•ѵ

ЁОЛОДИМИР КАЛИНОВИЧ *>

САМОВЧИТЕЛЬ
ПРАКТИЧНИИ ПІДРУЧНИК для ВИВЧЕННЯ
НІМЕЦЬКОІ МОВИ, 3 ВПРАВАМИ, РОЗМОВА-
ми, з украінсько-німецькйм словничком
ТА 3 ЗАЗНАЧЕННЯМ ВИМОВИ.

ЛЬВІВ 1931.
Накладом книгарні А. Бардаха, Львів, Краківська 1
КНИГАРНЯ А. БАРДАХА
ЛЬВІВ, ВУЛ. КРАКІВСЬКА 1. ТЕЛ. 33-05.

Азбуки рухомі шкільні друковалі формат ве­

ликий на картоні 4.—
Андрухович: Ручна праця в вихованню 2.1®
Барвінський Богдан Д-р: Коротка Іоторія
Украінського Народу. 3 21 образками
1 1 картиною, 128 сторін 1.8®
Барвінський Богдан Д-р : Історія Украінсько-
го Народу. (Оповідання з рідной історіі),
140 стр. 8’ з 57 іллюстр. 2 картами 4, —
в оправі 5, —
Барвінський Олександер: Огляд Історіі укра-
інськоі літератури: Трете доповнене вид. 2.4®
Верхратський-Сметанський: Ботаніка на низ-
ші кляси середних шкіл. Нове опрацьо-
ване видання. 4.
Грицак Михайло: Учебник аритметики для
середних шкіл низший степень (I, II і III
кляса) друге поправлене видання а 2.40 і 2.7®
Грицак Михайло: Учебник іеометріі для се­
редних шкіл низший степень (I, II і Ш
кляса) з 220 рисунками 4.4®
Грушевський М.: Всѳсвітна історя ч. I. і II. по 2.—
Звклинський: Методика устного і письменного
стилю враз з додатком практичних задач 3.8®
Заишевський-Барвінський: Всесвітна Історія
для висших кляс середних шкіл. Т. I.
Старинна Історія 3 видання. 4.—
Всесвітна Історія. Т. 3. Нововічна Історія
2 видання .... 4.4®
Застирець Иосиф О. Др.: Історія украінськоі
національно! літѳратури 1.—
 НІМЕЦЬКИЙ
САМОВЧИТЕЛЬ
ПРАКТИЧНИЙ ПІДРУЧНИК ДЛЯ ВИВЧЕННЯ
НІМЕЦЬКОІ МОВИ, 3 ВПРАВАМИ, РОЗМО-
ВАМИ, СЛОВНИЧКОМ ТА»3 ЗАЗНАЧЕННЯМ
ВИМОВИ

написав
ВОЛОДИМИР КАЛИН ович

ЛЬВІВ 1931.
Накладом книгарні А.Бардаха, Львів, Краківська ч. 1
 ВіЫіоіека №ігос1о\ѵа
ХѴаіъ/аѵѵа
30001017197050

30001017197050

Друкарня Ставропігійського Інституту у Львові.

 ВСТУПНІ УВАГИ.
читдння НІМЕЦЬКОГО ПИСЬМА.
Німці пишутъ і друкують або латинськими
знаками (буквами), що ними покористуються також
англійці, французи, італійці, чехи й поляки, або
готичними (німецькими) знаками.
НІМЕЦЬКА АЗБУКА.
В німецькій мові с двадцять шість букв.
_______ Великі букви. Малі букви Вжиова
Друковажі — писан! Друковані — писані

Ш А а а - - а
® В ѣ Ь б
(5 С С С -* ц
& ь сі у д
$ Е е е *в е
5 р л і / / ф
® О 9 & У? *
О ь/ г
3 1 ©7 І І " І
3-1 \/ / й
К к к
о [ I / / ль
М Ж @^т т _ и
4
- Великі букви ______ _____ , ВВМ°ВІ
дПу^в^І---------- -- пйсані Друковані - писан.

©^"п п ~ « Н
0 о ^^00 — о
$р р / / 1
ср Я 4 7/ кв
Ш К < т г ~ * р
'. з {/ О.« 5 ■’ з,с
т І / / т
ц о «Л ^"н и ~ - у
2? V «і-' 5^і> ѵ « . ф
5В\Ѵ 'Ж ѵѵ «, «. в
Ж X ж X й - КС
§) У -И У х ’
3 2 ^«^5 г^,«' Ц
ВИМОВА НИМЕЦЬКИХ ЗВУКІВ.
Так як украТнські звуки, діляться й німецькі
на гопоені звуки (самозвуки) і приголосні
звуки (співзвуки).
При витворюванні голосних звуків отвираемо
рот. Коли витворюемо приголосні, мусимо прим­
кнути, або звузити уста (губи), чи язик.
 Розрізняемо звичайні (прост!) гопосні
й двозвуки.
Звнчайні голосні: а, е, і, о, и.
Двозвуки: аі, аи, еі, ей.
Голосні можуть бути: Г) короткі (непро-
ТЯЖНІ); вони звучать, як наші голосні, напр.: \ѵіз-
8еп (вим. віссен=знадаи), Зоппе (збнне=сонг|е), баз
УѴаззег (дас вассер-=воО«), баз Веіі (дас бет^лйдаяо),
бег Мипб (дер мунд=усдао, //ода), і 2) довгі (про-
тяжиі), а саме двійні голосні: аа, ее і оо, а також
і двозвуки.
Довгі голосні вимовлясться протяжно; заз-
начуемо Тх у вимові знаком —: а, ё, і, о, у, а короткі
знаком чу. Приклади: бег 8аа1 (вим. дёр заль = укр.
зала, саля}, баз Рааг (дас пар=лдара, Овое), бет КпаЬе
(дёр кнабе=жяояви/в); \ѵег (вёр=ждао), баз Меег (дас
мёр=ио/да), бег Кіее (дёр клс = яоийшииа), бет Тее
(тё=чай); ™іг (мір=лт), біг (дТр=даобт), ІіеЬ (ліб=
милий}, біе ЬіеЬе (ді лібе=любое), ХѴІеп (він=ВТ
день), піе (ні=«йоло); баз Вооі (дас ббт^-чоеел),
баз Вгоі (брбт^жлгб), бег СИеп (дёр бфен=лй, груба}-
але: оНеп, (вим. коротко: бффен=в^чд«ея//й, отсир-
пии'і}; \ѵо Ьізі би? (во біст ду?=<>е дан е?), біе Віите
(ді блюме-=ллг//-А7/), біе Вибе (ді буде = ф/^а), гібеп
(руфен=оадотн) й т. п.

ВИМОВА ДВОЗВУКІВ.
У німецькій мові с тільки такі двозвуки,
в яких наголошуемо перший голосний звук; ёі і йі
б

(вим.: Ай), напр. теіп (майн“МІй), бег Маіз (дер

мАйс=“кукурудза)‘, 61 (вим, бй) у слові: Аіоіз (нім.
ім’я: Нльойс); иі (вим.; уй), напр. ріиі (пфуй =
агій); Аи (вим.: Ав), напр. баз Аи^е (дас Ав-ге),
пор. укр.: він дав; біе Эаиег (дАв-ер-тдивалил);
бег Ьаиі (лявт—звул), баз Наиз (—дім) і т. п.

