Professional Documents
Culture Documents
Вергелес Любов 2-14.1
Вергелес Любов 2-14.1
МТЕП
студента 2 курсу, група
14.1
Вергелес Любові Валеріївни
06.10.2023
Завдання 1.
Міжнародні, регулювання, підписання, Київська Русь, конкуренція, торгівля, протекціонізм,
виробник, відносини, принцип, держава, меркаторія, споживач, сторона, Візантія, укладання
Завдання 2.
1. В торговельних умовах Інкотермс, чітко зазначено, це той хто оплачує фрахт на різних етапах
доставки вантажу, а також несе відповідальність за ці вантажі на різних етапах доставки вантажу між
продавцями та покупцями.
2. EXW – умови торгівлі, за якими відбувається передача вантажу покупцям на заводі в місці
експорту. Покупці (імпортери) здійснюють усі платежі, такі як плата за транспортування від фабрики
до місць доставки на місця імпорту. Відповідальність за вантаж переходить від продавця до
покупців, як тільки продавці закінчують завантаження вантажу з заводу в контейнери. Іншими
словами, EXW працює, як найпростіша умова торгівлі для продавців.
FOB – умови торгівлі, за якими відповідальність за вантажі переходить від продавців до покупців
після того, як вантажі потраплять на борт місця експорту. Продавці сплачують збір за місцеве
транспортування на місці експорту. Покупці сплачують морський фрахт та плату за доставку на місці
імпорту згідно з цими положеннями та умовами.
CFR – використовується для визначення вартості та фрахту. Продавці сплачують цсі витрати на
транспортування від фабрики на місці експорту до порту на місці імпорту. Імпортери оплачують
решту вартості, таку як плата за доставку та транспортну плату від порту імпорту до місця доставки.
CIF – це теж саме, що й CFR. Продавці сплачують усі транспортні витрати від фабрики під час
експорту до порту під час імпорту. Відмінність між CIF та CFR – це страхування. У CIF «Я» означає
страхування. Продавці повинні організувати страхування для доставки вантажу
DAP – це торговельний термін та умова, що продавці оплачують всі витрати та беруть на себе повну
відповідальність за вантаж, доки він не буде доставлений у певні місця.
DDP – це теж саме, що й DAP. Продавці організовують всю логістику від фабрики та експортера до
конкретних місць доставки. Різницею між DDP та DAP є сплата податку на імпорт, який експортери
або імпортери сплачують за нього.
Завдання 3.
1. Міжнародна торгівля є джерелом життя світової економіки. Це обмін товарами та послугами між
різними країнами.
2. Торговий дефіцит виникає, коли країна імпортує більше товарів і послуг, ніж експортує.
Наприклад, якщо США купує більше товарів з інших країн, ніж продає свої товари за кордон, то це
може призвести до торгового дефіциту.
3. Основні завдання СОТ включають забезпечення вільної та справедливої торгівлі, вирішення
торгових спорів і сприяння розвитку економік учасників.
Завдання 4.
1. Міжнародна торгівля є джерелом життя світової економіки. Це обмін товарами та послугами між
різними країнами.
2. Торговий дефіцит - це ситуація, коли вартість імпорту товарів та послуг перевищує вартість
експорту товарів та послуг в межах певної країни протягом певного періоду часу, як правило, року.
3. Валютний баланс - це складова балансу платіжної рахунку країни, яка відображає всі фінансові
операції між резидентами та нерезидентами за певний період часу, зазвичай рік.
Завдання 5.
1. Справа Japan-Taxes on Alcoholic Beverages case, Complaints by the European Communities, Canada,
and the United States against Japan, (WT/DS8, DS10, DS11) була винесена на розгляд Всесвітньої
торговельної організації (ВТО) внаслідок скарг Європейського Співтовариства, Канади та
Сполучених Штатів відносно Японії. Головним питанням у цій справі було порушення Японією
деяких принципів і правил міжнародного торговельно-економічного права.
Завдання 6.
1. Так, акти міжнародних організацій можуть мати обов'язковий характер і бути джерелами
міжнародного права, якщо це передбачено їх статутами або угодами, і якщо ці акти відповідають
загальноприйнятим принципам міжнародного права. Наприклад, статути ООН, Всесвітньої
торговельної організації (ВТО) та інших міжнародних організацій передбачають, що їх акти є
обов'язковими для членів цих організацій і мають силу міжнародного права.
2. Акти міжнародних конференцій також можуть мати важливе значення як джерела міжнародного
права. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів (МЧПК) була прийнята на
конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) і містить норми, які регулюють міжнародні
перевезення вантажів. Ця Конвенція стала джерелом міжнародного права в галузі міжнародних
перевезень і відповідає певним нормам МТЕП. Такі акти можуть створювати загальноприйняті
стандарти та обов'язки для держав-учасниць і відігравати важливу роль у регулюванні конкретних
аспектів міжнародних відносин.
Завдання 7.
1. Так, явно виражена і послідовна незгода певної держави може перешкодити виникненню звичаєвої
норми міжнародного права. Звичай міжнародного права виникає на основі практики держав, яка є
довгостроковою і загальною, і яка визнається як правово зобов'язується. Якщо держава систематично
і послідовно виступає проти певної практики і виражає свою незгоду, то ця практика може не стати
частиною звичаєвого міжнародного права. В даному випадку, якщо Норвегія послідовно
заперечувала проти застосування правила щодо своїх берегів, то це правило може не вважатися
частиною звичаєвого міжнародного права щодо Норвегії.
2. Якщо Норвегія завжди заперечувала проти застосування даної норми біля своїх берегів, то ця
норма, ширина входу в бухту не повинна перевищувати десяти морських миль, може не
застосовуватися до Норвегії. Міжнародне право може визнавати особливості деяких держав і не
застосовувати певні норми або звичаї до цих держав, якщо це передбачено у відповідних
міжнародних угодах або на підставі послідовної практики цих держав.
Завдання 8.
1. У наведеній статті йдеться про принцип національного обранця (принцип найбільшого сприяння),
який є одним з основних принципів Міжнародного торговельного та економічного права (МТЕП).
2. Цей принцип поширюється на питання мит та митних зборів будь-якого роду, накладених на
імпорт чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит і зборів та всіх правил і
формальностей у зв'язку з імпортом та експортом товарів.
3. Механізм дії цього принципу полягає в тому, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи
імунітет, надані однією країною будь-якому товару, повинні негайно і безумовно надаватися
аналогічному товару, що походить з території всіх інших країн чи призначений для території всіх
інших країн. Цей принцип має роль забезпечити рівні умови конкуренції для всіх держав у
міжнародній торгівлі та запобігти введенню дискримінаційних заходів, які б сприяли лише окремим
країнам.
4. Винятком зі сфери дії цього принципу можуть бути ситуації, коли держава укладає відповідну
міжнародну угоду або домовляється з іншими державами про надання певних переваг або імунітетів.
Також можуть існувати винятки, передбачені відповідними міжнародними угодами або рішеннями
міжнародних організацій, які обмежують застосування принципу національного обранця в
конкретних ситуаціях.