МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ ****

Факультет ****
Кафедра ****

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «****»

на тему:

ВАЛЮТНІ СПЕКУЛЯЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВАЛЮТНИЙ КУРС

Студента(ки) ** курсу групи ___________

спеціальності
_____________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _____________________________
_____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Оцінка:
Національна шкала ____________________
Кількість балів: _____
ECTS _____

м. *** – 2022 р.
 2

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3
1. Спекулятивні операції на валютному ринку України……………………....…
5
2. Вплив спекуляцій на валютний
курс…………………………………………..11
3. Основні методи впливу НБУ на курс валют………………………………….15
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...…20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..22
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..……24
 3

ВСТУП

Фінансовий ринок являє собою складну і багатокомпонентну система, яка

дає поштовх розвитку економіки. Саме тому очевидно, що дослідження його
складових виступає не менш важливим, ніж дослідження інших економічних
систем і їх регулювання. Валютний ринок, в свою чергу, один із найбільш
важливих ринків.
Ефективність національної економіки залежить не тільки від результатів її
внутрішньої діяльності, а і від її участі у світових економічних відносинах, рівня
її інтеграції в світове господарство. Результати зовнішньоекономічної діяльності
кожної країни пов'язані із поняттями валюти, валютного ринку, валютних курсів і
валютної системи.
Спекуляції дають поштовх для розвитку валютного ринку, вони можуть як
стабілізувати його, так і розгойдати ринкові ціни валюти, це все залежить від
інформування спекулянтів. Саме тому тема валютних спекуляцій і їх вплив на
валютний курс актуальна та потребує проведення додаткових досліджень.
Розвиток валютного ринку України, основи його регулювання та проблеми
досліджували багато вітчизняних вчених, серед них можна виділити таких
науковців, як Щербань О.Д., Мозговий О.М. [14], Еш С. М. [9], Козакевич О.Р.,
Ісхакова О.М, Віблий П.І., Федак Б.А., Яременко А.О., Деркач Ю.Б, Багацька
В.В., Сусіденко Ю.В. Валютні дисбаланси та методи їх подолання вивчали
Корнєєв В.В., Шкварчук Л.О. [19], Дідур С. В. [7], Пахненко О.М. Також деякі
дослідження прямо стосуються теми спекуляцій, наприклад таких авторів, як
Биченко Д. О. [2], Божидарнік Н. В. [3], Божидарнік Т. В. [3], та інші.
Мета роботи: дослідження ролі валютних спекуляцій на валютному ринку
України, а також проведення оцінки їх впливу на валютний курс.
Для досягнення даної мети у роботі поставлено наступні завдання, а саме:
1) з’ясувати суть спекулятивних операцій на валютному ринку України;
 4

2) проаналізувати вплив спекуляцій на валютний курс;

3) визначити основні методи контроль на валютному ринку.
Об’єктом дослідження є валютні спекуляції на валютному ринку України.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти
здійснення валютних спекуляцій, та їх вплив на валютний курс.
Для досягнення цієї мети та завдань були використані такі наукові методи
дослідження: метод систематизації та узагальнення для визначення сутності
валютного ринку, та спекуляцій на ньому, методи порівняння для порівняльного
аналізу світового та місцевого досвіду, як а також при порівнянні результатів
розрахунків, методів логічного узагальнення для послідовності наукових
досліджень, емпіричних методів.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні законодавчі та нормативно-
правові акти, підручники, монографії, публікації вітчизняних учених у
періодичних виданнях, Інтернет - видання та інші публікації за проблематикою
даної роботи.
Контрольна робота виконана на 24 сторінках, містить 2 рисунки, 4 таблиці
та 2 додатки. Список використаних джерел складає 19 джерел.
 5

1. Спекулятивні операції на валютному ринку України

Важливою складовою фінансового ринку є валютний ринок. Існує багато

визначень даного поняття, основні з них представлені в таблиці 1.

