Королівство Швеція

У Швеції відсутні будь-які спеціальні закони, які б стосувалися

регулювання ринку криптовалют. Проте варто зауважити, що ціла низка
органів публічної влади Швеції видала положення, звіти та попередні правові
оцінки з приводу їхнього бачення змістовного наповнення такого поняття, як
«криптовалюти», та того, як відповідна категорія в нормативно-
регулятивному аспекті співвідноситься з положеннями чинного
законодавства Швеції.

Зокрема, Шведське управління фінансового нагляду (Swedish Financial

Supervisory Authority) визначило криптовалюти як категорію, що належить до
їхньої сфери компетенційних повноважень. Такого роду підхід
обумовлюється тим, що торгівля криптовалютою (розміщення пропозиції про
обмін криптовалюти є аналогічним обмінній діяльності в аспекті
традиційних валют) — це фінансова послуга, а тому підпадає під вимоги з
приводу обов’язкової звітності.

2017 року Шведське управління фінансового нагляду опублікувало Звіт

«Роль Шведського управління фінансового нагляду в сфері інновацій»
(далі — Звіт), де, зокрема, описувалася роль відповідної інституції у сфері
регулювання криптовалют. У Звіті ICO розглядається як інвестиційний
проект та засіб забезпечення капіталів. Водночас Шведське управління
фінансового нагляду зазначило, що до сфери їх повноважень не входить
нагляд за ICO. Відповідний національний наглядовий орган зазначив, що
нагляд за ICO повинен здійснюватися Європейським наглядовим органом
(European Supervisory Authority) відповідно до таких нормативних актів ЄС:

а) Директива про емісію (Prospectus Directive);

б) Директива про ринки фінансових інструментів (The Markets in
Financial Instruments Directive (MiFID));
в) Директива про керівників альтернативних інвестиційних
фондів (The Alternative Investment Fund Managers Directive (AIFMD));
г) чотирьох Директив про відмивання коштів (Anti-Money
Laundering Directive).

У своєму Звіті за 2017 рік Шведське управління фінансового нагляду

заявило, що їм невідомі випадки існування в Швеції компаній, які б залучали
фінансування за посередництвом механізмів ICO.

Шведська податкова рада (Swedish Tax Board) у 2013 році опублікувала

попередню постанову з приводу оподаткування ПДВ операцій із
криптовалютою. У зазначеній постанові говорилося про те, що торгівля
криптовалютами не підлягає оподаткуванню ПДВ. Проте зазначалось, що
відповідні операції підпадають під регулятивну дію актів Шведського
управління фінансового нагляду, адже такі операції належать до валютних
відносин. Відповідна постанова була оскаржена в суді Шведським
податковим управлінням. Варто зазначити, що Верховний адміністративний
суд Швеції ухвалив рішення, в якому зазначалося, що операції з
криптовалютою не підлягають оподаткуванню ПДВ (відповідне рішення
було ухвалено на основі правової позиції, що отримала свою фіксацію в
рішенні Суду ЄС).

2015 року Шведське податкове управління (Swedish Tax Authority)

опублікувало власну позицію щодо того, як із метою оподаткування будуть
розглядатися криптовалюти, що отримані за результатами майнінгових
процесів. У разі дотримання всіх спеціальних умов прибутки від майнінгу
криптовалют будуть визначатися як прибутки, отримані від хобі, а отже, не
підлягатимуть оподаткуванню. Проте контролюючий орган Швеції не надав
роз’яснень щодо можливості застосування положень Закону про податок на
прибуток (Income Tax Act) в аспекті прибутків, отриманих від операцій з
криптовалютами.

Позиція Шведського центрального банку (Sveriges Riksbank) зводиться

до того, що криптовалюта не є грошима в їхньому традиційному розумінні.
Під цифровою валютою Шведський центральний банк розглядає електронну
валюту цього банка (E-crona), тобто електронні гроші, емітентом яких є
державна інституція — центральний банк. Натомість поняття «криптоактив»
ототожнюється з поняттям «криптовалюта». Зі свого боку криптовалюта не
може визначатись як гроші, оскільки такий актив не має офіційного емітента
та на цей час не здатний виступати як ефективний засіб платежу.

