НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних занять з дисципліни «Митна справа»
для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності
292 «Міжнародні економічні відносини» всіх форм навчання

Затверджено
на засіданні кафедри
менеджменту і міжнародного підприємництва
Протокол № __ від «___» ____ 2018 р.

Затверджено
методичною радою
Навчально-наукового інституту
економіки і менеджменту
Протокол №__ від “___” ______ 2018 р.

Львів-2018
Методичні вказівки до виконання лабораторних занять з курсу “Митна справа”
для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 292 «Міжнародні
економічні відносини» всіх форм навчання / Укл. Мельник О.Г., Григор’єв О.Ю.,
Тодощук А.В., Мукан О.В., Романишин С.Б.– Львів: Видавничий центр кафедри
ММП ІНЕМ Національного університету «Львівська політехніка», 2018. – 35с.
№_____ від ___.___.2018р.

Відповідальний за випуск Н.О. Шпак, докт. екон. наук, проф.

Рецензенти У.І.Когут, канд. екон. наук, доц.

Н.О. Шпак, докт. екон. наук, проф.
 ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 4
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 5
2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ 8
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 20
 ПЕРЕДМОВА

Митна справа реалізовується в межах митної політики держави, має

багатоцільовий характер, слугує задоволенню інтересів та потреб фізичних і
юридичних осіб. Митна справа є необхідним елементом переміщення осіб,
транспортних засобів, предметів та особливо товарів через кордон. Зміст митної
справи визначається встановленням порядку та організуванням переміщення
через митну територію України товарів і предметів, обкладання їх митом,
оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної
політики. При здійсненні митної справи Україна дотримується визнаних у
міжнародній практиці системи класифікації та кодифікації товарів, єдиної форми
декларування експорту та імпорту товарів, стандартів митної інформації та інших
сформованих у міжнародній практиці норм та стандартів.
Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, об’єктивно
вимагають узгодження національної економічної політики зі світовими
економічними процесами на базі використання тенденцій та закономірностей
розвитку світового господарства і світової системи у цілому. Митне
обслуговування супроводжує левову частку зовнішньоторгових операцій як
вітчизняних суб’єктів господарювання так і іноземних і тому потребують
детального розгляду та вивчення особливо в умовах європейської інтеграції.
Зацікавленість широкого кола спеціалістів проблемами митної діяльності та
організування міжнародної економічної діяльності обумовила опублікування
значної кількості підручників та навчальних посібників, а також висвітлення цих
питань у наукових працях та популярних виданнях. На жаль, стосуються вони
переважно теоретичних аспектів, залишаючи в стороні такі важливі завдання як
узагальнення та систематизацію знань, розвиток практичних навичок, досвіду,
самостійного мислення, здатності до вільного обміну думками в сфері митного
обслуговування міжнародної економічної діяльності, міжнародних автомобільних
перевезень, митного оформлення вантажів тощо.
 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Митна

справа» містять загальні вимоги до підготовки роботи, структуру роботи, завдання
до виконання роботи, а також методичні рекомендації. Метою виконання
лабораторних робіт є засвоєння набутих теоретичних знань.
Варіант роботи встановлюється за порядковим номером студента у
списковому складі групи. Лабораторні роботи виконується і оформляється на
стандартних аркушах форматом А4 з використанням персонального комп’ютера.
Роботи виконуються, за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша
білого паперу формату А-4 (210297 мм). Розмір шрифта не регламентується,
рекомендується при комп’ютерному наборі використовувати гарнітуру Times New
Roman. На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: ліворуч, зверху та
знизу – не менше 20 мм, праворуч – не менше 10 мм. Шрифт друку повинен бути
чітким, чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою.
Заголовки структурних частин роботи «ВСТУП», «РОЗДІЛ»,
«ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими
літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину треба починати з нової
сторінки. Текст розділів може складатись з підрозділів. Заголовки підрозділів
друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.
Крапка у кінці заголовка не ставиться. Якщо підрозділи містять пункти, то
заголовки цих пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з
абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. У кінці заголовка,
надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків,
таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.. Нумерація
сторінок повинна бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний
аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться. Рисунки і таблиці включаються
у загальну нумерацію. Сторінки з додатками і списком літератури включаються у
наскрізну нумерацію. Номер сторінки проставляється у правому верхньому кутку
сторінки без будь яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо).
Підрозділи нумеруються у межах розділу. Номер підрозділу складається із
номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також
ставиться крапка, наприклад «2.1.» (перший підрозділ (параграф) другого
розділу). Пункти нумеруються арабськими цифрами у межах кожного підрозділу.
Номер пункту має складатися із номера розділу, підрозділу і пункту (свого
порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також
ставиться крапка, наприклад, «2.1.3.» (третій пункт першого підрозділу другого
розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Номери підрозділів і
пунктів ставляться на їх початку, номер пункту – на початку першого рядка
абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна
виступати за межі абзацу.
 Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються
рисунками, які нумеруються наскрізно арабськими цифрами. При посиланні на
рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад, «(рис.
12)». Подальші посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом
«дивись», наприклад «(див. рис. 12)». Рисунки мають розташовуватись одразу
після посилання на них у тексті. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх
необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі
тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за
годинниковою стрілкою. Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи
розміщуються послідовно під рисунком.
Таблиці у роботі нумеруються наскрізно. У правому верхньому куті
пишеться слово «Таблиця» із зазначенням її номера. При посиланні на таблицю
вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді,
наприклад «(табл. 6)». Під словом «Таблиця» розміщується заголовок таблиці
симетрично до форми таблиці. Слово «Таблиця» і заголовок починаються з
великої букви. Назва не підкреслюється.
Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті так, щоб її
зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній
сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці
сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.
При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно
повторити, а над нею розмістити слова «Продовження табл.» із зазначенням її
номера, наприклад «Продовження табл. 6».
Заголовки граф таблиці пишуться з великої букви, підзаголовки граф – з
малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони
мають самостійне значення. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці і
складається з одного слова, то його можна замінити лапками; якщо текст
повторюється і складається з двох чи більше слів, то при першому повторенні
його замінюють на слова «Те ж», а далі - лапками. Замість цифр, марок, знаків,
букв, математичних чи хімічних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові
дані у якомусь рядку таблиці не наводяться, то у ньому ставиться прочерк.
Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками. Вище і нижче
кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.
Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи
пояснювальні дані, то пишеться слово «Примітка» чи «Примітки». Якщо приміток
на одному аркуші в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова
«Примітки» ставиться двокрапку і примітки нумеруються. Якщо є одна примітка,
то її не нумерують і після слова «Примітка» ставиться крапка.
Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером
за переліком їх у списку літератури, виділивши двома квадратними дужками,
наприклад « …у працях [2-5, 8]…» чи 17, с. 20-25.
При посиланнях на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самій
роботі автора, відповідно вказується: порядковий номер ілюстрації (наприклад,
«рис. 5»; номер таблиці (наприклад, «…в табл. 12»); порядковий номер формули
(наприклад, «…у формулі (2)». При повторних посилання на ілюстрації та таблиці
треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад, «див. рис. 4».
До списку використаної літератури включаються усі використані джерела,
які розташовуються за алфавітом або у порядку посилань на них у тексті.
Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати:
прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік
видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.
Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири
автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони
надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При
наявності більше чотирьох авторів, вказують прізвища з ініціалами тільки перших
трьох, а далі пишуть слова «та інші». Назву місця видання необхідно подати
повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ
(К.), Москва (М.).
Дані про статтю із періодичного видання мають вказувати: прізвище та
ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така
є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття.
Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні.
Назву серії пишуть після скороченого слова «сер». Номери сторінок, на яких
розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, C.32-39.

1.2. Структура звіту з лабораторної роботи

Структура звіту:
− Титульний аркуш
− Зміст
− Основна частина
− Висновки
− Додатки (вхідні дані)
− Література
Посилання на інформаційні джерела слід наводити по тексту, а також до
кожної таблиці і кожного графіку.

1.3. Висновки до лабораторної роботи

Висновки охоплюють матеріал, наведений у п.1,2,3,4 звіту з лабораторної

роботи.
Висновки повинні містити стислий опис проведених розрахунків та
наведення необхідних рекомендацій.
 2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

2.1. Лабораторна робота № 1. Пошук інформації в інтернеті, знайомство з

структурою і змістом порталів, які надають адміністративні послуги у митній
сфері

Мета роботи:
1. Отримати знання і навички пошуку необхідної інформації з
використанням інтернет-ресурсів.
2. Виконати роботу, знайти відповіді на питання, які наведені у завданні,
використовуючи знайдену інформацію. Оформити лабораторну роботу і захистити
її.
Завдання:
1. Вивчити роботу порталів, які надають адміністративні послуги.
2. Перелічити і описати види послуг для фізичних і юридичних осіб по
категорії митної справи.
3. Визначити, в чому полягає адміністративна послуга з прийняття
попередніх рішень по класифікації товарів за УКТ ЗЕД.
4. Підготувати лабораторну роботу.
Порядок виконання завдання:
1. Ознайомитися зі структурою і змістом сайтів державних електронних
послуг в Україні.
2. Переглянути демонстраційний ролик про можливості, які надаються
порталом для доступу до інформаційних систем державних органів. У звіт
включити копії головних вікон сайтів.
3. Вивчити роботу порталів.
4. Визначити, які види послуг доступні завдяки каталогу послуг.
5. Дізнатись про послуги, які надає держава.
6. Подати заяву в електронній формі.
7. Дізнатись інформацію про органи влади і їх територіальні відділення.
8. Знайти рішення по життєвій ситуації (ля юридичних осіб за відомствами,
для підприємців за категоріями, для фізичних осіб за життєвими ситуаціями).
9. Зареєструватися на сайті адміністративні послуги; визначити, яка
інформація необхідна для створення «Особистого кабінету».
10. Знайти і включити у звіт перелік адміністративних послуг, які надає
ДФСУ.
11. Знайти і включити у звіт інформацію про адміністративні послуги, яка
призначена для реєстрації власників митних складів (реєстр ведення власників
митних складів). У лабораторну роботу включити повний опис послуги.
12. Знайти і включити у звіт інформацію про видачу пропусків для в’їзду
(проходу) осіб і транспортних засобів в прикордонну зону, дозвіл на
господарську, промислову та іншу діяльність, проведення масових суспільно-
політичних, культурних і інших заходів, утримання і випас худоби в
прикордонній зоні, промислову, дослідницьку і іншу діяльність в українській
частині вод прикордонних річок, озер та інших водних об’єктів, де встановлений
прикордонний режим.
13. У лабораторну роботу включити скріншоти (копії вікон), які
оформляються як рисунки (структури сайтів, види електронних послуг державних
установ, форм реєстрації «особистого кабінету» тощо).
Перелік областей для виконання лабораторної роботи (кожний студент
отримує одну область, згідно завдання) представлений у таблиці 2.1.1

