Комунальний заклад Львівської обласної ради

Львівський медичний фаховий коледж післядипломної освіти

СИЛАБУС

Навчальна дисципліни Основи філософських знань

Освітньо-професійна Сестринська справа
програма
Освітньо-професійний Фаховий молодший бакалавр
ступінь
Спеціальність 223 Медсестринство
Галузь знань 22 Охорона здоров’я
Статус дисципліни вибіркова
Форма навчання Очна (вечірня)
Рік навчання/семестр І р., семестр 2
Кількість кредитів ЕCТS/ 3 кредити
Обсяг усього годин – 90
лекції – 12
семініарські – 20
самостійна робота – 58
Викладач Вітюк Неля Юліянівна
Е-mail, контактний телефон neliavituk@gmail.com 0673199197
Посилання на сайт medcolpo@gmail.com
Консультації За графіком впродовж навчального року
Анотація до курсу Навчальна дисципліна «Основи філософських знань» - це
вибіркова компонента освітньо-професійної програми
«Сестринська справа» підготовки фахового молодшого
бакалавра. Дана компонента забезпечує набуття загальних і
спеціальних (фахових) компетентностей, що мають важливе
значення для майбутніх медичних сестер. Дисципліна формує
уявлення про те, що таке людина, світ і як людина взаємодіє зі
світом, ознайомлює студентів з сутністю духовного життя
суспільства. Навчальну дисципліну розроблено так, щоб надати
здобувачам освіти необхідні теоретичні знання для поглибленого
засвоєння навчального матеріалу.
Курс «Основи філософських знань» покликаний ознайомити
здобувачів освіти з закономірностями світового історико-
філософського процесу, його періодизацією, особливістю
проблематики, філософськими системами та творчою спадщиною
видатних мислителів того чи іншого історичного часу.
Мета та завдання курсу Метою викладання навчальної дисципліни «Основи
філософських знань» є: сформувати у студентів навички до
самостійного розгляду світоглядних проблем життя,
методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням
понятійного апарату філософії, пробудити у студентів інтерес до
духовних пошуків та розширення горизонту особистого
світобачення; формування системи знань з історії філософської
думки та її сучасних концепцій як важливого показника
освіченості фахівця.
Основними завданнями вивчення дисципліни є: ознайомити
 студентів з ідеями та оригінальними текстами видатних
представників світової та української філософії; сприяти
розумінню студентами значення духовних пошуків у свідомому
регулюванні людьми власної життєдіяльності. Вивчення
філософських теорій як форм суспільної свідомості. Набуття
навичок логічного аналізу суспільного життя.
Програмні результати навчання
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Основи філософських знань» у здобувача
освіти будуть сформовані наступні компетентності: це сукупність інтегральної компетентності
(здатність вирішувати типові спеціалізовані завдання в медичній галузі або у процесі навчання, що
вимагає застосування положень і методів відповідної науки, та може характеризуватися певною
невизначеністю умов, відповідальність за результати своєї діяльності, здійснення контролю інших
осіб у визначених ситуаціях), загальних компетентностей (здатність реалізувати свої права і
обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного)
суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і
громадянина в Україні; здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і
досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області,
її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і
технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та
ведення здорового способу життя; усвідомлення рівних можливостей та гендерних проблем;
Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність спілкуватися державною мовою
як усно, так і письмово; знання та розуміння предметної області та розуміння професійної
діяльності; здатність спілкуватися іноземною мовою; здатність до міжособистісної взаємодії) та
фахових компетентностей (здатність до співпраці з пацієнтом, його оточенням, з іншими
медичними й соціальними працівниками на засадах сімейно-орієнтованого підходу, враховуючи
особливості здоров’я чи перенесені хвороби та фізичні, соціальні, культурні, психологічні, духовні
чинники і фактори довкілля, здійснювати санітарно просвітницьку роботу; здатність до динамічної
адаптації та саморегуляції у важких життєвих і професійних ситуаціях з урахуванням механізму
