Програма вступного випробування з філософії для вступників на навчання за

освітньою програмою зі спеціальності 033 Філософія на другому (магістерському)

рівні вищої освіти /Укладачі: Л. А. Усанова, П. А. Кравченко, Н. І. Головіна,
Я. Є. Блоха – Полтава: ПНПУ ім. В.Г.Короленка, 2021 . – 19 с.

Рецензенти:

Шейко С.В., кандидат філософських наук, професор кафедри гуманітарних і

соціальних дисциплін Полтавської державної аграрної академії.

Сердюк І.О., доктор історичних наук, професор кафедри історії України

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

Затверджено на засіданні кафедри філософії ПНПУ імені В.Г. Короленка.

Протокол № 2 від 26 січня 2021 року.

2
 ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка………………………………………………........4

2. Зміст навчального матеріалу, що виноситься на вступне

випробування.………………………………………………………….………….5
1
3. Вимоги до рівня сформованості знань, умінь і навичок…………….….7
1
4. Критерії оцінювання відповідей …………………….……………….…...8

5. Список рекомендованої літератури та інтернет - ресурсів……….…...19

3
 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма містить зміст навчального матеріалу, що виноситься на вступне

випробування, перелік питань, вимоги до сформованості знань, умінь та навичок,
критерії оцінювання відповідей, рекомендовану джерельну базу.
Зміст вступного випробування до магістратури зі спеціальності 033 Філософія
укладений на основі вимог державних освітніх стандартів до рівня підготовки
бакалавра та спеціаліста.
Випробування включає 60 питань, що охоплюють ключові розділи дисциплін
професійно-орієнтованої підготовки філософа, знання яких необхідні для
опанування змісту магістерської програми. У процесі відповіді абітурієнт має
показати свою готовність до продовження освіти в магістратурі.
На вступне випробування для осіб, що бажають отримати освітньо-
кваліфікаційний рівень магістра, виносяться такі навчальні дисципліни.

№ Назва навчальної дисципліни

n/n
1 Історія філософії
2 Онтологія
3 Теорія пізнання
4 Антропологія
5 Соціальна філософія
6 Філософія історії
7 Філософія культури
8 Аксіологія

Вказані дисципліни є складовими нормативної частини циклів гуманітарної

підготовки та професійно-орієнтованих дисциплін
Відповідно до змісту навчального плану формою контролю зазначених
навчальних дисциплін був екзамен.
Програма також містить зміст навчального матеріалу, перелік питань, вимоги
до знань та умінь, критерії оцінювання відповідей на теоретичні питання,
рекомендовану джерельну базу.

4
 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ,
ЩО ВИНОСИТЬСЯ НА ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ
Історія філософії
Тема 1. Філософія в системі світоглядних принципів
Роль та значення філософії в процесі самопізнання. Співвідношення
філософії та світогляду. Світогляд як форма самовизначення людини і як
духовно-практичний спосіб освоєння світу. Основні структурні елементи
світогляду. Історичні світоглядні системи: космоцентрична, теоцентрична,
антропоцентрична. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний,
філософський, науковий. Філософія – теоретична основа світогляду.
Предмет філософії та коло філософських роздумів. Структура філософського
знання.
Філософія як складова частина духовної культури. Співвідношення
філософії, науки та релігії. Основні функції філософії.

Тема 2. Формування стародавньої філософії

Філософія стародавньої Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні школи.
Буддизм. Філософія стародавнього Китаю. Даосизм та конфуціанство.
Філософія Стародавньої Греції. Характерні риси західної парадигми
філософії. Відмінності західного і східного типів мислення. Проблеми ранньої
натурфілософії: Геракліт, Парменід, Демокрит. Софістика як культурне явище та
філософська школа. Вчення софістів про людину та пізнання. Становлення
антропологічної проблематики: діалогічний метод пізнання Сократа. Філософія
Платона: теорія ідей, космологія, вчення про душу, теорія ідеальної держави.
Логіка і методологія Аристотеля. Вчення про причини та початок буття і знання.

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження

Середньовічна західноєвропейська філософія. Характерні риси
середньовічної філософії. Період патристики. Августин Блаженний. Схоластика.
Полеміка про універсали. Реалізм і номіналізм. Фома Аквінський. Проблема
співвідношення віри і розуму у філософії Середньовіччя.
Основні риси світогляду Відродження. Натурфілософія Відродження та її
сучасне значення. Соціально-політичні ідеї Відродження (Н.Макіавеллі, Т.Мор,
Т.Кампанелла).

