1. Поняття та ознаки прямих податків.

Прямі податки - це система соціально-економічних та організаційно-правових

відносин, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами з
приводу мобілізації до бюджету держави частини вартості ВВП з метою
фінансового забезпечення виконання державою її функцій [8].

Прямими податками є обов'язкові платежі, що не мають конкретного цільового

призначення і стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна
платників податків - власників цих доходів або майна. Тобто розмір прямих
податків для окремого платника визначається величиною його доходів.
Порівняно з непрямими прямі податки більш справедливі, оскільки враховують
дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу. Прямі
податки виступають дійовим фінансовим регулятором доходів платників,
інвестицій, нагромадження капіталу, ділової активності, сукупного споживання
тощо. При цьому вони справляють значний вплив на саму державу, яка повинна
забезпечити умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг
вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають і
надходження до бюджету.
Ось деякі основні ознаки прямих податків:
1. Прямий характер:
• Прямі податки стягуються безпосередньо з особи чи компанії, яка має обов'язок
їх сплатити. Це відрізняється від непрямих податків, які можуть бути передані
іншими суб'єктами, наприклад, витратами на товари і послуги.

2. Пропорційність:
• Прямі податки можуть бути пропорційними, прогресивними або регресивними.
Пропорційний податок стягується у вигляді фіксованого відсотка від доходу,
прогресивний - збільшується зі зростанням доходу, а регресивний -
зменшується зі зростанням доходу.

3. Прив'язка до доходу:
• Прямі податки часто пов'язані з доходами фізичних або юридичних осіб. Дохід
може бути в різних формах, таких як зарплата, прибуток від підприємницької
діяльності, доходи від вкладів тощо.

4. Напередодні податкового періоду:

• Прямі податки стягуються на основі доходів, які отримано протягом певного
податкового періоду. Цей період може бути рік, квартал, місяць, залежно від
конкретного податку та законодавства країни.

5. Сприяння прозорості:
 • Прямі податки можуть сприяти прозорості, оскільки обчислення та сплата
податків здійснюються самими особами, що робить їх сплату відносно
прозорою.

6. Соціальна спрямованість:

• Прогресивні прямі податки можуть використовуватися для

досягнення соціальної справедливості, оскільки вони стягують
більший відсоток від доходів високооплачуваних осіб, що може
впливати на розподіл багатства в суспільстві.

2. Види прямих податків в ЄС .

В Європейському Союзі (ЄС) існують різноманітні види прямих податків, які
можуть відрізнятися залежно від країни. Однак деякі з найзагальніших видів
прямих податків, які поширені в багатьох країнах ЄС, включають:
1. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО):

• Це один з основних видів прямих податків, який стягується з

доходів фізичних осіб. Ставки податку можуть бути прогресивними,
тобто залежать від рівня доходу. В багатьох країнах ЄС встановлені
різні податкові ставки для різних діапазонів доходів.
2. Податок на корпорації:

• Цей податок стягується з прибутку, отриманого корпораціями.

Ставки податку на корпорації можуть варіюватися в залежності від
країни та обсягу прибутку.
3. Податок на прибуток підприємств (ППП):

• Схожий на податок на корпорації, ППП стягується з прибутку,

отриманого підприємствами та підприємцями. Відрізняється від
податку на корпорації, оскільки може також застосовуватися до
непідприємницької діяльності.
4. Податок на нерухомість:

• Цей податок стягується з власників нерухомості на підставі її

оціночної вартості. Ставки та правила можуть варіюватися від
країни до країни.
5. Податок на спадщину та дарування:
 • Цей податок стягується зі спадщини та дарувань, отриманих
особами. Ставки можуть бути різними в залежності від ступеня
родинних зв'язків та суми спадщини чи дарування.
• Податок на додану вартість (ПДВ): Це податок на товари та
послуги, який збирається від кінцевого споживача
Ці податки можуть бути важливим джерелом надходжень до бюджетів країн ЄС
і використовуються для забезпечення соціальних та економічних потреб
суспільства. Однак кожна країна має свою систему оподаткування, і тому може
визначати свої ставки та правила для цих прямих податків.
3. Податки на доходи/прибуток (корпоративний), майно.