З наведеного вбачається, що уповноважені суб’єкти під час вирішення

питань у сфері, що розглядається, оперують поняттями «криптоактив»,
«криптовалюта», «цифрова валюта», не використовуючи у цьому контексті
поняття «цифровий актив».
 Характеристика законодавства країн ЄС щодо обігу криптовалюти
Європейський союз – це об'єднання 28 країн, в кожній з яких на
національному рівні є певні особливості в правовому регулюванні як
традиційного, так і криптовалютного бізнесу. У той же час держави-члени
Європейського союзу традиційно вважаються найбільш сприятливими
юрисдикціями для його ведення. На даний момент жоден з регуляторів
Європейського союзу не прийняв спеціальних правил регулювання
криптовалютної діяльності. Ще в 2012 році Європейський центральний банк
(European Central Bank, далі – «ЄЦБ») опублікував звіт, в якому заявив, що
традиційне регулювання фінансового сектора не може бути застосовано до
біткоїну. Сам біткоїн в документі було визначено як конвертована
децентралізована віртуальна валюта. На початку січня 2016 року Єврокомісія
оголосила свої плани щодо посилення стандартів звітності для
криптовалютних бірж і компаній, що надають криптовалютні гаманці
користувачам (далі – «провайдери криптовалютних гаманців»). Зокрема,
Єврокомісія має намір зобов'язати європейські криптовалютні біржі і
провайдерів криптовалютних гаманців проводити обов'язкову ідентифікацію
користувачів [18, c. 1]. У січні 2016 року в Європарламенті відбулися
громадські слухання, які були присвячені цифровим валют. Один з учасників
слухань, представник бюджетного комітету Європарламенту, коментуючи
позицію регулятора, заявив, що Європарламент схиляється до того, що
необхідно продовжувати спостерігати за ситуацією навколо цифрових валют
[19, c. 1]. З часом регулятори прийшли до висновку щодо необхідності
прискорення процесу врегулювання обігу криптовалюти. Так, у липні 2016
15 року Єврокомісія запропонувала прийняти директиву, яка покладе
обов’язок на криптовалютні біржі та провайдерів криптовалютних гаманців
дотримуватися вимог Директиви 2015/849 / EC про попередження
використання фінансової системи для цілей відмивання злочинних доходів і
фінансування тероризму [20, c. 5]. Зокрема, пропонується забезпечити
обов'язкову реєстрацію або ліцензування діяльності криптовалютних бірж,
які здійснюють обмін криптовалюти на фіатні гроші і навпаки, і компаній,
що надають криптовалютні гаманці користувачам. Крім того, планується
створення центральної бази даних з інформацією про користувачів цифрових
валют [21, c. 5]. У серпні 2016 року Європейська служба банківського
нагляду опублікувала висновок щодо запропонованої директиви. Відповідно
до вищезазначеного документа, положення про збір персональних даних
повинні бути більш суворими, а європейські регулятори повинні мати
можливість накладати санкції на криптовалютні біржі і провайдерів
криптовалютних гаманців, які не дотримуються встановлених правил [22, c.
1]. У вересні 2017 року Європейським парламентом були внесені зміни до
Директиви ЄС 2015/849 від 20 травня 2015 року «Про запобігання
використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та
фінансування тероризму» [23, c. 1]. Зокрема, з цього часу на криптовалюти
покладають ті самі зобов'язання, що і на інші фінансові сервіси в Євросоюзі.
Оператори і криптовалютні біржі тепер будуть зобов'язані верифікувати
користувачів і моніторити транзакції так само, як і адміністрація
«традиційних» фінансових сервісів. При цьому нижній поріг ідентифікації
користувачів знижується з 250 до 150 євро. Незважаючи на успішні спроби
врегулювати діяльність суб’єктів у сфері обігу криптовалюти, європейські
