«Кр.пр. проти безпеки виробництва».завдання 1, 3, 4; задачі 1-4.

Завдання 1. Проаналізуйте постанови Верховного Суду України (Верховного Суду) та дайте відповіді на такі
запитання:

а) Постанова від 15 березня 2018 року № 727/922/17 http://reyestr.court.gov.ua/Review/72909503

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст.
271 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 травня 2016 року, працюючи майстром
виробничого навчання Вищого професійного художнього училища № 5 (далі ВПХУ № 5) у м. Чернівці, будучи
відповідальним на підставі п. 3 наказу № 75 директора ВПХУ № 5 від 06 травня 2016 року за проведення
виробничої практики з учнями училища, в порушення вимог пунктів 4.5.2; 4.5.5; 4.5.7; 4.5.8; 4.6.1; 4.6.2; 4.6.4;
4.6.4.1; 8.4; 8.5 Наказу Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563 «Про затвердження
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і
навчальних закладах», підпунктів 1, 2, 4, 6 пункту 4.7 наказу № 95 директора ВПХУ № 5 від 01 вересня 2015
року «Про організацію роботи з охорони праці на 2015-2016 навчальний рік», пунктів 3.4, 3.7, 3.9 посадової
інструкції майстра виробничого навчання, затвердженої 28 серпня 2012 року директором ВПХУ № 5,
самовільно приніс на об'єкт виробничої практики - гуртожиток ВПХУ № 5, розташований на вул. П. Орлика, 3 у
м. Чернівці, свою власну паяльну лампу та допустив студентів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до проведення ремонтних
робіт з її використанням без передбачених засобів індивідуального захисту, відповідного інструктажу з
охорони праці та безпеки життєдіяльності. Під час виробничої практики, а саме проведення ремонтних робіт,
паяльна лампа загорілась та вибухнула, внаслідок чого студенту ОСОБА_3 було заподіяно тяжкі тілесні
ушкодження у вигляді опіків тіла.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 26 вересня 2017 року вирок місцевого суду щодо
ОСОБА_1 змінено. Дії засудженого перекваліфіковано з ч. 2 ст. 271 КК на ст. 128 КК і призначено покарання за
цей злочин у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76
КК. У решті вирок залишено без зміни.

- у чому, на думку скаржника, полягало неоднакове чи неправильне застосування положень кримінального

закону? Які аргументи можна навести на користь цього підходу?

прокурор Солонська М. Я., посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну
відповідальність і просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в
суді апеляційної інстанції.

Вважає, що ОСОБА_1 є службовою особою, а тому дійшовши за результатами апеляційного розгляду

протилежного висновку та перекваліфікувавши дії засудженого з ч. 2 ст. 271 на ст. 128 КК суд апеляційної
інстанції неправильно застосував кримінальний закон. На думку прокурора, відсутність в обвинувальному акті
посилання на те, що обвинувачений являється службовою особою не може бути перешкодою для
встановлення відповідних обставин судом та визнання ОСОБА_1 за вироком суду суб'єктом злочину,
передбаченого ст. 271 КК.

- який висновок щодо застосування відповідних кримінально-правових норм сформулював Верховний Суд
України (Верховний Суд)? Які аргументи на обґрунтування своєї позиції навів Верховний Суд України
(Верховний Суд)?

Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 271 КК настає за порушення вимог законодавчих та інших

нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або
громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення спричинило загибель людей або
інші тяжкі наслідки.

Тобто, суб'єктом цього злочину є службова особа підприємства, установи, організації, яка на підставі наказу
адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади має спеціальні обов'язки з охорони праці,
або громадянин - суб'єктом підприємницької діяльності. У разі порушення вимог законодавства про охорону
праці, що потягло кримінально-правові наслідки, іншими службовими особами останні з урахуванням
обставин справи можуть нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а рядові працівники -
за злочини проти життя та здоров'я особи.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачення ОСОБА_1 як службовій особі не висувалося, натомість в

обвинувальному акті вказано лише, що останній являється майстром виробничого навчання ВПХУ № 5 у м.
Чернівці, який був відповідальним за проведення виробничої практики з учнями училища.

Таке формулювання обвинувачення не наділяє обвинуваченого службовими повноваженнями в контексті

положень ч. 2 ст. 271 КК, а тому при постановленні вироку суд з урахуванням вимог ст. 337 КПК не міг
виходити за межі обвинувачення, встановлювати відповідні обставини у вироку та визнати ОСОБА_1
службовою особою - суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК, оскільки це є погіршенням становища
ОСОБА_1, порівняно з висунутим йому обвинуваченням.

Крім того, як встановлено судом у вироку, на ОСОБА_1 як майстра виробничого навчання згідно посадової
інструкції було покладено обов'язки в тому числі й щодо охорони праці. Разом з цим, такі обов'язки, виходячи
з завдань навчального процесу, носили функціональний характер, супроводжували проходження студентами
виробничої практики, проте не наділяли ОСОБА_1 організаційно-розпорядчими чи адміністративно-
господарськими функціями, що притаманні службовій особі відповідно до вимог примітки ст. 364 КК.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК, застосувавши щодо
нього положення вказаної норми, місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну
відповідальність.

Вказані обставини отримали належну оцінку суду апеляційної інстанції, який за результатами апеляційного
розгляду перекваліфікував дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 271 на ст. 128 КК.

Враховуючи, що у результаті порушення ОСОБА_1 правил проведення виробничої практики, а саме

самовільного допуску студентів до проведення ремонтних робіт з використанням власної паяльної лампи,
одному із студентів було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, кваліфікацію вчиненого за ст. 128 КК як
необережне тяжке тілесне ушкодження колегія суддів вважає правильною.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухвали
апеляційного суду, не встановлено.

З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

б) Постанова від 07 лютого 2019 року № 227/873/17 http://reyestr.court.gov.ua/Review/80017546

Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року ОСОБА_1
засуджено за ст. 272 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням
права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих
функцій строком на два роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, касаційні скарги від неї та щодо неї не надходили.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 100 000 гривень на
відшкодування моральної шкоди.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 6 395 гривень 60 копійок процесуальних витрат за
проведення судових експертиз.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона, обіймаючи посаду головного інженера
приватного підприємства «Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба «Промінь», будучи відповідальною
особою за безпечне виконання робіт, 10 жовтня 2013 року видала наряд на ведення робіт підвищеної
небезпеки з формування обрізки дерев з кошика автомобільного гідравлічного підйомника з поворотною
двоколійною стрілою ВС-18-01 РГ на висоті 6 метрів працівнику ОСОБА_4, який не пройшов навчання та
перевірку знань з відповідних питань охорони праці, без медичного огляду та професійного добору, при
цьому без проекту ведення робіт, в якому зазначаються типи, перелік необхідних засобів захисту та порядок
безпечного виконання робіт на висоті, та не забезпечила при виконанні зазначених робіт з підвищеною
небезпекою відповідальну особу (керівника робіт), чим порушила вимоги законодавства про охорону праці,
внаслідок чого о 08 годині 20 хвилин ОСОБА_4, виконуючи роботи на висоті по формувальній обрізці дерев за
адресою: Донецька область, м. Білозерське, вул. 50 років Жовтня, 6, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від
яких 13 жовтня 2013 року помер.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2018 року зазначений вирок суду першої інстанції
за апеляційною скаргою захисника Нікітіна Д.О. змінено в частині призначення покарання.

