МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної та
митної діяльності

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
з дисципліни: «Міжнародне інвестування»
на тему:
МІЖНАРОДНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО
ФОНДОВОГО РИНКУ

Варіант № 79

Виконала:
студентка гр. МЕ-37 Чепіль М.О.
№ студентського квитка: ВК 13142979
Перевірила:
к.е.н., доц. Малиновська Ю. Б.
 2
Львів-2022
 3
ВСТУП
Міжнародна інвестиційна діяльність – це послідовна,
цілеспрямована діяльність, що полягає в капіталізації об'єктів власності, у
формуванні та використанні
інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного рух
інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного
клімату і має на меті отримання прибутку або певного соціального ефекту [1].
Метою виконання даної контрольної роботи є максимально оволодіти та
закріпити теоретичні знання, отримані на лекційних заняттях курсу, розвиток
практичних вмінь та навичок у сфері міжнародного інвестування.
Основною ціллю цього завдання є розвиток практичних вмінь та навичок у
сфері міжнародних інвестицій та міжнародного інвестування.
Основними завданнями контрольної роботи є розкриття двох теоретичних
запитань на задані теми: перша - Поняття та порядок визначення ризикованістю
цінних паперів; друга - Призначення фондових індексів, а також потрібно
розв’язати дві задачі.
 4
ХІД РОБОТИ
Теоретичні питання
10. Поняття та порядок визначення ризикованістю цінних паперів.
Ризикованість — властивість цінних паперів завдати власникам грошових втрат
через зменшення своєї дохідності під впливом різноманітних факторів
Рівень ризикованості цінного папера залежить і від тривалості періоду обігу.
Короткострокові цінні папери, як правило, виявляються менш ризикованими,
оскільки всі перелічені щойно ризики протягом короткого періоду не
реалізуються повною мірою. Довгострокові цінні папери є більш ризикованими,
але разом з тим приносять вищі доходи [2].
Усі види ризиків, характерні для цінного папера, — відсотковий, кредитний,
діловий, інфляційний, дострокового погашення та ризик ліквідності в сукупності
формують загальний ризик даного інструменту, який порівнюється з його
дохідністю. Менеджмент має вирішити питання про прийнятний для банку рівень
ризику цінних паперів і серед всієї сукупності фінансових інструментів, які
задовольняють ці вимоги, обрати найдохідніші.
Інфляційний ризик пов’язується з імовірністю знецінення як процентого доходу,
так і номіналу цінного папера внаслідок росту цін на товари та послуги.
Менеджмент має порівнювати очікуваний рівень дохідності за цінним папером з
прогнозованими темпами інфляції протягом періоду його обігу. У випадках, коли
рівень інфляції не може бути досить точно передбачений або темпи інфляції
високі, банківський портфель цінних паперів краще формувати з
короткострокових фінансових інструментів або цінних паперів з плаваючою
ставкою. Такий підхід забезпечує більшу гнучкість і дозволяє адекватно реагувати
на інфляційні процеси в економіці [3].
Відсотковий ризик як імовірність зміни ставок на ринку суттєво впливає на
ринкову ціну цінних паперів, тому має бути оцінений менеджментом у процесі
формування портфеля. Підвищення відсоткових ставок призводить до зниження
ринкової ціни раніше емітованих цінних паперів. При цьому інструменти з
максимальним строком погашення, як правило, зазнають найбільших цінових
спадів. У періоди економічного підйому попит на кредити зростає, відсоткові
 5
ставки підвищуються і банки для одержання додаткових кредитних ресурсів
скорочують обсяг портфеля цінних паперів. Продаж цінних паперів за таких умов
через зниження ціни часто завдає відчутних збитків, які банк розраховує
компенсувати за рахунок вищої дохідності кредитних операцій. У разі зниження
відсоткових ставок на ринку ціни боргових цінних паперів підвищуються [4].