регулятори досі не уніфікували своє ставлення щодо фінансово-правової
природи криптовалюти. Замість терміну «криптовалюта» європейськими
регуляторами часто використовується термін «віртуальна валюта». При
цьому вона розглядається в 16 тому числі і як засіб платежу. Зокрема, про це
свідчить пропозиція Єврокомісії щодо встановлення додаткового
регулювання для криптовалютних бірж і провайдерів криптовалютних
гаманців шляхом прийняття окремої директиви. Говорячи про реальне
використання криптовалюти та ставлення кожної країни-члена ЄС окремо
(Додаток И), потрібно зазначити, що такі цифрові активи займають все
більший простір. В багатьох країнах Європи (Іспанії, Португалії, Швейцарії
тощо) легально існують Bitcoin-банкомати (биткоїномати) – банкомати, в
яких можна обміняти ВТС на фіатні гроші [24, c. 1]. В Нідерландах
нормативно закріплено правовий статус криптовалют як електронних грошей
[25, с. 4]. В Німеччині в 2013 році Федеральне управління фінансового
контролю (нім. Federal Financial Supervisory Authority) визначило
криптовалюти як «приватні кошти», які можуть використовуватися в якості
оплати і замінювати традиційну валюту в цивільно-правових договорах [26,
c. 17]. Так, Міністерство фінансів прийняло рішення про визнання
криптовалюти біткоїн офіціальним засобом розрахунку. При цьому, в
комерційних цілях діяльність з зазначеною криптовалютою потребує на
отримання спеціального дозволу (ліцензії), такі організації стають
підконтрольними Федеральному управлінню з фінансового нагляду. В
Швейцарії, за визначеннями аналітиків, прийняті найбільш сприятливі
закони для обігу криптовалют. Швейцарська біржа криптовалют ECUREX
GmbH на сучасному етапі є першою в світі обмінною платформою
криптовалют на фіатні гроші, що повністю відповідає нормативним вимогам
Закону Швейцарії «Про банківську діяльність» [27, c. 1]. Крім цього, операції
з криптовалютами в цій країні було звільнено від податку на додану вартість
– відповідно відповіді на запит швейцарських Bitcoin-компаній до
Швейцарської Федеральної податкової адміністрації, транзакції з
криптовалютами було визнано в цій країні як платіжний засіб, а не операції з
надання послуг або товарів. 17 Використання криптовалют в Хорватії є
легальним, але вони не визнаються електронними грошима і не
прирівнюються до законних платіжних засобів, тобто криптовалюти можуть
бути прийняті продавцями як спосіб оплати, проте продавці не зобов’язані
приймати їх [28, c. 1]. Підводячи підсумок, доцільно зазначити, що в різних
країнах ЄС підхід до правового статусу криптовалют значно різниться – одні
країни визнали доцільність їх використання та працюють над формуванням
правової бази, яка б закріпила правовий статус віртуальних валют (як
електронних грошей, як обмінних коштів, як специфічного виду валют
тощо), а інші країни – відторгають криптовалюти та забороняють їх обіг.
Проте незважаючи на заборону критповалют в окремих країнах, їх обіг в
віртуальному просторі продовжує зростати. Юридична заборона на
використання криптовалют не стримає процеси її застосування, а лише не
дозволить державам прийняти участь у регулюванні процесів застосування
такої валюти. Якщо держава лише заборонятиме використання криптовалют,
вона виключить себе з процесу їх обігу. Судова практика щодо обігу
криптовалют в країнах-членах ЄС є достатньо широкою. Незважаючи на
відсутність уніфікованого підходу до фінансово-правової природи
криптовалюти, національні суди виходять з пріоритету захист
основоположних прав та свобод громадян. Мова йде про захист власності та
порядок стягнення збитків у разі неналежного виконання договору між
сторонами.