Постановлено вважати ОСОБА_2 засудженою за ст. 272 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на
строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням
організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням
іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

- у чому, на думку скаржника, полягало неоднакове чи неправильне застосування положень кримінального

закону? Які аргументи можна навести на користь цього підходу?

засуджена ОСОБА_1, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону,

неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного
судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості та просить
вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо неї скасувати і призначити новий розгляд у суді
першої інстанції.

Указує на те, що апеляційний суд, змінивши вирок суду першої інстанції лише щодо ОСОБА_2, не розглянув
питання про зміну покарання ОСОБА_1 шляхом застосування ст. 75 КК України, чим допустив вибіркове
правосуддя та порушив принцип справедливості. Звертає увагу на те, що має поганий стан здоров'я, потребує
лікування і особливих умов проживання, які їй можуть бути забезпечені за місцем постійного проживання.
Крім того, зазначає, що у вироку вказано про умисність її дій, хоча кримінальне правопорушення,
передбачене ст. 272 КК України, відноситься до неумисних злочинів.

- який висновок щодо застосування відповідних кримінально-правових норм сформулював Верховний Суд
України (Верховний Суд)? Які аргументи на обґрунтування своєї позиції навів Верховний Суд України
(Верховний Суд)?
Із формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, убачається, що ОСОБА_1 своїми умисними
діями, які виразилися в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на
підприємстві, будучи особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, що спричинило загибель людини, вчинила
кримінальне правопорушення, передбачене ст. 272 ч. 2 КК України.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 272 КК України, характеризується

загалом необережною формою вини. Саме порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною
небезпекою може бути умисним або необережним. Ставлення винного до настання наслідків - лише
необережне. Мотив і мета для кваліфікації цього злочину значення не мають.

Якщо особа умисно порушує правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, умисно
ставлячись і до настання наслідків, кваліфікація за ст. 272 КК України виключається, вчинене слід кваліфікувати
залежно від обставин, наприклад, як злочин проти життя або здоров'я чи як диверсію.

Дії ж ОСОБА_1 суд кваліфікував за ст. 272 ч. 2 КК України, встановивши саме необережну форму вини.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника Нікітіна
Д.О. на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи, та, мотивувавши своє
рішення, правильно зазначив, що форму вини обвинувачених слід розцінювати як необережну. При цьому
апеляційний суд не встановив істотних порушень вимог КПК України судом першої інстанції.

Зі змісту апеляційної скарги захисника Нікітіна Д.О. видно, що серед іншого він указував на неврахування
судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 її стан здоров'я, а саме наявність онкологічного
захворювання. Доводів про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості кримінального
правопорушення та її особі внаслідок суворості апеляційна скарга не містить.

Що стосується доводів касаційної скарги про суворість призначеного ОСОБА_1 покарання, то вони також є
необґрунтованими.

При призначені покарання ОСОБА_1 за ст. 272 ч. 2 КК України суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості
вчиненого нею злочину, дані про її особу, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як убачається зі змісту вироку, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке
відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_1, яка раніше не судима, за місцем
роботи та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, судом враховано обставини відмови ОСОБА_4 від госпіталізації до медичного закладу 10 жовтня
2013 року, обставини, за яких сталося травмування, зокрема перебування ОСОБА_4 одним в кошику
підйомника, що свідчить про неналежне ставлення до власної безпеки, а також висновок Добропільського
міськрайонного відділу з питань пробації.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про
неможливість виправлення ОСОБА_1 без її ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив їй покарання у
виді обмеження волі, мотивувавши таке рішення.

Завдання 3. Проаналізуйте Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами
України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» від 12 червня 2009 р. № 7 та
випишіть положення, які, на Ваш погляд, є необґрунтованими. Письмово аргументуйте свою точку зору.

21. Поняття "шкода здоров'ю потерпілому" (частина перша

статті 271, частина перша статті 272, частина перша статті 273,
частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК ( 2341-14 ))
охоплює випадки, пов'язані із заподіянням особі середньої тяжкості
чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров'я або незначну втрату працездатності.(лише?)

"Загибель людей" - це випадки смерті

однієї (???) або кількох осіб

"Інші тяжкі наслідки" – випадки заподіяння:

тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині,

середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам,

шкоди у великих розмірах ПУО чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств,
цехів або їх виробничих дільниць (???)

Завдання 4. Відмежуйте склади адміністративних правопорушень та склади кримінальних правопорушень:

1) ст. 41 КпАП України та ст. 271 КК України;

Склади адміністративних правопорушень та склади кримінальних правопорушень, що відмежовуються

КУПАП: Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

ККУ: Порушення вимог законодавства про охорону праці

КЗпП

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі,
терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та
фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно
їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця,
необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про
звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну
проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог
законодавства про працю.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи
іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів
для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу
на застосування праці іноземця або особи без громадянства

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення,
передбаченого частиною шостою цієї статті

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві

Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків,
передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну
(невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

КК
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою
підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це
порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, загибель людей або інші тяжкі наслідки

Відмінності:

ст. 271 КК встановлює, що Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону
праці призводить до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, загибель людей або інші тяжкі наслідки

ст. 41 КУпАП на шкоду здоров’ю працівника не вказує.

ОС злочину включає: 1) порушення вимог законодавчих і інших нормативно-правових актів про охорону праці;
2) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 271 КК) або загибель людей (ч. 2 ст. 271 КК), або настання
інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 271 КК); 3) причинний зв’язок між порушенням вказаних вимог і наслідками.

ОС адміністративного правопорушення включає в себе:

1) порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата ЇХ не в повному
обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю;

2) порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Суб’єкт злочину - службова особа підприємства, установи, організації, яка на підставі наказу адміністрації,
посадової інструкції чи відповідно до займаної посади має спеціальні обов’язки щодо охорони праці, або
громадянин - суб’єкт підприємницької діяльності (п. 8 абз. 1 зазначеної Постанови). Громадяни - суб’єкти
підприємницької діяльності відповідно до законодавства мають обов’язки з охорони праці найнятих ними
працівників на підставі нормативно-правового акта або трудового договору (контракту).