Таблиця 2.1.1
Перелік завдань для виконання лабораторної роботи №1
№ №
Завдання Завдання
з/п з/п
1. Львівська область 31. Ленінградська область (РФ)
2. Волинська область 32. Москва (РФ
3. Закарпатська область 33. Федеральне фінансове управління
Гамбурга (ФРН)
4. Тернопільська область 34. Нижегородська область (РФ)
5. Чернівецька область 35. Федеральне фінансове управління
Потсдама (ФРН)
6. Хмельницька область 36. Федеральне фінансове управління
Нюрнберга (ФРН)
7. Київська область 37. Санкт-Петербург (РФ)
8. Чернігівська область 38. Регіональне фінансове управління
Гамбурга (ФРН)
9. Житомирська область 39. Регіональне фінансове управління
Кьольна (ФРН)
10. м.Київ 40. Головне митне управління Саксонії
(ФРН)
11. Рівненська область 41. Головне митне управління Баварії (ФРН)
12. Черкаська область 42. Митний підрозділ Ліверпуля
(Великобританія)
13. Криворізька область 43. Митний підрозділ Едінбурга
(Великобританія)
14. Одеська область 44. Митний центр Стокгольма (Швеція)
15. Полтавська область 45. Митний центр Мальмо (Швеція)
16. Сумська область 46. Митний центр Готебурга (Швеція)
17. Харківська область 47. Митниця порту Кальяо (Перу)
18. Херсонська область 48. Митниця аеропорту Кальяо (Перу)
19. Миколаївська область 49. Гдиня (Польща)
20. Запорізька область 50. Білосток (Польща)
21. Івано-Франківська область 51. Катовице (Польща)
22. Винницька область 52. Краків (Польща)
23. Дніпропетровська область 53. Лодзь (Польща)
24. Воронезька область (РФ) 54. Вроцлав (Польща)
25. Курська область (РФ) 55. Варшава (Польща)
26. Белгородська область (РФ) 56. Щецин (Польща)
27. Брянська область (РФ) 57. Бяла-Подляска (Польща)
28. Амурська область (РФ) 58. Ольштин (Польща)
29. Архангельська область (РФ) 59. Познань (Польща)
30. Московська область (РФ) 60. Пшемисль (Польща)

2.2. Лабораторна робота №2. Український класифікатор товарів

зовнішньоекономічної діяльності

Мета роботи: вивчення структури класифікатора товарної номенклатури

зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) і принципів класифікації і кодування.
Ознайомлення і володіння технологією визначення коду товару у відповідності з
українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності. Отримати
знання і навички пошуку необхідної інформації з використанням інтернет-
ресурсів.
Завдання:
1. Вивчити роботу порталів, які надають інформацію про УКТЗЕД та
товарознавчі характеристики товарів.
2. Перелічити і описати класифікацію і асортимент зазначеного товару.
3. Підготувати лабораторну роботу.
Порядок виконання завдання:
1. Ознайомитися зі структурою і змістом сайтів, які місять необхідну
інформацію.
2. Вивчити роботу порталів.
3. Знайти і включити у звіт класифікацію і асортимент товарів згідно
завдання.
4. Визначити код товару згідно УКТ ЗЕД і зобразити його у вигляді двох
схем (рис. 2.2.1., рис. 2.2.2).
5. Оформити відповідні бланки класифікаційного рішення.

XXXXXX XX X X
НГС гр.

НЄС позиція
НСНД субпозиція

Н України підсубпозиція

НГС номенклатура Гармонізованої системи

НЄС – номенклатура європейського союзу
НСНД – номенклатура СНД
Н України – номенклатура України.

Рис. 2.2.1. Відображає історію Рис. 2.2.2. Відображає структуру

виникнення ТН ЗЕД УКТ ЗЕД

10
 6. Знайти і включити у звіт основні товарознавчі характеристики заданого
товару.
7. Знайти і включити у звіт основні відомості про експертизу заданого
товару.
8. В лабораторну роботу включити копії вікон, які оформлюються як
рисунки.
9. Для отримання додаткових балів (виконувати це не обов’язково)
визначити код того ж самого товару в національній кодифікації для країни, яка
вказана у таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.1
Види товару
№ з/п Вид товару № з/п Вид товару
1. Борошно пшеничне 31. Манго
2. Крупа рисова 32. Саго
3. Макаронні вироби вагою до 5 кг 33. М'ясо свинина
4. Невисушені пельмені 34. Субпродукти телятина
5. Яблука 35. Кров і продукти її перероблення (яловичина)
6. Апельсини 36. М'ясо кролика
7. Крохмаль 37. М'ясо баранина
8. Картофель 38. М'ясо козлятина
9. Фенхель 39. М'ясо конина
10. Мед з різнотрав’я 40. Шинка копчена
11. Цукор рафінований, пресований, кусковий 41. Карбонат копчений
12. Какао-порошок 42. Лосось х/к
13. Виноград 43. Кета г/к
14. Шоколад чорний 44. Горбуша морожена
15. Карамель 45. Чавича х/к
16. Чіпси 46. Сіг г/к
17. Консерви кукурудзяні 47. Осетер – жива риба
18. Варення 48. Пангасіус морожений
19. Пастильні вироби 49. Консерви кілька чорноморська
20. Мармелад фруктово-ягідний, пластовий 50. Консерви бички в томаті
21. Печиво 51. Консерви шпроти балтійські
22. Цукерки марципанові 52. Оселедець копчений
23. Лимони 53. Оселедець морожений
24. Цукор-пісок звичайний 54. Оселедець
25. Вівсяні пластівці 55. Ікра щуки
26. Капуста 56. Ікра чорна
27. Банани 57. Ікра червона
28. Томати 58. Ікра минтая
29. Повидло стерилізоване 59. Ікра тріски
30. Крекер 60. Вугор копчений

Таблиця 2.2.3
Країни, для яких необхідно визначити код товару в національній системі кодифікації
зовнішньоекономічної діяльності
№ з/п Країни № з/п Країни
1. Росія 31. Гондурас
2. Беларусь 32. Нікарагуа
3. Норвегія 33. Сальвадор
4. Польща 34. Сингапур
5. Чилі 35. В’єтнам
6. США 36. Лаос
7. КНР 37. Камбоджа

11
 8. Австралія 38. Казахстан
9. Японія 39. Мексика
10. Франція 40. ФНР
11. Великобританія 41. Португалія
12. Філіпини 42. Панама
13. Мадагаскар 43. Єквадор
14. ПАР 44. Канада
15. Алжир 45. Болівія
16. Тунис 46. Чад
17. Марокко 47. Судан
18. Єгипет 48. Пакистан
19. САР 49. Іран
20. ОАЄ 50. Ірак
21. Індія 51. Турція
22. Непал 52. Ливан
23. Нова Зеландія 53. Сирія
24. Кіпр 54. Південна Корея
25. Кувейт 55. Північна Корея
26. Камерун 56. Монголія
27. Аргентина 57. Лівія
28. Бразилія 58. Мозамбік
29. Перу 59. Конго
30. Венесуела 60. Зімбабве

Теоретичні відомості
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ
ЗЕД) – товарна номенклатура, в основу якої закладена Гармонізована система
опису та кодування товарів (ГС) і Комбінована номенклатура Європейського
Співтовариства (КН ЄС).
Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані у Товарній
номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), поділено на шість рівнів
класифікації, де найвищими є 21 розділ, що далі поділяються на 97 груп, 33
підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій.
Основою побудови УКТ ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів.
Формування розділів відбувається на підставі походження товару,
матеріалу, призначення та хімічного складу.
За походженням розділи І, ІІ, V.
За матеріалом розділи VІІІ, ХІ, ХІV, ХV.
За призначенням розділи ІV, ХІ, ХІІ, ХVІ, ХХІ.
За хімічним складом розділи ІІІ VІ, VІІ.
У побудову груп закладено принцип послідовності обробки товарів,
починаючи від сировини та напівфабрикатів і аж до готових виробів, що створює
умови для застосування товарної номенклатури при укладенні митного тарифу
держави. Побудова товарних позицій та субпозицій базується на застосуванні
певних послідовних ознак. Можна виділити чотири основні – ступінь обробки,
призначення, матеріал (сировина), з якого виготовлено товар, та його призначення
у світовій торгівлі.

12
 Шість основних правил класифікації товарів та примітки до розділів, груп та
подекуди субпозицій, що вважаються невід'ємною частиною УКТ ЗЕД,
дозволяють однозначно згрупувати товари та визначити обсяги кожної з груп.
Систему кодування товарів в УКТ ЗЕД утворено для зручності інформації, її
передавання та подальшої обробки на обчислювальних машинах.
Товари кодуються десятизначним кодом УКТ ЗЕД, у якому перші дві цифри
означають товарну групу, перші чотири – товарну позицію товару, перші шість –
код товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (ГС),
усі десять цифр – товарну субпозицію товару (рис. 2.2.3).

Рис. 2.2.3. Структура коду УКТ ЗЕД

Згідно з Конвенцією про ГС країни, що застосовують систему опису товарів,

не мають права міняти класифікацію товарів та їх код у межах перших шести
знаків. У разі дотримання країнами цього положення, застосування ГС дозволяє
проводити детальніший опис товару з застосуванням характеристик, які легко
враховуються та фіксуються під час митного оформлення, і зменшують
імовірність помилок у класифікації та кодуванні товарів, оскільки документи
експортерів та імпортерів мають більш уніфікований характер. Крім того,
зовнішньоторговельна статистика, яку укладено згідно з ГС, дозволяє визначити
напрямки товарних потоків різних країн та удосконалювати систему статистики
зовнішньої торгівлі окремих країн. Загальні основи торговельної статистики
(шість знаків згідно з ГС) дозволяють при проведенні тактичного планування та
прогнозування, визначити кон'юнктуру можливого ринку, позитивні та негативні
аспекти законодавства можливої країни-партнера.
Таким чином, в УКТ ЗЕД підсубпозиція складається з 10 знаків (цифр), з
яких перші шість цифр збігаються з назвою субпозиції з НГС. Чотири останні
цифри УКТ ЗЕД означають глибшу деталізацію субпозиції.

Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД)

13
 Ці Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД)
складаються з 5-ти томів і дозволяють конкретизувати місцезнаходження товару в ТН ЗЕД за
його характеристиками, коли класифікація з певних причин ускладнена і товар за допомогою
Основних правил інтерпретації ТН ЗЕД може бути віднесеним до двох або більше товарних
угруповань номенклатури одного рівня.
Ці пояснення надаються до всіх товарних угруповань номенклатури товарів:
– розділів (з І до XXI);
– товарних груп (з 1 до 97);
– позицій (чотиризначні коди, всього 1241 позиція);
– субпозицій (шестизначні коди, всього 5019 субпозицій);
– підсубпозицій, що позначаються дев'ятизначним цифровим кодом ТН ЗЕД.
Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) дають
тлумачення до всіх вищенаведених товарних угруповань ТН ЗЕД, починаючи з пояснень
загального характеру, які далі конкретизуються.
У Поясненнях до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД)
наведені визначення, розкриті поняття і терміни, зроблено короткий опис машин, механізмів,
приладів, обладнання, сировини, матеріалів та напівфабрикатів і т. п. і зазначається їх
призначення, сфера застосування. Уся ця інформація необхідна для однозначного віднесення
конкретного товару, що розглядається, до класифікаційних угруповань ТН ЗЕД.
Однакове розуміння класифікаційних угруповань УКТ ЗЕД є необхідною умовою для
визначення ставок митних тарифів та інших платежів, визначення режимів імпорту і експорту
товарів, а також для співвідношення митних тарифів, фактичних даних по зовнішній торгівлі
різних країн та для проведення економіко-статистичного аналізу.
Перший том (розділи І–V ТН ЗЕД) містить тлумачення номенклатури
сільськогосподарської продукції, харчової промисловості і мінеральної сировини, в тому числі
всі види мінерального палива.
Другий том (розділ VI ТН ЗЕД) – пояснення, що стосуються хімічної промисловості.
Третій том (розділи VII–XI ТН ЗЕД) включає пояснення до номенклатури шкіряної
сировини, шкіри, хутра, деревини та виробів з неї, паперу, друкованої продукції, текстилю,
одягу та ін.
Четвертий том (розділ XII–XV ТН ЗЕД) – це взуття, вироби з каменю, скла,
дорогоцінних металів і каменів, ювелірні вироби, некоштовні метали і вироби з них.
П'ятий том (розділ XVI ТН ЗЕД) – пояснення виробів машино-та електротехнічної галузі
виробництва та іншої продукції.
Шостий том (розділ XVII–XXI ТН ЗЕД) – подаються роз'яснення до різних
транспортних засобів, продукції приладобудування, меблів, зброї та набоїв до неї, музичних
інструментів, іграшок, спортінвентарю, витворів мистецтва, предметів колекціонування та
антикваріату.
Для поточного визначення коду товару необхідно використати три складові – власне
номенклатурну частину. Примітки до розділів і груп товарів та Основні правила інтерпретації
ТН ЗЕД СНД. Крім цього, для визначення коду товару може бути корисним застосування
додаткових публікацій (Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності
(ТН ЗЕД), Алфавітний покажчик).
Комплексним керівництвом для визначення коду є Основні з правила інтерпретації. Їх
шість. Перші п'ять правил допомагають визначити товарну позицію (перші 4 знаки коду). За
допомогою шостого правила можна відшукати субпозицію (V і VI розряди коду) і
підсубпозицію (VII, VIII і IX розряди дев'ятизначного коду товару).
Однією з невід'ємних складових частин, як Гармонізованої системи опису та кодування
товарів (ГС) так і УКТ ЗЕД, є Основні правила інтерпретації.
Згідно з вимогами ГС (відповідно і УКТ ЗЕД) класифікація товарів здійснюється в
залежності від:
– матеріалу, з якого вони виготовлені;

14
 – функцій, які ці товари виконують;
– ступеню переробки;
– належності до галузі промисловості;
– інших критеріїв, якщо вони спеціально обумовлені.
Оскільки ГС (відповідно і УКТ ЗЕД) є класифікатором товарів, в якому кожен товар
класифікується у відповідній одній (а не в кількох) товарній позиції, для регулювання випадків
«перекриття» двох і більше товарних позицій (наприклад, по матеріалу та функції товару –
пластмасовий стілець, дерев'яний стіл, стальне ліжко тощо) служать Основні правила
інтерпретації, які розроблені для того, щоб гарантувати класифікацію товару в одній
конкретній товарній позиції. Таким чином, Основні правила інтерпретації установлюють
принципи класифікації товарів (регламентують послідовність дій при визначенні коду товару).
Основних правил інтерпретації шість. Перші п'ять призначенні для визначення товарної
позиції (чотиризначного коду) товару. Правило б застосовується після того, як визначена
товарна позиція, і служить для визначення процедури подальшого віднесення товару до
відповідної субпозиції та підсубпозиції.
Застосовувати Основні правила слід лише послідовно, переходячи від Правила 1 до
Правила 2(а), від Правила 2(а) до Правила 2(6). Категорично не можна застосовувати Правило
3(6), не застосувавши послідовно Правила 1, 2(а), 2(6), 3(а). Перехід до наступного правила
можливий лише в тому випадку, якщо попереднє не дає змоги визначити товарну позицію в
якій класифікується товар. На жаль на практиці не враховують цю вимогу ТН ЗЕД,
застосовуючи те правило, яке дає швидку можливість класифікації, не зважаючи на не
виконання вимог ТН ЗЕД. Правило 6 застосовується лише у випадку визначення товарної
позиції. Наприклад, у випадку визначеної товарної позиції за допомогою правила 2(6), для
визначення відповідних субпозиції та підсубпозиції застосовується Правило 6.
ПРАВИЛО 1
Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для
юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій
і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають
іншого, відповідно до таких положень.
Пояснення
I. УКТЗЕД являє собою систематизований перелік товарів міжнародної торгівлі. Ці
товари згруповані в ній у розділи, групи і підгрупи, які мають назви, що вказують у гранично
стислій формі категорії чи типи охоплюваних товарів. Проте в багатьох випадках у розділі чи
групі класифікується така різноманітність і кількість товарів, що всіх їх неможливо охопити чи
перелічити конкретно в назвах.
II. Правило 1 тому починається зі застереження, що ці назви наводяться «лише для
зручності використання в роботі». Отже, вони не надають класифікації юридичної сили.
III. Друга частина цього Правила говорить про те, що класифікацію слід проводити:
а) відповідно до назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп,
б) якщо в цих назвах чи Примітках не застережене інше, то відповідно до положень
Правил 2, 3, 4 і 5, де це прийнятно.
IV. Положення III а) є очевидним, і багато товарів класифікуються в УКТЗЕД без
подальшого звернення до Правил інтерпретації (наприклад, живі коні (товарна позиція 0101),
фармацевтичні товари, застережені в Примітці 4 до групи 30 (товарна позиція 3006).
V. У положенні III б) вираз «якщо в цих назвах чи Примітках не застережене інше»
цілком недвозначно означає, що тексти назв товарних позицій і Примітки до розділів чи груп є
пріоритетними, тобто враховуються в першу чергу для класифікації товару. Наприклад, у
Примітках до групи 31 ставиться умова, що до певних товарних позицій відносяться лише
визначені товари. Отже, ці товарні позиції не можуть бути розширені для того, щоб включити
в них товари, які інакше могли б потрапити до них відповідно до Правила 2 б).
ПРАВИЛО 2

15
 а) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується
також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні
характеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується при посиланні
на комплектний чи завершений товар (чи такий, що класифікується як комплектний чи
завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чи розібраним;
б) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи
речовину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими
матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини
розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього
матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу
чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

Пояснення
ПРАВИЛО 2а)
(некомплектні чи незавершені товари)
I. Перша частина Правила 2 а) розширює зміст будь-якої товарної позиції, до якої
відноситься конкретний товар, для включення в неї не тільки комплектного виробу, але і
некомплектного чи незавершеного виробу, за умови, що в поданому вигляді цей виріб має
основні властивості комплектного чи готового виробу.
II. Положення цього Правила також поширюються на заготовки, якщо вони не виділені
в конкретну товарну позицію. Термін «заготовка» означає виріб, не готовий для
безпосереднього використання, що має приблизну форму або контури готового виробу чи
частини, і який може бути використаний, крім виняткових випадків, лише для дороблення в
готовий виріб чи частину.
Напівфабрикати, що ще не мають властивої форми готових виробів (такі як прутки,
диски, труби і т.д.), не розглядаються як «заготовки».
III. Беручи до уваги зміст товарних позицій розділів I-IV, цю частину Правила,
звичайно, не застосовують до товарів цих розділів.
Деякі випадки, що підпадають під це Правило, згадуються в Загальних положеннях до
розділів чи груп (наприклад, розділ XVI та групи 61, 62, 86, 87 і 90).

ПРАВИЛО 2 а)
(товари, подані нескладеними чи розібраними)
V. Друга частина Правила 2 а) передбачає, що комплектні чи завершені (готові) вироби,
подані нескладеними чи розібраними, класифікуються в тих же товарних позиціях, що і
складені вироби. Таке подання товарів, звичайно, пов’язане з вимогами пакування, вантажно-
розвантажувальних робіт (операцій) чи транспортування.
VI. Це Правило також стосується некомплектних чи незавершених виробів, поданих
розібраними чи нескладеними, за умови, що вони розглядаються як комплектні чи завершені
виробництвом вироби згідно з першою частиною цього Правила.
VII. Відповідно до цього Правила, термін «товари, подані нескладеними чи
розібраними» означає вироби, компоненти яких повинні складатися за допомогою простих
кріпильних виробів (ґвинтів, гайок, болтів та ін.) або, наприклад, клепанням чи зварюванням,
за умови, що для цього потрібні лише прості складальні операції.
Нескладені компоненти виробу, що перевищують ту кількість, яка потрібна для
складання цього виробу, потрібно класифікувати окремо.
VIII. Випадки, що підпадають під дію цього Правила, згадані в Загальних положеннях
до розділів чи груп (наприклад, розділ XVI та групи 44, 86, 87 і 89).
IX. Беручи до уваги зміст товарних позицій розділів I-VI, цю частину Правила,
звичайно, не застосовують до товарів цих розділів.

