МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВСП «ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ, ПРАВА ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ»

Реферат на тему:
«Сутність та призначення автоматизованих біржових
торговельних систем»

Виконав
студент групи ПТБД-31
Дерешак Андрій

Тернопіль - 2022
1
 ЗМІСТ
ВСТУП
1. Взаємозв’язок між виробництвом, торгівлею та біржею
2. Формування і види товарних ринків
3. Поняття та класифікація товарних бірж
4. Автоматизовані системи управління біржею
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2
 ВСТУП
Одним із найпоширеніших у світі видів ринкових процесів є оптова торгівля
через товарну біржу, або біржова торгівля.
Товарна біржа є однією з форм організованого в часі та просторі товарного
ринку з його особливостями та правилами.
В основі виникнення та становлення біржової торгівлі лежать стародавні
ринки (базари), на яких збиралися численні продавці зі своїм товаром та покупці,
здійснювався продаж товарів, відбувався обмін інформацією про товари, ціни на
них, умови купівлі-продажу.
Ринкова (базарна) торгівля характеризується такими відмітними ознаками:
 регулярне проведення відкритих (публічних) торгів;
 обов’язкова наявність товару під час торгу;
 відсутність обмежень на товари, які є об’єктом купівлі-продажу;
 ціни встановлюються в процесі торгу на основі попиту і пропозиції;
 після здійснення акту купівлі-продажу товар негайно передається
покупцеві.
Розвиток суспільного виробництва зумовив стрімке зростання кількості
продавців та покупців, обсягів та асортименту пропонованих товарів. Доставка
товарів у місця продажу, де збиралася найбільша кількість продавців та потенційних
покупців, умови їх зберігання та пропонування значно ускладнилися. Це перешкод-
жало нормальному перебігу торговельних переговорів, укладанню угод купівлі-
продажу. Поступово з’ясувалося що для здійснення актів продажу зовсім не
обов’язково привозити товар, достатньо домовитися про його ціну, а все інше можна
обговорити в угоді.
Біржова торгівля ввібрала в себе особливості звичайної «базарної» торгівлі і
одночасно розвинула та вдосконалила ринковий процес. Торговці організовують її
для легшого й чіткішого здійснення актів купівлі-продажу, створення ефективнішої
системи розрахунків, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як
продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.
Із розширенням товарних ринків та почастішанням непередбачуваних
коливань цін лише біржа могла дати своєчасну інформацію про їхню кон’юнктуру і
3
забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснити найвигідніші акти купівлі-
продажу.
Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки
чому торговці дістали змогу терміново, в доступній формі дізнаватися про стан
товарного ринку, тенденції зміни його кон’юнктури.
1. Взаємозв’язок між виробництвом, торгівлею та біржею
Виникнення торгівлі пояснюється потребою розвитку як виробництва, так і
власне торгівлі. Тому торгівлю розглядають як сполучну ланку, що пов'язує
виробництво з навколишнім середовищем. І оскільки виробництво і торгівля тісно
взаємопов'язані, то в процесі взаємодії вони висувають один до одного певні
вимоги. Для сталого функціонування виробництва необхідно, щоб певні ресурси
обумовленої якості в погодженому обсязі, асортименті і ціні були доставлені в
умовлений термін. Головна причина виникнення біржової торгівлі товаром – це
розвиток великого виробництва, що вимагає ринку, здатного реалізувати великі
партії товару на регулярній основі, за цінами, що складаються в залежності від
реального співвідношення попиту та пропозицій на товар. Безпосередній зв'язок з
виробництвом здійснюється, як правило, через оптову торгівлю.
Основні функції оптової торгівлі:
 вивчення і прогнозування основних тенденцій розвитку економічної
кон'юнктури ринку;
 робота з продукцією у достатньо широкій номенклатурі;  формування
партій товару за обсягами і бажанням покупця;
 пакування партій товару та зберігання його;  доставка (транспортування)
товару до місця призначення;
 надання клієнтам товарного кредиту;
 надання орендних послуг;
 надання інформації і консультаційних послуг (цінової, технічної інформації,
рекомендацій щодо обслуговування і продажу товарів).
Зародження елементів біржової торгівлі починалося з елементарного
локального ринку (базару), причому в країнах з високорозвиненою ринковою
економікою базари, як один із напрямків реалізації продукції, припинили існування.
