МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

Факультет менеджменту та маркетингу
Кафедра міжнародної економіки

РЕФЕРАТ
з дисципліни «Міжнародна економіка»
на тему «Портфельні інвестиції»

Підготував: Чернов Артем Олегович,

Студент ІІІ курсу денної форми навчання
групи УС-81

Перевірив: Герасимчук Василь Гнатович,

д. е. н., професор кафедри міжнародної економіки

Київ − 2021
 2

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................................................2
1. Сутність, історичні етапи формування світового господарства та структура..........................3
міжнародного руху факторів виробництва.......................................................................................3
ВИСНОВКИ............................................................................................................................................4
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................................................4
ДОДАТКИ...............................................................................................................................................6

ВСТУП
Актуальність дослідження. Вплив інвестицій (зокрема закордонних) на економіку
країни є фактом, визнаним у всьому світі. Численні дослідження як у минулому, так і сьогодні
присвячені вивченню цієї проблеми. Заклики до залучення іноземних інвесторів як шлях для
прискорення економічного розвитку України виголошуються і науковцями, і політиками. При
цьому основна увага приділяється саме прямим іноземним інвестиціям, оскільки їх прихід
пов’язують не тільки з появою додаткових інвестиційних ресурсів (яких так не вистачає
Україні), але й з приходом сучасних новітніх технологій, нових можливостей для виходу на
світові ринки з використанням каналів збуту іноземного інвестора тощо. Разом з тим практично
за межами дослідження залишаються портфельні інвестиції, хоча їх обсяг у сучасному світі
абсолютно порівнянний з прямими інвестиціями. Та й для України цей показник є досить
суттєвим. Тому, на мою думку, ця проблема заслуговує спеціального аналізу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальнотеоретичні основи дослідження
портфельних інвестицій закладені у працях відомих західних дослідників, зокрема: Г.
Марковіца [1], Е.С. Бредлі, Р.Дж. Тьюлза, Т.М. Тьюлза [2], У. Шарпа [3] та ін. Саме там
сформульовано портфельні підходи до інвестиційної діяльності та визначено основні критерії
оцінки ефективності та ризикованості інвестиційного портфеля. Різноманітні аспекти
міжнародної інвестиційної діяльності та залучення інвестиційних ресурсів в Україну викладено
в працях В. Дергачової, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, А. Пересади, О. Рогача та ін. Особливо
слід відзначити доробки П.В. Дзюби, який в останні роки провів досить фундаментальні
дослідження портфельних інвестицій у світовій економіці [4–6].
Мета: дослідження масштабів, динаміки та структури портфельних інвестицій в Україні,
а також оцінка їх можливого впливу на економічну динаміку.
На основі цього основними завданнями дослідження були:
1) визначення сутності, основних етапів формування світового господарства та структури
сучасного міжнародного руху факторів виробництва.
2)аналіз сучасного стану розвитку світового господарства та міжнародного руху факторів
виробництва;
3) дослідження потенціалу України як частини світового господарства.
Методологія. Основними методами написання роботи були: дедукція та індукція, аналіз
та синтез, наукова абстракція, порівняння, графічний, описовий та статистичний методи.
Об’єкт дослідження: діяльність світового господарства та розвиток міжнародного руху
факторів виробництва.
Предмет дослідження: сучасний стан розвитку світового господарства та міжнародного
рух факторів виробництва.
 3

1. Сутність, історія розвитку і обсяги портфельних інвестицій у світі

Портфельні інвестиції являють собою операції, метою яких є утворення певної комбінації
(портфеля) різних цінних паперів, у т.ч. (деривативів), долучаючи до процесу посередників, як
фінансових, так і інституційних. При цьому співвідношення «дохідність / ризик» є тим
критерієм, який спонукає інвестора про прийняття рішення. Також важливу роль відіграє те, до
якого типу країн за рівнем економічного розвитку входить країна-реципієнт [1, с. 10].
Портфельні інвестиції протиставляють прямим інвестиціям, при яких від вкладника
потрібні активні дії в управлінні проектом.