Суб'єкт адміністративного проступку - посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю (ч. 1 і 2 цієї
статті); працівники (тільки ч.2 цієї статті).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формою вини. Щодо порушення
вимог про охорону праці можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків - необережність.
Ставлення суб’єкта до наслідків є визначальним, тому в цілому аналізований злочин є необережним. Якщо
стосовно наслідків суб’єкт діяв з умислом, скоєне кваліфікується як злочин проти життя і здоров’ я особи.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю

вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері охорони праці

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони права громадян на
працю, на оплату праці, на охорону праці та інших прав у трудовій сфері (див. Кодекс законів про працю
України, Закони України "Про охорону праці", "Про оплату праці", "Про відпустки" тощо).

Спільне :

нормативно-правова база регулювання правовідносин

Застосоване в диспозиції ст. 271 КК поняття «акти» наведено в загальній формі й охоплює різні джерела. В
основному це закони, укази, постанови, інструкції, положення, норми, стандарти. Ці акти встановлюють
правила, що містять різноманітні вимоги до охорони праці. За характером вимог та їх галузевою
спрямованістю розрізняють загальні і спеціальні правила охорони праці. До загальних належать правила, що
регулюють питання охорони праці у всіх галузях виробництва. Це, наприклад, КЗПП, Закон України «Про
охорону праці» в редакції від 21 листопада 2002 р., Закон України «Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ (ВВРУ. - 1994. - № 27. - Ст. 218), а
також окремі правила державних міжгалузевих і галузевих актів, що містять вимоги безпеки для всіх галузей
виробничої діяльності (наприклад, вимога про проведення первинного інструктажу з техніки безпеки на
робочому місці). Спеціальні правила містять вимоги безпеки для однієї галузі або для однієї якоїсь роботи.

Розмежувальна ознака:

суміжні склади

об’єктивна сторона складу злочину та адмін. проступку

КК

СН - заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого Поняття «шкода здоров’ю потерпілого» (ч. 1 ст. 271 КК) охоплює
«випадки, пов’язані із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності» (п. 21 абз. 1 зазначеної Постанови).

СН – немає , це формальний склад

2) ст. 95 КпАП України та ст. 274 КК України.

КУпАП:

Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і
норм ядерної та радіаційної безпеки

КК:

Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати,
якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду
здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки

Відмінності:

КК

матеріальний склад є наслідки

Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274 КК, є: створення загрози загибелі людей чи настання інших
тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК) або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (див. коментар до
ст. 27І КК). Відповідно до ч. 2 ст. 274 КК - загибель людей (див. коментар до ст. 27І КК) або інші тяжкі наслідки
(див. коментар до ст. 272 КК).

Між порушеннями на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки і наслідками потрібно
встановлювати причинний зв’язок.

КУПАП

немає насл.

КК

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники виробництва, на якому використовуються ядерні або
радіоактивні матеріали, так і особи, які не мають до такого виробництва відношення.

КУПАП
немає потерпілих

КК

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є місце вчинення злочину - це виробництва, де використовуються

ядерні або радіоактивні матеріали. До виробництв, де використовуються ядерні матеріали, належать атомні
станції, споруди і комплекси з промисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і
ядерними стендами тощо. До виробництв, де містяться радіоактивні матеріали, належать, зокрема, сховища
радіоактивних відходів. Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торій у вигляді металу, сплаву, хімічного
концентрату, якийсь інший матеріал, що містить зазначені речовини у певній концентрації. Радіоактивні
матеріали - це матеріали, здатні до самовільного поділу, що супроводжується виділенням тепла, а також
альфа-, бета- і гамма-випромінюванням (див. п. І5 абз. І зазначеної Постанови).

КУПАП

може бути місце вчинення адмін. проступку

КК

Із суб’єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форму вини.

КУПАП

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю

вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

КК

Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, службові особи, робітники
та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов’язані дотримуватися на виробництві правил ядерної або
радіаційної безпеки.

КУПАП

Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій

незалежно від форм власності).

Спільне:

Дотримання ядерної і радіаційної безпеки на виробництві регулюється законодавчими й іншими нормативно-

правовими актами (див. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого
І995р. № 39/95-ВР // ВВРУ. - І995. - № І2. - Ст. 8І; Закон України «Про поводження з радіоактивними
відходами» від 30 червня І995 р. № 255/І95-ВР // ВВРУ. - І995. - № 27. - Ст. І98; Умови та правила провадження
діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання, затверджені наказом Міністерства екології та
природних ресурсів України від 20 березня 200І р. № ІІІ // ОВУ. - 200І. - № І7. - Ст. 769); Загальні положення
безпеки атомних станцій, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від І9
листопада 2007р. № І62 // ОВУ. - 2008. - № 9. - Ст. 226 та ін.).

Порушеннями правил ядерної або радіаційної безпеки можуть бути: допуск до роботи осіб, які не мають
права працювати на об’єктах атомної енергетики, порушення фізичного захисту атомних реакторів або
установок, у яких використовуються радіоактивні матеріали, тощо.

Розмежувальні ознаки:

суміжні склади
об’єктивна сторона складу злочину та адмін. проступку

КК

Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримувати,
якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду
здоров'ю потерпілого, спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки

матеріальний склад є наслідки

Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274 КК, є: створення загрози загибелі людей чи настання інших
тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК) або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (див. коментар до
ст. 27І КК). Відповідно до ч. 2 ст. 274 КК - загибель людей (див. коментар до ст. 27І КК) або інші тяжкі наслідки
(див. коментар до ст. 272 КК).

Між порушеннями на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки і наслідками потрібно
встановлювати причинний зв’язок.

КУПАП

Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і
норм ядерної та радіаційної безпеки

немає насл., оск. це формальний склад

Задача 1. На шахті «Червоноград», при здійсненні видобутку кам’яного вугілля сталася пожежа. Згідно
висновку пожежно-технічної експертизи, причиною загорання стали занесені шахтарями у підземні виробки
курильні приладдя (сірники, тютюнові вироби). Пожежу тривалий час не вдавалося загасити, оскільки, у
виробку не було прокладено протипожежного трубопроводу, який би забезпечив необхідний тиск води для
гасіння пожежі. Внаслідок пожежі загинула одна людина та спричинено матеріальну шкоду у розмірі 15 000
000 грн.

Дайте кримінально-правову кваліфікацію діянь шахтарів та відповідальної особи за дотриманням техніки

безпеки на шахті.

Шахтарі: ч.2 ст. 270 КК

Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки

Основний безпосередній об’єкт пожежна безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується
попередження виникнення і поширення пожеж (неконтрольованого горіння, що супроводжується знищенням
матеріальних цінностей та (або) створює загрозу життю і здоров’ю людей) та техногенна безпека техногенна
безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується відсутності ризику виникнення аварій та/або
катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити
реальну загрозу їх виникнення.

