АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

Факультет соціального управління

Затверджую
Проректор з наукової роботи

ГОЛОВКО Я.Д.

«____»________________2011 р.

ПРОГРАМА
вступного екзамену з
філософії до аспірантури

Укладачі:
кандидат філософських наук, професор В.В. Буяшенко
кандидат філософських наук, доцент О.О. Самчук

Затверджено:
На засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та
профспілкового руху, протокол № 1 від 30.08.11 р.

Зав. кафедри соціально-гуманітарних

дисциплін та профспілкового руху Л.В. Юрженко

Київ - 2011
Затверджено
Вченою радою факультету соціального управління
Протокол № 2 від ___ вересня 2011 р.
Затверджено
вченою радою Академії праці і соціальних відносин ФПУ
Протокол № 2 від ___ жовтня 2011 р.

Упорядники: канд. філос. наук,

професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
та профспілкового руху В.В.Буяшенко
канд. філос. наук,
доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
та профспілкового руху О.О.Самчук

Рецензенти: Ящук Т.І. – доктор філос. наук, професор кафедри філософії Київського
національного університету імені Тараса Шевченка

2
 Програма екзамену з філософії для вступу на навчання до аспірантури складена відповідно
до вимог підготовки науково-педагогічних кадрів вищої школи. Вона орієнтована на визначення
рівня обізнаності вступників до аспірантури щодо філософських проблем сучасності,
особливостей філософії як специфічної духовної форми, що відіграє важливу роль у становленні
світоглядних орієнтирів людини.
Програма вимагає від вступників знань з філософії, основу яких становить вузівський курс
філософії.
Головна мета екзамену - це перевірка знань з філософії та навичок їх використання в
науковому дослідженні. На екзамені вступники повинні розкрити основний зміст питань білета та
додаткових питань і виявити при цьому:
 знання специфіки філософського осмислення дійсності, вміння використовувати
першоджерела під час аналізу філософських проблем;
 уявлення про розвиток світової філософської думки, її взаємозв’язок із суспільним
розвитком;
 володіння філософськими принципами та категоріями, вміння оперувати ними при
викладенні філософського теоретичного матеріалу;
 вміння викладати свої погляди, розкривати значення філософії для світоглядної позиції
людини;
 здатність застосовувати філософські знання у своїй галузі наукових досліджень.

3
 Знання оцінюються за такими критеріями:
«Відмінно» заслуговує така відповідь, що демонструє глибоке засвоєння курсу філософії на
підставі ґрунтовного знання першоджерел та додаткової літератури. Аспірант вільно орієнтується
у філософській проблематиці взагалі та своєї профілюючої науки, дає вичерпні відповіді на всі
додаткові питання.
«Добре» передбачає така відповідь, що показує наявність упорядкованих, міцних знань та
першоджерел, передбачених навчальною програмою.
«Задовільно» ставиться у тому випадку, якщо аспірант засвоїв знання у межах навчальної
програми та основні першоджерела.
«Незадовільно» отримує той вступник, що не володіє знаннями першоджерел та не орієнтується в
основних філософських проблемах.
Екзамен проводиться відповідно до рішення екзаменаційної комісії по білетах або у вигляді
співбесіди. Для підготовки відповіді вступник використовує екзаменаційні аркуші, які
зберігаються після відповіді протягом року. Рівень знань оцінюється за чотирибальною системою:
«відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
Під час відповіді вступника заповнюється протокол екзамену, до якого заносяться питання
екзаменаційного білета, а також питання, які були задані в під час екзамену.

4
 ПРОГРАМА

Тема1 .
Філософія як специфічний тип світогляду
Філософія та світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура
світогляду. Світогляд як поліструктурне утворення. Історичні типи світогляду: міфологічний,
релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду. Специфіка
філософського розуміння дійсності. Універсальність філософського знання. Категорії філософії –
основоположні наукові та світоглядні поняття. Соціокультурна зумовленість філософії.
Філософська проблематика та її триаспектність (про об’єктивний світ, людину, пізнання).
Основне коло філософських питань. Філософія як любов до мудрості. Способи (епістемний і
софійний) і форми (ідея, думка, школа, течія, напрям) буття філософії. Підрозділи філософського
знання. Проблеми сучасного філософствування. Доктринальність філософії сьогодення. Функції
філософії: світоглядна, гносеологічна, соціально-практична.
Людина як найвища цінність. Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті.
Суспільний статус філософії. Громадянське призначення філософії. Філософська культура
суспільства.

Тема 2.
Людина і світ
Багатомірність відношення «людина-світ». Проблема відношення людини до світу.
Відношення «людина – світ» як основна проблема світогляду. Співвідношення понять «світ» і
«всесвіт». Проблема множини світу. Роль смислу в процесі об’єктивації світу. Споглядання,
пізнання та перетворення світу як світоглядні, смисложиттєві позиції і способи ставлення до світу.
Способи ставлення до світу і їх головні риси.
Світогляд. Світогляд як форма самоусвідомлення людини. Структура світогляду. Способи
структурування світогляду. Ідея загальної толерантності. Місце духовних утворень (надія, віра,
любов) у житті людей. Типи світогляду і їх головні риси.
Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія, наука. Особливості міфологічного
бачення світу і місця людини в цьому світі. Функції міфу. Східна, грецька, та слов’янська
міфологія. Боги, герої, демони та людина в міфі. Теогонії та проблема початку світу.
Релігійний світогляд. Проблема виникнення релігії (У. Джеймс – джерело релігійних уявлень
- надприродне; Е. Дюркгейм – релігійні уявлення мають суспільну природу; З.Фрейд – релігія - це
масовий невроз; Л.Фейєрбах - Бог - творіння людини; теологічна версія). Віра у надприродне як
основа релігійного світогляду. Ідея Бога. Функції релігії.
Зародження філософської думки. Міфологія і філософія. Релігія і філософія. Ідея мудрості.
«Магія» і «софія». Філософія як побудова світогляду засобами раціонального мислення.

Тема 3.
Витоки філософії та основні етапи її розвитку
Філософія як історія філософії. Історія філософії як проектування сучасного розвитку
філософії. Становлення філософії. Філософія і досвідне пратеоретичне знання. Основні віхи
історико-філософського процесу.
Специфіка філософії Стародавньої Індії (чарвака, джайнізм, буддизм) та Китаю
(конфуціанство, даосизм).
Своєрідність античної філософії. Космоцентризм античності та його характерні риси.
Основні школи і напрями. Становлення античної діалектики (Геракліт, Сократ). Атомістичне
вчення Демокрита. Людина як мікрокосм. Проблема подвоєння світу у філософії Платона.
Філософія Аристотеля і ії місце в історії культури. Філософія епохи еллінізму: епікуреїзм,
скептицизм, неоплатонізм.
Теоцентристський характер середньовічної філософії. Вчення Августина: ідея Бога,
природа і людина як творіння Бога, душа і тіло, розум і воля, вчення про «Священну історію».

5
Філософія Фоми Аквінського: проблема розуму і віри, філософії і теології, вчення про «повноту»
субстанції людини. Дискусія про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Специфічні риси
філософії Візантії.
Епоха, культура, філософія. Гуманізм в Італії: а) ренесансний гуманізм (Данте Аліґ’єрі,
Франческо Петрарка); б) флорентійський неоплатонізм (Марелліо Фічіно, Пікко делла Мірандола);
в) Реформація (Еразм Роттердамський, Мартін Лютер). Гуманісти заальпійських європейських
країн (Мішель Ейкем де Монтень). Натурфілософія (Джордано Бруно, Галілео Галілей). Соціальні
теорії: а) ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі, Жан Боден); б) ідея природного
права; в).попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томазо Кампанелла).
Наукова революція XVII ст. та її відображення у філософії Нового часу. Гносеологічна
забарвленість філософської думки. Емпіризм та раціоналізм. Поняття субстанції у філософії XVII
– XVIIІст.: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г. Лейбніц. Структура світу і структура розуму.
Основні характеристики, проблеми і принципи німецької класичної філософії. Її місце в
історії культури. Філософські погляди І.Канта: природа і свобода, теоретичний і практичний
розум. Діяльно-творча основа філософії І.Г.Фіхте. Містичний аспект філософії Шеллінга.
Еволюція філософських поглядів Гегеля : його філософська система і метод. Діалектика. Основні
закони діалектики. Філософські категорії. Антропологічний матеріалізм та гуманізм філософії
Л.Фейєрбаха. Універсальність людини.
Марксизм у контексті розвитку світової філософії. Основні тенденції та принципи
марксистської філософії. Історична доля марксизму. Вплив марксистської доктрини на інші
філософські доктрини. Марксистська філософія за кордоном (Л.Альтюссер, Д. Лукач, А. Грамші,
Е. Блох, Т. Адорно, Т. Хоркхаймер та ін.)

