Овчаренко Катерина , 04-20-12 Правовий механізм податку або збору визначається особливостями компетенції органів державної влади і управління по їх встановлення, зміни та скасування, а також чітким закріпленням усіх елементів, що характеризують податок як цілісний досконалий механізм.
Законодавчі акти по окремих податках і зборах відрізняються відносно
стабільною, традиційною структурою. В якості її складових частин виступають елементи правового механізму податку або збору. При цьому необхідно виходити з того, що регулювання правового механізму податку здійснюється шляхом імперативного набору елементів, що визначають зміст та особливості реалізації податкового обов'язку. Система елементів правового механізму податку складається з обов’язкових і факультативних елементів. Серед обов’язкових елементів, у свою чергу, розрізняють основні й додаткові.
Основні елементи визначають фундаментальні, сутнісні ознаки податку, які
дають головне уявлення про зміст податкового механізму. Відсутність будь- якого з основних елементів правового механізму податку не дає змоги чітко установити тип цього платежу і робить податковий механізм невизначеним. Основні елементи правового механізму податку
-платник податку чи збору;
-об’єкт оподаткування;
-ставка податку чи збору.
Додаткові елементи правового механізму податку деталізують специфіку конкретного платежу, створюють завершену й повну систему податкового механізму. Так само, як основні, додаткові елементи є обов’язковими і не мають факультативного характеру. Цілісний правовий механізм податку можливий тільки як сукупність основних і додаткових елементів, і відсутність хоча б одного з додаткових елементів не дає змоги законодавчо закріпити окремий податок чи збір (наприклад, неможливо уявити податок, котрий незрозуміло куди надходить: до якого виду бюджету, до бюджету чи до цільового фонду). Сукупність додаткових елементів правового механізму податку досить різноманітна (залежно від ступеня деталізації податкового механізму) і поділяється на такі, що: — деталізують основні або пов’язані з ними (предмет, база, одиниця оподаткування - категорії, що прямо залежать від об’єкта оподаткування); — мають самостійне значення (податкові пільги, методи, терміни і способи сплати податку; бюджет чи фонд, куди надходять податкові платежі). Додаткові елементи правового механізму податкові пільги; предмет, база, одиниця оподаткування; джерело сплати податку; методи, терміни і способи сплати податку; особливості податкового режиму; бюджет чи фонд надходження податку (збору); особливості податкової звітності. І основні, і додаткові елементи мають обов’язковий характер, і без цього неможливо закріпити відповідний податковий механізм. Додатковість елемента підкреслює не його необов’язковість а особливості регулювання (наприклад, можливість делегування компетенції). Непрямі податкки
Податок на додану вартість (ПДВ). Це непрямий податок, що включається
в ціну товару і становить частину приросту вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і внесений до Державного бюджету. Механізм ПДВ закріплений Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р.
Об’єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів і
послуг, місце здійснення яких розташоване на митній території України; ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України. Базу оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначають за їх договірною (контрактною) вартістю, визначеною за вільними цінами, які не нижчі за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включаються в ціну товарів. Договірна (контрактна) вартість складається з будь-якої суми коштів, вартості матеріальних і нематеріальних активів, переданих платникові податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу для компенсації вартості товарів. Акцизний збір. Є одним із непрямих податків. В сучасних податкових законодавствах акцизи звичайно посідають наступне місце після ПДВ (або податків, що його замінюють) і за значенням, і за обсягами надходжень до бюджету. Однак податкові системи XIX ст. включали акцизи як основний канал забезпечення непрямого оподаткування, і нерідко термін "акциз" застосовувався як синонім усієї системи непрямих податків.
Механізм акцизного збору закріплений декретом Кабінету Міністрів від 26
грудня 1992 року "Про акцизний збір". У ст. 1 цього нормативного акта визначено поняття акцизного збору як непрямого податку на високорентабельні і монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції). Перелік підакцизних товарів і розміри ставок затверджує Верховна Рада України.