Іноземні інвестиції

Прямі інвестиції Портфельні інвестиції

Внески до
статусних
капіталів Придбання Придбання Придбання
підприємств і акцій боргових і реальних
об’єднань похідних активів
цінних
паперів

Рис 1.1. Форми іноземних інвестицій

Про портфельні інвестиції в економічній науці почали говорити ще у 30-х роках
минулого століття. Саме тоді розпочалася розробка поняття «інвестиційний портфель», яка
набула більш-менш завершеного вигляду вже в 1950-х роках. Відповідно до цього й поняття
«портфельні інвестиції» закріпилося за тими вкладеннями коштів, які були пов’язані з
формуванням певного набору цінних паперів, що й утворювали інвестиційний портфель. «Одне
з найбільш визначальних місць у сучасній теорії міжнародного портфельного інвестування
посідає теорія портфеля. Вона вважається основоположною щодо пояснення процесів не лише
міжнародного, а й портфельного інвестування в цілому» [4, с. 101].
У свою чергу, необхідно вказати, що такі інвестиції не дають інвестору жодного права
контролю над забезпеченням цінних паперів, але можуть виступати як інструмент
спекулятивності капіталу через можливий підвищений ступінь ризику. Портфельні інвестиції
завжди виступали тими фінансовими інструментами, оперування якими відбувалося на
відповідних фінансових ринках через облігації, акції, деривативи у вигляді опціонів,
форвардних контрактів, своп-угод тощо. Поширене використання останніми роками похідних
фінансових інструментів (деривативів) пояснюється їх здатністю до диверсифікації різного роду
ризиків, що мотивує зарубіжних інвесторів. Інвесторами можуть бути компанії, різні комерційні
банки, а також інвестиційні трастові та хедж-фонди тощо.
У новому значенні портфельні інвестиції протиставляються не одиничним, а прямим.
Якщо портфельний інвестор не ставить за мету контролювати об’єкт інвестування, то для
прямого інвестора саме такий контроль є провідним мотивом для інвестування. Відмінності
цілей прямих та портфельних інвесторів змінюють критерії вибору об’єктів інвестування та
приводять до різних наслідків інвестування. Особливого значення це набуває саме у
міжнародному інвестуванні. Тому сьогодні найчастіше поняття прямого та портфельного
інвестування застосовується саме до класифікації міжнародних інвестицій. Стало
хрестоматійним вважати прямими інвестиціями таку міжнародну інвестиційну діяльність, яка
 4

«відображає прагнення інституційної одиниці – резидента однієї країни здійснювати контроль

або істотний вплив на діяльність.
Інвестори, які формують інвестиційний портфель, найчастіше налаштовані саме на
отримання прибутку та мінімізацію ризиків, а не на здійснення контролю за діяльністю емітента
цінних паперів, які є у портфелі. Такі інвестори (через ті завдання, які вони ставлять перед
собою) не «прив’язані» до певного об’єкта інвестування й досить легко розлучаються з тими чи
іншими цінними паперами, якщо вони перестають відігравати покладену на них роль в
інвестиційному портфелі. Як наслідок, поняття «портфельні інвестиції» починає
розширюватися та набувати дещо іншого значення.
Переходячи безпосередньо до аналізу використання портфельних інвестицій, варто
зауважити, що як прямі, так і портфельні інвестиції по-різному здатні надати «позитивного»
ефекту економіці країни, її інвесторам. Портфельні інвестиції виступають все більше у ролі
стимулюючого ефекту для розвитку внутрішнього ринку країни, у той час надаючи сильнішого
макроекономічного ефекту в цілому. За офіційними даними Євростату, ОЕСР, ООН, МВФ і
ЮНКТАД, тільки близько десяти країн, що розвиваються, і країн із перехідною економікою
нарівні виступають імпортерами обох видів інвестицій (прямих і портфельних).
Своїй стрімкості зростання (80–90 рр. XX ст.) портфельні інвестиції зобов’язані
інвесторам із Японії, а також країнам-реципієнтам із США, Латинської Америки та Південно-
Східної Азії. У XXI ст. портфельні інвестиції все більше превалюють у взаєминах між
розвиненою групою держав, США і Європою. Якщо розглядати країни, що розвиваються (серед
них Індія, Бразилія, Китай, Корея, Сінгапур та ін.), як єдину групу, то питома вага прямих
інвестицій, вкладених в їх економіку, вище, ніж частка портфельних інвестицій. Навпаки, для
промислово розвинених країн (Японія – в Азії, Канада і США – в Північній Америці)
характерна інша тенденція – перевищення питомої ваги портфельних інвестицій над прямими
вкладеннями.
Зараз більшість з цих країн і досі залишається одними із найбільш потужних за таким
показником, як портфельні інвестиції, що продемонстровано на прикладі США на рис. 1.1.