ПРАВИЛО 2 б)

16
 (суміші та сполучення матеріалів чи речовин)
Х. Правило 2 б) стосується сумішей і сполучень матеріалів чи речовин та товарів,
виготовлених із двох або більше матеріалів чи речовин. Воно стосується товарних позицій, в
яких вказується матеріал чи речовина (наприклад, товарна позиція 0503 - кінський волос), та
товарних позицій, в яких вказується товар з конкретного матеріалу чи речовини (наприклад,
товарна позиція 4503 - вироби з натуральної пробки). Слід зазначити, що це Правило
застосовується лише в тому випадку, якщо в цих товарних позиціях чи Примітках до розділів
чи груп не застережене інше (наприклад, товарна позиція 1503 - лярд-стеарин, незмішаний ).
Готові суміші, описані як такі в Примітках до розділів чи груп або в товарній позиції,
слід класифікувати відповідно до Правила 1.
XI. Суть цього Правила є в розширенні будь-якої товарної позиції стосовно матеріалу чи
речовини, включаючи суміші або сполучення цього матеріалу чи речовини з іншими
матеріалами чи речовинами. Дія цього Правила також у розширенні будь-якої товарної позиції
стосовно товарів, виготовлених з цього матеріалу чи речовини, включаючи товари, виготовлені
частково з цього матеріалу чи речовини.
XII. Це однак розширює товарну позицію не настільки, щоб включати в неї товари, які
відповідно до Правила 1 не можна розглядати як такі, що відповідають опису в цій товарній
позиції; це відбувається тоді, коли добавка іншого матеріалу чи речовини позбавляє ці товари
розпізнавальної ознаки тих видів товарів, що згадані в цій товарній позиції.
XIII. Як наслідок з цього Правила, суміші і сполучення матеріалів чи речовин та товари,
виготовлені з більше ніж одного матеріалу чи речовини, якщо вони, на перший погляд, можуть
бути віднесені до двох чи більше товарних позицій, повинні класифікуватися згідно з
принципами Правила 3.
ПРАВИЛО 3
У разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший
погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів
проводиться таким чином:
а) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у
порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли
кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які
входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів,
що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції
розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або
більш точний опис товару;
б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені
з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі,
класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 а), класифікуються відповідно
до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей
критерій можна застосувати;
в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б),
класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій,
які розглядаються.
Пояснення
I. Це Правило передбачає три методи класифікації товарів, які, на перший погляд,
можуть бути віднесені до двох чи більше товарних позицій, або згідно з умовами Правила 2 б),
або за будь-якої іншої причини. Ці методи застосовуються в тій послідовності, в якій вони
наведені в цьому Правилі. Отже, Правило 3 б) застосовується лише тоді, коли Правило 3 а) не
підходить для класифікації, а якщо й Правила 3 а) та 3 б) не підходять, то застосовується
Правило 3 в).
Отже, черговість застосування методів класифікації така:
а) точний опис товару;

17
 б) розпізнавальна ознака;
в) товарна позиція, що йде останньою в порядку зростання кодів.
II. Це Правило може застосовуватися лише за умови, що в текстах товарних позицій або
в Примітках до розділів чи груп не зазначене інше. Наприклад, Примітка 4 б) до групи 97
вимагає, щоб товари, що підходять за описом як до товарних позицій 9701-9705, так і до
товарної позиції 9706, класифікувалися в одній з попередніх товарних позицій. Такі товари
повинні класифікуватися відповідно до Примітки 4 б) до групи 97, а не відповідно до цього
Правила.
ПРАВИЛО 3 а)
III. Перший метод класифікації наводиться в Правилі 3 а), відповідно до якого товарній
позиції, що забезпечує найбільш конкретний опис товарів, надається перевага перед товарною
позицією, що дає більш загальний опис.
IV. Недоцільно встановлювати жорсткі правила, відповідно до яких можна визначити,
чи дає одна товарна позиція більш конкретний опис товару, ніж інша, але в цілому слід
зазначити, що:
а) товар більш конкретно характеризується за його назвою, ніж за назвою групи товарів
(наприклад, електробритви і машинки для стрижки волосся з умонтованим електродвигуном
включені в товарну позицію 8510, а не в товарну позицію 8508 як ручні електромеханічні
інструменти чи в товарну позицію 8509 як електромеханічні побутові апарати з умонтованим
електродвигуном);
б) якщо товари відповідають опису, що більш чітко ідентифікує їх, то цей опис є
конкретнішим ніж той, за яким ідентифікація менш повна.
Прикладами останньої категорії товарів є:
1) текстильні килимки для салону автомобіля слід класифікувати не як частини та
пристрої для автомобіля в товарній позиції 8708, а в товарній позиції 5703, де вони більш
точно описані як килими;
2) не укладене в раму безпечне скло зі зміцненого (загартованого) чи багатошарового
скла певної форми для застосування в літаках слід класифікувати не в товарній позиції 8803 як
частину виробів товарної позиції 8801 чи 8802, а в товарній позиції 7007, де воно більш точно
описано як безпечне скло.
V. Але якщо в двох чи більше товарних позиціях згадується лише частина матеріалів чи
речовин, що входять до складу сумішей чи багатокомпонентних виробів, або лише частина
виробів у наборі для роздрібної торгівлі, то ці товарні позиції слід розглядати як рівнозначні
конкретні описи цих товарів, навіть якщо одна з них дає більш повний і конкретний опис, ніж
інші. У таких випадках класифікація товарів повинна здійснюватися за Правилом 3 б) чи 3 в).
ПРАВИЛО 3 б)
VI. Другий метод стосується тільки:
i) сумішей;
ii) багатокомпонентних товарів, складених з різних матеріалів;
iii) багатокомпонентних товарів, складених з різних компонентів;
iv) товарів, що входять у набір для роздрібної торгівлі.
Він використовується лише в тому разі, якщо Правило 3 а) не прийнятно.
VII. У всіх цих випадках товари повинні класифікуватися так, начебто вони складаються
лише з матеріалу чи компонента, що надає їм основної розпізнавальної ознаки в тій мірі, в якій
цей критерій застосовний.
VIII. Основна розпізнавальна ознака (критерій) може визначатися різними чинниками
залежно від виду товару. Вона може, наприклад, визначатися природою матеріалу чи
компонента, його об’ємом, кількістю, масою, вартістю або роллю, що відіграє цей матеріал чи
компонент у використанні товару.
IX. Застосовуючи це Правило до багатокомпонентних товарів, виготовлених з різних
компонентів, слід брати до уваги не тільки ті товари, в яких ці компоненти приєднані один до

18
одного, утворюючи практично нерозривне ціле, але і товари з роздільними компонентами, за
умови, що ці компоненти пристосовані один до одного, доповнюють один одного та узяті
разом утворюють одне ціле, що звичайно не дозволяє виставляти їх для продажу як окремі
частини.
Прикладами останньої категорії товарів є:
1) попільнички, які складаються з підставки, що включає змінну чашу для попелу;
2) стелажі для домашнього зберігання спецій, які складаються зі спеціальної рами
(звичайно дерев’яної) і відповідної кількості порожніх місткостей для спецій визначеної форми
і розміру.
Компоненти таких багатокомпонентних товарів, як правило, укладаються в загальне
упакування.
Х. Застосовуючи це Правило, слід враховувати, що термін “товари, що надходять у
продаж у наборах для роздрібної торгівлі” стосується товарів, які:
а) складаються принаймні з двох різних виробів, які, на перший погляд, класифікуються
у різних товарних позиціях. З цієї причини, наприклад, шість виделок для фанд’ю не можуть
розглядатися як набір з погляду застосування цього Правила;
б) складаються з компонентів, зібраних разом з метою задовольнити конкретну потребу
чи виконати певну роботу;
в) паковані так, що не вимагають перепакування для продажу споживачеві (наприклад, у
коробках чи ящиках).
Цей термін, отже, означає набори, що складаються, наприклад, з різних харчових
продуктів, призначених для використання разом під час приготування готової до вживання
страви.
Приклади наборів, що можуть класифікуватися відповідно до Правила 3 б):
1. а. Набори, що складаються з бутерброда з яловичиною, з сиром чи без нього в здобній
булочці (товарна позиція 1602), упаковані з картопляними чіпсами (смаженими у фритюрі)
(товарна позиція 2004): класифікуються в товарній позиції 1602.
1. б. Набори, компоненти яких призначені для спільного використання під час
приготування спагеті, що містять пакет сирих спагеті (товарна позиція 1902), маленький пакет
тертого сиру (товарна позиція 0406) і маленьку консервну баночку томатного соусу (товарна
позиція 2103), упаковані в картонну коробку: класифікуються в товарній позиції 1902.
Правило, проте, не поширюється на набори продуктів, упакованих разом, і які
складаються, наприклад, з:
- банки креветок (товарна позиція 1605), банки гусячої печінки (товарна позиція 1602),
банки сиру (товарна позиція 0406), банки бекону скибочками (товарна позиція 1602) і банки
ковбасок (товарна позиція 1601);
- пляшки спиртного напою товарної позиції 2208 і пляшки вина товарної позиції 2204.
Для цих двох прикладів, а також для подібних до них продовольчих наборів кожен
продукт слід класифікувати окремо у відповідній йому товарній позиції.
2. Набори для перукаря, що складаються з електричної машинки для стрижки (товарна
позиція 8510), гребінця (товарна позиція 9615), пари ножиць (товарна позиція 8213), щітки
(товарна позиція 9603) і рушника з тканини (товарна позиція 6302), покладені в шкіряний
футляр (товарна позиція 4202), класифікуються в товарній позиції 8510.
3. Креслярські набори, що складаються з лінійки (товарна позиція 9017), дискового
калькулятора (товарна позиція 9017), транспортира (товарна позиція 9017), олівця (товарна
позиція 9609) і стругачки для олівців (товарна позиція 8214), покладені в пластмасовий пенал
(товарна позиція 4202): класифікуються в товарній позиції 9017.
Для згаданих вище наборів класифікація проводиться за одним чи декількома разом
узятих компонентів, які можуть розглядатися як такі, що надають набору в цілому його
основну розпізнавальну ознаку.

19
 XI. Це Правило не застосовується до товарів, що складаються з окремо упакованих
складових частин, поданих разом, необов’язково в одному загальному упакуванні, у
визначених кількісних співвідношеннях для промислового виробництва, наприклад, напоїв.
ПРАВИЛО 3 в)
XII. Коли товари неможливо класифікувати відповідно до Правила 3 а) чи 3 б), їх слід
класифікувати в останньої за зростанням кодів товарній позиції, серед тих, які в однаковій мірі
прийнятні для розгляду під час класифікації цих товарів.
ПРАВИЛО 4
Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами,
класифікуються у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що
розглядаються.
Пояснення
I. Це Правило поширюється на товари, які не можуть бути класифіковані за Правилами
1-3. Воно передбачає класифікацію цих товарів у товарній позиції, до якої відносяться
найбільш подібні до них товари.
II. Під час класифікації за Правилом 4, подані товари потрібно зіставити з схожими
(аналогічними) товарами для того, щоб визначити ті товари, до яких перші найбільш подібні.
Подані товари класифікуються в тій же товарній позиції, що й товари, до яких вони найбільш
подібні.
III. Схожість (подібність) товарів може залежати від багатьох чинників, таких як вигляд,
властива особливість, призначення.
ПРАВИЛО 5
На додаток до наведених Правил для зазначених нижче товарів застосовуються такі
правила:
а) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя,
прикрас, а також подібна тара (упаковка), яка має особливу форму і призначена для зберігання
відповідних виробів або наборів виробів, придатних для довготермінового використання, і
подана разом з виробами, для яких вона призначена, класифікуються разом з упакованими у
них виробами. Однак ця вимога не поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з
виробами одне ціле і надає останньому істотно інший характер;
б) відповідно до зазначеного вище Правила 5 а) пакувальний матеріал та пакувальні
контейнери, що поставляються разом з товарами, слід класифікувати разом, якщо вони
відносяться до такого типу упаковки, яка використовується для упакування цих товарів. Однак
це положення є необов’язковим у разі, коли ці пакувальні матеріали або контейнери придатні
для повторного використання.
Пояснення
ПРАВИЛО 5 а)
(футляри, коробки та аналогічні контейнери)
I. Це Правило поширюється лише на такі контейнери, які:
1) мають особливу форму або підігнані так, щоб містити конкретний виріб чи набір
виробів, тобто вони сконструйовані спеціально для конкретного виду виробу. Деякі з
контейнерів повторюють форму виробу, який вони містять;
2) придатні для тривалого використання, тобто вони мають таку ж довговічність, як і
самі вироби, для яких вони призначені. Ці контейнери служать також для забезпечення
збереженості виробів, коли вони не використовуються (наприклад, під час перевезення чи
зберігання). Ці критерії відрізняють їх від звичайного упакування;
3) подані разом з виробами, для яких вони призначені, незалежно від того, що самі
вироби можуть бути упаковані окремо для зручності транспортування. Подані окремо, ці
контейнери класифікують у відповідних їм товарних позиціях;