Кредитний ризик цінних паперів — це ймовірність невиконання емітентом своїх
зобов’язань з виплати основної суми боргу або процентів. Кредитний ризик
притаманний більшій частині цінних паперів, що обертаються на ринку, особливо
тим, які емітовані приватними компаніями та місцевими органами влади.
Безризиковими вважаються цінні папери уряду країни, хоча в окремих випадках з
ними також пов’язується деякий, хоча і мінімальний, рівень кредитного ризику.
Для обмеження кредитного ризику цінних паперів менеджмент банку має
ретельно проаналізувати фінансовий стан емітента й оцінити його
кредитоспроможність. Крім того, необхідно вивчити стан галузі, в якій здійснює
господарську діяльність емітент, характер обігу та умови емісії цінних паперів.
Якщо ці показники задовольняють вимоги банку щодо якості цінних паперів, то їх
включають до портфеля.
На міжнародних ринках для визначення якості цінних паперів та рівня їхнього
кредитного ризику використовують рейтинги емітента цінних паперів,
пропоновані рейтинговими компаніями. Вважається, що цінні папери з рейтингом
ВВВ і вище за шкалою Standard & Poor’s, або Ваа і вище за шкалою Moody’s
мають невисокий кредитний ризик і прийнятні для банківського портфеля. Цінні
папери з нижчими рейтингами належать до групи спекулятивних і часто
називаються «сміттєвими». У деяких країнах існують регулюючі правила, якими
банкам не рекомендується придбання спекулятивних цінних паперів [5].
Діловий ризик пов’язується з несприятливими явищами в економіці, такими як
зниження обсягів виробництва, банкрутства, безробіття тощо. Безперечно,
кризовий стан в економіці не може не позначитися на фінансовому стані
емітентів, що, в свою чергу, призводить до підвищення кредитного та
відсоткового ризику цінних паперів, а також ризику їх ліквідності.
 6
Вибираючи цінні папери, які могли б входити до банківського портфеля,
менеджмент має враховувати рівень ділового ризику, для зниження якого
застосовують метод диверсифікації. Галузева диверсифікація, тобто придбання
цінних паперів емітентів, які працюють у різних галузях економіки, дозволяє
суттєво знизити діловий ризик не тільки портфеля цінних паперів, а й загальний
ризик банку. Обґрунтований вибір цінних паперів компенсує негативні наслідки
економічного спаду в одній галузі підйомом в іншій, оскільки навіть за умов
зниження ділової активності існують галузі, котрі розвиваються стабільно або
навіть зростають [6].
Географічна диверсифікація полягає в придбанні цінних паперів емітентів, які
розміщені в різних економічних регіонах або за межами даної країни. Географічна
диверсифікація допомагає мінімізувати діловий ризик, а отже, знизити загальний
ризик банку. Метод географічної диверсифікації найкраще реалізується саме у
процесі формування портфеля цінних паперів, оскільки не завжди існують
можливості його застосування для зниження ризику кредитного портфеля.
Для визначення міри ризику використовуються різноманітні показники,
представлені в основному, статистичними величинами, такими як дисперсія,
стандартне відхилення, коефіцієнти кореляції і коваріації. Ці характеристики
цінного папера показують, в якій мірі та з якою ймовірністю його фактична
дохідність може відрізнятися від очікуваної. Величина ризику визначається за
результатами аналізу реальних даних про дохідність цінних паперів за попередні
періоди за допомогою статистичних методів.
Для обчислення показників досліджують статистичну сукупність, сформовану зі
спостережень за динамікою ринкової ціни цінного папера. Але тут виникає
проблема, пов’язана з нестаціонарністю такої сукупності. Тому в процесі аналізу
переходять від показників ціни (в абсолютному виразі) до статистичної
сукупності, побудованої за показниками дохідності цінного папера (у відносних
показниках, як правило відсотках) [7].
 7