100

-100

-200

-300

-400

-500

-600

-700

-800

-900
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 00 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
19 19 19 19 19 19 19 19 19 19 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20

Рис.1.1. Загальні портфельні інвестицій в США (1990-2019 рр.), млрд. дол.

*) Складено на основі джерела [World bank].
 5

З рис. 1.1 видно, що портфельні інвестицій в США є досить значними. Після різкого падіння
об’єму портфельних інвестицій під час 2 світових криз у 2001р. та 2008 році ситуація стрімко
вирівнювалась і навіть дійшла до додатних позначок у 2009 та 2019 роках.
Вже багато років поспіль інвестори світу досить розбірливо вкладають вільний капітал,
їх приваблюють тільки завідомо перспективні проекти із гарантією на результат. Доцільним
буде зауважити, що для ряду країн портфельні інвестиції виконували іноді суперечливу роль.
Так, для країн Азії, Латинської Америки, у тому числі і Європи, «доповнююча» функція
іноземних портфельних інвестицій досить нерідко перетворювалася в «скорочуючу», що мало
наслідки значного відтоку капіталу. У свою чергу, у ряді країн, що розвиваються, інтенсивне
кредитування спричинило тільки накопичення боргів, що похитнуло й так їх нестійке
становище. Виходячи із цього, гранти виступають як безоплатний необхідний інструмент
допомоги цим країнам для різних потреб [3].
Характерним сьогодні є і фактор слабкої нестійкої зростаючої по регіонах динаміки руху
портфельних інвестицій. Вочевидь, активний приріст портфельних інвестицій по деяких
регіонах пояснюється зміною законодавства у напрямку його лібералізації, переслідуючи
головну мету – підтримка зростання національної економіки. З іншого боку – це можна
пояснити наявністю перспективних проектів і активізацією курсу країни на інноваційний шлях
розвитку. Зважаючи на те, що портфельні інвестиції є однією з найбільш динамічних
непередбачуваних складових світових фінансових потоків, з огляду на масштаби їх
розповсюдження, їх вільний, хаотичний перелив спроможний іноді досить відчутно
дестабілізувати фінансову систему майже будь-якого ринку, який тільки формується.
Незважаючи на значний ризик, світові обсяги портфельних інвестицій продовжують
збільшуватись з року в рік (рис 1.3).

70.00

60.00

50.00

40.00

30.00

20.00

10.00

0.00
Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec. Dec.
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

Рис.1.2. Загальний обсяг портфельних інвестицій у світі (2001-2019 рр.), млрд. дол.

З рис 1.2 можна побачити, що, починаючи із 2001 року, обсяг портфельних інвестицій
мав зростаючу тенденцію. З 2001 року інвестиції збільшувались щороку, аж до кризи у 2008р.,
що лише ненадовго зупинило ріст портфельних інвестицій.

