ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №15

Завдання 1. Доведіть або спростуйте твердження про жанрові

особливості, потрактування, значення і т. ін. академічного есе. Як, на Вашу
думку, співвідносяться поняття «академічне есе» і «наукове есе»?
1.Будь-яке есе – наукова робота, побудована відповідно до загальних для
такого дискурсу правил. Докази автора есе повинні бути логічно
пов’язаними. Мова есе оперує певним термінологічним апаратом, де кожне з
понять використане в загальноприйнятому в науковому середовищі
контексті.
Я не повністю згодна з поданим твердженням, тому що «будь-яке есе» це
невеликий за обсягом креативний, довільно організований, текст, у якому
оригінально висвітлено відповідну проблему, репрезентовано авторські
думки, оцінку, позицію, розмірковування щодо колись почутого,
прочитаного, пережитого.
А от академічне есе – це невеликий за обсягом первинний жанр власне
наукового (академічного), науково-навчального, науково-популярного і т. ін.
підстилів наукового стилю, що актуалізує конкретну тему чи проблему й
орієнтований на конкретного адресата; витвір, об’єктивований у вигляді
академічного тексту, у якому в аналітичній формі представлено результати
самостійного творчого пошуку, репрезентовано чітку авторську позицію
щодо актуалізованої ідеї, наведені переконливі аргументи (чи
контраргументи) для обґрунтування відповідних тверджень, зроблено логічні
узагальнення і який продукують задля вироблення навичок самостійного
творчого мислення й якісного письмового оформлення власних думок.
Отже, будь-яке есе може бути довільно організоване і репрезентувати думки
автора, а академічне есе – це наукова робота , яка має чітку структуру, мову і
логічну обґрунтованість.
2. Заголовок есе безпосередньо не залежить від теми: крім відбиття змісту
роботи, він є точкою відліку авторських розмірковувань, засвідчує
співвідношення частини і цілого.
Я вважаю, що це твердження є істинним, адже заголовок есе дійсно відбиває
проблему науково-творчого пошуку, важливе питання, що постає у процесі
пізнання і вимагає відповіді, тобто є ніби «точкою відліку авторських
розмірковувань».
3. Якщо у традиційному творі на літературну тему переважає раціональне
поєднання аналізу літературного тексту з власними розмірковуваннями, то
в есе – яскраво виражена авторська позиція.
Я не згодна з цим твердженням, адже якщо мова йдеться про академічне есе,
то воно обов’язково повинне включати думки автора, які мають наукове
обґрунтування. Кожне твердження повинно мати відповідний аргумент і його
підтвердження фактами.
4. Писати есе надзвичайно корисно, оскільки це дає змогу авторові
навчитися чітко й грамотно формулювати думки, структурувати
інформацію, послуговуватися основними категоріями аналізу,
виокремлювати причино-наслідкові зв’язки, ілюструвати поняття
відповідними прикладами, аргументувати власні висновки.
На мою думку, це твердження є істинним, тому що есе дійсно допомагає
структурувати власні думки, чітко і правильно їх формувати і оформляти.
Також завдяки написанню есе можна скорегувати своє мовлення через
перевірку слів і висловлень. А тренування аргументації думок завдяки есе у
майбутньому може бути корисним і у звичайних бесідах.