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва

Методологія і гносеологія як пріоритетні напрямки філософії Нового часу.
Проблема методу наукового пізнання. Філософія емпіризму: Ф. Бекон, Т. Гоббс,
Дж. Локк. Філософія раціоналізму: Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц.
Філософське обґрунтування нової картини світу. Механістичний характер
філософії XVIII ст. Кордоцентризм Б. Паскаля. Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі
і Д. Юма.
Просвітницький ідеал людини. Раціоналізм та механістичний матеріалізм
епохи Просвітництва. Соціальна орієнтація французького просвітництва і філософія

5
історії. Концепція «природного стану» людини і суспільної угоди Т. Гоббса, Ж.-
Ж. Руссо.
Класична німецька філософія: основні проблеми і шляхи їх розв'язання.
Формування діалектичної методології. Відмінність діалектичного та метафізичного
способів мислення.

Тема 5. Проблеми некласичної філософської парадигми.

Перегляд класичної моделі світорозуміння. Відмінності класичної та
некласичної філософських парадигм. Ірраціоналістичне переосмислення
класичної моделі світорозуміння А. Шопенгауером. «Філософія життя»:
формування нової філософської парадигми Ф. Ніцше.
Специфіка людського буття, його призначення. Свідоме та несвідоме: пошук
структури людської психіки. Філософські проблеми психоаналізу. Концепція
безсвідомого З. Фрейда, К.Г. Юнга.
Сутність та ідейні витоки екзистенціалізму. Філософські погляди С.К'єркегора.
Співвідношення сутності та існування в екзистенціальній філософії.
Екзистенціальна етика: проблема свободи і відповідальності Ж.П. Сартра.
Принцип абсурдності А.Камю.

Тема 6. Філософська думка в Україні

Розвиток української філософії. Характерні риси української ментальності.
Особливості мислення та вихідні принципи філософських поглядів
Г. Сковороди. Вчення про дві натури і три світи, концепція «сродної праці» і
«нерівної рівності». Принцип самопізнання.
Поширення ідей просвітництва та особливості філософської культури
України кн. ХVІІІ –ХІХ ст.
Філософія національної ідеї М. Драгоманов, М. Костомаров, історіософія
М. Грушевського, етика «конкордизму» В.Винниченка, політична філософія
Д. Донцова.

Онтологія
Філософський сенс категорії буття. Типи онтології: реалізм, матеріалізм,
ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Буття і субстанція. Буття матеріальне та
ідеальне. Буття і небуття. Буття і реальність. Реальність об'єктивна і суб'єктивна.
Матерія як філософська категорія. Історичний розвиток філософських
тлумачень матерії. Єдність матерії і руху. Природа як сукупність об'єктивних
умов існування людини. Основні форми природного буття. Філософський сенс
категорії світ. Простір і час як форми існування світу. Субстанційна, релятивна
та суб'єктивістська концепції простору і часу. Соціальний простір і час.
Поняття природи. Тлумачення природи в різні історичні епохи. Особливості
сучасного ставлення до природи. Відмінність живого і неживого. Теорії
походження життя. Структура живої природи. Особливості взаємодії людини і
природи

6
 Теорія пізнання
Пізнання як вимір людського буття та спосіб самоствердження людини.
Теорія пізнання (гносеологія) в системі філософського знання. Історичні
концепції пізнання: емпіризм, раціоналізм, агностицизм. Пізнання як процес
цілеспрямованого, соціально-детермінованого відтворення дійсності в
свідомості людини. Суб'єкт та об'єкт пізнання, їх взаємозв'язок.
Мислення як процес опосередкованого і узагальненого відображення. Функції
мислення. Характеристика мисленнєвих операцій: порівняння, аналіз, синтез,
абстрагування, узагальнення, конкретизація. Форми мислення: поняття, судження,
умовивід.
Мислення та мовлення. Мислення як розв’язання пізнавальних задач.
Проблемна ситуація. Пізнавальна задача. Види мислення: наочно-дієве, наочно-
образне, абстрактно-логічне, теоретичне та практичне, дискурсивне та інтуїтивне,
репродуктивне та продуктивне. Індивідуальні особливості мислення.
Пізнання і знання. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне
і конкретне в пізнанні. Пізнання і творчість.
Проблема істини, істина як процес (істина об'єктивна і суб'єктивна,
абсолютна і відносна). Знання. Відмінність науки і філософії. Ознаки наукового
знання. Класична та некласична наукова раціональність: принцип фальсифікації
К Поппера, теорія наукових революцій Т. Куна. Філософія науки.

Антропологія
Унікальність та універсальність феномену людини в світі. Фактори та рушійні
сили антропосоціогенезу. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.
Людина як біологічна істота, соціально-історичний суб'єкт та екзистенція.
Розумність і діяльність як специфічні характеристики людського буття.
Рефлексивність, свобода та творчість – ознаки свідомої життєдіяльності.
Свідомість і самосвідомість (свідомість і особистість). Природні та соціально-
історичні засади свідомості. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та
мотиваційна функції свідомості. Акт свідомості та предмет свідомості. Інтуїція,
уява, творчість. Мислення і мова, мовний символізм буття. Проблема ідеального.
Відмінність індивідуальної свідомості від суспільної. Структура суспільної
свідомості. Ментальність.
Суспільна необхідність та свобода волі людини, особливості їх
співвідношення в суспільствах різних історичних типів. Людська суб’єктивність і
модуси людського існування. Індивід та індивідуальність. Особистість як
соціокультурна форма індивідуального буття. Антропоцентризм в системі
світоглядних уявлень: теоцентризм, природоцентризм, соціоцентризм,
наукоценризм.
Гуманізм і дегуманізація світу. Види гуманізму, гуманізм як рух.
Унікальність життя, його цінність і сенс. Проблема життя і смерті у
духовному досвіді людини. Страх, страждання як форми екзистенційного
переживання людини.