Портфельные инвесторы начали забирать капитал с российского рынка. Традиционно в

любой кризис происходит отток капитала из формирующихся рынков в развитые экономики с
 6

сильными финансовыми системами, отмечал ранее руководитель Экономической экспертной

группы Евсей Гурвич

2. Портфельні інвестиції в Україні: обсяг, партнери, плюси та мінуси

За останні роки інвестиції в Україну надійшли більше ніж зі 115 країн світу. Серед
найбільших інвесторів української економіки входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська
Федерація, Сполучене Королівство, Сполучені Штати Америки, Швеція та інші. Прямі іноземні
інвестиції традиційно спрямовуються насамперед у невиробничі сфери: фінансову, торговельну,
банківську діяльність, операції на ринку нерухомості.
Слід зазначити, що обсяг прямих та портфельних інвестицій за останні 19 років мав різну
динаміку (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Співвідношення прямих та портфельних інвестицій в економіку України (млн дол.
США)*
Показник 2000 2005 2010 2011 2013 2014 2017 2018 2019
Прямі інвестиції в
3 875 17 209 52 872 59 035 67 204 50 218 43 933 45 134 46368
Україну
Портфельні
3 198 9 011 20 085 21 806 35 956 32 021 30 569 32674 34509
інвестиції в Україну
Відношення прямих
інвестицій до 1,21 1,91 2,63 2,71 1,87 1,57 1,44 1,38 1,34
портфельних
*) Складено автором на основі джерела [4].

Таблиця 2.1 вказує на те, що у 2000 р. прямі інвестиції в Україну були лише в 1,21 раза
більші за портфельні інвестиції, то у 2011 р., це співвідношення уже становило 2,71. У наступні
два роки Україна дуже високими темпами збільшувала свої міжнародні запозичення: у 2013 р.
порівняно з 2011 р. портфельні інвестиції зросли майже у 1,5%. І хоча прямі інвестиції теж
зростали, їх співвідношення з портфельними почало змінюватися на користь останніх.
У 2014–2015 рр., коли в Україні розпочалася глибока економічна криза, викликана
окупацією Криму та війною на сході, спостерігається відтік як прямих, так і портфельних
інвестицій. І хоча загальновизнано, що портфельні інвестиції більш оперативно реагують на
кризові явища, в Україні у ці роки спостерігається дещо інша тенденція: обсяги прямих
інвестицій скорочувалися швидше, ніж портфельних. Та й у наступні роки, коли почалося
зростання іноземних інвестицій в Україну, швидше зростали портфельні інвестиції, ніж прямі.
Це призвело до того, що у 2019 р. прямі інвестиції були лише в 1,34 раза більші, ніж
портфельні.
Для пояснення причин такої динаміки проаналізуємо детальніше обсяги, динаміку та
структуру портфельних інвестицій.
Перш за все, слід зазначити, що Україна є нетто-реципієнтом міжнародних портфельних
інвестицій. Першим підтвердження цього слугує досить незначний обсяг портфельних
інвестицій з України (рис. 2.1).
 7

200

180

160

140

120

100

80

60

40

20

0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

Рис. 2.1. Портфельні інвестиції з України (2000-2020 рр.), млн дол. США
*) Складено на основі джерела [5].

З Рис. 2.1 видно, що навіть у найсприятливіші роки (2012–2015 рр.) портфельні

інвестиції з України не перевищували 200 млн дол. Пік портфельних інвестицій припав на
період з 2012 до 2015 року, після чого відбулось різке падіння до 100 млн дол США інвестицій і
лише у 2018-2019 показник зміг піднятись до 129 і 128 млн дол. США відповідно.
Доречно тепер буде дослідити портфельні інвестиції, що надходять в Україну, адже це
допоможе нам зрозуміти, додатнє чи від’ємне у нас в останні роки сальдо портфельних
інвестицій (рис 2.2).

