Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет
Кафедра етики, естетики і культурології

Методичні рекомендації
з написання курсових та дипломних робіт
для студентів відділення «Культурологія»

Укладач д.ф.н., проф. Рогожа М.М.

Протокол №9 засідання вченої

ради філософського факультету
від 25.05.2017 року

Київ 2017
 Вступ
Кваліфікаційні роботи є обов’язковою складовою навчально-наукової
діяльності студента підчас навчання в університеті. Відповідно до Закону України
«Про вищу освіту» наукові розвідки є невід’ємною частиною процесу здобуття
освіти і покликані інтегрувати науковий, освітній і виробничий чинники в системі
вищої освіти. Закон чітко визначає, що метою наукової діяльності є здобуття
нових наукових знань шляхом проведення наукових досліджень і розробок,
спрямованих на інноваційний розвиток суспільства. Завдання, що покладені на
наукову діяльність в рамках освітнього процесу, полягають у самому розвиткові
наукових знань, але водночас і в одержанні науково-прикладних результатів,
застосуванні наукових знань під час освітнього процесу, формуванні сучасного
наукового кадрового потенціалу. У контексті цього кваліфікаційні роботи
займають своє важливе місце.
У ході підготовки кваліфікаційних робіт та під час їх публічного захисту
студенти мають продемонструвати здобуті знання, вміння і практичні навички,
способи мислення, професійні, світоглядні і громадянські якості. Йдеться про
набуття компетентностей, володіння якими студент засвідчує на певному рівні
навчання. Відповідно до Стандарту вищої освіти по спеціальності культурологія
(2017, проект) кваліфікаційні роботи дозволяють оволодіти сучасними методами
критичного аналізу та інтерпретації смислів і значень культурних процесів та
явищ, сформувати науково-методичні основи діяльності та базові навички
аналітичної, експертної, консультативної, інформаційної діяльності у
соціокультурній сфері. У процесі виконання кваліфікаційних робіт у студента
формуються здатності до критичного мислення, генерування нового знання,
самосійної сумлінної праці, організації та реалізації дослідницької діяльності у
галузі культури. Публічний захист дає досвід, необхідний у подальшій роботі за
фахом випускника-культуролога.
У результаті виконання та захисту кваліфікаційних робіт на відповідних
етапах навчання студент-культуролог зможе:

2
 - демонструвати інтелектуальну гнучкість у формулюванні дослідницьких
або практичних проблем, генерувати оригінальні варіанти їх вирішення;
- аргументувати актуальність культурологічного знання та критично
оцінювати його можливості в інтерпретації суспільно-значимих проблем;
- аналізувати джерела інформації щодо культурних явищ та процесів,
верифікувати та синтезувати потрібну інформацію відповідно до професійних
завдань;
- здійснювати аналіз культурних процесів та явищ з використанням
методології сучасних культурних досліджень на основі міждисциплінарного
підходу;
- аргументувати власну точку зору, а також вести дискусію з
культурологічної проблематики.
Методичні рекомендації покликані надати студентам-культурологам систему
вимог до виконання, оформлення і захисту кваліфікаційних робіт на
філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса
Шевченка. Вони містять поради щодо організації роботи над дослідженням,
порядок виконання, а також зразки написання його окремих елементів та
оформлення структурних частин.
Методологічною основою для написання методичних рекомендацій стали:
Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII //Відомості
Верховної Ради. 2014. № 37–38. Ст. 2004. (із змінами на 16.04.2017 р.).
Стандарт вищої освіти України. Другий рівень вищої освіти. Магістр,
спеціальність 034 культурологія. – К.: МОН України, 2017. – 11 с.
(проект) //http://mon.gov.ua/content/%D0%9E
%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/standart/2017/05/23/034-
kulturologiya-magistr-22.05.17.doc.
Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень. Навч. посіб. – 3е
вид., перероб і доп. /за наук. ред.. В.О. Дроздова. – К.: ВД «Професіонал», 2005. –
240 с.