7
 Соціальна філософія
Соціальна філософія в системі філософського знання. Специфіка соціального
пізнання.
Основні підходи до розуміння суспільства. Натуралістичні концепції
суспільства. Концепції соціопсихологічні: теорія соціальної дії (М. Вебер,
Т. Парсонс). Теорія предметної дії (К. Маркс).
Праця і виробництво в життєдіяльності людей. Поняття суспільного
виробництва. Види суспільного виробництва. Спосіб виробництва. Особливості
виробництва в інформаційному суспільстві.
Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства та їх значення
для розвитку соціального пізнання. Єдність та багатоманітність історичного
процесу. Проблема побудови теоретичних моделей суспільства. Витлумачення
розвитку суспільства як природно-історичного процесу зміни суспільно-
економічних формацій (К. Маркс), соціальних систем (Т. Парсонс), стадій
економічного росту (У. Ростоу), типів культур (М. Вебер). Проблема первинних і
вторинних рівнів суспільного життя. Сфери життєдіяльності суспільства.
Поняття соціальної структури суспільства. Соціальна структура традиційного,
індустріального та інформаційного суспільства. Соціальні групи, їх типологія і
динаміка їх сучасного розвитку. Класово-групова структура індустріального
суспільства та постіндустріального.
Масове суспільство, масова культура, поняття «маса», «натовп».
Історичний генезис етнічних спільностей: рід, плем'я, народність, нація.
Поняття етносу. Раса і етнос. Роль природного фактора в утворенні і розвитку
етносу. Національна психологія. Історичні типи етнічних спільностей людей.
Природа сучасних етнічних процесів.

Філософія історії
Історична реальність як об'єкт філософії історії та історичної науки.
Закономірності співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, матеріального й
ідеального, індивідуального й соціального, повторюваного й неповторного в
історичному процесі, як предмет філософії історії. Теологічна філософія історії
А.Августина і політичний реалізм Н. Макіавеллі.
Формування поняття «філософія історії». Ідеї Вольтера про антропологічну
обумовленість історії. Суверенітет особи як центральна ідея філософської
антропології Просвітництва, його історіософський сенс. Теорії історичного
процесу: географічний детермінізм Ш.Монтеск’є, антиісторизм Руссо.
Футурологія Просвітництва в працях Кондорсе. Інтерпретація теологічного
погляду на природу історичного процесу в трактаті «Ескіз історичної картини
прогресу людського розуму».
Теорії всесвітньої історії. Спіралевидна прогресистська модель історії
Г. Гегеля як реалізація свободи.
Концепція суспільно – економічної формації К.Маркса. Категорії суспільного
буття і суспільної свідомості, матеріалістичне трактування історії у працях
К.Маркса.

8
 Цивілізаційна парадигма історичного процесу. Критика О.Шпенглером
лінійності, прогресизму та європоцентризму у трактуванні історії. А.Тойнбі про
історичний процес як історію «виклику» і «відповіді».
Технологічні теорії історії: Д.Белл, Е.Тоффлер, М.Маклюен.
Проблема сенсу історії у класичній і некласичній філософії історії.
Плюралістичний характер сучасного вирішення проблем спрямованості
історичного процесу та його сенсу.
Глобалізм та його версії: глобалізм як гегемонія (однополюсний світ),
глобалізм в контексті демократичного поліцентризму і рівноправного
партнерства. Загроза втрати загальнолюдської перспективи: концепція «конфлікту
цивілізацій» С. Гантінгтона.

Філософія культури
Культура як об'єкт філософського аналізу. Культура як спосіб людського
буття. Багатомірність культур і цивілізацій. Система культури: принципи,
елементи, структура. Людиномірна сутність культури. Культура як інобуття
людського духу. Внутрішня культура і культура спілкування. Діалоговий
характер культури.
Становлення й розвиток філософії культури. Предмет і завдання філософії
культури. Особливості філософської методології у вивченні культури. Принципи
сучасної філософії культури.
Діяльнісний підхід до визначення культури. Культура і суспільство. Еволюція
уявлень про взаємозв’язок культури й суспільства. Культура та особистість.
Соціальна сутність особистості. Особистість як об’єкт і суб’єкт культурної
діяльності.
Культура як спосіб збереження і трансляції соціального досвіду. Наступність,
традиції та новаторство в культурі. Семіотика культури. Інформаційно-семіотичне
розуміння культури. Культура як цілісний інформаційний процес.
Типологія культури. Концепція історичної еволюції технологій матеріального,
соціального й інтелектуального виробництва. Історичні типи культури. Типи
соціальності та особливості культурної регуляції. Взаємодія культур у сучасному
світі. Умови, рівні і принципи взаємодії культур. Фактори взаємного збагачення й
фактори конфліктності. Сучасні тенденції міжкультурного спілкування. Динаміка
культури. Основні типи культурних процесів.