Додатковий безпосередній об’єкт життя, здоров’я людини; власність

Об’єктивна сторона Матеріальний склад кримінального правопорушення:

1) суспільно небезпечне діяння у виді порушення встановлених законодавством вимог пожежної або
техногенної безпеки: а) невчинення повністю дій, які особа зобов’язана й могла виконати (невста- 160
новлення щитів з пожежним інвентарем, непроведення інструктажу для підлеглих працівників чи
неперешкоджання вчиненню ними дій, які загрожують пожежею тощо); б) вчинення частини дій, які особа
зобов’язана й могла вчинити, чи виконання їх неналежно (заправка не всіх вогнегасників, які повинні бути на
об’єкті тощо); в) виконання дій, які заборонені протипожежними правилами (використання відкритого
вогню для розігріву двигуна автомашини, віддання підлеглим розпорядження про виконання робіт із
порушенням існуючих вимог пожежної безпеки тощо);

2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю
людей (заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень одній або більше особам) або майнову шкоду у
великому розмірі (відповідно до примітки до ст. 270 КК України майнова шкода вважається заподіяною у
великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більш разів перевищує н.м.д.г. а в
особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.);

1000*1342=1 342 000

3) причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком.

Суб’єктивна сторона щодо порушення вимог пожежної або техногенної безпеки може бути як умисною, так і
необережною, а щодо наслідків (шкоди здоров’ю людей або майнової шкоди) – лише необережною

Суб’єкт фізична осудна особа, яка досягла 16 років, та на яку покладено обов’язки з дотримання відповідних
правил.

Вимоги пожежної безпеки включаються до стандартів, паспортів, норм, правил, положень, інструкцій.

Поняттям законодавства охоплюються як закони, так і інші нормативно-правові акти. Це, наприклад, Закон
України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. (зараз Кодекс цивільного захисту України), «Правила
пожежної безпеки в Україні» від 22 червня 1995 р., затверджені МВС (із змінами, внесеними наказом МВС від
5 березня 2002 р. № 217 «Про введення в дію змін до Правил пожежної безпеки в Україні»), галузеві правила
пожежної безпеки, які розробляються і затверджуються міністерствами і відомствами.

Пожежа - це неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають
чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;

відповідальна особа за дотриманням техніки безпеки на шахті: ч.2 ст. 272 КК

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-
якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі
людей чи настання інших тяжких наслідків

Численні роботи, що виконуються на виробництві, характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки

ймовірність настання небезпечної шкоди під час їх виконання є набагато вищою, ніж при виконанні звичайних
робіт. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ (в редакції
Закону України від 21 листопада 2002 р. № 229-ІУ) перелік таких робіт затверджується спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці (див. Перелік робіт з
підвищеною небезпекою», затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці
№ 15 від 26 січня 2005 р. // ОВУ. - 2005. - № 8. - Ст. 455). Цей перелік має чинність на всіх підприємствах,
установах і організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності. До таких робіт належать: підземні
роботи на шахтах і рудниках, підземна геологорозвідка, укладання великогабаритних труб у траншеї, роботи
на висоті, вантажно- розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, електрозварювальні роботи
та ін.
Слід зазначити, що зараз діє ще один перелік видів робіт підвищеної небезпеки, який наведений у додатку 2
до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування)
машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р.
№ 1107 (ОВУ. - 2011. - № 84. - Ст. 3077). Цей перелік використовується Держгірпромнагля- дом та його
територіальними органами для надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки (див. п. 1
зазначеного Порядку).

Що стосується ст. 272 КК, то при її застосуванні треба керуватися Переліком робіт з підвищеною небезпекою
від 26 січня 2005 р., оскільки він більш конкретизований до певних видів виробничої діяльності.

Основним безпосереднім об’єктом злочину, безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою тобто такий
стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції,
спорудження певних об’єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов’язаної з підвищеним
ризиком (високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам,
правоохоронюваним інтересам. При цьому має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні
роботи, а сам характер таких робіт та правил, які порушуються.

Додатковий обов’язковий об’єкт життя та здоров’я особи

Потерпілими внаслідок злочинних діянь, передбачених диспозицією ст. 272 КК, можуть визнаватися як
учасники виробничого процесу, так і інші особи, які не мають до нього відношення (див. п. 10 абз. 2 зазначеної
Постанови). Інші особи можуть бути визнані потерпілими лише у випадках, спеціально передбачених
правилами безпеки (наприклад, п. 2.1.6 Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення
робіт з переміщенням вантажів кранами, затверджена наказом Державного комітету України з нагляду за
охороною праці від 20 жовтня 1994р.

Об’єктивна сторона Матеріальний склад кримінального правопорушення:

1)Діяння являє собою порушення правил безпеки. Порушення може бути допущене шляхом дії (наприклад,
використання для кріплення перекриття штреків бракованих стійок) або бездіяльності, що полягає у
невчиненні дій, які суб’єкт злочину повинен був вчинити згідно із законодавством, трудовим договором
тощо (наприклад, незабезпечення на висоті безпечними пристосуваннями: приймальними площадками,
захисними щитами та ін.) або в їх поєднанні (наприклад, направлення робітників на виконання робіт із
підвищеною небезпекою без попереднього обстеження місця цих робіт, складання акта про таке обстеження).
Для притягнення суб’єкта злочину до відповідальності за бездіяльність необхідно встановлювати не лише
його обов ’язок щодо дотримання певних правил безпеки, але й реальну можливість їх дотримання.

Правил безпеки у вугільних шахтах

7. У діючих гірничих виробках відповідно до

нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки має бути
прокладений пожежно-зрошувальний (протипожежний) трубопровід, що
забезпечує необхідні витрату і тиск води для гасіння пожежі в
будь-якому місці гірничих виробок шахти.

Трубопровідна арматура і трубопровід мають відповідати

вимогам чинного законодавства. Діаметр трубопроводу визначається
розрахунком, але повинен бути не менше 100 мм.

Трубопровід повинен бути постійно заповнений водою під

тиском, що забезпечує її витрату, достатню для гасіння пожежі.
 Не допускається використовування протипожежного трубопроводу
не за призначенням (подача повітря, відкачування води), крім як
для знепилювання.

Обслуговування та ремонт трубопроводів, а також інших

первинних засобів пожежогасіння повинні проводитися спеціальним
підрозділом (службою) під керівництвом посадової особи або
фахівця, призначеного наказом директора шахти (уповноваженої
особи).

+На кожній шахті повинен бути розроблений проект

протипожежного захисту відповідно до вимог чинного законодавства.
ППЗ шахти має бути спроектований і виконаний так, щоб запобігти
виникненню пожежі, а у разі її появи - забезпечити можливість її
ефективної локалізації та гасіння на початковій стадії.

Кількість і вид технічних засобів ППЗ, вогнегасні засоби,

що вживаються, джерела і засоби подавання води для пожежогасіння,
запас спеціальних вогнегасних речовин визначаються відповідно до
нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки та
відповідними вимогами чинного законодавства.

