ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................................5
Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку борошняних кондитерських
виробів…………………………………………………………………………………………….7
1.1. Аналіз світового виробництва печива....................................................................7
1.2. Аналіз світової торгівлі..........................................................................................11
1.3. Аналіз українського ринку борошняних кондитерських
виробів.............................................................................................................................12
1.4. Аналіз попиту та споживання товару, факторів, які визначають споживання
товару..............................................................................................................................14
1.5. Сегментація товарного ринку (світового та вітчизняного).............................14
1.6. Аналіз техніко-економічних параметрів виробу................................................16
Розділ 2.Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної
угоди................................................................................................................................19
2.1. Тарифне регулювання.............................................................................................19
2.2. Нетарифне регулювання.........................................................................................21
2.3. Митні процедури з даним товаром........................................................................25
2.4. Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до шоколаду при
зовнішньоторговельних операціях...............................................................................27
2.5. Особливості та умови транспортування...............................................................29
2.6. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та
оподаткування................................................................................................................31
Розділ 3. Зовнішньоекономічний контракт.................................................................33
Висновки.........................................................................................................................46
Список використаних джерел.......................................................................................48
 ВСТУП

Кондитерська промисловість належить до галузей, що динамічно

розвиваються не тільки в Україні, але й у всьому світі. Для неї характерною є
поява нових тенденцій та уподобань збоку споживачів, а також укрупнення й
удосконалення виробничих ліній та асортименту продукції збоку виробників.
Будь-який економічний розвиток неможливий без активізації інноваційної
діяльності, оновлення й модернізації виробничих засобів та розробки нової
конкурентоспроможної продукції, тому кондитерська галузь намагається не
відставати від цих процесів
Актуальність курсової полягає в тому, що збільшення обсягів міжнародної
торгівлі, пов’язане зі зростаючою відкритістю кордонів та глобалізацією світового
господарства, призвело до того, що в даній галузі з’явилися та активно
розвиваються потужні транснаціональні компанії, такі як Ferrero S.P.A.,
KraftFoodsInc. Lindt&Sprüngli, MarsInc., Nestlè SA. До числа таких підприємств
поступово почали входити і українські виробники, наприклад, компанії «Рошен»
та «Конті». Експортуючи свою продукцію в основному до країн-членів СНД, вони
поступово освоюються на світовому ринку. Таким чином, актуальність обраної
теми полягає в зростанні світового та українського ринку кондитерських виробів.
Вона також обумовлюється потребою в дослідженні законодавчого
регулювання щодо здійснення зовнішньоторговельних операцій. Трансформація
економіки України висуває нові вимоги до поведінки підприємств на ринку.
Однією з істотних особливостей господарської діяльності підприємств
кондитерської галузі нині є те, що в галузі відчувається постійне посилення
конкуренції. А відтак, що ринок кондитерських виробів перебуває у постійному
розвитку, підприємства мають оперативно вирішувати питання оцінки стратегії
своєї поведінки не тільки у перспективі, але й сьогодні, а також визначати ступінь
своєї стійкості на цьому ринку.
Метою курсової роботи є моделювання зовнішньоекономічної угоди на
експорт кондитерських виробів, а саме печива.

Відповідно до мети в роботі поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати світове виробництво борошняних кондитерских виробів, їх
провідні фірми-виробники та основні фактори, що впливають на їх виробництво.
2. Визначити особливості світового ринку кондитерських виробів, обсяги їх
експорту та імпорту і географічну структуру, провідні фірми експортери
кондитерської продукції.
3. Проаналізувати український ринок борошняних кондитерських виробів.
4. Здійснити аналіз попиту та споживання борошняних кондитерських виробів,
факторів, які визначають їх проживання.
5. Зробити сегментацію світового та вітчизняного ринку борошняних кондитерських
виробів.
6. Проаналізувати техніко-економічні параметри печива.
7. Дослідити ціни на дату продажу печива.
8. Вивчити систему регулювання експортно-імпортних операцій з печивом та
обґрунтувати економічні та організаційні можливості виконання угоди.
9. Розробити проект контракту на експорт печива з урахуванням особливостей умов
здійснення даної операції.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання щодо складання
зовнішньоекономічної угоди з експорту печива.
У процесі роботи було використано наступні методи дослідження:
– метод порівняння;
– аналітичний метод;
– економіко-статистичний;
– узагальнення та ін.
Інформаційна база дослідження включає:
– методичні рекомендації до виконання курсової роботи[1], наукові статті,
посібники, монографії, публікації;
– інтернет-ресурси;
– нормативно-правова база та ін.

РОЗДІЛ 1
АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ
БОРОШНЯНИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ
1.1. Аналіз світового виробництва печива

Низька вразливість кондитерської галузі до падіння доходів споживачів

пов’язана з психологічним ефектом кондитерської продукції (наприклад,
підвищене вживання солодощів у стресовому стані), що доведено світовими і
вітчизняними науковцями. Разом із тим галузь на сьогоднішній день є повністю
сформованою, високорозвиненою, має значний експортний потенціал і є
переважно прибутковою. Рівень обсягу виробництва кондитерських виробів у
загальному обсязі виробництва харчової продукції становить за підсумками 2015
року 3,93% [4]. Основні риси кондитерської галузі України, виділені нами на
основі праць науковців і експертів - дослідників кондитерського ринку [1,2,3,6],
такі:
1. Кондитерська продукція, згідно з класифікацією за видами економічної
діяльності, поділяється на три групи: виробництво хліба та хлібобулочних
виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок
нетривалого зберігання; виробництво сухарів і виробів, тортів і тістечок тривалого
зберігання; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів.
Динаміку обсягів виробництва та реалізації основних видів кондитерської
продукції за 2011-2016 рр. відображено в табл.1.1 [4].
Таблиця 1.1.
Динаміка виробництва основних видів кондитерської продукції за 2011-2016
роки [4]

Із табл. 1.1. випливає, що прирости обсягів виробництва протягом періоду,

що розглядається, були нерівномірними. В виробництві печива солодкого та
вафель спостерігалась позитивна динаміка до 2014 року. За всіма іншими видами
продукції галузі простежується стабільна спадна динаміка. В цілому за 2011- 2016
роки виробництво печива скоротилося на 32,2%, шоколаду та продуктів що
містять какао – на 48%, виробів цукрових, що не містять какао – 24,6%.
Максимальний спад виробництва за всіма групами товарів спостерігався в 2015 р.
У 2016 році негативна тенденція скорочення обсягів виробництва тривала.
Отже, робимо висновок, що політична і економічна кризи були головними
причинами зменшення обсягів виробництва кондитерської продукції, бо це
зменшення почалося у 2014 р. Також, серед причин падіння обсягів виробництва
можна назвати функціонування галузі в умовах жорсткої внутрішньої і зовнішньої
конкуренції, введенням захисних заходів країнами-імпортерами української
продукції.
2. Кондитерська галузь України значною мірою залежить від експорту. На
зовнішні ринки йде близько 30%. української кондитерської продукції. Українські
кондитери і виробники крохмалопродуктів забезпечують значний обсяг валютних
надходжень, експортуючи продукцію в більш ніж 50 країн світу [4]. Обсяг
імпорту солодощів є доволі незначним порівняно з обсягом експорту, частка
імпорту кондитерських виробів в Україну поступово знижується. Данні
Державного комітету статистики, свідчать про суттєві зміни у розмірах експорту
та імпорту кондитерської продукції в Україні. По-перше, спостерігається
зростання експорту в 2011-2013 роках та імпорту протягом 2011-2012 роках.
Це пов’язано з розвитком української кондитерської галузі та з розвитком
зовнішньої торгівлі України. Весь досліджуваний період експорт кондитерських
виробів переважає над імпортом у грошовому вираженні, тобто можна
констатувати, що кондитерська галузь є постачальником валютної виручки в
країну.
Однак, починаючи з 2014 року, розмір експорту став стрімко падати, а з
2013 року – імпорт. У цілому експорт кондитерської продукції за 6 років
скоротився на 427,7 млн. дол. (на 40,6%), а імпорт на 422,2 млн. дол. (55,2%) [4].
3. У 2014-2016 рр. суттєво змінилася географічна структура експорту
українських кондитерських виробів, що пов’язано зі значними змінами в
політичній ситуації, військовими діями, орієнтації України в європейський бік.
Якщо до 2013 р. основним партнером по експорту й імпорту українських
кондитерських виробів була Росія, то протягом наступних років відбулася
кардинальна зміна у структурі експорту та імпорту за країнами. За даними
Державного управління статистики, незважаючи на скорочення торгівлі з Росією,
частка експорту кондитерської продукції до країн СНД у 2016 р. становила
64,74% від загального експорту, частка імпорту - 12,87% [4]. Україна має
позитивне сальдо від торгівлі кондитерською продукцією з країнами СНД.
4. Ринок кондитерських виробів в Україні є висококонцентрованим. До 2014
р. більше 70% ринку було сконцентровано у дев’ятьох компаній: «РОШЕН»,
«КОНТІ», «АВК», «Бісквіт-Шоколад», «Житомирські ласощі», «Монделіс
Україна», «Полтава кондитер», «Світоч» [2]. У 2014 р. унаслідок військових дій на
сході України відбувся переділ ринку: зменшили частку участі компанії «КОНТІ»
і «АВК», значну експансію ринку здійснила компанія «РОШЕН», але тенденція до
олігополістичності ринку зберігається. 5. Кондитерське виробництво є
інтенсивно-сировинним через те, що частка матеріалів складає 60- 75% від
собівартості продукції [1]. Кондитерський сектор зазвичай використовує
вітчизняну сировину: борошно, цукор, молоко і вершкове масло. Тільки та
сировина, яка не виробляється в Україні, імпортуються, а саме: какао-боби,
горіхи, арахіс, екзотичні масла і суміші, такі як кокосове і арахісове масло тощо
[6]. Для відстеження впливу основних тенденцій ринку на результати діяльності
окремих його гравців в табл. 1.2 проаналізуємо динаміку чистого прибутку
найбільших підприємств галузі.
Оскільки сукупна частка обсягу реалізації даних підприємств становить більше
50% ринку, то аналіз результатів основних показників діяльності цих підприємств
може відобразити стан та основні тенденції розвитку галузі.

