Тема лекції:

Представництво і довіреність у цивільному

праві
(2 год.)

Питання лекції
1. Поняття та види представництва
2. Поняття, форма і види довіреності
3. Припинення представництва

Підготував к.ю.н., доц. Пальчук Петро Миколайович

 Джерела вивчення дисципліни
• Конституція України від 28.06.1996 р.
• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (статті
202-236 ЦК України)
• Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 р. №
3425-ХІІ
• Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами
України : затверджено наказом Міністерства юстиції
України 22.02. 2012 р. № 296/5.
• Положення про Єдиний реєстр довіреностей :
затверджено наказом Міністерства юстиції України
28.12.2006  № 111/5
 1. Поняття та види представництва
Згідно ст. 237 ЦК України представництво це
правовідношення, в якому одна сторона (представник)
зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої
сторони, яку вона представляє.
Правочин, які укладає представник від імені особи, яку
представляє, визначають права й обов’язки для останньої (особи,
яку представляють).
Правовідносини представництва є різновидом правовідносин
складного типу, який характеризується:
 особливим суб'єктним складом,
 об'єктом є дії сторін щодо виконання зобов'язань сторонами, які
спрямовані на участь осіб у посередницьких відносинах,
 права та обов'язки сторін регламентуються законом або
правочином в залежності від виду представництва та інших
класифікаційних критеріїв.
 Мета представництва
Метою представництва є здійснення представником правочинів (а також
інших юридично значимі дій) в інтересах та за рахунок особи (щодо за
рахунок особи можуть бути виключення), яку він представляє.
Правочини, які укладає представник є його власними, самостійними
вольовими діями, юридично значимими діями, які створюють, змінюють або
припиняють цивільні права та обов'язки у іншої особи – особи, яку
представляють.
Представництво за своєю юридичною природою є складним
правовідношенням, виходячи із кола правових зв'язків, які складаються між
його суб'єктами.

Слід відрізняти і відмежовувати особу та повноваження представника від

дій інших осіб, зокрема :
1) посередника (не вчиняє правочину від імені особи, яку представляють, а
здійснює інші повноваження, наприклад пошук контрагентів, вчинення
необхідних підготовчих дій)
2) рукоприкладача (технічна допомога, при укладені правочину)
 Суб'єктами відносин представництва є

 особа, яку представляють (повинна мати необхідний обсяг

правоздатності, а в разі представництва що ґрунтується на
договорі та подальшої видачі довіреності – дієздатності).
 представник, який повинен мати необхідний обсяг
правоздатності та дієздатності щодо дій, які він вчиняє від
імені особи, яку він представляє. Не є представником особа,
яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також
особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих
у майбутньому правочинів.
 третя особа, яка вступає у відносини із представником та
набуває права та обов'язки у правовідносинах за участю
особи, яку представляють.
 Обов'язки представника

Представник зобов’язаний діяти в інтеерсах

особи яку представляють :
1) особисто,
2) виключно в межах наданих йому повноважень,
3) звітувати перед особою, яку представляє,
4) передати все отримане за правочином особі, яку
представляють (довірителю);
Правочини, що виходять за межі повноважень
представника, є обов’язковими лише за умови їх
подальшого схвалення особою, яку представляють.
 Суб’єкти
представництва

особа, яку Представник третя особа

представляють (повинен мати (не
(має мати необхідний обсяг встановлюється
необхідний обсяг правоздатності спеціальних
правоздатності) та дієздатності) вимог)
 Види представництва:
 Законне або обов'язкове (представництво у зв’язку з
батьківськими чи опікунськими правами,
представництво органів юридичних осіб тощо) (ст. 242
ЦК України).
 Договірне або добровільне (засноване на договорі
доручення, в тому числі довіреності) (ст. 243-244 ЦК
України).

Представництво може ґрунтуватися на (ч. 3 ст. 237 ЦК

України):
1) законі,
2) адміністративному акті (акт органу юридичної особи),
3) рішенні суду,
4) договорі (з подальшою видачею довіреності).
 закон
(представництво
батьками
Підстави виникнення представництва
інтересів своїх
неповнолітніх адміністративний
довіреність,
дітей, акт, акт
договір (який
представництво юридичної
відповідає
юридичних осіб особи, який
загальним
керівником виданий у
положенням
повноваження встановленому
щодо правочинів)
якого законом порядку
ґрунтуються на
законі та
установчому
документі
 Види представництва

добровільне обов’язкове

засноване на договорі (з засноване

засноване на
адміністративному акті, акті
подальшою видачею юридичної особи, в тому

довіреності) на законі числі при виконанні трудових

обов'язків

в тому числі
комерційне
представництво
 Комерційне представництво (ст. 243 ЦК
України)

здійснюється особою, яка постійно та самостійно виступає

представником підприємців при укладенні ними договорів у
сфері підприємницької діяльності

засноване на договорі (довіреності)

допускається представництво одночасно кількох учасників

правовідносин (кількох сторін)

має оплатний характер

 У відносинах представництва слід розрізняти дві
групи відносин представництва :

1) Між особою яку представляють та представником (внутрішні

відносини представництва), які визначають вид представництва
та підставу виникнення повноважень представника.
2) Між представником та третьою особою (зовнішні відносини
представництва) з метою укладення правочину, обсяг
повноважень представника визначається законом або
довіреністю.