3
 Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. для
студентів, курсантів, аспірантів, ад’юнктів /за ред. А. Є. Конверського. – К.:
Центр учбової літератури, 2010. – 352.
Основи науково-дослідної роботи: Навчальний посібник для студентів,
аспірантів і докторантів філософського факультету /Упоряд. А.Є. Конверський та
ін.; за ред. д-ра філос. наук А.Є.Конверського. – К.: ВПЦ «Київський
університет», 2004. – 186 с.
Філософія: освітньо-професійний комплекс: напрям підготовки 0301 –
філософія, спеціальність філософія (6.030100; 7.030101; 8.030101) : Навч.-метод.
посібник /Упоряд. А.Є.Конверський, В.І.Лубський, Т.Г.Горбаченко та ін./ за заг.
ред. д-ра філос. наук А.Є.Конверського. – К.: Центр навчальної літератури, 2007.
– 464 с.
Эко У. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки: учеб.-метод.
пособие /пер. с итал. Е. Костюкович. 2 изд. – М.: Книжный дом «Университет»,
2003. – 240 с.
Кваліфікаційна робота, її різновиди
Кваліфікаційні роботи – це курсові, бакалаврські і дипломні роботи. Вони є
індивідуальними навчально-науковими дослідженнями студента на відповідних
етапах навчання у вищому навчальному закладі.
Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента з
певної дисципліни або окремих її розділів. Студенти-культурологи виконують дві
курсові роботи з «Історії української культури» і «Теоретичної культурології».
Метою написання курсової роботи є закріплення, поглиблення і узагальнення
знань, здобутих під час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення
конкретного фахового завдання.
Тематика курсової роботи має бути узгоджена з теоретичними і практичними
потребами фаху. Теми курсових робіт затверджуються на засіданнях випускових
кафедр (кафедри історії української філософії і культури і кафедри етики,
естетики і культурології). Окрім того, тема має бути цікавою самому студенту,
спонукати його до глибоких роздумів і бажання проникнути в її суть. Праця над

4
темою носить творчий характер. Одержані результати повинні мати певну
наукову цінність і значення для розвитку культурології. Висновки до курсової
роботи повинні нести певну оригінальність і новизну. Відтак, курсова робота не
може бути лише переказом літератури за темою. Її складові частини повинні бути
логічно зв’язаними між собою і викладені в єдиному стилі.
За вимогами філософського факультету курсова робота покликана:
- систематизувати здобуті теоретичні знання з дисципліни, перевірити якість
цих знань, виявити здатність студента самостійно осмислювати проблему,
критично її досліджувати в творчому ключі;
- закріпити вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературу до теми
дослідження;
- встановити рівень опанування студентом сучасних методів дослідження, а
також уміння формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета
дослідження;
- проконтролювати вміння студента правильно організовувати свою
дослідницьку діяльність та оформити її результати.
Кваліфікаційна робота бакалавра – це кваліфікаційне навчально-наукове
дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання в
бакалавраті. Таке дослідження носить комплексний характер і пов’язане з
використанням студентом здобутих знань, умінь і навичок з фахових дисциплін.
Переважно бакалаврська робота є продовженням, розширенням і/чи
поглибленням проблематики курсової роботи. Вона передбачає систематизацію,
закріплення, розширення теоретичних і практичних знань з культурології та
застосування їх при вирішення конкретних наукових і/чи виробничих завдань.
На філософському факультеті до бакалаврських робіт висуваються наступні
вимоги:
- актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та
перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;
- вивчення і критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

5
 - вивчення і характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного
стану;
- чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз
проведених студентом експериментів;
- узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні
рекомендації.
Кваліфікаційна робота магістра – це самостійна навчально-наукова робота
випускника магістратури. Вона носить узагальнюючий характер, є підсумком
підготовки магістра й водночас оригінальним авторським дослідженням з
культурології. При підготовці і захисті дипломної роботи студент-випускник має
продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, вміння самостійно вести
науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.
Пропонована кафедрою етики, естетики та культурології тематика
дипломних робіт (Додаток 1) є приблизною, вона може містити достатньо широкі
проблеми для того, щоб надати студенту можливість за допомогою наукового
керівника уточнювати/ конкретизувати тему відповідно до свого інтересу,
теоретичних і практичних пріоритетів тощо. Однак слід пам’ятати, що виконання
дипломної роботи за надто широкою темою є неефективним, створюючи студенту
небезпеку загубитися в темі чи охопити її поверхнево без належного занурення в
проблематику.
Вимоги до дипломних робіт магістра включають:
- актуальність обраної тематики, її відповідність сучасному науковому
дискурсу в галузі та перспективам розвитку, а також її нагальним завданням;
- аналітичну роботу з першоджерелами, критичний аналіз монографій та
періодики за обраною темою;
- визначення ступеня розробленості теми, знання її історії та сучасного стану;
- чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз
проведених експериментів;
- обґрунтування одержаних результатів, вміння формулювати висновки та
практичні рекомендації.

6
 Виконання кваліфікаційної роботи визначається графіком, затвердженим
випусковими кафедрами та деканатом.
При затвердженні теми студент має подати на кафедру англійський переклад
назви теми.
Етапи виконання кваліфікаційної роботи
Етапи виконання кваліфікаційної роботи складаються з підготовчого етапу,
роботи над текстом, оформлення роботи, підготовки до захисту і самого захисту
кваліфікаційної роботи. Ці етапи є спільними для курсових, бакалаврських і
магістерських дипломних досліджень, тому доцільно охарактеризувати їх
спільно, закцентувавши особливості по кожному з них.
Підготовчий етап. На цьому етапі відбувається вибір теми дослідження, її
осмислення і обґрунтування. Разом з науковим керівником студент визначає межі
розкриття теми, основні питання, що будуть висвітлені в роботі.
З’ясовується об’єкт, предмет і мета дослідження, що логічно пов’язані з
обраною темою. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію
і обране для дослідження. Предмет – це ті суттєві зв’язки та відношення, на яких
фокусується увага в даному дослідженні. Предмет дослідження є більш вузьким
поняттям, ніж об’єкт. Об’єктом є те, що досліджується, предметом – те, що в
цьому об’єкті має наукове пояснення в межах даної науково-дослідної праці.
Наприклад:
Об´єкт дослідження – культурологічні концепти медіакультури у комунікаційному
вимірі.
Предмет дослідження – прагматика медіа-комунікації та її вплив на формування дитини
дошкільного віку.