80. Призначення фондових індексів.

Важливу роль в інформаційному забезпеченні фондового ринку відіграють

фондові індекси. Фондові індекси – це показники біржової активності, що
узагальнюють динаміку цін на цінні папери і свідчать про зміни в рівні цін за
певний час. Значення фондових індексів використовуються для аналізу стану та
динаміки фондового ринку.

Індекси фондового ринку є також важливими показниками системи економічного

моніторингу стану світової економіки, групи країн чи національної економіки,
інвестиційного клімату в країні, інструментами аналізу кон'юнктури ринку цінних
паперів та прогнозування його тенденцій, а також самостійним фінансовим
інструментом для хеджування на ринку цінних паперів. Як правило, для
інвесторів не так важливі абсолютні значення індексів, як їх динаміка, за
допомогою якої можна визначати направлення руху фондового ринку.
Розраховуються фондові індекси інформаційно-аналітичними агентствами та
фондовими біржами. Фондові індекси називають також індексами ділової
активності [8].

Функції фондових індексів:

1) інформаційна: інформують про стан макроекономічної кон'юнктури та

інвестиційного клімату в певній країні, групі країн чи у світовій економіці в
цілому;

2) діагностична: відображають динаміку ринку цінних паперів, на основі якої

можна робити висновки щодо тенденцій розвитку економіки в цілому чи
окремих її галузей;

3) моніторингова: входять до системи економічного моніторингу стану

національної економіки, галузі тощо;
 8
4) прогностична: дають об'єктивну оцінку цінової ситуації на фондовому
ринку, а тому використовуються інвестиційними фондами, окремими
інвесторами, а також портфельними менеджерами для порівняння ринкової
вартості свого портфеля акцій за будь-який проміжок часу з фондовим
портфельним індексом (портфельний індекс вищий / нижчий від фондового чи
дорівнює йому), на основі чого інвестор може зробити обґрунтовані висновки
щодо ефективності обраної ним стратегії та внести корективи у свою поведінку
на ринку, якщо це необхідно;

5) інструмент хеджування: фондові індекси є самостійними фінансовими

інструментами при укладанні ф'ючерсних контрактів та купівлі опціонів [9].

Торгівля ф'ючерсними контрактами на фондові індекси почалась на початку 1980-

х років. Для індивідуальних інвесторів індексні ф'ючерси стали способом торгівлі
на очікуванні майбутніх змін фондових ринків. Інституціональні інвестори
використовують індексні ф'ючерси для хеджування портфелів та розподілу
активів.

Фондовий індекс визначається як середній або середньозважений показник курсів

певної групи цінних паперів (індексного кошику) на певну дату відносно їх
базової величини, яка розраховується на більш ранню дату. Таким чином фондові
індекси представляють собою середні зміни цін групи цінних паперів, за якими
розраховується індекс. Період, з яким порівнюються середні курси акцій,
називається базовим. Поточне значення фондового індексу характеризує
направлення руху ринку.

Залежно від вибірки цінних паперів, на основі яких розраховується фондовий

індекс, він може характеризувати ринок у цілому або ринок окремого класу
цінних паперів. Так, фондові індекси класифікуються на міжнародні (світові)
фондові індекси, національні (загальноринкові) фондові індекси, секторні індекси,
галузеві (субсекторні) фондові індекси, індекси блакитних фішок [10].
 9
Міжнародні (світові) фондові індекси відображають зведені котирування акцій
компаній, які торгуються на світовому ринку або у регіонах (Європа, Північна
Америка, Азія, Далекій Схід та ін.). Один із найперших міжнародних фондових
індексів – EAFE Index (Morgan Stanley Capital International Europe, Australia, Far
East Index), який враховує ціни акцій більш як 2000 компаній із 21 країни, таких
як Велика Британія, Японія, Франція, Німеччина, Гонконг, Швейцарія, Австралія,
Італія, Нідерланди, Малайзія, Австрія та інші країни з розвинутими ринками
цінних паперів. Іншим поширеним індексом, який разом з EAFE Index
розробляється компанією Morgan Stanley Capital International Perspective, є World
Index. Він поряд із країнами, акції компаній яких входять до EAFE Index,
охоплює також фондові ринки США, Канади та золотодобувну промисловість
ПАР.

Порівняно нові міжнародні індекси акцій такі: FTW Index (The Financial Times
World Index), розроблений Інститутом актуаріїв Великої Британії разом з такими
брокерськими фірмами, як Goldman Sachs та Wood Мас Kenzie; Global Index,
розроблений First Boston Corporation спільно з журналом Euromoney; SB– RGE
Index (Salomon Brothers – Russel Global Equity Index), який розраховується
брокерськими фірмами Salomon Brothers та Frank Russel [11].

Найновішим є DJGT Index (Dow Jones Global Titans Index), започаткований у

1999 p. американською інформаційною службою Dow Jones і який розраховується
на базі 50 компаній восьми найбільших фондових ринків світу – США, Великої
Британії, Франції, Японії, Німеччини, Італії, Швейцарії та Нідерландів.

