1.

Трудовий договір це:

1) угода між працівником і власником підприємства, установи, організації
або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник
зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням
внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа
зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати
умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством
про працю, колективним договором і угодою сторін;
2) угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується
виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому
трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати
працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для
виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним
договором і угодою сторін;
3) угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або
уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати
роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому
розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати
працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для
виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним
договором і угодою сторін;
2. Трудовий договір укладається:
1) як правило, в письмовій форм;.
2) в письмовій формі;
3) в усній формі;
3. Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати:

1) трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним

виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців;
2) трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним
органом первинної профспілкової організації, - семи місяців;
3) двох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним
органом первинної профспілкової організації, - шести місяців;

4. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати:

1) одного місяця;
2) двох місяців;
3) двох тижнів;
5.  Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму
роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення
професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути
повідомлений:
1) не пізніше ніж за два місяці;
2) не пізніше ніж за два тижня;
 3) не пізніше ніж за три місяці;

6. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений

строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово:
1) за два тижні;
2) за два місяці;
3) за один місяць;
7. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати:
1) 40 годин на тиждень;
2) 41 годину на тиждень;
3) 36 годин на тиждень;
8. Для працівників віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу
встановлюється:

1) 36 годин на тиждень;
2) 24 годин на тиждень;
3) 40 годин на тиждень;

9. Для працівників віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які
працюють в період канікул) тривалість робочого часу встановлюється:

1) 24 години на тиждень;
2) 36 години на тиждень;
3) 40 години на тиждень;

10. Оплата праці при неповному робочому часі провадиться:

1) пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;
2) скорочення робочого часу на оплату не впливає;
3) пропорційно відпрацьованому часу;

11. Оплата праці при скороченому робочому часі провадиться:

1) скорочення робочого часу на оплату не впливає;
2) пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;
3) пропорційно відпрацьованому часу;

12. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника:

1) чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік;
2) чотирьох годин протягом двох днів підряд і 200 годин на рік;
3) трьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік;
13. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути:
1) не менш як сорок дві години;
2) не більше як сорок дві години;
3) не менш як сорок годин;
14. Робота у вихідний день може компенсуватися:
 1) за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у
подвійному розмірі;
2) наданням іншого дня відпочинку;
3) у грошовій формі у подвійному розмірі;

15. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю:

1) не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який
відлічується з дня укладення трудового договору;
2) не менш як 24 робочих дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з
дня укладення трудового договору;
3) не менш як 28 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який
відлічується з дня укладення трудового договору;

16. Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка

тривалістю:
1) 31 календарний день;
2) 1 календарний місяць;
3) 51 календарний день;
17. Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи
надаються працівникам:
1) після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному
підприємстві, в установі, організації;
2) після закінчення одинадцяти місяців безперервної роботи на даному
підприємстві, в установі, організації;
3) після закінчення одного року безперервної роботи на даному підприємстві, в
установі, організації;
18. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на
прохання працівника за умови, що:
1) основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних
днів;
2) перша безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів;
3) основна безперервна її частина становитиме не менше 12 календарних днів;
19. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику:
1) як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після
закінчення робочого року, за який надається відпустка;
2) до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого
року, за який надається відпустка;
3) не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається
відпустка;
20. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою
компенсацією за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та
додаткових відпусток не повинна бути менше ніж:
1) 24 календарних дні;
2) 28 календарних днів;
3) 24 робочих дні.
21. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою
компенсацією:
1) не допускається;
2) допускається на загальних підставах;
3) допускається за згодою батьків;
22. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися
відпустка без збереження заробітної плати на термін:
1) обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим
ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік;
2) не більше 30 календарних днів на рік.
3) обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним
органом, але не більше двох місяців на рік.
23. За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується:
1) в подвійному розмірі годинної ставки.
2) в потрійному розмірі годинної ставки.
3) за згодою сторін або в подвійному розмірі або наданням іншого дня
відпочинку;
24. .За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки
один з таких заходів стягнення:
1) догана або звільнення;
2) догана, сувора догана або звільнення;
3) зауваження, догана або звільнення;

25. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору

безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду:
1) в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися
про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк
з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової
книжки;
2) в шестимісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про
порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня
вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки;
3) без обмеження будь-яким строком;
26. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися
до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати:
1) без обмеження будь-яким строком;
2) в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про
порушення свого права;
3) в шестимісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про
порушення свого права;
27. Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях
стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі,
організації, встановлюється строк:
1) в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди;
2) в три роки з дня виявлення заподіяної працівником шкоди;
3) в шість місяців з дня виявлення заподіяної працівником шкоди;
28. Обов’язковими умовами трудового договору є:
1) умова про трудову функцію працівника;
2) умова про строк випробування;
 3) умова про надання житла;
29. Факультативними умовами трудового договору є:
1) умова про строк випробування;
2) умова про трудову функцію працівника;
3) умова про розмір заробітної плати;
30. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, що працюють:
1) більше 5 днів;
2) більше 7 днів;
3) більше 1 місяця;
31. Запис до трудової книжки про роботу за сумісництвом здійснюється:
1) за місцем основної роботи за бажанням працівника;
2) за місцем основної роботи в обов’язковому порядку;
3) взагалі не здійснюється, а видається лише довідка про роботу за сумісництвом;
32. Під час прийняття на роботу випробування встановлюється:
1) за угодою сторін трудового договору;
2) за згодою профспілкового комітету;
3) власником або уповноваженим ним органом;
33. Працівник має право розірвати строковий трудовий договір:
1) лише у разі хвороби або інвалідності, при порушення власником
законодавства про працю та з інших поважних причин;
2) попередивши власника письмово за два тижні;
3) працівник у будь-якому разі не має права розірвати такий договір;
34. З яким працівником трудовий договір може бути розірваний на вимогу
профспілкового органу:
1) з керівником підприємства;
2) з працівником, що виконує виховні функції;
3) з будь-яким працівником;
35. У яких випадках з працівником може бути укладено контракт:
1) у випадках передбачених законами України;
2) у випадках передбачених законодавством України;
3) у будь-якому випадку за погодженням між працівником та власником;
36. На який строк може укладатися трудовий договір про тимчасову роботу:
1) на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього
працівника до чотирьох місяців;
2) на строк до трьох років;
3) на будь-який строк за угодою сторін;
37. Прогулом є:
1) відсутність на роботі без поважних причин протягом робочого дня;
2) відсутність на роботі з будь-якої причини без дозволу власника протягом
робочого дня;
3) поява на роботі у нетверезому стані;
38. Підставою звільнення за прогул є:
1) відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без
поважних причин;
2) відсутність на роботі три години протягом робочого дня без поважних
причин;
3) відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня з будь-
якої причини без дозволу власника;
39. Протягом якого строку діє дисциплінарне стягнення:
1) протягом одного року з дня його накладення;
2) протягом одного місяця з дня його накладення;
3) протягом шести місяців з дня його накладення;
40. Протягом якого строку має бути застосовано дисциплінарне стягнення:
1) не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку та не пізніше шести
місяців з дня його скоєння;
2) не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку та не пізніше одного року
з дня його скоєння;
3) не пізніше одного місяця з дня його виявлення проступку;
41. До видів матеріальної відповідальності не належить:
1) повна;
2) неповна;
3) обмежена;
42. До додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника
належать:
1) вчинення працівником, який виконує виховні функції аморального
проступку;
2) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
3) призов або вступ працівника на військову службу;
43. У яких випадках при припиненні трудового договору працівникові виплачується
вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку:
1) при відмові працівника від переведення на роботу у іншу місцевість разом
з підприємством;
2) при припинення трудового договору за угодою сторін;
3) при припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом
працівника на військову службу;
44. Для яких категорій працівників випробування при прийнятті на роботу не
встановлюється:
1) для неповнолітніх;
2) для державних службовців;
3) для працівників прийнятих на роботу по контракту;
45. У яких випадках розірвання трудового договору за ініціативою власника
здійснюється за попередньою згодою профспілкового комітету:
1) прогул, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом
робочого дня без поважних причин;
2) незадовільний результат випробування, яке було обумовлене при прийнятті на
роботу;
3) ліквідація підприємства;
46. У яких випадках розірвання трудового договору за ініціативою власника
здійснюється без згоди профспілкового комітету:
1) незадовільний результат випробування, яке було обумовлене при
прийнятті на роботу;
2) прогул, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом
робочого дня без поважних причин;
3) систематичне невиконання працівником трудових обов’язків;
47. Органами, які розглядають трудові спори є:
1) комісії по трудових спорах;
2) профспілкові комітети;
3) органи місцевого самоврядування;
48. Органами, які не можуть розглядати трудові спори є:
1) профспілкові комітети;
2) комісії по трудових спорах;
3) районні суди;
49. Робота на умовах ненормованого робочого часу здійснюється:
 1) наданням додаткової відпустки у кількості днів, визначених колективним
договором підприємства;
2) подвійною оплатою;
3) за угодою сторін подвійною оплатою або наданням додаткової відпустки у
кількості днів, визначених колективним договором підприємства;
50. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може
перевищувати:
1) двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством
України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до
виплати працівникові;
2) п'ятидесяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством
України, - сімдесяти п'яти процентів заробітної плати, яка належить до
виплати працівникові;
3) двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством
України, - сімдесяти п'яти процентів заробітної плати, яка належить до
виплати працівникові;

51. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

1) в іншу місцевість;
2) осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 15 місяців;
3) жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до вісімнадцяти років.

52. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

1) осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової)
служби;
2) осіб з інвалідністю,
3) осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 15
місяців;
53. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
1) осіб, обраних на посаду;
2) осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 15
місяців;
3) жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до вісімнадцяти років.

54. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

1) осіб на тимчасові та сезонні роботи;
2) осіб з інвалідністю,
3) осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 15
місяців;
55. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
1) внутрішньо переміщених осіб;
 2) осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 15
місяців;
3) жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до вісімнадцяти
років.
56. До строку випробування не зараховуються дні, коли:
1) працівник фактично не працював, незалежно від причини;
2) працівник фактично не працював у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
3) працівник фактично не працював з поважної причини.
57. У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності
працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право
протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його
про це:
1) за три дні;
2) за два тижні;
3) за сім днів.
58. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці:
1) допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж
спеціальністю, кваліфікацією чи посадою;
2) допускається зміна істотних умов праці без будь-яких умов;
3) допускається зміна істотних умов праці за наявності згоди працівника.
59. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден
на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір:
1) припиняється у зв’язку з відмовою працівника від продовження роботи у
зв’язку із зміною істотних умов праці;
2) припиняється за згодою сторін;
3) за власним бажанням працівника.
60. Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком
до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди:
1) якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для
відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих
аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу
життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але
не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою;
2) якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення
або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також
інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні
життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу.
3) лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій,
виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під
загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу,
але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою;
 61. Забороняється тимчасове переведення на іншу роботу:
1) вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до
шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди;
2) вагітних жінок, жінок, які мають дитину віком до шести років, а також осіб віком
до вісімнадцяти років без їх згоди;
3) вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести
років в без їх згоди;
62. У разі простою працівники можуть бути переведені:
1) за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому
ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство,
в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця;
2) за їх згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь
час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості
на строк до одного місяця;
3) за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж
підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в
установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до двох місяців.