Тема 4.
Посткласична філософія: основні тенденції філософствування в ХХ - ХХІ ст.
Світова філософія - спосіб критичного аналізу, осмислення найбільш значних
універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі, динаміці
співвідношень між різними її сферами.
Позитивістський напрям філософії, його сутність та еволюція. Проблема знання і мови у
філософії ХХ ст. Неопозитивізм та його різновиди (Л. Вітгенштейн, Б. Рассел, М. Шлік та ін.).
Постпозитивістська лінія розвитку філософії ( К.Поппер, Т.Кун, І. Лакатос та ін.). Сучасна
аналітична філософія.
Феноменологія як підґрунтя філософської переорієнтації у ХХ ст. Основні ідеї
гусерліанства.
Екзистенціальне забарвлення сучасної світової філософії. Поняття екзистенції як
індивідного самопокладання. Варіанти екзистенціальних витлумачень людської буттєвості (Ж. П.
Сартр, А. Камю, К. Ясперс, Г. Марсель, М. М. Понті, С. Де Бовуар та ін.).
Фрейдизм та неофрейдизм. Класичний психоаналіз З.Фрейда. Ідея несвідомого, структура
психіки за З.Фрейдом. Проблема душі сучасної людини, структура і архетипи колективного
несвідомого в філософії К.Г.Юнга. «Індивідуальна психологія» А.Адлера. «Сексуально-
економічна теорія» В.Рейха. Поняття «соціального характеру» в філософії Е.Фромма.
Герменевтичні засади пізнавального процесу. Основні ідеї сучасної герменевтики (Гадамер,
Рікьор, К.Апель). Спілкування і розуміння.
Еволюція релігійної філософії ХХ ст., її переорієнтація від теоцентризму до
антропоцентризму. Філософсько-релігійні течії: неотомізм (Е. Жільсон, Ж. Марітен, Е. Корет, Ю.
Бохенський), тейярдизм (П.Тейяр де Шарден), персоналізм.
Структуралізм (Ж. Лакан, К. Леві-Стросс, Н.Фуко) і постструктуралізм Ж. Деріда,
Ж.Дельоз, Ж. Бодрийар).
Філософська антропологія ХХ ст. (М. Шелер, Г. Плеснер ) про природу людини і її місце у
Всесвіті. Основні її концепції: біологічна (А. Гелен, А. Портман); культурна (Е. Ротхакер,
М.Ландман); релігійна (Хенгстенберг); педагогічна (О. Больнов).

6
 Критичність філософії постмодернізму: а) метафізика бажання (Ж. Дельоз, Ф. Гватарі); б)
теорія «репресивного суспільства» (Г. Маркузе, М. Фуко).

Тема 5 .
Людиноспрямованість української філософії
З історії вивчення розвитку української філософії. Принципи визначення філософії
України як явища світової культури. Культурологічний аспект дослідження історії української
філософії. Періодизація історії української філософії.
Передфілософські уявлення давніх слов’ян. Роль християнства у становленні філософської
думки Київської Русі. Загальні особливості філософської культури Київської Русі (Феодосій
Печерський, Іларіон Київський, Нестор - Літописець та ін.). Світоглядні ідеї Київської Русі.

Передренесансні ідеї у філософській культурі України кінця XV - початку XVI ст. Ідеї
неоплатонізму, «Ареопагітики» та ісіхазм в українській культурі. Філософія у братських школах.
Філософія у Києво-Могилянській академії. Києво-Могилянська академія - перший в Україні центр
професійної філософії (Йосип Кононович-Горбацький, Інокентій Гізель, Теофан Прокопович та
інш). Філософія Григорія Сковороди.
Загальна характеристика стану філософської культури України кінця XVII-XIX ст.
Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні
(Т. Осяновський, І. Тимкосвський, В. Каразін). Київська релігійно-філософська школа (А.
Дурович, О. Новицький, П. Юркевич та ін.).
Філософія національної ідеї в європейській культурі ХІХ ст. (М. Драгоманов, О. Потебня, та
ін.) Кирило-Мефодіївське товариство. Розвиток академічної філософії в Україні кінця ХІХ –
початку ХХ ст. (М. Авенаріус, Д. Граве, Й. Косоногов та ін). Релігійно-теістична філософія.
Ноосферна концепція В. Вернадського. Філософія піднесення українського духовного життя (В.
Винниченко, В. Зеньковський). М.Грушевський як історик, філософ і державний діяч. Філософія
національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І .Лисяк-Рудницький та ін.). Філософська
спадщина Д.Чижевського.
Філософія України у ХХ ст.(20-80-і роки). М.Хвильовий та дискусія з питань національної
культури. Розробка філософії української ідеї за межами радянської України. Філософське життя
в радянській Україні 60–80-х років. Основні проблеми розвитку філософії у сучасний період.

Тема 6 .
Проблема серця в українській філософській думці
“Горизонтальні” тенденції розвитку української філософської думки. Глибинна
філософічність української культури (Т.Шевченко, М.Гоголь, П.Куліш, М.Костомаров).
“Філософія серця” як вираз українського світобачення: полемічність тези (Д.Чижевський,
С.Ярмусь, Є.Калюжний, Т.Закидальський). Триаспектність розуміння “філософії серця”. Серце як
образ емоційного життя (“Слово про Ігорів похід”). Психологічні особливості українського
народу. Серце як центр морального життя і духовності (І.Вишенський, П.Величковський,
П.Могила, С.Туптало). Християнська традиція розуміння серця в творчому доробку П.Юркевича -
зародок екзистенційного мислення.
Серце як антропоцентричний символ (Г. Сковорода, Я. Каменський, П. Куліш).
Символіко-антропоцентричний зміст творчості Л. Українки, Б. І. Антоновича, П. Тичини, О.
Довженка.

Тема7 .
Проблема людського начала
Особливості філософського осмислення проблеми антропосоціогенезу. Порівняльний
аналіз альтернативних наукових пояснень походження людини (еволюційна теорія, трудова теорія

7
антропосоціогенезу, ідеї космізму). Роль теологічних доктрин у задоволенні світоглядних запитів.
Феномен людини у витлумаченнях Тейяр де Шардена. Космічно-природні витоки людського
буття. Програми життєзабезпечення тварин і життєдіяльності людей, їх доктринальна відмінність.
Триєдність умов становлення людини: соціальність, праця. свідомість. Природне в людині і
суспільстві. Поняття людської тілесності. Історія природи і історія суспільства як
взаємообумовлені начала.
Людина як соціокультурна форма буття. Фактори та рушійні сили антропосоціогенезу.
Індивідуальне і суспільне буття людини. Співвідношення понять «людина», «індивід»,
«індивідуальність», «особистість». Історичні типи особистості. Людське буття як “співбуття”.
Поняття «інтерсуб’єктивності». Значення соціальних практик у формуванні особистості. Зміст
поняття інтерналізації. Філософська постановка проблем соціальної деструктивності та девіації.