Завдання 2. Перекладіть запропонований фрагмент тексту українською

мовою. Виокремите нову інформацію, що стосується способів організації
академічного есе, його структури і т. ін. Висловіть власні критичні
міркування щодо «рекомендацій наукового співтовариства стосовно
підготовки й написання академічного есе», зокрема й критеріїв його
оцінювання (див. також: Додаток В).
Знання фактичного матеріалу в межах обговорюваної проблеми (її місця і
ролі в контексті сучасного наукового знання), ширше - програми підготовки
специалітету / бакалаврату / магістратури; здатність побудувати і довести
власну позицію на основі набутих вами знань; при цьому необхідно
пам'ятати, що в гуманітарній сфері не існує абсолютно «правильних» чи
«неправильних» відповідей на питання. Є більш-менш аргументовані точки
зору.
Якісна підготовка необхідних для есе матеріалів (конспекти наукової
літератури, лекції, записи розмов і власних роздумів, набутий досвід) їх
узагальнення та виклад. Кращою попередньої роботою при підготовці есе є
конспект статті, монографії і т. д.
Що таке конспект? Конспект - це «не анахронізм, а аналіз прочитаного»,
«стратегічне інтелектуальне вміння і дисципліна», а «не механічний процес
складання короткого викладу». В процесі усвідомленої і структурованої
фіксації рекомендується звертати увагу на ключові думки. У процесі відбору
необхідного матеріалу синхронно розвивається ваше «розуміння теоретичних
положень і / або емпіричних аргументів».
Існує багато шляхів і способів організації підготовчих записів. Найбільш
ефективним методом конспектування бачиться метод, запропонований
фахівцями Московської Вищої школи соціальних і економічних наук.
Наведемо висловлені рекомендації: a) розділіть блокнот на дві колонки - в
лівій можна робити конспект того матеріалу, який читаєте, в правій -
порівнюєте зміст даного конспекту з іншими фактами, про які ви «раніше
читали, чули (на лекціях), які обговорювали на заняттях або в невимушеній
атмосфері, а також з вашими власними коментарями та критичними
зауваженнями по тексту, який ви читаєте. Іншими словами, ви
використовуєте ваші замітки для побудови перехресного посилання,
виходячи з власних міркувань, формулювань, даних, а також включаючи
власні коментарі щодо висловлювань інших ». 
Інший метод: а) опрацюйте необхідний матеріал і б) письмово структуруйте
його за схемою: проблема - аргументи (аргументація) - приклади - висновок.
Оптимально обрана стратегія опрацювання наукових джерел.
Рекомендується спочатку прочитати дві або три актуальних, нещодавно
виданих енциклопедичних / словникових статті (в якості відправної точки),
наукової статті, монографії провідних в цій галузі вчених ( «в кожній темі є
великі імена, які не можна обійти мовчанням») і дають чітке уявлення про
трактуваннях досліджуваної проблеми (теорія та емпіричні відомості).
Стратегічне читання дозволить побачити ключові орієнтири по темі (які
існують дискусії між дослідниками підходи у вивченні), що послужить якоїсь
основою для направлення і розвитку подальшого читання. Підбирати
спеціальну літературу найкраще для кожного розділу. Далеко не всі джерела
заслуговують на те, щоб бути використаними, необхідно опрацьовувати
найбільш значущі, перевірені і авторитетні. Залежно від обговорюваної
проблеми кількість наукових джерел - від 15 до 30.
Попереднє складання детального плану кожної частини есе - Вступ.
Аргументація. Висновок. Продуманий підхід до вирішення проблеми і спосіб
його захисту / аргументації. Коректне використання основних термінів і
понять і оперування науковими даними.
Чітке обґрунтування і відстоювання своєї позиції. При формуванні власної
точки зору з тієї чи іншої проблеми в центрі уваги виявляється ваша
«здатність (можливість) критично і незалежно оцінювати коло даних і точки
зору / аргументацію інших, здатність розуміння, оцінки та встановлення
зв'язку між ключовими моментами будь-яких проблем і питань».
Дотримання наукової етики. Всі наявні в роботі зноски ретельно вивіряються
і забезпечуються «адресами». Неприпустимо включати в свою роботу витяги
з робіт інших авторів без вказівки на це, переказувати чужу роботу близько
до тексту без відсилання до неї, використовувати чужі ідеї без вказівки
першоджерела. Всі випадки плагіату повинні бути виключені.
Бібліографічний список повинен бути оформлений за правилами. <...>
Дотримання норм і правил російської мови.
Перевірка тексту есе (Минаева И. Н. Академическое эссе: теория и практика
жанра. Филологический 8 класс. 2015. № 2 (40). С. 10–11. URL:
https://core.ac.uk/download/pdf/ 42052721.pdf).

Критеріїв оцінювання академічного есе повинні включати наступне: фокус,

організацію і механіку. Також академічний текст оцінюється за низкою
моментів. По-перше, операціональна складова (40 балів), яка містить
структуру тексту (30 балів) і мову (10 балів). По-друге, культурна складова
(30 балів). По-третє, критична складова (30 балів). Отже за такою шкалою
можна досить повно і чітко оцінити академічний текст.