Таблиця 1
Визначення поняття «валютний ринок»
Автор Визначення
Мозговий О., Валютний ринок в широкому розумінні — сфера економічних
Оболенська Т., відносин, що проявляються у здійсненні операцій із купівлі-продажу
Мусієць Т. іноземної валюти і розміщення тимчасово вільних валютних коштів,
а також операцій із інвестування валютного капіталу [14].
Ганзюк С. Валютний ринок – це механізм, з допомогою якого встановлюються
правові і економічні взаємовідносини між учасниками міжнародних
розрахунків із приводу валютних операцій, зовнішньої торгівлі,
надання фінансових послуг, здійснення інвестицій і інших видів
діяльності, що вимагають обміну та використання різних іноземних
валют [6, с. 44].
Арутюнян С., За своїм економічним змістом валютний ринок — це сектор
Добриніна Л. грошового ринку, на якому урівноважуються попит та пропозиція на
такий специфічний товар, як валюта. За своїм призначенням та
організаційною формою валютний ринок — це сукупність
спеціальних інститутів і механізмів, які в взаємодії забезпечують
можливість вільно продавати-купувати національну і іноземну
валюту на основі попиту і пропозиції [17, с. 197].
Козик В., У організаційному плані «валютний ринок» — це множина великих
Пайкова Л., комерційних банків і інших фінансових закладів, зв'язаних складною
Давнленко Н. мережею сучасних засобів зв'язку, з допомогою яких здійснюється
торгівля валютою та платіжними документами у іноземних валютах
[11].
*Джерело: побудовано автором на основі [14,6,17,11].

Отже, можемо зробити висновок, що валютний ринок являє собою

 6

комплексну економічну категорію, в основі якої операції відбуваються із таким

специфічним товаром, як валюта, а ціною на даний товар виступає валютний
курс.
Валютний ринок має ті ж особливості, що і звичайний ринок, а саме: попит і
пропозиція, об’єкти і суб’єкти, зв'язок і інфраструктуру. На валютному ринку
здійснюються операції з приводу купівлі і продажу іноземної валюти за
вітчизняну. Об’єктом валютного ринку є валюта. Предметом купівлі і продажу є
іноземна валюта інших держав, національні та іноземні цінності, колективні
валюти та інше.
Як уже було сказано раніше, ціною на валюту виступає валютний курс. Він
являє собою вартість грошової одиниці певної країни, яка виражена у грошових
одиницях іншої країни. Тобто, це співвідношення між грошовими одиницями
двох країн, яке застосовується при обміні валют [9, с. 230]. Валютний курс
виконує багато функцій (рис. 1).

Рис. 1. Основні функції валютного курсу [7]

На основі валютного курсу зіставляються цінові структури різних країн,

розвиток їх продуктивних сил, темпів економічного зростання, а також
 7

торговельного та платіжного балансів. Зниження курсу національної грошової

одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту і зростанню експорту, та
навпаки – зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту і
падіння експорту. Валютний курс є структурною ланкою механізму реалізації
міжнародної вартості товарів і послуг, адже через механізм валютних курсів
відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які здійснюють
зовнішньоекономічні зв’язки [6, с.42].
Механізм визначення курсу валюти називається котируванням валюти
(додаток А). Повне котирування включає визначення курсу купівлі і курсу
продажу. Різниця між даними курсами називається маржею (спредом) та вона має
покривати витрати банку на здійснення конверсійних операцій і забезпечувати
одержання прибутку. Маржа – це величина, на яку курс купівлі чи продажу
валюти клієнту відрізняється від міжбанківського курсу (премія чи дисконт) [17,
с.206].
На сьогодні конверсійні операції являються одним із головних джерел
прибутку банків. У деяких банках дохід від спекулятивних операцій становить
50% і більше від загального прибутку. В даному випадку отримання доходу
відбувається за рахунок сприятливої зміни курсу валют. Для отримання такого
роду прибутків необхідними є вміння якісного аналізу ринку та врахування всіх
факторів впливу на ціну.
Потрібно розрізняти таких учасників ринку як спекулянти і хеджери.
Хеджування – це дії учасників валютного ринку, що спрямовані на мінімізацію
втрат доходу від зміни курсу. А спекуляції – дії націлені на отримання доходу.
Спекуляція на валютному ринку — це торгівля на основі професійного
оцінювання руху ринкової ціни товару. Спекулянт розраховує отримати великий
прибуток від невеликих інвестицій на основі науково достовірного оцінювання
вартості валюти сьогодні і зміни її вартості у подальшому. Тут основним
чинником успіху є високий професіоналізм, а не везіння [15].
Спекулянти являють собою найбільш активних учасників міжнародного
ринку фінансів. Вплив спекулятивного сектору на ринок дуже значний, і це
 8