1.2. Аналіз світової торгівлі

Сектор кондитерської продукції, що включає цукристі вироби, шоколад,

горіхи і фрукти в шоколаді, вафлі, демонструє інтенсивну динаміку зростання,
збільшуючись з кожним днем. Зараз споживач, будь то досвідчений дорослий
чоловік або просто дитина, пред'являє до виробників кондитерських виробів дуже
жорсткі вимоги. В даний час, покупців, перш за все, цікавить якість солодощів, і
тільки потім їх вартість, привабливість і питання економії. Беручи це до уваги,
виробники постійно вдосконалюють технології виробництва, контроль якості,
тестування і розробку продукції, в спробі компенсувати наслідки жорсткої
конкуренції в поєднанні з необхідністю розширення присутності на ринку. Для
використання вигідних можливостей від освоєння нових торгових майданчиків,
деякі компанії переступили місцеві кордону і створили великі міжнародні
корпорації, які в даний час займають основну частку світового ринку
кондитерських виробів.
У 2008 і 2009 році світовий ринок кондитерських виробів, в тому числі
шоколадної продукції, продемонстрував досить мляве зростання. У категоріях
цукристих кондитерських виробів і жувальної гумки було відзначено відчутне
зниження продажів. Винятком став лише сегмент кондитерських виробів класу
преміум. Основною причиною ослаблення торгівлі став масштабний натиск
снекової продукції і безалкогольних напоїв, який в значній мірі підірвав частку
ринку кондитерських виробів. Зниженню продажів солодощів також сприяли
загальносвітові цільові програми по зниженню споживання нездорової їжі і
боротьба з дитячим ожирінням. Проте, в порівнянні з іншими групами
кондитерських виробів, ринок шоколадної продукції, особливо упакованої в
коробки, пережив рецесію відносно спокійно, показавши лише легкий спад.

1.3. Аналіз українського ринку борошняних кондитерських виробів

 Українці - визнані ласуни. За оцінками аналітиків наша країна входить в
десятку самих відданих любителів кондитерських виробів. В середньому за
рік українці з'їдають близько 15 кг кондитерки, а саме:
Більше 95% ринку займають товари вітчизняних компаній. Крім
того, кондитерська галузь становить цілих 15% всієї харчової індустрії країни. В
кондитерський бізнес України залучено понад 50 000 працівників, які трудяться
на восьми сотнях підприємств.
Українська сфера кондитерських виробів одна з найбільш модернізованих і
висококонкурентних, але зараз переживає далеко не кращі часи. За обсягом
відвантажень її успішно ділять між собою борошняні вироби і шоколад. Решта
представників категорії займають порівняно невелику частку.
Загальні риси українського ринку кондитерських виробів:
 постійний високий попит на продукцію;
 більшість продуктів однорідні;
 ціна формується за законами ринку, продавці не можуть сильно на неї
впливати;
 новим гравцям відносно легко увійти на ринок і вийти з нього;
 прозорість в ціновій і товарній політиці виробників.
Через економічну кризу (зростання курсу іноземних валют) і нестабільну
політичну ситуацію (експортна блокада Російської Федерації) українські
кондитери відчутно постраждали.
Ключові проблеми ринку в 2016 році:
 збільшення собівартості продукції;
 зниження загальної купівельної спроможності;
 падіння обсягів виробництва у всіх сегментах, крім виробів, що не
містять какао;
 серйозне скорочення споживання продуктів категорії «преміум»;
 гостра необхідність зміни технологій виробництва.
Досить цікава ситуація. Курс долара сильно вплинув на вартість імпортної
сировини для виробництва борошняних кондитерських виробів і
спровокував перехід споживачів на дешеві продукти: крекери, пряники, вафлі.
Виробляти дешеві продукти з дорогої сировини не вигідно. Тому зростання
попиту на солодощі бюджетного сегмента привів до зміни технології виробництва
деяких популярних виробів. Замість якісного імпортного сировини кондитери
почали використовувати вітчизняне, або недорогі субститути.
До борошняної кондитерки відносять солодкі висококалорійні продукти з
приємним смаком, які швидко засвоюються організмом. У їх складі присутні
більше 25% борошна і багато цукру. Крім того, солодощі містять яйця, жири,
хімічні розпушувачі і смакові добавки.
Умовно, борошняні кондитерські вироби можна поділити на кілька
продуктових груп:
 печиво, крекер, галети;
 рулети;
 вафлі;
 трубочки;
 кекси;
 торти;
 тістечка;
 пончики;
 пряникові вироби;
 східні солодощі.
Залежно від способу приготування і переваг споживачів, продукти можуть
мати начинку всередині і глазур зовні. Також допускається повне або часткове
покриття вироби шоколадом. Для діабетиків випускають борошняні вироби із
замінниками цукру.
Незважаючи на повільну динаміку зростання деяких сегментів, асортимент
ринку потихеньку розширюється. Крім примітивної випічки, яка раніше
домінувала в сегменті борошняних виробів, сьогодні на полицях магазинів можна
знайти все, що душі завгодно: від печива, кексів та рулетів до всіляких тортів і
тістечок. Особливо зростає популярність виробів з начинкою.
Український ринок кондитерських виробів поповнюється з трьох основних
джерел:
  великими підприємствами, представленими у всіх регіонах;
 локальними виробниками, відомими на невеликій території;
 малими партіями імпортних продуктів.
Внаслідок локальної війни на території України, економічної кризи і
закриття ринків деяких країн-сусідів, в секторі виробництва борошняних
кондитерських виробів відбулися серйозні перестановки.
За оцінками експертів, список найбільших гравців досліджуваного ринку
виглядає наступним чином:
 Roshen;
 Конті;
 АВК;
 Грона;
 Бісквіт-Шоколад;
 КФ Ярич;
 КФ Лагода.
Сумарно ці компанії утримують більше половини ринку кондитерки. У 2015
році компанія «Конті» опустилася на друге місце в рейтингу, а лідером стала
відома корпорація Roshen. Цьому посприяло розвиток власної мережі магазинів
по всій Україні, що зменшило витрати виробника на «полицю» в супермаркеті і
дозволило акумулювати аудиторію локальних клієнтів.
Тимчасово вибула з ринку борошняних кондитерських виробів компанія
«АВК», в зв'язку тим, що основні її виробничі потужності знаходилися в
Донецьку і Луганську - зоні проведення АТО. Через закриття двох заводів, був
повністю припинений випуск печива. Проте, вже на початку 2016 року компанії
вдалося перенести виробничу площадку в місто Дніпро і відновити велику
частину ліній. Поступово компанія повертає до ладу весь асортимент виробів.
Незважаючи на просідання в обсягах виробництва, вся трійця (Roshen, АВК,
Конті) входить в ТОП 100 світових виробників борошняних кондитерських
виробів. Виходячи з рейтингу авторитетного видання Candy Industry, позиції
українських кондитерів наступні:
 Roshen - 22 місце -оборот $ 800 млн.;
  Konti Group - 38 місце -оборот $ 473 млн.;
 «АВК» - 62 місце -оборот $ 269 млн.
Повертаючись до локального ринку, варто відзначити, що за останні роки
виробники влаштували справжню бійку у війні за споживача. Багатьом довелося
розширювати продуктові лінійки, особливо в бюджетному сегменті, і робити
акційні пропозиції. Особливо відзначилися в цьому плані «Бісквіт-Шоколад»,
«Грона» і КФ «Ярич». Остання, наприклад, за рахунок активного розширення
відхопила цілу чверть ринку простого печива.
Незважаючи на те, що більше 95% українського ринку борошняної
кондитерки займають вітчизняні товари, імпортна продукція теж користується
постійним попитом серед споживачів, а її частка потихеньку росте.
Найбільше українцям до душі польські, турецькі, німецькі та голландські
солодощі. Більшість експортерів - країни-сусіди. Тому їх товари радують не
тільки якістю, але і прийнятною ціною. Сумарно в 2016 році було імпортовано
більше 30 тис. Тон кондитерки.
За даними Державної фіскальної служби України, експорт борошняної
кондитерки за останніх три роки зменшився в грошовому вираженні, але виріс в
кількісному. Як ми вже згадували вище, це сталося через переорієнтації
виробників кондитерських виробів на бюджетний сегмент.
У 2016 році Україна поставила іноземним партнерам 77,5 тис. Тон
продукції, загальною вартістю 104,5 тис. Доларів. Що стосується географічної
структури експорту, найбільш відданими покупцями українських солодощів стали
Молдова, Казахстан, Туркменістан і Азербайджан. Раніше в цьому списку
фігурувала Росія, але з політичних причин цей ринок для українських кондитерів
закрився. Ще чотири роки тому, на РФ припадало до 40% експорту в цьому
сегменті.
Схожа ситуація була і з Білоруссю, яка ввела нові бар'єри нетарифного
регулювання та закрила доступ наших товарів на свій ринок. Зокрема, мова йде
про введеної в серпні 2015 року обов'язкової санітарно-гігієнічної експертизи
імпортної продукції, яку тепер повинні проходити всі українські товари.
Виробники борошняних кондитерських виробів оперативно відреагували і
перенаправили потоки продукції на ринки Європи. КФ «Ярич» організувала
поставки в Польщу, Чехію, Іспанію, Угорщину, і навіть США. «Бісквіт-шоколад»
також успішно освоїв американський ринок.
У 2016 році показник експорту в країни ЄС зріс у 8 разів.
Як показує статистика, в Україні купівлею продуктів, в тому числі
кондитерських, займаються переважно жінки. З них 40% - домогосподарки, не
мають постійного місця роботи. Вікова структура рівномірно розділена, і лише
категорія жінок 45-55 років трохи виділяється на загальному тлі і становить
близько 21%.
Специфіка споживання кондитерки в Україні відрізняється від європейської
чи американської, де вона стала продуктом щоденного споживання. У нас же
вафлі, тістечка і печиво -Швидше атрибут свята і купуються тоді, коли є вагомий
привід.
Українці досить консервативні у виборі солодощів і вважають за
краще залишатися вірними одному бренду. Головний критерій при покупці -
свіжість і якість. Ніхто не купить пересушена і затверділе вівсяне печиво, навіть
якщо воно буде в красивій упаковці.
Чоловіки купують борошняні кондитерські вироби для швидкого перекусу
на роботі, в дорозі або вдома перед сном. Вони вважають за краще просте галетне
або пісочне печиво, вафлі «Артек», пряники без начинки. Жінки, в свою чергу,
розглядають кондитерку як антистрес і джерело насолоди. Тому вони вважають за
краще вироби з начинкою, солодкої помадкою або глазур'ю.
Солодке - не предмет першої необхідності, часто кондитерські вироби
купують через сьогочасної примхи. Тому виробники намагаються розміщувати
точки продажів в місцях великого скупчення народу, а в великих мережевих
супермаркетах солодощі часто розміщені відразу в декількох місцях.
Незважаючи на пережиті кризи і ринкові потрясіння, можна сказати, що
український ринок борошняних кондитерських виробів прийшов до якоїсь точки
стабільності. Виробники звикли до нового положення речей і успішно
адаптувалися до обстановки.
Перша помітна тенденція ринку борошняних кондитерських виробів
- збільшення мінімальної планки вимог до якості продукції. Якщо в розпал кризи
вирішальним фактором була низька ціна виробів, то разом зі стабілізацією ринку
споживачі знову хочуть бачити тільки якісні інгредієнти в складі продуктів.
Ще одне нове віяння - переорієнтація на «здорову» продукцію. Споживачі
намагаються стежити за своєю фігурою і станом тіла, тому віддають перевагу
кондитерці, що містить натуральні злаки, фрукти, висівки.
Остання тенденція українського ринку борошняних кондитерських виробів
- переорієнтація на експорт. Особливо це характерно для продуктових груп
високого і преміум сегменту, попит на які на батьківщині відчутно просів в
останні роки. Експортні солодощі будуть володіти різноманітними смаками, в той
час як продукція для локального ринку буде залишатися консервативною і
стриманою.