ПЕРЕЗВУК.
Голосні звуки: а, о, и і двозвук аи часто
змінюютьса на: Й, б, іі і Йи, напр.: біе Кгаіі біе
Кгйііе, кгйііщ; бег КорІ — біе Кбріе; біе Миііег —
біе Мііііег. Ця переміна голосного звука назива-
еться по німецьки: Іітіаиі (умлявт=л<?^«У«).
Вимова цих звуків робить деякі труднощі.
Треба принагідно вслухуватися, як німці вимовля-
ють та звертати увагу на те, як німці при вимові
цих звуків складають уста.
А треба вимовляти так, як наше відчинена •,
напр.: біе Ѵ/Зпбе (ді ванде, венде=»ст»н«) бег Зап­
рет (дёр зангер=сліва/г), бег КЗіег (—хруи<) 1 т< п>
б годі передати украі'нським знаком. При
вимові цього звука треба складати уста так, як при
вимові голосного о, а вимовити: е, напр.: Кбіп
(кольн”=»гл. місто Кельн), кбппеп (—могтіі), ал»:
кеппеп (кённен—знати).
іі (умовл. знак: у). Треба складати уста, як
до вимови у, а всеж-таки вимовити і, напр.: Ыіігп-
 7

Ьегц (Нурнберг, а не: Нюрнберг-*нім. місто Нірн-

бер/), подібно: МііпсИеп (Мунхен, не: МюнхенІ),
(Не Вгіібег (брудер, множ, від бег Вгидег,=бда/ий).
йи (вим. ой): сііе Нйизег (ді гбйзер=<Ьлгі),
біе ВЭите (ді ббіте—дереча), баз Вгйиіеіп (дас
фрбйляйн — панно чка).
Так само вимовляють ей: ііеиіе (гбйте— сю-
гоіні), сііе Ьеійе (ді льбйте=л7оди).
Німе И. Якщо після голосного звука слідус
приголосний Ь, то його не вимовляють. Приклади:
ІаЬт (лям=*р«««й), пеЬтеп (нёмен—б/7а/ии), біе ЕЫе
ё
(ді ё-ре-=чес7пь), біе НбНІе (ді голе=«ёч^/>а), кйЬп
(кун—•сміливий), баз ЛаЬг (дас яр=*/*^), баз Оііг (дас
ор=вухо).

НАГОЛОС.
У дво- і багатоскладових словах вимовляемо
не всі склади з однаковою силою голосу. В про­
стих словах паде головний наголос звичайно на пер­
ший (пневий) склад, напр.:
біе 8оппе (збннебег Нітшеі (гім-
мель-=н<^о), біе ЗігаЫеп (штралсн=лр»л/«і), баз
ё
ОедабІЬе (гевольбе=сое?гйил, звід).
У зложених німецьких словах паде головний
наголос на пневий склад визначального слова,
а побічний наголос на пневий склад основного
8

слова, напр.: діе ЗбппепзігаЬІеп (збннен-штралсн=

сонішні проміні), баз НіттеІ8§е\ѵб1Ье (гіммельс-ге-
ё
вольбе=небозвгд).

ПРИГОЛОСНІ (СПІВЗВУКИ).

Прост! пригопосні.
Залежно від співучасти голосових струн
(голосниць) розрізняемо:
а) голосов! співзвуки, якщо голосниці
співзвучать: Ь, б, т, п, \ѵ, 8 (=з), ];
б) безголос! співзвуки, коли при Тх витво-
рюванні голосниці не приймають участи:
р, і, сЬ, і, 8 (=укр. с), зсЬ (=ш).
Відповідно до того, як повстаютъ співзвуки,
ділимо Тх на:
1. проривні, коли при видихуванні повітря
нараз прориваеться запора, ц. зн., коли повітрю
заступить дорогу якийсь мовний прилад:
р, і, к, Ь, 4,
2. протиснем!, коли повітря, що виходить
із легенів, протискаеться крізь гцілину в усній ямі:
і (рЬ, ѵ), з (|, 5), В (із), \ѵ, і;
3. плавні: 1, г;
4. носов!, коли струя повітря переходить
носом: т, п і п перед піднебінними приголосними.
Приголосний с (== ц) бувас тільки в чужих
словах, напр.: Сеуіоп (Цёйльон).
 9

Зложені приголосні.
Приголосний сйз вимовлясться як наше кс,
напр.: Ахіпіа (Нксінія = Оксана}, Осйз (окс=віл)>
зесйз (зеке=идет) і т. п.
Одначе там, де 8 внаслідок відміни долуча-
еться, звучитъ німецький звук ей у визвуці, як укра-
’інське х, напр.: іей іесйі-е, ди ііей-зі (вим. фіхст),
іей \ѵасй-е, ди ѵѵаей-зі (вахст) і т. п.
Приголосні 8р і 8І вимовляемо в назвуці
як шп і шт, напр.: зрагіегеп (вим.: шпацірен= \
проходжуватися), дег Зіигга (штурм=буря), але: дег
і
Меізіег (майстер), діе ХѴйзіе (вим.: вусте==иг/стй«л).
Приголосний чи=укр. кв, напр.: диакеп (ква-
кен = Уважати).
Приголосний 2 (І8) = укр. Ц, напр.: діе 2іт-
Ьеі (цімбель=г<«лба.7«). Т/ = укр. Ц, напр.: зікеп
(зіцен=с«діти),
Приголосний рТ=р Ц-
напр.: РПи§ (пфлюг=»л//г).
Приголосний рй = ф,
ё
напр.: Рйагізйег (вим. фарізаер=$«грмсе«), Рйузік
(фізік=зака) і т. п.
СИ вимовляемо як украТнський приголосний х,
напр.: Пасй (дах), Висй (бух=книжка), геіей (райх=
багатий), гаиейеп (равхен—курйти).
У словах, що Тх німці приняли з латинсько'і
та грецькоТ мов, звучитъ ей. як укра’інський при
голосний к, напр.: Сйгізі {кріет—христіянин), Сйог
(корі т. п.
10

У словах, принятих з франиузькоТ й англій-

ськоТ мов, вимовлясмо сЬ, як украТнський приго-
лосний ил, напр.: СЬеІ (шеф — начальник), Сйеѵгеаи
(шеврб=р'д шкура), СИеѵіоі (шёвіот=»/^ вовнлпо'і.
матеріі) і т. п.
Ск вимовлясмо звичайно, як наше к, напр.:
йіск (дік—грубий), хигйск (цурук-=м<«яд), Оійск
і
(глук—щастл) і і.
ЗсЬ—ш, напр.: газсй (раш—швидко), ЗсЬасЫеІ
(шёхтель—коробка), 8сЬи1е (шуле^мл-ола) і т. п.
88—сс, напр.: йаз ІѴаззег (вёссер—вода), Мез-
зег (мёссер—ніж) і і.
Приголосний »в*—«, напр.: РиВ (фус—нога),
і і
зйі (зус—солодкий), ісЬ ^гййе (іх грусе—я вітак/,
погдорочляю) і т. п.
Склад Ііоп у словах, принятих з чужих мов,
звучитъ: ціон, напр.: Ьекііоп (л«:кцібн=лвл*ря),
ЗЫІіоп стація) і 6. і.
 ПЕРША ЛЕКЦІЯ.

Вег ТізсЬ. Вег 8іиЫ. Вег Ниі.

Віе ЗсЬиІе. Віе Вапк. Віе Мйіже.
Ваз ВисЬ. Ваз Віісі. Ваз НеК.
Ваз ізі бег ТізсЬ — йіе Вапк — Ваз Не!і.
\Ѵаз ізі дав? Ваз ізі сіег ТізсЬ.
\Ѵаз ізі даз? Ваз ізі (Не Вапк.
Ѵ/аз ізі баз? Ваз ізі сіаз Неіі.
У німецькій мові розрізнясмо три роди
ймеыників:
1. чоловічий: Вег 8іиЫ, дег Ниі;
2. жіночий: Віе 8сЬи1е, діе Мйііе;
3. иіякий: Ваз ВисЬ, баз Неіі.
Вег, (Не, (іаз — це означені родівники,
що вказують на рід іменника. В укра’інській мові
родівників нема; вони відповідають більш-менш
нашим укавівним займенникам: цей, ця, це;
той, та, те.
Означений родівник указуе на щось відоме
або вже назване.
12

СЛОВА.
Вег ТізсЬ — стіл. Бег ЗіиЫ (штуль) — сті-
лець. Вег Ни! — капелюх.
Віе ЗсЬиІе (шуле) — школа. Віе Вапк —
і
лавка. Віе Мйіге (муце) — шапка.
Ваз ВисЬ — книжка. Ваз Вііб — картина,
образ. Ваз Неіі — зшиток.
\Ѵаз ізі баз? Що це таке? Ізі—с. Ваз ізі баз
ВисЬ'—це (с) книжка {відома, що Іі бачу).

