Professional Documents
Culture Documents
Податкове планування. Питання та тести. Кузьменко К.
Податкове планування. Питання та тести. Кузьменко К.
ТЕМА 2
Контрольні запитання для самоперевірки знань
1. У чому полягає сутність податкового навантаження на підприємства?
На рівні підприємств при визначенні податкового навантаження йдеться про загальну
вартість податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів, які має
сплачувати юридична чи фізична особа, у відповідності до чинного податкового
законодавства.
При кількісному оцінюванні податкового навантаження використовують методи
статистичного аналізу та економіко-математичного моделювання. Мета оцінювання полягає
у визначенні впливу податкових платежів на фінансовий стан підприємства, що дозволяє
зробити висновки про необхідність застосування податкового планування та перспективи
оптимізації податків і зборів.
2. Абсолютні показники вимірювання податкового навантаження на підприємство.
Абсолютні показники є сумою всіх податків і зборів, сплачених до бюджетів.
3. Як розраховують загальний коефіцієнт оподаткування діяльності підприємства?
Коз = Ппр : Пч
Де: Пч – чистий прибуток підприємства, отриманий від усіх видів господарської
діяльності за певний час, грн;
Ппр – прямі податкові платежі за цей період, грн.
4. В чому різниця між абсолютною і відносною зміною податкових платежів?
Абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових
нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази
оподаткування.
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових
нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного
виміру бази оподаткування.
5. Як розрахувати коефіцієнт використання податкових пільг?
Кпп = З : П
Де: З – сума податкових пільг, які підприємство використовує згідно з чинним
законодавством впродовж певного часу, грн;
П – загальна сума податкових платежів підприємства за цей час, грн.
6. Як впливають непрямі податки на показники діяльності підприємства?
Вплив податкового навантаження на фінансові показники діяльності підприємств
доцільно розглядати в розрізі окремих податків:
1) податок на додану вартість має диференційований вплив залежно від галузі діяльності,
виду товарів, що виробляють, а також фінансової спроможності покупців. У разі
застосування високих ставок ПДВ має негативний вплив на фінансовий стан підприємства
через значний лаг між сплатою податкових зобов’язань і зарахуванням податкового кредиту;
2) акцизний податок і митні платежі мають опосередкований вплив, оскільки входять до
ціни основної частини продукції підприємства, тобто, їх відшкодовують покупці.
3) податок на прибуток підприємств визначає виробничі можливості підприємства, вибір
політики відтворення основної діяльності шляхом реінвестування, напрями розвитку
підприємства. Основні напрямки впливу:
– розподіл прибутку;
– залежність між величиною податку та поточними витратами підприємницької
діяльності;
4) єдиний соціальний внесок має прямий вплив на збільшення загальних витрат
підприємства та зниження оподатковуваного прибутку, а також дестимулює зростання фонду
оплати праці;
5) інші загальнодержавні податки та збори, які належать до витрат підприємства,
знижують рівень оподатковуваного прибутку та опосередковано призводять до зростання
вартості продукції;
6) податки на доходи населення. Підвищення рівня прямого оподаткування фізичних осіб
зменшує номінальні, а отже, і реальні доходи населення. Як наслідок, відбувається
скорочення попиту населення на товари, вироблені підприємствами. За умови незмінної
пропозиції ціни знизяться, а отже, скорочуються прибутки підприємств, зменшуються темпи
нарощування обсягів виробництва.
7. Особливості зв’язку прямих податків і фінансових показників діяльності підприємств.
Оптимізація податкової політики підприємства полягає не лише у зменшенні суми
податкових платежів, а й дозволяє врегулювати процес управління господарською діяльністю
підприємства. При цьому процес податкової оптимізації пов'язаний з вибором такої
підсистеми оподаткування, яка дозволить збільшити частку доходів підприємства, що
можуть бути використані в його подальшій діяльності, мінімізуючи при цьому податкові
ризики та втрати господарської діяльності. Ці завдання не можуть бути досягнуті в ході
податкової мінімізації, яка супроводжується значними ризиками відповідальності
підприємства та втрати його ділової репутації.