Тема 8.
Філософський зміст проблеми буття
Буття як абсолютна передумова світогляду і філософії. Буття та життєдіяльність. Виникнення
та внутрішня логіка проблеми буття. Поняття онтології. Основні онтологічні теорії. Філософський
зміст і життєвий статус поняття “буття”. Ідея небуття у філософському осмисленні світу і людини.
Класична онтологія та її фундаментальні проблеми. Онтологія та метафізика: питання про
співвідношення. Онтологічна категорія субстанції. Типи метафізичних (класичних) онтологій:
ідеалізм, матеріалізм, реалізм, пантеїзм, дуалізм, монізм та ін. Основні рівні буття (природне,
соціальне, духовне). Життя як самоцінність. Індивідуальне буття людини. Проблеми вибору
шляхів життя. Свобода і відповідальність. Сенс буття. Ідеали та цінності людського життя.
Простір і час як найзагальніші форми буття. Еволюція уявлень про простір і час. Статичність,
динамічність, циклічність, лінійність та спрямованість часу. Безконечність простору і часу.
Соціальний простір і час. Їх роль у процесі життєвого самовизначення людини. Соціально-
історичний простір і час. Простір і час як форми духовної діяльності.
Поняття “рух” і “розвиток”, “прогрес”. Рух як спосіб існування матеріального світу. Поняття
зв’язку та розвитку. Суперечність як особливий тип зв’язку, єдність протилежностей, джерело
руху і саморозвитку. Розвиток як єдність прогресу і регресу. Нелінійне мислення. Головні ознаки
феномену нелінійності.
Онтологічні категорії сучасної філософії: буття, небуття (ніщо), екзистенція, dasein, суще,
тілесність, можливість, необхідність, свобода, темпоральність, соціум, відчуження, абсурд, межова
ситуація, проект, жах, турбота, тривога. Антропоцентрична інтенція сучасних онтологічних
проектів. Проблема співвідношення класичної та екзистенціальної філософій буття.
«Депресивний» зміст екзистенціалізму.

Тема 9.
Способи людської буттєвості
Діяльність, практика, праця - основи людської буттєвості. Сутність діяльності і діяльність
як спосіб здійснення сутності людини. Діяльність і людські потреби. Єдність матеріального і
духовного начала в діяльності. Діяльність і практика. Предметно-перетворюючий характер
практики.
Праця як спосіб взаємодії людини з природою. Праця як відчуження діяльності. Діяльний
принцип у філософії, його ефективність і обмеженість.
Спілкування Я-Ти взаємодія, комунікація в системі способів людського буття.
Виміри людської буттєвості: проектування, відповідальність, свобода та ін.
Споглядання, самозаглиблення як недіяльнісні способи буття людини, їх обґрунтування у
східній філософії.

Тема 10.
Способи людського світобачення і світовиміру

8
 Гносеологічний підхід до розгляду свідомості. Свідомість як найвища форма відображення
матерії. Феноменологічна теорія свідомості. «Епохе» та «ейдетична редукція» як головні
принципи феноменологічного дослідження свідомості. Основні феноменологічні категорії
(інтенціональність, інтенціональне переживання, ноеза, ноема, ноематичний корелят).
Свідомість, її природа і соціальні джерела. Біологічні та соціальні передумови виникнення й
розвитку свідомості. Свідомість та мислення. Свідомість і мозок. Свідомість і психіка. Свідомість
як відокремлення людини в світі і ставлення до нього. Рівні свідомості: свідоме, підсвідоме,
надсвідоме. Свідомість-ідеальне: основні розрізнення. Психіка й етнос. Свідомість як ідеальна
діяльність. Природа ідеального. Зв’язок матеріального та ідеального. Основні структурні рівні
свідомості – несвідоме, підсвідоме, надсвідоме у філософії 3.Фрейда. Суспільна та індивідуальна
свідомість. Буденна, масова та теоретична свідомість. Форми суспільної свідомості. Відносна
самостійність і творча активність свідомості. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладальна та
мотиваційна функції свідомості. Сучасні проблеми формування національної самосвідомості в
Україні.
Пізнавальне відношення як суб’єкт-об’єктна опозиція. Історичні образи об’єктивності:
поняття космосу, логосу, природи, матерії, трансцендентності. Соціально-практична природа
пізнання.
Структура пізнавального процесу. Поняття суб’єкта, об’єкта, предмета, мети, засобу та
результату пізнання. Суб’єкт-суб’єктні, суб’єкт-об’єктні та об’єкт-об’єктні зв’язки й відношення у
структурі пізнання. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Основні засоби чуттєвого та
раціонального пізнання. Пізнання і творчість. Проблема істини в пізнанні та бутті людини (істина
об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна та відносна). Істина і хибність. Практика як критерій істини.

Основи категоризації мислення та роль філософських категорій як світоглядних орієнтирів.

Поняття закону. Зміст основних законів діалектики: закон взаємного переходу кількісних та
якісних змін, закон єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення.
Принципи діалектики (об’єктивність, всезагальність, системність, історизм, розвиток,
взаємозв’язок). Зв’язок законів і категорій діалектики. Зміст основних категорій діалектики:
загальне, особливе, одиничне; сутність і явище; зміст і форма; можливість і дійсність;
необхідність, випадковість, свобода; причина, наслідок, взаємодія тощо. Методологічне значення
законів, принципів і категорій діалектики для пізнання і практичної діяльності.
Позапізнавальні форми долучення до світу: магія, містика та їх роль у культурі. Поняття
істини в науці і філософії.
Розуміння і його природа. Знання і розуміння. Розуміння як осмислення. Філософські
традиції, пов’язані з проблемою розуміння.
Специфічність людського розуміння. Механізми формування смислу і розуміння. Поняття
контексту. Нормативно-ціннісна система.
Структура розуміння: елементи і рівні осмислення.

Тема 11.
Методологія пізнання як форма організації оптимально-ефективної діяльності людини

Поняття методології та методу. Співвідношення філософської, загальнонаукової та

спеціально-наукової методології. Види і типи методів наукового дослідження, їх характеристика.
Методологія сучасного наукового пізнання. Методологія пізнання як форма організації
оптимально-ефективної діяльності. Методологія пізнання як тенденція до перетворення вчення
про знання на вчення про діяльність.
Основні методи філософського дослідження: сходження від абстрактного до конкретного,
єдність історичного і логічного, збіг початку і принципу тощо.
Основні методи емпіричного пізнання: спостереження, опис, порівняння, аналогія,
вимірювання, експеримент. Основні методи теоретичного дослідження: індукція та дедукція,
аналіз та синтез, ідеалізація та формалізація, гіпотетико-дедуктивний метод.

9
 Факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія як форми наукового пізнання та засоби його
розвитку.
Свобода наукової творчості.
Етичні засади діяльності спеціаліста.
Проблема практики в пізнанні. Практика - основа, ціль пізнання. Соціальна практика.
Структура практики. Основні форми практичної діяльності та їхня роль у розвитку
цивілізації.Функції практики в процесі пізнання.

Тема 12.
Соціальна філософія в контексті філософського знання
Соціальна філософія як світогляд, метод пізнання і теорія суспільно-історичного розвитку.
Проблематика соціальної філософії. Суспільство як цілісний світ. Необхідність та особливості
філософського пізнання суспільства. Роль соціального знання в історії. Взаємодія індивіду і
суспільства як необхідна умова життєдіяльності. Двоїстість природи людини. Співвідношення
соціальної філософії, філософії історії та суспільних наук. Співвідношення пізнавального та
світоглядного аспектів соціальної філософії. Теоретична, світоглядна, методологічна та практична
функції соціальної філософії.