управління власними емоційною, мотиваційно-вольовою, когнітивною сферами; здатність до
роботи в мульти дисциплінарній команді при здійсненні професійної діяльності, для ефективного
надання допомоги пацієнту протягом життя, з урахуванням усіх його проблем зі здоров’ям;
здатність до використання інформаційного простору та сучасних цифрових технологій в
професійній медичній діяльності; здатність до застосування сукупностей втручань та дій для
забезпечення пацієнту гідного ставлення, конфіденційності, захисту його прав, фізичних,
психологічних та духовних потреб на засадах транскультурального медсестринства, толерантної та
неосудної поведінки; Здатність до безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони
здоров’я (освіта впродовж життя); Здатність до дотримання принципів медичної етики та
деонтології).
Програмні результати вивчення навчальної дисципліни:
- знання: основних закономірностей розвитку природи і суспільства; основних етапів
розвитку філософської думки; основних філософські підходів до розв’язання фундаментальних
філософських проблем;
- вміння: оперувати філософськими поняттями; порівнювати філософські концепції
представників різних філософських шкіл; критично аналізувати сучасні соціокультурні проблеми на
основі засвоєного філософського знання; застосовувати філософські знання для розуміння
культурних традицій та їх впливу на розвиток різних галузей медицини.
- комунікація: вільно спілкуватися державною та іноземною мовами для комунікації, ведення
медичної та іншої ділової документації; застосовувати сучасні цифрові та комунікативні технології
для пошуку інформації та документування результатів професійної діяльності; застосовувати
основні положення законодавства в охороні здоров’я; вести медичну документацію за формами,
встановленими нормативно-правовими документами.
 Зміст курсу
Теми лекційних занять Кількість
№ з/п
годин
1. Філософія як форма духовного самовизначення людини у світі 2
2. Філософія Стародавнього Часу 2
3. Філософія Європейського Середньовіччя та епохи Відродження 2
4. Філософія Нового Час та Просвітництва 2
5. Німецька класична філософія. Філософська думка ХІХ ст. 2
Сучасна філософська думка ХХ – поч. ХХІ ст.
6. Історія становлення та розвитку філософії в Україні 2
Усього: 12
Теми семінарських занять
1. Філософія як форма духовного самовизначення людини у світі 2
2. Філософія Стародавнього Часу 2
3. Антична філософія 2
4. Філософія Європейського Середньовіччя 2
5. Філософія Європейського Відродження 2
6. Філософія Нового Часу 2
7. Філософія Просвітництва 2
8. Німецька класична філософія. Філософська дум а ХІХ ст. 2
9. Сучасна філософська думка ХХ – поч. ХХІ ст. 2
10. Історія становлення та розвитку філософії в Україні 2
Усього: 20
Теми самостійної роботи
1. Філософія як форма духовного самовизначення людини у світі. 2
2. Функції філософі . 2
3. Проблеми та засади пізнання у філософії 2
4. Своєрідність філософії Стародавніх Індій та Китаю. 2
5. Конфуціанство в історії та культурі Китаю. 2
6. Філософські ідеї Арістотеля. 2
7. Філософські ідеї Платона. 2
8. Основні ідеї та принципи середньовічної філософії. 2
9. Вчення про людину в середньовічній філософії. 2
10. Філософські погляди Томи Аквінського 2
11. Пошук первоначала в Давньогрецькій натурфілософії. 2
12. Етичні погляди Сократа та Епікура: порівняльний аналіз. 2
13. Схоластика і містика як напрями середньовічної філософії. 2
14. Провідні напрями ренесансного філософствування. 2
 15. Гуманісти Відродження про творчу сутність людини. 2
16. Французький матеріалізм і Просвітництво ІІ пол. XVIII ст. Френсіс 2
Бекон:філософські погляди в медицині.
17. Проблема віри та розуму в середньовічній філософії. 2
18. Особливості німецької класичної філософії. 2
19. Філософські ідеї І. Канта та їх розвиток у його послідовників. “Етика 2
обов’язку” І. Канта в контексті медицини.
20. Шеллінг про філософію природи та філософію мистецтва 2
21. Філософія Г.Гегеля. 2
22. Філософія Л. Фейєрбаха. 2
23. Г.Гегель – основоположник діалектичного методу. 2
24. Культурологічні та історіософські напрями філософії ХХ ст. 2
25. Сучасна філософська думка кінця ХХ – поч. ХХІ ст. 2
26. Філософська думка часів Київської Русі. 2
27. Філософія українського Відродження. 2
28. Філософські ідеї Г. Сковороди. 2
29. Філософія України кінця ХХ – поч. ХХІ ст. 2
Усього: 58