Аксіологія
Цінності як визначальна характеристика людського буття, людина в системі
цінностей. Структура цінностей. Цінності як ядро духовного світу людини.
Проблема суб'єктивного вибору. Компоненти ціннісного вибору: переживання,
потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Цінність буття і життєвий смисл.
Життя – єдиний критерій і умова існування будь-яких інших цінностей.
Цінності як чинник спрямованості потреб, інтересів і емоційних переживань.
Способи обґрунтування цінностей: релігійно-містичний (одкровення);
раціонально-логічний (пояснення й доведення); емоційно-образний; життєво-
практичний (особистісний зразок).
9
 Цінності як регулятор поведінки людини: нормотворча природа людських
взаємин. Вираження змісту цінностей у формі вимог, принципів і символів.
Основні типи цінностей, здатних наповнити смислом індивідуальне людське
буття. Цінності творчості. Цінності переживання. Цінності відношення
(В. Франкл). Функції цінностей.
Визначення поняття цінності. Співвідношення понять цінність, потреба,
ідеал. Специфічні риси буття цінностей. Класифікація цінностей. Аксіологія.
Кант та неокантіанство про проблему цінностей. Ціннісні орієнтації та їх
історичні типи. Цінності історії та цінності людського існування. Проблема
співвідношення добра і зла в історії.

Питання до вступних випробувань

Історія філософії
1. Розкрийте зміст поняття світогляд. Порівняйте поняття світогляд і
філософія.
2. Охарактеризуйте історичні пити світогляду: міфологічний, релігійний та
науковий.
3. Поясніть риси філософського мислення. Визначте співвідношення
філософського світогляду, наукового та релігійного.
4. Визначте світоглядні принципи: антропоцентризм, теоцентризм,
природоцентризм, соціоцентризм.
5. Порівняйте принципи східного та західного типів філософії.
6. Розкрийте основні ідеї класичної філософії Античності.
7. Проаналізуйте основні етапи розвитку філософії Античності
8. Охарактеризуйте вчення Платона про ідеї, про співвідношення світу ідей і
світу речей.
9. Розкрийте основні положення філософії стародавньої Індії.
10. Охарактеризуйте основні напрямки та історичні закономірності
формування філософії стародавнього Китаю.
11. Визначте основні проблеми філософії Середньовіччя.
12. Розкрийте досягнення натурфілософії Відродження. Порівняйте
положення геоцентричної та геліоцентричної картин світу.
13. Визначте принципи філософії Відродження.
14. Розкрийте зміст соціально – політичних теорій Відродження.
15. Дайте характеристику основних положень теорії політичного реалізму
Н.Макіавеллі.
16. Охарактеризуйте основні гносеологічні теорії Нового часу: емпіризм,
раціоналізм, агностицизм.
17. Поясніть філософські ідеї Просвітництва: раціоналізм, механіцизм,
історичний оптимізм, індивідуалізм.
18. Розкрийте основні принципи та закони діалектики як теорії розвитку.
19. Порівняйте принципи класичної і некласичної філософських парадигм.

10
 20. Поясніть зміну принципів раціоналізму на ірраціоналізм та суть
антропологічного повороту у філософії поч. ХХ ст.
21. Розкрийте зміст поняття «позитивне знання» у філософії позитивізму
О.Конта.
22. Розкрийте теорію Т.Куна про наукову революцію як зміну парадигми
світорозуміння, його критику теорії лінійного розвитку науки.
23. Розкрийте основні положення філософії життя Ф.Ніцше.
24. Охарактеризуйте принцип «волі до влади» у філософії Ф.Ніцше.
25. Поясніть зміст концепції безсвідомого З.Фрейда. Розкрийте значення цих
ідей для філософського осмислення людини.
26. Визначте основні принципи філософії екзистенціалізму, зміст
справжнього і несправжнього існування людини у філософії екзистенціалізму.
27. Поясніть вчення Ж.П.Сартра про свободу як відповідальність.
28. Розкрийте проблемність існування людини у філософії абсурду А.Камю.
29. Охарактеризуйте основні положення антропологічного вчення
Г.Сковороди
Онтологія
30. Охарактеризуйте типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм,
дуалізм, плюралізм.
31. Розкрийте співвідношення понять буття і реальність, реальність
об'єктивна і суб'єктивна.
32. Поясніть взаємозв’язок понять матерія, рух, простір і час.
33. Проаналізуйте історичний розвиток поняття «матерія».
34. Охарактеризуйте форми буття: матеріальне / ідеальне буття; об’єктивне /
суб’єктивне буття.
35. Проаналізуйте тлумачення природи в різні історичні епохи та ставлення
людини до природи.