Суспільство як система. Соціальна форма життя як об’єктивний і універсальний процес

виробництва і відтворення людини. Суспільство як засіб забезпечення життєздатності людства.
Роль матеріального виробництва у створенні умов існування людини. Соціальне середовище та
індивід.
Існуючі теоретичні моделі суспільства (Е. Дюркгейм, М. Вебер, Т. Парсонс, Ю. Габермас).
Сутність марксистської моделі, заснованої на матеріалістичному розумінні історії, її сенс та
неповнота.
Специфіка соціальних законів. Суперечності між людиною та суспільством і форми їх
розв’язання. Колективізм та індивідуалізм. Практична основа буття суспільства. Основні сфери
суспільного життя людини: економічна, соціальна, політична, духовна, сімейно-побутова.
Поняття соціального зв’язку і соціальних відносин. Сфера суспільного життя і види
суспільних відносин, їх взаємозв’язок. Суспільство як цілісність. Соціальна філософія і розбудова
української державності.
Практична філософія. Основні розділи практичної філософії. Головні категорії філософії
економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини тощо). Виробничі
відносини як основа соціальних систем. Поняття матеріального та нематеріального виробництва.
Фізичний, людський та соціальний капітал. Виробничий ресурс як головний чинник економічного
розвитку суспільства. Поняття бізнесу у філософії. Основоположні поняття філософії політики.
Політика як суспільне явище. Політика і влада: проблема співвідношення. Політична організація і
політична система суспільства. Держава – основна складова політичної системи суспільства.
Форми державного правління і устрою, політичний режим. Політичні партії, громадські
організації і рухи. Громадянське суспільство: поняття, проблеми формування та розвитку.
Категоріальний арсенал філософії права. Предмет філософії права. Закономірність, закон і право.
Поняття природного права. Поняття позитивного права. Право і справедливість. Філософське
обґрунтування статусу людини та громадянина. Специфіка та різновиди феміністичної філософії.
Класична концепція статі. Феміністична критика фало(лого)центризму як усталеного принципу у
культурі і суспільстві. Поняття гендеру. Соціокультурна зумовленість конструктів маскулінності
та фемінності. Джерела «боротьби між статями», її соціальні наслідки.

Тема 13.
Структурування суспільства, ієрархізація та групоутворення в ньому
Принцип ієрархічної будови суспільства, його адепти і критики. Структура соціальних
відносин. Поняття соціальної структури суспільства. Поняття соціальних груп, класів, верств,

10
прошарків. Теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності» (П.Сорокін, Т.Парсонс).
Полієрархічна структура суспільства.
Диференціація діяльності та страфікаційна структура суспільства. Соціальні механізми
групоутворення. Макрогрупи суспільства: клас, нація, народ, покоління та ін.
Три рівні соціальної організації: перший - первинна мала група, другий - макроутворення,
третій - інституційний.
Індивідна і суспільна елітарність. Елітні верстви й народні маси ( Ч. Міллс, Т. Еліот ). Роль
особистості у суспільстві. Культ особи і авторитет особи. Свобода волі. Відчуження як соціальний
феномен. «Християнський гуманізм» та «ренесансна модель» особистості. Особистість у
соціальних утопіях ХХ ст.: конформіст, ізгой, фанатик. Ідея «надлілюдини» Ф.Ніцше у сучасному
суспільстві.
Формування та розвиток ідеї суспільного прогресу в історії філософської та суспільно-
політичної думки. Співвідношення понять «розвиток», «прогрес» і «регрес». Еволюція, революція,
реформа. Сутність і критерії суспільного прогресу. Духовні потреби, духовні цінності та інтереси.
Діалектика відносного й абсолютного в суспільному прогресі. Рушійні сили суспільного розвитку.
Культурно-історичні форми та етапи суспільного прогресу. Науково-технічний прогрес. Сутність
сучасної НТР. Історична доля марксистської теорії суспільно-економічних формацій. Сучасні
концепції суспільно-історичного розвитку. Формація й епоха. Формація і цивілізація. Сучасні
постіндустріальні концепції суспільного розвитку. Плюралізм форм і напрямів сучасного
суспільного розвитку. Суспільний ідеал та суспільний процес. Співвідношення стихійного і
свідомого в історичному розвитку. Проблема суб’єкта суспільно-історичного процесу. Людина,
народ і маси. Футурологія і реальний світовий процес. До світової єдності - через культурне
розмаїття.

Тема 14
Духовне в житті людини і суспільства
Проблема взаємовідношення буття і духу. Поняття духу в різних філософських системах.
Дух, душа, духовність. Духовне як індивідне буття і його найвищий ступінь. Вищі духовні
цінності і духовний вибір особистості. Феномени індивідуальної духовності: віра, надія, любов.
Проблема джерел духовності. Духовне життя: структура і зміст. Соціальні форми функціонування
духовного, поняття ідеології, ментальності, національної свідомості. Духовний світ особи та його
складові.
Духовні відносини у суспільстві. Духовність і ментальність. Особливості ментальності
українського народу. Структура суспільної свідомості. Загальна характеристика форм суспільної
свідомості: наукової, релігійної, філософської, художньої, моральної, політичної, правової. Шляхи
формування і розвитку української національної самосвідомості.
Проблема душі у філософії.
Духовні основи суспільного життя. Взаємообумовленість матеріального і духовного життя

Тема 15.
Світ культури: своєрідність і предметні форми виразу
Багатозначність поняття «культура». Поняття культури, ціннісні та технологічні виміри
культури. Розрізнення понять «суспільне багатство», «технологія», «цивілізація» і «культура».
Концептуальні підходи до визначення сутності культури в сучасній культурології.
Символічний (М.Бубер), раціональний Е. Касірер), релігійний (Ж. Марітен), комунікативний
(К.Леві-Стросс), функціональний (А. Моль). Культура як смислове поле життєдіяльності.
Культура як спосіб буття самовиразу особистості. Культура і життєзабезпечення суспільства.
Структура і функції суспільства. Поняття культури суспільства. Культура і масова культура.
Споживацтво в культурі. Типологія культури.
Культура і соціум. Цивілізація і культура. Гуманістична природа культури. Формування та
етапи розвитку культури. Історична багатоманітність типів культур та їх взаємодія.
Загальнолюдське і національне в культурі. Етнос і культура. Культура і демократія.

11
 Культура як форма прояву і розвитку сутнісних сил людини, спосіб її самовизначення та
міра людяності. Культура і культурність. Цінності - смислоутворюючі основи культурного буття
людини. Предметні форми культури. Аристократизм і демократизм культури. Єдність і
багатоманітність культур.
Соціокультурний процес у розвитку людства. Культура і цивілізація: проблема
співвідношення. Традиція і новаторство у культурі. Комунікативний зміст національних культур.
Культури «колективістські» та «індивідуалістичні», «ієрархічно-формальні» та «егалітарно-
неформальні», «експресивні» та «стримані», «монохромні» та «поліхромні», «контактні» та
«дистантні». Поняття міжкультурної комунікації. Толерантність і консенсус як умова нової
цивілізаційної парадигми. Філософія як квінтесенція культури.

Тема 16
Особистість у вимірах філософського аналізу
Проблема особистості як складова частина загальнофілософської проблеми людини.
Специфіка філософського дослідження проблеми особистості. Самоцінність особи. Уявлення про
особистість у різних галузях наукового знання. Необхідність конкретно-історичного аналізу при
розгляді проблеми особистості. Взаємовідношення особистості і суспільства. Взаємовідношення
особистості і суспільства за умов тоталітарного і демократичного суспільного ладу. Гармонія
взаємовідношення між особистістю і суспільством. Необхідність та умови самоствердження
особистості, подолання її відчуження від влади, власності, від створених її працею цінностей,
включення її до громадської діяльності.
Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Людина як біосоціальна істота. Індивід як
представник людського роду. Особистість як сукупність соціально значущих рис індивіда. Місце
свідомовольової компоненти у структурі і поведінці особистості. Індивідуальність як системна
якість. Поняття інтелігентності.
Життєва позиція особистості та умови її формування. Активна і пасивна життєві позиції.
Історичний розвиток уявлень про сутність людини і сенс людського життя. Проблема сенсу
людського життя.
Людина як особа. Культурні та буттєві виміри життя людини. Свобода, вибір та
відповідальність особи. Совість і моральний обов’язок. Мораль і право. Розум і віра. Проблема
відчуження і шляхи його подолання. Цінності та їх структура.