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом, а також його кінцевим

результатом і шляхом досягнення. Кінцевий результат передбачає вирішення
студентом проблемної ситуації.
Завдання дослідження визначають шлях, який слід здійснити для досягнення
поставленої мети. Завдання можуть включати:
- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми
дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше

7
вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв
ефективності, принципів та умов застосування тощо);
- усебічне вивчення практики розв’язання даної проблеми, виявлення її
типового стану, недоліків і труднощів, їхніх причин;
- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
- експериментальна (за необхідності) перевірка запропонованої системи заходів щодо
відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у
відповідних умовах результатів розв’язання цієї проблеми за певних витрат часу і зусиль.
Наприклад:
Мета даної роботи полягає в культурологічному дослідженні концепції медіакультури як
феномена інформаційної епохи та її вплив на своєрідність форм сучасного онтогенезу.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- розглянути теоретико-методологічні засади дослідження прагматики медіа-комунікації;
- дослідити передумови створення глобальної мережі та описати її організаційні засади;
- розкрити значення гіпертексту та різоми як метафор глобальної мережі;
- дослідити становище людини в медіа культурі, зокрема алгоритми впливу на
формування людини та показники медіазалежності;
- проаналізувати особливості сприйняття аудіовізуальних медіа дітьми дошкільного віку.

Період роботи над завданнями дослідження співпадає з процесом

ознайомлення з літературою за темою, її підбором та упорядкуванням. Задля
складання найбільш повного списку використовують пошукові каталоги і
картотеки бібліотеки філософського факультету, Наукової бібліотеки
університету ім. М. Максимовича (http://www.library.univ.kiev.ua/), провідних
наукових бібліотек столиці (Центральна наукова бібліотека імені
В. І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua/), Національна бібліотека України
імені Ярослава Мудрого (http://www.nplu.org/) тощо), а також електронні
бібліотеки в мережі інтернет (наприклад, http://platona.net/, http://libgen.io/).
Значним джерелом відомостей про необхідну літературу можуть стати
прикнижкові та пристатейні списки літератури у вже опрацьованих публікаціях
по темі, виноски і посилання в спеціалізованих підручниках, словниках і
енциклопедіях, а також покажчики змісту річних комплексів спеціальних
періодичних видань.
Така робота з літературою дозволяє осягнути ступінь наукової розробки теми
в межах сучасної культурології, щоб не повторювати в роботі загальновідомих
8
істин, більш конкретно і точно визначати напрями і основні розділи свого
дослідження. Таким чином, складається попередній план кваліфікаційної роботи.
Складені під час роботи розширені списки літератури (із зазначеними
вихідними даними, анотаціями і власними примітками щодо доцільності
використання у роботі над певним розділом дослідження) упорядковуються
відповідно до попереднього плану і даються на перегляд науковому керівникові.
Науковий керівник порекомендує праці, які слід опрацювати в перше чергу, а
також ті, які слід виключити зі списку чи включити до нього. Разом з науковим
керівником остаточно погоджується план дослідження.
Робота над текстом кваліфікаційної роботи. Цей етап розпочинається з
вивчення та конспектування літератури за темою дослідження. Методологи
наукових досліджень рекомендують починати вивчення літератури з праць, в
яких проблему відображено в цілому, а потім переходити до
вузькоспеціалізованих досліджень. Роботу з виданням слід починати з перегляду
змісту, який розкриває його структуру, звернутися до передмови, де вказані
призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором (чи редактором).
Також необхідно ознайомитися з висновками/ післямовою, в яких узагальнено
результати праці.
Читаючи працю, слід уважно стежити за ходом авторської думки, вміти
відрізняти головні положення від доказів чи прикладів. Складні для сприйняття
тексти варто читати декілька разів. Перший раз текст читають для того, щоб
ознайомитися зі структурою, основними положеннями; друге прочитання
передбачає визначення аргументації автора на користь основної ідеї тексту; третє
прочитання дозволяє відповісти на питання: що хотів сказати автор у своїй праці.
З’ясовуючи це, слід виписувати необхідні цитати, цифри, факти, умовиводи,
якими оперує автор у тексті. Роблячи виписки, постійно потрібно мати на увазі
тему власного дослідження, щоб занотовувати лише те, що входить у власне
предметне поле, не йти «сліпо» за автором, робота якого опрацьовується. Кожна
цитата, приклад повинні супроводжуватися посиланням на джерело із
зазначенням сторінки. Використання так званих «розлапкованих цитат», коли