становить його характерну особливість. Також, варто відзначити наявність у

спекулятивному секторі не тільки професійних дилерів, а і приватних трейдерів,
що здійснюють операції із власними коштами.
Спекулянт купує чи продає активи щоб продати чи купити їх в майбутньому
за більш привабливою ціною. Своїми діями спекулянт, з одного боку, збільшує
ліквідність ринку, з іншого — бере на себе ризик зміни ціни.
Фінансові спекулятивні операції мають важливе значення, не тільки із
погляду швидкого отримання значного прибутку, а і щодо прискорення руху
капіталу, розширення фінансового ринку, вирівнювання ціни грошей на різних
його секторах [15].
Найбільш активними учасниками у валютних спекуляціях виступають
інвестиційні та комерційні банки, корпорації, торговельні інституції, страхові і
інші фонди, та індивідуальні інвестори. Ринок спекулятивних операцій дуже
великий, тому ні один гравець, ні навіть один уряд не мають можливості повністю
впливати на нього.

Таблиця 2
Схема послідовності прийняття рішення при спекулятивних операціях
№ Дія Значення
1 Фундаментальний Вивчає рух цін на макроекономічному рівні. Головна задача школи
аналіз фундаментального аналізу - формувати і передбачати нові тренди в
динаміці цін. Тобто, основне призначення фундаментального
аналізу - аналізування і прогнозування фундаментальних чинників
та їх впливу на трендову динаміку цін.
2 Технічний аналіз Являє собою вивчення минулих змін ціни з метою передбачення її
майбутніх змін. Ціна є найважливішим статистичним показником в
світі технічного аналізу, оскільки вона являє собою єдину точну
міра настроїв інвесторів, це збіг попиту і пропозиції. Технічний
аналіз базується на методах графічного дослідження і аналізу,
заснованого на математичних принципах. Грамотно проведений
технічний аналіз забезпечує своєчасний вхід і вихід з ринку, а
також дає змогу навіть невеличкий стартовий капітал швидко
перетворити у значну суму.
3 Прийняття Крім професійного володіння методами фундаментального та
власного рішення технічного аналізу, для успішної діяльності на фінансовому ринку
важливе значення має психологія прийняття рішення. Успішна
 9

робота на валютному ринку базується на трьох основних

елементах:
1) дієвий торговий метод;
2) адекватне управління ризиками;
3) психологічна стійкість.
*Джерело: побудовано автором на основі [3].
Головним завданням є визначення динаміки ринку у майбутньому на певну
перспективу - короткострокову, середньострокову та довгострокову. Основними
методами прогнозування зміни валютного курсу виступає фундаментальний та
технічний аналіз [3]. Схема логічної послідовності прийняття рішення
представлена на таблиці 2.
Серед особливостей спекуляцій можемо виділити наступні:
1. Регулярні спекуляції вимагають багато вільного часу. Без достатнього
часу для спекуляцій розраховувати на стабільний і регулярний заробіток складно.
2. Високе психологічне навантаження. Спекулянт за один місяць
здійснює більше кількох сотень угод та кілька відразу відкритих позицій. Все це
вимагає максимальної концентрації та оперативних дій за кожною угодою.
3. Високі вимоги до дисципліни. Чітке дотримання принципів торгової
системи зведе до мінімуму необдумані угоди в перспективі.
4. Нестабільність фінансового результату. У порівнянні з
довгостроковими інвестиціями середньомісячна дохідності спекуляцій
потенційно вища. Проте, ризик при здійсненні спекуляцій вищий порівняно з
інвестиціями.
Метою валютних спекуляцій є тривала підтримка довгої позиції у валюті,
курс якої має тенденцію до підвищення, або короткою у валюті - кандидата на
знецінення. При цьому найчастіше здійснюються цілеспрямований продаж
валюти, щоб створити атмосферу невпевненості та викликати масове скидання та
пониження її курсу, чи навпаки. У сучасній економіці спекуляція виконує функції
своєрідної страхової угоди. А спекулянти – це посередники між виробником
(власником, продавцем) товару і його покупцем [18].
 10