Податки на доходи/прибуток та майно є важливими елементами систем

оподаткування в багатьох країнах, включаючи країни Європейського Союзу
(ЄС). Нижче подано короткий огляд кожного з цих видів податків:
1. Податок на доходи/прибуток (корпоративний):

• Сутність: Цей податок стягується з прибутку, отриманого

корпораціями та підприємствами.
• Ставки: Ставки податку на прибуток підприємств можуть
варіюватися від країни до країни і визначати різні законодавчі акти
та правила.
• Спрямування: Зазвичай використовується для фінансування
бюджетних витрат та соціальних програм.
2. Податок на майно:

• Сутність: Цей податок стягується з власників майна, такого як

нерухомість, транспортні засоби, підприємства тощо.
• Ставки: Ставки податку на майно можуть бути залежні від виду
майна та його оціночної вартості. Ставки можуть визначатися
національним чи місцевим рівнем уряду.
• Спрямування: Зазвичай використовується для забезпечення
фінансування місцевих бюджетів та інфраструктурних проектів.
Ці два види податків є важливими для фінансування держави та її функцій.
Корпоративний податок на прибуток зазвичай є основним джерелом
надходжень з підприємницької діяльності, тоді як податок на майно може
забезпечувати фінансування на місцевому рівні та бути інструментом для
регулювання володіння та використання майна.
4. Податки на товари розкоші. Оподаткування авторських прав.

Податки на товари розкоші:

1. Сутність: Податки на товари розкоші застосовуються до товарів та
послуг, які вважаються розкішними або непервинно необхідними для
життя.
2. Приклади товарів розкоші:
• Ювелірні вироби.
• Автомобілі вищого класу.
• Інші предмети розкоші, такі як дорогі годинники, предмети одягу від відомих
дизайнерів тощо.

3. Ставки: Ставки податку на товари розкоші можуть бути високими, щоб

збирати додаткові надходження та зменшити споживання цих товарів.
4. Спрямування податків: Головною метою є не тільки фінансування
бюджету, але й регулювання споживання таких товарів.
5. Привілейованість:
• Товари розкоші часто визначаються як ті, які не є необхідними для базового
життя. Оподаткування цих товарів може бути однією з форм соціальної
привілейованості, спрямованою на зменшення рівня нерівності.

6. Соціальний вплив:
• Окрім фінансової мети, податки на товари розкоші можуть мати соціальний
вплив, сприяючи більш збалансованому розподілу ресурсів і скороченню
споживання надмірних ресурсів.

Оподаткування авторських прав:

1. Сутність: Оподаткування авторських прав передбачає оподаткування
доходів, отриманих авторами або власниками авторських прав за
використанням їх творів.
2. Джерела доходів:
• Авторські гонорари за використання творів.
• Відсотки від продажу авторських прав.
• Інші вигоди від комерційного використання творів.

3. Ставки та правила: Ставки податку та правила варіюються від країни до

країни. Деякі країни можуть надавати певні податкові пільги для авторів.
 4. Спрямування: Головна мета - забезпечення оподаткування доходів,
отриманих від авторських прав, та стимулювання творчості та інновацій.
5. Підтримка творчості:
• Податкові пільги або знижені ставки для авторів можуть слугувати як засіб
підтримки творчості. Це може включати в себе виняток від оподаткування для
певного обсягу доходу чи пільги для нових творчих проектів.

6. Заохочення інвестицій:
• Підтримка інвестування в сферу творчості та культури через оподаткування
може залежати від важливості цих галузей для економіки та суспільства.

Ці два види податків відображають певні аспекти соціально-економічного

регулювання. Податки на товари розкоші можуть використовуватися для
соціального вирівнювання, а оподаткування авторських прав - для
стимулювання творчості та інновацій в сфері культури та мистецтва.
5. Поняття доходів та прибутку. Види доходів платників податків.
Обчислення прямих податків.