1.4. Аналіз попиту та споживання товару, факторів, які визначають

споживання товару
Наша країна входить в десятку самих відданих любителів кондитерських
виробів. В середньому за рік українці з'їдають близько 15 кг кондитерки. Основне
споживання кондитерських виробів середнього та дорогого цінового сегменту
спостерігається в містах, що пов’язано з більш високим рівнем купівельної
спроможності. Було встановлено, що найбільшими споживачами кондитерської
продукції є міста з населенням понад 100 тис. жителів.
Кондитерська продукція є конкурентоспроможною і користується попитом
як на території України, так і за її межами. Основні споживачі кондитерських
виробів по Україні (області): Чернігівська, Київська, Сумська, Полтавська,
Рівненська та інші. Реалізація по Україні становить близько 53%. Решта продукції
експортується. Реалізація здійснюється через посередницькі організації (бази) –
близько 10%, безпосереднім роздрібним структурам – близько 20%, по прямим
контактам з покупцями – близько 70% (прямий збут).
З метою прискорення оборотності коштів ширше застосовуються
інтенсивний збут продукції, але часто є неефективним через неплатоспроможність
дрібних торгових підприємстві. Вплив цього фактора посилюється втратою
етичних норм бізнесу. Незалежно від пори року продукт купується в певних
обсягах, але є досить серйозні скачки перед новорічними святами.
 Таким чином, на даний момент можна виділити три основні групи
споживачів, які готові пред'явити платоспроможний попит на пропоновані їм
послуги:
– група споживачів з високим рівнем прибутковості і певними звичками;
– група споживачів із середнім рівнем прибутковості;
– група споживачів з нижче середнього рівнем прибутковості, яка може лише
частково задовольнити свою потребу.

1.5. Сегментація товарного ринку (світового та вітчизняного)

На сьогодні в Україні налічується безліч підприємств, що займаються

виробництвом кондитерських виробів. Не зважаючи на спад чи пік їх
виробництва, вони будь яким чином мають визначати сегмент свого ринку,
тобто взнати, на яку групу людей розраховані їхні товари. Сегментуванням
своїх ринків займаються майже всі компанії для того, щоб мати можливість
ефективніше реагувати на запити різних груп потенційних покупців,
збільшуючи тим самим прибутки.
Сегментування як ринкова стратегія виникла внаслідок посилення
конкуренції і передбачає концентрацію уваги на схожих потребах споживачів.
Стратегія сегментування вимагає більших витрат на її реалізацію, оскільки
потребує серйозних маркетингових досліджень ринку і розробки
маркетингових програм для кожного сегменту. Правильний вибір сегменту
обов’язково призведе до виграшу у конкурентній боротьбі серед інших
підприємств, що спеціалізуються на виготовленні кондитерських виробів, які
не один рік крокують поряд на споживчих ринках.
Розглянемо, яким чином ПрАТ «Конті» доцільно здійснювати
сегментування ринку.
Найголовнішими брендами ПрАТ «КОНТІ» є такі торгові марки: «Konti»,
«Bonjour» та «AMOUR».
Торгова марка «Konti» об'єднує понад 250 найменувань кондитерських
виробів, що виготовляються підприємством: цукерки, печиво, бісквіти, вафлі,
вафельні торти, шоколадні та вафельні батончики, крекер, карамель, зефір,
драже, а також сувенірні набори та новорічні подарунки.
 Солодощі від «Konti» завдяки майстерності кондитерів і унікальним
рецептурам відрізняються особливим смаком, який дарує нам позитивні емоції,
піднімає настрій і викликає посмішку.

ПрАТ «Конті» виробляє якісну продукцію за доступними цінами.

Продукція підприємства розрахована на широке коло споживачів незалежно від
їх віку, статі, соціального статусу та матеріального становища. Тобто, є
доступною для всіх споживачів, які полюбляють солодощі.
Відомо, що існують основні чотири принципи сегментування ринку −
географічний, демографічний, психографічний і поведінковий.
Географічний принцип сегментування ринку доцільно використовувати
при розміщенні нових виробництв, відкритті нових підприємств з метою
вивчення можливостей регіону (міста) споживати продукт, тобто ємності ринку,
попиту на продукцію. Проведення сегментування за цією ознакою було
доцільним у 2000 році, коли виробництво було розширене за рахунок придбання
Горлівської кондитерської фабрики, що спеціалізується на випуску різних видів
печива, а також у 2001 році, коли до складу підприємства увійшла Донецька
кондитерська фабрика.
Необхідність сегментування за географічним принципом була і в 2004
році, коли підприємство виходило на російський ринок за рахунок придбання
Курської кондитерської фабрики.
 В теперішній час, коли фабрика працює стабільно, актуальним постало
питання сегментування за демографічним принципом, адже вік покупців, їх
купівельна спроможність впливають на попит. І хоча продукцію купують всі
верстви населення, все ж підприємству необхідно знати, яка вікові група має
найбільшу питому вагу, щоб зосередитися на тій, що є найбільшою.
Сегментування за психографічним принципом дає можливість
поглибити уявлення виробників про свої цільові сегменти. Необхідно
звернути увагу на розподіл споживачів за такою змінної, як стиль життя.
Стиль життя споживачів впливає на їх переваги щодо якісної продукції, яка
може викликати позитивні емоції та враження. Наприклад, люди елітарного
стилю життя віддають перевагу продукції, яка коштує дорожче, але
відрізняється за якимись параметрами від тієї, що продається дешевше.
Наприклад, шоколадні набори від ПрАТ «Конті» мають вишуканий вигляд і
до сподоби тим споживачам, які хочуть зробити стильний подарунок.
При сегментування за поведінковим принципом доцільно звернути
увагу на такі змінні, як пошук вигоди та емоційне ставлення до товару. Щодо
пошуку вигоди, то споживач прагне від ПрАТ «Конті» отримати не тільки
грошовий виграш, але й високу якість, гарне оформлення та оригінальність.
Щодо емоційного ставлення до товару, то підприємству слід пам’ятати,
що на емоційну пам’ять сильний вплив чинить яскравість вражень.
Емоційна пам’ять працює за принципом: приємно - неприємно, сподобалося -
не сподобалося. Якщо людина не знаходить для себе нічого цікавого,
емоційно забарвленого, то в неї може і не виникнути бажання купити товар.
Тому ПрАТ «Конті» повинно зробити все, щоб споживачі запам’ятали його
товари або торгову марку і всі рішення щодо купівлі приймали на їх користь.
Вибираючи змінні для сегментування ринку, необхідно враховувати, що
використання однієї змінної застосовується вкрай рідко. Найчастіше
сегментування здійснюється за декількома змінними: двом, трьом. Це
дозволить підприємству більш точно виявити привабливий ринковий сегмент
з тим, щоб краще конкурентів задовольнити його потреби.
 1.6. Аналіз техніко-економічних параметрів виробу
У харчовій промисловості України створені сприятливі умови для
іноземних інвестицій, обсяги яких за останні 5 років зросли майже вдвічі. На
роз- виток галузі залучено майже 3 млрд. доларів США іноземних інвестицій,
що складає 18,4% від обсягу прямих іноземних інвестицій у промисловість
країни та майже 6% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в
економіку України.
За результатами проведеного аналізу техніко-економічних показників
розвитку харчової промисловості України можна стверджувати, що
промисловість потребує: забезпечення реальних заходів з енергоефективності
(перехід на альтернативні види палива, заміна обладнання на більш
енергоефективне, організація виробництва біопалива, переробка відходів на
біогаз, випуск додаткової продукції шляхом забезпечення глибини переробки),
гарантування високої якості продукції (удосконалення законодавства,
гармонізація стандартів, розробка та запровадження технічних регламентів,
реформа системи державного контролю за безпечністю та якістю продукції,
запровадження систем НАССР або аналогічних систем забезпечення безпеки
при виробництві харчових продуктів), виробництво органічної продукції
(розроблення необхідної нормативно-правової бази, організація виробництва та
збуту органічної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринку) і ефективне
державне регулювання (реформування системи державного контролю за цінами
шляхом відмови від прямого регулювання цін на продовольчі товари на користь
захисту економічної конкуренції, непрямого регулювання ринку, у тому числі
шляхом формування державного продовольчого резерву та своєчасного
здійснення товарних інтервенцій, та впровадження системи надання адресної
допомоги незахищеним верствам населення, здійснення зваженої політики
щодо оподаткування, встановлення тарифів на перевезення, приватизація
державних підприємств тощо). Крім того, що для зростання обсягів
виробництва харчової продукції, необхідно: 1) здійснити заходи щодо
реконструкції та технічного переозброєння основних засобів та поліпшення на
цій основі асортименту і якості продукції; 2) розробити відповідний фінансово-
кредитний механізм функціонування підприємств харчової промисловості; 3)
створити сприятливі умови для підприємництва, удосконалення взаємовідносин
з сільськогосподарськими товаровиробниками та розвитку агропромислової
інтеграції.
У процесі реструктуризації підгалузей харчової промисловості доцільно
поступово удосконалювати розміщення підприємств для формування
спеціалізованих зон виробництва і переробки основних видів сировини.
Україна може бути продовольче незалежною по життєво важливих продуктах
харчування, для виробництва яких у неї є достатній природно-економічний
потенціал.