12
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Література до першої теми:

1. Введение в философию: Учеб. Пособ. для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд.,
перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 13 – 36.
2. Гудима Д. Місце та роль філософських дисциплін у системі фахової підготовки юристів //
http://www.lawyer.org.ua Інтернет видання “ЮРИСПРУДЕНЦІЯ он-лайн”
3.Основні питання філософії // Філософський енциклопедичний словник. − К .: Абрис, 2002. − С.
457.
4. Пазенок В. С. Філософія: навч. посіб. / В. С. Пазенок. – К. : Академвидав, 2008. – С. 6-56.
5. Петрушенко В. Л. Філософія: курс лекцій. навч. посіб. для студ. вищ. закладів освіти І-ІV рівнів
акредитації. / В. Л Петрушенко. – Львів : Новий Світ – 2000, 2008. – С. 16-34.
6. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія: Підруч. / Є.М. Причепій та ін. − К .:
Академвидав, 2006. − С. 15 – 20.
7. Світогляд // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 569 – 570.
8. Філософія: Навч. посіб./ Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін..; за ред.. І.
Ф. Надольного. − 7-е вид., стер. − К. : Вікар, 2008. − Тема 1. − С. 15-23.
9. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В. П. Андрущенко, Г. І.
Волинка, Н .Г. Мозгова та ін. В ред. Г. І Волинки. – К. : Каравела, 2009. – Тема 1 - С. 7-29.
10. Філософія: Підруч. / І. В. Бичко, І. В. Бойченко,  В. Г. Табачковський та ін. − 2-ге вид.,
стереотип. − К. : Либідь, 2002. − Тема 1. − С. 14 – 30.
11. Філософія // Філософський енциклопедичний словник. − К .: Абрис, 2002. − С. 670 – 674.

Тексти для читання:

1. Аристотель. Категорії // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За
ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К. : Знання, 2009. – С. 88 – 98.
2. Гегель Г. В. Ф. Наука логіки / Г. В. Ф. Гегель // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 99
– 112.
3. Дільтей В. Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах / В. Дільтей // Філософія:
хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України
Л. В. Губерського. − К . : Знання, 2009. – С. 150 – 162.
4. Кант І. Критика чистого розуму / І. Кант // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення):
навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К .: Знання, 2009. – С. 113 – 122.
5. Кримський С. Б. Філософія − авантюра духу чи літургія смислу? // Філософія: хрестоматія (від
витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К.: Знання,
2009. – С. 15 – 27.
6. Шинкарук В. Світогляд і філософія / В. Шинкарук // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К. : Знання, 2009. – С.
163 – 173.
7. Яковенко Б.В. Що таке філософія? (Вступ до трансценденталізму) / Б. В. Яковенко // Філософія:
хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В.
Губерського. − К .: Знання, 2009. – С. 28 – 34.
8. Ясперс К. Філософська віра / К. Ясперс // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення):
навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К. : Знання, 2009. – С. 35 – 49.
Література до другої теми:
1. Пазенок В. С. Філософія: навч. посіб. / В. С. Пазенок. – К. : Академвидав, 2008. – С. 66-178.
2. Петрушенко В. Л. Філософія: курс лекцій. навч. посіб. для студ. вищ. закладів освіти І-ІV рівнів
акредитації / В. Л. Петрушенко. – Львів: „Новий Світ – 2000”, 2008. – С. 34-42.
3. Філософія: навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін..; за ред.
І.Ф. Надольного. − 7-е вид., стер. − К.: Вікар, 2008. − Тема 1. − С. 15-23.

13
4. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В. П. Андрущенко, Г. І.
Волинка, Н. Г. Мозгова та ін. За ред. Г. І. Волинки. – К .: Каравела, 2009. – Тема 1 - С. 29-34. Тема
3 - С. 94-100.
5. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. – К. : Український центр духовної культури, 2004. –
560с.

Тексти для читання:

1. Ільєнков Е.В. Філософія і молодість // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 51 – 58.
2. Декарт Р. Метафізичні розмисли // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 59 – 69.
3. Гайдеггер М. Що таке метафізика? // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 74 – 86.

Література до третьої теми:

1. Бондар С. В., Вдовиченко Г. В., Кривда Н. Ю., Литвинов В. Д., Лісовий В. С. Історія
української філософії: підруч.. — К. : Академвидав, 2008. — 624c.

2. Горський В. С., Кислюк К. В. Історія української філософії: підруч. − К. : Либідь, 2004. − 488 с.
3. Історія філософії. Словник / За ред. В. І. Ярошовця. – К. : Знання України, 2006. – 1200с.
4. Історія української філософії: підручник для студ. вищих навч. закл. – К.: Київський
університет, 2008. – 592с.
5. Історія філософії // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 257 – 259.
6. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. Навч. посіб. для студ. вищ. закладів освіти І-ІV рівнів
акредитації. – Львів: „Новий Світ – 2000, 2008. – С. 213-257.
7. Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи . – К.: Майстерня Білецьких, 2007. – 256с.
8. Філософія: навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.;за ред. І. Ф.
Надольного. − 7-ме вид., стер. − К. : Вікар, 2008. − Тема 2, 3, 4. − С. 24-134.
9. Философия: учеб. для вузов / Под общ. ред. В. В. Миронова. – М. : Норма, 2008. – Часть 1 - С.
23-341.
10. Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К.:
Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - 263с.

Тексти для читання:

1. Сковорода Г. Кольцо. Дружеский розговор о душевном мире. // Філософія: хрестоматія (від
витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К.: Знання,
2009. – С. 124 – 131.
2. Ніцше Ф. Генеалогія моралі // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. /
з
За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 132 – 140.
3. Левінас Е. Чи є онтологія фундаментальною? // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
141 – 149.

Література до четвертої теми:

1. Буття // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 68 – 69.
2. Введение в философию: Учеб. Пособ. для вузов / Авт. кол.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд.,
перераб. и доп. − М. : Республика, 2003. – С. 339 – 396.
3. Гусєв В.І. Вступ до метафізики: Навч. посіб. − К.: Либідь, 2004. − 488с.
4. Екзистенція // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 187.
5. Кохановский В. П. Философия: Учеб. пособ. − 6-е изд., перераб. и доп. − Ростов н/Д: ―Феникс,
2003. − Розділ ІІІ. − § 1 – 5. − С. 90 – 129., Розділ ІV. − § 1-6. − С. 130 – 189.

14
6. Матерія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 366 – 367.
7. Онтологія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 449 – 451.
8. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. Закл. освіти І-ІV рівнів
акредитації. – Львів: «Новий Світ «– 2000, 2008. – С. 257-277.
9. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч.− К.: Академвидав, 2006. − С. 253
– 270.
10. Субстанція // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 614 – 615.
11. Філософія: навч. посіб. / Л .В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.
Надольного. − 7-е вид., стер. − К.: Вікар, 2008. − Тема 5. − С. 135-142. Тема 7. − С. 156-165.
12. Философия: учеб. для вузов / Под общ. ред. В. В. Миронова. – М.: Норма, 2008. – Разд. ІV, гл.
1. - С. 435-459, гл. 2. – С. 460-520.
13. Філософія: Підруч. / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В. Г. та ін.− 2-ге вид., стереотип.
− К. : Либідь, 2002. − Тема 3. − С. 50 – 61.

Тексти для читання:

1. Ленін В. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення):
навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К. : Знання, 2009. – С. 187 – 193.
2. Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К. : Знання, 2009. – С.
206 – 216.
3. Шеллінг Ф. Про відношення реального та ідеального в природі // Філософія: хрестоматія (від
витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л. В. Губерського. − К. : Знання,
2009. – С. 194 – 205.

