МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ

Кафедра економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Політична економія»

на тему: «Значення і нарями іноземних інвестицій»

Студентки I курсу __ЕК-1-21__групи

напряму підготовки ______________________
Спеціальності _051 «Економіка»_
_________ ______Л.А. Мелікян________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Керівник к.е.н., доцент
(посада, вчене звання, науковий ступінь)
_________________ _______С.В. Васильєв__________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Національна шкала ______________________
Кількість балів: _____ оцінка ECTS ________
Члени комісії: ________ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
_______ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
_______ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)

Дніпро – 2022
 2

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………...3

1. Іноземні інвестиції як фактор розвитку економіки…………………………5

1.1. Сутність інвестицій та їх особливості……………………………………..5

1.2. Роль іноземного інвестування в економіці………………………………..9

1.3. Види іноземних інвестицій………………………………………………..11

2. Аналіз іноземних інвестицій в Україні…………………………………….14

2.1. Зародок іноземних інвестицій в Україні…………………………………14

2.2. Сучасний стан іноземних інвестицій в Україні………………………….18

2.3. Проблеми іноземного інвестування в економіку України………………21

3. Роль держави в регулюванні іноземного інвестування……………………21

3.1. Механізми державного управління іноземними інвестиціями………….27

3.2. Напрями покращення інвестиційної привабливості економіки

України…………………………………………………………………………..28

3.3. Перспективи розвитку іноземного інвестування в Україну…………......29

Висновок…………………………………………………………………………30

Список використаної літератури……………………………………………….32

 3

ВСТУП
Актуальність теми. Інвестиції відіграють важливу роль у будь-якій
державі, а для України їх значення важко переоцінити. Українські вчені
стверджують, що інвестиції в основний капітал є вирішальною
детермінантною економічного зростання. Якість життя населення та інші
найважливіші характеристики розвитку сучасного суспільства теж залежать
від темпів економічного зростання країни, тобто від залучення інвестицій.
Звідси випливає, що управління інвестиційними процесами, забезпечення
їхньої повної віддачі є одним з першочергових завдань як центральних, так і
регіональних органів влади.
З кожним роком, в умовах глобальної конкуренції та технічного
прогресу все більше факторів впливають на економіку країн світу. Для
прогнозування та уникнення негативних наслідків економічної діяльності
потрібно звертати увагу як на позитивні так і на негативні явища, пов'язані з
інвестиційними процесами, а саме із залученням та використанням іноземних
інвестицій.
Прямі іноземні інвестиції є важливим фактором сприянню
економічного розвитку країни. Оскільки Україна зараз переживає економічну
нестабільність (через багатьох причин, найголовніші з них це корупція та
військові дії на Сході України), то, відповідно, країна не має належного
інвестиційного клімату для залучення іноземних інвестицій в бажаній
кількості. Для сприяння покращенню інвестиційного клімату необхідно
підвищити інвестиційну привабливість країни, та, звичайно, вивчати та
аналізувати економічну ситуацію. Дана тема є актуальною, оскільки за
допомогою прямих іноземних інвестицій можна не лише отримати додаткові
гроші, але й покращити економічно-соціальний рівень населення.
Метою курсової роботи є теоретична характеристика поняття прямі
іноземні інвестиції, види та опис прямих іноземних інвестицій, аналіз
залучення прямих іноземних інвестицій в економію України, наслідки та
 4

результати залучення інвестицій, напрямки вдосконалення замученості в

Україну прямих іноземних інвестицій.
Об'єктом дослідження є власне прямі іноземні інвестиції, Україна
(куди спрямовані дані потоки інвестицій) та інші країни світу (звідки йдуть
інвестиції).
Предметом дослідження є інформація про прямі іноземні інвестиції
та дані аналізу економічних показників.
Методи дослідження. В курсовій роботі використовувались не лише
загальнонаукові, але й спеціальні методи досліджень (аналіз, порівняння,
синтез, узагальнення, дедукція та індукція, системний підхід).
Обсяг і структура роботи. Дана робота складається з трьох основних
частин, в який йдеться про розкриття теоретичних засад прямих іноземних
інвестицій; аналіз та оцінка впливу прямих іноземних інвестицій в економіці
України; удосконалення підходів реалізації політики залучення прямих
іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.
 5

1. Іноземні інвестиції як фактор розвитку економіки

1.1. Сутність інвестицій та їх особливості

Існує декілька концепцій трактування сутності такого поняття як
«іноземні інвестиції» (витратна, вкладення капіталу, обмінна, ресурсна,
експортна, розміщення капіталу). У витратній концепції йдеться про іноземні
інвестиції як про витрати для створення нових потужностей з виробництва
техніки, фінансування житлового, промислового чи сільськогосподарського
секторів; видатки на створення та розширення основного капіталу, на
поліпшення освіти, здоров'я працівників чи підвищення мобільності робочої
сили, тобто це витрати ресурсів, що здійснюються для одержання користі чи
прибутку.
Іноземні інвестиції – економічні ресурси, що слугують засобом для
збільшення капіталу у суспільстві; в експортній – це інвестиції, які
переходять з однієї країни в іншу; у концепції розміщення – це таке
розміщення капіталу, при якому буде відбуватися його зростання
Іноземні інвестиції мають також власну структуру класифікацій.
За інституціональною природою поділяються:
- За формою власності (державні, приватні, змішані, недержавних
організацій, міжнародних організацій, змішані);
- За формою інвестування (придбання частини нерухомого чи рухомого
майна в країні, купівля цінних паперів, придбання прав власності на
користування майном чи природними ресурсами країни); 6
- За типом інвестованих активів ( цінні папери, права інтелектуальної
власності, іноземна чи національна валюта, рухоме та нерухоме майно, права
на здійснення господарської діяльності).
За якісними ознаками та цільовим спрямуванням потоків іноземних
інвестицій:
- За ступенем повернення (інвестиції, що повертаються; інвестиції, що
не повертаються; позичкові);
 6

- За величиною (малі, середні, великі);

- За геополітичною спрямованістю ( інвестиції в країни, що
розвиваються, інвестиції у розвинені країни, інтернаціональні);
- За якісною формою оформлення (явні, приховані, «чорні інвестиції»);
- За формою ( первинні, реінвестиції, деінвестиції);
- За участю в інвестиційному процесі (прямі, портфельні);
- За рівнем прибутковості ( високоприбуткові, середньоприбуткові,
низькоприбуткові, безприбуткові);
- За рівнем інвестиційного ризику (високоризикові, середньоризикові,
низькоризикові, безризикові);
- За ефективністю впливу на економіку крани, що приймає
(екстенсивні, інноваційні, псевдоінвестиції, венчурні). За якісними ознаками
й цільовим спрямуванням потоків інвестицій та за характером участі в
самому інвестиційному процесі інвестиції поділяються на прямі та
портфельні.
Прямі іноземні інвестиції – це як правило, довгострокові
капіталовкладення у підприємства, які перебувають за кордоном, що
забезпечують участь інвестора в управлінні та контролі даного підприємства.
ПІІ можуть здійснюватися за допомогою:
- купівлі прав власності на існуюче підприємство за кордоном з
можливістю його управління (brownfield investment);
- розміщення капіталу за кордоном для створення нового підприємства
(greenfield investment).
Щодо росту прибутковості прямих іноземних інвестицій, то
поділяються на:
- активні (розширення виробництва);
- пасивні (підтримка виробництва).
Основними (визначальними) чинниками в процесі прийняття
інвестиційних рішень для прямих іноземних інвестицій є:
- місткість та доступність місцевого ринку;
 7