Рис 1.1 Структурно-логічна схема використання результатів аналізу техніко-

економічних показників розвитку харчової промисловості України.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” (зі

змінами) Мінагрополітики передбачені видатки в обсязі 1615,4 млн гривень.
Станом на 29.04.2016 Державною казначейською службою України виконавцям
бюджетних програм згідно помісячного розпису асигнувань загального фонду
Державного бюджету України спрямовано всього – 235,5 млн гривень. Законом
України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” Мінагрополітики
передбачені видатки в обсязі 1524,6 млн грн, з них на підтримку розвитку
підприємств АПК – 1424,6 млн грн (93,0 % від загального обсягу). Станом на
29.04.2016 Державною казначейською службою України спрямовано
Аграрному фонду України – 11,8 млн грн, в тому числі за КПКВК: 2801250
«Витрати Аграрного фонду, пов’язані з комплексом заходів із зберігання,
перевезення, переробки та експортом об’єктів державного цінового
регулювання державного інтервенційного фонду» – 11,7 млн грн; 2801560
«Формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду, а також
закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських
товаровиробників» - 0,1 млн гривень [6]. Однак у сучасних умовах, через
обмеженість фінансових засобів, можна використати тільки ті фактори
зростання виробництва, які не вимагають додаткових інвестицій, зокрема –
здійснення інституціональних перетворень, удосконалення фінансово-
кредитної системи, оптимальне поєднання ринкових регуляторів, посилення
державного впливу на всі сфери діяльності.
Таким чином, проведення аналізу техніко-економічних показників
розвитку харчової промисловості України дозволяє визначити перспективи
розвитку та обґрунтувати заходи щодо державного регулювання якості
харчових продуктів.
 РОЗДІЛ 2

ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ

2.1. Тарифне регулювання

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою великого кола

засобів, кількість яких постійно зростає [32].
Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні
тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів.
Митний тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних
ставок, які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах,
тобто мита.
ГАТТ/СОТ не забороняє захист національної економіки. Згідно з
принципами ГАТТ/СОТ вона повинна будуватися в цілому на митних тарифах,
а не на інших комерційних заходах. Мета цього правила – чітке визначення
об'єму захисту і зведення до мінімуму пов'язаного з ним захисту торгівлі.
Митно-тарифне регулювання виконує дві функції:
1. Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної
конкуренції).
2. Фіскальну (поповнення державного бюджету).
Крім того, може впливати на приплив валюти, розвиток регіонів країни,
особливо, якщо мова йде про вільні економічні зони та ін.
Митні тарифи можуть бути:
1. простими, тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної
групи незалежно від країни походження;
2. складними, коли встановлюються дві і більше ставок по кожному
товару в залежності від країни походження.
Ставки підрозділяються на:
1. максимальні – діють для країн, з якими відсутні торгові угоди;
 2. мінімальні – встановлюються по відношенню до країн, яким надається
режим найбільшого сприяння;
3. префенціальні – встановлюються по відношенню ввозу окремих
товарів з окремих країн, в тому числі тих, що розвиваються.
Основним елементом митного тарифу являється мито. По своєму змісту і
характеру впливу вони теж відносяться до економічних регуляторів.
Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з
товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону. В Україні
використовуються експортні, імпортні і транзитні види стягнень. В свою чергу
вони поділяються:
1. По методу нарахування на:
 адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості);
 специфічні (нараховуються в твердій сумі до одиниці виміру ваги, площі,
об'єму і т. д.);
 змішані – об'єднують і адвалорні, і специфічні.
2. По характеру походження на:
 автономні – вводяться тією чи іншою державою в односторонньому
порядку, без згоди з іншою країною;
 конвенційні – встановлюються в процесі угоди чи домовленості з іншою
стороною і фіксуються в одному із цих документів.
3. Особливі види мита. До них відносяться:
 спеціальне. Використовується для захисту вітчизняних виробників від
імпортних конкурентних товарів; для попередження недобросовісної
конкуренції; у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав.
Ставка соціального мита встановлюється в кожному окремому випадку;
 антидемпінгове. Демпінг полягає в проникненні товарів на зовнішній
ринок за рахунок зниження експортних цін нижче середнього рівня в
даних країнах. ГАТТ/ВТО з метою захисту від демпінгу вітчизняних
виробників може вводити антидемпінгове мито. Останнє
використовується у випадку виявлення факту демпінгу, тобто імпорту на
територію України товарів по ціні значно нижче їх конкурентної ціни в
 країні-експортері при тому, що даний імпорт наносить шкоди
вітчизняним виробникам аналогічних товарів.
 компенсаційне – встановлюється у випадку ввозу на територію України
товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії;у
випадку експорту з території України товарів, при виробництві чи
експорті яких використовувались субсидії; якщо експорт суперечить
інтересам держави. Ставка даного мита не може перевищувати розмір
виділеної субсидії.

2.2. Нетарифне регулювання

До нетарифних заходів регулювання [33] відносяться:

1. Заборони експорту та імпорту. Це вимушені заходи, визнані
міжнародною практикою. Заборони можуть виступати у відкритій і закритій
формі. Різновидом заборони відкритої форми являються часткові заборони, які,
в свою чергу, можуть мати безумовний і умовний характер.
Заборони безумовного характеру встановлюються на імпорт товарів,
здатних заподіяти шкоду різним сферам життєдіяльності держави. Умовні
заборони використовують тоді, коли постачальник імпортної продукції не
дотримується встановлених правил і норм. Крім постійно діючих заборон,
використовуються також сезонні і тимчасові заборони на ввіз.
2. Кількісні обмеження експорту та імпорту. Вони являються
традиційними методами кількісного обмеження в міжнародній торгівлі. До них
відносяться квотування і ліцензування.
Квотування являє собою лімітування розміру імпорту (експорту) з
допомогою квот (контингентів). Квота - це встановлення у вартісному чи
фізичному вираженні певного об'єму експорту (імпорту) на визначений період
(рік, квартал, і т. ін.). Квотування здійснюється з метою ліквідації торгового і
платіжного дисбалансу з окремими країнами; регулювання попиту і пропозиції
на внутрішньому ринку; виконання міжнародних зобов'язань і досягнення
взаємовигідних домовленостей.
 В Україні використовують такі види квот:
 глобальні – встановлюються для товарів без визначення конкретних
країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;
 групові – для товарів з визначенням групи країн, куди вони
експортуються чи з яких вони імпортуються;
 індивідуальні – для товарів з визначенням конкретної країни, куди
вони можуть експортуватися чи з якої вони можуть імпортуватися.
Ліцензування - це обмеження у вигляді одержання права чи дозволу
(ліцензії) від уповноважених державних органів на ввіз (вивіз) певного об'єму
товарів.
На Україні використовуються такі види ліцензій:
 генеральна – відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по
окремому товару чи окремій країні (групі країн) на протязі періоду дії режиму
ліцензування по даному товару;
 разова (індивідуальна) – одноразовий дозвіл, який має іменний
характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним
суб'єктом ЗЕД на період, необхідний для її здійснення;
 відкрита (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару на
протязі конкретного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його
загального об'єму.
Ліцензії на експортно–імпортні операції видаються на основі заявок
суб'єктів ЗЕД згідно з формою, затвердженою в даний час Міністерством
економіки України.
Рішення про встановлення режиму ліцензування і квотування
зовнішньоекономічних операцій приймається Кабінетом Міністрів України з
визначенням списку конкретних товарів, які підлягають під режим
ліцензування і квотування, а також періоду дії цього режиму. Реалізація квот і
ліцензій на окремі товари здійснюється Міністерством економіки України.
3.“Добровільні” обмеження експорту. Їх відносять в особливу групу
кількісних обмежень. Вони являють собою неофіційну домовленість між
експортером та імпортером про обмеження ввозу певних товарів на ринок
імпортера. Ще в кінці 50-х рр. США почали нав'язувати азіатським країнам
угоду про добровільне обмеження в односторонньому порядку в США
текстилю, а пізніше – стального прокату і ряду інших товарів.
З 1969 р. система "добровільних" квот почала діяти на світовому ринку
чорних металів, охопивши майже 2/3 світового ринку цих товарів. І таких
прикладів можна навести багато. В даний час в світі країнами досягнуто більше
100 угод про "добровільне" обмеження експорту і про встановлення
мінімальних імпортних цін.
Ці угоди в першу чергу торкаються торгівлі текстильної, швейної,
взуттєвої промисловості, чорної металургії, молочними продуктами, побутовою
електронікою, легковими автомобілями, металооброблюваними станками та ін.
4. Антидемпінгові заходи – специфічні заходи нетарифного регулювання
являють собою судові та адміністративні тяжби, претензії, які пред'являють
національні підприємці іноземним постачальникам, звинувачуючи їх у продажу
товарів по занижених цінах (нижче “нормальних” цін), що може нанести шкоду
місцевим виробникам.
Антидемпінгові заходи часто використовуються країною-імпортером для
здійснення тиску на експортерів з метою захисту свого ринку. Демпінгові
санкції можуть бути різними: чи демпінговий товар обкладається
антидемпінговим митом, чи експортеру знижується квота доставки товару.
5. Технічні бар'єри. Це перешкоди для імпорту іноземних товарів, що
виникають в зв'язку з їх невідповідністю до національних стандартів систем
виміру та інспекції якості, вимог техніки безпеки, санітарно-ветеринарних
норм, правил упаковки, маркування та інших вимог. Перевірка відповідності
ввезеного в країну товару всім цим вимогам обумовлюється об'єктивними
вимогами виробництва і споживання продукції. В той же час вони можуть
виконувати протекціоністську роль.
6. Заходи, пов'язані з виконанням митних формальностей. До них
відносяться:
 прикордонний податок, який накладається на товари за факт
перетину кордону;
  платежі, пов'язані з оформленням документів на митниці, митним
оглядом товарів, перевіркою їх якості;
 інші платежі (портові, статистичні, фіто санітарні і т. д.).
Наприклад, в Україні за митне оформлення товарів в залежності від митної
вартості при перевищенні 1000дол. США береться митний збір в розмірі 0,2%
від митної вартості.
7. Імпортний депозит. Це попередня застава, яку імпортер повинен внести
в свій банк перед закупівлею іноземного товару. Розмір застави залежить від
вартості угоди. Імпортер не одержує по депозиту проценти, і через кілька
місяців сума застави повертається. Протекціоністське значення імпортних
депозитів полягає в тому, що вони збільшують витрати імпортера під час даної
операції і підвищують ціну імпортного товару.