Теорія пізнання
36. 33. Охарактеризуйте проблеми гносеології. Визначте поняття суб’єкт і
об’єкт пізнання.
37. Проаналізуйте роль чуттєвого і раціонального у пізнанні людини.
38. Визначте суть емпіричного і теоретичного наукового пізнання. .
39. Розкрийте предмет та завдання наукового пізнання.
40. Розкрийте принципи наукового пізнання (об’єктивність, обгрунтованість)
та його критерії істинності знання.
41. Порівняйте принципи філософського та наукового осмислення світу.
42. Охарактеризуйте мисленнєві операцій: порівняння, аналіз, синтез,
абстрагування, узагальнення, конкретизація. Поясніть їх роль у пізнавальному
процесі.
43. Розкрийте проблему істини в науковому пізнанні.

Антропологія
44. Охарактеризуйте фактори та рушійні сили антропосоціогенезу.
45. Розкрийте природні, соціальні та духовні виміри людського буття.
11
 46. Поясніть трактування людини як біологічної істоти, соціально-
історичного суб'єкта та екзистенції.
47. Проаналізуйте природні та соціально-історичні засади свідомості, її
функції: пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та мотиваційна.
48. Розкрийте співвідношення індивідуальної свідомості та суспільної у
процесі самовизначення людини.
49. Поясніть трактування людини як індивіда, індивідуальності і особистості.
50. Розкрийте суть антропологічних проблем постмодернізму.
51. Окресліть предмет та завдання філософської антропології.
52. Проаналізуйте місце людини в традиційному суспільстві,
індустріальному та постіндустріальному.
53. Поясніть принцип антропоцентризму в світоглядних системах:
теоцентризм, природоцентризм, соціоцентризм, наукоценризм.

Соціальна філософія
54. Розкрийте предмет та специфіку соціального пізнання.
55. Охарактеризуйте специфіку соціального пізнання та основні підходи до
аналізу суспільства.
56. Проаналізуйте формаційну та цивілізаційну методології філософського
аналізу суспільства.
57. Поясніть основні положення теорії суспільно – економічних формацій
К.Маркса та співвідношення понять суспільне буття та суспільна свідомість.
58. Охарактеризуйте основні сфери соціального життя: матеріально –
економічна, соціально – політична та культурна.
59. Розкрийте поняття соціальної структури суспільства. Порівняйте
соціальну структуру традиційного, індустріального та інформаційного
суспільства.
60. Поясніть історичний генезис етнічних спільностей: рід, плем'я, народність,
нація. Поняття етносу.
61. Визначте співвідношення природних і соціальних чинників у розвитку
суспільства.
62. Визначте співвідношення понять біосфера, ноосфера, техносфера,
інфосфера.
63. Охарактеризуйте феномен масового суспільства та поняття «маса»,
«натовп».
Філософія історії
64. Проаналізуйте відмінність предмету філософії історії та історичної науки,
особливість їх підходу до вивчення історичної реальності.
65. Поясніть принципи лінійної та циклічної парадигм історичного процесу.
66. Охарактеризуйте теорії історичного процесу Просвітництва: Вольтер,
Ш.Монтеск’є, Кондорсе.
67. Поясніть концепцію історичного процесу О.Шпенглера: критика
лінійності, прогресизму та європоцентризму у трактуванні історії.
68. Проаналізуйте теорію історичного процесу як історію «виклику» і
«відповіді» А.Тойнбі.
12
 69. Охарактеризуйте теорію постіндустріального суспільства Д.Белла.
70. Поясніть теорію «трьох хвиль» Е.Тоффлера.
71. Розкрийте проблему суб’єкта історичного процесу у філософії історії.
72. Обґрунтуйте основні відмінності індустріального і постіндустріального
суспільства.
73. Розкрийте зміст основних проблем філософії техніки.
74. Проаналізуйте зміст процесів глобалізації, їх суперечливий характер:
співвідношення універсального і локального, тощо.
Філософія культури
75. Охарактеризуйте специфіку філософського аналізу культури як способу
людського буття.
76. Розкрити зміст системи культури: принципи, елементи, структура.
Поясніть багатомірність культур.
77. Проаналізуйте співвідношення понять культура і цивілізація у теорії
О.Шпенглера.
78. Поясніть циклічну теорію культури А.Тойнбі.
79. Поясніть зміст діяльнісного підходу до визначення культури як об’єкту
філософського аналізу.
80. Розкрийте зв’язок наступності, традиції та новаторство в культурі як
способі збереження і трансляції соціального досвіду.
81. Порівняйте характерні риси історичних типів культури: традиційної,
індустріальної, постіндустріальної (інформаційної).
82. Порівняйте риси філософії і культури модернізму і постмодернізму.
83. Розкрийте предмет і проблемне поле філософії культури.
84. Поясніть діалоговий характер культури, умови і фактори взаємного
збагачення й фактори конфліктності культур.
85. Охарактеризуйте специфіку сучасних культурних процесів, взаємозв’язок
процесів глобалізації і національної ідентичності, культурної уніфікації і
унікальності, тощо.

