ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ В

УКРАЇНІ

Новицька Анна Євгеніївна,

здобувачка вищої освіти факультету економіки та управління
Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна
Науковий керівник: Нечипоренко Аліна Володимирівна,
канд. екон. наук, доцент кафедри фінансів
Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна

В умовах воєнного стану в Україні особливо гостро постала проблема

наповнення державного та місцевих бюджетів фінансовими ресурсами, які
необхідні для функціонування економіки, забезпечення соціальних виплат і
гарантій, тобто для виконання державою своїх функцій. Одним із механізмів
наповнення державної казни є оподаткування. Особливо це є важливим під час
воєнного стану, коли країна має значний дефіцит бюджету.
З початком повномасштабної війни Україна опинилася у складній
ситуації: податкові надходження скоротились й водночас виникла потреба в
рази збільшити фінансування оборони. Також збільшилася кількість людей, які
потребували державної підтримки. При цьому, оборону України фінансували в
основному за рахунок власних коштів, тобто сплачених податків та зборів.
В Україні відносини, які виникають у сфері оподаткування регулюються
Податковим кодексом України, де чітко визначено перелік загальнодержавних
та місцевих податків і зборів, що справляються в країні, зазначено їх основні
елементи, а саме: платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування,
ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та
порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і
сплату податку [1].
У процесі адміністрування податків та зборів діяльність податкових
органів, перш за все, спрямована на досягнення завдань з наповнення
бюджету [2]. Однак, війна змінила звичайну життєдіяльність як кожного
окремого громадянина, так і мала вплив на суб’єктів господарювання.
Дослідження, які були проведені під час війни показали, що 42 %
мікропідприємств працюють з обмеженнями, 50 % малих і середніх та великих
компаній теж обмежують свою діяльність [3].
Незважаючи на складні умови, значна частина підприємств відновила
можливості для подальшої роботи. В свою чергу, сприяла підтримці
функціонування підприємництва й держава через застосування дієвих
інструментів, зокрема шляхом запровадження податкових пільг. В березні 2022
року Верховна Рада України схвалила основні податкові пільги, ухваливши
низку законів, які змінюють справляння податків в умовах воєнного стану. Так,
згідно з Законом України № 2118-ІХ від 03.03.2022 «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо
особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану»
[4] було зупинено перебіг строків для платників податків та контролюючих
органів, визначених податковим законодавством, та призупинено податкові
перевірки. Це пом’якшило удар по бізнесу та підприємцям, але погіршило в
певній мірі становище щодо наповнення бюджету країни.
Крім того, задля економічного розвитку країни в березні 2022 року було
внесено зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів
України щодо дії норм на період дії воєнного стану, які стосувалися
послаблення у законодавстві щодо сплати податків та водночас зменшення
податкового навантаження.
Однак, низка аналітиків вважають, що переведення суб’єктів
господарювання з оборотом до 10 мільярдів гривень на спрощену систему
оподаткування і сплата при цьому 2% від обороту, замість податку на прибуток
і ПДВ, критично для наповнення державного бюджету. Такий крок призвів до
зниження податкових надходжень на 46 %, тобто майже у 2 рази.
Так, А. Гришко та О. Бетлій впевнені, що «такі швидкі і непродумані
кроки зменшили податкові платежі, тоді, коли в цьому не було потреби.
Компанії, які зазнали збитку, все одно не платили б податки, а поширення
спрощеної системи на всі підприємства дає значний відбиток в державному
бюджеті та розвитку вітчизняного бізнесу» [5].
 Війна в Україні призвела до суттєвих змін у системі публічних фінансів і
потребує розробки дієвого механізму захисту економіки від існуючих викликів
та загроз й розробки програми післявоєнної відбудови країни [6].
Вважаємо за доцільне збереження податкових пільг для ФОПів 1 та 2
групи з метою підтримки малого підприємництва. Гуманітарні потреби, навіть
після закінчення воєнного стану, ще деякий час залишатимуться значними,
тому не варто поспішати скасовувати пільги на благодійну та гуманітарну
допомогу. Повернення екологічного та земельного податку також може бути
відкладено, оскільки розмінування та відновлення територій може зайняти
значний час. Наведені рекомендації можуть підвищити можливість підтримки
економіки держави, а також допоможуть мобілізувати ресурси для здійснення
післявоєнної відбудови.
Джерела:
1. Податковий Кодекс України : Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI – ВРУ.
URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
2. Реформування податкової системи України: сучасні виклики та орієнтири :
монографія / за заг. ред. П. В. Пашка, Л. Л. Тарангул. Київ : Новий друк,
2015. 570 с.
3. Дослідження стану українського бізнесу під час війни: як себе почувають
середні, малі та великі компанії. URL:
https://hub.kyivstar.ua/news/doslidzhennya-stanu-ukrayinskogo-biznesu-pid-
chas-vijny-yak-sebe-pochuvayut-seredni-mali-ta-velyki-kompaniyi/
4. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих
актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у
період дії воєнного стану: Закон України від 03.03.2022 №2118-ІХ – ВРУ.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#Text
5. Реун А., Бєліцький І. Основні зміни Закону №2260. URL:
https://lcf.ua/thought-leadership/tax/osnovni-zmini-zakonu-2260/.
6. Костишин Н., Яковець Т. Обліково-податкова система в умовах воєнного
стану: як діяти та, які наслідки. Вісник економіки. 2022. Вип. 2. С.99–110