2.3. Митні процедури з даним товаром

Здійснення експортних операцій на території України регулюється
Законами України, указами Президента України, декретами Кабінету Міністрів,
положеннями Міністерства економіки України, Міністерства
Зовнішньоекономічних зв’язків, інших міністерств і відомств, що регулюють
окремі питання тарифного і нетарифного характеру, угодами, укладеними з
іншими державами і іншими законодавчими актами України.
Основа регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках
– це Закон “Про зовнішньоекономічну діяльність” [26], який дає визначення
основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної
діяльності; закріплює основні принципи і правила здійснення
зовнішньоекономічної діяльності; визначає коло суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов'язки; дає перелік можливих
видів зовнішньоекономічної діяльності; законодавчо закріплює регулювання
зовнішньоекономічної діяльності; регулює економічні відносини України з
іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає
права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності при порушенні ними Законів України чи
обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані
до них санкції.
Необхідною умовою перетинання митного кордону України при експорті
продукції є виконання митних формальностей, порядок здійснення яких
регулюється Законом України “Про Єдиний митний тариф” [27], а
такожМитним Кодексом України[28].
Згідно з законом “Про Єдиний митний тариф”, Єдиний митний тариф
України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та
інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за
межі цієї території. Єдиний митний тариф України визначається згідно з цим
Законом та міжнародними договорами України. Мито, що стягується
митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються
через митний кордон України.
Важливим блоком, який визначає правове середовище, є митне
законодавство і його нормативна база. Це найбільш складне і нестійке
законодавство. Воно спирається на Закон України “Про зовнішньоекономічну
діяльність” і велику кількість інструкцій. Постійно відбувається процес зміни,
уточнення інструкцій з оформлення вантажів, ліцензій, квот, антидемпінгового
законодавства тощо.
Особливістю сучасних національних систем регулювання ЗЕД є
комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних
інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного.
Зовнішньоекономічна політика держави – це комплекс заходів, що мають на
меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і
водночас – захист внутрішнього ринку від конкуренції з іноземними товарами.
Вона, так би мовити, спрямована на стимулювання (обмеження) експорту
товарів.
Інструментами такої політики є методи тарифного і нетарифного
регулювання міжнародної торгівлі, а основними формами – державний
протекціонізм і політика “вільної торгівлі” (лібералізації).
 Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі посідають одне з
провідних місць у системі державного регулювання ЗЕД. Митний тариф –
центральний інструмент митно-тарифного регулювання ЗЕД. Разом із
внутрішньою податковою системою він регулює економічний клімат у країні і
спрямований на захист вітчизняного виробництва від конкуренції з іноземними
товаровиробниками і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної
продукції.
Законом України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.1992 р. №2097-
ХІІ визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при
ввезенні або вивезенні товарів та обкладанні їх митом.
Митна вартість – це заявлена декларантом або визначена митним органом
вартість переміщуваних через митний кордон України товарів, яка
розраховується на момент перетину товарами митного кордону України. Таким
чином, для визначення митної вартості експортованих та імпортованих товарів
(продукції) суттєвого значення набуває момент перетину митного кордону
України.
Нетарифні методи вважаються ефективним засобом регулювання ЗЕД
шляхом встановлення певних вимог до суб’єктів господарської діяльності при
здійсненні ними ЗЕД. Метою запровадження певних заборон і обмежень при
регулюванні ЗЕД є захист вітчизняного товаровиробника й виконання певних
міжнародних зобов’язань країни.
Крім наведених нормативних документів, що регулюють механізм
розрахунків резидентів за експортно-імпортними операціями, заслуговують на
увагу постанова Правління НБУ від 10.10.1996 р. №261 “Порядок безспірного
та безакцептного списання коштів із рахунків у іноземній валюті суб’єктів
підприємницької діяльності, крім банків” на території України та Указ
Президента України від 27.06.1999 р. №734/99 “Про врегулювання порядку
одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та
застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства”.
 2.4. Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до печива при
зовнішньоторговельних операціях

Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999 р. № 1178/145/90 “Про визначення

переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, майна,
транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний
кордон України в режимах імпорт, експорт, транзит” дозволяє визначити
сукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного
оформлення шоколаду в різних митних режимах [29].
Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998 р. № 771 “Про затвердження Положення
про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці
призначення” дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням
шоколадних виробів між митницями Укрaїни, оперативно відреaгувaти у рaзі
виникнення усклaдень чи непередбaчених ситуaцій під чaстaкого переміщення,
підвищення рівня відповідaльності осіб, що здійснюють перевезення вaнтaжів,
a тaкож для ведення статистичної обробки та aнaлізу інформaції про вaнтaжі,
які переміщуються [30].
Дія цього документу поширюється нa переміщення тих виробів, які
перебувaють під митним контролем тa переміщуються між митницями нa
території Укрaїни всімa юридичними тa фізичними особaми.
Дія цього документу поширюється нa переміщення тих виробів, які
перебувaють під митним контролем тa переміщуються між митницями нa
території Укрaїни всімa юридичними тa фізичними особaми.
З метою контролю під чaс митного оформлення ВМД, відповідно до
Митного кодексу Укрaїни, співробітники митних органів перевіряють
правильність визначення:
– основи нарахування платежів;
– ціни товару;
– умов поставки;
– коду згідно з УКТ ЗЕД;
– правомірності надання пільг тощо.
 Митний контроль здійснюється пaрaлельно митному оформленню. Митне
оформлення шоколаду здійснюється згідно Митного кодексу[28].
Згідно з “Українським класифікатором товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності” (УКТЗЕД) шоколад належить до 18 групи
[31]: 18– Какао та продукти з нього
18 180600 00 00 – Шоколад та інші харчові продукти з вмістом какао.

2.5. Особливості та умови транспортування

Печиво, галети, пряники, вафлі випускають ваговими і фасованими.

Вагові вироби пакують в картонні або дерев'яні ящики насипом або рядами на
ребро. Вафлі – рядами на ребро, або навзніч, пряники – навзніч. Тару
вистилають обгортувальним матеріалом (пергаментом, підпергаментом,
целофаном, парафінованим папером). Кожний горизонтальний шар
перестилають папером тих же видів, а між рядами печива прокладають смужку
з картону або щільного паперу для захисту виробів від деформації при
транспортуванні.
Маса нетто виробів залежить від їх виду і типу укладання в тару,
наприклад при укладанні цукрового і затяжного печива насипом – не більше
9 кг, рядами на ребро – не більше 15, при укладанні вафель з начинкою на
ребро або навзніч – не більше 16, фігурних з начинкою насипом – до 4 кг.
Фасують вироби в коробки, пачки, пакети різної місткості від 50 до
2000р. Фасовані вироби укладають також в ящики.
Торти і тістечка випускають штучними, тістечка в наборах – ваговими.
Торти укладають в картонні коробки, дно яких вистилають серветкою з
пергаменту або підпергаменту. Тістечка укладають в один ряд в лотки з
кришками або на металеві листи, а листи поміщають в дерев'яні ящики.
Кекси випускають штучними масою до 1 кг і ваговими до 1,5 кг. Пакують
їх в картонні коробки, пакети з целофану або полімерних плівок, а також в
лотки з кришками.
 Рулети випускають штучними масою не більше 0,5 кг і ваговими. Штучні
рулети загортають в парафінований папір, пергамент або целофан і укладають в
лотки в один ряд масою не більше 10 кг.
На коробках, пачках, пакетах, вкладишах лотків, бандеролях штучних
рулетів повинно бути маркування відповідно до вимог стандарту. Для тістечок,
тортів, рулетів з кремом і сиром обов'язково указують дату і годину
виготовлення. На ящики також наносять маркування, що характеризує
продукцію, і маніпуляційний знак «Обережно, крихке!», «Боїться вогкості».
Зберігають борошняні кондитерські вироби (окрім тістечок, тортів і
рулетів з кремом і сиром) в таких же умовах температури і відносної вологості
повітря, що і цукристі.
Тістечка, торти, рулети з кремом і сиром зберігають в холодильниках при
температурі 0-6°С.
Гарантійні терміни зберігання борошняних кондитерських
виробів диференційовані залежно від виду, рецептури виробів і коливаються в
значних межах: для печива цукрового і затяжного – 3 міс., здобного (залежно
від вмісту в ньому жиру) – від 15 діб до 1,5 міс.; крекеру – від 1 міс. (на
рослинній олії) до 6 міс. (без жиру); галет – від 3 тижнів (дієтичні з підвищеним
вмістом жиру) до 2 років (прості в герметичній упаковці).
В процесі зберігання печива частіше відбувається згіркнення жиру,
з'являється сальний присмак, неприємний запах. Печиво має високу
гігроскопічність, може зволожуватися і пліснявіти.
Пряникові вироби в період зберігання швидко висихають і черствіють.
Тому гарантійні терміни зберігання на пряничні вироби встановлені з
урахуванням рецептури, виду виробів і пори року: для пряників типу м'ятних –
в літній час до 10 днів, в зимовий до 15 днів; сирцевих пряників і медяників –
20 днів; заварних – 20-30 днів.
Тістечка і торти – швидкопсувні вироби, особливо оброблені кремовими
напівфабрикати, а серед них креми. Унаслідок високої вологості, наявності
білкових речовин, креми легко піддаються мікробіологічному псуванню.
 Гарантійні терміни зберігання тістечок і тортів (в год., не більше): із
заварним кремом – 6, з вершковим кремом – 36, білково-збивним кремом або
фруктовою обробкою – 72; шоколадно-вафельних – до 15 днів, вафельних з
праліновими і жировими начинками — 30 днів.
Термін зберігання вафель і рулетівзалежить від виду начинки. Гарантійні
терміни їх зберігання складають від 15 днів (вафлі з жировими начинками на
вершковому маслі) до 2 міс. (з жировою і праліновою начинкою), без начинки –
3 міс; рулетів з сиром і кремом – відповідно 24 і 36 год., інших – 5 днів
(вагових) і 7 днів (загорнутих). Терміни зберігання кексів – від 2до 12 днів
залежно від способу приготування тіста і пакування.