ДРУГА ЛЕКЦІЯ.
Еіп ТізсЬ. Еіп ЗсЬйіег. Еіп ЬеЬгег.
Еіпе ЗсЬиІе. Еіпе ЗсЬйІегіп. Еіпе ЬеЬгегіп.
Еіп ВисЬ. Еіп Неіі. Еіп Меззег.
\Ѵаз ізі баз? Ваз ізі еіп ТізсЬ.
\Ѵаз ізі баз? Ваз ізі еіпе Мйіге.
Ѵ/аз ізі баз? Ваз ізі еіп Меззег.
Ізі баз еіп ТізсЬ? ба, баз ізі еіп ТізсЬ.
Ізі баз еіп ТізсЬ? Иеіп, баз ізі еіп ЗіиЫ.
Ізі баз еіпе Вапк? Иеіп, баз ізі еіпе Мйіге.
Еіп, еіпе, еіп — це неозначечі родівники,
що вказують на рід яко’ісь нам ближче невідомоі
і
особи, або речі: Еіп ЗсЬйіег (айн шулер)—якийсь
ученик {невідомий, незнаний'); еіпе Мйіге — якась
шапка {не знати, чин вона); еіп ВисЬ — якась
книжка {не знати, що в ній міститъся).
 13

СЛОВА.
Бег ЬеЬгег (лерер) — учитель.
Сіе ЗсЬйІегіп — учениця.
Сіе ЬеЬгегіп — учителька.
Саз Меззег — ніж, ножик.
Ізі баз еіп ТізсЬ? — Чи це (е) стіл?
Ла — так; пеіп (найн) — ні.

ТРЕТЯ ЛЕКЦІЯ.
ІсЬ Ьіп еіп Мапп. Си Ьізі еіпе Ргаи. Ег ізі еіп
ЗсЫіІег. 8іе ізі еіпе ЗсЬйІегіп. Ез ізі еіп Кіпд.
Саз Кіпд ізі посЬ кіеіп. 8іе ізі зеЬг !1еіВі§.
Ег ізі еЬгІісЬ. Саз Меззег ізі зсЬагі. Оег ТізсЬ ізі
ЬосЬ. Сіе Вапк ізі 1ап§. Оег 8іиЫ ізі пей. Оег ЬеЬ-
гег ізі §иі. Сіе Мйіхе ізі \ѵагт.

\Ѵіе Ьіп ісЬ, §гоВ одет кіеіп? 8іе зіпд . ..

ІсЬ Ьіп §гоВ, ди Ьізі кіеіп.
\Ѵіе Ьізі ди? Візі ди аисЬ §гоВ? Ыеіп, ісЬ Ьіп ...
Ізі дег ЬеЬгег §гоВ одег кіеіп? Оег ЬеЬгег ізі...
\Ѵіе ізі діе Вапк? Сіе Вапк ізі...
\Ѵіе ізі даз Меззег? Саз Меззег ізі...

СЛОВА.
ІсЬ Ьіп — яс; ди Ьізі— ти «; ег ізі — він е;
зіе ізі §гоВ — вонавелика; ез ізі кіеіп — воно
маленьке; Зіе зіпд §иі — Ви (с) добрі.
14

Пег Мапп — чоловік; біе Егаа (фрав) — жінка;

баз Кіпс! — дитина.
РІеіВІ^ (флййсіх) — пильний, -а, -е.
ЫосЬ — ще; зеЬг — (зёр) — дуже.
Кіеіп— малий, -а, -е; ^гоВ— великий, ■«, -в.
ЕЬгІісЬ (ёрліх) — чесний, -а, -е.
8сЬагі (шарф) — гострий, -а, -е.
НосЬ (гох) — високий, -а, -е.
Ьапй — довгий, -а, -е.
№и (ной) — новий, -а, е.
Оиі — добрий, -а, -е.
ІѴагт — теплий, -а, е.
\Ѵіе Ьіп ісЬ? Який я (с)? \Ѵіе Ьізі би? Який
ти (е)? \Ѵіе ізі ег (зіе, ез)? Який він (с)? Яка вона (<)?
Яке воно (е)?
Обег — або.

ЧЕТВЕРТА ЛЕКЦІЯ.

Ізі баз еіп ВисЬ? N6111, баз ізі кеіп Виск, баз
ізі еіп Неіі.
Ізі баз еіп ТізсЬ? №іп, баз ізі кеіп ТізсЬ, баз
ізі еіп 8іиЫ.
Ізі баз еіпе Вапк? №іп, баз ізі кеіпе Вапк,
баз ізі еіпе Таіеі.
Ізі баз еіпе Кгеібе? №іп, баз ізі кеіпе Кгеібе,
баз ізі еіп 8сЬ\ѵатт.
Пег ТізсЬ ізі Ьгаип; біе Вапк ізі аисЬ Ьгаип.
\Ѵіе ізі біе Таіеі? Піе Таіеі ізі зсЬѵѵагг. ІѴіе ізі
 15

бег Ниі? ІѴіе ізі біе Мйіге? ІѴіе ізі бег ЗсЬйІег
(біе ЗсЬйІегіп)? ІѴіе ізі біе Кгеібе? Ізі баз Меззег
зсЬагі обег зіишрі?
СЛОВА.
Кеіп (кайн), кеіпе, кеіп — ніякий, -а, -е;
жадний, -а, -е.
Баз із кеіп ВисЬ — це не (с) книжка.
Віе Таіеі — таблиця.
Віе Кгеібе (крбйде) — крейда.
Віе Кгеібе ізі ѵѵеіВ — крейда — біла.
Вег 8сЬ\ѵатт ізі ѵѵеісЬ. — губка — м’яка.
Вгаип (бравн) — брунатний, -а, -е.
АисЬ (авх) — також, теж.
ЗсЬѵагг (шварц) — чорний, -а, -е.
Зіитрі (штумпф) — тупий, -а, -е.

П’ЯТА ЛЕКЦІЯ.
Ізі бег ЗсЬііІег аіі? N610, бег ЗсЬШег ізі пісЬі
аіі, ег ізі посЬ ]ипд. Ізі баз Кіпб аіі? Ізі бег бгов-
ѵаіег ]ип§? ІЧеіп, бег Огойѵаіег ізі зсЬоп аіі. ІІпб
біе бгойтиііег? Віе Огойтиііег ізі аисЬ зсЬоп аіі.
Вег Ѵаіег ізі ]ііп§ег аіз бег ОгоЙѵаіег, біе Огоі-
тиііег ізі Зііег аіз біе Миііег. Вег Вгибег ізі ]йп-
§ег аіз біе ЗсЬѵѵезіег.
Меіп Опкеі ізі аііег аіз біе Тапіе. Вег 8оЬп
ізі ЙеіЙі^ег аіз біе ТосМег. Меіп Неіі ізі бйппег
аіз зеіп ВисЬ. Веіп Меззег ізі зіитрі, теіп Меззег
ізі зсЬагі. Меіп ВисЬ ізі ѵѵеій (геіп), беіп Ней ізі
зсЬтиі2І& (зсЬіѵагг). \Ѵіе ізі беіпе Мйіге? ІѴіе ізі
16

іЬг (и) ВисЬ? ХѴіе ізі зеіп Меззег? Ізі ІЬг (Ваш)
Ѵаіег зсЬоп аіі? Ла, ... . Ізі зеіпе Тапіе зсЬоп
аіі? Кеіп, ....

СЛОВА.
Вег Ѵаіег (фатер) — батько.
Бег Сгойѵаіег (грбсфатер) — дідуньо, дідусь.
*):
Віе Миііег (вим. муттер] — мати.
Віе Сгойтиііег (грбсмуттер) — бабуня.
АН — старий, -а, -е; ]ііп§ — мелодий, -а, -е.
ІЧісЫ — не, посЬ пісЫ аіі — (і)ще не старий.
ЗсЬоп — уже (вже).
Лііп§ег — молодший, -а, -е; ЗДіег — стар­
ший, -а, -е; зсЬагіег — гостріший, -а, -е; зсЬѵѵаг-
гег — чорніший; І1еійі§ег (фляйсігер) — пильніший.
Аіз — як.
Вііпп — тонкий; дііппег — тонший.
Вег Вгибег — брат; біе ЗсЬѵѵезіег — сестра.
Меіп, шеіпе, теіп — мій, моя, мое.
Веіп, беіпе, беіп — твій, твоя, твое.
8еіп, зеіпе, зеіп — його.
ІЬг, іЬге, іЬг — Ті.
ІЬг, ІЬге, ІЬг (великою початковою буквою) —
Ваш, Ваша, Ваше.
Вег 8оЬп — син; біе ТосЬіег — дочка.
Вег Опкеі—вуйко (брат матері); сііе Тапіе—
тітка.

*) Знак: ѵ> вказув на короткий голосний; знак: —

вкавуе на протяжну вимову голосного (звука).
 17

Кеіп—чистой, -а, -е; геіпег—чистіший, -а, -е.

ЗсЬтиігі'й (шмуціх) — брудний, -а, -е; зсЬти-
ігі§ег (шмуцігер) — брудніший, -а, -е.