Під час розробки ПЛА мають бути здійснений розрахунок і

прийнято режим вентиляції, що сприяє у разі виникнення пожежі
запобіганню самочинному перекиданню вентиляційного струменя,
поширенню газоподібних продуктів горіння виробками, де перебувають
працівники, зниженню активності пожежі, створенню найбільш
сприятливих умов для її гасіння та попередженню вибухів горючих
газів. Прийнятий вентиляційний режим має бути керованим і сталим.

Гасіння підземних пожеж

При виявленні ознак пожежі в дію вводиться ПЛА, відповідно

до якого має бути встановлений режим вентиляції шахти.

Якщо аварія не ліквідована після виконання заходів

оперативної частини ПЛА, відповідальний керівник робіт з
ліквідації аварії разом з командиром ДАРС (ДВГРС), який прибув за
викликом на аварію, розробляють оперативний план ліквідації
аварії.

У тих випадках, коли пожежу не вдається ліквідувати

відповідно до оперативних планів і вона набуває затяжного
характеру (більше 3-х діб), головним інженером шахти із залученням
ДАРС (ДВГРС), спеціалізованих галузевих інститутів та інших
організацій розробляється та затверджується директором шахти
(уповноваженою особою) спеціальний проект локалізації та гасіння
пожежі.

З моменту виникнення і до закінчення гасіння пожежі мають

здійснюватися перевірка складу шахтної атмосфери і контроль
температури в районі діючих осередків пожежі та в місцях ведення
робіт рятувальниками. У випадках, коли під час гасіння пожежі
створюється небезпека скупчення метану і поширення його до
осередку пожежі, необхідно вжити заходів щодо запобігання
утворенню вибухонебезпечного вмісту метану. Якщо після вжитих
заходів вміст метану продовжує наростати і досягне 2%, всі
працівники, у тому числі і працівники ДАРС (ДВГРС), з небезпечної
зони мають бути виведені і повинен бути застосований спосіб
гасіння пожежі, що гарантує безпеку робіт.

Місця та періодичність перевірки складу повітря та контролю

температури в гірничих виробках під час гасіння пожежі
визначаються відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії.
Результати перевірок складу повітря зберігаються до списання
пожежі.

Кожен випадок підземної пожежі повинен розслідуватися

спеціальною комісією згідно з вимогами постанови КМУ від
25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ) та відповідно до
нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Матеріали
розслідування направляються до вказаних у цій постанові
організацій, а також до спеціалізованих галузевих інститутів.

2) суспільно небезпечні наслідки: а) загроза загибелі людей (ч. 1 ст. 272 КК України); б) загроза настання інших
тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272 КК України); в) заподіяння реальної шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК
України) г) загибель людей (ч. 2 ст. 272 КК України); д) інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 272 КК України);

Ппвс "Загибель людей" - це випадки смерті однієї або кількох осіб.

3) причинний зв’язком між діянням і наслідками: а) між дією або бездіяльністю, яка полягає в порушенні
правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, та виникненням або активізацією шкідливих,
потенційно небезпечних факторів (тих, які створюють поки що абстрактну небезпеку заподіяння шкоди);

б) між виникненням абстрактної небезпеки та наслідками, вказаними в ч. 1 або ч. 2 ст. 272 КК України;

4) обстановка вчинення кримінального правопорушення – в ході виконання робіт з підвищеною небезпекою;

5) місце вчинення кримінального правопорушення – виробництво (місце, де відбувається процес створення

матеріальних благ – виготовлення промислової продукції, вирощування сільськогосподарських рослин тощо)
або будьяке підприємство (вид виробничої установи (установи, на якій здійснюються виготовлення,
переробка, ремонт та інші дії з продукцією), де зосереджені верстати, обладнання та містяться підрозділи, що
виконують адміністративні, фінансові, постачальницькі та інші функції).

Суб’єкт злочину - спеціальний: це особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт
з підвищеною небезпекою. Ним може бути: громадянин - суб ’єкт підприємницької діяльності або службова
особа (керівник робіт, інженерно-технічний працівник), а також службовець, рядовий працівник відповідного
виробництва.

+ необхідно встановити, чи повинна відповідальна особа за дотриманням техніки безпеки на шахті

забезпечувати прокладення протипожежного трубопроводу, який би забезпечив необхідний тиск води для
гасіння пожежі в майбутньому.

такі питання має вирішувати роботодавець

Задача 2. Степан, виконуючи обов’язки машиніста-обхідника на ТЕС «Західенерго», під час проведення
обходу, виявив забиття трубопроводу, відкрив ремонтний люк трубопроводу, внаслідок чого, вугільний пил з
температурою близько 85 ° С став інтенсивно висипатися з трубопроводу, і перемішуватись з повітрям.
Пилоповітряна суміш, яка утворилася, загорілася, і її підхопив вентиляційний та тепловий потоки. Це, у свою
чергу, зумовило займання покриття даху, з швидким розвитком пожежі по всьому приміщенні залу і сильне
задимлення приміщення. В результаті пожежі, від гострого отруєння чадним газом, загинуло 10 осіб. Крім
цього, заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 32 857 381,72 грн. Дайте кримінально-правову кваліфікацію
діянь Степана.

Степан: ч.2 ст. 272 КК

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-
якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей або
інші тяжкі наслідки

Численні роботи, що виконуються на виробництві, характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки

ймовірність настання небезпечної шкоди під час їх виконання є набагато вищою, ніж при виконанні звичайних
робіт. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ (в редакції
Закону України від 21 листопада 2002 р. № 229-ІУ) перелік таких робіт затверджується спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці (див. Перелік робіт з
підвищеною небезпекою», затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці
№ 15 від 26 січня 2005 р. // ОВУ. - 2005. - № 8. - Ст. 455).

Цей перелік має чинність на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності та
видів їх діяльності. До таких робіт належать: підземні роботи на шахтах і рудниках, підземна геологорозвідка,
укладання великогабаритних труб у траншеї, роботи на висоті, вантажно- розвантажувальні роботи за
допомогою машин і механізмів, електрозварювальні роботи та ін., в нашому випадку – робота на ТЕС
(обов’язки машиніста-обхідника).

ОСОБА_1, виконуючи обов'язки як машиніста котла енергоблоку, так і в разі виробничої необхідності
машиніста-обхідника з котельного обладнання зобов'язаний був знати, що заборонено відкривати ремонтний
люк трубопроводу повернення з зовнішнього конуса сепаратора кульового барабанного млина при
працюючій системі пиловиготовлення з метою недопущення розгерметизації пило-газоповітряного тракту, і
виконувати цю вимогу.