Права та обов'язки виникають у особи, яку представляють та

третьої особи. Правочин, вчинений представником, створює,
змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він
представляє.
 Характеристика зовнішніх та внутрішніх відносин
представництва
Внутрішні відносини представництва, що складаються між осо­бою,
яку представляють, і представником полягають у наступному:
1) вони спрямовані на упорядкування правових зв'язків між особою,
яку представляють, і третьою особою, тобто мають органі­заційний
характер;
2) мають щодо цих зв'язків допоміжний характер;
3) виникають і реалізуються не в інтересах того, хто вчиняє дії
(представника), а з метою здійснення і захисту цивільних прав та
інтересів особи, яку представляють.
Зовнішні відносини представництва у свою чергу мають два різ­
новиди:
4) відносини між представником і третіми особами, які мають,
інформаційний характер (представник повідомляє третю особу про
те, що він має повноваження діяти від імені особи, яку представ­ляє, і
про намір укласти договір в інтересах цієї особи);
5) відносини між особою, яку представляють, і третіми особа­ми.
Встановлення останніх є результатом дій представника.
Внутрішні й зовнішні відносини представництва взаємопов'яза­ні, їх слід
розглядати як складне правовідношення .
 Правочин, вчинений представником, створює,
змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи,
яку він представляє (ст. 239 ЦК України).
Згідно ст. 238 ЦК України представник може бути
уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на
вчинення яких має особа, яку він представляє.
Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до
його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку
він представляє (укладення заповіту, укладення шлюбу тощо).
Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку
він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи,
представником якої він одночасно є, за винятком комерційного
представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом
(дії опікуна щодо набуття майна підопічного неможливо у своїх
інтересах).
Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими
йому повноваженнями особисто (ст. 240 ЦК України).
• Відповідно до ст. 240 ЦК України представник може передати
своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі,
якщо це встановлено договором або законом між особою, яку
представляють, і представником, або якщо представник був
вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він
представляє.
• Представник, який передав своє повноваження іншій особі,
повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та
надати їй необхідні відомості про особу, якій передані
відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього
обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження,
відповідальність за дії замісника як за свої власні.
• Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє
цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
 Підстави передоручення
(ст. 240 ЦК України)

якщо це встановлено якщо представник був

договором вимушений до цього з
або законом між особою, яку метою охорони інтересів
представляють, і особи, яку він представляє
представником
 2. Поняття, форма і види довіреності

Довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою

іншій особі для представництва перед третіми особами (ч.3 ст. 244 ЦК
України).

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або

іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (та
скріплюється печаткою цієї юридичної особи в разі наявності печатки)
Видача довіреності, відмова від повноважень визначених довіреністю,
відкликання довіреності є односторонніми правочинами (не договорами)

Обов’язкові реквізити довіреності:

1) Дата її вчинення
2) Підпис довірителя (для ю.о. – можлива печатка)
3) Строк дії (може бути не вказаний ч.1 ст. 247 ЦК)
 Строк довіреності (ст. 247 ЦК України)

• Відповідно до ст. 247 ЦК України строк довіреності

встановлюється у довіреності.
• Строк дії довіреності зазначається словами та визначається
роками, місяцями, тижнями, днями.
• Довіреність, у якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною.
• Якщо строк довіреності не встановлено, вона зберігає чинність
до припинення її дії. Така довіреність видана на невизначений
строк.
• Порядок посвідчення та реєстрації довіреностей нотаріусом
визначається Положенням про Єдиний реєстр довіреностей,
який затверджено наказом Міністерства юстиції України від
28.12.2006  № 111/5
 Згідно ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна
відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися
правочин. 