2.6. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та

оподаткування

Під валютним регулюванням розуміють:

– комплекс заходів, що застосовується державою в особі Національного
банку України на базі нормативно–правового забезпечення [20];
– специфічну економічну форму регулювання валютних відносин, котру
здійснює держава на підґрунті суворої регламентації процесів руху внутрішніх
валютних потоків відповідно до встановлених цілей [21];
– один з методів державного управління зовнішньою торгівлею, як
пріоритетного виду  зовнішньоекономічної діяльності [22].
Серед основних функцій валютного регулювання науковці відзначають
[20]:
– регуляторну, що передбачає використання методів та форм валютного
регулювання;
– цільову - виявлення напрямів розвитку валютної системи та її
складових;
– стимулюючу - проведення заходів щодо сприяння діяльності суб’єктів
валютного ринку, в тому числі, суб’єктів ЗЕД, що здійснюють експортно-
імпортні операції;
 – регламентуючу, що уособлює розробку та впровадження в практику
законодавчих актів щодо порядку проведення валютних операцій.
Національним банком України в рамках основних засад грошово-
кредитної політики визначено, що «можливості зростання експорту
залежатимуть від ефективності економічної політики Уряду зі стимулювання
географічної і продуктової диверсифікації експорту та зважених дій
Національного банку в сфері валютного, монетарного і банківського
регулювання для підтримки цього сектору економіки» [23].
Законодавством України передбачено здійснення валютного контролю
Національним банком України, Державною фіскальною службою,
уповноваженими банками.
Зазвичай  НБУ  посилює валютне регулювання, як запобіжний чи
реагуючий комплекс заходів, з метою недопущення дестабілізації або
відновлення стабільної ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках
країни.
Лібералізація ж валютного регулювання відбувається  з метою зниження
рівня тінізації та стимулювання валютних операцій суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності.
Законодавчо визначено, що валютний контроль - полягає в запобіганні
уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним
оператором поштового зв'язку проведенню резидентами і нерезидентами через
ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні у
випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-
правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про
порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з
проведенням ними валютних операцій [22].
Валютний контроль за експортно-імпортними операціями суб’єктів ЗЕД
передбачає:
– контроль за термінами здійснення зовнішньоторговельних операцій;
– контроль за отриманням та продажем валютної виручки експортером;
– контроль за дотриманням правил купівлі валюти імпортером.
 Термін валютного контролю протягом 180 днів встановлено Законом
України №185 [24], однак, у разі необхідності подолання кризових явищ та
стабілізації валютного ринку НБУ має право на строк  до 6 місяців
запроваджувати інші, ніж 180 днів, терміни розрахунків по
зовнішньоекономічних операціях.
За порушення термінів валютного контролю нараховується пеня у розмірі
0,3% за календарний день від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті у
гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Здійснення платежів у іноземній валюті регулюється Декретами Кабінету
Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного
контролю”[24], а також Законом України «Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті»[25]. Перерахованими вище документами встановлений
режим здійснення валютних операцій на території України, визначені
принципи валютного регулювання, повноваження державних органів, права й
обов'язки суб'єктів валютних відносин.
Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного
регулювання і валютного контролю” експорт є валютною операцією, бо
експорт пов'язаний з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу
як засобу платежу.
 РОЗДІЛ 3
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРАКТ

КОНТРАКТ № 1

м. Полтава від 19.11.2019 р.

ПрАТ “КОНТІ” в особі генерального Курілка Сергія Євгеновича ,

іменований надалі «Продавець», і ПАТ “Монделіз Грузія” в особі генерального
директора Мікеладзе Давида Георгійовича, іменований надалі «Покупець»,
уклали цей Контракт про наступне:

1.ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ
1.1. Продавець продав, а Покупець купив печиво «Бізе» (надалі
іменується “Товар”), у загальній кількості 100 000 шт. (сто тисяч штук), вагою
по 200 гр. (двісті грам) кожна, за контрактною ціною.
1.2. Код товару по ТН ЗЕД України 1806000000. Країна походження
товару − Україна. Товар за даним контрактом поставляється в Грузію.
1.3. Кожна із Сторін гарантує, що на момент укладання цього
Контракту вона не є жодним чином обмеженою законом, іншим нормативним
актом, судовим рішенням або іншим, передбаченим відповідним чинним
законодавством, способом в своєму праві укладати цей Контракт та виконувати
усі умови, визначені у ньому.
Продавець та Покупець відповідно підтверджують, що укладання цього
Контракту та виконання передбачених ним умов для Продавця і Покупця не
суперечить нормам чинного в Україні законодавства, а для Покупця також –
нормам законодавства країни місця знаходження останнього, у відповідності до
яких здійснюється господарська або інша діяльність Сторін, а також відповідно
підтверджують те, що укладання цього Контракту та виконання передбачених
ним умов не суперечить цілям діяльності Сторін, положенням їх установчих
документів чи інших локальних актів Сторін.

1.4. Місцем передання товарів Продавцем відповідному перевізнику є:

м. Київ.
1.5. Місцем отримання товарів Покупцем від перевізника є: м. Тбілісі

1.6. Строки вчинення передбачених пп. 1.4. та 1.5. цього Контракту дій
зазначаються при підписанні Сторонами даного Контракту.

1.7. Вид транспорту, що застосовується для перевезення товарів від

Продавця Покупцеві: морський.

1.8. Про виконання передбаченої п. 1.4 дії Продавець має повідомити

Покупця в строк 24 години шляхом надсилання повідомлення електронною
поштою.

1.10. Перелік товаросупровідних документів, порядок та строки їх

передання однією Стороною іншій визначаються при підписанні даного
Контракту.

2.ЦІНА ТОВАРУ ТА ЗАГАЛЬНА СУМА КОНТРАКТУ

2.1. Ціна однієї упаковки печива становить 1,7 дол. ( 1 долар 7 центів).
2.2. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до
специфікацій та становить 95229 (дев’яносто п’ять тисяч двісті двадцять
дев’ять доларів США).

3. СТРОКИ І ДАТА ПОСТАВКИ

3.1. Строк поставки для всього контрактного обсягу товару: 19 грудня

2017 р.

3.2. Допускається зменшення або збільшення контрактного обсягу на

1,5 %.

3.3. Дострокове відвантаження дозволене за узгодженням сторін.

3.4. Датою поставки товару є дата прибуття товару на адресу Покупця.

Товар поставляються завчасно однією партією.
 3.5. Строки поставки можуть бути змінені по взаємному узгодженню
сторін, оформленому в письмовому виді.

4. ЯКІСТЬ ТА КІЛЬКІСТЬ ТОВАРУ

4.1. Якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 3924 – 2000

“Вироби з борошна. Загальні технічні умови”.
4.2 Якість Товару повинна підтверджуватися посвідченням якості,
виданим виробником.
5.УПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

5.1. Упакування, в якому відвантажується товар, повинно забезпечувати,

за умови належного поводження, цілісність товару при транспортуванні.

5.2. На кожне місце Продавцем наноситься таке маркування:

найменування Продавця, номер Договору, номер місця, вага брутто та нетто,
номер серії та інші реквізити, завчасно повідомлені Покупцем Продавцеві.

6.УМОВИ ПЛАТЕЖУ

6.1. Платежі за товари, мають бути здійснені у євро з безвідкличного

документарного акредитива, відкритого за дорученням Покупця на користь
Продавця банком − кореспондентом Уповноваженого банку і авізованого через
Уповноважений банк.
6.1.1. Уповноваженим банком є «Приват Банк».
6.2. Якщо акредитив буде відкритий банком, який не є кореспондентом
Уповноваженого банку, Покупець зобов'язується забезпечити підтвердження
акредитива банком-кореспондентом Уповноваженого банку.
6.3. Акредитив, що відкривається відповідно до цього Договору,
підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям для документарних
акредитивів у редакції 2007 року, опублікованим Міжнародною торговельною
палатою за № 600.
6.4. Акредитив має бути відкритий протягом/не пізніше 5-ти банківських
днів від дати повідомлення Продавцем про те, що товар підготовлено до
відвантаження, строком дії до 5-ти банківських днів, на загальну суму
Контракту.