Валютних спекулянтів зазвичай не цікавить, чи відповідають курси

реальним співвідношенням купівельної спроможності грошей, чи можуть валюти
утриматися на рівні, що складеться у результаті цих угод. Валюта служить для
них таким же об'єктом ринкових торгів, як акції, метали, сировина. Тому
періодично виникає парадоксальне явище, коли перспективи посилення інфляції в
країні призводять не до зниження, а до підвищення курсу її валюти, оскільки для
зниження інфляції країна зазвичай вдається до підвищення процентних ставок
[12].
Серед інвестиційних стратегій спекулянтів можемо виділити дві головні
стратегії – керрі трейд (carrytrade) та використання моментуму. Стратегія керрі-
трейд вимагає від інвесторів уваги до відсоткових ставок задля прийняття рішень,
адже спекулянт приймає своє рішення в результаті оцінки процентних спредів за
різними валютними парами, і чим більша ця різниця, тим більший дохід буде
мати суб’єкт ринку.
Наступною стратегією, яка може використовуватися в разі бажання
отримати швидкий прибуток є моментум, чи так звана стратегія імпульсу. Вона
базується на запозиченні в валюті, що за останній час мала низьку дохідність, і
потім інвестуванні у валюті із високою дохідністю. Виходить, що спекулянти
працюють з мінливістю ринка, купують валютні пари, що мають короткострокову
тенденцію до зростання і продають коли зростання досягає свого піку [2].
 11

2. Вплив спекуляцій на валютний курс

Аналізуючи стан валютного ринку варто зазначити, що в останні роки в

Україні існує тенденції до девальвації гривні, у співвідношенні до інших валют.
Це зумовлено багатьма чинниками, зокрема нестабільною ситуацією через війну в
країні, наявність помилок в політичному житті, також негативний вплив
локдаунів у період пандемії на стан економіки України і валютного ринку.
Негативними наслідками цих подій є безробіття та втрата заощаджень серед
населення, банкрутство фірм, спад у сфері туризму, сфері громадського
харчування та готельного господарства, та в інших сферах господарської
діяльності. У свою чергу люди, що мали вільні кошти у гривнях виявляли
бажання поміняти на іншу валюту, пропозиція ставала нижчою за попит, і тому
відбувалось знецінення гривні. Також прослідковується певну сезонну тенденцію
– девальвацію гривні восени, через зростання попиту на іноземну валюту задля
фінансування імпорту. Такі процеси вимагають хеджування свої ризиків для
різних учасників ринку, що в свою чергу дає значний поштовх для поширення
спекуляцій на ринку [2, с.142].
Коливання валютного курсу безпосередньо впливає на співвідношення
експортних і імпортних цін, конкурентоспроможність і прибуток підприємств.
Різкі зміни валютного курсу посилюють нестабільність міжнародних
економічних, зокрема валютно-кредитних і фінансових відносин, провокують
негативні соціально-економічні наслідки, втрати одних і виграші інших країн [13,
 12

с.85].
Серед чинників, що безпосередньо впливають на валютний курс виділимо
обсяг ВВП, відсоткові ставки, характеристики платіжного балансу, пропозиція
грошей (рис. 2). Також не менш важливими факторами впливу можуть бути форс-
мажорні (стихійні лиха) чи політичні події. Дані чинники корегують попит і
пропозицію іноземної валюти, яка має постійну динаміку у часі [7, с.339].
Можемо виділити два часових аспекти впливу фундаментальних чинників
на валютний курс:
- довгостроковий вплив – сукупність даних фундаментальних чинників
впливає на стан національної економіки, а тому вказує на тренд зміни валютного
курсу впродовж місяців і років;
- короткостроковий - вплив опублікованого статистичного індикатора на
курс валюти, діючий протягом декількох годин чи хвилин [3].

Спекулятивні валютні операції і діяльність

Прискорення Стан платіжного
Різниця процентних
абовалютних
затримка
ставокбалансу
міжнародних
в різних країнах
платежів
ринків