Проста письмова Письмова, нотаріально посвідчена

Коли закон не • Коли самі правочин має бути
вимагає укладення нотаріально посвідченим. До таких
правочинів відносяться договори
правочину у
іпотеки, купівлі-продажу нерухомого
письмовій майна тощо.
нотаріальній формі • Оформлення передоручення. Якщо
вам доручили виконання яких-небудь
дій, то ви вправі уповноважити на це
іншу особу (це для довіреності з
правом передоручення). У такій
ситуації нова довіреність потребує
нотаріального посвідчення
 Форма
довіреності

Нотаріальна письмова
проста письмова
(договір купівлі-
(купівля продаж
продажу нерухомого
рухомих речей,
майна, договір іпотеки,
представництво в
інша вказівка закону)
суді)
Особливості посвідчення довіреності без участі нотаріуса (ч. 4 ст. 245 ЦК України) .

Не підлягають нотаріальному посвідченню або

можуть посвідчуватися нотаріусом за бажанням
заявника довіреності на одержання заробітної плати,
стипендій, пенсій, аліментів, інших платежів, поштової
кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо).
Такі довіреності можуть бути посвідчені посадовою
особою організації, у якій довіритель працює, навчається,
житлово-експлуатаційною організацією, перебуває на
стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання
(ч.4 ст. 245 ЦК України).
Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами,
прирівнюються до нотаріально посвідчених (ч.3 ст. 245 ЦК
України):
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі,
санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником
цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання,
установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє
нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї
військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини,
з'єднання, установи або закладу.
Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі,
може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого
ізолятора.
Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути
посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування,
крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління
і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і
розпорядження транспортними засобами.
Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого
прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою
органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
 Особливості посвідчення довіреностей в умовах
воєнного стану (Порядок вчинення нотаріальних дій
нотаріусами України : затверджено наказом
Міністерства юстиції України 22.02. 2012 р. № 296/5.)

• Посвідчені нотаріусами довіреності, у тому числі в порядку

передоручення, припинення їх дії підлягають обов'язковій
реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку
• В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності
доступу до Єдиного реєстру довіреностей нотаріальне
посвідчення довіреностей, припинення їх дії здійснюються
без використання цього реєстру з подальшим внесенням до
нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з
дня відновлення такого доступу.
 Види довіреностей

Спеціальна, Разова, щодо

щодо вчинення
вчинення генеральна одноразової
кількох (загальна) дії
однорідних передбачає
дій вчинення всіх
дій від імені
представника за
певним
правочином або
кількома
правочинами
 Особливим видом довіреності є безвідклична
довіреність (ст. 249 ЦК України), яка :

• не може бути відкликана особою, яку

представляють без згоди представника;
• законом може бути встановлено право особи
видавати безвідкличні довіреності на певний час.
• безвідклична довіреність з корпоративних прав
видається відповідно до закону, що регулює
діяльність відповідних господарських товариств.
 3. Припинення представництва
Представництво припиняється на підставах, визначених законом або
договором.

Представництво за довіреністю припиняється у разі

(ст. 248 ЦК України):
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала (односторонній правочин);
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю
(односторонній правочин);
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її
недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У
разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє
повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій,
невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її
недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
 Припинення представництва в силу вказівки
закону
Представництво, яке ґрунтується на законі або
адміністративному акті (обов'язкове представництво),
припиняється на підставі юридичних фактів з настанням яких
припиняється правовийзв’язок між особою, яку представляють та
представником, зокрема:
- досягненням 14 років дітьми,
- скасування рішення щодо визнання фізичної особи недієздатною
(поновлення в дієздатності недієздатної фізичної особи);
- припинення у встановленому порядку повноважень керівника
(виконавчого органу) юридичної особи;
- скасування адміністративного акту, в силу якого виникали
відносини представництва;
- скасування акту юридичної особи, в силу якого виникали
відносини представництва.
 Скасування довіреності (ст. 249 ЦК України)

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в

будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є
нікчемною.
Скасування довіреності є одностороннім правочином.
Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно
повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для
представництва перед якими була видана довіреність.
Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення
правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про
скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та
її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або
могла знати, що дія довіреності припинилася.
Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності
на певний час. Безвідклична довіреність з корпоративних прав видається
відповідно до закону, що регулює діяльність відповідних господарських
товариств.
 Дії в разі скасування довіреності
Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву
при одержанні заяви про скасування довіреності або
передоручення (якщо довіреність підлягала
нотаріальному посвідченню)
 робить про це відмітку на примірнику довіреності, що
зберігається у справах нотаріуса, у державному
нотаріальному архіві,
 і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;
 якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник
довіреності, що є у неї, напис про скасування
довіреності або передоручення робиться і на цьому
примірнику, після чого він разом із заявою додається
до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в
державному нотаріальному архіві.
 обов’язково нотаріус реєструє припинення дії
довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей.
(Положення про Єдиний реєстр довіреностей :
затверджено наказом Міністерства юстиції України
28.12.2006  № 111/5)
Дякую за увагу