Література до п’ятої теми:

1. Афанасенко В. С., Горлач М. І., Данильян О. Г., Дзьобань О.П., Квіткін П. В. Соціальна
філософія: підруч. для вищої шк. – Х.: Прапор, 2007. – Розд. 3, гл. І. – С. 388-408, гл. ІІ. – С. 409-
424, гл. VІ. – С. 474-494.
2. Данильян О.Г. Философия: учебн. / О.Г. Данильян, В.М. Тараненко. – М.: ЭКСМО, 2009. – Разд.
12. – С. 341-364, Разд. 13. – С. 365-384.
3. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підруч. для вищих навч. закл. / В. П.
Андрущенко, Л. В. Губерський, М. І. Михальченко. − Вид. 3-тє, випр. та допов. − К. : Ґенеза, 2006.
Розд. 3, § 4,5. С. 410 – 455.
4. Спиркин А.Г. Философия: учеб. 2-е изд. – М. : Гардарики , 2009. – С. 308-337.
5. Таран В.О., Зотов В.М., Рєзанова Н.О. Соціальна філософія: навч. посіб. – К.: Центр учбової
літератури, 2009. – Розд. 6. – С. 161-186, Розд. 7. – С. 186-221.
6. Традиції демократичного врядування в історії українського державотворення : моногр. / авт.
кол. : В. М. Князєв, Ю. В. Бакаєв, Т. Е. Василевська ; за заг. ред. В. М. Князєва. – К. : НАДУ, 2010.
– 220 с.
7. Філософія: навч. посіб. / Л. В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін..; За ред.. І.Ф.
Надольного. − 7-е вид., стер. − К.: Вікар, 2008. − Тема 15. − С. 304-326.
8. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В. П. Андрущенко, Г. І.
Волинка, Н. Г. Мозгова та ін. за ред. Г. І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 8 - С. 198-237.
9. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. − К. : Книга, 2005.
− Т. 11. − С. 295-298, Т. 14. − С. 332-342, Т.16. − С. 358-368, С. 458–466.
10. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема людини та її меж: навч. Посіб.
2-ге вид. перероб. та доп. – К. : КНТ. Центр учбової літератури, 2006. – 296с.

Тексти для читання:

1. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К.: Орій, 1992. – 232с.
2. Шелер М. Місце людини в космосі // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 261 – 269.

15
3. Фоєрбах Л. Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії // Філософія: хрестоматія
(від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.:
Знання, 2009. – С. 250 – 260.
4. Фромм Е. Анатомія людської деструктивності // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
270 – 279.
5. Щурат В. Українські джерела до історії філософії. – Львів, 1908. – 32с.

Література до шостої теми:

1. Данильян О.Г. Философия: учеб. / О. Г. Данильян, В. М. Тараненко. – М. : ЭКСМО, 2009. –
Разд. 6. – С. 184-211.
2. Дорошенко В. Грани духовных миров двух народов (О народоведческой студии
Н.И.Костомарова «Две русские народности») // Костомаров Н.И. Две русские народности. – К. –
Х.: Майдан, 1991. – С.5 – 11.
3. Егоров В. С. Философия открытого мира. − М. : Московский психолого-социальный институт;
Воронеж: Изд. НПО -МОДЭК, 2002.(Серия ―Библиотека студента). − С. 175 – 199.
4. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 1992 – 65с.
5. Коханович М. Т. Мир должен стать украиноцентрическим. Новое миропонимание. – Черновцы,
2007. – 256с.
6. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С. 286
– 303.
7. Ткачук М. Київська академічна філософія ХІХ – початку ХХ ст. – К.: ЗАТ «Віпол», 2000. – 248с.
8. Філософія: навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф.
Надольного. − 7-е вид., стер. − К. : Вікар, 2008. − Тема 6. − С. 143-155.
9. Философия: учеб. для вузов / Под общ. ред. В. В. Миронова. – М. : Норма, 2008. – Раздел ІV, гл.
3. - С. 521-554.
10. Філософія: Підруч. / Бичко І. В., Бойченко І.В., Табачковський В. Г. та ін. − 2-ге вид.,
стереотип. − К. : Либідь, 2002. − Тема 3. − С. 50 – 61.

Тексти для читання:

1. Ільєнков Е. Діалектика ідеального // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 303 – 309.
2. Кисельова О.О. Уявлення про долю в українській культурі // Філософська думка. – 1998. – №3.
– С.91– 102.
3. Гуссерль Е. Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії // Філософія:
хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського.
− К.: Знання, 2009. – С. 280 – 292.
4. Кант І. Критика чистого розуму. Вступ // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення):
навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 311 – 320.
5. Копнін П. Гносеологічні та логічні основи науки // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
334 – 343.
6. Яковенко Н. Кілька спостережень над модифікаціями українського національного міфу // Дух і
літера. – 1998. – №3– 4. – С.113–125

Література сьомої теми:

1. Бацевич Ф .С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень: підруч.. – К.: Академія, 2008.
– 240с.
2. Гусман Д. Ст. Четыре стихии в космосе и человеке // Ливрага Х. А., Гусман Д.Ст.
Сокровенный смысл жизни. – М. : Новый Акрополь, 2003. – С. 86 – 93.
3. Діденко В. Ф. Філософія: ескізи для самопідготовки: Навч. Посіб.. – К.: Видавничо-
поліграфічний центр -Київський університет, 2006. − Тема 12. − С. 153 – 164.

16
4. Егоров В.С. Философия открытого мира. − М.: Московский психолого–социальный институт;
Воронеж: Издательство НПО -МОДЭК, 2002, (Серия - Библиотека студента). − С. 183 – 188.
6. Комунікація // Філософський енциклопедичний словник. −
К.: Абрис, 2002. − С. 291.
7. Мова // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002.−С. 389.
8. Мова науки // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 389 – 90.
9. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С.
253 – 270.
10. Філософія: навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; за ред. І.
Ф. Надольного. − 7-е вид., стер. − К. : Вікар, 2008. − Тема 3. − С. 113-121.
11 Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підруч. / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. − К.: Книга, 2005. −
Т. 17. − С. 370 – 372.

Тексти для читання:

1. Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
403 – 413.
2. Гадамер Г.-Г. Мова як горизонт герменевтичної онтології // Філософія: хрестоматія (від витоків
до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
377 – 390.
3. Потебня О. Думка і мова // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За
ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 391 – 402.

Література до восьмої теми:

1. Філософія: навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; за ред. І.Ф.
Надольного. – 7-е вид., стер. – К.: Вікар, 2008. – Тема 11, 12, 14. – С. 212-224, 224-258, 279-304.
2. Афанасенко В.С., Горлач М.І., Данильян О.Г., Дзьобань О.П., Квіткін П.В. Соціальна філософія:
підруч. для вищ. шк. – Х.:Прапор, 2007. – Розд. 2, гл. І, ІІ,ІІІ. – С. 240-289, Розд.3, гл. ІV. – С. 444-
458, гл. VІІІ. – С. 510-534.
3. Таран В.О., Зотов В.М., Рєзанова Н.О. Соціальна філософія: навч. посіб. – К.: Центр учбової
літератури, 2009. – 272с.
4. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В.П. Андрущенко, Г.І.
Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. З
За ред. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 11. - С. 303-346.
5. Артемюк Б. Філософські проблеми суспільного розвитку. – К.:Абрис, 2008. – 176с.
6. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищ. навч. зал. / В.П.
Андрущенко, Л.В. Губерський, М.І. Михальченко. – Вид. 3-є, випр. та допов. – К.: Ґенеза, 2006.
Розд. 3, § 6. С. 436 – 478.
7. Спосіб життя// Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 606.
8. Стани суспільства// Там само – С. 607 – 608.
9. Соціальні верстви// Там само – С. 599 – 600.
10. Соціальне освоєння// Там само – С. 598.
11. Суспільство// Там само – С.620 – 621.
12. Виробництво суспільне // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 82
– 83.
13. Відносини виробничі// Там же – С. 85.
14. Власність// Там само – С. 95.
15. Економіка// Там само – С. 190.
17. Капіталізм// Там само – С. 268 – 269.
Тексти для читання:
1. Арендт Г. Становище людини. – Львів: «Лібра», 1999. – 257 с.