6.5. Якщо з вини Покупця або його банку відкриття акредитива буде
затримано, Продавець має право відмовити у відвантаженні товару або
розірвати цей Контракт шляхом факсового/телефонного повідомлення в строк 5
банківських днів.

6.6. Платежі за акредитивом будуть здійснюватися в Уповноваженому

банку проти подання Продавцем відповідних документів.

6.7. Документи повинні бути подані Продавцем до Уповноваженого

банку не пізніше/протягом 5-ти банківських днів від дати відвантаження
товару.

6.8. Усі витрати, пов'язані з відкриттям, підтвердженням, продовженням

строку, зміною умов та виконанням акредитиву, сплачує Покупець.

6.9. Якщо умови відкритого акредитива не відповідатимуть умовам цього

Контракту, Покупець за свій рахунок за дорученням Продавця має забезпечити
внесення необхідних змін до умов акредитива в строк 3-х банківських днів.

7. ЗДАЧА ТА ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ

7.1. Здача-приймання товару здійснюється в місці поставки, як воно

визначене у пп. 1.4. 1.5. цього Контракту.

7.2. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Сторонами в

порядку, що визначається чинним законодавством.

7.3. Отримавши товар, Покупець повинен факсом з повідомленням

підтвердити отримання товару протягом 3-х банківських днів з моменту
отримання товару.

8.ДОДАТКОВІ УМОВИ
 8.1. Вирішуються Сторонами при підписанні цього Контракту.

9. АРБІТРАЖ

9.1.Всі суперечки і розбіжності, які можуть виникати з цього Контракту або в

зв'язку з ним, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів між
сторонами.

9.2. У разі, якщо сторони не дійдуть згоди, то справа підлягає, з

виключенням підсудності загальним судам, передачі на рішення арбітражного
суду. Рішення арбітражного суду буде остаточним для обох сторін.

10. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

10.1. Сторона звільняється від визначеної цим Контрактом та (або)

чинним у Грузії законодавством відповідальності за повне чи часткове
порушення Контракту, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок
дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому Контракті, за умови, що їх
настання було засвідчено у визначеному цим Договором порядку.
10.1.1. Під форс-мажорними обставинами у цьому Контракті розуміються
випадок, непереборна сила, а також усі інші обставини, які визначені у пп.
10.1.2 цього Контракту як підстава для звільнення від відповідальності за
порушення Контракту.
10.1.2. Під непереборною силою у цьому Контракті розуміються будь-які
надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини
Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за
умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій
турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не
обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені,
урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного,
техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу
машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини
суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви
тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також видання
заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи
місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі
заходи названих органів, які унеможливлюють виконання Сторонами цього
Контракту або тимчасово перешкоджають такому виконанню.
10.1.3. Під випадком у цьому Контракті розуміються будь-які обставини,
які не вважаються непереборною силою за цим Контрактом і які безпосередньо
не обумовлені діями Сторін та не пов'язані із ними причинним зв'язком, які
виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню
Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів
передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути
(уникнути).

11.СТРОК ДІЇ КОНТРАКТУ

11.1. Цей Контракт вважається укладеним і набирає чинності з моменту
його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

11.2. Строк цього Контракту починає свій перебіг у момент, визначений у

п. 11.1 цього Контракту та закінчується з моменту виконання усіх вимог та
домовленостей передбачених цим Контрактом.

11.3. Закінчення строку цього Контракту не звільняє Сторони від

відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього
Контракту.
11.4. Якщо інше прямо не передбачено цим Контрактом або чинним в
Україні законодавством, зміни у цей Контракт можуть бути внесені тільки за
домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього
Контракту.
11.5. Зміни у цей Контракт набирають чинності з моменту належного
оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Контракту, якщо
інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Контракті або у чинному в
Україні законодавстві.
11.6. Якщо інше прямо не передбачено цим Контрактом або чинним в
Україні законодавством, цей Контракт може бути розірваний тільки за
домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього
Контракту.
11.7. Цей Контракт вважається розірваним з моменту належного
оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Контракту, якщо
інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Контракті або у чинному в
Україні законодавстві.

12.ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець
ПрАТ “КОНТІ”
Україна, 32000, м. Київ
вул. Маршала Бірюзова, 2
р/р 9765157925649843
банк «Приват Банк»
тел./факс +380539866670
e-mail: doverie@konti.com
Генеральний директор
_____________ (Курілко С.Є.)
Покупець
ПАТ «Монделіз Грузія»
Грузія, 0179, м. Тбілісі
вул. Тенгіза Абуладзе, 21
р/р 753343610073548
банк «Банк Грузії»
тел./факс +995 (32) 2210180
e-mail: office@mdlz.com
Генеральний директор
____________ (Мікеладзе Д.Г.)

CONTRACT № 1

Poltava 19 November 201 9

“KONTI” in the name of general director Sergii Evgenovych Curilko hereinafter
referred to as the SELLER from one part, and “Mondelez Georgia” on the name of
Mikeladze Davyd Georgievich hereinafter referred, to as the BUYERS on the other
part have concluded the present Contract and hereby it is agreed as follows:

1. THE SUBJECT OF THE CONTRACT

1.1. Seller has sold and bought Buyer the black cake “Bize” (hereinafter
referred to as “Product”), a total of 100,000 pcs. (one hundred thousand pieces)
weighing 200 grams. (two hundred grams) each, at a contract price.
1.2. The product code for TN Foreign economic activityUkraine is
1806000000. The origin country of goods – Ukraine. The goods under this contract
are shipped to Georgia.
1.3. Each Party shall ensure that at the conclusion of this contract, it is not in
any way limited by law, other regulation, court decision or another, provided the
relevant legislation, in its way right to enter into this contract and to fulfill all the
conditions specified therein.
1.3. Seller and Buyer respectively confirm that the conclusion of this contract,
and compliance by its terms for buyers and sellers are not contrary to applicable
legislation in Ukraine, but also for buyer - standards legislation of the country
location of the latter, according to which the business or other activities of the Parties
and accordingly confirm that signing this contract, and compliance by its terms does
not contradict the goals of the Parties, the provisions of their constituent documents
or other local acts of the Parties.
1.4. Place to bring good quality corresponding to the carrier is: Poltava.
1.5. Place a buyer of goods from the carrier is: Tbilisi.
1.6. Terms committed under paragraphs 1.4. and 1.5. This action shall include
in the contract signing by the Sides of this contract.
1.7. Type of transport used for transporting goods from Buyers: Sheep.
1.8. The procedure of customs clearance of goods, distribution of mutual
responsibility to provide such a process agreed by the Parties to the contract.
1.9. On execution under paragraph 1.4 of the Seller shall notify Buyer in time
24 hours by sending a fax last.
 1.10. List of accompanying documents, the order and timing of their transfer
from one Side to another shall be determined at the signing of this contract.

2. COMMODITY PRICE AND THE TOTAL AMOUNT OF CONTRACT

2.1. The price of one tile of cake is $1.7. (1 dollar 7 cents).
2.2. The total contract amount is set according to specifications and is 95229
US dollars (ninety five thousands two hundred twenty nine US dollars).

3. TREMS AND DELIVERY DATE

3.1. Term of delivery for a total contract amount of goods: in December 19,
2017.
3.2. Allowed to increase or decrease the contract amount by 1.5%.
3.3. Early shipment is permitted by agreement parties.
3.4. The date of delivery of the goods is the date of arrival of goods to the
buyer. Goods shipped parties agreed in advance.
3.5. Terms of delivery may be changed by mutual coordination of the parties,
formalized in writing.

4. QUALITY AND QUANTITY OF GOODS

4.1.The quality of the product must meet the requirements of GOST 3924 –
2000 “ General specifications”.
4.2 The quality of the product must be confirmed by a quality certificate issued
by the manufacturer.

5. PACKAGING AND LABELING

5.1. Packaging, which ships the product should provide for proper treatment,
the integrity of the product during transportation.
5.2. At each location the seller is sprayed marking: Vendor name, contract
number, seat number, gross and net weight, serial number and other details, the seller
notified in advance.
6. TERMS OF PAYMENT
 6.1. Payments for goods must be made in euros with an irrevocable
documentary letter of credit opened on behalf of buyer to the seller bank -
correspondent bank and advise the Commissioner through authorized banks.
6.1.1. Authorized bank is «Privat Bank».
6.2. If credit is an open bank, which is not a correspondent bank of the
Commissioner, Buyer agrees to provide confirmation of the credit bank
correspondent bank of the Commissioner.
6.3. The letter of credit, which was called pursuant to this Agreement, subject
to Uniform Customs and Practice for Documentary Credits as amended in 2007,
published by ICC for the number 600.
6.4. Letter of Credit shall be open during / within 5 banking days from the date
of notification by the seller that the goods prepared for shipment, a period of up to 5
banking days, the total amount of the contract. If the fault of the Buyer or its bank
letter of credit will be delayed, Seller has the right to refuse shipment or terminate
this contract by fax / telephone message in time 5 business days.
6.6. Payments under the credit will be made in authorized banks against
submission of relevant documents of the Seller.
6.7. Documents must be submitted to the Commissioner Merchant Bank not
later than / within 5 banking days from the date of shipment.
6.8. All costs related to opening, advising, confirmation, renewal, change of
conditions and the execution of credit, buyer pays.
6.9. If conditions do not meet the letter of credit terms of this contract, Buyer at
its own expense on behalf of the seller should provide necessary changes to the letter
of credit in a period of 3 banking days.
 7. DELIVERY AND ACCEPTANCE OF GOODS
7.1. Acceptance of goods made in the place of delivery, as defined in
paragraphs. 1.4. 1.5. this contract.
7.2. Acceptance of goods in quantity and quality by the Parties in the manner
determined by law.
7.3. After receiving the goods, the buyer must fax a message to acknowledge
receipt of the goods within 3 business days of receiving the goods.