9
думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення
академічної доброчесності, кваліфікується як плагіат. При роботі з літературою
студент має триматися міри, уникаючи «незалапкованих» запозичень з наукових
текстів авторів, які займалися його або суміжною проблематикою, але оминати й
іншу крайність – відмову від опертя на праці фахівців з його проблематики. Чим
ширше і різноманітніше коло читання за темою, тим вищою вважається
теоретична і практична цінність кваліфікаційної роботи.
Працюючи з літературою, можна і потрібно уточнювати структуру, план
свого дослідження, упорядковуючи опрацьовану літературу відповідно до плану.
Розпочинаючи викладення тексту кваліфікаційної роботи, варто мати перед
собою її назву, план, мету і завдання. Проаналізований і систематизований
матеріал викладається відповідно до плану. Тема дослідження повинна
розкриватися зрозуміло, без пропуску логічних ланок. Тому, починаючи
працювати над розділом, потрібно зазначати його головну ідею, а також тезу
кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками авторів з
кола читання, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного
практичного досвіду. Потрібно уникати безсистемного викладення фактів без їх
достатнього осмислення й узагальнення, а також аргументів без належної
структурованості і спрямованості на вирішення поставленого завдання. Думки
мають бути пов’язаними логічно, підпорядковані реалізації поставленої мети.
Висновки не повинні бути взаємовиключними, а послідовно підкріплювати один
одного. Якщо висновки до розділів не будуть пов’язані між собою наскрізною
ідеєю (метою), текст втратить свою єдність.
Слід пам’ятати, що кожен розділ кваліфікаційної роботи починають з нової
сторінки. Кожен розділ закінчується висновками із стислим викладом наведених у
розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні
висновки від другорядних подробиць.

Після завершення роботи над основною частиною дослідження настає час

звернутися до написання вступу. Виходячи з написаної основної частини

10
кваліфікаційної роботи очевиднішою є актуальність обраної теми, обґрунтування
якої і слід навести у вступі, а також визначити її практичну значущість. У вступі
вказуються об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Відповідно до
визначених завдань і проведеної в основній частині дослідження роботи
прописується наукова новизна дослідження.
Наприклад:
Наукова новизна дипломної роботи полягає в проясненні культурологічного змісту
концепту прагматики медіа-комунікації та її впливі на формування культури дитинства.

Далі характеризуються методи, використані під час роботи над темою.

Наприклад:
Теоретико-методологічна основа дослідження. Складна, багатогранна природа
предмету дипломного дослідження вимагає перш за все історичного підходу, що
нерозривно пов’язаний з використанням порівняльно-історичного методу дослідження.
Завдяки йому стало можливим розглянути еволюцію ідей і теорій з урахуванням
конкретно-історичних умов їх виникнення та розвитку медіакультури у ракурсі проблеми
онтогенезу. Відсутність емпіричної бази дослідження спричинили необхідність звернення
до підходів соціології культури, зокрема до методу анкетування.

Після цього розкривається структура роботи, її основний зміст.

Перераховують усі структурні елементи кваліфікаційної роботи із зазначенням
повного (усього) обсягу та обсягу основного тексту. Вказують загальну кількість
додатків, кількість найменувань у списку літератури.
Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в якій
включають 10–15 найважливіших праць і представляють як систематизований
аналіз теоретичної, практичної новизни, значущості, переваг і недоліків
провідних робіт з обраної теми. Завершується огляд коротким висновком про
міру висвітлення в літературі основних аспектів теми.
Наприклад: Незважаючи на достатньо ґрунтовну розробку окремих питань, вони
створюють лише передумови для подальшого системного вивчення феномену
маргінальності в площині мультикультурності сучасного світу. Це і зумовлює
необхідність даної роботи.

Логічним завершенням роботи над текстом кваліфікаційного дослідження є

написання висновків. Головна їх мета – підведення підсумків виконаної роботи.
Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, рекомендацій.