Поняття доходів та прибутку:

1. Доходи:

• Сутність: Доходи - це грошові або матеріальні вигоди, які отримує

фізична особа чи юридична особа протягом певного періоду.
• Розділення:

• Особисті доходи: Отримані фізичними особами, такі як

зарплата, пенсії, дивіденди.
• Підприємницькі доходи: Отримані бізнесом або юридичними
особами від своєї діяльності.
2. Прибуток:

• Сутність: Прибуток - це різниця між доходами та витратами

протягом певного періоду, яка визначає фінансовий результат
фізичної особи, підприємства чи організації.
• Розділення:

• Оподатковуваний прибуток: Прибуток, на який

обчислюються податки.
 • Неприбутковий прибуток: Прибуток, який може
використовуватися для розвитку організації чи подальшого
вкладання.
Види доходів платників податків:
1. Зарплатний дохід:
• Грошові суми, які фізична особа отримує в обміні на виконану роботу.

2. Підприємницькі доходи:
• Отримані підприємствами або фізичними особами від підприємницької
діяльності.

3. Дивіденди:
• Вигоди, отримані власниками акцій компаній на основі їхньої участі в
прибутку.

4. Орендні та власність доходи:

• Грошові потоки від оренди майна чи прибуток від володіння та використання
власності.

5. Проценти:
• Доходи, отримані в результаті вкладання грошей або позичання коштів.

Обчислення прямих податків:

1. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО):
• Обчислюється як певний відсоток від загального доходу фізичної особи. Ставки
можуть бути прогресивними.

2. Податок на корпорації:
• Обчислюється на основі оподатковуваного прибутку корпорації. Ставки можуть
варіюватися в залежності від країни та обсягу прибутку.

3. Податок на прибуток підприємств (ППП):

• Схожий на податок на корпорації, обчислюється на основі прибутку
підприємства.

4. Податок на нерухомість:
• Залежно від юрисдикції, обчислюється як певний відсоток від оціночної
вартості нерухомості.

Обчислення податків може бути складним процесом, і кожен вид податку має
свої унікальні правила та визначення бази оподаткування.
6. Податок з доходів фізичних осіб: загальна характеристика.
Сутність: Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) є одним із основних видів
податків, що стягується з фізичних осіб на основі їхніх доходів. Це податковий
обов'язковий платіж, який здійснюється фізичними особами уряду країни за
принципом оподаткування їхнього загального доходу.
Основні характеристики:
1. Ставки:
• Ставки податку визначаються відсотково від доходу фізичної особи і можуть
бути прогресивними або фіксованими.

2. Оподатковувані доходи:
• Доходи, які підлягають оподаткуванню, можуть включати заробітну плату,
дивіденди, проценти, орендні платежі, доходи від продажу майна тощо.

3. Неоподатковувані види доходів:

• В деяких випадках існують певні категорії доходів, які можуть бути звільнені
від оподаткування або мають певні податкові пільги. Наприклад, деякі види
соціальних виплат.

4. Податкові вирахування та пільги:

• Фізичні особи можуть мати право на певні податкові вирахування та пільги, що
зменшують загальний розмір їхнього оподатковуваного доходу.

5. Оподаткування додаткових вигід:

• Деякі країни можуть оподатковувати додаткові вигоди, такі як компанійські
автомобілі, страхові виплати та інші переваги.

6. Звітність та терміни платежів:

• Фізичні особи повинні здійснювати регулярні платежі на користь податкового
органу та подавати звітність про свої доходи.

7. Податкова база:
• Податкова база визначається як різниця між оподатковуваним доходом та
сумою податкових вирахувань та пільг.

8. Застосування в різних країнах:

• ПДФО може варіюватися в залежності від податкової системи та політики
кожної конкретної країни.

Мета ПДФО:
• Збирання коштів для фінансування різних галузей державного бюджету, зокрема,
соціальних програм, інфраструктурних проектів, охорони здоров'я, освіти тощо.
ПДФО виступає важливим інструментом для фінансування державних витрат та
реалізації різних соціально-економічних завдань.