- можливість закріплення на перспективних ринках збуту;

- політична стабільність у країні;
- стабільна економічна політика та законодавство;
- дешева робоча сила;
- доступ до дешевої сировини та енергоресурсів;
- відносний рівень добробуту та купівельної спроможності населення;
- наявність пільг для іноземних інвесторів.
Прямі іноземні інвестиції мають для приймаючої країни як і
позитивний так і негативний характер. Одним із позитивних факторів є
заміщення імпорту та організація виробництва (орієнтованого на експорт
випущеної продукції). Вчені Баюмі та Ліпворс встановили, що ПІІ несуть
довгостроковий вплив на імпорт та короткостроковий на експорт. Водночас
дослідження інших вчених показали негативний вплив ПІІ для країни при
низьких Для економічного розвитку України є важливим влитись у світові
потоки прямих іноземних інвестицій, прогнозувати й науково обґрунтовано
підійти до залучення ПІІ в країну. Процес осмислення чинників залучення
ПІІ завжди перебуває в русі, розвитку та вдосконаленні, та ефективна
політика активізації ПІІ 12 здатна забезпечити країні не лише соціально-
економічний розвиток, але й конкурентоздатність країни перед іноземними
інвесторами на світовому ринку.
Отже, поняття прямі іноземні інвестиції трактують як здебільшого
довгострокові капіталовкладення, які здійснюють у підприємства (що
перебувають за кордоном), та забезпечують участь інвестора в управлінні та
в контролі даного підприємства. ПІІ поділяються на горизонтальні,
вертикальні, конгломератні, орієнтовані на постачання та збут; а в залежності
від росту прибутковості поділяються на активні (розширення виробництва)
та пасивні (підтримка виробництва). Метою ПІ є максимізація прибутку на
капітал, підприємницького прибутку, прямих та непрямих вигод від
контролю над фірмою.
 8

1.2. Роль іноземного інвестування в економіці

На сучасному етапі становлення вітчизняної економіки досить вагому
роль відіграють прямі іноземні інвестиції.
В останні роки спостерігається зниження обсягу залучених іноземних
інвестицій у економіку країни, що спричинено рядом проблем. Зниження
обсягу залученого іноземного капіталу потрібно припинити, а для цього
потрібно зробити багато нового. Бо саме за допомогою інвестицій
відбувається не тільки піднесення економіки, а у результаті і підвищення
добробуту населення.

Рис. 1. Обсяг прямих іноземних інвестицій та зростання ВВП в Україні

Україна у період на 2012 р. має в 2,6 рази меншу частку товарів

високотехнологічних видів промислової діяльності в структурі виробництва.
Загалом технологічна структура експорту країни є неконкурентоспроможною
– частка товарів промисловості з низьким рівнем технологічності та
середньо- низько технологічних становить 72,5%, тоді як частка середньо-
високотехнологічних товарів складає лише 27,5%.
 9

У 2012 році дещо знизився обсяг залучення іноземних інвестицій в

українську економіку. За офіційними даними Державного комітету
статистики України, скорочення надходжень іноземних інвестицій становило
7,2% обсягів 2011 року. Найбільшу частку іноземних інвестицій було
вкладено у промисловість – приблизно 50,8% загального припливу коштів
акціонерного капіталу (2136,8 млн.дол., що майже що майже вдвічі більше
порівняно з 2011 роком). Пріоритетними для іноземних інвесторів
залишаються посередницькі сектори економіки. За останні роки значна
частина всього обсягу прямих іноземних інвестицій спрямовуються у
фінансовий.
Ефективно використані в перехідних економіках прямі іноземні
інвестиції можуть стати найважливішим фактором прискорення темпів
економічного зростання, оптимізації економічної структури, підвищення
конкурентоспроможності продукції й країни в цілому, становлення нової
інституціональної структури ринкової економіки.
Великий вплив на національну економіку мають іноземні інвестиції
транснаціональних компаній (ТНК). Прихід іноземних ТНК на український
ринок розпочався одразу ж після проголошення незалежності України. Без
інвестицій неможливе створення капіталу, забезпечення конкурентоздатності
товаровиробників на зовнішніх і внутрішніх ринках. Світовий досвід
показує , що залучення іноземного капіталу у вигляді прямих інвестицій має
низку суттєвих переваг для приймаючої країни порівняно з іншими формами
економічного співробітництва. Прямі іноземні інвестиції є способом
підвищення продуктивності й технологічного рівня вітчизняних підприємств.
Отже, збільшення обсягу іноземного капіталу за рахунок іноземних
інвестицій є позитивним явищем як для країни у яку надходять кошти
(підвищення економічного розвитку), так і для іноземного інвестора
(додатковий прибуток). Завданням держави на даному етапі є: створення
сприятливого бізнес – клімату для припливу іноземних інвестицій в різні
галузі економіки, організувати різноманітні структури підтримки іноземного
 10

інвестування. Стимулювання іноземних інвестицій є одним із основних

пріоритетів сучасної економічної політики. В посткризовому періоді, не
враховуючи кредитів Міжнародного валютного фонду, іноземні інвестиції
стають основним джерелом валютних та фінансових вливань. Оскільки на
відміну від кредитів інвестицій не стають фінансовим тягарем, тобто сумою
коштів яку потрібно повернути і на яку наростають відсотки. Іноземні
інвестиції справляють відчутний вплив на економіку України у виробництві,
зайнятості, доходах, цінах, експорті, імпорті, платіжному балансі,
економічному зростанні та загальному добробуті населення країни.

1.3. Види іноземних інвестицій

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
- іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним
банком України;
- валюти України - відповідно до законодавства України;
{Абзац третій статті 2 в редакції Закону № 1533-VI від 23.06.2009 }
- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним
майнових прав;
- акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав
(прав власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи,
створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших
країн), виражених у конвертованій валюті;
- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних
зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у
конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни
інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у
конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни
інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена
експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України
 11

авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки

для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на
користування надрами та використання природних ресурсів, наданих
відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій
валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або
міжнародними торговельними звичаями; інших цінностей відповідно до
законодавства України.
 12

2. Аналіз іноземних інвестицій в Україні

2.1. Зародок іноземних інвестицій в Україні

Існує усталена думка, що інвестувати в українські стартапи сьогодні
все ще ризиковано, а отримати гарантований прибуток можна лише від
реального сектору економіки.
Тим не менше, українська історія знає чимало прикладів, коли гроші,
інвестовані в нові ідеї, через деякий час приносили дуже гарний прибуток.
Щоправда мова йде, як правило, про так звані технологічні стартапи, і
за тридцять років української незалежності їх було немало.
Загалом українські підприємці отримували інвестиційні кошти трьома
шляхами: зверталися до бізнес-янголів, венчурних фондів чи бізнес-
акселераторів, використовували особисті заощадження чи позики від друзів
або родичів, і навіть виходили на фандрайзингові платформи типу Kickstarter
чи Indiegogo, де збирали по "копійочці" кошти з великої кілкості дрібних
інвесторів.
Розглянемо приклади успішного залучення інвестицій.
У 2012 році Google викупила українську софтверну компанію Viewdle,
що була заснована у 2006-му. Суму угоди експерти оцінили приблизно в 35
млн доларів. Перші янгольскі інвестиції у розмірі всього 250 тисяч доларів
компанія отримала від американців українського походження. На момент
придбання інтернет-гігантом компанія вже мала штаб-квартиру в Каліфорнії,
але вся команда розробки перебувала в Україні.
У 2014 році інвестиційний фонд Chernovetskiy Investment Group за $2,5
млн придбав міноритарну частку в сервісі з доставки їжі Zakaz.ua. Компанія
була створена в 2010 році Єгором Анчишкіном, а першим янгольским
інвестором проекту став Олександр Ольшанський, президент холдингу
Internet Invest. У 2017 році Chernovetskiy Investment Group став
мажоритарним власником сервісу Zakaz.ua.
 13