40,000

35,000

30,000

25,000

20,000

15,000

10,000

5,000

0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020

Рис. 2.2. Прямі портфельні інвестиції в Україну (2000-2020 рр.), млн дол. США
*) Складено на основі джерела [5].

З рис. 2.2 можна побачити, що портфельні інвестицію в Україну загалом мають

позитивну тенденцію, але в періоди з 2007 по 2009 та з 2013 по 2016 роки інвестицій
поменшало. Зменшення пов’язане з кризовими явищами в Україні та певним відтоком раніше
здійснених портфельних інвестицій, а не з активізацією закордонної діяльності українських
інвесторів.
 8

Незважаючи на такі незначні падіння, часто пов’язані з кризами, через декілька років
знову починалось зростання і ось вже з 2017 по 2019 роки портфельні інвестиції знову зростали.
Портфельні інвестиції в Україну перевищують їх потік з України більше ніж у 200 разів.
Як наслідок, Україна має від’ємне сальдо портфельних інвестицій, яке становить більше 30
млрд дол. США. й неухильно зростає (рис. 2.3).

-5,000

-10,000

-15,000

-20,000

-25,000

-30,000

-35,000

-40,000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

Рис. 2.3. Сальдо портфельних інвестицій (млн дол. США)

Такий спадний характер сальдо на рис. 2.3 зумовлений графіком прямих інвестицій в
Україну (тільки у від’ємному напрямку).
Разом з тим досить цікавим є той факт, що між обсягами портфельних інвестицій з
України та в Україну існує тісний кореляційний зв’язок. Для цього існує декілька причин.
По-перше, можуть існувати треті причини, які однаково впливають на динаміку як
вхідних, так і вихідних потоків. Є усі підстави вважати, що таким фактором може бути
економічна динаміка. Легко помітити, що як інвестиції з України, так і інвестиції в Україну
значно зростають напередодні економічних криз. Локальні максимуми інвестицій в Україні та з
України припадають на 2007 та 2013–2014 рр. Навпаки, у період криз скорочуються як перші,
так і другі.
По-друге, можна припустити, що, пройшовши через складні трансформації, залучені в
Україну портфельні інвестиції стають джерелом для зовнішнього інвестування.
Загальновизнаним є вплив інвестицій на економічну динаміку. Саме реальне
інвестування дозволяє створювати нові робочі місця, збільшувати обсяги пропозиції та
формувати більший попит через дію ефекту мультиплікації. Цей ефект особливо зростає, коли в
країну інвестиції заходять саме у грошовій формі (а не у вигляді, скажімо, обладнання).
Можна було б прогнозувати, що портфельні інвестиції особливо сприятливі для
прискорення економічного розвитку, оскільки їх речовою формою завжди є гроші. Разом з тим
аналіз показує, що між динамікою портфельних інвестицій в Україну та темпами приросту ВВП
хоча й існує зв’язок, однак його тіснота значно менша, ніж можна було очікувати. Хоча і
спостерігається певний збіг тенденцій зміни досліджуваних показників (рис. 2.4).
9
 10