І
н
ф
л
я
ц
і
я
Рисунок 2. Фактори впливу на валютний курс [5]
 13

Роб Хейвард поділяє вплив спекуляцій як стабілізуючий або

дестабілізуючий. Тобто поінформовані спекуляції можуть забезпечити певну
ліквідність і допоможуть встановити рівноважну ціну на ринку, але коли на ринку
переважають спекулянти без знань і інформації про ринок, то вони можуть
дестабілізувати валютний ринок. Через такі дії ринкова ціна відхиляється від
фундаментальної вартості валюти, і на цьому також можна отримати додатковий
прибуток при вчасному виході на ринок. На наявність спекуляцій також
впливають також поведінкові аспекти людей, тому що все залежить від настрою
суб’єктів валютного ринку, від їх очікувань та наявних прогнозів. Так як трейдер-
спекулянт завжди думає про свою вигоду, на нього впливають і страх, і бажання
вигоди, бажання буди кращим, вони діють інтуїтивно і заради збільшення свого
доходу беручи до уваги ризики, що можуть виникнути на ринку [2, с.143].
Спекулянти можуть бути гарантами запобігання виведенню матеріальних
цінностей за межі держави, забезпечують довгострокові та великі інвестиційні
вклади у розвиток проектів різного типу, та навіть впливають на політичну
стабільність на рівні країни і світу. Саме на основі їх діяльності формується
рівень інфляції, а значить і довіри народу до влади, відбувається підйом рівня
національного господарства, виробничих та торгових підприємств. Сучасні
спекулянти призводять інвесторів, допомагають збувати продукції та послуги,
роблять їх затребуваними [18].
Спекулятивні операції здійснюються на ринку спот і строковому ринку. На
ринку спот, коли спекулянт грає на підвищення курсу валюти, він купує її та
тримає на депозиті у банку із метою продати при підвищені курсу валют.
Прибуток спекулянта буде рівний різниці між первісним низьким курсом спот, за
яким він купував валюту, та більш високим теперішнім, за яким він продав
валюту.
Коли спекулянт зацікавлений у зниженні курсу валюти він бере позику у
іноземній валюті на певний термін, продає її за високим курсом, а отримані кошти
ставить на депозит у банку з метою отримання відсотків. Опісля закінчення
строку позики, якщо курс спот іноземної валюти знизився, спекулянт купує
 14

іноземну валюту за низьким курсом задля повернення позики. Прибуток

спекулянта при цьому рівний різниці між курсом спот при продажі та купівлі
іноземної валюти.
Більш поширеною є спекуляція на форвардному валютному ринку та
базується на припущенні про підвищення валютних курсів "спот" у майбутньому
в порівнянні із форвардним курсом. Для того щоб уникнути ризику помилки
відносно майбутнього курсу спот, професійний спекулянт валютою складає тисячі
форвардних валютних угод, і, якщо передбачення про загальний характер змін
валютних курсів будуть правильні, та це принесе йому прибуток.
Валютні спекуляції можуть також відбуватись і на валютних опціонах. В
цьому випадку можна чи використати опціон, чи дозволити строкові по ньому
сплинути, в залежності від того як буде вигідніше із врахуванням актуальної ціни.
При рості валютного курсу спот власник опціону зможе отримувати більший
прибуток. При зниженні - може використати до закінчення його строку. В цьому
випадку збитки обмежуються розміром втраченої премії.
Спекуляція на валютних курсах - одна із легальних форм валютного
бізнесу, проте вона часто погано впливає на грошово-кредитну сферу і економіку
в цілому. Спекуляція дестабілізує макроекономіку, коли спекулянти продають
валюту, курс якої низький, сподіваючись, що він впаде ще більше. У той же час
спекулятивні операції можуть стабілізувати макроекономіку, якщо спекулянти
будуть купувати валюту, коли її курс низький, розраховуючи на його зростання в
майбутньому [10].
Із спекулятивною метою можуть здійснюватися і арбітражні валютні
операції, тобто операції купівлі-продажу валюти із метою отримання прибутку.
Вони завжди є стабілізаційними, так як сприяють короткостроковому
вирівнюванню валютних курсів на різних валютних ринках. На валютному ринку,
де валюта має відносно низький курс, арбітражні операції збільшують попит на
неї, і курс валюти починає підвищуватися, а на ринку, де валюта має високий
курс, такі операції збільшують її пропозицію, і курс знижується.
 15

Розрізняють також відсотковий арбітраж, він пов’язаний із операціями на

ринку капіталів. В основі відсоткового арбітражу - прагнення економічних
суб'єктів вкласти наявну суму грошей у валюту, яка приносить найбільший
прибуток. Відсотковий арбітраж базується на використанні банками різниці між
відсотковими ставками на різних ринках. Власник валюти хоче одержати вищий
прибуток, ніж який він мав би отримати, вкладаючи її безпосередньо без обміну
на іншу валюту. Відсотковий арбітраж полягає в отриманні позики на іноземному
ринку капіталів, де відсоткові ставки нижчі, та розміщення еквівалента
запозичень іноземної валюти на національному ринку капіталу, де відсоткова
ставка вища. Ризики від зміни валютних курсів можуть бути знижені методом
укладання форвардних контрактів на обмін валюти на строк дії позики чи
депозиту [10].

3. Основні методи впливу НБУ на курс валют

Ефективна діяльність валютного ринку багато в чому залежить від системи

його регулювання. Валютне регулювання являє собою діяльність держави і
уповноважених нею органів, яка спрямована на регламентування міжнародних
розрахунків та порядок здійснення операцій із валютними цінностями [9, с.240].
Завдання, які виконує валютне регулювання та контроль представлені на табл. 3.