8. ADDITIONAL CONDITIONS
8.1. Resolved by the Sides in signing this contract.

 9. ARBITRATION
All disputes and differences that may arise from this Contract or in connection
with it will be possibly settled by negotiation between the parties. If the parties
cannot agree, the case shall be, with the exception of general jurisdiction courts,
transferred to the arbitral award. Arbitral award is final for both parties.

10. FORCE MAJEURE

10.1. Party exempt under this contract and (or) any applicable law in Georgia
of responsibility for full or partial breach of contract if it proves that the violation
occurred as a result of force majeure as defined in this contract, provided that their
occurrence was witnessed determined in this Contract Order.
10.1.1. During force-majeure circumstances in this case understood contract,
force majeure, as well as all other circumstances specified in paragraphs. 10.1.2 of
the Contract as a basis for exemption from liability for breach of contract.
10.1.2. When overwhelming force in this contract are understood any
extraordinary events outside of the Parties to the nature of arising without fault of the
Parties, out of their will or against the will or desire of the Sides, and which cannot be
provided to take the usual steps to provide for this and not be at all care and
discretion to divert (avoid), including (but not limited to) natural disasters of natural
origin (earthquakes, floods, hurricanes, destruction by lightning, etc.), biological
disasters, industrial and anthropogenic (explosions, fires, failure of machinery and
equipment , mass epidemics, etc.), the circumstances of social life (war, war,
embargo, civil unrest, the manifestations of terrorism, mass strikes and lock-outs,
boycott, etc.), and the publication of prohibitive or restrictive regulations of state
authorities or local government other legal or illegal restraining or limiting of these
measures, which make impossible the implementation of Parties to this Contract or to
temporarily prevent the kind of performance.
10.1.3. In case this contract understand any circumstances which are not
considered insurmountable force for this contract and are not directly caused by the
actions of the Parties and are not affiliated with them in causality which arise without
the fault of the Parties, out of their will or against the will or desire of the Parties, and
which cannot be provided to take the usual steps to provide for this and not be at all
care and discretion to divert (avoid).

11. TERMS OF THE CONTRACT

11.1. This contract is concluded and comes into force upon signature by the
Parties and its seal sides.
11.2. The term of this contract begins its course at the time specified in
paragraph 11.1 of the Contract and expires after implementation of all requirements
and agreements under this contract.
11.3. Termination of this contract does not absolve parties from liability for its
breach, which occurred during the term of this Contract.
11.4. Except as otherwise expressly provided by this contract or applicable law
in Ukraine, the changes in this contract may be made only by agreement of the
Parties, which issued a supplementary agreement to this contract.
11.5. Changes in this contract shall become effective after proper execution by
the Parties relevant supplementary agreement to this contract, unless otherwise
provided in the supplementary agreement itself, this contract or in the current
legislation in Ukraine.
 11.6. Except as otherwise expressly provided by this contract or applicable law
in Ukraine, this contract may be terminated only by agreement of the Parties, which
issued a supplementary agreement to this contract.
11.7. This contract is terminated after proper execution by the Parties relevant
supplementary agreement to this contract, unless otherwise provided in the
supplementary agreement itself, this contract or in the current legislation in Ukraine.

12.LEGAL ADDRESS, AND DETAILS OF THE PARTIES

Seller Buyer
“KONTI” “Mondelez Georgia”
Ukraine, 36009, Poltava Georgia, 0179, Tbilisi
MarshalaBiryuzova street, 2 TengizAbuuladze street, 21
р/р 9765157925649843 р/р 753343610073548
The Private Bank Bank of Georgia
tel. / fax +380539866670 tel. / fax +995 (32) 2210180
e-mail: doverie@konti.com e-mail: office@mdlz.com
General director General director
_____________ (Kurilco S.E.) ____________ (Mikeladze D.G.)

ВИСНОВКИ
 Під час виконання курсової роботи, відповідно до поставлених завдань,
було проаналізовано:
1. світове виробництвокондитерских виробів, зокрема, печива, їх
провідні фірми-виробники та основні фактори, що впливають на
виробництво;
2. особливості світового ринку кондитерських виробів, обсяги їх
експорту та імпорту і географічну структуру, провідні фірми
експортери кондитерської продукції;
3. український ринок шоколаду;
4. попит та споживання печива, факторів, які визначають їх проживання;
5. сегментація світового та вітчизняного ринку кондитерських виробів;
6. техніко-економічні параметри шоколаду;
7. ціни на дату продажу шоколаду;
8. систему регулювання експортно-імпортних операцій з шоколадом та
обґрунтувати економічні та організаційні можливості виконання
угоди;
Також, був розроблений проект контракту на експорт шоколаду з
урахуванням особливостей умов здійснення даної операції.
Проаналізувавши світовий та українській ринки печива можна зробити
наступні висновки.
Можливості здійснення інвестиційної діяльності українських
промислових підприємств обмежені низькою рентабельністю продукції, що
обумовлює жорсткі вимоги до обґрунтування необхідних обсягів виробничої
потужності й відповідних інвестиційних ресурсів. Водночас має місце
об’єктивний процес скорочення терміну експлуатації діючих виробничих
потужностей, викликаний прискореними темпами створення й освоєння
виготовлення нових видів продукції.
Поведінка підприємств даній галузі обумовлена таким протиріччям, з
одного боку, відчувається витіснення підприємств з ринку внаслідок зростання
потужностей виробництва ринкових лідерів, з другого – прихід до галузі нових
підприємств. Таким чином, ринок кондитерських виробів є ринком, який
динамічно розвивається, що зумовлює необхідність вирішення широкого
спектра питань - від проведення досліджень у галузі до формування стратегії
поведінки.
Перед складанням контракту була вивчена нормативно-правова база
України, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність і порядок
проходження митниці, в ході чого було встановлено, що ніяких перешкод для
експорту печива з України з боку українського законодавства не існує:товар є
дозволеним для експорту, експортні мита і акцизні збори на шоколад відсутні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 1.Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни
“Зовнішньоекономічна діяльність підприємства” для студентів галузі знань 29
“Міжнародні відносини”, спеціальності 292 “ Міжнародні економічні відносини
”, ступеню освіти “бакалавр”. – ПолтНТУ, 2017. – 31 с.
2.Офіційний сайт Mars, Incorporated[Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.mars.com/global/home
3. Офіційний сайт MondelēzInternational[Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.mondelezinternational.com/
4. Офіційний сайт Nestlé S.A.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nestle.com/
5. Офіційний сайт FerreroGroup[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.ferrero.com/
6. Офіційний сайт MeijiCompany, Ltd.[Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http://www.meiji.com/global/
7. Офіційний сайт TheHersheyCompany[Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
https://www.thehersheycompany.com/en_us/home.html
8. Офіційний сайт Lindt&Sprüngli AG[Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http://www.lindt-spruengli.com/
9. Офіційний сайт PerfettiVanMelle [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http://www.perfettivanmelle.com/
10. Офіційний сайт Haribo-Holding GmbH &Co. KG[Електронний ресурс].
– Режим доступу: https://www.haribo.com/enUS/home.html
11. Офіційний сайт GrupoArcor[Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.arcor.com/Default_EN.aspx
 12. Асоціація CandyIndustry. Топ-100 candyindustry 2016 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://www.candyindustry.com/2016-Global-Top-100-
Part-4
13. Офіційний сайт ROSHEN[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.roshen.com/

14. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
15.Офіційний сайт компанії “АВК” [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://avk.ua/ua/uk
16. Офіційний сайт компанії “Конті”[Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.konti.com/ua
17. Офіційний сайт Світоч [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.nestle.ua/brands/pastry/svitoch
18. Офіційний сайт Монделіс Україна[Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://ua.mondelezinternational.com/
19. Офіційний сайт Бісквіт-Шоколад [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http://biscuit.com.ua/uk
20. Єпіфанова М.А. Валютне регулювання в системі державного
регулювання економіки/ М.А. Єпіфанова //Проблеми і перспективи розвитку
банківської системи України: зб-кнаук.праць ДВНЗ “Українська академія
банківської справи НБУ”.– Суми, 2014.– с.169-183
21. Береславська О.В. Валютна політика України: теорія та практика:
монографія /О.В. Береславська. – Ірпінь: НУДПС України, 2010 .– 330с.
22. Положення про валютний контроль,  затверджене Постановою
Правління НБУ 08.02.2000р. №49 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0209-00
23.Офіційний сайт НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.bank.gov.ua/control/uk/index
 24. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті [Електронний
ресурс] /Закон України від  23.09.1994 р. №185/94 // Верховна Рада України. –
Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/185/94-%D0%B2%D1%80
25.Про систему валютного регулювання і валютного контролю
[Електронний ресурс]/Закон України від 25.11.1993 р. №3651-XII // Верховна
Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/15-93

26.Про зовнішньоекономічну діяльність [Електронний ресурс] / Закон

України від 16.04. 1991 р. № 960-XII // Верховна Рада України. – Режим
доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12
27. Про єдиний митний тариф [Електронний ресурс]/ Закон України від
05.02.1992р.
№ 2098-XII // Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2097-12
28.Митний кодекс України [Електронний ресурс].–
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
29.Інструкція ДМСУ “Про визначення переліку документів, необхідних
для митного оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших
предметів, які переміщуються через митний кордон України в режимах імпорт,
експорт, транзит” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80-2006-п
30. Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за
доставкою вантажів у митниці призначення[Електронний ресурс]/ Закон
України від 8 грудня 1998 р. №771 // Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/0042-99
31. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?
uіd=1078.14706.0
 32. Дьяченко О. Митно-тарифне регулювання зовнішньоторговельного
сектора України / О. Дьяченко, С. Литвин // Економічний простір. – 2014. –
№83. – с.5-15
33. Феррантіно М. Використовуючи аналіз ланцюга постачання для
вивчення витрат нетарифних заходів (НТМ) та переваги сприяння торгівлі/ М.
Феррантіно. – Женева: СОТ, 2012. – 32 с.