Кожний з цих індексів або базується на зваженому за вартістю портфелі акцій

кожної конкретної країни (ринкова капіталізація), або є зваженим щодо ВВП.
Практично всі акції, що входять до бази міжнародних індексів, можуть бути
придбані іноземними інвесторами. Тому ці індекси використовуються при
оцінюванні ефективності управління міжнародними портфелями і застосовуються
більшістю інституціональних інвесторів, наприклад пенсійними фондами США
при інвестуванні в іноземні акції.
 10
Крім того, міжнародними інституціями розраховуються регіональні індекси та
індекси для зростаючих ринків (emerging markets). Так, Morgan Stanley Capital
International публікує три регіональні індекси – для Азії, Латинської Америки,
Європи та Середнього Сходу, а також два сукупні індекси для зростаючих ринків
– MSCI Global та MSCI Free. Призначення індексів Morgan Stanley – показати
еволюцію нових ринків акцій. Здобув популярність також аналогічний індекс для
зростаючих ринків, що розробляється ING-Barings на основі найбільш ліквідних
акцій нових ринків, – ВЕМІ (Barings Emerging Market Index) [12].

З березня 1998 р. Bank of New York почав розраховувати перший індекс

американських депозитарних розписок, якими торгують на фондовому ринку
США. Цей індекс обчислюється в режимі реального часу на основі даних про 431
компанію з 36 країн світу, загальна капіталізація яких становить понад 3,1 трлн
дол. США. Як доповнення до цього індексу Bank of New York розробляє також
зведений індекс АДР та чотири регіональні індекси: європейський, азійський,
латиноамериканський, а також індекс для ринків, що розвиваються. Крім того,
Bank of New York планує розраховувати окремий індекс глобальних депозитарних
розписок, які входять до лістингу європейських фондових бірж, зокрема Лондона,
Люксембурга та Берліна. Призначення індексів депозитарних розписок – надати
можливість інвесторам відстежувати динаміку їхнього портфеля, не витрачаючи
часу на порівняння операцій у різних валютах і на різних ринках

Наведені міжнародні фондові індекси використовуються міжнародними

інвесторами як показники ефективності функціонування міжнародного ринку
акцій та його окремих сегментів. Крім того, міжнародні фондові індекси
застосовуються для визначення ефективності управління інвестиційним
портфелем на основі порівняння його дохідності з дохідністю ринку акцій
(фондового індексу), дослідження і прогнозування кон'юнктури як окремих
сегментів міжнародного ринку акцій, так і ринку в цілому, для аналізу факторів,
що впливають на динаміку цін акцій, та визначення ризикованості певних цінних
паперів тощо. Міжнародні фондові індекси є також найкращою основою для
інструментів хеджування ризиків міжнародного ринку [13].
 11
Національні (загально ринкові) фондові індекси відображають кон'юнктуру
національного ринку. Загальноринкові індекси мають портфелі, що охоплюють
від 75 до 95 % акцій найбільших компаній, якими торгують на ринку. Наприклад,
стан американської економіки можна оцінювати за допомогою декількох індексів
з портфелями різного розміру:

 – Standard & Poor's Composite 500 Index, до складу якого входять 400
індустріальних, 20 транспортних, 40 комунальних та 40 фінансових
компаній. Охоплює приблизно 80 % загальної ка- піталізації компаній, які
торгують на Нью-Йоркській фондовій біржі;
 – Russell 3000 Index відображає динаміку акцій 3000 найбільших за
ринковою капіталізацією американських компаній, на які припадає близько
98 % вартості всього американського ринку акцій;
 – AMEX Composite – зважений за ринковою капіталізацією індекс всіх
акцій Американської фондової біржі (American Stock Exchange);
 – NYSE Composite – зважений за ринковою капіталізацією індекс всіх
акцій, що торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Основним національним фондовим індексом японського ринку є TSE-1100 –

індекс Токійської фондової біржі з портфелем розміром у 1100 видів акцій.

Національний фондовий індекс Франції – САС General. САС General

розраховується за акціями 250 емітентів Паризької фондової біржі.

У Німеччині стан національної економіки оцінюється за допомогою фондового

індексу DAX 30, який розраховується для ЗО найбільш ліквідних акцій (на основі
торгової статистики за З останні роки) на Франкфуртській біржі.

Національним фондовим індексом Японії вважається Nikkei 225, Гонконгу –

індекс Hang Seng, Сінгапуру – Straits Times Index.

