Лабораторне заняття № 3

Тема: Аналіз наукової статті.

Мета: закріпити знання, уміння та навички, передбачені навчальною програмою, допомогти

студентам в опануванні наукового матеріалу, виробити навички аналізувати та узагальнювати
наукову інформацію, створювати наукові статті.

Завдання

1) Прочитано
2) Культура мислення як предмет філософського дослідження представлена у роботах
О.Анімова , В. Біблера , М. Бахтіна , Л.Буєвої, В.Лекторського , М. Мамардашвілі ,Г.
Щедровицького та ін. Психологічні аспекти наукового мислення та науково- педагогічної
діяльності -Ю. Пестров ,Л.Соколова . Філософське підрунтя досліджень наукового стилю
мислення пов'язано із працями Л.Флека та К. Маннгейма . Про специфіку наукового стилю
мислення в науці ХХ ст .
3) Важливо самостійно складати уявлення про ситуацію , формулювати власну думку,
правильно її аргументувати, спираючись на свої наукові! знання, на свою навичку
мислення та аналітичні навички. Коли ми читаєм будь-яку статтю, потрібно пропускати її
через бар‘єр критичного мислення, не повністю погоджуватись з думкою автора.

Проблема полягає у тому, що відсутність наукового мислення, заважатиме займатися

науковою діяльністю, писати статті, описи, порівнювати , оцінювати . Без концепції
наукового мислення важко у звичайному житті, це людина без критичного мислення, а
значить без влясної думки. Такі люди є робочою силою і дуже зручні для інших, але
людина страждатиме від цього.

4)Наявність культури наукового мислення в людини, її важливість

Дослідження проблем культури наукового мислення, які три проекції

Стилі наукового мислення

Постнекласичний стиль на сучасному етапі розвитку науки

Уміння працювати з науковими поняттями, значення у сучасному науковому дискурсі

5) Зміст статті детально висвітлює проблему ,яка присутня у назві

6) Проблема формування культури наукового мислення пов’язана також із особливостями

предметної галузі, у межах якої відбуваються ті чи інші наукові пошуки. Засновник технології
творчого вирішення винахідницьких завдань Г. Альтшуллер абсолютно справедливо відзначав, що
питання «як слід полювати?» або «як грати на музичних інструментах» обов’язково зумовлюють
появу питань: «На кого полювати?», «На якому інструменті грати» і т.п. Зазначена логіка
абсолютно зрозуміла і орієнтує на сутнісну специфіку наукового мислення дослідників у
педагогічній галузі. При цьому ми наголошуємо, що йдеться не про специфіку мислення фахівців
педагогічної галузі, тобто те, що здавна оформлено у понятті

7) Найбільш вживані слова : наукове мислення, культура мислення, культура наукового мислення,
науково-педагогічні кадри, культура роботи з поняттями, проблематизація.
Авторка зазначає у своїй статті думки, згадує їх видання, цитує Б. Пружиніна, Ф. Ларошфуко,
А.Петровського, О.Новикова, роботи В. Аверченкова, В. Зверєва, О. Клименюка, Д. Кожевникова,
А. Майданова, С. Резніка, В. Харченко та ін

8)Використані 12 джерел .

9)Для посилань використані квадратні дужкии .

10) Ця стаття торкається культури наукового мислення. Суть якої полягає в тому, щоб розкрити
передумови успішності діяльності науково-педагогічних працівників. Розриваються підходи до
визначення специфіки наукового мислення дослідників у педагогічній галузі.Значення уміння та
навичл6 пробдематизації .А також уміння оперувати поняттями.