підприємствах України, а саме: податок
на прибуток, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний
податок. Встановлено, що базова (основна) ставка податку на прибуток - 18
%, податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який  входить
в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та
перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий
агент), а акцизний податок — це непрямий податок на споживання
підакцизних товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів
(продукції). Що ж стосується екологічного податку, то це обов’язковий
платіж, що сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів,
розміщення відходів у довкіллі.
 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акцизний податок в Україні [Електронний ресурс] – Режим

доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Акцизний_податок_в_Україні.
2. Бердар М. М. Фінанси підприємств : навч. посібник / М. М. Бердар.
– Київ : Центр учбової л-ри, 2010. - 352 с.
3. Гой, І. В. Підприємництво : навч. посібник / І. В. Гой, Т. П.
Смелянська. – Київ : Центр учбової літератури, 2013. – 368 с.
4. Екологічний податок у 2020 році: нюанси та приклади розрахунку
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://ecolog-ua.com/news/ekologichnyy-podatok-u-2020-roci-nyuansy-ta-
pryklady-rozrahunku.
5. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню
коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. № 530-IX
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20.
6. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та
економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби
(COVID-19)" від 30.03.2020 р. № 540-IX [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-IX.
7. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України
та інших законів України щодо підтримки платників податків на період
здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню
коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. № 533-IX
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20.
8. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та
 29
допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного
бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров'я за
кошти державного бюджету" від 17.03.2020 р. № 532-IX [Електронний
ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/532-20.
9. Лайко П.А. Фінанси підприємств : навч. посібник / П.А.Лайко,
М.В.Мних. – Київ : Знання України, 2011. – 428 с.
10. Нікіфорова М. О. Підстави та умови застосування принципу
пріоритетності застосування податкового законодавства / М. О. Нікіфорова //
Часопис Київського університету права. - 2019. - № 1. - С. 110-115. - Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2019_1_24.
11. Податковий кодекс України. - Кодекс України; Закон, Кодекс від
02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
12. Податок на додану вартість [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://services.dtkt.ua/catalogues/tax_rates/33.
13. Сидоренко-Мельник, Г. М. Фінанси підприємств : навч.-метод.
посібник / Г. М. Сидоренко-Мельник, Л. В. Гнипа-Черневецька. – Полтава :
ПУЕТ, 2014. – 159 с.
14. Ставки податку на прибуток [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://services.dtkt.ua/catalogues/tax_rates/67.
15. Фомічев А. Оподаткування в умовах карантину-2020 [Електронний
ресурс] – Режим доступу: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/
EA013651.
16. Шура Н. О. Сутність, значення та актуальні питання оподаткування
в Україні в сучасних умовах господарювання / Н. О. Шура, Л. А. Буркова, Т.
В. Семеняка. // Ефективна економіка. - 2016. - № 5. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2016_5_55.
30