Під час розроблення ефективної податкової політики підприємства важливим є
ґрунтовний аналіз податкового і фінансового законодавства, у якому норми права визначені
неточно або допускають їх неоднозначне тлумачення. Для оптимізації податкової політики
підприємства необхідно враховувати одночасно інтереси держави і платників податків.
Також необхідне ретельне прогнозування можливої реакції податкових органів. Водночас
податки – це не просто обов’язкові примусові платежі фізичних та юридичних осіб для
виконання державою її функцій. З розвитком ринкових відносин роль податків у
перерозподілі сукупного суспільного продукту набуває не тільки фіскального, але й
економічного значення. Втручання держави в економічне життя є однією з причин зміни
величини оподаткування як в абсолютних сумах, так і щодо сукупної вартості національного
продукту.
8. Які основні завдання оптимізації податкової політики підприємства?
Оптимізація податкової політики підприємства полягає у вирішенні наступних завдань:
розрахунок та аналіз податкових зобов’язань у відповідності до чинного податкового
законодавства;
визначення та сплата мінімально можливої суми податкових зобов’язань;
пошук резервів зростання прибутку;
аналіз та удосконалення умов укладання договорів з контрагентами;
раціональне планування та управління грошовими потоками;
зведення до мінімуму ризиків накладення штрафних санкцій.
9. Як впливає податкове навантаження на формування податкової політики
підприємства?
Можна зауважити, що оптимізація податкової політики підприємства має більш широкий
зміст ніж податкова мінімізація. Так, податкова оптимізація пов’язана не лише з податковим,
а й з фінансовим плануванням, що створює нові можливості збільшення ефективності
функціонування підприємств, тоді як мінімізація податків обмежується лише системою
заходів управління податками, іноді з порушеннями податкового законодавства. Таким
чином, реалізація ризиків отримання штрафів за порушення податкового законодавства може
звести до мінімуму досягнутий ефект економії податкових платежів у ході податкової
мінімізації.
Вибір оптимального варіанта податкових платежів передбачає розроблення кількох
варіантів та їх порівняння. Водночас, застосування окремих заходів податкової оптимізації
слід узгоджувати з стратегічним планом розвитку підприємства. Отже, оптимальні рішення,
прийняті в ході податкової оптимізації підприємства, мають одночасно відповідати двом
критеріям: мінімум фінансових витрат (у тому числі на сплату податків) та мінімум
господарських (податкових) ризиків. Податкові ризики оцінюються з точки зору суми витрат
на сплату штрафних санкцій, а також ймовірності їх накладення (або донарахування
податків). Таким чином, оптимальним для підприємства буде таке рішення, внаслідок якого
фінансово-економічний стан підприємства покращиться.
10. Які заходи передбачає оптимальна податкова політика підприємства?
Оптимізація податкової політики підприємства здійснюється як сукупність наступних
заходів:
аналіз поточних податкових ризиків (передбачає аналіз системних помилок у
податковому обліку, перевірка документообігу та забезпечення відповідної якості
первинних документів);
аналіз структури податкового навантаження з урахуванням специфіки діяльності
підприємства;
управління податковими ризиками на рівні фінансового менеджменту підприємства
(передбачає реструктуризацію дебіторської і кредиторської заборгованості;
оподаткування злиття та поглинання підприємств; прогнозування зовнішніх і
внутрішніх податкових ризиків на підприємстві);
вибір альтернативних методів оптимізації оподаткування та способів їхньої адаптації до
специфіки діяльності підприємства в умовах економічної кризи (передбачає
використання методу заміни податкового суб’єкта, методу заміни виду діяльності,
методу заміни податкової юрисдикції);
розроблення нової моделі сплати податків (передбачає аналіз та зміни договірної бази
підприємства та положень облікової політики підприємства для цілей податкового
планування (усі положення, що містяться в обліковій політиці, мають податкові
наслідки і дають змогу оптимізувати податкові платежі));
розроблення механізмів оптимізації, що дадуть змогу регулювати розміри сплати
податків для створеної моделі (передбачає зниження бази оподаткування, перенесення
бази оподаткування на інші суб’єкти та відстрочення терміну виникнення податкових
зобов’язань).