Секторні індекси відображають стан певного сегмента фондового ринку (акцій,

облігацій, похідних фінансових інструментів тощо). Наприклад, NASDAQ 100 –
 12
індекс 100 найбільших компаній нефінансового сектору на біржі
NASDAQ, NASDAQ Composite – індекс позабіржового ринку, який щоденно
публікується Національною асоціацією фондових дилерів та охоплює близько
3500 акцій, які торгуються у ринковій системі Nasdaq (Nasdaq Market System).
Індекс Standard & Poor's 100 аналогічний до S&P 500, але охоплює тільки 100
акцій, на які існують опціонні контракти на Чиказькій біржі опціонов. ОЕХ –
назва опціону на даний індекс, який вважається одним із найпопулярніших та
ліквідних опціонів.

Прикладом секторних індексів є індекси нових акцій, які вийшли на ринок

протягом двох останніх років. До таких індексів належить індекс Блумберга ВІРО
(Bloomberg IPO).

Галузеві (субсекторні) фондові індекси відображають поведінку цінних паперів у

певній галузі економіки (промисловість, банки, транспорт, комунальне
господарство та ін.). Зіставлення динаміки різних індексів дає можливість зробити
висновки стосовно найбільш (найменш) успішних галузей економіки.

Індекси блакитних фішок відображають поведінку зміни цін на акції невеликої

кількості найбільших компаній, обсяг торгівлі якими становить левову частку
того чи іншого ринку.

Портфелі індексів блакитних фішок включають акції найбільших і

найпопулярніших компаній. Такі компанії є стабільними, фінансово стійкими і
мають достатньо можливостей для виконання фінансових зобов'язань і виплати
дивідендів як у сприятливих, так і в несприятливих економічних умовах. До
індексів блакитних фішок можна віднести:

 – індустріальний індекс Доу-Джонса DJIA (Dow Johns Industrial Average),

який об'єднує найбільші компанії США, розмір портфеля цього індексу –
ЗО видів акцій;
 – індекс лондонської фондової біржі FTSE-100 (Financial Times Stock
Exchange) з портфелем розміром у 100 видів акцій;
 13
 – французький фондовий індекс САС-40 (Compagnie des Agents de Cheange)
з портфелем, що об'єднує 40 видів акцій;
 – німецький фондовий індекс DAX-30 (Deutscher Aktienindex) з портфелем,
який складається з 30 найбільш ліквідних акцій (на основі торгової
статистики за три останні роки) на Франкфуртській біржі.

Найбільш поширені у різних країнах національні (загально- ринкові) та галузеві

фондові індекси.

Зауважимо, що недоліком фондових індексів є те, що вони відображають лише

кількісні зміни в ринкових цінах акцій, а не причини, які викликали ці зміни.