Об. сторона: Діяння являє собою порушення правил безпеки.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є обстановка вчинення злочину: «виконання робіт з

підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві»

Таким чином, в даній ситуації дії ОСОБА_1 не відповідали вимогам Закону України «Про охорону праці», а
саме:

«працівник зобов'язаний: турбуватися про особисту безпеку та здоров'я, а також про особисту безпеку та
здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території
підприємства; знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні труда, правила поводження
з машинами, механізмами, обладнанням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами
колективного та індивідуального захисту... Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення
зазначених вимог»,

Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і
тепловикористовувальних установок

2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні
бути герметичними. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо)
необхідно установлювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дають змогу зливати з
них продукти витікання у безпечне місце.
з фабули: під час проведення обходу, виявив забиття трубопроводу, відкрив ремонтний люк трубопроводу,
внаслідок чого, вугільний пил з температурою близько 85 ° С став інтенсивно висипатися з трубопроводу, і
перемішуватись з повітрям. Пило-повітряна суміш, яка утворилася, загорілася, і її підхопив вентиляційний та
тепловий потоки.

перший насл. породжений СН діянням Степана: Це, у свою чергу, зумовило займання покриття даху, з
швидким розвитком пожежі по всьому приміщенні залу і сильне задимлення приміщення.

другий насл. : В результаті пожежі, від гострого отруєння чадним газом, загинуло 10 осіб. Крім цього,
заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 32 857 381,72 грн.

Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння
шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК); загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 272 КК).

Створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків повинне бути реальним, свідчити про
виникнення в конкретному виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (загрози),
коли з необхідністю можуть настати передбачені законом наслідки. Тяжкість очікуваних наслідків
визначається «залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які можуть по страждати від
небезпечних дій, розміру можливої матеріальної шкоди тощо» (п. 21 абз. 2 зазначеної Постанови). Ненастання
наслідків може бути пов’язане або зі своєчасним припиненням порушення як самим порушником, так і
іншими особами, або завдяки щасливому випадку (наприклад, при руйнуванні конструкції, коли в зоні її
падіння нікого не виявилося).

загибель людини = смерть хоча б однієї особи, спричинена Порушення правил безпеки під час виконання
робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх
дотримувати

Інші тяжкі наслідки - це «заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості
тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди у великих розмірах підприємству, установі, організації чи
громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць» (п. 21 абз. 4
зазначеної Постанови).

Із суб’єктивної сторони злочин характеризується змішаною або необережною формою вини.

Суб’єкт злочину - спеціальний: це особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт
з підвищеною небезпекою. Ним може бути: громадянин - суб ’єкт підприємницької діяльності або службова
особа (керівник робіт, інженерно-технічний працівник), а також службовець, рядовий працівник відповідного
виробництва.

Задача 3. У вечірній час, неповнолітні Юрій та Максим зайшли на територію недобудованого 9-ти поверхового
будинку, який перебував на балансі ПАТ «Завод мінеральних добрив». Територія вказаного будинку не була
огороджена, а також не було відповідних попереджувальних знаків. Зайшовши на територію будинку,
неповнолітні піднялись на верхній поверх, де стали на балконну плиту, що раптово зірвалась та разом з
плитою впали на землю з висоти 9-го поверху, в результаті чого Юрій від отриманих травм загинув на місці
події, а Максим з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями був доставлений до ЦРЛ, де від отриманих
травм помер. До кримінальної відповідальності було притягнуто інженера з технічного нагляду ПАТ «Завод
мінеральних добрив», який був відповідальним за належний стан та безпеку будівель та споруд підприємства,
який повідомив, що про наявність вказаного об’єкта (недобудованого будинку, будівництво якого
припинилося у 1991 році) на балансі підприємства йому було невідомо, що підтвердилося поданими
доказами у справі. Дайте кримінально-правову кваліфікацію діянь інженера з технічного нагляду ПАТ «Завод
мінеральних добрив».

не буде ч.2 ст. 275 КК

порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і
споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, що спричинило загибель людей або інші тяжкі
наслідки

див. Постанова ПВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини
проти безпеки виробництва» №7 від 12.06.2009 року

Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 275 КК, безпека використання промислової
продукції та безпечне використання будівель і споруд.

Додатковий обов’язковий об’єкт життя та здоров’я особи

Предмет 1) промислова продукція – це продукти діяльності, створені для задоволення потреб інших людей,
суспільства в цілому в умовах машинного високотехнологічного, як правило, масового виробництва. Для
промислової продукції (на відміну від кустарних виробів, експериментальних зразків, результатів навчальних
вправ чи наукових дослідів) характерним є її виготовлення в умовах налагодженого виробництва, з
використанням відлагоджених технологій, за наявності креслень та іншої нормативно-технічної документації,
контролю за якістю тощо. До промислової продукції належать засоби виробництва і товари народного
споживання як створені заново, так і реконструйовані чи такі, що пройшли ремонт в заводських умовах;

2) будівлі і споруди – це будь-які штучні, створені людьми будівельні об’єкти – житлові будинки, склади, цехи,
мости, тунелі тощо.

Об’єктивна сторона Матеріальний склад кримінального правопорушення:

1) суспільно небезпечне діяння у вигляді у виді порушення правил безпечного використання промислової
продукції або правил безпечної експлуатації будівель чи споруд (може бути вчинене шляхом дії або
бездіяльності і може полягати у: даванні вказівки про виготовлення промислової продукції з матеріалів,
заборонених для використання через високу токсичність, легкозаймистість; дозволі на зменшення товщини
несучих стін в ході проектування будинку; відсутності контролю за діями інших працівників тощо);

2) суспільно небезпечні наслідки: а) загроза загибелі людей (ч. 1 ст. 275 КК України); б) загроза настання інших
тяжких наслідків (ч. 1 ст. 275 КК України); в) заподіяння реальної шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 275 КК
України) г) загибель людей (ч. 2 ст. 275 КК України); в) інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 275 КК України);

3) причинний зв’язком між діянням і наслідками;

4) час вчинення кримінального правопорушення – час для промислової продукції а) розроблення тобто
попередні етапи її створення, на яких закладаються умови безпечності готових виробів – видача завдання,
визначення параметрів, яким має відповідати продукція, вибір матеріалів, обладнання та технологій, які
будуть використовуватися; б) конструювання включає створення проектно-технологічної документації
(креслень, технологічних карт), яка використовуватиметься при виготовленні продукції та контролю за її якістю
(безпечністю); в) виготовлення включає всі види технологічних операцій, у ході яких із сировини,
напівфабрикатів, комплектуючих створюється нова продукція або ж відбувається відновлення якості раніше
створених виробів у ході їх промислової реконструкції, ремонту чи зберігання промислової продукції; г)
зберігання слід оцінювати дії, спрямовані на збереження продукції від втрати, пошкодження. для будівель і
споруд а) проектування – дії, які полягають в розробці плану будівель і споруд, включаючи вибір місця його
розташування, встановлення вимог до майбутнього об’єкта, матеріалів, з якого він буде створений, та
обладнання, що буде в ньому встановлене, виготовлення креслень та іншої будівельної документації, вибір
комплектуючих, а також технології, інструментів, виконавців робіт тощо. б) будівництво включає власне
процес спорудження об’єкта від пошукових і геодезичних робіт до його прийняття в експлуатацію.
Не охоплюються об’єктивною стороною розглядуваного кримінально протиправного діяння, вчинені в ході
утилізації продукції, демонтажу будівель і споруд.