(ПОСТА ЛЕКЦІЯ.

ІсЬ ЪаЬе. Эи Ьэзі. Вег КпаЬе Ьаі еіп ВисЬ.

Віе ЗсЬйІегіп Ьаі еіпеп ВІеізііЙ. Ваз Кіпб Ьаі еіпе
Мйіге.
Назі би еіп ВисЬ? НаЬе ІсЬ еіпеп ВІеізііЙ?
Наі бег ЗсЬйІег еіп Ней? Наі біе ЗсЬйІегіп еіпеп
Ниі обег еіпе Мйіге?
ІсЬ зсЬгеіЬе біе Аиі^аЬе. Ви зсЬгеіЬзі еіпеп
Вгіеі. \Ѵаз тасЫ бег ЗсЬйІег? ЗсЬгеіЬі ег біе Аиі-
§аЬе обег еіпеп Вгіеі? \Ѵаз зсЬгеіЬеп Зіе?
У вага: На питанна кого?, що? (по нім.
ѵѵеп?, ѵѵаз?) ставимо четвертин відмінок. \Ѵаз
Ьаі бег ЗсЬШег? (Що мае ученик?) Вег ЗсЬйІег Ьаі
еіпеп ВІеізііЙ (еіпеп Огійеі), еіпеп Ніи, еіпе Мйіге,
еіпе Вапк, еіп Ней, еіп Меззег. Ѵ/аз Ьазі би? \Ѵаз
ЬаЬеп Зіе?
Родівники та йменники жіночого й ніякого
родів мають четвертий відмінок рівний першом^.

СЛОВА.

ІсЬ ЬаЬе, би Ьазі, ег (зіе. ез) Ьаі — я маю,

ти маеш, він (вона, воно) мае.
Вег ВІеізііЙ (бляйштіфт) — олівець.
Зіе ЬаЬеп — Ви маете.
2*
18

Бег СгіТТеІ (грТффель) — писало, рильце.

НаЬе ісй? Наз! ди? На! ег? — Чи я маю?
Чи ти маеш? Чи він мае?
НаЬеп Зіе еіпеп ВІеізіііі? — Чи ви маете
олівепь?
\Ѵа« таске іей? \Ѵаз таейз! ди? ІѴаз таей! ег?—
Що я роблю? ...
\Ѵаз таейеп Зіе? — Що ви робите?
Бег КпаЬе зсйгеіЫ. — Хлопець пише.
Іей зсйгеіЬе (шрайбе), ди зсйгеіЬзі, ег (зіе, ез)
зсйгеіЫ — я пишу, ти пишеш,...
Біе Аи!§аЬе (авфгабе) — задача.
Бег Вгіе! (бріф) — лист; 4 тий відм.: деп ВгіЫ.
Баз Кіпд йаі еіпеп Ни! ипд еіпе Мй!ге (4-ий
відм.!) — Дитина мае капелюх і шапку.
Біе Зсййіегіп йа! еіпеп (ЗгШеІ — учениця
мае писало (рильце).

СЬОМА ЛЕКЦІЯ.

Іей пейте (нёме) діе Кгеіде ипд зсйгеіЬе. Би

піттз! (шмет) деп Віеізіііі ипд зсйгеіЬзі. Ег пітті
діе Кгеіде ипд зсйгеіЫ. Біе Зсййіегіп пітт! даз
Не!! ипд зсйгеіЫ.
Бег Зсййіег геіейі тіг даз Не!!. Іей геіейе
діг даз Висй. Би геіейз! дет Еейгег діе Кгеіде.
Баз Кіпд геіей! дег Ми!іег даз Меззег.
Бег Ѵаіег !га§! деп 8ойп. \Ѵеп іга^і дег Ѵаіег?
Бег 8ойп ап!\ѵог{е! дет Ѵаіег. \Ѵет апЬѵогіеі дег
Зойп? \Ѵеп !га§! дег Ьейгег? ІѴепг апіхѵогіе! діе
 19

ЗсЬііІегіп? Оіе ЗсЬйІегіп апіѵѵогіеі дег ЬеЬгегіп. \Ѵет

апіѵѵогіеп Зіе? ІсЬ апіѵѵогіе ІЬпеп (діг, іЬт, іііг) ...
Оіе Миііег геісЫ дет Кіпде еіпеп Аріеі. Оаз
Кіпд дапкі бег Миііег. Ѵ/ет геісЫ діе іМиііег еіпеп
Аріеі? ^Ѵет дапкі баз Кіпд?
Вет ЬеЬгег, дег Миііег, дет Кіпде — це
третій відмінок.
На питания кому? (по нім. лѵет?) — стоі'ть
третій відмінок.

СЛОВА.
ІсЬ пеЬте (я беру), ди піттзі (ти береш),
сг пітті (він бере).
Ісіі геісИе (рдйхе) — я подаю, ди геісЬзі, ег
(зіе, ез) геісЫ.
Ісіі іга§е — я питаю; ди іга^зі, ег (зіе, ез) іга§і.
ІсЬ апіхѵогіе (антворте) — я відповідаю, ди
апіѵѵогіезі, ег (зіе, ез). апіѵѵогіеі.
ІсЬ дапке — я дякую, ди дапкзі, ег (зіе, ез)
дапкі. ІсЬ дапке ІЬпеп — я Вам дякую.
Міг — мені, діг — тобі, іЬт — Йому, іЬг —
іи, ІЬпеп — Вам.
\Ѵет? — кому?; \ѵеп? — кого?
Оет Ѵаіег — батькові, дет Кіпде — дитині.

ВОСЬМИ ЛЕКЦІЯ.
1.
ІсЬ геісііе (§еЬе) теіпеп Віеізіііі.
Ои геісЬзі (гіЬзі) деіпеп Віеізіііі.
20

Оег КпаЬе геіскі (§іЬі) зеіпеп ВІеізііЙ.

Оіе ЗсЬйІегіп геісЫ (§іЫ) ііігеп ВІеізііЙ.
Оаз Кіпб геісііѣ (§іЫ) зеіпеп ВІеізііЙ.
Кеісііеп (§еЬеп) Зіе шіг Ііігеп ВІеізііЙ ипб ІЬг
НеЙ! ѴѴаз тасііеп Зіе? ІсЬ... \Ѵет геісИеп Зіе Ііігеп
ВІеізііЙ? \Ѵаз геісЬеп Зіе тіг? \Ѵеззеп Ней ізі баз?
Ѵ/еззеп Ней ізі баз?

II.
Баз Наиз теіпез Ѵаіегз ипб теіпег Миііег
(дім мого батька й мое! матері) ізі пей. \Ѵеззеп
Наиз ізі пей? Оаз Наиз Йігез Ѵаіегз ипб ІВгег
Миііег...
Оаз Ней дез Зсіійіегз ізі геіп. ХѴеззеп Ней
ізі геіп?
Вег ЬеЬгег йа§і беп ЗсЬйІег. Оег ЗсЬйІег апі-
хѵогіеі аиі біе Рга§е дез ЬеИгегз, біе Зсіійіегіп
апіѵѵогіеі аиі біе Рга^е дег ЬеЬгегіп (дег Миііег,
дез Ѵаіегз, дег Тапіе).
Оаз Кіпд апіѵогіеі аиі шеіпе (деіпе, зеіпе)
Рга^е.
Ізі баз теіпе Мйі/е? Ла, баз ізі ІЬге Мйіге.
Ізі баз теіп Ней? Неіп, баз ізі баз Ней дез 8с1ш-
Іегз (дег ЗсЬШегіп, дез Кіпбез).

Увага. 8еіп, зеіпе, зеіп відноситься до

йменників чоловічого або ніякого родів: СІЬ
Ьеп Зіе) бет Зсішіег (ч. р.) зеіп ВисЬ — дай
(дайте) учеников! його книжку! Кеісіі (геісііеп Зіе)
бет Кшбе (н. р.) зеіп ВисЬ! Дай (дайте) дитині
 21

і’і книжку! В украТнській мові „дитина" ж. р.,

але в німецькій мові йменник „баз Кдпс1“ н. р.
СіЬ дет Кіпде деіп ВисЫ ОеЬеп 8іе дет
Кіпде Ійг ВисЬ! Дай дитині твою (свою) книжку!
Дайте дитині Вашу (свою) книжку! Деісііеп 8іе тіг
ІЬгеп ВІеізііД! Подайте мені Ваш (свій) олівець-1
Замісць присвійних займенників: мій (моя,
мое), твій (твоя, твое), Ваш (-ша, -ше).„ вжива-
емо в украТнській мові присвійного займенника:
свій, своя, свое, не зважаючи на те, чи при-
свійний займ, відноситься до першоТ, другоТ, чи
третьоі особи, але в німецькій мові треба зго-
ДЖувати приев, займ, з особою, до котроі він
відноситься.