20
 4) являють собою контейнери такого виду, що звичайно продаються разом з
відповідним виробом;
5) не додають цілому основної властивості.
II. Прикладами контейнерів, поданих разом з призначеними для них виробами, які слід
класифікувати відповідно до цього Правила, є:
1) футляри і коробочки для ювелірних виробів (товарна позиція 7113);
2) футляри для електробритв (товарна позиція 8510);
3) футляри для біноклів і телескопів (товарна позиція 9005);
4) футляри та чохли для музичних інструментів (наприклад, товарна позиція 9202);
5) футляри та чохли для зброї (наприклад, товарна позиція 9303).
III. Прикладами контейнерів, що не підпадають під це Правило, є такі контейнери як
срібна чайниця з вмістом чи декоративна керамічна вазочка, що містить солодощі.
ПРАВИЛО 5 б)
(пакувальні матеріали і пакувальні контейнери)
IV. Це Правило регулює класифікацію пакувальних матеріалів і пакувальних
контейнерів, звичайно використовуваних для пакування товарів, до яких вони відносяться.
Однак це положення не діє в тих випадках, коли ці пакувальні матеріали або пакувальні
контейнери явно можуть бути використані повторно, наприклад, деякі стальні чи залізні
балони, цистерни для стиснутого чи скрапленого газу.
V. Це Правило другорядне щодо Правила 5 а), тому класифікацію чохлів, футлярів та їм
подібних контейнерів, згаданих у Правилі 5 а), слід проводити відповідно до цього Правила.

ПРАВИЛО 6
Для юридичних цілей класифікація товарів у підпозиціях будь-якої товарної позиції
проводиться відповідно до назви підпозицій і приміток, які стосуються підпозицій, а також
вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лише підпозиції одного рівня. У
цілях цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп,
якщо не обумовлено інше.
Пояснення
I. Правила 1-5, згадані вище, застосовні з відповідними змінами і для класифікації на
рівні підпозицій у межах однієї і тієї ж товарної позиції.
II. У Правилі 6 нижчезазначені вирази мають такі закріплені за ними значення:
а) «підпозиції одного рівня» – підпозиції з одним дефісом (рівень 1) чи підпозиції з
двома дефісами (рівень 2).
Так, під час порівняльного аналізу двох чи більше підпозицій з одним дефісом у межах
однієї товарної позиції за Правилом 3 а), можливість віднесення товару до однієї з них повинна
визначатися лише за описом товару в цих підпозиціях з одним дефісом. Після того як
підпозиція з одним дефісом, що дає найбільш конкретний опис товару, обрана і якщо сама
підпозиція поділяється, тоді і тільки тоді береться до уваги опис на рівні підпозицій з двома
дефісами і вибирається одна з них;
б) «якщо не зазначено інше» - крім випадків, коли Примітки до розділу чи групи
несумісні з текстом підпозицій чи Примітками до підпозицій.
Це має місце, наприклад, у групі 71, де значення терміна «платина» в Примітці 4 б) до
групи відрізняється від значення терміна «платина» в Примітці 2 до підпозицій. Тому у
випадку інтерпретації підпозицій 7110 11 та 7110 19 застосовується Примітка 2 до підпозицій, а
не Примітка 4 б) до групи.
III. Зміст підпозиції з двома дефісами не повинен виходити за межі тієї підпозиції з
одним дефісом, до якої належить ця підпозиція з двома дефісами; а зміст підпозиції з одним
дефісом не повинен виходити за межі тієї товарної позиції, до якої належить ця підпозиція з
одним дефісом.

21
 Одиниці виміру та обліку
Основною одиницею виміру й обліку (ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси
– кілограм (кг). У разі потреби в цілях тарифного регулювання, нетарифного регулювання
(ліцензування, квотування тощо), збору й обробки статистичних даних застосовуються
додаткові ОВО.
У третій графі УКТЗЕД наведено додаткові ОВО; знак ″–″ означає, що додаткової ОВО
немає, тобто використовується основна ОВО – кілограм.
У таблиці, наведеній нижче, визначено перелік ОВО, які використовуються в УКТЗЕД.

Таблиця 2.2.3
Перелік одиниць виміру й обліку
Умовне позначення Назва
Основна одиниця
Кг Кілограм
Додаткові ОВО
брутто реєстр. Т Брутто-реєстрова тонна кг U Кілограм урану
вантажпідйом. метрич. Т Вантажопідйомність у метричних тоннах м3 Кубічний метр
Г Грам Ki Кюрі
г поділ. ізотоп Грам подільних ізотопів Л Літр
Кар Карат метричний (= 200 мг) л 100 % Літр чистого (100 %) спирту
спирт
м2 Квадратний метр М Метр
кг N Кілограм азоту Пар Пара (2 шт.)
кг KOH Кілограм гідроокису калію 100 шт Сто штук
кг NaOH Кілограм гідроокису натрію тис. м3 Тисяча кубічних метрів
кг K2O Кілограм оксиду калію тис. л Тисяча літрів
кг H2O2 Кілограм пероксиду водню тис. шт. Тисяча штук
кг P2O5 Кілограм п’ятиокису фосфору тис. кВт·год Тисяча кіловат-годин
кг С5Н14ClNO Кілограм хлорид холіну Шт. Штука
кг сух. 90 % реч Кілограм сухої на 90 % речовини ТДж Тераджоуль

22
 Таблиця 2.2.4
Перелік скорочень та символів
УКТЗЕД Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
ГС Гармонізована система опису та кодування товарів
ASTM American Society for Testing  Materials (Американське об’єднання випробувань матеріалів)
INN International non-proprietary name (Міжнародна непатентована назва)
INNM International non-proprietary name Modified (Міжнародна модифікована непатентована назва)
ISO International on standartization organization (Міжнародна організація по стандартизації)
Бк Беккерель мм Міліметр
В Вольт мкм Мікрометр
Вт Ват Н Ньютон
Гц Герц мН Міліньютон
кВ∙А кіловольт-ампер кН Кілоньютон
квар кіловольт-ампер реактивний (кіловар) кПа Кілопаскаль
кВт Кіловат мас.% відсоток умісту за масою
А Ампер об.% відсоток умісту за об’ємом
кВ Кіловольт м- мета-
МВт Мегават о- орто-
кг Кілограм п- пара-
г Грам К Кельвін
о
м Метр С градус Цельсія
см Сантиметр бар бар (= 105 Па)
см2 квадратний сантиметр Кбіт кілобіт (1 024  біт)
см3 кубічний сантиметр Мбіт мегабіт (1 048 576 біт)
% Відсоток

Для проведення експертизи з визначення коду товару за УКТ ЗЕД необхідно

надати наступні документи:
− заява в якій вказується завдання та мета роботи - визначення коду
УКТ ЗЕД із зазначенням точної назви товару, функціонального визначення
або матеріалів, з яких виготовлено продукцію.;
− договір (контракт) разом з додатками та специфікаціями;
− товаросупроводні документи (ВМД, відвантажувальна специфікація,
пакувальні листи, сертифікат якості тощо);
− техніко-технологічні документи, що містять інформацію про технічні,
фізичні, споживчі характеристики товару, хімічний склад, матеріал, з якого
виготовлено товар, його призначення, функції, принцип дії, ступінь
обробки, комплектність та інше (ГОСТ, ДСТУ, ТУ, технологічний
регламент, технічний опис, паспорт, інструкція, керівництво з експлуатації,
результати лабораторних досліджень, сертифікати якості, відповідності,
безпеки, каталоги, креслення тощо);

23
 інші документи або будь-яку іншу інформацію про товар, які необхідні для
однозначної ідентифікації товару та прийняття рішення про присвоєння коду.

2.3. Лабораторна робота №3. Визначення розміру митних платежів

Українське торгівельно–посередницьке підприємство ТзОВ «Мельник і К о»

експортує в країну ЄС (згідно завдання) товар.
Мета роботи:
1. Отримати знання і навички пошуку необхідної інформації з
використанням інтернет-ресурсів при здійсненні експорту в країни ЄС.
2. Виконати роботу, знайти відповіді на питання, які наведені у завданні,
використовуючи знайдену інформацію. Оформити лабораторну роботу і захистити
її.
Завдання:
1. За даними таблиці 2.3.1, 2.3.2 згідно визначеного варіанту розрахувати
мито, митні збори, податок на додану вартість та акциз, які необхідно
сплатити (нарахувати) в країні ЄС при постачанні товару на умовах ДДП
(Інкотермс 2010).
2. Визначити, які документи необхідно подати в митні органи ЄС для
здійснення митного оформлення. Вказати правила переміщення цих товарів.
3. Вказати процедуру імпорту в країну ЄС і документи, які необхідно для
цього пред’явити.
4. В лабораторну роботу включити копії головних вікон сайтів.
5. Для отримання додаткових балів визначити нетарифні бар’єри, які
накладаються на даний товар.
Курс валюти 1 Євро = 31 грн. за курсом НБУ
Варіанти завдань наведені у таблиці 2.3.1

Таблиця 2.3.1
Види вантажів за варіантами
№ №
Види вантажів Види вантажів
з/п з/п
1. Бавовна 31. Молоко, 2,5% жирн.
2. Льон 32. Пряжене молоко, 6% жирн.
3. Шерсть 33. Обезжирене молоко, 0,4% жирн.
4. Натуральний шовк 34. Молоко, 2,7% жирн.
5. Віскозне волокно 35. Молоко, 5,0% жирн.
6. Полінозне волокно 36. Молоко, 7,2% жирн.
7. Антицелюлозне волокно 37. Молоко, 1,0% жирн.
8. Лавсан 38. Вершки, 20% жирн.
9. Капрон 39. Сирі вершки, 20% жирн.