Grammarly – популярний онлайн-сервіс для перевірки правопису,

напевно, кожен з читачів чув про нього. Продуктами компанії користуються
десятки мільйонів осіб.
Тільки через кілька років успішного розвитку компанія отримала
перший раунд інвестицій в розмірі 100 млн долл. Але до того моменту
компанія розвивалася лише завдяки власним джерелам доходу.
Загальна капіталізація компанії, на думку фахівців, сьогодні перевищує
один мільярд.
Звичайно, штаб-квартира Grammarly вже давно знаходиться не в
Україні, проте у київському RnD-центрі працює близько 200 фахівців.
Уродженець Дніпра Олег Рогинський – автор CRM-системи People.ai.
Його продукт дозволяє підвищити продажі, і цим користуються компанії з
рейтингу Fortune 500. У минулому році число замовників зросло майже в 3,5
рази, серед них – відомий всім Zoom.
У 2012 році троє хлопців з Києва – Ярослав Ажнюк, Андрій Клен та
Олександр Нескін – придумали принципово новий пристрій для турботи за
тваринами, який назвали Petcube. В одному корпусі вони інтегрували
відеокамеру, яка дає змогу доглядати за твариною, лазерний вказівник та Wi-
Fi-модуль.
Перші продажі стартували у 2014 році, коли компанії вдалося зібрати
250 тисяч доларів інвестицій на Kickstarter.
За три роки компанія продала 100 тисяч пристроїв та одержала 10 млн
доларів від фондів Almaz Capital та AVentures. В 2020 році компанія
отримала загалом 25 млн доларів інвестицій та нарешті вийшла на
операційний прибуток.
Стартап Кирила Бігая, Дмитра Волошина та Сергія Лук’янова під
назвою Preply надає послугу пошуку репетиторів. Навесні 2020 року, якраз
на початку "всесвітнього локдауну", Preply отримала 10 млн доларів
приватних інвестицій.
 14

І це не дивно, адже коли цілі країни перебували на карантині, попит на

дистанційних репетиторів виріс в рази. Тому в березні 2021 року Preply
залучив ще 35 млн доларів. Тепер компанія має 250 співробітників в Києві та
Барселоні і має наміри найближчим часом подвоїти команду.
Всього за 14 місяців мобільний додаток Reface для перетворення
сталого зображення у відео від українських розробників досяг позначки у 100
млн завантажень. Стартап заснували Денис Дмитренко та Кирило Сигида, а
першим інвестором став Сергій Токарєв.
В кінці 2020 року в Reface проінвестував відомий венчурний фонд –
американський Andreessen Horowitz. Після цього співзасновники відійшли
від операційного управління. Новим гендиректором став Дмитро Швець.
Сервіс з швидкої доставки їжі Rocket Олексія Юхимчука та Станіслава
Дмитрика з Дніпра вже витіснив з українського ринку американський Uber
Eats і наздоганяє іспанський Glovo (який вийшов на ринок найпершим).
Стартап стрімко розвивається за гроші ізраїльського інвестора Тимура
Рохліна. За минулий рік Rocket покрив майже всі обласні центри України, і
готується виходити на зовнішні ринки.
Readdle заснували четверо студентів одеського університету в
далекому 2007 році. Коли хлопцям потрапила в руки перша модель iPhone,
вони створили для нього мобільні додатки PDF Expert и Spark: софт для
читання книг і обробки документів.
У 2020 році загальна кількість завантажень цих додатків перевищила
150 млн. Цікаво, що компанія не залучала сторонніх інвестицій, а
розвивалася на свої кошти, та гроші, що взяла борг у друзів та знайомих.
Стартап UPSWOT, створений Дмитром Норенком, виготовляє
дашборд, який збирає інформацію з бухгалтерських програм та CRM і
допомагає банкам визначати надійних позичальників, а підприємцям –
отримувати підказки про стан справ.
 15

На початку 2021 року компанія отримала черговий раунд інвестицій у

сумі 4,3 млн доларів. Притому інвесторами стали топ-менеджери Oracle,
Google та фінтех-гіганта Klarna.
Як можна зауважити, всесвітньо відомі транснаціональні корпорації –
Google, Oracle, Snapchat та Salesforce – звернули увагу на українські стартапи
та вклали в них кошти. За статистикою, найбільше венчурних інвестицій
надходило саме з США, але були фінансові вкладення і з Британії, Ізраїлю,
Швеції, Сінгапуру, Франції, а деякі бізнеси фінансувалися виключно
вітчизняними інвесторами.
Загалом, згідно з оцінками Forbes, ТОП-30 українських стартапів за
останні 5 років отримали не менше 1,15 млрд доларів інвестицій, а їхня
сумарна капіталізація перевищила 9 млрд доларів.
Таблиця 1
Розвиток інвестицій за 2017-2021 роки.
 16

Сукупний штат стартапів складає понад 5000 чоловік. Усі компанії

розташували в Україні великі центри розробки, хоча штаб-квартири у
багатьох з них вже розташовані в США чи в ЄС.

2.2. Сучасний стан іноземних інвестицій в Україні

Після нападу на Україну російських військ проти РФ ополчився весь
цивілізований світ. Західні країни стали на бік України та виділяють нам
безліч коштів на боротьбу з агресором.
За словами голови Національного банку Кирила Шевченка, з початку
масштабних бойових дій Україна отримала міжнародну фінансову, технічну
та гуманітарну підтримку на загальну суму 15 млрд. дол. З цих грошей понад
5 млрд попрямували одразу до бюджету.
Міжнародні фінансові організації
Світовий банк 8 березня ухвалив рішення про виділення Україні 700
млн. доларів в екстреному порядку для боротьби з агресором.
Міжнародний валютний фонд незабаром також ухвалить рішення про
екстрене фінансування в обсязі до 1,4 млрд доларів.
Також було підписано меморандум з ЄС про виділення Україні 1,2
млрд євро, ці гроші ми незабаром отримаємо у два транші по 600 млн.
4 березня Європейський інвестиційний банк схвалив виділення
екстреної допомоги Україні у розмірі 668 мільйонів євро. У відомстві
зазначили, що це лише перший крок і на нашу країну чекає цілий пакет
фінансової допомоги.
Підтримують Україну та в Європейському банку реконструкції та
розвитку. Інвестор заявив про надання "пакету стійкості" у розмірі 2
мільярди євро для українців та країн, які приймають українських біженців.
20 березня прем'єр-міністр оголосив, що Україні отримає гроші не
лише гроші від ЄБРР, а й 3 мільярди доларів від Світового банку.
 17