4
 Біржова торгівля ввібрала в себе особливості як звичайної ринкової, так і
аукціонної торгівлі. Торговці організовують її для полегшення власне процесу
торгівлі, створення більш ефективного механізму торгівлі, а також з метою
вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від
несприятливих змін цін. Головна причина виникнення бірж – розвиток масового
виробництва, для якого потрібен ринок , здатний реалізувати значні партії товару на
регулярній основі, виходячи із реального співвідношення попиту та пропозиції. Від
ярмарку біржу відрізняла форма торгівлі: публічні торги, які відбувалися у
визначений час, у конкретному приміщенні. У нинішній час біржова торгівля стає
головною формою торгівлі у світі з точки зору її масштабів, обсягу, учасників. Але
це не означає другорядності інших організованих ринків, інших форм торгівлі:
базарної, ярмаркової, аукціонної, оптової та роздрібної.
Отже, біржова торгівля як найвища організаційна форма оптового ринку
ввібрала в себе головні риси усіх вищезгаданих форм торгівлі. Біржова діяльність, а
відтак і біржі є класичним інститутом ринкової економіки, який формує оптовий
ринок товарів і має організаційну, економічну і юридичну 8 (правову) основи.
2. Формування і види товарних ринків
Економічне призначення об`єктів ринку товарів та послуг заключається в
забезпеченні попиту людини в предметах особистого споживання та суспільного
попиту в речовинних чинниках виробництва. Це обумовлює суттєві відмінності
товарного ринку від інших видів.
Об`єкти товарного ринку представлені в конкретній матеріально-речовій
формі, характеризуються визначеними фізико-хімічними та якісними показниками,
мають кількісну та вартісну оцінку. За умов ринкової економіки виробник
(постачальник, продавець) для того, щоб реалізувати свою продукцію, звертає увагу
на ті її товарні властивості, які найбільше цікавлять споживача. Разом з тим, ці
властивості далеко не завжди є показниками якості та безпеки продукції. В такому
випадку держава бере на себе функції посередника між виробником
(постачальником, продавцем) і споживачем у питаннях безпеки продукції для життя,
здоров`я та майна людей або довкілля, які законодавчо перебувають під її
контролем. Ці показники та вимоги відображаються в державних та галузевих
5
стандартах України, технічних умовах, санітарних нормах та правилах, інших
нормативних документах. Загальноприйнятим засобом підтвердження відповідності
продукції або послуг встановленим до неї вимогам стандартів або інших
нормативних документів є сертифікація продукції та послуг. Це процедура, за
допомогою якої третя, незалежна від виробника і споживача сторона письмово
засвідчує, що продукція (послуга) відповідає заданим вимогам.
Завдяки сертифікації вдається звести до прийнятного рівня усувний ризик,
пов`язаний з можливістю завдання будь-якої шкоди здоров`ю людей, збереженню
майна та навколишньому середовищу, а також створити умови для участі суб`єктів
підприємницької діяльності в міжнародному, економічному, науково-технічному
співробітництві та міжнародній торгівлі. Без сертифіката, який засвідчує
відповідність потенційно небезпечної продукції встановленим нормативним
вимогам, неможливо торгувати нею в економічно розвинутих країнах світу.
Разом з тим, товарний ринок через власні механізми саморегулювання впливає
на техніко-економічні показники товарів, які надходять в сферу обігу. Акумулюючи
попит споживачів, вивчаючи їх запити, товарний ринок здійснює тиск на виробників
з метою формування відповідної пропозиції.
Взаємодія регулюючого впливу держави та ринкового механізму на якісні та
кількісні показники об`єктів ринкових відносин розширює можливості товарного
ринку. Його діяльність виходить за межі сфери обігу, поширюється на процеси
виробництва та споживання.
Функціональне призначення об`єктів товарного ринку ділить їх на товари
особистого споживання та товари виробничо-технічного призначення. Особливості
індивідуального та колективного споживання обумовлюють розбіжності в поведінці
індивідуальних та організованих споживачів. Відповідно до цих особливостей
складається споживчий ринок та ринок товарів виробничо-технічного призначення.
В теорії маркетингу ринок товарів виробничо-технічного призначення асоціюється з
поняттям “ринок підприємств”. Порівняно із споживчим ринком, останній вражає
своїми розмірами, адже на ньому набагато більші грошова маса та кількість одиниць
товару. Підприємства, щоб виготовити кінцеву продукцію, укладають велику
кількість угод зі своїми постачальниками, закуповуючи речовинні чинники
6
виробництва. Тобто для здійснення однієї купівлі кінцевим споживачем необхідно
попередньо виконати велику кількість окремих закупок підприємствами.