11
Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках
вказується не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення
теми, але й недоліки та проблеми практичного застосування, а також конкретні
рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до загальних висновків – не
повторювати зміст вступу, основної частини роботи і висновків до розділів і
підрозділів.
Загальна структура курсової роботи виглядає наступним чином:
Вступ (2 сторінки), в якому вказуються:
- актуальність теми дослідження, її практична значущість;
- ступінь наукової розробки теми;
- об’єкт дослідження;
- предмет дослідження;
- мета дослідження;
- завдання дослідження;
- методи дослідження;
- структура роботи, розкривається зміст роботи;
- огляд літератури з теми дослідження.
Основна частина дослідження (25 сторінок).
Висновки (2–3 сторінки).
Загальний обсяг курсової роботи – 30 сторінок.
Загальна структура роботи бакалавра/ магістра виглядає наступним чином:
Вступ (4 сторінки), в якому вказуються:
- актуальність теми;
- ступінь наукової розробки теми;
- об’єкт дослідження;
- предмет дослідження;
- мета дослідження;
- завдання дослідження;
- новизна;
- методологія;

12
 - структура роботи;
- апробація результатів дослідження (якщо є);
Основна частина (розділи та підрозділи).
Висновки (1,5–2 сторінки бакалаврська робота/ 3 сторінки дипломна робота
магістра).
Загальний обсяг бакалаврської роботи – 45–50 сторінок (без урахування
списку літератури і додатків), дипломної роботи магістра – 70–80 сторінок (без
урахування списку літератури і додатків).
Консультації з науковим керівником. Протягом всієї роботи над
кваліфікаційним дослідженням необхідно тримати зв'язок з науковим керівником.
На початку роботи над дослідженням зазвичай домовляються про періодичність
зустрічей і принципи перевірки керівником виконуваної роботи. Підготовлений
до захисту текст спершу також перевіряє науковий керівник. Він робить свої
зауваження, вносить пропозиції, дає рекомендації. Вважається за норму, коли
кваліфікаційна робота переробляється кілька разів. Навіть досвідчені автори
неодноразово вносять зміни до своєї роботи.
Оформлення кваліфікаційної роботи
Цей етап роботи над кваліфікаційною роботою передбачає складання списку
літератури, оформлення додатків, а також редагування тексту.
Список літератури відображає опрацьовану літературу за темою
дослідження, міру вивченості досліджуваної теми, свідчить про рівень володіння
навичками роботи з фаховою літературою. Список літератури формується в
алфавітному порядку, спочатку подається література, видана кирилицею, потім –
видана латиницею, а далі – мовами з особливою графікою (за алфавітом назв мов
– арабською, китайською, японською тощо). Бібліографічний опис літератури,
виданої різними мовами, які послуговуються кирилицею, подається відповідно до
зведеного кириличного алфавіту.
Зведений кириличний алфавіт складається з 42 букв:
АБВГҐДЂЕЄЖЗИІЇЙЈКЛЉМНЊОПРСТЋУФХЦЧЏШЩЪЫЬЭЮЯ
Латинський алфавіт складається з 26 букв:

13
 ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUVWXYZ.
Бібліографічний опис оформлюється відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006
«Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи.
Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила
складання». За посиланням http://uaznavstvo.univ.kiev.ua/ua/Standarty/Form%20No
%2023.pdf можна детально ознайомитися з прикладами оформлення. Наведемо
декілька найбільш розповсюджених описів:
Книги:
Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів :
Свічадо, 2006. — 307 с.
Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис
сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д. ; пер. с
англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. — XLIII, 265 с.
Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.] ;
под ред. Г. С. Никифорова. — [3-е изд.]. — Х. : Гуманитар. центр, 2007. — 510 с.
Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці
кінця ХІХ — початку ХХ століття : [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. — К. :
Грані-Т, 2007. — 190, [1] с.
Багатотомний документ:
Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та
ін.]. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007— .— (Джерела з історії науки в
Україні).
Ч. 2 : Додатки — 2007. — 573, [1] c.
Матеріали конференцій:
Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу :
матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"],
(Харків, 11—13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В.
Докучаєва. — Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с.
Словники:
Тимошенко З. І. Болонський процес в дії : словник-довідник основ. термінів і понять з
орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. — К. : Європ. ун-т,
2007. — 57 с.
Законодавчі та нормативні документи:
Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від 22.05.2003
р. № 851-IV // Офіційна веб-сторінка Верховної Ради України : Законодавство. – URL :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/851-15 (дата звернення: 12.01.2017).
Дисертації:
Хома О. И. Модерная и постмодерная перспективы в философии культуры.: дис. …
доктора филос. наук: 09.00.10/ Хома Олег Игоревич. – К., 1999. – 384с.
Автореферати дисертацій:
Марчук М. В. Освіта в Україні в роки національного відродження (1917 – поч. 1930-х
рр.) : автореф. дис… канд. іст. наук: спец. 07.00.0 / М.В.Марчук. – Івано-Франківськ, 2003. –
20 с.
Частина книги, періодичного, продовжуваного видання:
Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах демократичних
перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник. — 2006. — № 6. —
С. 14—17.

14
 Чорний Д. Міське самоврядування: тягарі проблем, принади цивілізації / Д. М. Чорний //
По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України : (кінець XIX—початок XX ст. / Д.
М. Чорний. — Х., 2007. — Розд. 3. — С. 137—202.
Електронні ресурси:
Беленькая Л. В. Виртуальная экскурсия [Творческая площадка по созданию
виртуальных экскурсий]. М., 2009. URL: http://itn.ru/communities .aspx?
cat_no=107408&tmpl=com. (дата звернення: 12.03.2016).
Васильченко М.М. Електронні ресурси обласних державних архівів України в мережі
Інтернет: стан і перспективи розвитку у сучасному соціально-комунікаційному
середовищі // Вісник ХДАК. 2011. Вип. 32. URL:http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v32/V32-2-
9.pdf (дата звернення : 10.05.16).