Водночас, Євросоюз вирішив збільшити допомогу на озброєння для

України до 1 мільярда євро, про це повідомила глава МЗС Німеччини
Анналена Бербок.
8 квітня Єврокомісія надала Україні грант у розмірі 120 млн. євро в
рамках загального пакету надзвичайної фінансової допомоги Україні,
повідомляє Міністерство фінансів.
А ось уряди країн перейшли до реальніших дій і вже виділили Україні
не маленьку суму:
Національний банк Польщі виділив Україні 950 млн. доларів на умовах
валютного свопу, для збільшення валютних резервів.
Франція повідомила про виділення 300 млн. доларів, а потім збільшила
цю допомогу ще на 100 млн. У МЗС зазначили, що гроші призначаються для
постраждалих від війни українців.
Великобританія виділила близько 300 млн. доларів на гуманітарну
допомогу, а пізніше додала ще 40 млн. фунтів стерлінгів.
До допомоги Україні приєдналася і Японія, яка виділила 200 млн дол.
на боротьбу з агресором.
110 млн. доларів для боротьби з окупаційними військами виділила
Італія, а Німеччина дала 15 млн. євро гуманітарної допомоги.
Також до допомоги приєдналися: Норвегія (30 млн дол.), Чехія (12 млн
євро), Ірландія (10 млн євро), Хорватія (1,35 млн дол), Литва (1,8 млн євро),
Ісландія (1,2 млн євро), Канада (1,3 млн дол.), Естонія (200 тис. євро) та
Словаччина (100 тис. євро).
4 березня до допомоги приєдналася і Швеція, на підтримку ЗСУ країна
виділила 500 млн. крон, що за нинішнім курсом – близько 50 млн. доларів.
8 березня про надання Україні 250 млн. євро допомоги заявив прем'єр-
міністр Люксембургу. Таке рішення підтримав президент Зеленський та
подякував за санкційну допомогу.
Вашингтон також виділить 50 млрд доларів на гуманітарну допомогу
українцям, які страждають від російської агресії. Про це під час спільної
 18

прес-конференції з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявила віце-

президент США Камала Гарріс.
11 березня Європейський Союз надав Україні перші 300 млн євро
макрофінансової допомоги.
Федеральна рада Швейцарії також прийняла рішення збільшити
гуманітарну допомогу Україні та іншим країнам регіону до 80 млн.
швейцарських франків (78,4 млн. євро). Чверть цієї суми піде на допомогу
українським біженцям у сусідніх країнах. Три чверті призначено для
допомоги тим, хто лишився в Україні.
Кошти підуть на користь Руху Червоного Хреста та Червоного
Півмісяця, агентства ООН, міжнародних та місцевих неурядових організацій
та проектів, що їх реалізує Швейцарське агентство з розвитку та
співробітництва (SDC) в Україні.
21 березня до допомоги приєдналася навіть Нова Зеландія, яка надасть
нам 3 мільйони доларів на нелітальну зброю. 27 березня прем'єр-міністр
Японії Фуміо Кісіда заявив, що Японія надасть додаткову гуманітарну
допомогу у розмірі 100 мільйонів доларів людям, які рятуються від
російського вторгнення в Україну.
Окрема роль у всьому цьому належить Сполученим Штатам, які
виділили 600 млн. доларів військової допомоги, а потім додали ще 50
мільйонів.
Також США постачають в Україну найновішу зброю і продовжують це
робити під час війни з РФ.
Білий дім звернувся до Конгресу США з проханням виділити додаткові
6,4 млрд. доларів на надання допомоги Україні та інших країн. Очікується,
що Україна отримає 2,9 млрд доларів із цієї суми на гуманітарну допомогу.
Пізніше до конгресу звернулася адміністрація Байдена, але вже з
проханням виділити $32,5 млрд. на підтримку України у війні та інші
потреби.
 19

11 березня Байден підтримав виділення Україні 13,6 мільярда доларів,

що стало найбільшим внеском з початку війни. Близько половини цієї суми
буде спрямовано на озброєння, а решту грошей використовують для
гуманітарної та економічної допомоги.
Але і на цьому Штати не зупинилися, і 16 березня президент оголосив
про виділення додаткових коштів на оборонні витрати у розмірі 800 млн дол,
а також оголосив про постачання систем протиповітряної допомоги, на які
так чекала Україна.
Найбільша американська IT-компанія EPAM заявила, що виділяє
Україні 100 млн дол. для українських сімей та співробітників та припиняє
роботу в Росії.
Загалом про підтримку України заявили 48 різних держав та 5
міжнародних організацій.
Порахувати, скільки Україна отримала зброї за цей час практично
нереально, оскільки в обороні нашої держави взяв участь майже весь світ.
Найбільше ми отримали від США, також у лідерах Великобританії та
Канади.
Пізніше канцлер Німеччини Олаф Шольц розблокував можливість
постачання до Євросоюзу зброї в Україну. ЄС уже профінансував постачання
летальної зброї в Україну на суму 500 млн. євро.
ФРН і самі приєдналися до військової допомоги та надали Україні
протитанкові комплекси та ракети "Stinger".
Данія та Естонія поставили нам дві партії Джавелінів та 2700
гранатометів. Хорватія також відправить в Україну зброю на €16,5 млн,
гвинтівки та кулемети.
4 березня надсилання військової допомоги в Україну підтвердила
Франція. Також боєприпаси нам відправили: Литва; Латвія; Чехія; Польща;
Нідерланди.
 20

У середині березня допомога зброєю збільшилась у рази,

Великобританія навіть анонсувала виділення нашої армії ПЗРК Starstreak, яка
до цього була лише у двох армій світу.
США 16 березня анонсували виділення такої зброї: 800 зенітних
комплексів Stinger;2 тисячі Javelin; тисячу одиниць легкої протиброньової
зброї;6 тисяч протиброньових систем AT-4;100 БПЛА;100 гранатометів;5
тисяч гвинтівок, тисячу пістолетів, 400 кулеметів, 400 тис. рушниць;25 тис.
шоломів.
Досить більшу частину загальної суми становить гуманітарна
допомога. За два дні (2-3 березня) Україна отримала понад 1000 тонн
гуманітарної допомоги із 12 країн, повідомили у Мінсоцполітики.
Серед надходжень: 375 тонн продуктів;147 тонн одягу;90 тон засобів
особистої гігієни;35 тон медикаментів;324 тони інших товарів.
Цей список постійно поповнюється, наприклад, Південна Корея 15
березня виділила 800 тис. доларів на різноманітне обладнання для військових
(каски, намети, аптечки).
Всі інвестиції та допомога зараз направлені на припинення війни в
Україні.