Із суб’єктивної сторони аналізований злочин може мати змішану або необережну форму вини.

Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності, а також службові особи,
конструктори, проектувальники, працівники промислового або будівельного виробництва, які зобов’язані
дотримувати правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуа-
тації будівель і споруд.

В нашому випадку такі порушення правил стосувалися того, що недобудований будинок з 1991 року не був
уведений у експлуатацію, територія, де відбувалася забудова не загороджена та не встановлено відповідні
попереджувальні знаки.

Об’єкт незавершеного будівництва – це об’єкт будівництва, на спорудження якого видано дозвіл, понесено
витрати, але в експлуатацію.

Слід мати на увазі, що незавершене будівництво — досить специфічний об’єкт правовідносин, оскільки до
закінчення будівництва забудовник вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, які були
використані в процесі цього будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦКУ). Право ж власності на нерухоме майно
виникає з моменту завершення будівництва.

чинним законодавством експлуатувати об’єкти будівництва, закінчені, але не прийняті

в експлуатацію, заборонено. Саме так зазначено в ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038). Але ви скажете, що в наведеній вище нормі
йдеться про неможливість експлуатації закінчених об’єктів, а про незавершене будівництво — ні слова.
Дійсно, проте очевидно, що недобудовані об’єкти не можуть бути прийняті в експлуатацію, а відтак
і експлуатувати їх не можна. На підтвердження цього зазначимо: відповідно до п. 9 Порядку прийняття
в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р.
№ 461 (далі — Порядок № 461), на об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією
роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

п.17 До правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і

споруд, за порушення яких передбачено кримінальну відповідальність
за статтею 275 КК ( 2341-14 ), належать стандарти (державні,
галузеві, окремих підприємств), будівельні норми і правила, окремі
рішення компетентних органів про заборону використання певних
матеріалів, сировини, напівфабрикатів, акти, в яких установлено
гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у готовій
продукції, приписи державних інспекторів наглядових органів тощо.

п.18 Враховуючи те, що статтею 275 КК ( 2341-14 ) встановлено

відповідальність за шкоду, заподіяну в ході експлуатації вже
готових, завершених будівництвом об'єктів, порушення правил
безпеки в ході будівельних робіт слід кваліфікувати (з урахування
конкретних обставин справи) за статтями 271, 272 чи іншими
статтями Особливої частини КК ( 2341-14 ).(хоча в статті згадується під час будівництва)

п.20 Відповідальність за злочини, передбачені статтями 271 -

275 КК ( 2341-14 ), настає незалежно від форми власності
підприємства, на якому працює винна особа.
п. 21 Поняття "шкода здоров'ю потерпілому" (частина перша
статті 271, частина перша статті 272, частина перша статті 273,
частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК ( 2341-14 ))
охоплює випадки, пов'язані із заподіянням особі середньої тяжкості
чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров'я або незначну втрату працездатності.

Як поняття "загроза загибелі людей чи настання інших тяжких

наслідків" (частина перша статті 272, частина перша статті 273,
частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК ( 2341-14 ))
необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об'єктів,
підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей
або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих
статтях благам. Тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно
від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які
можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливої
матеріальної шкоди тощо.

"Загибель людей" - це випадки смерті однієї або кількох осіб.

Як "інші тяжкі наслідки" (частина друга статті 271, частина

друга статті 272, частина друга статті 273, частина друга статті
274, частина друга статті 275 КК ( 2341-14 )) слід розуміти
випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині,
середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди
у великих розмірах підприємству, установі, організації чи
громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх
виробничих дільниць.

Але в будь якому випадку - Для притягнення суб’єкта злочину до відповідальності за бездіяльність необхідно
встановлювати не лише його обов ’язок щодо дотримання певних правил безпеки, але й реальну можливість
їх дотримання.

Задача 4. У цеху ВАТ «Львівський цемент», виконувались роботи по очистці пилової камери на обертовій печі.
Заступник начальника виробництва – начальник дільниці допустив до роботи бригаду старшого майстра не
провівши з ними інструктаж. Під час виконання робіт по усуненню забиття пилової камери та очистці пилової
камери на обертовій печі № 2 у пиловій камері стався обвал гарячого пилу, який під великим тиском
висипався з усіх відчинених оглядових люків. При цьому троє слюсарів-ремонтників отримали важкі термічні
опіки по всій поверхні тіла (понад 80% поверхні тіла). Дайте кримінально-правову кваліфікацію діянь
заступника начальника виробництва – начальника дільниці.

Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

1. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою
підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це
порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, -

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки
Відп. до ЗУ «Про охорону праці» та Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань
працівників з питань охорони праці

6.7. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

при ліквідації аварії або стихійного лиха;

при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або
розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і
зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

6.8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт
(начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

Про затвердження Правил охорони праці у цементній промисловості

Проведення робіт підвищеної небезпеки слід виконувати за нарядами-допусками, оформленими в

установленому порядку.

судово інженерно-технічна експертиза у питанні віднесення обертової печі до обладнання підвищеної

небезпеки

+див. Правила охорони праці у цементній промисловості

3.2. На підприємстві повинен бути організований постійний контроль за вибухонебезпечністю газів, які
відходять з обертових печей та сушильних установок. Контроль здійснюється автоматичними
газоаналізаторами.

11.11. При зупинці млина одночасного сушіння й помелу, що працює на газах, що відходять з обертової печі,
шибери, які відсікають пічні гази від помольної установки, повинні бути закриті.

14.6. Для попередження про пуск і розпал обертової печі повинна вмикатися одночасно звукова і світлова
сигналізація (лампи, сирена). Сигналізація повинна забезпечувати надійну чутність і видимість сигналу в зоні
роботи працівників. Таблиця сигналів повинна бути вивішена на робочих місцях.

З метою уникнення отруєння чадним газом перебувати під час розпалу або підігріву печі на майданчиках для
обслуговування сировинних і шламових живильників, запічних теплообмінних пристроїв і пиловловлювачів
забороняється.

14.21. Роботи, що виконуються усередині печі, повинні проводитися після виконання таких заходів безпеки:

 піч повинна бути звільнена від матеріалу, загальмована й провентильована;

 приводи печі, димососів, дуттєвих вентиляторів, живильників і пневмонасосів повинні бути

відключені, запобіжники з розподільних пристроїв цих приводів вийняті, муфти роз’єднані, а на
пускових пристроях вивішений заборонний знак з написом "Не вмикати - працюють люди!";

 підведення палива до пальника повинно бути перекрито заглушками.