ВИСНОВКИ
Відповідно до проведеного дослідження сучасного стану світового господарства та
міжнародного руху факторів виробництва, можна дійти до наступних висновків:
1) становленню основних засад функціонування світового господарства в наш час
передувала велика кількість етапів та процесів. Серед найбільш важливих явищ, які
відбуваються всередині світового господарства є міжнародний поділ праці, міжнародна
спеціалізація та світовий ринок. Міжнародний рух факторів виробництва як важлива складова в
розвитку міжнародних ринкових відносин, які відтворює світове господарство, складається з
таких основних процесів: міжнародна міграція, міжнародний рух капіталу та міжнародний
трансфер технологій;
2) аналізуючи сучасний стан світового господарства, можна стверджувати, що
основні сили та потужності зосереджені в його ядрі. Підтвердженням цього може бути той факт
що на Північну Америку, Азіатсько-Тихоокеанський регіон та ЄС припадає близько 60%
світового ВВП. Всі проаналізовані індекси розвитку також показують значну потужність даних
регіонів. Варто зауважити, що негативно на світове господарство в 2020 році вплинула пандемія
коронавірусу. Проте, як показали дані, Китай найкраще впорався з вирішенням даної проблеми,
на відміну від США та ЄС. Згідно з аналізом, міжнародного руху факторів виробництва, було
доведено, що міграційні процеси у світі постійно зростають, оскільки бідні держави не здатні
забезпечити нормальні умови існування своїх жителів. Також в постійному розвитку перебуває
сфера міжнародного руху капіталу, оскільки щорічно держави все більше долучаються до
інвестування в зарубіжні країни, покращуючи за допомогою цього інвестиційний клімат.
Безумовно однією з найбільш важливих сфер є інновації та трансфер технологій, оскільки саме
вони здатні забезпечити сталий розвиток суспільства. Держави витрачають значні кошти на
проведення НДДКР. Хотілося б зауважити, що все більшої потужності набувають ТНК, які в
сфері міжнародних відносин уже діють як окремі держави. Ці суб’єкти міжнародного бізнесу є
каталізаторами для науково-технічного прогресу та інтеграції світової спільноти.
3) в процесі дослідження діяльності України на світовій арені, можна дійти
висновку, що вона займає слабкі місця у показниках розвитку економіки та є не
конкурентоспроможною. Насамперед, це спричинено нестабільністю, як політично, так і
економічною. В експорті України станом на 2020 рік переважають аграрні продукти, що
негативно впливає на вітчизняну економіку, оскільки дана продукція характеризується низькою
доданою вартістю. Це також свідчить про низьку якість кінцевих товарів, а також просто про
деградування виробництва.
Аналізуючи, прямі іноземні інвестиції в України, можна дійти висновку, що вони є
малоефективними, оскільки майже всі направлені з офшорних зон (Кіпр, Нідеранди).
Отже, на основі проведеного аналізу, можна стверджувати, що світове господарство
розвивається за постійних процесів глобалізації, інтеграції та науково-технічного прогресу. Це
призводить в свою чергу до зростання конкуренції на світовому ринку. Саме тому українській
економіці та виробництву необхідна докорінна трансформація та модернізація. Лише це є
ключем для досягнення перспективного майбутнього та підвищення конкурентоспроможності
України на світовій арені.
 11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конотоп Г. О. Основні напрями інноваційного розвитку в контексті залучення
зовнішнього фінансування трансформаційних економік. Економiчний часопис-XXI. 2014. № 3–4
(2). С. 8–11.
2. Дзюба П.В. Концептуальна структура теорії портфеля як парадигмальна основа
сучасної теорії міжнародного портфельного інвестування / П.В. Дзюба // Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове
господарство. – 2017. – Вип. 15 (1). – С. 100–106.
3. Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації: матеріали V Міжнар.
наук.-практ. конф. молодих учених та студ. (Дніпропетровськ, 14 лют. 2014 р.) /Дніпропетр.
нац. ун-т ім. О. Гончара. Дніпропетровськ: Біла К. О., 2014. 143 с.
4. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/vvp/vvp_ric/vvp_u.htm
5. Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://
www.bank.gov.ua/statistic/sector-external/data-sector-external#1

1.Світове господарство. Навчальні матеріали онлайн. URL:

https://geografiamozil2.jimdofree.com /головна/світове-господарство-1/ (дата звернення:
15.02.2021).
2. Світове господарство: сутність та етапи розвитку. Економічна теорія. URL:
https://osvita.ua/vnz/reports/econom_theory/21850/ (дата звернення: 15.02.2021). 3. Поплавська О.
В., Грицаюк М. В. Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Вісник Хмельницького
національного університету. 2018. № 4. С. 241—245. URL:
http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/7072/1/26.pdf (дата звернення: 15.02.2021).
4. Передрій О. С. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. Київ : Центр
навчальної літератури, 2006. 274 с. URL: http://194.44.152.155/elib/local/sk681472.pdf (дата
звернення: 15.02.2021).
5. Міжнародний рух чинників виробництва. Навчальні матеріали онлайн. URL:
https://pidru4niki.com/12120124/ekonomika/mizhnarodniy_ruh_chinnikiv_virobnitstva (дата
звернення: 16.02.2021).
6. Factors of production. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Factors_of_production (дата
звернення: 16.02.2021).
 12