2.3. Проблеми іноземного інвестування в економіку України

Психологи кажуть, що в людей вкрай погано розвинена прогностична
функція й надзвичайно добре – ретроспективна. Тож будь-які передбачення
щодо інвестування в нашій країні, не підкріплені тестами, – дуже
непродуктивні. Проте цілком можна припустити, що інвестування у зв’язку з
виборчими процесами в Україні піде на спад.
Є два типи іноземних інвесторів: одним не важливо, яка політична сила
при владі й наскільки складна зовнішньополітична ситуація в Україні, для
інших питання політичних ризиків – пріоритетне, адже в нашій країні бізнес
дуже залежить від влади. Водночас стан перманентної війни теоретично вже
мав би відфільтрувати останніх. У період із 2014 року відбувся колапс у
 21

сфері іноземних інвестицій і лише зараз динаміка стала позитивною. У першу

чергу на це вплинула інтеграція з ЄС, стабілізація подій на Сході й навіть
українські реформи. Відсіювання інвесторів, які бояться ризикованих
геополітичних моментів в Україні, таки відбулося. Ситуацію й досі важко
назвати стабільною, тому зараз будь-які глобальні потрясіння негативно
впливатимуть на інвест-клімат України.
Інвесторів цікавить ROI (привабливість та окупність), безпека
інвестицій (тобто рівень ризикованості та втрат), політичне становище й
розвиток країни в цілому та в конкретному регіоні, юридичний стан об'єкта
інвестицій. Власники рідко готують власний об'єкт до продажу (проводять
підготовку, аудит, структурування, звертаються до фінансових консультантів
щодо прорахунків та до експертів із питань оцінки), тому інвесторові
доводиться витрачати час на збір цих даних, що зменшує привабливість
такого об'єкта. Також це часто стає причиною зменшення його вартості. Це
при тому, що власник міг би зробити частину зазначених дій власними
силами й без значних витрат на юристів.
Порядок повернення внесених інвестицій чи дивідендів, отриманих із
інвестицій. На сьогодні попри численні гарантії від держави повернути
інвестовані кошти або отримати дивіденди вкрай важко. По-перше, згідно із
загальновідомою валютною постановою НБУ від 13.12.2016 р. № 410 "Про
врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках
України" ускладнення в купівлі валюти для виплати дивідендів іноземним
інвесторам є постійно-тимчасовим. По-друге, у разі ліквідації чи завершення
роботи в Україні іноземний інвестор може зіткнутися зі складнощами в
поверненні вкладених кошти у зв’язку з цими валютними обмеженнями.
Тож виникає питання, чи захоче взагалі іноземний інвестор вкладати
гроші, не маючи можливості отримати прибутки з них. Звісно, є різноманітні
варіанти вирішення цього питання, починаючи від напівлегальних та
завершуючи варіантами з позикою (коли іноземний інвестор сам надає собі
позику й повертає її, отримуючи кошти хоча б якимось чином), але ж для
 22

здорового інвестиційного клімату державі не має бути жодних ускладнень.

Санкції ж, хоч і мають на меті протидію від вимивання валютних коштів із
України, та замість точкового застосування до справжніх порушників
завдають проблем усім.
Серед інших проблем часто згадують політично-військову та
економічну ситуацію в Україні. Але тут є вирішення: існує можливість
застрахувати політичні ризики втрати іноземними інвесторами своїх
вкладень на території України (Political Violence Insurance). Такі ризики
можуть страхувати різні установи, наприклад, Overseas Private Investment
Corporation (Корпорація приватних зарубіжних інвестицій, США).
Варто згадати також відсутність єдиних правил гри для бізнесу,
бюрократію та корупцію, що призводить до затягування бізнес-процесів.
Інвестор у результаті є менш конкурентним порівняно з місцевим гнучкішим
гравцем на ринку. Але тут теж є вирішення, хоч і ситуативне, адже краще
було б боротися з причинами, а не наслідками. Існують численні урядові та
позаурядові організації й державні чиновники, які справді сприяють
інвестиціям і захищають інвесторів від таких впливів.
На рівні України – Офіс залучення інвестицій (UkraineInvest), який
створено при Кабміні для допомоги інвесторам; Європейська бізнес-асоціація
(EBA), що дійсно переймається бізнес-справами своїх членів, сприяє їхньому
правовому й політичному лоббі та ін. Серед регіональних на владному рівні –
Управління із залучення іноземних інвестицій ЛОДА на чолі з Романом
Метисом, куди може відкрито звернутися будь-який іноземний інвестор й
отримати допомогу та захист, Львівський ІТ-кластер (галузеве об'єднання) та
багато інших бізнес-асоціацій (у яких серед учасників можна побачити як
стейкхолдерів, так і середній чи малий бізнес), що можуть ефективно
впливати під час вирішення кризових питань інвесторів.
Що буде, якщо іноземні інвестиції не йтимуть до України? Частково ми
це вже відчули у 2014 році та кількох наступних роках. Інвестиції – це не
тільки приватний бізнес, але й спосіб впливу на екосистему України в
 23

цілому. Наявність, наприклад, великої кількості американських інвестованих

коштів піднімає бізнес-статус України в світі. Також великі інвестиційні
проекти ведуть за собою позитивні інфраструктурні зміни, вигідні місцевому
населенню. Часто прихід інвестора пов'язаний із новітніми технологіями, а це
досвід для країни. Інвестиції вигідні всім. Тож замість пустих слів про їх
підтримку владою, варто дійсно допомагати інвесторам не лише на етапі
входження, але й у повсякденній роботі.
 24

3. Роль держави в регулюванні іноземного інвестування

3.1. Механізми державного управління іноземними інвестиціями

Розробка єдиного методичного інструментарію для формування
інвестиційного циклу й організаційного забезпечення його ефективного
впровадження викликана науковими, практичними й державно-правовими
передумовами, її варто здійснювати на основі методики теорії ієрархій,
системного проектування, інвестиційного менеджменту, й організації
будівництва.
Науковими передумовами створення методу є розвиток системно-
дослідницьких, аналітичних, діагностичних, організаційно-технологічних
методів і моделей організації інвестиційного процесу на різних стадіях й
етапах інвестиційного циклу. Практична обумовленість створення цього
методу визначається готовністю обґрунтованого аналізу підбору проектів і
встановлення раціональних для інвестора умов їхньої підготовки і
впровадження.
При формуванні вимог до методу організації досліджень необхідно,
поряд з науковими й практичними потребами, враховувати макроекономічні
особливості розвитку інвестиційної сфери в Україні. До факторів, що
гальмують розвиток інвестиційного процесу й відповідно виконання
державних програм економічного перетворення на сучасному етапі
становлення державності й економіки України, відносяться вкрай обмежені
можливості внутрішніх джерел фінансових ресурсів більшості підприємств й
організацій й „побоювання іноземних інвесторів щодо вкладень в економіку
України". Незважаючи на призупинення падіння виробництва в Україні
залишаються неефективними система податкового тиску на товаровиробника
й недосконала амортизаційна політика, що призводить до зниження
зростання обсягів прибутку й амортизаційних відрахувань, які є джерелом
власних інвестиційних ресурсів підприємств та організацій. Не
забезпечуються в належній мірі зростання обсягів інвестицій у національну
 25

економіку і діяльність банківської системи, недосконалими є механізми

функціонування фондового ринку.
При встановленні напрямків державного інвестування перевагу слід
надавати інвестиціям у галузі, що мають важливе значення для забезпечення
життєдіяльності економіки, до яких відноситься і промисловість будівельних
матеріалів. Державні інвестиції необхідно використовувати також для
створення первинних умов для залучення приватних й іноземних інвестицій
у розвиток пріоритетних галузей, у тому числі промисловості будівельних
матеріалів - основи створення основних фондів. Переваги необхідно надавати
інвестиційним проектам зі змішаним фінансуванням. При цьому
використання державної частини інвестицій є гарантією цільової
спрямованості інвестиційних ресурсів і можливості її подальшої
приватизації.
З метою створення додаткових дієвих стимулів для розширення
інвестиційної діяльності, вирішення питань макроекономічної стабілізації і
трансформації економіки, поліпшення інвестиційного клімату, в тому числі
поліпшення умов діяльності іноземних інвесторів в Україні слід розробити
нові й удосконалити існуючі нормативно-правові акти, які будуть
регламентувати:
- концепцію державної амортизаційної політики, подолання
недосконалої практики нарахування амортизації, що не забезпечує
інвестиційних потреб підприємств будівельних матеріалів, норм поновлення
основного капіталу й збільшує базу оподатковування податку на прибуток;
- зростання частини бюджетного фінансування інвестицій у капітальне
будівництво;
- зміну організації і проведення конкурсного відбору й оцінки
інвестиційних проектів, що передбачають залучення бюджетних коштів.
Говорячи про необхідність створення сприятливих, але не пільгових
умов для інвесторів, треба розуміти, що критеріями тут є прибуток від
інвестування. Саме норма прибутку, швидка окупність, висока ліквідність
 26