Пререквізити Історія та культура України. Соціологія. Основи економічної теорії.

Українська мова.
Кореквізити Соціологія. Психологія. Етика і медицина.

Постреквізити Післядипломне навчання закладає фундамент для подальшого

засвоєння студентами знань та вмінь з циклу гуманітарних дисциплін
професійної та практичної підготовки за освітнім рівнем бакалавр.
Методи навчання Для формувань уміння та навичок застосовуються такі методи
навчання:
- вербальні (лекція, пояснення, розповідь);
- наочні (ілюстрація, демонстрація);
- самостійна позааудиторна (індивідуальна) робота студентів.
Засоби діагностики - письмовий тестовий контроль
- комп’ютерний тестовий контроль
- усне індивідуальне опитування
- індивідуальне завдання
- студентські презентації
Засоби контролю поточний контроль, підсумковий контроль (диференційований залік)

Перелік питань до підсумкового конторолю вивчення курсу

1. Філософія і світогляд.
2. Історичні типи світогляду.
3. Об’єкт і предмет філософії.
4. Структура філософського знання.
5. Функції філософії.
6. Взаємозв’язок філософії та медицини.
 7. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
8. Провідні ідеї та напрями Стародавнього Китаю.
9. Поняття античної філософії.
10. Етапи розвитку античної філософії, її загальні особливості.
11. Досократівський період античної грецької філософії.
12. Класичний період грецької філософії.
13. Етична проблематика Епікуреїзму та Стоїцизму.
14. Особливості Середньовічної філософії.
15. Апологетика. Два підходи до античної спадщини (Тертулліан).
16. Патристика. Філософія Августина Блаженного.
17. Проблема віри і розуму в середньовічній філософії.
18. Поняття “Відродження” та характерні риси цієї епохи.
19. Особливості філософії Відродження. Специфіка антропоцентричного гуманізму.
20. Розвиток медицини в епоху Відродження.
21. Пантеїзм М. Кузанського та Джордано Бруно.
22. Реформація.
23. Особливості філософії Нового Часу.
24. Методологічні пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса.
25. Філософські ідеї І. Канта, Й. Фіхте, Ф. Шеллінга.
26. “Етика обов’язку” І. Канта в контексті медицини.
27. Філософія Г. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
28. Антропологічний принцип філософії Л. Фейєрбаха.
29. Лікарі-філософи України ХІХ- І пол. ХХ ст.
30. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
31. Філософія Острозької Академії.
32. Філософські погляди Г. Сковороди.
33. Основні напрямки сучасної філософської думки.
Політика курсу
Навчальна дисципліна «Основи філософських знань» є вибірковою для здобувачів фахової
передвищої освіти освітньо-професійної програми «Сестринська справа» спеціальності 223
Медсестринство. Політика курсу базується на виконанні у повному обсязі навчальної програми
курсу, відпрацюванні пропущених занять, виконанні самостійних завдань, академічній
доброчесності. Присутність на всіх заняттях є обов’язковим з метою поточного та підсумкового
оцінювання знань (окрім випадків за поважною причиною).
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: самостійне виконання
навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролів результатів без використання
зовнішніх джерел інформації; самостійне виконання індивідуальних завдань та посилання на
джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей.
Дотримання правил внутрішнього розпорядку коледжу, бути толерантними, доброзичливими
та виваженими у спілкуванні зі здобувачами та викладачами.
Політика оцінювання курсу
Поточний контроль здійснюється на кожному занятті відповідно до конкретних цілей теми і
має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форми оцінювання поточної
навчальної діяльності включають контроль теоретичної та практичної підготовки. Оцінювання
самостійної роботи здобувачів, яка передбачена в тематичному плані дисципліни поряд з
аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному
занятті. Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторної
навчальної практики, контролюється під час семестрового чи підсумкового контролю.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення екзамену у період
екзаменаційної сесії, згідно розкладу за умови відсутності академічної заборгованості. Форма
проведення екзамену є стандартизованою і включає контроль теоретичної та практичної підготовки.
Всі види контролю за навчальну діяльність здобувачу виставляються за національною 4-
бальною шкалою:
Оцінка (відмінно) виставляється студенту, який систематично працював протягом семестру,
має глибокі системні знання програмного матеріалу, вміє вільно висловлювати власну
аргументовану думку з питань передбачених програмою, виявив творчі здібності у розумінні та
використанні навчально-програмного матеріалу, виявив здібність до самостійної роботи.
Оцінка (добре) виставляється студенту, який виявив достатнє знання навчального матеріалу,
виконав передбачені програмою завдання, показав знання з дисципліни і здатний до їх самостійного
оновлення у ході подальшого навчання.
Оцінка (задовільно) виставляється студенту, який за допомогою викладача дає відповіді на
певні запитання, недостатньо осмислює теоретичний матеріал, допускає помилки у відповідях на
семінарських заняттях.
Оцінка (незадовільно) виставляється студенту, який не виявив достатніх знань основного
навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених
програмою завдань, не володіє навичками самостійної роботи.
Рекомендована література
Основна Додаткова
1. Воронкова В. Філософія: Навчальний посібник. – К., 1. Філософія (філософія,
2005. релігієзнавство, логіка). –
2. Волинка Г. Історія філософії. Підручник. – К., 2006. Львів, 2010.
3. Кондзьолка В. Історія середньовічної філософії. 2. Здіорук С. Суспільно-
Навчальний посібник. – Львів, 2001. релігійні відносини: виклики
4. Петрушенко В. Курс лекцій. – К., 2010. Україні ХХІ століття.
5. Попов М. Філософія: підручник. – К., 2011. Монографія. – К., 2005.
6. Салій А., Зінченко Н., Біланов О. Історія філософії. – 3. Пішак О. Філософія
2 вид. – Полтава, 2018. глобальних проблем
7. Степанов В. Філософія. Навчальний посібник. – сучасності: методичні
Вінниця, 2003. вказівки / О. Пішак. – Івано-
8. Філософія / Навчальний посібник/ за ред.. І. Франківськ: ІФНІНГ, 2015.
Надольного. – К., 2004.
9. Філософія : підручник / за ред. О. Сидоренка. – К.,
2008.
10. Філософія: підручник / Людмила Рижак. – Львів:
ЛНУ імені Івана Франка, 2013.
11. Філософія. Відповіді на питання / В. Касьян. – К.,
2005.
12. Фоменко Л. Феномен лікаря в античній філософії / Л.
Фоменко // Проблеми гуманітарних наук. Філософія.
– 2013. –Вип. 31.
13. Щерба С. Філософія: Навчальний посібник. – К.,
2007.
Інформаційні ресурси
1. https://pidruchniki.com/filosofija
2. https://stud.com.ua/ilosofija
3. https://pidruchniki.com.us/389filosofija