СЛОВА.
ІсЬ §еЬе, ди §ІЬзі... — я даю, ти даеш... СіЬ
(приказовий спосіб) дай! ; §еЬеп 8іе — дайте!;
геісЬеп 8іе — подайте!
ІѴеззеп? — чий?, чия?, чие? ХѴеззеп Віід ізі
даз? — чий це образ? Ваз ізі даз Віід дез Кіпдез
— це образ дитини.
Увага. Вез Ѵаіег-з, дег Миііег, дез Кіпд-ез
— це другий відмінок однини.
Іменники чоловічого роду (з деякими внТм-
ками) та всі йменники ніякого роду приймають
у другому відм. однини закінчення: -ез (-з), напр.:
дег Ѵаіег, дез Ѵаіег-з; дег ВІеізііД, дез ВІеізііН-ез;
даз Наиз (гаус) — дім, дез Наиз-ез (гаузес)—дому’
22

ДЕВ’ЯТА ЛЕКЦІЯ.
ВІДМНЧА.
Іменники чоловічого роду.
Однина.
1 Ьег 8оЬп ТізсЬ ЬеЬгег
2 дез 8оЬп-ез ТізсЬ-е» ЬеЬгег-з
3 дет 8оЬп-е ТізсЬ-е ЬеЬгег
4 деп 8оЬп ТізсЬ ЬеЬгег.
Множима.
1 Эіе 8бЬп-е ТізсЬ-е ЬеЬгег
2 дег 8бЬп-е ТізсЬ-е ЬеЬгег
3 деп 8бЬп-еп ТізсЬ-еп ЬеЬгег-п
4 діе 8бЬп-е ТізсЬ-е ЬеЬгег.

Іменники жіночого роду.

Однина.
1 Оіе ТосЫег Вапк Мив
2 дег ТосЫег Вапк ІЧиВ
3 дег ТосЫег Вапк МиБ
4 діе ТосЬіег Вапк N06.
Множима.
1 Оіе ТбсЬіег Вапк-е Ыіізз-е
2 дег ТбсЬіег Вапк-е Ыіізз-е
3 деп ТбсЬіег-п Вапк-еп N1188-60
4 діе ТбсЬіег Вапк-е N058-6.
 23

Іменники ніякого роду.

Однина.
1 Ваз Ней ВисЬ Віід
2 сіез Ней-ез ВисЬ-ез Віій-ез
3 дет НеЙ-е Висіі-е Віій-е
4 баз Ней ВисЬ вііа.
Множима.
і Віе НеЙ-е ВйсЬ-ег Вііб-ег
2 дег НеЙ-е ВйсЬ-ег ВіШ-ег
3 деп Ней-еп ВйсЬ-егп ВіШ-егп
4 йіе НеЙ-е ВйсЬ-ег ВіШ-ег.

УВАГИ.
1. Іменники чоловічого й ніякого родів, що
приймають у другому відмінку однини закінчення
-ез, мають у третьему відм. закінчення -е, а ті,
що в другому відм. однини одержують тільки
закінчення -8, не мають у третьому відм. зовсім
ніякого закінчення.
2. Іменники жіночого роду не приймають
в однині ніяких закінчень.
3. В іменників жіночого й ніякого родів чет-
вертий відмінок рівний першому.
4. У множині деякі именники чол., жін. й ніяк.
родів приймають у 1, 2 і 4 відм. закінчення -е
а в третьому відм. закінчення -еп.
24

5. Багато йменників зміняс в множині корінну

голосівку *), бег Аріеі — сНе Аріеі, біе ЫасЫ —
йіе КйсМ-е, баз Наиз — йіе Наиз-ег (гбйзер).
6. Іменники чол. р., що в 1 відм. кінчаться
на -ег, приймають тільки в 2 відм. однини закін-
чення -8 та в 3 відм. множини зак. -п, напр, бег
ЗсИОІег, 2 в. одн. дез ЗсЬиІег-8, 3 в. мн. деп 8сЬ0-
1ег-п, в усіх інших відмінках не зміняються.
7. Іменники ніяк. р. мають у 1 відм. мн. зви-
чайно закінчення -е або -ег; іменники н. р. на-еі
і ег приймають у множині тільки в 3 відм. закін­
чення -п, напр. баз Репзіег (вікно), 3 в. мн. бел
ё
Репзіег-п; баз КйізеІ (ратзель) — загадка, 3 в. мн.
сіеп Каізеі-п.
8. Усі вичислені йменники належать до силь­
ное відміни. Сильною називаеться ця відміна
задля сили (багатства) всяких форм (видів) у про-
тилежності до слабо! відміни, що незвичайно
бідна формами.
СЛОВА.
і
Біе Ывв (нус) — горіх; біе N0336 (нуссе) —-
горіхи.
Бег АрГеІ — яблоко.

ДЕСЯТА ЛЕКЦІЯ.
МЕШЕ ЗСНОЬЕК.
Меіп ЗсЬйІег ізі ПеіВі§. Баз НеП теіпез 8сЬіі-
іегз ізі геіп. ІсЬ геісЬе теіпет ЗсЬйІег еіп ВисЬ.
’) Д. “перезвук", ст. 6 — 7.
 25

Вег ЗсЬйІег пітті баз ВисЬ ипй Ііезі. ІсЬ йа^е

теіпеп ЗсЬйІег, ег апігѵойеі тіг.
Меіпе ЗсЬйІег зіпгі ЙеіВІ§. Віе НеЙе теіпег
ЗсЬйІег зіпсі геіп. ІсЬ геісЬе теіпеп ЗсЬйІегп ВйсЬег.
Віе ЗсЬйІег пеЬтеп сііе ВйсЬег ипсі Іезеп. ІсЬ Йа§е
теіпе ЗсЬйІег, зіе апЫойеп тіг.
Віе ЗбЬпе ипб ТбсЫег Йа§еп <іеп Ѵаіег. \Ѵет
апіѵѵогіеі бег Ѵаіег? ІсЬ ЬаЬе Ыйззе ипй Аріеі. \Ѵаз
Ьаі бег СЗгІпег іп зеіпет Оагіеп? Вег Оагіпег Ьаі
N. и. А. іп зеіпет Оагіеп.

Теперішиій час дісслова.

ІсЬ геісЬ-е пеЬт-е 1ез-е.
Ви геісЬ-зі: пітт-8І ііез-е-зі.
Ег (зіе, ез) геісЬ-і пітт-і Ііез-і.
\Ѵіг геісЬ-еп пеЬт-еп Іез-еп.
ІЬг геісЬ-еі пеЬт-еі Іез-еі.
Зіе геісЬ-еп пеЬт-еп Іез-еп.

Приказовий спосіб.
КеісЬ! пітт! Ііез!
ВеісЬ-еп Зіе! пеЬт-еп Зіе! Іез-еп Зіе!
КеісЬ-(е)і! пеЬт(е)і! 1ез-(е)і!

УВАГИ.
Неозначений родівник не мае множини: ІсЬ
ЬаЬе еіп ВисЬ — я маю (якусь) книжку: ІсЬ ЬаЬе
26

ВіісЬег — я маю (якісь) книжки. ІсЬ йаЬе Ыііззе

(не знати, скільки).
Приказовим способом висловлюемо приказ:
КеісЬ! подай, пітт! бери, Ііез! — читай! КеісЬеп
8іе! подайте {приказ однііі особь)! КеісИеі! подайте
(приказ багатьом)!
СЛОВА.
\Ѵіг зіпсі — ми е; ІЬгзеіб — ви е; Зіе зіпсі —
Ви € {про одну особу!)-, 8іе зіпсі — вони е.
\Ѵіг пейтеп (нёмен) — ми беремо; іЬг пей-
теі — ви берете; Зіе пейгпеп — Ви берете {одна
особа); зіе пейтеп — вони берутъ.
РІеіВІ^ (флййсіх) — пильний; теіпе Зсййіег
зіпсі ПеіОіе — мбі ученики (с) пильні.
АѴіг йаЬеп — ми маемо; іітг йайеі (або: ЬаЬі) —
ви маете; Зіе йаЬеп — Ви маете; зіе йаЬеп — вони
маютъ.
Вег Оагіеп, без Сагіепз, мн.: біе Сйгіеп —
огород, сад; іп бет Оагіеп — у саді (огороді). Вег
ОЯгіпег,-з, мн.: біе Ойгіпег—огородник, садівник.
Меіп Зсітйіег — мій ученик; теіп-ез Зсййіег-з,
те'п-ет Зсййіег, теіп-еп Зсййіег; множ.: теіп е
Зсййіег, теіп-ег Зсййіег, теіп-еп 8 Ішіег-п, теіп-е
Зсййіег.