проекту (це значно знижує рівень систематичного ризику) і тривалий цикл

експлуатації проекту (коли продукція є конкурентоздатною в даному
інвестиційному маркетинговому середовищі) повинні визначати для
інвестора прибутковість і надійність вкладень у той або інший реальний
інвестиційний проект у промисловості будівельних матеріалів або в будь-
якій іншій галузі економіки України.
Склад міжнародних організацій, які беруть участь у наданні фінансової
допомоги Україні, різний. Залучення інвестицій (як іноземних, так і
національних) в економіку є життєво важливими засобами усунення
інвестиційного „голоду" в Україні. Особливу роль в активізації інвестиційної
діяльності повинен зіграти захист інвестицій від некомерційних ризиків.
Важливою умовою, необхідною для часткових капіталовкладень (як
вітчизняних, так й іноземних) є постійний і загальновідомий набір догм та
правил, сформульованих таким чином, щоб потенційні інвестори могли
розуміти й передбачати, що ці правила будуть використані в їхній діяльності.
В Україні, що перебуває в стані постійного реформування, правовий режим
досить непостійний, що негативно позначається на інвестиційній діяльності.
Таким чином, для того, щоб іноземні інвестори пішли на вкладення
свого капіталу, потрібні серйозні зміни в інвестиційному кліматі. Велику
роль тут повинне відіграти законодавче визначення прав власності на землю.
Для стабілізації економіки й поліпшення інвестиційного клімату
приймемо ряд кардинальних заходів, спрямованих на формування в Україні
як загальних умов розвитку цивілізованих ринкових відносин, так і
специфічних, стосовно безпосередньо вирішення завдання залучення
іноземних інвестицій.
Серед заходів загального характеру в якості першочергових назвемо
наступні:
- досягнення національної згоди між різними владними структурами,
соціальними групами, політичними партіями та іншими суспільно-
політичними організаціями;
 27

- радикалізація боротьби зі злочинністю;

- гальмування інфляції всіма відомими у світовій практиці засобами за
винятком невиплати трудящим заробітної плати;
- перегляд податкового законодавства у бік його спрощення і
стимулювання виробництва;
- мобілізація вільних коштів підприємств і населення на інвестиційну
нестачу шляхом підвищення процентних ставок по депозитах і внесках;
- впровадження системи оплати по створенню продукції капітального
будівництва за кінцеву будівельну продукцію;
- запуск передбаченого законодавством механізму банкрутства;
- надання податкових пільг банком вітчизняним й іноземним
інвесторам, які йдуть на довгострокові інвестиції для того, щоб компенсувати
витрати від уповільненого обороту капіталу в порівнянні з іншими
напрямками їхньої діяльності;
- формування загального ринку республік колишнього Союзу з вільним
переміщенням товару, капіталу й робочої сили.
Така схема подальшого розвитку індустрії потребує обмеженого
об'єднання іноземного капіталу з національними ресурсами, обґрунтування і
селекції сфер інвестування, експертної оцінки щорічної потреби в іноземних
інвестиціях, визначення потенційної ємкості українського ринку для
іноземних інвесторів.
Практика показує, що за минулий час, коли використовувалися
традиційні підходи до інвестування, іноземний капітал несуттєво впливав на
ефективність функціонування промислового комплексу України, його
структурну перебудову, впровадження прогресивних технологій і технічне
відновлення виробництва. Очевидно, необхідно знайти економічний
механізм, що дав би можливість збалансувати норму прибутку, рівень
ризику, стимули й гарантії для залучення іноземних інвестицій у процес
приватизації й розвитку експертного потенціалу, що забезпечив би бажаний
кінцевий результат інвестування, тобто помітний внесок у розвиток
 28

економіки, підвищення ефективності її функціонування, впровадження

сучасних технологій і методів управління.
Виходячи з вищевикладеного, важливо визначити пріоритети в
інвестиційному процесі, які б забезпечили найбільш високий рівень його
ефективності. Для цього треба здійснити такі заходи:
- звуження напрямків інвестування і впровадження проектів з
урахуванням існуючого інноваційного потенціалу;
- включення в інвестиційний процес як державних, так і приватних
ресурсів;
- залучення іноземних партнерів до впровадження інвестиційних
проектів, пов'язаних з використанням інноваційного й промислового
потенціалу;
- створення нових організаційних форм інтеграції фінансового й
промислового капіталу;
- розробка й впровадження регіональних програм інвестування.
При цьому іноземні кредити під державні гарантії необхідно
направляти в першу чергу в пріоритетні сфери на фінансування
інвестиційних проектів, що забезпечують розвиток експертного потенціалу, і
в галузі, де строки окупності виробничих інвестицій порівняно невеликі.
Наведений науково обґрунтований і рекомендований для практичного
використання комплексний механізм залучення іноземних інвестицій
спрямований на створення сприятливого інвестиційного клімату й
підвищення інвестиційної активності. Стрижнем цього механізму є
економіко-організаційний блок, що базується на обґрунтованій
концептуальній основі й стратегії залучення іноземних інвестицій, системі
пільг в оподатковуванні, визначенні пріоритетних напрямків використання
іноземних інвестицій, розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у
процесі приватизації і створенні загальних підприємств.
 29

Потрібно впровадити систему пільгового оподатковування залежно від

обсягу й тривалості дії іноземної інвестиції, оскільки існуюча система
враховує цю обставину в недостатній мірі.
Через умови відчуження інвестицій проти встановлених
законодавством термінів підприємства з іноземними інвестиціями, які діють
у пріоритетних галузях народного господарства України, повинні сплачувати
податок на прибуток за весь період інвестування в розмірі 50%,
установленому законодавством, а в інших галузях - у повному обсязі.
Створення й ефективне функціонування механізму залучення
іноземного капіталу з метою реформування і реконструкції промислового
комплексу України повинне спиратися на наступні процеси:
- виділення і облік переваг і недоліків напрямків залучення іноземних
фінансових коштів;
- прогнозована оцінка (з подальшим її уточненням) необхідних для
України або її окремих регіонів обсягів іноземних інвестицій за основними
напрямках їхнього використання;
- узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення іноземних
інвестицій у розвиток (реформування) національних або регіональних
економік та їхніх провідних секторів з метою можливого використання в
Україні ефективно діючих аспектів таких систем;
- змістовно-елементне обґрунтування комплексного механізму
залучення інвестицій.
Впроваджений за даною схемою сучасний механізм залучення
іноземного капіталу може бути ефективним в Україні і її регіонах для
фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед
промислових комплексів.
Наступним етапом після виявлення привабливих для інвестора галузей
інвестування в регіоні є системний рекурентний пошук об'єктів вкладення в
межах галузей регіону. При цьому привабливість і доцільність впровадження
проектів характеризується системою критеріїв (найпоширеніші системи
 30

