Завдання 3. Перекладіть запропонований фрагмент українською мовою.

Доведіть або спростуйте твердження про те, що він є зразком власне

академічного підстилю наукового стилю. Прокоментуйте основні
функціональні ознаки, актуалізовані в межах опрацьованого тексту.
Висловіть власні міркування щодо авторського розуміння сутності
академічного письма та його особливостей.
Кордон між академічним листом і культурою мови найнаочніше
висловлює грецький корінь «мета» («вище, понад»): в центрі уваги
академічного письма знаходяться мета-лінгвістичний (або метамовний)
вміння і навички. Неважливо, якою мовою ви думаєте, коли генеруєте ідеї
та організуєте їх послідовність, коли відбираєте найбільш переконливі
аргументи, а до них - відповідну фактичну підтримку.
Навіть коли у фокусі академічного письма виявляються конкретні слова і
пропозиції (а як же без них?), то і тут інтереси, які мають бути. Так, нас
буде цікавити не те, як пишуться або вживаються слова «також», «по-
друге» або «внаслідок», а яке з цих слів найбільш точно і логічно зв'яже
ідеї в даному тексті або абзаці; нас буде цікавити не кома до або після
причетного обороту, а логіка вживання цього обороту, тобто де його
краще розташувати, чи не перенести в іншу пропозицію, що не переробити
чи в незалежне пропозицію або взагалі видалити. Усе буде залежати від
інформації, що містяться в словах, а не від поєднання
слів. <…>
Тут і починається зона академічного письма. Редактор читає текст аж ніяк
як коректор, і між автором і редактором, так само як між студентом і
науковим керівником або між співавторами статті, можуть виникати
дискусії, спрямовані на з'ясування справжнього змісту написаного і
найкращого способу його вираження. Це свідчить про те, що і редактору, і
автору необхідно володіти методологією академічного письма, щоб краще
розуміти один одного. Дискусія, як ми скоро переконаємося, є основою
наукової комунікації, і саме на ній тримається методологія листа. <…>
Таким чином, академічне письмо має на меті навчити вас висловлювати та
обґрунтовувати свої власні ідеї за допомогою короткого, переконливого і
зручно організованого наукового тексту. Якщо ви навчитеся писати саме
так, то при бажанні зможете опублікувати свій текст в зарубіжному
науковому журналі, оскільки перевести його на англійську мову буде
справою техніки.
У науковому тексті немає місця переконанням, суб'єктивним переживань
або віруваннями. Кожне слово тут має бути обґрунтовано, зважено,
підкріплено вірогідною інформацією або перевірено експериментально.
Кожен джерело інформації повинен бути представлений в посиланнях,
відповідати вимогам надійності і об'єктивності. Автор наукового тексту
переконувати не гаслами та не закликами, а логікою і послідовністю
докази. Такий текст неупереджений, він надає читачеві можливість
критично оцінити та обдумати представлені відомості.
Зрозуміло, не можна відразу навчитися писати неупереджені та всебічно
обґрунтовані наукові статті. Як то кажуть, кожному справі вчитися треба.
Тому починати слід з навчальних (Академічних) наукових текстів, які
називаються есе. Ці тексти адресовані ближчого читачеві - викладачам і
колегам по групі. Поступово ускладнюючи завдання і набираючись
досвіду - як наукового дослідження, так і академічного письма, - ви
зможете писати справді наукові тексти (Короткіна І. Б. Академічне
письмо: процес, продукт і практика: навч. посіб. Москва: Видавництво
Юрайт, 2017. С. 21-25).