Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Кафедра Філософії
Дисципліна: «Філософія»

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Виконав: Прийняв:
ст. гр. ІТУ-21-3 доцент каф.
Снітко Анна філософії, к.
Олександрівна філос., доцент
Покровський
Анатолій
Миколайович
з оцінкою « »
« » 2023р.

Харків 2023
1. Як можна визначити предмет філософії? Чи можлива універсальна відповідь
на це питання?
Предмет філософії можна визначити як систематичне дослідження основних
питань про природу світу, людини та суспільства, а також про можливість
пізнання та істину. Проте, чи можлива універсальна відповідь на це питання - це
обговорюваний момент серед філософських шкіл та течій. Деякі філософи
вважають, що предмет філософії є невизначеним і необмеженим, оскільки
філософія може досліджувати будь-яку сферу дійсності, деякі інші вважають, що
предмет філософії має чітко визначені межі і обмежується дослідженням основних
питань про світ, людину та суспільство.
Отже, відповідь на питання про предмет філософії не є універсальним і залежить
від підходу та філософської течії, однак, загалом можна вважати, що предмет
філософії полягає в дослідженні основних проблем і питань про природу світу,
людини та суспільства, та їх зв'язок між собою.

2. Чим відрізняються філософія та наука?

Хоча філософія та наука обидві займаються дослідженням світу та розумінням
його законів, вони мають кілька суттєвих відмінностей:
- Об’єкт дослідження: Філософія досліджує загальні питання про світ та життя,
такі як питання про сенс життя, сутність буття, моральність, справедливість, душу
тощо. Наука ж досліджує конкретні явища в природі та суспільстві, їх
взаємозв’язки та закономірності.
- Методи дослідження: Філософія використовує різні методи дослідження,
включаючи логіку, рефлексію, аналіз концепцій та інтуїцію. Наука ж використовує
емпіричні методи, такі як спостереження, експеримент, вимірювання тощо.
- Критерії доказовості: Філософія не використовує наукові критерії доказовості,
такі як повторюваність, перевірка гіпотез та використання контрольної групи,
оскільки вона займається більш загальними та теоретичними питаннями. Наука ж
базується на наукових методах та використовує критерії доказовості для
підтвердження своїх тверджень.
- Ступінь об’єктивності: Хоча і філософія, і наука прагнуть до об’єктивності,
наукові дослідження мають більш високу ступінь об’єктивності, оскільки вони
базуються на емпіричних фактах та об’єктивних даних. У філософії більше місця
для суб’єктивних поглядів та індивідуальних переконань.
- Орієнтація на різні аспекти світу: Філософія орієнтована на розуміння суті світу
та життя з більш широкої та загальної перспективи, зосереджуючись на питаннях
про значення та сенс нашого існування. Наука ж зазвичай зосереджується на
конкретних аспектах світу, щоб краще розуміти їх закономірності та механізми.
- Формулювання тверджень: Філософія формулює загальні твердження та
принципи, які часто не можуть бути перевірені емпірично. Наука ж формулює
твердження, які можуть бути підтверджені або спростовані за допомогою
емпіричних даних та експериментів.
- Роль у суспільстві: Філософія грає важливу роль у формуванні цінностей та
світогляду суспільства, а також у вирішенні складних моральних, етичних та
політичних питань. Наука ж зазвичай займається більш технічними та
прикладними аспектами, що мають більш прямий вплив на життя людей.
 Отже, хоча філософія та наука можуть мати деякі схожості у своїх методах та
цілях, вони мають різні підходи до вивчення світу та займаються різними
аспектами реальності.

3. У чому полягає обмеженість повсякденно-практичного досвіду?

Повсякденно-практичний досвід - це знання та досвід, які людина набуває у
повсякденному житті, взаємодіючи з навколишнім середовищем та іншими
людьми. Цей досвід є важливим для нашої повсякденної діяльності та вирішення
різноманітних проблем, але він має свої обмеження.
Одним з основних обмежень повсякденно-практичного досвіду є його обмеженість
у просторі та часі. Наприклад, ми не можемо мати особистого досвіду про те, що
відбувається на інших континентах або в минулому, в інші культури та епохи.
Також наші сенсорні органи мають обмежену здатність сприймати світ, тому ми не
можемо отримати повний образ про все, що нас оточує.
Крім того, повсякденно-практичний досвід зазвичай ґрунтується на
спостереженнях та інтуїції, а не на науковому дослідженні. Це може призводити до
того, що наші уявлення про світ можуть бути неточними або неправильними.
Наприклад, ми можемо вважати, що Земля є плоскою, або що здоров'я залежить
тільки від нашого зовнішнього стану, хоча наукові дослідження доводять
протилежне.
Таким чином, повсякденно-практичний досвід має свої обмеження в тому, що він
не може дати нам повної картини світу. Філософія ж допомагає нам досліджувати
та розуміти ці обмеження, а також шукати нові способи розуміння світу, які
можуть бути далекими від нашого повсякденного досвіду.

4. Чим відрізняються абстрактність та рефлексивність?