21.1.1. Герметизація пилоосаджувальних камер повинна виключати можливість попадання газів у приміщення
на всіх режимах роботи обертової печі.
21.1.3. 3. Перед внутрішнім оглядом, очищенням або ремонтом пилоосаджувальної камери необхідно:

 зупинити обертову піч і допоміжне устаткування, попередньо припинивши подачу сировинної суміші й
палива;

 провентилювати газовий тракт, піч й пилоосаджувальну камеру, довівши температуру повітря в печі й
пилоосаджувальній камері до 40 °С;

 відключити електродвигуни приводів печі і гвинтових конвеєрів або іншого транспортувального засобу
пилоосаджувальних камер, роз’єднати муфти й вивісити на пускових пристроях заборонний знак з
написом: "Не вмикати - працюють люди!".

21.1.4. Огляд пилоосаджувальних камер слід проводити через люки з майданчиків обслуговування, металевих
містків або через обертову піч. Для освітлення повинні застосовуватися переносні електросвітильники
напругою не вище 12 В або акумуляторні ліхтарі.

21.1.7. Видалення пилу з пилоосаджувальних камер обертових печей повинно бути механізоване. Очистка
розрихлювача та конусної частини камери з метою відновлення подачі пилу в систему пилезвороту повинна
виконуватися з майданчика обслуговування, розміщеного зовні, через люки та за допомогою штанг.
Виконання цих робіт при працюючій печі та одночасному відкритті всіх люків не допускається.

Основний безпосередній об’єкт суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці, тобто такий стан умов
праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто, або вплив
шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень.

Додатковий обов’язковий об’єкт здоров’я особи.

Потерпіла особа особа, яка має постійний або тимчасовий зв’язок з даним підприємством, установою,
організацією чи з виробничою діяльністю громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності, тобто учасник
виробничого процесу.

Об’єктивна сторона Ст. 271 КК України охоплює порушення загальних правил охорони праці, тобто тих, які
поширюються на всі галузі та види виробництва, стосуються всіх працівників і забезпечують безпеку осіб,
пов'язаних з виробництвом.

Матеріальний склад кримінального правопорушення:

1) суспільно небезпечне діяння – порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про
охорону праці (дія або бездіяльність): відсутність необхідного інструктажу або поверхневий інструктаж з
техніки безпеки, недостатній нагляд за дотриманням правил охорони праці, неогороджені рухомих частин
механізмів, незадовільний санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень і робочих місць, несправність
робочого устаткування, інструментів та ін.;

2) суспільно небезпечні наслідки: а) шкода здоров’ю (ч. 1 ст. 271 КК України); б) загибель людей (ч. 2 ст. 271 КК
України); в) інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 271 КК України); 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками;

Як "інші тяжкі наслідки" (частина друга статті 271, частина

друга статті 272, частина друга статті 273, частина друга статті
274, частина друга статті 275 КК ( 2341-14 )) слід розуміти
випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині,
середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди
у великих розмірах підприємству, установі, організації чи
громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх
виробничих дільниць.

Ознаки тяжкого тілесного ушкодження:

а) небезпека для життя;

б) втрата будь-якого органа або втрата органом його функцій;

в) душевна хвороба;

г) розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою

працездатності не менш ніж на одну третину;

д) переривання вагітності;

е) невиправне знівечення обличчя.

р) загальна дія високої температури (тепловий і сонячний

удар) за наявності загрозливих для життя явищ: термічні опіки
III-IV ступеня з площею ураження понад 15% поверхні тіла; опіки
III ступеня понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня понад
30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що
супроводжувались шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів
за наявності загрозливих для життя явищ;

4) місце вчинення кримінального правопорушення – виробництво (підприємство, установа, організація або

підприємницька діяльність громадянинасуб’єкта такої діяльності).

Суб’єктивна сторона необережна або змішана форма вини

Суб’єкт службова особа підприємства, установи, організації або громадянин-суб’єкт підприємницької

діяльності.

На всякий якщо 272

Основний безпосередній об’єкт безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою тобто такий стан, коли не
заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції, спорудження
певних об’єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов’язаної з підвищеним ризиком
(високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам,
правоохоронюваним інтересам. При цьому має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні
роботи, а сам характер таких робіт та правил, які порушуються.

Додатковий обов’язковий об’єкт життя та здоров’я особи

Потерпіла особа як учасники виробничого процесу (робітники і службовці підприємства, де виконуються

роботи з підвищеною небезпекою), так і інші особи, включаючи тих, що не мають будь-якого відношення до
даного виробництва

Об’єктивна сторона Матеріальний склад кримінального правопорушення:

1) суспільно небезпечне діяння у вигляді порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною
небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, що виражається як в дії, так і в бездіяльності;

2) суспільно небезпечні наслідки: а) загроза загибелі людей (ч. 1 ст. 272 КК України); б) загроза настання інших
тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272 КК України); в) заподіяння реальної шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК
України) г) загибель людей (ч. 2 ст. 272 КК України); д) інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 272 КК України);

3) причинний зв’язком між діянням і наслідками: а) між дією або бездіяльністю, яка полягає в порушенні
правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, та виникненням або активізацією шкідливих,
потенційно небезпечних факторів (тих, які створюють поки що абстрактну небезпеку заподіяння шкоди); б)
між виникненням абстрактної небезпеки та наслідками, вказаними в ч. 1 або ч. 2 ст. 272 КК України;

4) обстановка вчинення кримінального правопорушення – в ході виконання робіт з підвищеною небезпекою;

5) місце вчинення кримінального правопорушення – виробництво (місце, де відбувається процес створення

матеріальних благ – виготовлення промислової продукції, вирощування сільськогосподарських рослин тощо)
або будьяке підприємство (вид виробничої установи (установи, на якій здійснюються виготовлення,
переробка, ремонт та інші дії з продукцією), де зосереджені верстати, обладнання та містяться підрозділи, що
виконують адміністративні, фінансові, постачальницькі та інші функції).

Самого тільки встановлення значного матеріального та іншого подібного збитку недостатньо для визнання
його наслідком аналізованого злочину. Потрібно, щоб він став результатом порушення правил безпеки на
виробництві і супроводжувався створенням загрози для життя чи здоров’я людей або заподіянням їм різного
за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень. В іншому випадку мова може йти про злочини проти власності, у
сфері господарської або службової діяльності.

До робіт з підвищеною небезпекою належать: електрозварювальні, газополум'яні, наплавочні та паяльні

роботи; роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках; роботи в зонах дії струму високої частоти,
іонізуючого випромінювання, електростатичного та електромагнітного полів; роботи в термічних цехах і
дільницях на електротермічних установках підвищеної та високої частоти; виконання газонебезпечних робіт
тощо (Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного комітету України з
нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15).

Суб’єктивна сторона необережна або змішана форма вини

Суб’єкт особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною
небезпекою. Обов’язки з дотримання правил можуть покладатися на особу в зв’язку із обійманою посадою чи
виходячи з характеру виконуваної роботи.