24
 10. Поліуретанові нитки 40. Кефір, 0,1% жирн.
11. Пряжа 41. Кефір, 0,5% жирн.
12. Мононіти 42. Кефір, 1,5% жирн.
13. Жгут 43. Кефір, 3,0% жирн.
14. Кручені нитки 44. Кефір, 5,0% жирн.
15. Текстуровані нитки 45. Кефір, 8,0% жирн.
16. Термофіксовані нітки 46. Фруктовий кефір, 1,5% жирн.
17. Високооб’ємна пряжа 47. Біфідокефір, 0,1% жирн.
18. Фасонні нитки 48. Кумис, 1,0% жирн.
19. Армовані нитки 49. Айран
20. Плівкові нитки 50. Простокваша
21. Фібріліровані нитки 51. Ацидофілін
22. Атласна тканина 52. Ряжанка
23. Жакардова тканина 53. Варенець
24. Трикотаж 54. Йогурт
25. Войлок 55. Біойогурт
26. Полотно 56. Сметана
27. Синтепон 57. Сир творожний
28. Ватін 58. Масло, 72% жирн.
29. Поліпропілен 59. Масляна паста
30. Нейлон 60. Молочний жир

Загальні правила переміщення і зберігання товарів, які оподатковуються

акцизним збором встановлені Директивою 2008/118/ЄС, структура (сума яка
оподатковується податком і момент настання податкового зобов’язання) і ставки
акцизних зборів: структура - Директива 92/83/ЄЕС; ставки акцизних зборів -
Директива 92/84/ЄЕС. В лабораторну роботу включити копії вікон, які
оформлюються як рисунки (структури сайтів, кроки визначення розміру мит
тощо). Діючі ставки ПДВ наведені у таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2
Діючі ставки ПДВ (%) в країнах ЄС
Ставки Ставки Ставки
Країни ЄС Країни ЄС Країни ЄС
ПДВ ПДВ ПДВ
1. Австрія 20 10. ФРН 19 19. Нідерланди 19
2. Бельгія 21 11. Греція 23 20. Польща 23
3. Болгарія 20 12. Угорщина 27 21. Португалія 23
4. Кіпр 17 13. Ірландія 23 22. Румунія 24
5. Чеська Республіка 20 14. Італія 21 23. Словаччина 20
6. Данія 25 15. Латвія 22 24. Словенія 20
7. Естонія 20 16. Литва 21 25. Іспанія 18
8. Фінляндія 23 17. Люксембург 15 26. Швеція 25
9. Франція 19,6 18. Мальта 18 27. Великобританія 20

25
 2.4. Лабораторна робота №4. Визначення кількісних характеристик
лісоматеріалів та пиломатеріалів при експорті

Мета роботи: ознайомитися з основними принципами проведення

експертних розрахунків при переміщенні вантажів через митний кордон України
на прикладі обчислення об’єму і маси деревини. Отримати знання і навички
пошуку необхідної інформації з використанням інтернет-ресурсів.
2. Виконати роботу, знайти відповіді на питання, які наведені у завданні,
використовуючи знайдену інформацію. Оформити лабораторну роботу і захистити
її.
Завдання:
Через митний кордон України переміщується вантаж – круглі лісоматеріали
і пиломатеріали. Митному брокеру необхідно визначити об’єм і масу даних
лісоматеріалів. Заповнити необхідні документи. В лабораторну роботу включити
копії вікон, які оформлюються як рисунки (структури сайтів, види довідкових
матеріалів, адреси сайтів з отримання необхідної інформації).
Вхідні дані наведені нижче.
Таблиця 2.4.1
Варіанти транспортування круглих лісоматеріалів
№ Вид Довжина лісо-
Вид транспортування
з/п лісоматеріалів матеріалів, м
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Сосна 2,1
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Ялина 2,3
Залізничний вагон без «шапки» Дуб звичайний 2,5
Автомобіль Клен 2,7
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Ялиця 2,9
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Модрина 3,1
Залізничний вагон без «шапки» Береза 3,3
Автомобіль Осика 3,5
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Ясен 3,7
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Липа 3,9
Залізничний вагон без «шапки» Сосна 4,1
Автомобіль Ялина 4,3
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Дуб звичайний 4,5
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Клен 4,7
Залізничний вагон без «шапки» Ялиця 4,9
Автомобіль Модрина 5,1
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Береза 5,3
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Осика 5,5
Залізничний вагон без «шапки» Ясен 5,7
Автомобіль Липа 5,9
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Бук 6,1
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Бук 6,3
Залізничний вагон без «шапки» Сосна 6,5
Автомобіль Ялина 6,4
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Дуб звичайний 6,2
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Клен 6,0
Залізничний вагон без «шапки» Ялиця 5,8
Автомобіль Модрина 5,6
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Береза 5,4
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Осина 5,2
Залізничний вагон без «шапки» Ясен 5,0
Продовження табл. 2.4.1
26
№ Вид транспортування Вид Довжина лісо-
з/п лісоматеріалів матеріалів, м
Автомобіль Липа 4,8
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Бук 4,6
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Сосна 4,4
Залізничний вагон без «шапки» Ялина 4,2
Автомобіль Дуб звичайний 4,0
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Клен 3,8
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Ялиця 3,6
Залізничний вагон без «шапки» Модрина 3,4
Автомобіль Береза 3,2
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Осика 3,0
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Ясен 2,8
Залізничний вагон без «шапки» Липа 2,6
Автомобіль Бук 2,4
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Сосна 2,2
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Ялина 2,1
Залізничний вагон без «шапки» Дуб звичайний 2,2
Автомобіль Клен 2,3
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Ялиця 2,4
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Модрина 2,5
Залізничний вагон без «шапки» Береза 2,6
Автомобіль Осика 2,7
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Ясен 2,8
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Липа 2,9
Залізничний вагон без «шапки» Бук 3,0
Автомобіль Сосна 3,1
Залізничний вагон з «шапкою», звичайний габарит Ялина 3,2
Залізничний вагон з «шапкою», зональний габарит Дуб звичайний 3,3
Залізничний вагон без «шапки» Клен 3,4
Автомобіль Ялиця 3,5

Рис. 2.4.1. Звичайний габарит навантаження лісоматеріалів у залізничний вагон

27
 Рис. 2.4.2. Зональний габарит навантаження лісоматеріалів у залізничний вагон

Таблиця 2.4.2
Основні характеристики круглих лісоматеріалів
Товщина Товщина
Висота Ширина Діапазон Товщина Товщина слою Вологість
№ 1-ї 2-ї
штабелю, штабелю, товщини, прокладки під сміття, льоду, деревини,
з/п проклад- проклад-
м м см «шапкою», м бруд, м %
ки, м ки, м
1. 3,7 2,9 6 0,01 0,06 0,01 0,04 90
2. 3,6 2,8 7 0,02 0,07 0,02 0,05 80
3. 2,7 2,7 8 0,03 0,08 0,03 0,06 70
4. 2,6 2,6 9 0,04 0,09 0,04 0,07 60
5. 3,5 2,5 10 0,05 0,1 0,05 0,08 50
6. 3,4 2,9 11 0,06 0,11 0,01 0,09 40
7. 2,5 2,8 12 0,07 0,12 0,02 0,10 30
8. 2,4 2,7 13 0,08 0,13 0,03 0,11 20
9. 3,3 2,6 14 0,09 0,14 0,04 0,12 10
10. 3,2 2,5 15 0,1 0,15 0,05 0,04 90
11. 2,3 2,9 16 0,11 0,16 0,06 0,05 80
12. 2,2 2,8 17 0,12 0,17 0,06 0,06 70
13. 3,1 2,7 18 0,13 0,18 0,07 0,07 60
14. 3,0 2,6 19 0,14 0,19 0,07 0,08 50
15. 2,1 2,5 20 0,15 0,20 0,08 0,09 40
16. 2,0 2,9 21 0,01 0,21 0,09 0,10 30
17. 3,0 2,8 22 0,02 0,22 0,09 0,11 20
18. 3,1 2,7 23 0,03 0,23 0,10 0,12 10
19. 2,0 2,6 24 0,04 0,24 0,10 0,04 90
20. 2,1 2,5 25 0,05 0,25 0,11 0,05 80
21. 3,2 2,9 6 0,06 0,26 0,12 0,06 70
22. 3,3 2,8 7 0,07 0,01 0,11 0,07 60
23. 2,2 2,7 8 0,08 0,02 0,12 0,08 50
24. 2,3 2,6 9 0,09 0,03 0,13 0,09 40
25. 3,4 2,5 10 0,1 0,04 0,13 0,10 30
26. 3,5 2,9 11 0,11 0,05 0,14 0,11 20
27. 2,4 2,8 12 0,12 0,06 0,15 0,12 10
28. 2,5 2,7 13 0,13 0,027 0,16 0,04 90
29. 3,6 2,6 14 0,14 0,025 0,17 0,05 80
30. 3,7 2,5 15 0,15 0,024 0,18 0,06 70

28
 Продовження табл. 2.4.2
Товщина Товщина
Висота Ширина Діапазон Товщина Товщина слою Вологість
№ 1-ї 2-ї
штабелю, штабелю, товщини, прокладки під сміття, льоду, деревини,
з/п проклад- проклад-
м м см «шапкою», м бруд, м %
ки, м ки, м
31. 2,6 2,9 16 0,01 0,06 0,01 0,07 60
32. 2,7 2,8 17 0,02 0,07 0,02 0,08 50
33. 3,7 2,7 18 0,03 0,08 0,03 0,09 40
34. 3,6 2,6 19 0,04 0,09 0,04 0,10 30
35. 2,7 2,5 20 0,05 0,1 0,05 0,11 20
36. 2,6 2,9 21 0,06 0,11 0,01 0,12 10
37. 3,5 2,8 22 0,07 0,12 0,02 0,04 90
38. 3,4 2,7 23 0,08 0,13 0,03 0,05 80
39. 2,5 2,6 24 0,09 0,14 0,04 0,06 70
40. 2,4 2,5 25 0,1 0,15 0,05 0,07 60
41. 3,3 2,9 6 0,11 0,16 0,06 0,08 50
42. 3,2 2,8 7 0,12 0,17 0,06 0,09 40
43. 2,3 2,7 8 0,13 0,18 0,07 0,10 30
44. 2,2 2,6 9 0,14 0,19 0,07 0,11 20
45. 3,1 2,5 10 0,15 0,20 0,08 0,12 10
46. 3,0 2,9 11 0,01 0,21 0,09 0,04 90
47. 2,1 2,8 12 0,02 0,22 0,09 0,05 80
48. 2,0 2,7 13 0,03 0,23 0,10 0,06 70
49. 3,0 2,6 14 0,04 0,24 0,10 0,07 60
50. 3,1 2,5 15 0,05 0,25 0,11 0,08 50
51. 1,9 2,9 16 0,06 0,26 0,12 0,09 40
52. 1,8 2,8 17 0,07 0,01 0,11 0,10 30
53. 3,2 2,7 18 0,08 0,02 0,12 0,11 20
54. 3,3 2,6 19 0,09 0,03 0,13 0,12 10
55. 1,7 2,5 20 0,1 0,04 0,13 0,04 20
56. 1,6 2,55 21 0,11 0,05 0,14 0,05 30
57. 3,4 2,65 22 0,12 0,06 0,15 0,06 40
58. 3,5 2,75 23 0,13 0,027 0,16 0,07 50
59. 1,5 2,85 24 0,14 0,025 0,17 0,08 60
60. 1,4 2,8 25 0,15 0,024 0,18 0,09 70

Для пиломатеріалів вид деревини такий самий як і круглих лісоматеріалів.