ТЕМА 3
Контрольні запитання для самоперевірки знань
1. В чому полягає сутність податкової культури платників податків?
Як зазначає Василенко А. В. (2011), «податкова культура – це рівень розвиненості
податкових відносин, які ґрунтуються на професіоналізмі, відповідальності, правових знання
представників законодавчої і виконавчої влади, що забезпечує соціально-активну та
культурно-етичну поведінку платників податків». Таким чином, з одного боку, це наявність у
платника податку розуміння важливості та об’єктивної необхідності сплати частини своїх
доходів на користь держави, щоб її інститути могли виконувати ефективно свої функції із
забезпечення стабільного, безпечного, здорового, освіченого та щасливого життя громадян.
А з іншого боку, податкова культура охоплює не лише внутрішні соціально-психологічні
мотиви та імпульси платника податків, а й якість інституціонально-організаційного
середовища їх функціонування. Зокрема, транспарентність роботи податкових органів, їх
лояльність до платників податків, професіоналізм та незаангажованість при виконанні
службових обов’язків сприяли б формування здорового податкового середовища, що, у свою
чергу, зменшувало б стимули для платників податків ухилятися від їх сплати.
2. Які можна виділити напрямки підвищення податкової культури платників податків?
Підвищення рівня податкової культури та грамотності платників податків шляхом:
а) проведення контролюючими органами безкоштовних консультативних тренінгів та
семінарів (доволі часто ухилення від сплати податків та порушення норм податкового
законодавства відбувається не через низький рівень податкової етики платника, а через
його нерозуміння законних та правильних механізмів вирішення проблем у сфері
оподаткування);
б) надання простих та інформативних індивідуальних та узагальнених податкових
консультацій, спрямованих не на цитування певної норми податкового законодавства, а
надання конкретної та змістовної відповіді на запит платника податків;
в) популяризації фіскально-відповідальної поведінки з використанням соціальних медіа
та соціальної реклами (формування загального рівня колективної свідомості та
суспільного осуду до економічних агентів, що порушують норми податкової етики та
культури).
3. Який механізм підвищення професійної етики в діяльності контролюючих податкових
органів?
Зазначені заходи дозволять стимулювати процес поліпшення рівня податкової культури та
етики платників податків одразу у двох напрямках: ендогенному (зміна поведінки самого
платника податків унаслідок підвищення рівня освіченості, свідомості та суспільної
відповідальності) та екзогенному (зміна поведінки платників податків під впливом якісної
трансформації роботи контролюючих органів, їх професійної етики та функціональної
ефективності).
4. В чому полягає сутність тіньової економіки?
Одне з перших визначень тіньової економіки запропонував Віто Танзі, економіст МВФ:
тіньова економіка – це частина валового національного продукту, яка через її відсутність у
звітності та/або заниження її величини не відображена в офіційній статистиці.
5. Які існують складові тіньової економіки?
За характером діяльності суб’єктів можна виділити такі складові тіньової економіки:
«прихована» («сіра», неофіційна) тіньова економіка – цілком дозволена економічна
діяльність, пов’язана з виготовленням легальних товарів і наданням легальних послуг
(будівельно-монтажні, побутові, медичні, послуги оренди тощо), що частково не
обліковані офіційною статистикою та відповідно приховані від оподаткування;
«підпільна» («темно-сіра», нелегальна) тіньова економіка – незаконне виробництво та
продаж легальних товарів без їх документального оформлення та/або реєстрації
підприємницької діяльності;
«злочинна» («чорна», кримінальна) тіньова економіка – заборонена законом економічна
діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією заборонених товарів і послуг
(наприклад, наркоторгівля, вибухові речовини, контрабанда).
6. В чому полягає сутність соціальних причин формування тіньової економіки?
Соціальні:
низький рівень життя населення;
високий рівень безробіття та орієнтація частини населення на те, щоб отримати дохід
будь-яким способом;
нерівномірний розподіл ВВП;
7. Які основні причини впливають на зростання тіньової економіки в Україні?