7. Герасимчук В. Г., Войтко С. В. Міжнародна економіка: конспект лекцій.

Київ :НТУУ «КПІ», 2009. 274 с. URL: https://gigabaza.ru/doc/102017-pall.html (дата звернення:
16.02.2021).
8. Official website of The International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org (дата
звернення: 18.02.2021).
9. The Human Development Index 2020. United Nations Development Programme. URL:
http://hdr.undp.org/en/content/latest-human-development-index-ranking (дата звернення:
18.02.2021). 10. The Global Competitiveness Report 2019. World Economic Forum. URL:
http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf (дата звернення:
18.02.2021).
11. G-20 Surveillance Note 2020. International Monetary Fund. URL:
https://www.imf.org/external/np/g20/pdf/2020/111920.pdf (дата звернення: 20.02.2021).
12. World Migration Report 2020. United Nations. URL:
https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/wmr_2020.pdf (дата звернення: 21.02.2021).
13. Official website of The World Bank URL: https://data.worldbank.org/
indicator/BM.KLT.DINV.CD.WD (дата звернення: 21.02.2021).
14. Global Investments in R&D 2020. UNESCO Institute of Statistic. URL:
http://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/fs59-global-investments-rd-2020-en.pdf (дата
звернення: 22.02.2021).
15. Global 2000 (2020). Forbes. URL: https://www.forbes.com/global2000/#6855ef9b335d
(дата звернення: 22.02.2021).
16. Чорнобай Л. М. Інтеграція України до світового господарства. 2020. С. 20—23.
URL:
http://188.190.33.55:7980/jspui/bitstream/123456789/7994/1/ТК-2020-20-23.pdf (дата звернення:
15.02.2021).
17. Doing Business-2020. The World Bank. URL:
https://www.doingbusiness.org/en/doingbusiness (дата звернення: 22.02.2021).
18. The Global Innovation Index 2020. World Intellectual Property Organization (WIPO).
URL:
https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2020.pdf (дата звернення: 22.02.2021).
19. Офіційний сайт Державної служби статистики України: веб-
сайт. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 22.02.2021).
 13

ДОДАТКИ
Додаток 1

Китай США
Індія Японія
Країни ЄС

Рис. Динаміка ВВП топ-5 країн-членів «Групи двадцяти» за 1980-2025 рр. (трлн. дол.)

Додаток 2
і більше менше

Рис. Мапа світу за відсотковою зміною ВВП у 2020 році (в порівнянні з минулим)
 14

Додаток 3

і більше менше

Рис. Мапа світу за прогнозом відсоткової зміни ВВП у 2021 році (в порівнянні з минулим)

Додаток 4

Рис. Вікова та статева структура мігрантів у 2019 році

 15

Додаток 5

Японія

Нідерланди

Китай

Німеччина

Канада

Гонконг

Британські
Віргінські о -ви

Франція

Великобританія

Кайманські о -ви

Рис. Топ-10 країн за обсягом ПІІ з країн у 2019 році, млрд. дол.

Додаток 6

Amazon 22,6
Alphabet 16,2
Volkswagen 15,8
Samsung 15,3
Intel Co. 13,1
Microsoft 12,3
Apple 11,6
Roche 10,8
Johnson &Johnson 10,6
Merck 10,2

0 5 10 15 20 25

Витрати на НДДКР, млрд. дол. Рис.

Компанії з найбільшими витратами на НДДКР у 2019 році