Разом з тим, ці ринки складають єдиний товарний ринок, на якому
здійснюються акти купівлі-продажу товару в матеріально-речовій формі та
одночасно реалізуються і супутні послуги, видовий склад яких обумовлений
характером споживання товару, його функціональним призначенням. Надання цих
послуг частіше всього є продовженням процесу виробництва у сфері обігу.
Подібність споживчого ринку та ринку товарів виробничо-технічного
призначення не виключає суттєвих відмінностей між ними. Основні з них полягають
у структурі попиту та пропозиції, організації ринкових процесів, у видах рішень та
процесі їх прийняття.
Товарний ринок, на відміну від інших видів ринку, охоплює надзвичайно
різноманітний та широкий асортимент товарів, так званий торговельний асортимент.
Торгівельний асортимент характеризує сукупність товарів виробничо-технічного
призначення та особистого споживання, які знаходяться в сфері обігу, незалежно від
місця зберігання та призначені для реалізації.
Найбільш повний систематизований та класифікований асортимент
представлений в державному класифікаторі продукції та послуг (ДКПП). Він є
складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-
економічної та соціальної інформації і діє в Україні з 1998 року. Розгорнутий
асортимент товарів та послуг, які знаходяться в обігу, нараховує близько 20 млн.
найменувань.
Торговельний асортимент складається з товарних груп та товарних одиниць,
які пропонуються покупцям і називаються товарним асортиментом. Під ним
розуміють групу однойменної продукції, конкретизованої у назвах, видах, ґатунках,
розмірах, артикулах тощо. Наприклад, “вугілля кам`яне”. Вона характеризується
подібністю функціонально-корисних властивостей, особливостями виготовлення,
продажем певній цільовій групі покупців, реалізацією через однотипні канали
розподілу в межах визначеного діапазону цін. Змістовно товарна група відповідає
однойменному класифікаційному угрупуванню ДКПП, яке послідовно ділиться на

7
класи, категорії, підкатегорії, типи. Товарна одиниця торгівельного асортименту
відповідає класифікаційному угрупуванню “тип”.
Питома вага окремих товарних груп та товарних одиниць в загальному обсязі
торговельного асортименту характеризує його структуру.
Сучасний товарний ринок характеризується значним динамізмом структури
торговельного асортименту, особливо це стосується ринку товарів виробничо-
технічного призначення. Адже, якщо його структура не відповідає споживчому
попиту, то це сприяє накопиченню зайвих товарних запасів, створенню штучного
дефіциту на інші потрібні споживачам товари. Наявний в сфері обігу торговельний
асортимент, по суті, являється пропозицією товарів. Він повинен бути ширшим за
попит, який фактично склався на ринку для того, щоб забезпечити задоволення всіх
потреб споживачів та сприяти просуванню на ринок нових товарів. Відстежуючи
зміни в структурі торговельного асортименту, товарний ринок сигналізує
підприємцям про задоволення потреб у тих чи інших товарах і про падіння попиту
на них та про необхідність виведення на ринок нових товарів.
Товарний ринок, як ніякий інший, найбільш успішно функціонує в умовах
відкритої економічної системи, яка передбачає вільне переміщення товарів та
капіталів як всередині держави, так і за її межі. Разом з тим, він представляє ту
сферу, де державне регулювання дає найбільший ефект. Саме через товарний ринок
держава акумулює та вилучає кошти та матеріальні ресурси для вирішення
загальнодержавних, в т.ч., соціальних, завдань.
3. Поняття та класифікація товарних бірж
Існують різні товарні біржі. Всі їх можна класифікувати за певними ознаками.
Товарні біржі бувають:
♦ за характером діяльності або за призначенням - спеціалізовані та
універсальні;
♦ за масштабом діяльності - міські, регіональні, загальнодержавні та
міжнародні;
♦ за ступенем участі відвідувачів у біржових торгах - відкриті та закриті;
♦ за характером біржових операцій - біржі реального товару та ф'ючерси

8
 Товарні біржі, що спеціалізуються на певних видах товару, називаються
спеціалізованими. Це, наприклад, біржі кави, цукру, пшениці, нафти, бавовни,
металу, будматеріалів, деревини тощо.
Крім спеціалізованих товарних бірж є ще універсальні, які не лише
розширюють асортимент товарів, а й здійснюють операції з валютою, цінними
паперами, а також фрахтовими контрактами.