ОД ИН АД ЦЯТА ЛЕКЦІЯ.
ВЕК КЫАВЕ. ВЕК НІКТ. ВЕК ВАІІЕК.
КибоИ І8і еіп КпаЬе. Ег Іегпі ПеіСІ^. Зеіпе
НеЕе ипб Вйсйег зіпб ітшег геіп. Вег Ѵаіег зсііепкі
 27

бет КпаЬеп Віібег. Вег ЬеЬгег ІоЫ беп КпаЬеп,

аііе ІоЬеп іЬп. КибоЙ ізі еіп ЗсЬйІег, Напз — еіп
Нігі. Вег Ваиег ІоЫ зеіпеп Нігіеп.
Іп ипзегег ЗсЬиІе Іегпеп ѵіеіе КпаЬеп. Віе
Кіеібег бег КпаЬеп зіпб геіп. Віе ЕИегп каиіеп
беп КпаЬеп ВйсЬег, НеЙе игісі ВІеізііЙе. Віе ЬеЬгег
ІоЬеп біе КпаЬеп.
Віе Нігіеп ѵѵеібеп КйЬе, ОсЬзеп, КаіЬег ипб
ЗсЬаіе. Вег Ваиег Ьаі гѵѵеі ОсЬзеп, ѵіег КйЬе, йгеі
КаіЬег ипб ѵіеіе ЗсЬаіе.

РКАОЕЫ ІЖВ А№ПѴОКТЕМ.

\Ѵіе ЬеіВі (як називасться) еіп КпаЬе? \Ѵіе

Іегпіег? \Ѵіе зіпб зеіпе Нейе? ЛѴіе зіпб біе ВйсЬег
без КпаЬеп? \Ѵет зсЬепкі бег Ѵаіег Віібег? \Ѵег
ІоЫ беп КпаЬеп? Меп. ІоЫ бег Ваиег? \Ѵіе ЬеіВі
бег Нігі без Ваиегп? ѴѴіе ЬеіВезі би? (\Ѵіе Ьеі-
Веп Зіе?)
АѴег Іегпі іп ипзегег ЗсЬиІе? \Ѵіе зіпб біе ВйсЬег
бег КпаЬеп? ѴѴіе зіпб біе Кіеібег бег Нігіеп? АѴаз
каиіеп біе ЕЙегп <1еп КпаЬеп? \Ѵет каиіеп біе
Ваиегп Кіеібег? Ѵ7еп ІоЬеп біе ЬеЬгег? \Ѵег ІоЫ
біе Нігіеп?
Шег ѵѵеібеі біе КйЬе? ЛѴіеѵіеІ ОсЬзеп Ьаі бег
Ваиег? \Ѵег Ьаі ѵіеіе ЗсЬаіе? Ѵ/іеѵіеІ ОсЬзеп Ьа-
Ьеп Зіе (Ьазі би)? ІсЬ ЬаЬе кеіпеп ОсЬзеп; теіп
Ѵаіег Ьаі хѵѵеі ОсЬзеп ...
28

СЛАБА ВІДМІНА ЙМЕННИКІВ.

Однина.
1. Вег КпаЬе Нігі Ваиег
2. без КпаЬе-п Нігі-еп Ваиег-п
з, бет КпаЬе-п Нігі-еп Ваиег-п
4. бел КпаЬе-п Нігі-еп Ваиег-п.
Множина.
1. Віе КпаЬе-п Нігі-еп Ваиег-п
2. бег КпаЬе-п Нігі-еп Ваиег-п
3. бел КпаЬе-п Нігі-еп Вапег-п
4. біе КпаЬе-п Нігі-еп Ваиег-п.
До слабо! відміни належать тільки йменники
чоловічого роду. Вони приймають у всіх відмін-
ках обидвох чисел, з винятком першого відмінка
однини, закінчення -и або -еп. У множині ймен­
ники слабо! відміни ніколи не зміняють корінно!
голосівки.

СЛОВА.
Вег КпаЬе — хлопець, ѵіеіе КпаЬеп — ба-
гато хлопців.
Бег Нігі ■— пастух.
Вег Ваиег — селянин, господар.
КибоИ — Рудольф (ім’я).
ЛоЬапп — Іван, Напз — Івась.
ІсЬ Іегпе, би Іегпзі — я вчуся.
Іей ІоЬе — я хвалю.
 29

Ігпгпег, прислівник — все, завсіди.

ІсЬ зсЬепке — я дарую.
АПе — усі; аііе ІоЬеп — усі хвалятъ.
Ьпзег, ипзеге, ипзег — наш, -а, -е.
Іп ипзегег Зсітиіе — в нашій школі.
Еиег, еиге, еиег — ваш, -а, -е.
ІЬг, іЬге, іЬг — і'хній, -я, -с.
ІЬг, ІЬге, ІЬг—Ваш {про одну особу), Ваша, Ваше.
Ваз Кіеід, -ез, -ег — одежа.
ІсЬ каиТе, ди каиізі — я купую.
ІсЬ ѵѵеіде, ди хѵеідезі — я пасу.
Еіпз — один, хѵѵеі — два, дгеі — три ѵіег
(фТр) — чотири.
Еіп, еіпе, еіп — один, одна, одне; неозначений
родівник.
Віе КиЬ, діе КиЬе — корова.
Ваз КаІЬ, -ез, КаІЬег — теля.
Вег ОсЬз, -еп — віл.
Ваз 8сЬаГ, -ез — вівця, ѵіеіе ЗсЬаІе — ба-
гато овець. АѴіеѵіеІ ЗсЬаіе?— скільки овець?
ІсЬ Ьеібе, ди Ьеібезі (гайсест), ег (зіе, ез)
Ьеійі, ѵѵіг Ьеійеп, іЬг Ьеійеі, зіе ЬеіВеп — я нази-
ваюся, мені на ім’я.
Рга§еп (множ.)—питания; Апіѵѵогіеп—відповіді.

ДВАНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.
ВЕК ШКЕКТОК ІЛЧ8ЕКЕК 8СНІІЕЕ.
Ипзеге ЗсЬиІе Ьаі еіпеп Вігекіог ипд ѵіеіе
Ргоіеззогеп (ЬеЬгег, ЬеЬгегіппеп). Вег Вігекіог Іеііеі
Зо

ипзеге ЗсЬиІе, ег ізі бег Ьеііег бег ЗсЬиІе. Оіе \Ѵок-

пип§ ипзегез Оігекіогз ізі ^Ѵіг ІіеЬеп ипзегеп
Оігекіог зекг. Ег ізі зігеп§, аЬег зекг еегескк ІІпзе-
гет Вігекіог ипб ипзегеп РгоТеззогеп зіпб ѵѵіг зекг
йапкЬаг.

МІШАНА ВІДМІНА.
Однмна.
1. ІЗпзег йігекіог теіп Аи^е
2. ипзегез Бігекіог-з теіпез Аи§е-8
3. ипзегет Вігекіог теіпет Аи§е
4. ипзегеп Вігекіог теіп Аи§е.
Множима.
1. Ипзеге Вігекіог-еп теіпе Аи§е-п
2. ипзегег Вігекіог-еп те і пег Аи§е-п
3. ипзегеп Вігекіог-еп ' теіпеп Аи§е-п
4. ипзеге Вігекіог-еп теіпе Аи§е-п.