Аксіологія
86. Розкрийте предмет і завдання аксіології як філософського знання про
цінності як чинника спрямованості потреб, інтересів і емоційних переживань
особистості, їх роль у її самовизначенні.
87. Проаналізуйте основні компоненти ціннісного вибору: переживання,
потреби, емоції, віра, воля, ідеал.
88. Охарактеризуйте способи обґрунтування цінностей: релігійно-містичний
(одкровення); раціонально-логічний (пояснення й доведення); емоційно-образний;
життєво-практичний (особистісний зразок).
89. Охарактеризуйте цінності як регулятора поведінки людини: нормотворча
природа людських взаємин і цінностей та суб’єктивність вибору цінностей.
90. Розкрийте співвідношення понять цінність, потреба, ідеал. Поясніть їх
історичну обумовленість.

13
 Характеристика структури завдань у білетах. Вступне випробування
проводиться за білетами, складеними відповідно до навчальних програм, за
методикою, визначеною вищим навчальним закладом.
До комплекту екзамену входить 30 білетів. Кожний білет складається з трьох
теоретичних питань. Наприклад:

__________________________________________________________
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова приймальної комісії
_________________ М.СТЕПАНЕНКО
28 січня 2021 року

Освітній рівень другий (магістерський)

Спеціальність 033 Філософія

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
до вступного випробування

1. Поясніть риси філософського мислення. Визначте співвідношення

філософського світогляду, наукового та релігійного.
2. Розкрийте основні положення філософії стародавньої Індії
3. Проаналізуйте формаційну та цивілізаційну методології філософського
аналізу суспільства.
Голова фахової атестаційної комісії _______________ П. КРАВЧЕНКО

_____________________________________________________________

Вступне випробування відбувається в усній формі після попереднього

обдумування особою, що вступає, питань екзаменаційного білета.
Теоретичні питання орієнтовані на актуалізацію здобутих знань програмового
матеріалу із історії філософії, онтології, теорії пізнання, антропології, соціальної
філософії, філософії історії, філософії культури та аксіології.
Питання теоретичного рівня виявляють міру:
1. сформованості науково-теоретичних та конструктивних знань особи, що
вступає;
2. інтегрованості філософських знань в межах тематичного розділу, циклу
тематичних розділів навчальної дисципліни, а також міждисциплінарні зв’язки з
суміжними галузями гуманітаристики та суспільних наук;
3. системності професійних знань, їх відповідність сучасним принципам
наукового пізнання.

14
 3.ВИМОГИ ДО СФОРМОВАНОСТІ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Вступник повинен знати:
 методологічні засади, категорії філософського осмислення людини,
суспільства, культури з позицій різних теоретичних парадигм, розуміти етико-
практичну значущість філософського знання.
 предмет, завдання, принципи сучасного філософського дискурсу, їх
зв’язках з попередньою інтелектуальною історією.
 особливості формування філософських проблем на різних історичних
етапах соціокультурного буття та в різних цивілізаційних вимірах.
 відмінності принципів класичного, некласичного і постнекласичного
філософських дискурсів у вирішенні проблем соціально – історичних процесів та
людського існування.
 структуру філософського знання, специфіку методологічних підходів його
галузей, їх категоріальний інструментарій.
 особливості різних тлумачень культурно – історичного та суспільного
розвитку, їх сильні сторони та недоліки.
 основні положення та принципи теорій гносеології, антропології, аксіології,
філософії історії та філософії культури.
 класифікацію напрямків філософсько- та культур- антропологічних шкіл,
розрізняти їх риси та чинники формування.
 понятійний апарат сучасного філософського дискурсу, його специфіку та
історичну закономірність формування.
 класифікувати, систематизувати
Вступник повинен вміти:
 аналізувати, порівнювати зміст філософських вчень відповідно до їх
істотних положень.
 володіти основними поняттями та методологічним інструментарієм
філософського аналізу соціально – культурних феноменів.
 узагальнювати отримані знання відповідно до поставленої наукової
проблеми, їх структурувати та обґрунтовувати.
 критично аналізувати та самостійно оцінювати тенденції розвитку
соціально - історичних процесів, їх перспектив.
 використовувати інструменти аналітичного мислення і фундаментальні
філософські знання у виборі стратегії наукового пошуку та для змістовної
дискусії на актуальні світоглядні проблеми.
 аналізувати історичні особливості філософських антропологічних вчень в
контексті процесів глобалізації та інформатизації та актуальних питань сучасної
культурної ідентичності.
 інтегрувати філософське знання з повсякденністю для розуміння сучасних
історичних тенденцій та аргументованого обґрунтування власної світоглядної
позиції.