Список літератури для курсової роботи: 8–10 позицій.

Список літератури для бакалаврської роботи: 30–40 позицій.
Список літератури для дипломної роботи магістра: 60–70 позицій.
Наприкінці роботи розміщуються додатки. Усі додатки повинні мати
наскрізну нумерацію та назви відповідно до їх змісту. Нумерація аркушів з
додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.
Редагування тексту є важливою складовою роботи над кваліфікаційним
дослідженням і чинником, що має значення при оцінюванні праці комісією під час
захисту. Звертається увага на змістовний бік викладення матеріалу: логічність і
послідовність, повнота і широта використовуваної літератури за темою. Але
невід’ємною складовою дослідження є й загальна грамотність тексту, його
відповідність прийнятим вимогам, коректність оформлення списку літератури і
додатків, правильність оформлення титульного аркуша.
Методологи наукових досліджень рекомендують за можливості відкласти
підготовлений для перевірки науковому керівникові текст на деякий час, щоб
подивитися на нього очима сторонньої особи. Увесь той час слід нічого не читати
з теми роботи, але постійно думати над нею. Коли все викладено і стає зрозуміло,
що написано, з’являються власні думки, власна оцінка і нове розуміння проблеми.
Це неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи. Після цього слід по-
новому прочитати текст, внести в нього відповідні корективи, роз’яснити в тексті
те, що залишилося незрозумілим, не прописаним в ньому. Не слід боятися
скорочувати написане – від цього текст лише виграє. У цей час варто звернути
увагу на вибір найбільш чітких, прозорих, зрозумілих формулювань.
15
 У кваліфікаційній роботі слід дотримуватися прийнятої термінології,
позначень, умовних скорочень і символів. Необхідно слідувати науковому стилю
викладу матеріалу. Не рекомендується вживати обороти, викладені від першої
особи: «На мою думку», «Я вважаю», «Мені здається», «Ми отримуємо», «Ми
спостерігаємо». Натомість доречно вживати безособові форми дієслова:
«Розроблено», «Визначено», «З’ясовано», а для висловлення власної точки зору –
«Здається, що..», «Очевидно», «Зрозуміло, що…». Слід уникати в тексті частих
повторень слів і словосполучень на сторінці.
При згадуванні у тексті прізвищ вчених, практиків їхні ініціали ставляться
перед прізвищем (А. Є. Конверський), а не після (Конверський А. Є.), як прийнято
у списках літератури.
До формулювань заголовків (назв) розділів і підрозділів кваліфікаційної роботи
висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові
речень, з перевагою простих речень, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки
змісту роботи. Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи
нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів, підрозділів та їхні порядкові
номери пишуть в одному рядку із заголовком.
Наприклад:
Розділ II. ПОСТМОДЕРНЕ ОСМИСЛЕННЯ СПЕЦИФІКИ СУЧАСНОЇ
КУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО АПЛІКАЦІЇ ДО
АНАЛІЗУ ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ
2.1. Інтернет як форма трансформації комунікаційної сфери………………..30
2.2. Гіпертекстуальність та ризомність глобальної мережі ……………........46

Текст кваліфікаційної роботи набирається шрифтом Times New Roman,

розміром 14 пунктів, рядки розміщуються з інтервалом 1,5. Поля: ліве – 30 мм,
верхнє – 20 мм, праве – 10 мм, нижнє – 20 мм.
При нумерації тексту слід враховувати, що титульний аркуш не нумерується,
нумерація починається зі сторінки із змістом, це сторінка №2. Порядковий номер
розміщується посередині верхнього поля сторінки.
Кваліфікаційна робота відкривається титульним аркушем На ньому
вказуються назви університету, факультету і кафедри, де вона виконувалась, назва
теми роботи (пишеться великими літерами, жирним шрифтом і без лапок),