На відкритих (публічних) біржах угоди можуть укладати як члени бірж, так і
підприємці, що не є їх членами.
Закриті або приватні біржі організуються у формі акціонерних компаній та
закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть тільки акціонери, що
є їх членами. їх прибуток утворюється за рахунок винагород, одержаних від клієнтів
за укладені для них угоди, тобто члени біржі виконують роль брокерів.
Діючими особами на біржі є:
1) засновники - юридичні особи, що виступають ініціаторами створення біржі.
Як правило, біржі - це акціонерні товариства. Але це некомерційні акціонерні
товариства, тобто засновники не одержують дивідендів, хоча при цьому мають
право брати участь в управлінні біржею;
2) учасники - ті, хто придбав акції, тобто є власником, але не ініціатором. Як і
засновники вони мають право управляти біржею та укладати угоди;
3) брокерська контора - набуває права укладати угоди з моменту реєстрації,
але не має права власності.
Це склад діючих осіб закритої біржі. У відкритій біржі до нього додаються:
4) постійний відвідувач - купує право брати участь у торгах на певний час
(місяць, рік, два тощо);
5) тимчасовий відвідувач - купує право брати участь у торгах на одні торги;
6) глядачі (дуже рідко).
У біржовій торгівлі розрізняють торгівлю з реальним товаром та ф'ючерсну
торгівлю.
Продаж контрактів на біржах реального товару супроводжується подальшою
поставкою товарів. При торгівлі з реальним товаром укладаються угоди як щодо
наявного товару, так і на певний строк (форвардні угоди).
9
 Ф'ючерсні біржі - це в основному продаж контрактів на реалізацію товарів, що
мають бути виготовлені в майбутньому періоді.
Історично першими з'явилися біржі реального товару, проте наприкінці XIX -
початку XX століття їх значення зменшується й одночасно розвивається новий тип
товарної біржі - ф'ючерсна. Ф'ючерсна біржа дає змогу швидше реалізувати товар,
зменшити ризик від несприятливих змін цін. Нині переважна більшість бірж у
розвинених країнах - це ф'ючерсні біржі, а торгівля відбувається, насамперед, на
ф'ючерсному ринку.
Ф'ючерсний ринок являє собою ринок не конкретних товарів, а прав на товар.
Іноді його називають ще ринком цін, на відміну від ринку товарів.
Основними ознаками ф'ючерсної торгівлі є:
♦ фіктивний характер угод, при якому купівля-продаж відбувається, але обмін
товарів практично цілком відсутній. Метою угод є не споживча, а мінова вартість
товару;
♦ повна уніфікація споживчої вартості товару, виразником якого є біржовий
контракт, що безпосередньо прирівнюється до грошей і може бути обміняний на них
у будь-який момент;
♦ знеособленість угод та можливість заміни контрагентів за ними, оскільки
угоди укладаються не між конкретним продавцем і покупцем, а між контрагентами
(або їх брокерами) та розрахунковою палатою.
4. Автоматизовані системи управління біржею
Автоматизована система управління біржею (АСУБ) призначена для
централізованого збору, зберігання, обробки і надання користувачам інформації,
необхідної для функціонування центрального та регіональних відділень біржі і її
брокерських фірм, а також проведення одночасних торгів в різних відділеннях
біржі. На біржах автоматизації підлягають такі процеси: діяльність брокерських
фірм з обслуговування клієнтів і підготовці супровідних документів; передача
заявок від брокерських фірм на біржу; формування біржової відомості; коригування
біржових відомостей; підготовка документів для реєстрації угод і т. д.

10
 Автоматизована система управління біржею є комплексом апаратурних і
програмних засобів, що діють у складі глобальної розподіленої обчислювальної
мережі.
Регіональна автоматизована система управління біржею (РАСУБ) призначена
для автоматизації проведення торгових операцій в рамках регіону. РАСУБ є
[підсистему, призначену для обслуговування власне біржі, і підключені до неї
віддалені підсистеми, орієнтовані на обслуговування брокерських фірм, а саме AРT
брокерів. Підсистема обслуговування біржі має виходи на міську, міжміську та
міжнародну лінії зв'язку. У підсистемі передбачена можливість взаємодії з
відділеннями банку, страхового товариства та іншими установами, які беруть участь
в діяльності біржі.
За своєю структурою підсистема обслуговування біржі - це локальна
обчислювальна мережа, яка об'єднує APT керівництва біржі і різних біржових
служб.