15
  володіти методами філософського мислення для аналізу актуальних
цивілізаційних і соціокультурних процесів, що відбуваються в українському
суспільстві і у світі.
 проектувати і здійснювати комплексні дослідження на засадах системних
філософських знань принципів та інструментарію сучасного наукового пізнання,
його соціокультурної обумовленості та полідисциплінарного характеру.

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ

Вступне випробування передбачає перевірку знань, умінь і навичок шляхом

усної відповіді на білет, який містить два теоретичних питання.. Оцінювання за
200 бальною шкалою від 0 до 200 балів.
Критерії оцінювання відповіді студента на теоретичні питання з філософії.

Зміст Оцінк
Рівень Зміст критеріїв оцінки ав
балах
Студент виявив знання
філософських теорій, розуміння
історичності філософських
методологічних підходів у вивченні
світу і людини, точність визначення
філософських категорій різних
філософських вчень, здатність до
Компетентн
систематизації та інтеграції знань
істний відмінно
різних галузей філософії та історії. 180-200
(високий)
Під час відповіді продемонстрував б.
логіку, широку ерудицію (цитування
першоджерел), вміння застосовувати
теоретичні знання для аналізу
життєвих задач, змістовне володіння
матеріалом та навичками
практичного його використання.
Студент виявив розуміння
основних положень, категорій та
теоретико-методологічних підходів
філософських вчень. Чітко дає
визначення понять, розкриває зміст
Базовий 160-179
філософських теорій, володіє Дуже добре
(середній) б.
логічним інструментарієм
обгрунтування висновків. Під час
відповіді продемонстрував здатність
до аргументації, вміння
застосовувати теоретичні знання для

16
 аналізу конкретних історичних
процесів, володіння матеріалом, але
допускає певні неточності, несуттєві
помилки в аналізі історико –
філософських вчень.

Відповіді на запитання свідчать

про свідоме і повне засвоєння
139-159
матеріалу, але з деякими добре б.
неточностями, які претендент на
навчання сам виправляє.

Студент виявив знання

теоретичних положень окремих
філософських вчень, неточно давав
визначення поняттям, припустився
суттєвих помилок при відповіді на
питання, але продемонстрував
Достатній спроможність їх усунути. Під час 100-138
задовільно
(низький) відповіді на питання студент виявив б.
репродуктивну пізнавальну
активність, мав труднощі в
логічному обґрунтуванні
теоретичних висновків. Володіння
матеріалом несистемне, поверхове і
фрагментарне..
Студент виявив часткові знання з
історії філософії, припустився
принципових помилок при відповіді,
виявив нездатність пояснити
Недостатні теоретичні положення
незадовільно 0-99 б.
й (нульовий) філософського вчення. Відсутні
елементи правильної відповіді.
Низький рівень компетентності,
недопустимий для професійної
діяльності.

17
 5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ-
РЕСУРСІВ
1. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять. – К. : Кондор,
2005. – 474 с.
2. Вілков В.Ю., СалтовськийО.І. Людина і світ : Навч. посіб. – К. : Центр навч.
л- ри, 2006. – 312 с.
3. Гатальська С. М. Філософія культури: Підруч. для студ. вищих навч. закл. –
К. : Либідь, 2005. – 328 с.
4. Данильян О. Г. Філософія: підручник – Х. : Право, 2013. – 432 с.
5. Ільїн В. В. Філософія: Підручник для вузів. Ч.1 : Історія розвитку
філософсьї думки / В. В. Ільїн, Ю. І. Кулагін. – К. : Альтерпрес, 2002. – 464 с.
6. Ільїн В. В. Філософія: Підручник для вузів. Ч.2 : Актуальні проблеми
сучасності / В. В. Ільїн, Ю. І. Кулагін. – К. : Альтерпрес, 2002. – 480.
7. Кремень В. Г. Філософія: Логос. Софія. Розум: Підручник / В. Г. Кремень,
В. В. Ільїн. – К. : Книга, 2007. – 432 с
8. Кунцман П. И. Философия:dtv-Atlas / П. и др Кунцман ; П. Кунцман,
Ф.П.Буркард,Ф.Видман; Худож. Аксель Вайс; Ред. пер. В.В.Миронов ; пер.с 9-го
нем. изд. – М. : Рыбари, 2002. – 268 с. :
9. Основи філософії культури: Словник для студ. вищих навч. закл. / Авт. кол.
Н.Г.Джинчарадзе та ін. – К. : Знання України, 2004. – 254 с.
10. Пазенок В. С. Філософія: навч. посіб. – К. : Академвидав, 2008. – 280
с
11. Петрушенко В. Л. Філософія: навч. посіб. для студ. вищих закладів
освіти І-ІV рівнів акредитації. – 5-е вид., стер. – Львів : Новий світ-2006, 2011. –
504 с.
12. Подольська Є. А. Філософія: підруч. для студ. вищих навч. закл. – К. :
Центр навчальної літератури, 2006. – 704 с
13. Скотний В. Г. Філософія. Історичний і систематичний курс :
підручник для студ. вищих навч. закл. – К. : Знання України, 2005. – 576 с.
14. Словарь философских терминов / Ред.В.Г.Кузнецов. – М. : Инфра- М,
2004. – 731 с.
15. Социальная философия: Словарь / Ред. В.Е.Кемеров, Т.Х.Керимов. –
М. : Акад. Проект, 2003. – 560 с
16. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи. За ред.
Г.І.Волинки. – К. : Каравела, 2010. – 464 с.
17. Філософія: підруч. для студ. вищих навч. закл. / за ред. Л. В.
Губернського. – К. : Вікар, 2013. – 510 с.
18. Філософія: навч. посіб. /за ред. Надольного. – К.: Вікар, 2008. – 455 с.
19. Філософія сучасної науки і техніки : Підручник для студ. вищих навч.
закладів / Е. Семенюк, В. Мельник. – Львів : Світ, 2006. – 328 с.
20. Філософський словник соціальних термінів / За ред.
В.П.Андрущенка. – 3- є вид., допов. – К.- Х. : Р.И.Ф., 2005. – 672 с.
21. Философия: Энцикл. словарь / Ред. А.А.Ивин. – М. : Гардарики,
2004. – 1072 с.