16
прізвище, ім’я, по батькові автора, прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь і
звання наукового керівника. Якщо науковий керівник не має вченого звання
(доцент, професор), то пишеться лише його науковий ступінь (кандидат
філософських наук). Нижче розміщується запис «Допущено до захисту» (у цьому
пункті прізвище зав.кафедри писати не потрібно). Далі розміщуються рік і місце
виконання роботи. (Додатки 2–4).
Шифри спеціальностей:
(денна форма навчання)
бакалавр культурології – 6.020101
магістр культурології – 8.02010101
Для курсових робіт шифри спеціальностей не потрібні.
Порядок подання та захист кваліфікаційної роботи.
До захисту кваліфікаційних робіт допускаються студенти, які виконали всі
вимоги навчального плану, пройшли і захистили практику, подали у
встановлений кафедрою і деканатом термін кваліфікаційну роботу і позитивні
відгуки на неї та склали відповідні іспити.
На випускових кафедрах встановлено, що кваліфікаційні роботи подаються
на кафедру не пізніше ніж за тиждень до захисту.
Дипломна робота магістра виконується в твердій обкладинці. Рецензія
провідного фахівця чи практичного працівника та відгук наукового керівника не
прошиваються, а вкладаються в роботу.
Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого
випусковою кафедрою, у присутності комісії у складі керівника та членів
кафедри.
Захист бакалаврської роботи та дипломної роботи магістра відбувається на
відкритому засіданні ДЕК.
Процедура захисту включає:
- виступ студента з доповіддю про зміст роботи;
- запитання комісії до автора роботи;

17
 - оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для
бакалаврської роботи і дипломної роботи магістра – також і рецензента);
- відповіді студента на запитання членів комісії із захисту курсової роботи/
членів ДЕК (для бакалаврської роботи і дипломної роботи магістра) та осіб,
присутніх на публічному захисті;
- заключне слово студента;
- рішення комісії щодо оцінки роботи.
Доповідь готується заздалегідь у формі виступу, в якому висвітлюються
актуальність теми, мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; що вдалося
встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни в
теоретичних положеннях та у практичних рекомендаціях; з якими труднощами
довелося зіткнутися у процесі дослідження; які положення не знайшли
підтвердження. У виступі студент також має відповісти на основні зауваження
наукового керівника, а для бакалаврської роботи і дипломної роботи магістра –
також і рецензента.
Доповідь студента має бути розрахована на 10–12 хвилин.
Під час захисту кваліфікаційної роботи студент повинен дати вичерпні
відповіді на всі зауваження, що містяться у відгуках і рецензіях, а також у
виступах на захисті. Процедура захисту бакалаврської роботи та дипломної
роботи магістра фіксується у протоколі ДЕК.
У відгуку наукового керівника кваліфікаційної роботи (Додаток 5) містяться
оціночні судження щодо:
- рівня підготовки студента до виконання професійних обов’язків;
- міри самостійності студента у виконанні кваліфікаційної роботи;
- новизни поставлених питань та оригінальності їх вирішення;
- вміння використовувати літературу;
- ступеня володіння методами дослідження;
- повноти та якості розробки теми;
- логічності, послідовності, аргументованості, літературної грамотності
викладення матеріалу;

18
 - можливості практичного застосування кваліфікаційної роботи або окремих
її частин;
Наприкінці відгуку керівник робить висновок про те, якою мірою
кваліфікаційна робота відповідає вимогам, що ставляться перед такого роду
роботами.
Рецензія на бакалаврську роботу і дипломну роботу магістра надається
провідним фахівцем чи спеціалістом-практиком з галузі культурології
(Додаток 6). Вона має довільну форму, може розглядати ті самі питання, що і
відгук наукового керівника. Особливу увагу рецензент звертає на актуальність
теми і вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних
практичних завдань і, крім того, на наявність у роботі особистих пропозицій і
рекомендацій, їхню новизну, перспективність, практичну цінність, достовірність
результатів і обґрунтованість висновків. оцінюється також стиль викладу і
оформлення роботи. Наприкінці роботи зазначаються недоліки роботи.

19
 Додаток 1
Теми дипломних робіт
1. Фонова культура Європи в добу Модерну
2. Духовні цінності протестантизму в контексті європейської культури доби Модерну
3. Гуманістичні засади європейської культури
4. Культурні виміри буржуазної публічної сфери
5. Феномен Просвітництва в європейській культурі
6. Культурне значення Просвітництва в Європі
7. Громадянські цінності в культурі плинної сучасності
8. Культурна єдність Європи: ціннісні виміри
9. Перехресний консенсус: теорія і практика громадянської взаємодії
10. Перехресний консенсус як практика міжнародної взаємодії в європейському регіоні
11. Історична динаміка візуальних практик
12. Теоретико-методологічні засади дослідження візуальної культури
13. Історичні форми оптикоцентризму
14. Культурологічні теорії медіа та комунікації
15. Теоретичні проблеми культурної гегемонії
16. Культурний вимір урбаністики
17. Культурологія в контексті трансформації теоретико-методологічних засад
гуманітарного знання
18. Семіотика культури
19. Культурна біографія речі
20. Cultural studies як науково-дослідницький проект
21. Культурна антропологія: теоретичні підходи та проблеми
22. Культурно-історична динаміка змісту опозиції святого та профанного (дар, жертва, війна)
23. Історичні форми режимів сигніфікації С. Леша
24. Феномен геокультури в світ-системній теорії І. Валленстайна
25. Телебачення як культурна практика
26. Серіал як форма художнього поля та культурна практика
27. Теоретичні засади осмислення культурних практик та інститутів
28. Тілесність як соціокультурний феномен
29. Криза міжкультурної комунікації в сучасному світі
30. Міжкультурні конфлікти: історія, причини, сучасні особливості
31. Діалог культур в контексті глобалізації
32. Традиціоналізм Китаю в сучасному культурному контексті
33. Мультикультуралізм: від політики визнання до культурного плюралізму
34. Криза культурної ідентичності в глобалізаційних процесах
35. «Культурний поворот» в сучасному соціо-гуманітарному знанні
36. Крос-культурна комунікація: виклики сучасності
37. Культура толерантності у полікультурному суспільстві
38. Музичне мистецтво в контексті масової культури
39. Академічна музична культура XX-XXI ст.: проблема традицій та новаторства
40. Академічна та популярна музика в контексті культури XX-XXI ст.: шляхи взаємодії
41. Візуальні практики у просторі міста
42. Сучасні візуальні інтернет-практики та їх комунікативний характер
43. Теорія та методологія історії дизайну
44. Культурний контекст дизайну: Модерн та Постмодерн
45. Культура дизайну: теоретичні підходи та проблеми
46. Культурні та креативні індустрії: історія та сучасний стан
47. Культурна економіка та культурний менеджмент: теоретичні та прикладні аспекти
48. Роль інституцій вищої освіти в становленні культурних та креативних індустрій