Таблиця 3
Основні завдання валютного регулювання та контролю
№ Завдання
1. Організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня
конвертованості національної грошової одиниці
2. Регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних
інструментів, регламентація поточних опера- цій платіжного балансу
3. Організація внутрішнього валютного ринку
4. Регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями
5. Регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних
 16

інвестицій
6. Встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон
валютних цінностей
7. Забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний
валютний ринок
*Джерело: побудовано автором на основі [6, с.46]

Суб’єкти валютного контролю:

1) НБУ - головний орган валютного контролю, що здійснює контроль за
виконанням правил регулювання валютних операцій на території України і
забезпечує виконання уповноваженими банками функцій стосовно здійснення
валютного контролю;
2) уповноважені банки, фінансові установи і національний оператор
поштового зв'язку, що отримали від НБУ генеральні ліцензії на проведення
валютних операцій, та забезпечують контроль за валютними операціями;
3) адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації України - здійснює контроль за додержанням правил поштових
переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України;
4) Міністерство доходів і зборів України - здійснює контроль за
додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон
України та здійснює фінансовий контроль за валютними операціями на території
України [19, с.144].
Валютне регулювання в Україні здійснюється на основі Декрету Кабінету
Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» і інших
законодавчих актів. Ним визначено режим здійснення валютних операцій на
території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження
державних органів і функції баків та інших кредитно-фінансових установ України
в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних
відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за
порушення валютного законодавства [17, с.212].
 17

Ринкове регулювання валютного ринку здійснюється на основі закону

вартості та закону попиту і пропозиції та застосовується при умовах економічної
стабільності.
Уряд може впливати на обмінний курс валют купуючи та продаючи великі
партії іноземної валюти, проводячи економічну політику, що впливає на зміну
попиту та пропозиції національної валюти, та укладаючи міжнародні договори,
які мають відношення до обмінних курсів [10].
Масштаби валютної спекуляції зростають при встановленні економічно
необґрунтованих офіційних курсів чи спеціальних валютних курсів. З метою
обмеження валютної спекуляції центральні банки установлюють комерційним
банкам ліміти на відкриту валютну позицію чи на окремі валюти [8].
Нестабільна динаміка валютного курсу і вільний рух фінансового капіталу
між країнами актуалізують питання валютних ризиків і необхідності їх
управління. Одним із найбільш популярних і ефективних методів управління
валютним ризиком є хеджування шляхом використання похідних фінансових
інструментів. Міжнародний досвід свідчить про стабільно високий попит на
операції із цими інструментами [1, с.259].
Встановлення режиму валютного курсу є одним із інструментів валютної
політики держави, яка визначає спосіб керування курсу валюти в співвідношенні
до курсу інших держав і міжнародного валютного ринку. За класифікацією МВФ,
даний режим поділяється на три основні групи: плаваючий, гнучкий та
фіксований.
В міжнародній практиці найбільш застосованими є плаваючий і фіксований
режими. Плаваючий курс передбачає залежність курсу валюти від ринку, тоді як
фіксований – закріплення курсу однієї валюти в співвідношенні до іншої чи до
валютного кошику.
Кожний режим валютного курсу має свої переваги і недоліки. Плаваючий
валютний курс при підвищенні попиту на іноземну валюту призводить до
знецінення національної валюти, що зрештою стимулює експорт і надходження
іноземної валюти на ринок. Завдяки девальвації національної валюти валютний
 18

ринок і платіжний баланс країни урівноважуються самостійно, без втручання

спеціальних регулятивних органів. Для підтримання плаваючого режиму
валютного курсу не потрібно накопичувати значні золотовалютні резерви, як
наслідок – зникає потреба центральним банкам фокусуватися на підтримання
стабільного курсу, тому вони можуть сконцентрувати свої зусилля на стабілізації
національних грошей і стимулювати економічне зростання. Проте останні
дослідження показують, що країни, що використовують механізм плаваючого
валютного курсу, не можуть бути повністю впевнені у захисті національної
економіки від зовнішніх фінансових впливів.
Головна перевага фіксованого режиму - підтримання курсу валюти на
певному рівні тривалий час. Це позитивно впливає на розвиток національного
виробництва і зовнішньої торгівлі. Завдяки використанню фіксованого валютного
курсу стримується нарощування пропозиції грошей, зменшується амплітуда
коливання курсу валюти, що обмежує валютні спекуляції. Але фіксований режим
послаблює ринковий механізм стабілізації кон’юнктури валютного ринку,
втрачаються золотовалютні резерви і деформується зовнішньоторговельна
діяльність [4].
Національний банк України в своїй курсовій політиці використовує
загальновизнані методи валютного регулювання, такі як валютні інтервенції,
дисконтну політику та валютні обмеження.
Валютна інтервенція — значний разовий цілеспрямований вплив НБУ на
валютний ринок та валютний курс, який здійснюється шляхом продажу чи
закупівлі великих партій іноземної валюти. Валютна інтервенція здійснюється для
регулювання курсу іноземних валют шляхом купівлі, продажу чи обміну
іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку. При купівлі валюти
національний банк випускає в обіг гривню, при продажі валюти — вилучає з обігу
[16].
Проаналізуємо обсяг валютних інтервенцій НБУ за 2018-2022рр. (табл.4)
(Додаток Б). Як ми бачимо, у 2022 році валютні інтервенції НБУ значно
 19