Таблиця 2.4.3
Основні характеристики пиломатеріалів
Кількість
Кількіст Довжина Довжина виступаючих
Товщина Ширина Товщина
№ Висота ь прокла- щільної нещільної кінців в Вологість
проклад- пакету, дошок,
з/п пакету, м док по частини частини нещільній дошок, %
ки, м м мм
висоті пакету, м пакету, м частині
пакету, %
1. 3.0 1 0,02 6,5 0,1 5 2,00 16 10
2. 2,9 2 0,03 6,4 0,2 10 1,99 19 11
3. 2,8 3 0,04 6,3 0,3 15 1,98 22 12
4. 2,7 1 0,05 6,2 0,4 20 1,97 25 13
5. 2,6 2 0,06 6,1 0,5 25 1,96 32 14
6. 2,5 3 0,07 6,0 0,6 30 1,95 40 15
7. 2,4 1 0,08 5,9 0,7 35 1,94 44 16
8. 2,3 2 0,09 5,8 0,6 40 1,93 50 17
9. 2,2 3 0,10 5,7 0,9 45 1,92 60 18
10. 2,1 1 0,11 5,6 1,0 50 1,91 75 19
11. 2,0 2 0,12 5,4 1,1 55 1,90 80 20
Продовження табл. 2.4.3
29
 Кількість
Кількіст Довжина Довжина виступаючих
Товщина Ширина Товщина
№ Висота ь прокла- щільної нещільної кінців в Вологість
проклад- пакету, дошок,
з/п пакету, м док по частини частини нещільній дошок, %
ки, м м мм
висоті пакету, м пакету, м частині
пакету, %
12. 1,9 3 0,13 5,3 1,2 60 1,89 85 21
13. 1,8 1 0,14 5,2 1,3 65 1,88 90 22
14. 1,7 2 0,15 5,1 1,4 70 1,87 95 23
15. 1,6 3 0,16 5,0 1,5 70 1,86 100 24
16. 1,5 1 0,17 4,9 1,6 5 1,85 100 25
17. 3.0 2 0,18 4,8 1,7 10 1,84 95 26
18. 2,9 3 0,19 4,7 1,8 15 1,83 90 27
19. 2,8 1 0,20 4,6 1,9 20 1,82 85 28
20. 2,7 2 0,02 4,5 2,0 25 1,81 80 29
21. 2,6 3 0,03 4,4 0,1 30 1,80 75 30
22. 2,5 1 0,04 4,3 0,2 35 1,79 70 10
23. 2,4 2 0,05 4,2 0,3 40 1,78 65 11
24. 2,3 3 0,06 4,1 0,4 45 1,77 60 12
25. 2,2 1 0,07 4,0 0,5 50 1,76 55 13
26. 2,1 2 0,08 3,9 0,6 55 1,75 50 14
27. 2,0 3 0,09 3,8 0,7 60 1,74 45 15
28. 1,9 1 0,10 3,7 0,6 65 1,73 40 16
29. 1,8 2 0,11 3,6 0,9 70 1,72 38 17
30. 1,7 3 0,12 3,5 1,0 70 1,71 36 18
31. 1,6 1 0,13 3,4 1,1 5 1,70 34 19
32. 1,5 2 0,14 3,3 1,2 10 1,69 32 20
33. 3.0 3 0,15 3,2 1,3 15 1,68 30 21
34. 2,9 1 0,16 3,1 1,4 20 1,67 29 22
35. 2,8 2 0,17 3,0 1,5 25 1,66 28 23
36. 2,7 3 0,18 2,9 1,6 30 1,65 27 24
37. 2,6 1 0,19 2,8 1,7 35 1,64 26 25
38. 2,5 2 0,20 2,7 1,8 40 1,63 25 26
39. 2,4 3 0,02 2,6 1,9 45 1,62 24 27
40. 2,3 1 0,03 2,4 2,0 50 1,61 23 28
41. 2,2 2 0,04 2,3 0,1 55 1,60 22 29
42. 2,1 3 0,05 2,2 0,2 60 1,59 21 30
43. 2,0 1 0,06 2,1 0,3 65 1,58 20 31
44. 1,9 2 0,07 2,0 0,4 70 1,56 19 32
45. 1,8 3 0,08 2,1 0,5 70 1,53 18 33
46. 1,7 1 0,09 2,2 0,6 5 1,50 17 34
47. 1,6 2 0,10 2,3 0,7 10 1,45 16 35
48. 1,5 3 0,11 2,4 0,6 15 1,40 17 36
49. 3.0 1 0,12 2,5 0,9 20 1,35 18 28
50. 2,9 2 0,13 2,6 1,0 25 1,30 19 26
51. 2,8 3 0,14 2,7 1,1 30 1,25 20 24
52. 2,7 1 0,15 2,8 1,2 35 1,20 21 22
53. 2,6 2 0,16 2,9 1,3 40 1,15 22 20
54. 2,5 3 0,17 3,0 1,4 45 1,10 23 18
55. 2,4 1 0,18 3,1 1,5 50 1,05 24 16
56. 2,3 2 0,19 3,2 1,6 55 1,00 25 14
57. 2,2 2 0,20 3,3 1,7 60 1,02 26 15
58. 2,1 3 0,19 3,4 1,8 65 1,04 27 13
59. 2,0 3 0,18 3,5 1,9 70 1,06 28 11
60. 1,9 3 0,17 3,6 2,0 70 1,08 29 18

30
 2.5. Лабораторна робота № 5. Порівняння митних органів різних країн

Мета роботи:
1. Отримати знання і навички пошуку необхідної інформації з
використанням інтернет-ресурсів. Виконати роботу, знайти відповіді на питання,
які наведені у завданні, використовуючи знайдену інформацію. Оформити
лабораторну роботу і захистити її.
Завдання:
Порівняти митні органи України та країн, які наведені у завданні за низкою
ознак при здійсненні міжнародної економічної діяльності. Вибір країні
здійснюється за вказівкою викладача і по одній з кожного інтеграційного
угрупування. Результати оформити у вигляді таблиці.
В лабораторну роботу включити скріншоти (копії вікон), які оформлюються
як рисунки (структури сайтів, статистичні сайти про різні країни, сайти митних
органів іноземних країн, державні сайти іноземних країн тощо).
Лабораторна робота виконується «малими групами», що дає змогу
студентам отримати навики співробітництва, комунікацій, ситуаційного лідерства
тощо. Крім того, цей метод дозволить студентам вирішувати суперечки, які
можуть виникати між ними.

Таблиця 2.5.1
Варіанти завдань для лабораторної роботи №4
Країна 1 для Країна 2 для Країна 3 для Країна 4 для
Ознаки для порівняння
порівняння порівняння порівняння порівняння
1. Організаційна структура управління
2. Підпорядкування
3. Функції
4. Основні характеристики
5. Кількість службовців митних органів, чол.
6. Кількість населення, млн. чол.
7. Розмір ВВП/ВНП, млн. дол.
8. Розмір експорту, млн. дол.
9. Розмір імпорту, млн. дол.
10. Площа країни, тис. кв. км.
11. Розмір торгового обороту, млн. дол.
12. Розмір ВВП/ВНП на одного працівника
митних органів, млн. дол./чол.
13. Розмір експорту на одного працівника
митних органів, млн. дол./чол.
14. Розмір імпорту на одного працівника
митних органів, млн. дол./чол.
15. Розмір площі на одного працівника
митних органів, кв. км/чол.
16. Розмір торгового обороту на одного
працівника митних органів, млн. дол./чол.
17. Загальна довжина митного кордону, км, в
т.ч.:

31
сухопутного кордону, км морського кордону, км

32
 Продовження табл. 2.5.1
Країна 1 для Країна 2 для Країна 3 для Країна 4 для
Ознаки для порівняння
порівняння порівняння порівняння порівняння
18. Довжина загального митного кордону на
одного працівника митних органів, км/чол.
Довжина сухопутного Довжина морського
митного кордону на митного кордону на
одного працівника одного працівника
митних органів, км/чол. митних органів,
км/чол.
19. Кількість митниць, митних постів та
спеціалізованих митних установ
20. Функції не притаманні митним органам
21. Бюджетний внесок загальний
22. Спеціалізовані митні установи

Перелік країн порівняння для виконання лабораторної роботи представлені

у таблиці 2.5.2
Таблиця 2.5.2
Перелік країн порівняння для виконання лабораторної роботи №4
№ з/п Країни Інтеграційні угруповання № з/п Країни Інтеграційні угруповання
1. РФ СНД 31. Словакія ЄС
2. Білорусь СНД 32. Франція ЄС
3. Вірменія СНД 33. Фінляндія ЄС
4. Казахстан СНД 43. Хорватія ЄС
5. Азербайджан СНД 35. Чехія ЄС
6. Киргизія СНД 36. Швеція ЄС
7. Таджикистан СНД 37. США НАФТА
8. Туркменістан СНД 38. Канада НАФТА
9. Узбекистан СНД 39. Мексика НАФТА
10. Австрія ЄС 40. Аргентина МЕРКОСУР
11. Бельгія ЄС 41. Бразілія МЕРКОСУР
12. Болгарія ЄС 42. Уругвай МЕРКОСУР
13. Угорщина ЄС 43. Парагвай МЕРКОСУР
14. Великобритані ЄС 44. Венесуела МЕРКОСУР
я
15. Греція ЄС 45. Чілі МЕРКОСУР*
16. ФРН ЄС 46. Болівія МЕРКОСУР*
17. Данія ЄС 47. Перу МЕРКОСУР*
18. Італія ЄС 48. Колумбія МЕРКОСУР*
19. Ірландія ЄС 49. Еквадор МЕРКОСУР*
20. Іспанія ЄС 50. Австралія –
21. Кіпр ЄС 51. Ізраїль –
22. Люксембург ЄС 52. ПАР –
23. Латвія ЄС 53. САР –
24. Литва ЄС 54. ОАЕ –
25. Мальта ЄС 55. Туреччина –
26. Нідерланди ЄС 56. Швейцарія –
27. Португалія ЄС 57. Норвегія –
28. Польща ЄС 58. Сінгапур –
29. Румунія ЄС 59. Японія –
30. Словенія ЄС 60. КНР –
* Асоційовані члени інтеграційного угруповання

33
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://www.gpp.in.ua/promislovi-tovari.html. Промислові товари.