17
 2. Беккер Г. Стенли Экономический взгляд на жизнь. Нобелевская лекция // Человеческое
поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории. – М.: ГУВШЭ,
2003. – С. 582 – 614.
3. Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: «Наука», 1990. – С. 213 – 261.
4. Делёз Ж. Гваттари Ф. Анти-Эдип. Капитализм и шизофрения. – Екатеринбург: У-Фактория,
2007. – 672 с.
5. Дракер П. Посткласическое общество // Новая постиндустриальная волна на Западе. – М.:
Academia, 1999. – С. 67 – 100.
6. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М., 1991. – 576 с.
7. Зиммель Г. Философия труда // Зиммель Г. Избранное. В 2-х т. – М.: Юрист, 1996. – Т. 2. – С.
466 – 485.
8. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия,
перспективы. – М. ,– 2000.
9. Маркузе Г. Ерос и цивілізація // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 470 – 478.
10. Мизес фон Л. Человеческая деятельность. Трактат по экономической теории. – М.: Экономика,
2000. – 878 с.
11. Сорокін П. Соціальна стратифікація і мобільність. Соціальна і культурна мобільність //
Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В.
Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 444 – 456.
12. Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. /Зза ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 457 – 469.
13. Хайек Ф.А. Познание, конкуренция и свобода. – СПб.: Пневма, 1999. – 288 с.
14. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. – К.: Український Центр духовної культури, 2004. –
560 с.
Література до дев’ятої теми:
1. Філософія: навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; за ред. І.Ф.
Надольного. – 7-е вид., стер. – К.: Вікар, 2008. – Тема 13. – С. 258-279.
2. Афанасенко В.С., Горлач М.І., Данильян О.Г., Дзьобань О.П., Квіткін П.В. Соціальна філософія:
підруч. для вищої шк. – Х.: Прапор, 2007. – Розд. 4. – С. 536-685.
3. Вільчинський Ю. Філософія історії: теорія взаємопроникнення часу і вічності. – К.:
Поліграфкнига, 2009. – 360с.
4. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В.П. Андрущенко, Г.І.
Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. за ред. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 9 - С. 238-267.
5. Філософія: підруч. / За ред. О.П. Сидоренка. – К.: Знання, 2008. – Тема 20. – С. 634-647.
6. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник для вищ. навч. залкл / В.П.
Андрущенко, Л.В. Губерський, М.І. Михальченко. – Вид. 3-є, випр. та допов. – К.: Ґенеза, 2006. –
Розд. 5, §1.– С.569 – 600.
7. Історія// Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С. 255.
8. Свобода// Там само. − С. 570 – 573.
9. Філософія історії// Там само. − С.677 – 678.
10. Рушійні сили історії// Там само. − С.559 – 560.
11. Асмус В.Ф. Диалектика необходимости и свободы в философии истории Гегеля // Вопросы
философии. – 1995. – №1. – С. 52 – 69.
12. Бойченко І.В. Філософія історії. Підруч. – К., 2000.
13. Гринин Л.Е. Государство и исторический процесс. Политический срез исторического процесса.
– М. , 2007. – 240 с.
Тексти для читання:
1. Маркс К. До критики політичної економії // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення):
навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 414– 418.
2. Гантінгтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 432 – 443.

18
3. Белл Д. Настання постіндустріального суспільства // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
419 – 431.
4. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму // Філософія: хрестоматія (від витоків до
сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
526– 537.
5. Маркс К. Приватна власність і комунізм. Різні етапи розвитку комуністичних поглядів. Грубий,
зрівняльний комунізм і комунізм як соціалізм, що збігається з гуманізмом // Філософія:
хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В.
Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 514 – 525.
6. Фукуяма Ф. Довіра: соціальні добродії і шлях до розквіту // Філософія: хрестоматія (від витоків
до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С.
538 – 548.
Література до десятої теми:
1. Філософія: навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; за ред. І.Ф.
Надольного. – 7-е вид., стер. – К.: Вікар, 2008. – Тема 14, 18. – С. 279-304, 367-385.
2. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. Навч. посіб. для студ. вищих закл. освіти І-ІV рівнів
акредитації. – Львів: Новий Світ – 2000, 2008. – С. 471-493.
3. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В.П. Андрущенко, Г.І.
Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. за ред. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 10. – С. 268-302.
Тексти для читання:
1. Гейзінга Й. Homo ludens // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За
ред. акад. НАН України Л.В.Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 597 – 608.
2. Шпенглер О. Присмерк Європи. Нариси морфології світової історії // Філософія: хрестоматія
(від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. −
К.:Знання, 2009. – С. 587 – 596.
3. Швейцер А. Культура і етика // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч.
посіб. / За ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. − К.: Знання, 2009. – С. 609 – 620.
4.Синергетическая парадигма. Когнитивно-коммуникативные стратегии современного научного
познания. – М. : Прогресс-Традиция, 2004. – 560 с.

19
 Питання екзамену з філософії для вступу до аспірантури

1. Особливості філософії як специфічної духовної форми. Основні тенденції визначення сутності

феномену філософії. Філософія, її роль і покликання у житті людини і суспільства.
М.Мамардашвілі «Як я розумію філософію».

2. Принцип ієрархічної будови суспільства, його адепти і критики. Поняття соціальної структури
суспільства.

3. Г.С.Сковорода як тип українського інтелігента.

4. Типи ставлення до світу та їх характеристика. Світогляд. Способи структурування світогляду.

Історичні типи світогляду та їх характеристика.

5. Життєва позиція особистості та умови її формування. Проблема сенсу людського життя.

6. Космоцентризм античності та його характерні риси. О.Ф.Лосєв «Дванадцять тез про античну
культуру».

7. Суспільний статус філософії. Громадянське призначення філософії. Роль філософії у духовній

визначеності людини. Філософська культура суспільства.

8. Концептуальні підходи до визначення сутності культури в сучасній культурології: символічний

(М.Бубер), раціональний (Е.Касірер), релігійний (Ж.Марітен), комунікативний (К.Леві-Стросс),
функціональний (А.Моль)

9. Філософія як історія філософії. Становлення філософії. Історія філософії як проектування

сучасного розвитку філософії.

10. Наукова картина світу. Її характеристика та особливості. Вплив науки на професіоналізм

людини: позитивне і негативне. А.Н.Уайтхед «Передумови соціального прогресу».

11. Культура як смислове поле життєдіяльності людини і спосіб її самовиразу. Споживацтво в

культурі.

12. Основні віхи розвитку історико-філософського процесу Західної Європи.

13. Тріада: світогляд–наука–філософія. Місце філософії у самопізнанні людини. Плюральність

як ознака філософствування.

14. Поняття духу в світовій філософській думці. Дух, душа, духовність.

15. Становлення античної діалектики (Геракліт, Сократ).

16. Філософська проблематика та її триаспектність (про об’єктивний світ, людину, пізнання).

Проблематика сучасного філософствування. Доктринальність філософської думки сучасності.
Функції філософії.

20
17. Проблема людського начала: альтернативи наукового пояснення. О.Больнов «Філософська
антропологія та її методичні принципи».

18. Філософія Аристотеля і її місце в історії культури

19. Людина і світ: багатомірність відношення. Способи ставлення до світу і їх характеристика.

20. Феномен людини у тлумаченнях Тейяр де Шардена. Тейяр де Шарден «Феномен людини».

21. Наукова революція XVII ст. та її відображення у філософії Нового часу. Поняття субстанції
у філософії XVII-XVIIIст.: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц.

22. Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Основні онтологічні теорії. М.Гайдеггер
«Буття і час».