збільшились в обсязі порівняно з минулими роками. Це пояснюється політичною

ситуацією в країні.

Таблиця 4
Обсяги валютних інтервенцій НБУ за роками (млн. дол. США)
Сальдо
Рік Продаж Купівля
(продаж − купівля)
2018 1801,82 3173,78 -1371.96
2019 529,23 8462,60 -7933.37
2020 3891,00 4929,00 -1038.00
2021 1275,70 3690,70 -2415.00
2022 21918,31 3179,21 18739.10
*Джерело: [16]

Часто валютна інтервенція використовується для підтримки курсу валюти

на зниженому рівні, для здійснення валютного демпінгу – знецінення
національної валюти з метою масового експорту товарів за цінами, нижчими за
світові. Валютний демпінг - засіб боротьби за ринки збуту, головною умовою
якого є зниження курсу валюти в більших розмірах, ніж падіння її купівельної
спроможності на внутрішньому ринку [6].
Дисконтна політика полягає у підвищенні чи зниженні дисконтної ставки
Центрального емісійного банку щоб вплинути на рух зарубіжних
короткострокових капіталів. Підвищенням дисконтної ставки в періоди
погіршення стану платіжного балансу НБУ сприяє притоку капіталів з країн, де
дисконтна ставка нижча, а значить покращенню стану платіжного балансу. Цей
спосіб ефективний лише за умови, якщо рух капіталів між країнами зумовлений
пошуками більш прибуткового їх розміщення, а не невпевненістю в збереженні
капіталів в країні. Тому підвищення дисконтної ставки не завжди ефективний
метод, так як призводить до подорожчання кредиту в країні.
Методами валютного регулювання також є девальвація і ревальвація –
зниження і підвищення падаючого валютного курсу. Причинами їх є
 20

неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю

грошових одиниць. В сучасних умовах девальвація і ревальвація не є засобами
стабілізації валютного курсу, а лише методом приведення офіційного курсу в
тимчасову відповідність до дійсного.
Валютні обмеження – система нормативних правил, що встановлюються у
законодавчому і адміністративному порядку та спрямовані на обмеження
операцій із іноземною і національною валютою, золотом і іншими валютними
коштами на ринку та передбачають їх обов’язкову здачу казначейству. Валютні
обмеження здійснюються з метою врівноваження платіжного балансу,
регулювання курсу національної валюти і стримування відпливу офіційних
золотовалютних резервів.
В умовах валютних обмежень також часто практикується офіційне
встановлення декількох валютних курсів. Це використовується як один з засобів
стимулювання експорту і обмеження імпорту товарів, а також регулювання
надходжень та використання інвалюти за іншими каналами. Як відомо, занижений
курс національної валюти робить експорт товарів вигіднішим. Завищений курс
національної валюти позитивно впливає на імпорт товарів і негативно на їх
експорт [6].
ВИСНОВКИ

Отже, можемо зробити наступні висновки:

1. Валютний ринок являє собою комплексну економічну категорію, в
основі якої операції відбуваються із таким специфічним товаром, як валюта, а
ціною на даний товар виступає валютний курс.
2. Валютний курс є структурною ланкою механізму реалізації
міжнародної вартості товарів і послуг, адже через механізм валютних курсів
відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які здійснюють
зовнішньоекономічні зв’язки.
3. Спекуляція на валютному ринку — це торгівля на основі
професійного оцінювання руху ринкової ціни товару. Спекулянт розраховує
 21

