ПЕРЕДМОВА Наукова робота є однією з головних складових навчального процесу, що

забезпечує якісну підготовку фахівців. У вищих навчальних закладах передбачені різні

її форми — це наукові гуртки, робота в наукових лабораторіях факультету, виконання і
захист курсових, дипломних та магістерських робіт, подання тез на участь у наукових
студентських конференціях, оформлення статей до друку. Усі вони потребують
ґрунтовного методичного забезпечення від викладу основ методології наукових
досліджень до опису усіх основних етапів експериментальних та розрахункових робіт,
від пошуку інформації до представлення результатів у вигляді рефератів, тез,
доповідей, статей тощо. Першим етапом у формуванні професійних здібностей
студента як майбутнього науковця є курсова робота. Вона сприяє формуванню
початкових навиків наукового пошуку та забезпечує глибше розуміння опанованих
закономірностей фізичних законів, особливостей наукового мислення. Особливими
формами навчальної науково-дослідної роботи є магістерські та дипломні роботи, які
відіграють визначальну роль у фаховій підготовці студентів з урахуванням досягнень
наукових шкіл та тенденцій розвитку сучасної науки. Виконанню та оформленню
курсових робіт, кваліфікаційних робіт спеціаліста чи магістра відведено окремий розділ
посібника. У посібнику детально описано основні структурні елементи наукової праці за
наявними державними стандартами. Показано, як правильно оформляти рубрики,
посилання, переліки, виноски, 8 СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА РОБОТА примітки, як робити
переноси та скорочення, подано правила написання знаків та символів. Наведено
приклади оформлення формул, таблиць, ілюстрацій. Представлено засоби підготовки
якісних ілюстрацій. Під час написання наукової праці часто завершальним, але дуже
важливим етапом усього наукового дослідження є оформлення списку використаних
джерел, тому правилам укладання бібліографічних списків, визначенню індексів УДК та
PACS приділено особливу увагу. Якісна студентська наукова праця також неможлива
без співтворчості студента-дослідника та викладача. Місце та роль наукового керівника
у процесі виконання науково-дослідної роботи студента також є предметом
обговорення на сторінках цього видання. Посібник може бути методологічною основою
для якісного проведення студентських наукових досліджень. Його матеріали можна
використовувати й під час підготовки та проведення засідань наукових гуртків,
написання рефератів, тез доповідей на студентських конференціях. 1. ОСНОВИ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Наукова і науково-технічна робота — важливі та невід’ємні
від навчального процесу складові діяльності вищих навчальних закладів. Тому
вивчення основ наукових досліджень, їхньої методики та методології, осмислення таких
категорій, як наукова проблема, гіпотеза, теорія, ідея, ознайомлення з послідовністю
проведення всіх етапів науково-дослідної роботи, засвоєння правил усного та
письмового представлення результатів дає змогу краще підготувати кваліфікованих
спеціалістів в обраній галузі. Починаючи наукову роботу, молода людина мусить мати
необхідний базис знань у своїй професії. Насамперед потрібно навчитися самостійно
виконувати невеликі завдання керівника, уважно спостерігати за роботою досвідчених
науковців, набиратися у них знань та навиків дослідницької роботи. Самодисципліна,
відповідальність та працьовитість — ці якості дадуть добрі результати у становленні
молодого науковця. Важливо привчити себе занотовувати методики, деталі
експерименту, свої спостереження, вчитися систематизувати та аналізувати отримані
результати, складати плани тез і коротких доповідей, а далі писати на їх основі,
переробляти, виправляти перші наукові праці. Подальше вдосконалення професійних
якостей багато в чому залежить від характеру людини. Негативно впливає на
професійне становлення у будь-якому виді діяльності так званий 10 СТУДЕНТСЬКА
НАУКОВА РОБОТА синдром «трьох не» — невихованість, необов’язковість,
непрофесіоналізм. Тому варто пам’ятати: щоб стати добрим фахівцем, недостатньо
мати хороші знання, потрібно мати й хороше виховання. 1.1. Коротка історія розвитку
науки Історично наука пройшла довгий і складний шлях розвитку від первинних,
елементарних знань до пізнання складних закономірностей природи. Перші елементи
науки з’явилися ще у стародавньому світі. З розвитком писемності в країнах давніх
цивілізацій відбувалося накопичення і осмислення емпіричних знань, що сприяло
зародженню таких наук, як математика, логіка, геометрія, астрономія, медицина.
Попередниками сучасних учених були філософи Стародавньої Греції і Риму, для яких
роздуми і пошук істини стали основним заняттям. Вони зробили перші описи
закономірностей природи, суспільства і мислення, які були багато в чому недосконалі,
але зіграли визначну роль в історії науки. Фізика є однією з найдавніших наукових
дисциплін, а перші праці, які дійшли до нас, сягають до часів Стародавньої Греції.
Основи фізики заклав давньогрецький вчений Аристотель (384 – 322 до н. е.), який
систематизував і узагальнив уявлення про природу, що склалися в тогочасному
суспільстві, та виклав ці знання у трактатах «Фізика», «Механіка», «Про небо» та ін.
Сучасна наука почала формуватися в XVI–XVII ст. в епоху Відродження, коли відбувся
справжній злет наукової та філософської думки. Наука того часу, окрім спостережень,
бере на озброєння експеримент, який стає провідним методом дослідження і
радикально розширює сферу пізнання, поєднуючи теоретичні