2. Батченко Л.В. Митна справа: навчальний посібник: у 2-х ч. Ч.1. Основи
організації митної справи: вітчизняний та міжнародний досвід /
Л.В.Батченко, В.В. Дятлова, С.С.Олейнікова. – Донецьк: ТОВ «Технопак»,
2011. – 155с.
3. Батченко Л.В. Митна справа: навчальний посібник: у 2-х ч. Ч.2. Основи
організації митної справи: вітчизняний та міжнародний досвід /
Л.В.Батченко, В.В. Дятлова, С.С.Олейнікова. – Донецьк: ТОВ «Технопак»,
2011. – 171с.
4. Боротьба з контрабандою та порушенням митних правил: Підручник. –За
заг.ред. Войцещука А.Д. – Хмельницький: видавництво «ІНТРАДА», 2008.
– 328с.
5. Босак А.О. Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні
інформаційні системи: Навч.посібник / А.О.Босак, О.Ю.Григор’єв, Р.Д.Бала
– Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»,
2009. – 180с.
6. Босак А.О. Митне обслуговування транспортних перевезень : Навчальний
посібник / А.О. Босак, О.Ю. Григор’єв, О.С. Скибінський, А.В. Тодощук. –
Львів: «Новий світ – 2000», 2009. – 476с.
7. Гладилин А.В. Таможенное оформление транспортних средств граждан /
А.В. Гладилин, Д.С. Мазуренко. – Одесса: ГВМВ, 2007 – 52с.
8. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності:
Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 696с.
9. ДСТУ 4518-2008. Національний стандарт України. Продукти харчові.
Маркування для споживачів. Загальні правила. Продуктьі пищевые.
Маркировка для потребителей. Общие правила. Food products. Marks of
consumers. General rules.
10.Журнали "Митниця".
11.Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р.
№959-ХII
12.Интересные истории и случаи на таможне разных стран.
http://abunda.ru/83718-pro-tamozhnyu-9-foto-tekst.html
13.Класифікація товарів – інструмент регулювання зовнішньоекономічної
діяльності: Навчальний посібник / За заг.ред. Макаренка А.В. –
Хмельницький: видавництво «Інтрада», 2009. – 240с.
14.Козик В.В. Зовнішньоекономічні операції і контракти. Навч. посіб. - 3-тє
вид., перероб. і доп. / Козик В.В., Панкова Л.А., Григор’єв О.Ю., Босак
А.О., Карп’як Я.С.– Львів: «Магнолія 2006», 2014. – 512с.
15.Козик В.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності: практикум / В.В.
Козик, Л.А. Панкова, О.Ю. Григор’єв та ін. – К.: Знання, 2013. – 454 с.
16.Коментар до Митного кодексу України / За ред. П.В.Пашка,
М.М.Каленського. – К.: Юстініан, 2004. – 736с. – (серія “Митна справа в
Україні”).
34
17.Краткий справочник по лесоматериалам. Пособие для работников
таможенной службы /WWF России; С.Н. Ляпустин и др.; под. ред.
Н.М. Шматкова, А.В. Беляковой. – М., 2010. - 76 с.
18.Кузьмін О.Є. Митна справа: навч. посібник-практикум / О.Є.Кузьмін,
О.Г.Мельник, О.Ю.Григор’єв, А.О.Босак, К.О.Дорошкевич, А.В.Тодощук,
М.Г.Книш, О.О.Маслак; За заг. ред. проф. О.Є.Кузьміна. – Київ: Каравела,
2014. – 232с.
19.Кузьмін О.Є. Міжнародний менеджмент: навч. посіб./ О.Є.Кузьмін,
О.С.Скибінський, Н.І.Кара, Л.П.Сай. – Л.: ЗУКЦ, 2012. – 216с.
20.Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник / Ю.Д.Кунєв,
І.М.Коросташова, А.В.Мазур, С.П.Шапошник. – За заг.ред.Ю.Д.Кунєва. –
К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 408с.
21.Лист ДМС від 19.11.1999 № 22/1-3211-ЕП «Про порядок акредитації в
центральній енергетичній митниці»
22.Лист ДМСУ від 27.10.1998 № 16/1-2548-ЕП «Щодо подвійної акредитації
суб'єктів ЗЕД»
23.Митна справа. У 3-х томах. Навч.посіб. – Курс лекцій / За ред.Войцещука
А.Д. – К.: Вид-во ТОВ «ВД «Мануфактура», 2006.
24.Митне оформлення автотранспортних засобів / За ред.П.В.Пашка. – К. :
Знання, 2004. – 237с. – (Митна справа в Україні).
25.Митне регулювання: Навч.посібник / В.М.Голомовзий, Л.А.Панкова,
О.Ю.Григор’єв О.Ю., А.О.Босак, Н.Л.Калиновська, В.Г.Саяпіна. – Львів:
Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. –
240с.
26.Митний Кодекс України № 4495-VI від 13.03.2012 р.
27.Митний контроль на автомобільному транспорті / В.А.Писарєв, О.В.
Рождественський, М.М. Чечель, П.В. Пашко; За ред. М.М.Каленського,
П.В. Пашка. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 189с. – (Митна справа в
Україні).
28.Митний контроль на залізничному транспорті / В.А.Писарєв, О.В.
Рождественський, П.В. Пашко; За ред. П.В. Пашка. – К.: “Знання”, 2004. –
404с. – (Митна справа в Україні).
29.Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур від
26.06.1999р. Офіційний Вісник України 2011, 71 від 23.09.2011, ст. 2711.
30.Наказ Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 634 «Про встановлення порядку
обліку осіб, які здійснюють операції з товарами».
31.Науменко В.П. Таможенные правила в блок-схемах с комментариями:
Справочное пособие / В.П.Науменко, Д.А.Блуменко. Одесса: АО
«ПЛАСКЕ», 2010. – 144с.
32.Основи митної справи в Україні: підручник / за ред. П.В. Пашка. -
К.:Знання, 2008. - 651 с.- (Митна справа в Україні).
33.Офіційний сайт Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-
YeDR.html

35
34.Офіційний сайт Міністерства доходів і зборів України [Електронний
ресурс]. - Режим доступу:http://minrd.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-
reestratsiynogo-n/scho-taku-eestratsiyniy-nom/http://minrd.gov.ua/reestr
35.Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової
палати (редакція 2000 року) Видання МТП N 560. "Урядовий кур'єр", N 68,
10 квітня 2002 р.
36.Пашко П.В. Митні інформаційні технології / П.В.Пашко. – К.: Т-во
«Знання», 2009. – 391с. – (Митна справа в Україні).
37.Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 р.
38.Постанова Верховної Ради від 29.06.2010 № 2370-VI «Про прийняття за
основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо акредитації на території України відокремлених
підрозділів іноземних юридичних осіб»
39.Постанова Кабінету Міністрів України № 390 «Про ввезення на митну
територію України окремих видів товарів» від 29.03.2002 р.
40.Постанова КМ від 03.05.2007 № 692 «Про внесення змін до постанов
Кабінету Міністрів України з питань державного експортного контролю»
41.Постанова КМУ "Про затвердження Положення про вантажну митну
декларацію" від 09.06.1997 № 574 із зімнами N 1016 (1016-2011-п) від
05.10.2011.
42.Постанова КМУ «Порядок ведення Української класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності» від 13.01.99 р. № 41.
43.Прусс В.М. Організація митної справи в Україні : навч.посібник /
В.М.Прусс, В.М.Пітерська. – Одеса : Фенікс, 2009. – 254 с.
44.Розпорядження Кабінету міністрів України "Про схвалення Концепції
створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна
митниця" від 17.09.2008 № 1236-р.
45.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року ”Про
організацію роботи органів, що здійснюють контроль товарів і транспортних
засобів за принципом “ єдиного офісу”.
46.Таможенная экспертиза качества продовольственных товаров и сырья.
Методическое пособие к выполнению лабораторно-практических работ для
студентов специальности 080401 «Товароведение и экспертиза товаров». /
Л.М. Качанина, Л.Н. Дарможапова, Т.Н. Занданова. – Улан-Удэ, 2006. – 111
с.
47.Таможенные аспекты логистики: Практические рекомендации по
организации работы грузового таможенного комплекса с использованием
механизма «единого окна» / Л.Р.Баязитов, А.Б.Егоров, О.И.Платонов,
А.П.Шейко – Киев: АЛЛЕГО – ПЛАСКЕ, 2009. – 568с.
48.Таможенный контроль: на пути к международным стандартам: Монография
– А.В.Полищук, П.В.Пашко, Е.Б.Самсонов, С.Н.Семка, В.В.Ченцов. –
Одесса: «ПЛАСКЕ» ЗАО, 2009. – 476 с.
49.Терещенко С. Міжнародне перевезення товарів автомобільним
транспортом: теорія та практика: Практичний посібник / С.Терещенко.
Пласке, 2010. – 174 с.
36
50.Условия экспорта в ЭС. Бесплатная база данных. Учебник.
www.exporthelp.europa.eu. 2013. – 241 с.
51.Халипов С.В. Таможенный брокер : Учебное пособие / С.В. Халипов. – М.:
Издательство «Таможня.ру», 2006. – 378с.
52.Ченцов та ін. Митне право України.: Навчальний посібник / За заг. ред.
проф. В.В.Ченцова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 283 с.
53.Шершун А.А. Митне оформлення товарів та транспортних засобів.
Навчально-методичний посібник / А.А. Шершун. – Київ, 2007. – 330 с.
54.Экспорт и импорт Украины [Електронний ресурс] / Статистичні дані. –
Режим доступу : http://index.minfin.com.ua/index/gdp/eximp.php
55.Это интересно: факты про таможню. http://ribalych.ru/2014/10/03/eto-
interesno-fakty-pro-tamozhnyu/
56.Баран Р. Тимчасове ввезення/вивезення товарів. Путівник карнетами АТА.
Р.Баран. А. Валько. Практичний посібник. ПП «Компанія «Імперіал», Львів,
2015. – 140с.
57.Босак А.О. Міжнародна економіка: теоретичні та прикладні аспекти:
навч.посіб. / А.О.Босак, О.Ю.Григор’єв, Л.І.Чернобай, О.С.Скибінський. –
Львів: СТ «Міські інформаційні системи», 2015. – 245с.
58.Кузьмін О.Є. Митна справа : навч. Посібник /О.Є.Кузьмін О.Є.,
О.Г.Мельник, О.Ю.Григор’єв, А.О.Босак, К.О.Дорошкевич, А.В.Тодощук,
М.Г.Борнікова, Р.Б.Рогальський. – Львів : Видавництіво Львівської
політехніки, 2015. – 232 с.
59.Кузьмін О.Є. Митне обслуговування міжнародної економічної діяльності в
умовах євроінтеграції: теоретичні положення і методичні підходи до
практичних і лабораторних занять : [навч. Посібн] /О.Є.Кузьмін О.Є.,
О.Г.Мельник, О.Ю.Григор’єв, А.О.Босак, К.О.Дорошкевич, А.В.Тодощук,
О.В.Мукан, О.І.Дорош. – Львів: Міські інформаційні системи, 2015. – 162с.

37