організаційних й економічних критеріїв, оцінювання ефективності

інвестиційних проектів викладені в першому розділі дисертації), за якими
здійснюються наступні функціональні напрямки аналізу (діагностика
інвестиційних проектів): фінансова; економічна; організаційні
характеристики проекту; технологічні характеристики проекту;
маркетингові; економічна й фінансова діагностики й експертиза проекті.
Отже, обрана концептуально-методична й змістовно-структурна
конструкція методу балансу інвестиційних критеріїв забезпечує наступні
його переваги як методичного інструменту: достовірна інтерпретація вимог
інвестора й навколишнього середовища щодо прибутковості, ліквідності й
рівня ризику, комерційної й маркетингової привабливості з урахуванням
імовірнісного характеру процесів у галузевому інвестиційному середовищі в
новітню систему розрахунково-аналітичних критеріїв і параметрів проектів;
трансформація вимог щодо проектів й організаційних умов їхнього
ефективного відбору, підготовки й впровадження у відповідні розрахунково-
аналітичні моделі, реалізовані в методики й відповідні програмні алгоритми;
ефективна інвестиційна діагностика проектів на новій критеріально-
розрахунковій основі, раціональний попередній й остаточний вибір проектів
до складу регіонального портфеля; формування раціональної для інвестора
календарної моделі реалізації проектів, що забезпечує поряд з високою
прибутковістю належний рівень стабільності й ділової активності діяльності
організації інвестора в інвестиційному середовищі відповідної галузі регіону.

3.2. Напрями покращення інвестиційної привабливості економіки

України
До основних факторів, що впливають на покращення інвестиційного
клімату країни можна віднести: досконалість законодавства; захищеність
права власності; відсутність корупції; стабільність цінового та валютного
середовища; простота відкриття та ведення бізнесу; відсутність надмірних
бюрократичних перепон під час закриття підприємств; проста процедура
 31

приєднання до електромереж; розвиток банківської системи та фінансового

ринку загалом; зрозумілість, справедливість і простота податкової та митної
систем; зростання купівельної спроможності населення; якість освіти та
охорони здоров'я; поширеність серед населення здорового образу життя;
популярність спортивних змагань та культурних заходів (спектаклів, опер,
балетів тощо); якість доріг та інше.
Важливим чинником покращення інвестиційного клімату є створення
якісної системи отримання інвестицій та повернення інвесторами доходів від
інвестиційної діяльності. Одними з головних складових створення такої
системи є розбудова великих фондових бірж, які могли б конкурувати з
найкращими біржами світу; розміщення цінних паперів українських
підприємств на закордонних біржах; створення потужного інституту
інвестиційного омбудсмена; розвиток ринку небанківських фінансових
інститутів, зокрема інвестиційних компаній, страхових компаній, пенсійних
фондів; поширення інформації серед населення про цінні папери як напряму
інвестування; створення простих для користування людьми без економічної
освіти інформаційних платформ щодо ринку цінних паперів; розвиток
державно приватного партнерства тощо.
Важливим фактором, що впливає на інвестиційний клімат України, є
податкова система. Спрощення процедур сплати податків та податкового
обліку, стандартизація податкових перевірок та контроль за їх об'єктивністю,
використання принципу єдиного вікна у разі сплаті податків та мита є
чинниками покращення інвестиційного клімату в Україні.
Варто зазначити, що для розвитку економіки України важливим є
створення нових підприємств, які виробляють продукцію з доданою
вартістю, та збільшення експорту даної продукції.
Слід зазначити, що стабільність та збільшення обсягів фінансових
ресурсів держави та регіонів також позитивно впливають на інвестиційний
клімат. На збільшенні доходів зведеного бюджету України може позитивно
 32

позначитись введення різних ставок податку на доходи фізичних осіб у

залежності від величини отриманого доходу.
Важливим чинником покращення інвестиційного клімату в Україні є
створення стабільного бізнес середовища, сприятливих умов ведення бізнесу
та ефективної системи захисту прав бізнесу в разі їх порушення. Варто
зазначити, що для розвитку економіки України важливим є створення нових
підприємств, які виробляють продукцію з доданою вартістю, та збільшення
експорту даної продукції.
Також важливим фактором, що впливає на інвестиційний клімат, є
підвищення якості життя в Україні, зокрема якості освіти, охорони здоров'я,
соціального забезпечення.
Для покращення інвестиційного клімату в Україні є розбудова за
сучасним стандартами якісної транспортної інфраструктури (будівництво
якісних доріг за сучасними технологіями, модернізація та будівництво нових
портів та аеропортів, значне оновлення, виробництво і закупівля сучасних
потягів тощо), зокрема з використанням концесії.
Основними напрямами вдосконалення інвестиційної привабливості
України для іноземних інвесторів повинні стати
– послідовне зниження тиску на інвесторів та відсутність
диверсифікованих джерел інвестицій, нерівномірність їх розподілу між
регіонами;
– створення дієвих механізмів управління інвестиційною діяльністю;
– реструктуризація економіки, пріоритетне залучення інвестицій у
галузі, що особливо потребують капіталовкладень;
– мотивація суб’єктів господарювання стосовно довгострокових
вкладень, а також населення щодо вкладення коштів в розвиток економіки, а
не на споживання;
– стимулювання реінвестування;
– вдосконалення інвестиційного законодавства та забезпечення його
стабільності;
 33

– забезпечення гарантій інвесторам;

– відповідність витрачання інвестиційних ресурсів їх надходженню.
Покращення інвестиційного клімату в Україні залежить від проведення
реформ за різними напрямками державної політики та в різних галузях
економіки. Реалізація цих заходів як на законодавчому, так і виконав чому
рівні дозволить зробити економіку України інвестиційно привабливою та має
призвести до збільшення обсягу інвестицій як від зовнішніх так і внутрішніх
інвесторів. Також залучення інвестицій за рахунок зростання інвестиційної
привабливості ще позитивно позначиться на покращенні інвестиційного
клімату в Україні.

3.3. Перспективи розвитку іноземного інвестування в Україну

Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не
перебуває осторонь світових процесів, є досить інтегрованою у світове
господарство, а порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій
відголос в Україні.
Важливою умовою успішної ринкової трансформації економіки
України є реалізація її інвестиційного потенціалу, який складається з
ресурсного, інфраструктурного, фіскального, регуляторного та економічного
факторів.
Сучасні тенденції розвитку інвестиційного ринку України повинні
відповідати світовому механізму роботи ринку інвестицій. Існування ряду
стратегічних проблем: невідповідність прямих іноземних інвестицій в
Україну потребам модернізації економіки, розвитку наукомісткого
виробництва; відсутність дієвих механізмів регулювання, які заохочують
інвестування стратегічних напрямків економічної діяльності, в першу чергу,
агропромислового комплексу, призводить до необхідності інтенсифікації
процесів залучення прямих іноземних інвестицій в Україну в першу чергу,
шляхом удосконалення системи інформаційного забезпечення.
 34