Абстрактність та рефлексивність - це два різних аспекти мислення, які можуть
бути взаємопов'язані, але відрізняються один від одного.
Абстрактність відноситься до здатності виділяти загальні поняття та ідеї від
конкретних, конкретизованих речей. Це може включати в себе здатність до
абстрактного мислення, здатність до концептуальної обробки інформації та
здатність до формулювання універсальних законів та теорій. Наприклад, здатність
розрізняти категорії, такі як "добро" та "зло", від конкретних вчинків або
поведінки.
Рефлексивність, з іншого боку, відноситься до здатності розуміти та аналізувати
власні думки, ідеї та переконання, а також здатності розуміти різні точки зору.
Рефлексивність може включати в себе здатність до самокритики та відкритості до
інших поглядів та ідеологій. Наприклад, здатність до відстеження власних уявлень
про певну ситуацію та виявлення потенційних помилок у власному мисленні.
Отже, хоча абстрактність та рефлексивність можуть співіснувати в мисленні, вони
відрізняються один від одного за спрямованістю. Абстрактність спрямована на
загальне, узагальнене мислення, тоді як рефлексивність спрямована на аналіз
власних думок та переконань, а також розуміння інших поглядів і точок зору.
5. Чим відрізняються міфологічний та релігійний світогляд?
Міфологічний та релігійний світогляд - це два різних способи розуміння світу та
місця людини в ньому.
Міфологія - це система міфів та легенд, що розповідають про походження світу,
божеств та інших надприродних сил, а також про різні історії та пригоди, що
пов'язані з цими божествами та істотами. Міфологічний світогляд часто
спирається на символіку та магічні практики, які допомагають взаємодіяти з
надприродним світом.
Релігійний світогляд, з іншого боку, заснований на вірі в надприродні сили або
вищу силу, яка керує світом та людським життям. Релігійний світогляд може
включати в себе розуміння того, як людина повинна поводитися та жити, які є
наслідки добрих та поганих дій, а також ритуали та практики, які допомагають
спілкуватися з вищими силами та знаходити духовну гармонію.
Однією з головних відмінностей між міфологією та релігією є те, що релігія
зазвичай має більш організовану структуру та ієрархію, ніж міфологія. Релігія
також може включати в себе доктрини та догми, що визначають правильний
спосіб життя та моральні цінності. У міфології ж такі поняття можуть бути менш
чітко визначеними, або ж залежати від конкретного міфу чи легенди.
Отже, міфологія та релігія - це дві різні форми світогляду, які можуть мати спільні
риси, але відрізняються за своєю природою, структурою та функцією. Релігійний
світогляд часто має більш індивідуалізований характер, оскільки релігійні
вірування можуть бути сильно впливованими особистим досвідом та інтуїцією.

6. Чим відрізняється людина від інших тварин?

Філософія розглядає людину як унікальну істоту, яка відрізняється від інших
тварин на кількох рівнях:
-Розум і свідомість: людина володіє розумом і свідомістю, що дає їй можливість
аналізувати, мислити і розуміти світ навколо себе. Хоча інші тварини можуть мати
інстинкти і навички, вони не мають того рівня свідомості, який є у людини.
-Культура: людина створює і розвиває культуру, що включає в себе мову,
мистецтво, релігію, науку та інші аспекти життя. Це дає людині можливість
спілкуватися, передавати знання та досвід, а також розвивати себе і свій світогляд.
-Етика: людина має можливість розуміти поняття добра і зла, моральних цінностей
та етики. Людина може приймати рішення на основі моральних принципів, що є
унікальною рисою.
-Самосвідомість: людина може розуміти і відчувати своє існування, а також свою
роль у світі. Це дає людині можливість зосереджуватися на своєму розвитку і
самопізнанні.
Узагалі, людина є внеском до більшої кількості складніших інтерпретацій та
сприйняттів, що унеможливлюються у тваринного світу. Це відображається на
безлічі аспектів, від соціальної організації до наукових досягнень і філософських
роздумів.
7. У чому полягає різниця між гносеологією та епістемологією?
Гносеологія та епістемологія - це два терміни, які використовуються для
позначення філософських досліджень з питань пізнання. Однак, існує деяка
різниця між цими термінами.
Гносеологія зазвичай вивчає, як людина пізнає світ навколо себе, які процеси,
методи і інструменти використовуються для отримання знань. Вона зосереджена
на теорії пізнання, його обмеженнях і можливостях.
Епістемологія, з іншого боку, займається питанням, які знання є справді вірними
та обґрунтованими. Вона досліджує, які методи, принципи та критерії можуть бути
використані для оцінки істинності знань. Епістемологія розглядає, як знання
повинні бути обґрунтовані і як можуть бути використані для розв'язання
практичних задач.
Отже, основна різниця між гносеологією та епістемологією полягає у тому, що
гносеологія зосереджена на теорії пізнання, а епістемологія - на теорії знань і
істинності.

8. У чому є предмет конфлікту між матеріалізмом та ідеалізмом?

Конфлікт між матеріалізмом та ідеалізмом виникає через різні підходи до того, що
є фундаментальною реальністю.
Матеріалізм стверджує, що реальність полягає в матеріальному світі, в об'єктивних
речах, які можна спостерігати, вимірювати і досліджувати за допомогою наукових
методів. Згідно з матеріалістичною філософією, світ складається з матерії, яка
взаємодіє з собою за допомогою фізичних законів.
Ідеалізм, натомість, стверджує, що реальність полягає в ідеях, думках та
уявленнях, які створюються в розумі людей. Згідно з ідеалістичною філософією,
матерія існує лише як сприйняття в наших розумах, а не як об'єктивна реальність.
Таким чином, основний конфлікт між матеріалізмом і ідеалізмом полягає у
розумінні взаємозв'язку між матерією та свідомістю, тобто в тому, що є первинним
і визначає існування та властивості іншого.