18
 22. Філософія: Підручник для вищої шк. / За ред. В.Г.Кременя,
М.І.Горлача. – Х. : Прапор, 2004. – 736 с.
23. Сморж Л. О. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К. :
Кондор, 2006. – 416 с.
24. Хамітов Н. Філософський словник. Людина і світ [Текст]
/ Н. Хамітов, С. Крилова. – К. : КНТ.: Центр навчальної літератури, 2007. – 264 с.
25. Філософія : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Бичко І. В., Бойченко І.
В., Табачковський В. Г. та ін. – 2-ге вид., стер. – К. :Либідь, 2002.-408 с.
26. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / За ред. Ю.В.
Осічнюка; Нац. академія управління. – К. : Атіка, 2003. – 464 с. –
27. Філософія: Світ людини. Курс лекцій: Навч. посіб. для студ. вищих
навч. закл. / Кол. авт.В.Г.Табачковський, М.О.Булатов, Н.В.Хамітов. – К. : Либідь,
2003. – 432 с.
28. Философский словарь студента / Ред. В.Ф.Беркова, Ю.А.Харина. –
Минск : Тетра Системс, 2003. – 352 с.
29. Юрій М. Ф. Антропологія : навч. посіб. – К. : Дакор, 2008. – 424 с.
30. Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій: Навч. посіб. для студ. вузів
/ Т. І. Ящук. – К. : Либідь, 2004. – 536 с.

Інтернет-ресурси
1. Андрущенко В.П. Філософія політики: Підручник К.: Знання України, 2003. –
400 с. / [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерела:
http://platonanet.org.ua/load/knigi_po_filosofii/politologija/filosofija_politiki_pidruchnik
_v_p_andrushhenko/21-1-0-3107
2. Антропология. Хрестоматия: учебное пособие для вузов / Российская
академия наук; Московский психолого-социальный институт (МПСИ); сост. Л. Б.
Рыбалов, Т. Е. Россолимо и И. А. Москвина-Тарханова. – 4-е изд., стер. – М.:
Воронеж : изд-во МПСИ : Модэк, 2004. – 448 с. / [Електронний ресурс] / Режим
доступу до джерела:
http://royallib.com/book/rossolimo_t/antropologiya_hrestomatiya.html
3. Бойченко І. Філософія історії / І. Бойченко, М. Горлач, І. Жиленкова,
Є. Мануйлов. – К.: Прапор, 2006. – 656 с. / [Електронний ресурс] / Режим доступу
до джерела: http://dumka.ho.ua/books_kf.htm
4. Гуревич П. С. Философская антропология : учеб. пособие / П. С. Гуревич. –
2-е изд., стер. – М. : Издательство «Омега-Л», 2010. – 607 с. / [Електронний
ресурс] / Режим доступу до джерела: http://www.twirpx.com/file/1019508/
5. Хоменко И. В. Логика. Теория и практика аргументации: учебник для студ.
вузов. – М.: Юрайт, 2012 / [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерела :
http://urss.ru/PDF/add_ru/171494-1.pdf

Голова фахової атестаційної комісії

доктор філософських наук, професор,
декан факультету історії та географії П. КРАВЧЕНКО

19