Розраховуються та оприлюднюються фондові індекси різними організаціями,

найчастіше рейтинговими агентствами або інформаційними компаніями.
 14

Задачі
Задача 5.
Підприємство «Мальва» придбало акції підприємства «А-сервіс» (240 000 шт. за
номінальною вартістю 10 грн. кожна). Фінансова інвестиція здійснена в обмін на
товари, справедлива вартість яких дорівнює 2 000 тис. грн. Який розмір доходу
буде списано на збільшення в майбутньому фінансового результату?
Розв’язок:
Сума ПДВ на товари, які обміняли на акції підприємство «Мальва»:
2 000*0,2 = 400 000 грн.
Розмір доходу, який буде списано на збільшення в майбутньому фін. результату:
240 000*10 – 400 000 = 2 000 000 грн.
Відповідь: розмір доходу, який буде списано на збільшення в майбутньому
фінансового результату становитиме 2 млн. грн.
Задача 13.
Акціонерний комерційний банк "Імплексбанк" на акції номіналом 1 тис. грн.,
курсова вартість яких на початку року становила 2 тис. грн., виплачував
дивіденди щокварталу за ставками 13, 16, 20 і 26 % річних відповідно. Курс
долара на початку 2014 року складав 8,3 грн., а в кінці кожного наступного
кварталу - 10,2; 12,6; 14,5 і 14,7 грн. відповідно. Визначити прибутковість за
рівнем дивіденду акцій, куплених на початку року.
Розв’язок:
Розмір дивіденду за акціями:
-за I квартал: 0,25*0,13*1000 = 325 грн.
-за II квартал: 0,25*0,16*1000 = 400 грн.
-за III квартал: 0,25*0,2*1000 = 500 грн.
-за IV квартал: 0,25*0,26*1000 = 650 грн.
Сума дивідендів за рік:
325+400+500+650 = 1 875 грн.
Прибутковість за рівнем дивіденду акцій:
 15
Ie = 1 875/2 000 = 0,9375 або 93,75%
Відповідь: прибутковість за рівнем дивіденду акцій становить 93,75%.
Висновок
Під час виконання даної контрольної роботи відповідно до заданого
варіанту було розкрито два теоретичних питання, а саме поняття та порядок
визначення ризикованістю цінних паперів і призначення фондових індексів.
Також було розв’язано дві задачі з курсу міжнародного інвестування у яких було
знайдено розмір доходу, який буде списано на збільшення в майбутньому
фінансового результату, який становить 2 млн. грн. Також було розраховано
прибутковість за рівнем дивіденду акцій, яка склала 93%.
Отже, під час виконання даної роботи було закріплено теоретичні знання, а
також практичні навички з виконання задач з курсу міжнародного інвестування.
 16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Міжнародна інвестиційна діяльність: навчальний посібник
[Електронний ресурс] / А.О. Задоя. – Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля,
2018. – 122 с.
2. Фондовий ринок: Підручник. В 2-х кн. – Кн. 1. Затверджено МОН / За
ред. В.Д. Базилевича. – К., 2015. – 621 с.
3. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / Д.Г. Лук’яненко,
Б.В. Губський, О.М. Мозковий та ін.; за ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г.
Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2016. – 387с.
4. Адамик В. В. Міжнародна інвестиційна та інноваційна діяльність:
теоретичні та прикладні аспекти [Текст] : навч. посіб. / В. В. Адамик ; Нац. ун-т
"Львів. політехніка". - Тернопіль ; Львів : Крок, 2017. - 238 с.
5. Підручник: Інвестиції: [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://uchebnik.biz/book/660-investicii/12-osnovnye-principy formirovaniya-
investicionnogo-portfelya.html
6. Міжнародне інвестування: методичні вказівки до виконання
контрольних робіт для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» усіх форм
навчання / Укл. Ю.Б. Малиновська, Н.Я. Петришин. – Львів: НУ «Львівська
політехніка», ІНЕМ, каф. ЗМД, 2018. – 34 с.
7. Бєгун К.А. Фондові індекси у фінансовому менеджменті: сутність,
призначення функції / К.А. Бєгун // Формування ринкової економіки : наук. зб. ;
відп. ред. О.О. Бєляєв. – К., 2016. – Вип. – 21. – С. 491–499.
8. Нескородєва І. І. Фондові індекси та їх функціональне призначення / І.
І. Нескородєва // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. – 2017.
– Т. 2, вип. 217. – С. 434 – 441.
9. Нескородєва І. І. Індекси як індикатори фондового ринку України / І.
І. Нескородєва // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія економічна. – 2015. – №
668.– С. 194 – 198.
10. Фінансовий менеджмент банку [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://library.if.ua/book/92/6391.html
 17
11. Міжнародна інвестиційна діяльність [Електронний ресурс] – Режим
доступу:
https://shron1.chtyvo.org.ua/Zadoia_Anatolii/Mizhnarodna_investytsiina_diialnist.pdf
12. Рязанова Н. С. Фінансовий ринок як економічна категорія: її
характерні риси, суспільне призначення та функції у сучасному інформаційному
суспільстві / Н. С. Рязанова // Проблеми економіки. – 2019. – № 1. – С. 299 – 312.
13. Фондові індекси: види та методи їхнього розрахунку [Електронний
ресурс] // Інвестопедія. – 2020. – Режим доступу до ресурсу:
https://ffin.ua/blog/articles/investopediia/post/fondovi-indeksy-vydy-ta-metody-
yikhnoho-rozrakhunku.
14. Міжнародне інвестування: конспект лекцій для студентів
спеціальності 073 «Менеджмент» усіх форм навчання / Укл. Ю.Б. Малиновська,
Н.Я. Петришин, Ю.В. Малиновський – Львів: НУ «Львівська політехніка», ІНЕМ,
каф. ЗМД, 2018. – 255 с.
15. Луців Б.Л., Кравчук І.С., Сас Б.Б. Інвестування: Підручник. ñ
Тернопіль: Економічна думка, 2014. ñ 544 с