Основні причини існування та зростання обсягів тіньової економіки в Україні: – затяжна
соціально-економічна криза в країні;
існування організованої економічної злочинності, корупції в органах державної влади та
місцевого самоврядування;
наявність позабанківського грошового обігу;
складність та хаотичність податкового законодавства;
недосконалість чинного законодавства у сфері забезпечення національної безпеки;
діяльність криміногенної банківської системи;
тіньова психологія та тіньова мораль нашого суспільства.
8. В чому полягає позитивний ефект існування тіньової економіки?
Поширення тіньової економіки призводить до різкого зниження ефективності державної
політики, утруднення, а подекуди – й неможливості регулювання економіки ринковими
методами із застосуванням інструментів грошово-кредитної й податкової політики.
Проте тіньова економіка за допустимого рівня має і позитивний ефект. Вольф Шефер
стверджує: «Тіньовий сектор можна класифікувати як ринкову систему, в якій майже без
тертя здійснюється координація попиту і пропозиції». Тіньова економіка, що зростає,
відкриває нові можливості для зайнятості, причому не лише тіньової, оскільки цей сектор
потребує продуктивних товарів легального сектору (матеріали, послуги), в галузях тіньової
економіки з’являються інновації, що підвищують суспільний добробут, тіньова економіка
може амортизувати потрясіння офіційної економіки, сприяючи стабільності системи загалом.
Подальша тінізація економіки, її вкоріненість у трансформаційних суспільствах зумовлює
макроекономічні диспропорції та структурні деформації суспільно-економічного розвитку,
що призводить до визнання тіньової економіки однією із загроз національним інтересам
країни й національній безпеці в економічній сфері. Тіньова економіка, що має об’єктивний
характер, існує в будь-яких економічних системах. Проте в країнах з трансформаційною
економікою проблема обсягу та динаміки розвитку тіньової економіки набуває особливої
актуальності. Адже недооцінка, неврахування її обсягу призводять до серйозних помилок у
визначенні макроекономічних показників, економічних і фінансових пропорцій, а отже,
реалізації економічної політики в цілому.
9. Сутність концепції тіньової економіки А. Лаффера.
Концепція А. Лаффера має велике теоретичне значення, проте практичне її застосування
для аналізу впливу ставок податків на діяльність окремих підприємств вимагає виконання
таких обмежень:
1) продукція підприємства має платоспроможний попит, абсолютно еластичний. Це
означає, що проблем з реалізацією вироблених товарів за фіксованою ціною не існує;
2) пропозиція матеріальних і трудових ресурсів також цілком еластична: збільшення
кількості використаних у виробництві ресурсів не приводить до зростання цін на них;
3) додаткові засоби, одержані в результаті зниження податкових ставок, не витрачаються
на споживання, а цілком прямують на розвиток виробництва;
4) розмір умовно-змінних витрат з розрахунку на одиницю продукції залишається
однаковим при будь-яких об'ємах її виробництва;
5) підприємство має необмежений запас вільних виробничих потужностей, так що будь-
яке збільшення обсягів випуску продукції не вимагає ніяких капітальних вкладень.
10. Які заходи можуть здійснюватися з метою детінізації економіки?
Заходи з детінізації економіки, що можуть застосовуватися державою:
«амністія» капіталів некримінального походження, насамперед тих, що спрямовуються в
інноваційну сферу й інші суспільно значущі та пріоритетні сектори;
запровадження податкових стимулів до накопичення та інвестування коштів в
інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними
результатами діяльності;
звуження фінансової бази тіньового господарювання шляхом зниження рівня
оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів,
витрачених на розвиток людського капіталу (освіта, підвищення кваліфікації тощо);
реальне і радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо
здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері;
удосконалення системи державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності з
метою як її спрощення, так і унеможливлення створення та функціонування «фіктивних
підприємств»;
упровадження наявних теоретичних розробок із виявлення напівлегальних фінансово-
промислових угруповань та ліквідації виявлених схем і легалізації капіталу;
обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів під час купівлі товарів,
вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок,
транспортних засобів та предметів розкоші);
залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій,
спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського
суспільства;
прирівнювання корупції і хабарництва до найважчих злочинів;
більш ліберальне податкове законодавство;
посилення покарання за використання службового становища в особистих цілях.