Висновки
Поняття прямі іноземні інвестиції трактують як здебільшого
довгострокові капіталовкладення, які здійснюють у підприємства (що
перебувають за кордоном), та забезпечують участь інвестора в управлінні та
в контролі даного підприємства. ПІІ поділяються на горизонтальні,
вертикальні, конгломератні, орієнтовані на постачання та збут; а в залежності
від росту прибутковості поділяються на активні (розширення виробництва)
та пасивні (підтримка виробництва). Метою ПІ є максимізація прибутку на
капітал, підприємницького прибутку, прямих та непрямих вигод від
контролю над фірмою.
Зародження іноземних інвестицій в Україні напряму пов’язане з
технологічними стартапами українців. Наші люди винайшли багато цікавого
і нового для світу. І все це могло б продовжуватися, якби не війна. На зараз
всі іноземні інвестиції спрямовані на підтримку України, на армію і
благодійність. Україна мала багато перешкод для іноземного інвестування.
Таких як нестабільна ситуація на Сході України, невирішені юридичні
питання, відсутність гарантії повернення коштів якщо інвестування
провалилось, політично- військова та економічна ситуація в країні, а також
корупція. Але, проаналізувавши останні п’ять років можна сказати що
Україна докладала всіх зусиль для розвитку і розвивалася.
Покращення інвестиційного клімату в Україні залежить від проведення
реформ за різними напрямками державної політики та в різних галузях
економіки. Реалізація цих заходів як на законодавчому, так і виконав чому
рівні дозволить зробити економіку України інвестиційно привабливою та має
призвести до збільшення обсягу інвестицій як від зовнішніх так і внутрішніх
інвесторів.
Актуальність теми дослідження. Дана тема є актуальною, оскільки за
допомогою прямих іноземних інвестицій можна не лише отримати додаткові
гроші, але й покращити економічно-соціальний рівень населення. А в нашій
 35

країні є багато аспектів, які потрібно покращити і удосконалити для

залучення іноземних інвесторів.
Мета дослідження. Метою даної роботи була теоретична
характеристика поняття, види та опис прямих іноземних інвестицій, аналіз
залучення прямих іноземних інвестицій в економію України , наслідки та
результати залучення інвестицій, напрямки вдосконалення залученості в
Україну прямих іноземних інвестицій. Ми з’ясували, що в Україні є багато
недоліків, які не дозволяють їй стати конкурентоспроможною країною в
плані інвестицій. Провели аналіз що потрібно для покращення умов і
залучення інвесторів.
Об'єктом дослідження були власне прямі іноземні інвестиції, Україна
(куди спрямовані дані потоки інвестицій) та інші країни світу (звідки йдуть
інвестиції), а також проблеми інвестування в останні роки і ситуація в країні
на сьогодні. Ми з’ясували, що на даний момент найважливішою проблемою є
припинення війни та перемога України, а також відбудування економіки
країни на вищому рівні, ніж раніше.
Методи дослідження. В курсовій роботі використовувались не лише
загальнонаукові, але й спеціальні методи досліджень (аналіз, порівняння,
синтез, узагальнення, дедукція та індукція, системний підхід).
 36

Список використаної літератури

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991
року № 1560-XII.
2. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня
1996 року № 93/96-ВР.
3. Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» від 10
вересня 1991 року № 1540a-XII
4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» — закон
№ 334/94-ВР
5. Закон України від 11.05.2004 № 1702-IV "Про внесення змін до
деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та
інноваційної діяльності технологічних парків"
6.Денисенко М.П. Роль іноземних інвестицій у трансформаційній
економіці / М. П. Денисенко // Проблеми науки. – 2003. – № 1. 27-29 с.;
7. Козаченко Г.В. Управління інвестиціями на підприємстві / Г.В.
Козаченко, О.М. Антіпов, О.М. Лященко. – К. : Лібра, 2004. – 133 с.
8. Козаченко Г.В. Управління інвестиціями на підприємстві / Г.В.
Козаченко, О.М. Антіпов, О.М. Лященко. – К. : Лібра, 2004. – 134с.
9. Кравців В.С., Мельник М.І., Антонов В.Б. Залучення прямих
іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації:
монографія / В.С. Кравців, М.І. Мельник, В.Б. Антонов. – Львів: ІРД НАН
України, 2011. – 386 с., 13-16 с.
10. Кравців В.С., Мельник М.І., Антонов В.Б. Залучення прямих
іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації:
монографія / В.С.Кравців, М.І. Мельник, В.Б. Антонов. – Львів: ІРД НАН
України, 2011. – 386 с., 17 c.
11. Кравців В.С., Мельник М.І., Антонов В.Б. Залучення прямих
іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації:
монографія / В.С.Кравців, М.І. Мельник, В.Б. Антонов. – Львів: ІРД НАН
України, 2011. – 386 с., 22-23c.
 37

12. Кравців В.С., Мельник М.І., Антонов В.Б. Залучення прямих

іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації:
монографія / В.С.Кравців, М.І. Мельник, В.Б. Антонов. – Львів: ІРД НАН
України, 2011. – 386 с., – 24-25c.
13. Кравців В.С., Мельник М.І., Антонов В.Б. Залучення прямих
іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації:
монографія / В.С.Кравців, М.І. Мельник, В.Б. Антонов. – Львів: ІРД НАН
України, 2011. – 386 с.,
14. Кравців В.С., Мельник М.І., Антонов В.Б. Залучення прямих
іноземних інвестицій в економіку України: проблеми та політика активізації:
монографія / В.С. Кравців, М.І. Мельник, В.Б. Антонов. – Львів: ІРД НАН
України, 2011. – 386 с.,
15. Любімов В.І. Особливості державного регулювання іноземних
інвестицій: закордонний досвід / В.І. Любімов // Економічний простір. –
2009. – №21. – 68-69 с.
16. Павленко І.І., Варяниченко О.В., Навроцька Н.А. Міжнародна
торгівля та інвестиції.. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. –
256 с., – 148 с.
17.Офіційний сайт Світового економічного форуму/ URL:
www.weforum.org.
18. Офіційний сайт Світового банку. URL: www.worldbank.org.
19. І.М. Боярко, Л.Л Гриценко «Інвестиційний аналіз» 2019р.
20. Бенджамін Грем «Розумний інвестор. Стратегія вартісного
інвестування» 2021 р.
21. Корнєєва Ю.В. «Державне регулювання інвестиційної діяльності»
2020р.
 38

ЗАУВАЖЕННЯ!
1) Висновок потрібно доробити! Що це за частина тексту зі Вступу. У
Висновку повинні бути твої узагальнення по матеріалу твоєї курсової. По
кожному параграфу зроби узагальнення десь на абзац і будуть повноцінні
висновки.
2) Потрібно доробити Список літератури! Всі Закони України повинні
бути на початку Списку літератури і правильно оформлені. Російську
літературу викидаєм. Оновити ще потрібно список: добавити джерела 2019,
2020 і 2021 року.
3) По тексту курсової повинні бути посилання на джерела, звідки
брався матеріал.
4) Окремим файлом зроби Завдання і пришли все разом мені на
затвердження!
 39

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

ВІДГУК
керівника на курсову роботу
студентки Мелікян Ліани Акопівни__________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Тема роботи: «Значення і напрями іноземних інвестицій»_______________
_________________________________________________________________
Факультет менеджменту і маркетингу група ЕК-1-21 курс I
Дисципліна «Політична економія»
Відмічають наступні моменти: актуальність теми дослідження, відповідність змісту і структура курсової
роботи, ступінь розробленості проблеми. Оцінюють ступінь самостійності за ініціативи студента: вміння
користуватися різноманітними джерелами інформації, рівень його теоретичної підготовки, вміння
аналізувати наукові матеріали, робити практичні висновки, знання головних концепцій наукової та
спеціальної літератури за обраною тематикою. Міститься оцінка роботи керівником.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Керівник: _____к.е.н., доцент___ _____________ _____С.В. Васильєв____

(посада, науковий ступінь, вчене звання) (підпис) (ініціали та прізвище)

«______» _________________ 2022 р.