23. Особливості міфологічного бачення світу і місця людини в цьому світі. Функції міфу.
Східна, грецька та слав’янська міфологія.

24. Просвітництво і його роль у розитку філософської думки Західної Європи.

25. Триєдність умов становлення людини: соціальність, праця, свідомість. Сучасна філософія:
багатоваріантний спектр уявлень походження людини.

26. Форми і способи буття філософії. «Логос» і «софія».

27. Філософські погляди І.Канта: природа і свобода, теоретичний і практичний розум.

28. Релігійний світогляд. Проблема виникнення релігії ( У.Джеймс, Е.Дюркгейм, З.Фрейд,

Л.Фейєрбах). Функції релігії.

29. Філософський зміст і життєвий статус поняття «буття». Ідея небуття у філософському
осмисленні світу і людини. М.Чанишев «Трактат про небуття».

30. Система і метод Л.Г.Ф.Гегеля.

31. Простір і час як найзагальніші форми буття. Їх роль у процесі життєвого самовизначення
людини.

32. Поняття методології та методу. Види і типи методів науковго дослідження, їх

характеритиска.

33. Позитивістський напрям філософії, його сутність та еволюція.

34. Специфіка філософії Стародавньої Індії (чарвака, джайнізм, буддизм) та Китаю

(конфуціанство, даосизм).
35. Поняття «рух», «розвиток», «прогрес». Суперечливість процесу розвитку. Нелінійне
мислення. Головні ознаки феномену нелінійності.

36. Сучасна аналітична філософія.

21
37. Діяльність, практика, праця – основи людської буттєвості.

38. Теоцентричний характер середньовічної філософії.

39. Антропологічний поворот у філософії ХХ ст.

40. Наука як форма духовності. Взаємовідношення між філософією та наукою.

41. Соціальні механізми групоутворення. Макрогрупи суспільства: клас, нація, народ,

покоління.

42. М.Хвильовий та дискусія з питань націрнальної культури. Розробка філософії української

ідеї за межами радянської України.

43. Спілкування, Я-Ти взаємодія, комунікація в системі способів людського буття.

44. Дискусія про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Специфічні риси філософії
Візантії.

45. Екзистенціальне забарвлення сучасної світової філософії. Поняття екзистенції як

індивідного самопокладання. Ж.П.Сартр «Екзистенціалізм - це гуманізм».

46. Філософія доби Відродження та її антропоцентрична спрямованість. Проблема цілісної

людської індивідуальності. Натурфілософія (М.Кузанський, Дж.Бруно).

47. Інформаційно-технічне суспільство і тенденції його розвитку.

48. Фройдизм та неофройдизм. З.Фройд «Я та воно».

49. Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Індивідна і суспільна елітарність.

50. Суспільство і соціум: спільне і специфічне. Роль особистісного начала у суспільному житті.

51. Основні ідеї сучасної герменевтики (Гадамер, Рікьор).

52. Предметні форми культури. Аристократизм і демократизм культури.

53. Особистість у соціальних утопіях ХХ ст.: конформіст, ізгой, фанатик. Роль особистості в
суспільстві.

54. Філософсько-релігійні течії сучасності.

55. Марксизм у контексті ровитку світової філософії. Основні тенденції та принципи
марксистської філософії. Історична доля марксизму.

56. Соціально-етнічні спільності людей та тенденції їх розвитку.

57. Християнська традиція розуміння серця в творчому доробку П.Юркевича – зародок

екзестенційного мислення.
22
58. Марксистська філософія за кордоном (Л.Альтюсер. Д.Лукач, А.Гармаші, Е.Блох, Т.Адорно,
Т.Хоркхаймер та ін.)

59. Виміри людської буттєвості: проектування, відповідальність, свобода.

60. Структуралізм і поструктуралізм.

61. Світова філософія – спосіб критичного аналізу, осмислення найбільш значних

універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі, динаміці
співвідношень між різними її сферами.

62. Філософська традиція розуміння. Структура розуміння: елементи і рівні.

63. Ірраціоналістично-песимістична філософія А.Шопенгауера.

64. Проблема знання і мови в філософії ХХ ст. Неопозитивізм та його різновиди

(Л.Вітгенштейн, Б.Рассел, М.Шлік та ін.)

65. Теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності» (П.Сорокін, Т.Парсонс)

66. Історія вивчення розвитку української філософії (В.Щурат, Д.Чижевський). В.Щурат

«Українські джерела до історії філософії».

67. Феноменологія як підгрунтя філософської переорієнтації у ХХ ст. Основні ідеї

гусерліанства. Е.Гусерль «Криза європейського суспільства».

68. Свідомість, її природа і соціальні джерела.

69. Погляди на розвиток людини та історії у філософії К.Ясперса.

70. передфілософські уявлення давніх слов’ян. Роль християнства у становленні філософської

думки Київської Русі.

71. Роль філософських категорій у процесі мислення.

72. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф.Ніцше.

73. Проблема душі сучасної людини, структура і архетипи колективного несвідомого в

філософії К.Г.Юнга.

74. Культура як смислове поле життєдіяльності людини. Діалогічний характер культури.

23
75. Загальні особливості філософської культури Київської Русі (Феодосій Печерський, Іларіон
Київський, Нестор Літописець та ін.)

76. Категорії «властивість», «ознака», «якість», «кількість» і «міра».

77. Єдність і взаємопроникнення протилежностей.
78. Категорії “заперечення”, “діалектичне заперечення”, “заперечення заперечення”.
79. Поняття закону.
80. Проблема єдності та багатовимірності світу.
81. Простір і час як філософські категорії.
82. Онтологічні категорії сучасної філософії.
83. Проблема співвідношення класичної та екзистенціальної філософій буття.
84. Філософська постановка і розв’язання проблеми людського начала.
85. Поняття антропологічного типу.
86. Категорії класичної філософської антропології.
87. Фактори та рушійні сили антропосоціогенезу.
88. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
89. Поняття «інтерсуб’єктивності».
90. Основні проблеми пізнання та їх класифікація.
91. Поняття істини та її критеріїв.
92. Основні принципи пізнання.
93. Основні форми пізнання.
94. Провідні теорії пізнання.
95. Свідомість як найвища форма відображення матерії.
96. Феноменологічна теорія свідомості.
97. Свідомість як онтологічний та соціальний феномен.
98. Структура свідомості.
99. Форми суспільної свідомості.
100. Суспільна психологія та ідеологія як рівні суспільної свідомості.
101. Мова як засіб комунікації та пізнання.
102. Типологія мов.
103. Поняття семантики.
104. Соціокультурна зумовленість мови.
105. Поняття соціального закону.
106. Типи соціальних теорій.
107. Суспільство і соціум, суспільне і соціальне.
108. Соціальна структура суспільства.
24
109. Соціальна стратифікація та мобільність.
110.Поняття класу, верстви, прошарку.
111. Національна психологія (ментальність) та самосвідомість.
112.. Головні категорії філософії економіки.
113.Виробничі відносини як основа соціальних систем.
114. Фізичний, людський та соціальний капітал.
115. Політична організація і політична система суспільства.
116. Держава – основна складова політичної системи суспільства.
117. Поняття природного та позитивного права.
118.Право і справедливість.
119. Філософське обґрунтування статусу людини та громадянина.
120. Громадянське суспільство: поняття, проблеми.
121. Специфіка та різновиди феміністичної філософії.
122.Класична концепція статі.
123. Об’єкт і предмет філософії історії.
124. Філософія історії та історична наука.
125. Єдність і розмаїття всесвітньої історії.
126. Проблема суб’єкта історичного процесу.
127. Періодизація історії та її критерії.
128. Проблема спрямованості та сенсу історії.
129. Смисловий горизонт класичних визначень культури.
130. Типологія культур.
134. Культура і цивілізація: проблема співвідношення.
135. Традиція і новаторство у культурі.
136. Комунікативний зміст національних культур.
137. Поняття міжкультурної комунікації.

25