20
 Додаток 2
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Філософський факультет
Кафедра етики, естетики та культурології

НАЗВА РОБОТИ

Курсова робота

Студент-виконавець:
_____________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, підпис)
______________________________

(курс, група)

Науковий керівник:
_________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

____________________________
(підпис)

Роботу захищено
з оцінкою _______
(оцінка)
«____»___________ 2017 р.

Київ-2018

21
 Додаток 3
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Філософський факультет
Кафедра етики, естетики та культурології

НАЗВА РОБОТИ
Кваліфікаційна робота за напрямом підготовки 6.020101
на здобуття кваліфікаційного рівня бакалавра культурології

Студент-виконавець:
_____________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, підпис)
______________________________

(курс, група)

Науковий керівник:
_________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

____________________________
(підпис)

Допущено до захисту:
Зав. кафедри_______

Київ-2018

22
 Додаток 4
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Філософський факультет
Кафедра етики, естетики та культурології

НАЗВА РОБОТИ
Кваліфікаційна робота за освітньо-науковою програмою «Культурологія»
за спеціальністю 034 Культурологія
на здобуття освітнього ступеню магістра культурології

Студент-виконавець:
_____________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, підпис)
______________________________

(курс, група)

Науковий керівник:
_________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

____________________________
(підпис)

Допущено до захисту:
Зав. кафедри_______

Київ-2018

23
 Додаток 5
Філософський факультет
Кафедра етики, естетики та культурології

ВІДГУК
На кваліфікаційну роботу

Студента (ки)__________________________________________________
(ПІП)

______________________________________________________________
(курс, назва факультету, спеціальність)

На тему________________________________________________________
_______________________________________________________________
1. Загальна характеристика
роботи________________________________________________________________
______________________________________________________________________
2. Актуальність
теми__________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
3. Що є позитивного в
роботі_________________________________________________________________
______________________________________________________________________
4. Наявність самостійних розробок автора, наукова
новизна_______________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
5. Практична цінність висновків і
рекомендацій__________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
6. Наявність
недоліків______________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
7. Позитивні сторони
роботи________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
8. Загальна оцінка дипломної роботи, її допущення до захисту на ДЕК, якої оцінки
заслуговує
робота_______________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Рецензент____________________________________________________________
(посада, вчене звання, вчений ступінь)

_________________ ___________________
(підпис) (прізвище, ініціали)

«____»______________________

24
25
 Додаток 6
Філософський факультет
Кафедра етики, естетики та культурології

РЕЦЕНЗІЯ
На кваліфікаційну роботу

Студента (ки)__________________________________________________
(ПІП)

______________________________________________________________
(курс, назва факультету, спеціальність)

На тему________________________________________________________
_______________________________________________________________
1. Загальна характеристика
роботи____________________________________________________________________
________________________________________________________________________
2. Актуальність
теми______________________________________________________________________
________________________________________________________________________
3. Наявність наукової
новизни___________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
4. Відповідальність змісту роботи її
плану_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
5. Ступінь розкриття теми
роботи____________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
6. Якість оформлення
роботи____________________________________________________________________
________________________________________________________________________
7. Позитивні сторони
роботи___________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_________________________________________________________
8. Недоліки_____________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________
9. Загальна оцінка дипломної роботи, її допущення до захисту на ДЕК, якої оцінки
заслуговує
робота___________________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Рецензент____________________________________________________________
(посада, вчене звання, вчений ступінь)

________________ ___________________
(підпис) (прізвище, ініціали)

26