отримати великий прибуток від невеликих інвестицій на основі науково

достовірного оцінювання вартості валюти сьогодні і зміни її вартості у
подальшому.
4. Найбільш активними учасниками у валютних спекуляціях виступають
інвестиційні та комерційні банки, корпорації, торговельні інституції, страхові і
інші фонди, та індивідуальні інвестори. Ринок спекулятивних операцій дуже
великий, тому ні один гравець, ні навіть один уряд не мають можливості повністю
впливати на нього.
5. Коливання валютного курсу безпосередньо впливає на
співвідношення експортних і імпортних цін, конкурентоспроможність і прибуток
підприємств. Різкі зміни валютного курсу посилюють нестабільність міжнародних
економічних, зокрема валютно-кредитних і фінансових відносин, провокують
негативні соціально-економічні наслідки, втрати одних і виграші інших країн.
6. Вплив спекуляцій може бути як стабілізуючий так і дестабілізуючий.
Тобто поінформовані спекуляції можуть забезпечити певну ліквідність і
допоможуть встановити рівноважну ціну на ринку, але коли на ринку
переважають спекулянти без знань і інформації про ринок, то вони можуть
дестабілізувати валютний ринок.
7. Валютні спекуляції можуть здійснюватися на ринку спот, строковому
ринку, форвардному ринку та на валютних опціонах.
8. Ринкове регулювання валютного ринку здійснюється на основі закону
вартості та закону попиту і пропозиції та застосовується при умовах економічної
стабільності.
9. Національний банк України в своїй курсовій політиці використовує
загальновизнані методи валютного регулювання, такі як валютні інтервенції,
дисконтну політику та валютні обмеження.
 22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Береславська О. І. Деривативи як інструменти хеджування валютного

ризику. Гроші, фінанси і кредит. 2021. №51. С. 255-260.
2. Биченко Д. О. Спекуляції на валютному ринку України. Вісник
СумДУ. 2021. №2. С. 140-146.
3. Божидарнік Н. В., Божидарнік Т. В. Валютні операції : підручник –
Київ: Центр учбової літератури, 2013. – 696 с.
4. Вороніна О. О. Вплив динаміки валютного курсу на
зовнішньоекономічні операції підприємств України. Ефективна економіка. 2021.
№8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/8_2021/87.pdf
 23

5. Врабіє Н. В. Чинники впливу на валютний курс. Збірник тез. URL:

https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6681/1/zbirnyk_tez_03_19_29.p
df
6. Ганзюк С.М. Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий ринок»
(Частина І) освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої
освіти зі спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» -
Кам’янське: ДДТУ, 2022 р. 64 с. URL.: https://www.dstu.dp.ua/Portal/Data/7/36/7-
36-kl73.pdf
7. Дідур С. В., Глухова В. І., Єлісєєва О. Є. Аналіз тенденцій коливання
валютного курсу в умовах кризи в Україні. Гроші, фінанси і кредит. 2016. №5. С.
338-343.
8. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В.
Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
9. Еш С. М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. — К.: Центр учбової
літератури, 2009. — 528 с.
10. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка: навч. посіб. - 2-ге вид. перероб.
та доп. / Ю. Г. Козак, Н. С. Логвінова, В.В. Ковалевський [та інш.]. – К.: Центр
навчальної літератури, 2008. - 1467 с.
11. Козик В.В., Пайкова Л.А., Давнленко Н.Б. Міжнародні економічні
відносини. Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. —
406 с.
12. Красавіна Л. Н. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові
відносини: підручник. - М.: Фінанси та статистика, 2005. - 576 с.
13. Малащук Д. В. Аналіз факторів формування валютного курсу.
Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2012. №6. С. 83-86.
14. О. М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць. Міжнародні
фінанси: навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 557 с.
15. Поняття спекулятивних операцій. URL:
https://library.if.ua/book/131/8723.html
 24

16. Результати валютних інтервенцій НБУ. URL:

https://index.minfin.com.ua/ua/banks/nbu/intervention/
17. Фінансовий ринок: Навч. посібник за заг.ред. Арутюнян С.С. /
Арутюнян С. С., Добриніна Л.В. та інші – К : Гуляєва В.М., 2018 – 484 с.
18. Цілі і види спекуляцій. URL: https://biznesua.com.ua/tsili-i-vidi-
spekulyatsiyi/
19. Шкварчук Л. О. Фінансовий ринок : навч. посіб. - К.: Знання, 2013. -
382 с.

ДОДАТКИ

Додаток А
Методи котирування валюти [6]
 25

Додаток Б
Відомості щодо валютних інтервенцій НБУ за місяцями [16]