63 У якому випадку при припиненні трудового договору працівникові виплачується

вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат:
1) при припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом
працівника на військову службу;
2) при відмові працівника від переведення на роботу у іншу місцевість разом з
підприємством;

3) при припинення трудового договору за угодою сторін;

64. У якому випадку при припиненні трудового договору працівникові виплачується

вихідна допомога у розмірі передбаченому колективним договором, але не менше
тримісячного середнього заробітку:
1) внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом
законодавства про працю, колективного чи трудового договору;
2) при відмові працівника від переведення на роботу у іншу місцевість разом з
підприємством;

3) при припинення трудового договору за угодою сторін;

65. У якому випадку при припиненні трудового договору працівникові виплачується

вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток:
1) при припиненні повноважень посадових осіб;
2) внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом
законодавства про працю, колективного чи трудового договору;
3) при відмові працівника від переведення на роботу у іншу місцевість разом з
підприємством;

66. У яких випадках розірвання трудового договору за ініціативою власника

здійснюється за попередньою згодою профспілкового комітету:
 1) систематичне невиконання працівником трудових обов’язків;
2) незадовільний результат випробування, яке було обумовлене при прийнятті на
роботу;
3) ліквідація підприємства;

67. У яких випадках розірвання трудового договору за ініціативою власника

здійснюється за попередньою згодою профспілкового комітету:
1) скорочення чисельності або штату працівників;
2) незадовільний результат випробування, яке було обумовлене при прийнятті на
роботу;
3) ліквідація підприємства;

68 У яких випадках розірвання трудового договору за ініціативою власника

здійснюється без згоди профспілкового комітету:
1) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
2) прогул, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом
робочого дня без поважних причин;
3) систематичне невиконання працівником трудових обов’язків;
69 У яких випадках розірвання трудового договору за ініціативою власника
здійснюється без згоди профспілкового комітету:
1) призову або мобілізації власника-фізичної особи під час особливого
періоду;
2) прогул, у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом
робочого дня без поважних причин;
3) систематичне невиконання працівником трудових обов’язків;

70. Працівник повинен бути письмово попереджений про звільнення за

скороченням штату:
1) за два місяці;
2) за три місяці;
3) за два тижні;

71. В який строк та в якій формі профспілковий орган повинен надати відповідь
власнику підприємства на подання про звільнення працівника:
1) у письмовій формі у триденний строк;
2) у письмовій формі у тижневий строк;
3) у будь-якій формі у розумний строк.

72. В який строк власник або уповноважений ним орган повинен видати
працівникові трудову книжку при звільненні:
1) в день звільнення;
2) в триденний строк після звільнення;
3) в десяти денний строк після звільнення.

73. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановити неповний

робочий час:
1) на прохання вагітної жінки;
2) на прохання неповнолітньої особи;
3) на прохання будь-якого працівника.
74. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановити неповний
робочий час:
1) на прохання жінки, яка має дитину у віці до чотирнадцяти років;
2) на прохання неповнолітньої особи;
3) на прохання будь-якого працівника.

75. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановити неповний

робочий час:
1) на прохання жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно
до медичного висновку;
2) на прохання неповнолітньої особи;
3) на прохання будь-якого працівника.

76. Оплата роботи за сумісництвом провадиться:

1) за фактично виконану роботу;
2) як доплата за роботу;
3) за фактично виконану роботу, але ні більше розмірі мінімальної заробітної
плати.

77. Заробітна плата повинна виплачуватись:

1) регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним
актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової
організації, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не
перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після
закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
2) регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом
роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової
організації, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не
перевищує п’ятнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення
періоду, за який здійснюється виплата;
3) регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом
роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової
організації, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не
перевищує шістнадцяти календарних днів;

78. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або
неробочим днем, заробітна плата виплачується:
1) напередодні;
2) виплата переноситься на наступний робочий день;
3) виплата здійснюється за угодою сторін;

79. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від
підприємства, установи, організації, провадиться:
1) в день звільнення;
2) не пізніше ніж за три дні до звільнення;
3) не пізніше трьох днів після звільнення.

80. Робота у нічний час оплачується:

1) у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою угодами або
колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу)
за кожну годину роботи в нічний час.
2) у підвищеному розмірі, встановленому
колективним договором, але не нижче 50
кожну годину роботи в нічний час.
3) у підвищеному розмірі, встановленому
колективним договором, але не нижче 20
зміну.
генеральною, галузевою угодами або
відсотків тарифної ставки (окладу) за
генеральною, галузевою угодами або
відсотків тарифної ставки (окладу) за