Центральна ЕОТ призначена для збору і зберігання основних інформаційних
масивів, організації взаємодії між APT служб, зв'язку з іншими регіональними
відділеннями та Біржовим центром. В рамках підсистеми передбачається
можливість відображення інформації на електронному табло або іншому пристрої
колективної візуалізації. Зв'язок APT брокерів даного регіону з регіональної або
центральної інформаційної біржової системою може здійснюватися через
центральну і інші ЕОТ, що входять до складу локальної обчислювальної мережі.
АСУ Б складається з трьох основних підсистем:
1. Підсистема зв'язку регіонів і проведення одночасних торгів може бути
розділена на дві компоненти. Компонента зв'язку регіонів забезпечує виконання
функцій: передачі заявок на купівлю або продаж з регіональних АСУБ в центральну
АСУБ; розсилки зведеної біржової відомості з ЦАСУБ в РАСУБ і т. д.
Компонента проведення одночасних торгів в декількох відділеннях біржі
повинна працювати в режимі реального часу і забезпечувати можливість проведення
аукціону, управління яким здійснюється з Біржового центру. Користувачами
підсистеми є співробітники Біржового центру і регіональних відділень біржі.

11
 2. Підсистема обслуговування власне біржі призначена для автоматизації
роботи різних її служб і в автономному режимі виконує функції: введення і корекції
заявок брокерських фірм на купівлю або продаж товарів з робочого місця оператора;
підготовки біржових відомостей; реєстрації угод, підготовки документів по
укладених операціях з автоматизацією розрахунків; накопичення та обробки
інформації за укладеними угодами і оплаті інформаційних послуг біржі і т. д.
3. При роботі в складі мережі з підключеними по каналах зв'язку APT брокерів
підсистема забезпечує виконання функцій: розсилки біржової відомості по каналах
зв'язку на адресу брокерських фірм; передачі відповідей за наявними в базі даних
пропозицій на покупку або продаж виставлених брокерської фірмою товарів;
передачі на адресу брокерських фірм документів і довільної текстової інформації;
отримання адресованих біржі заявок на купівлю або продаж товарів і внесення їх до
відповідної відомість.
ВИСНОВОК
Біржа - це фінансовий інститут, що створює спеціальні умови для
інвестування та є показником економічної ситуації в державі. Найбільші торговельні
майданчики розташовані в Нью-Йорку. Тут котируються акції найвідоміших
корпорацій планети. Також до першої десятки входять організації з Китаю, Японії,
Індії та Великобританії. Україна, на жаль, ще далеко позаду від таких гігантів і
посідає лише 59 сходинку у світовому рейтингу. Серед найбільших вітчизняних
організаторів торгів виділяють ПФТС і «Українську біржу», які постійно
конкурують між собою за звання першої в країні.
Біржа дозволила робити процес купівлі-продажу з мінімальними витратами,
тому і отримала таку широку підтримку у підприємців.
Формування ринкової економіки зажадало корінної перебудови, як сфери
виробництва, так і сфери звернення. До розвитку біржової торгівлі підштовхувало і
наявність наднормативних і невживаних запасів, які склалися на той час на складах
підприємств. Не можна не враховувати і того, що радянська економіка упродовж
багатьох десятиліть була економікою дефіциту, грошовий попит постійно
перевищував товарну пропозицію, як засобів виробництва, так і предметів
споживання. Надлишок грошових прибутків через фінансово - кредитну систему
12
перетворювався на накопичення великих фінансових ресурсів підприємств у формі
невживаних засобів фондів розвитку виробництва, соціального розвитку та ін.
Підприємства, отримавши свободу у використанні цих засобів, шукали можливість
їх застосування. Одним з напрямів вкладення надмірних грошових ресурсів стала
поява біржових структур. Відродження біржової торгівлі неможливо здійснити без
відповідних кадрів.
Для формування і розвитку біржових структур потрібні кваліфіковані фахівці,
що мають глибокі і різнобічні знання, високий рівень компетентності і
професіоналізму у своїй області.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. http://ni.biz.ua/12/12_18/12_188668_avtomatizirovannie-sistemi-
upravleniya-birzhami.html
2. https://buklib.net/books/23021/
3. https://pidru4niki.com/74157/marketing/vidi_rinkiv
4. https://studfile.net/preview/3546589/page:2/
5. Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник –К.:Кондор, 2008.-636 с.

13