Оіе Віите (Зскйіегіп, Таіеі),

Вег Віите (Зскйіегіп, ТаГеІ), 3=2, 4—1;
множ.: діе ВІите-п (Зскйіегіп-пеп, ТаГеІ-п),
бег ВІите-п (5с1ій1егіп-пеп, ТаТеІ-п),
сіеп Віите-п (Зсішіегіп-пеп, ТаТеІ-п), 4—1.
Іменникн, що в однині відміняються сильно,
а в множині слабо, належать до мішаноі* від-
міни. До цісТ відміни належать іменникн всіх трьох
 31

родів. Коли йменники жін. роду, що взагалі не мають

ніколи закінчень в однині, приймають у множині
зак. -п або -еп, то вони належать до мішаноі від-
міни, напр.: біе Ргаи (жінка, пані), множ.: біе
Ргаи-еп; біе Ьашре (лямпа, світиця), множ.: біе
Ьатре-п; біе Рга§е, біе Рга§е-п; біе Апіѵѵогі, -еп.
АйРОАВЕ.
Веапіѵѵогіеі іоі^епбе Рга^еп: \Ѵег Іеііеі еиге
(вашу) 8сЬи1е? Ѵ/іеѵіеІ Оігекіогеп Ьаі еиге ЗсЬиІе?
[Ііпзеге 8сЬ. Ьаі лиг (тільки) еіпеп Э.] \Ѵіе ізі біе
ІѴоЬпип^ еигез Оігекіогз? ІМет зеіб іЬг бапкЬаг?
ІѴеп ІіеЬі іЬг зебг? \Ѵіе ізі еиег Оігекіог?

СЛОВА.
ІІпзеге ЗсЬиІе — наша школа; еиге ВйсЬег—
ваші книжки; іЬге ЬеЬгег — Тхні вчителі.
Оег Оігекіог — директор; бег Ьеііег — упра­
витель; ісИ Іеііе, би Іеііезі — я управляю, кермую.
Оіе Ееііегіп, мн.: Ьеііегіп-пеп — управителька,
біе ЕеЬгегіп-пеп — учительки.
Огоб — великий; кіеіп — малий.
ІсЬ ІіеЬе, ІіеЬзі, ІіеЫ, ІіеЬеп, 1іеЬ(е)і, ІіеЬеп —
я люблю.
8еИг (зер), приел. — дуже.
АЬег, сполучник — але, одначе.
8(геп§ (штренг) — строгий, гострий.
Оегесііі (герёхт) — справедливий.
ІсЬ банке, ѵ.апкзі — я дякую; бапкЬаг (дйнк-
бар) — вдячний,
32

Баз Аи§е--око, 2\ѵеі Аи§е-п; множ.: с1іе Аи§е-п.

Віе Віите — квітка; мн.: сііе В1ите-п.
Іей Ьеапіхѵогіе (беантворте) — я відповідаю
на щось; Ьеапіѵѵогіеі Ы§епде Ргадеп — відпові-
дайте на ось які питания.

ТРИНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.
Вег Ьейгег ізі зігеп§. Бег зігеп&е Ьейгег. Вег
Зсййіег ізі Пеійі§. Вег Неійі^е Зсййіег. Віе Майз ізі
кіеіп. Віе кіеіпе Майз. Ваз РГегсі ізі кіи^. Ваз кіи^е
Ріегб. Віе Каіхе ізі іаізей. Віе іаізейе Каіге. Вег
ХѴаІсІ ізі §гйп. Вег §гйпе Ѵ/аШ. Ваз Наиз ізі Ьоск
Ваз йоке Наиз.
Віе Вйсйег без Пеійі^еп Зсййіегз зіпб геіп. Віе
Репзіег без йойеп Наизез зіпгі §гой. Іей геіейе бегл
кіидеп Ріегбе Наіег ипсі Неи. Вег Ьейгег ІоЬі беп
Неійі§еп Зсййіег.
Віе Зсййіег зіпб Пеійі§. Віе Веійі§еп Зсййіег
пейтеп ійге Вйсйег ипсі §ейеп іп Ніе Зсйиіе. Віе
Репзіег бег йойеп Нйизег зіпсі §гой. Вег Ѵаіег геіейі
беп к!и§еп Ріегбеп Неи. Віе Ьейгегіп ІоЬі сііе Пеі-
йі^еп Зсййіегіппеп.
Увага. Прикметник, що е складовою ча­
стиною присудка, не приймас ніяких закінчень,
напр. баз Кіпй ізі §иі — дитина (с) добра (в укр.
м. е закінчення, в нім м. його нема!). Одначе коли
прикметник стопъ перед іменником, треба його
примінити до йменника, т. зн. згоджувати його
з іменником щодо роду, числа та відмінка: бег
^иіе Ѵаіег, без §иіеп Ѵаіегз і т. д.
 33

СЛАБА ВІДМ1НА ПРИКМЕТНИКА.

Однина. Множима.
1. Эе г §гііп-е ХѴаІб Біе ёгйп-еп АѴаІбег
2. без §гйп-еп ХѴаІбез бег §гйп-еп ХѴаІбег
3. бет §гііп-еп \Ѵа1бе беп ^гйп-еп АѴаІбегп
4. беп §гііп-еп АѴаІб біе §шп-еп ХѴаІбег.
1. Оіе кіеіп-е Майз Оіе кіеіп-еп Майзе
2. бег кіеіп-еп Майз бег кіеіп-еп Мйизе
3. бег кіеіп-еп Майз беп кіеіп-еп Маизеп
4. біе кіеіп-е Майз біе кіеіп-еп Майзе.
1. Оаз ЬоЬ-е Наиз Оіе ЬоЬ-еп Наизег
2. без ЬоЬ-еп Наизез бег ЬоЬ-еп Нйизег
3. бет ЬоЬ еп Наизе беп ЬоЬ-еп Наизегп
4. баз ЬоЬ-е Наиз біе ЬоЬ-еп Наизег.

УВАГА.
Коли перед прикметником стопъ означений
родівник, тоді прикметник приймас закінчення спа-
боі відміни: в 1 відм. однини для всіх родів закін­
чення -е, а в усіх інших відмінках однини (з винят-
ком четвертого відм. жін. і ніякого родів) та в усіх
відмінках множини закінчення -еп.

А0Г6АВЕ.
Веапіѵѵогіеі Ы§епбе Рга^еп: Шіе ізі бег ЬеЬгег?
\Ѵеп іга§1 беп зігеп§е ЬеЬгег? \Ѵет апіѵѵогіеі
3*
34

бег Пеійі^е ЗсЬйіег? \Ѵіе ізі сііе Майз? Ізі біе

Майз §гбйег аіз сііе ГаІзсЬе Каке? ХѴеззеп ВйсЬег
зіпб геіп? \Ѵаз геісЬі бег Ваиег бел к!и§еп Ріегбеп?
Ізі ІЬг (беіп) ВисЬ геіп обет зсЬтиігі^? Зіпсі Шге НеПе
аисЬ геіп? Ѵ/іе зіпсі сііе Репзіег бег ЬоЬеп Нйизег?

СЛОВА.
Вег зігеп§е ЬеЬгег — строгий учитель. Віе
Майз — миш(а); біе кіеіпе Майз — мала миш.
К1и§ — мудрий, второпний; баз кіи^е Ріегб
розумний кінь, без кіи^еп Ріегбез, біе кіи^еп Ріегбе.
РаізсЬ — фальшивий, облудний.
Віе ІаІзсЬе Каке — лукава кітка.
Слип — зелений, бег §гііпе \Ѵа1б — зелений
ліс, біе §гйпеп ХѴаібег — зелені ліси.
Ваз Репзіег, -з, мн.: біе Репзіег — вікно.
Вег Наіег, -з (мн. нема!) — овес.
Ваз Неи (гой), -з (мн. нема!) — сіно.
ІсЬ §еЬе (гёге), би §еЬзі (гёст), ег §еЫ, ѵѵіг
ёеііеп, ІЬг §еЬ(е)і, зіе §еЬеп — я йду. АѴіг ееЬеп
іп біе 8сЬи!е — ми йдемо до школи.
ХѴеззеп ВйсЬег — чиі книжки?
Стой — великий, ёгбйег — більший.
Обег — чи, або; аисЬ — теж, також.

ЧОТИРНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.
ВАЗ ЗСНЦЬОЕВАВВЕ.
Оіезез зсЬбпе Наиз ізі ипзег 8сЬи!§еЬаибе.
Вег Зааі сііезез зсЬбпеп Наизез ізі ЬеП ипб геіп.
 35

іп біезет зсЬбпеп ОеЬаибе §іЫ ез ѵіеіе Кайте

ипб Кіаззеп. ЗсЬйІегипб ЗсЬйІегіппеп ЬезисЬеп сііе-
зез зсЬбпе ОеЬЗибе.
Іп ипзегег Зіабі §ІЬі ез зсЬбпе 8сЬи1§еЬаибе.
Оіе 8а1е біезег зсЬбпеп ОеЬаибе зіпб Іап§ ипсі
Ьгеіі. Іп біезеп 1ап§еп Заіеп (/іттегп) ипіеггісЬ-
іеп ѵегзсЬіебепе РгоГеззогеп, ЬеЬгег ипб ЬеЬгегіп-
пеп. ЗсЬйІег ипб ЗсЬйІегіппеп ЬезисЬеп біе Ьеііеп
ипб зсЬопеп Кіаззеп. .
Зебег ПеіВі^е ЗсЬйІег Ьаі ВйсЬег, НеЙе, Віеі-
зііЙе ипб Еебегп. АПе ЗсЬйІег ЬезисЬеп біе ЗсЬиІе.

АБР6АВЕ.
Веапіѵ/огіеі Гоі^епбе Вга^еп: \Ѵаз Ійг еіп Ое­
Ьаибе ізі біезез зсЬбпе Наиз? Міе зіпб біе Кайте
сііезез зсЬбпеп Наизез? \Ѵо §іЫ ез ѵіеіе Кіаззеп?
Мег ЬезисЫ біезез зсЬбпе ЗсЬиІ^еЬаибе? \Ѵаз §іЫ
ез іп ипзегег 8іаб(? \Ѵіе зіпб біе 8а1е іп сііезеп
ёгоСеп ОеЬаибеп? \Ѵо ипіеггісЫеп РгоГеззогеп ипсі
ЬеЬгег? \Ѵаз Ьаі ]ебег ПеіІЗі§е ЗсЬйІег? \Ѵег ІіеЫ
еіпеп ПеіВі§еп ЗсЬйІег? (Е. {. 8сЬ. ІіеЬеп аііе).

ВІДМІНА ВКАЗІВНОГО ЗАЙМЕННИКА:

Однина Множина
Чол. р. ж. р. н. р. (для всіх р.)
1. Эіез-ег біез е біез-ез біез-е
цей (сей) ця(ся) це (се) Ці (сі)
2. біез-ез біез-ег біез-ез біез-ег
3. біез-ет біез-ег біез-ет біез-еп
4. біез-еп біез-е біез-ез біез-е,
*
 36

УВАГИ.
Так само відміняеться в однині неозначений
займенник: ]едег. ]ебе, ]ебез—кожний, -а, -е; йому
відповідае в множині займенник аііе — усі.
Після вичислених займенників приймае при-
кметник такі самі закінчення, як і після означеного
родівника (слаба відміна):

Однина.
1. Оіезег зсЬбпе Кайт ;ебе Ьеіігегіп
2. біезез зсЬбпеп Каптез іебег §иіеп ЬеЬгегіп
3. біезет зсЬбпеп Кайте _]'ес1ег §и!еп ЬеЬгегіп
4. біезеп зсЬбпеп Кайт )ебе §иіе ЬеЬгегіп.
Множима.
1. Эіезе зсЬбпеп Кайте аііе §піеп ЬеЬгегіппеп
2. біезег зЬсбпеп КЭпте аііег §и(еп ЬеЬгегіппеп
3. біезеп зсЬбпеп Каптеп аііеп §п!еп ЬеЬгегіппеп
4. біезе зсЬбпеп Кайте аііе §ійеп ЬеЬгегіппеп

СЛОВА ТА ПОЯСНЕНИЯ.
Ваз ОеЬаибе (геббйде), без ОеЬаибез, біе
ОеЬаибе — будівля, будинок; ісЬ Ьаие — я будую;
баз 8сЬи1§еЬаибе (шульгебойде) — шкільний бу­
динок.
Бег 8аа1 (заль), -ез, біе 8й1е (зале) — заля;
бег Кайт, -ез, Кйпте (рбйме) — простір, примі-
щення, баз 2іттег, -з, біе /іттег — кімната.
 37

світлиця, сііе Кіаззе — кляса, ѵіеіе Кіаззеп — ба-

гато кляс. Неіі — ясний, ]едез Ьеііе 2іттег —
кожна ясна кімната.
Ез §ІЬі (з 4 відм.)—е, ез §ІЬі ѵіеіе 2іттег—
е багато кляс.
т°‘е 51абІ’ МН’ Ше 8іасНе ~ місто-’ іп чпзегег
МасИ — у нашому місті; іп біезеи Заіеп (іп з 3 відм
на питания: лѵо? - де) - у цих клясах (в ’
мові лучиться приім. в 3 7 Відм. на питания; де?)
ѴегзсЬіедеп (фершіден) — різний.
ІсЬ ипіеггісЫе (унтерріхте), -езі, -еі, -еп -еі
-еп, я навчаю; бег ПпіеггісИІ (унтерріхт), -ез -
навчання.
Оіе Ребег, мн. біе Редегп — перо.
ГІІР ,Ье8^сЬе’ ЬезисИзІ — відвідую; ісй Ьезисйе
сйиіе (4 відм.) = ісй ёе1іе іп діе ЗсЬиІе (іп
школи.М’ НЭ ПИТ‘ ШОЬІП? ~ “УД**?) - я Йду до

П’ЯТНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.

ІМ ОА8ТНА178Е.
I,
Пег \Ѵеіп ізі еи1. Ои1ег \Ѵеіп ізі іеиег. Іп дет
Оазіііаизе ез Йиіеп \Ѵеіп, ігізскев Віег ипд ѵег-
ьсінедепе Зреізеп. Оег Кеііпег ге сііі еіпеш Оазі(е)
еШ« ° м-1 ?и1мП ѴѴеіпез- Еіпе Егаи ігіпкі Тее тіі
8и6ег МіІсЬ. Мет Вгидег ігіпкі ЗскокоЫе иті ійі
еіпе Зеттеі. Мете Зскѵѵезіег ігіпкі еіпе ЗсЬаІе
38

Кайее. Зсйхѵаггег Кайее зсЬтескі кіеіпеп Кіпсіегп

пісЬі. Кеіпез \Ѵаззег ипд зйВе МіІсЬ зіпд §езипде
Оеігйпке.
II.
Ргізскез Вгоі іяі зсЬЭдІісИ. Вег Сазіѵѵігі геіскі
зеіпеп (Зазіеп ѵегзскіедепе Зреізеп: Зирре, Ріеізск
тіі Оетйзе, Вгаіеп, МеЫзреізе ипд КотроЙ. ІсЬ
еззе ги МіЙа§: КйЬепзирре, ЗсііѵѵеілеІІеізсЬ тііЗаиег-
кгаиі ипсі ЕгдЭрГеІп ипд еіпеп МоЬпкисЬеп.

АІІРОАВЕ.
Веапі\ѵогіеі {оі^епде Рга§еп: \Ѵаз §іЫ ез іп дет
Оазікаизе? \Ѵаз геісЬі дег Кеііпег еіпет Маппе?
\Ѵаз ігіпкі еіпе Ргаи? \Ѵаз ігіпкеп Зіе (Ігіпкзі ди?)
\Ѵаз ігіпкі ІЬг (деіп) Вгидег? \Ѵаз ІЙі ег? \Ѵаз ігіпкі
ІНге Зсііѵѵезіег (МиНег)?\Ѵе1сИе Сеігапке зіпд §езипд?
ѴѴеіске Сеігапке зіпд зсЬЗдІісЬ? (Вгаппіѵѵеіп одег
ЗсЬпарз, Віег ипд УѴеіпе зіпд зсЬадІісВе Сеігапке). \Ѵаз
Гйг еіп Сеігапк зсЬтескі кіеіпеп Кіпдегп? Зсктескі
ікпеп (кіеіпеп Кіпдегп) аиск зіагкег Кайее? Ізі йі-
зскез Вгоі §езипд? \Ѵаз йіг Зреізеп гёіскі дег Сазіѵѵігі
зеіпеп Сазіеп? \Ѵаз еззеп Зіе (іззезі ди) ги Міііа§?

СИЛЬНА ВІДМІНА ПРИКМЕТНИКА.

Однина.
1. Сиіег \Ѵеіп ѵѵеійе Зеттеі
2. ^иіез ( ■еп) ХѴеіпез хѵеіСег Зеттеі
3. еиіет \Ѵеіпе ѵѵеіВег Зеттеі
4. ёиіеп АѴеіп \ѵеіСе Зеттеі
 39

1. ІгізсНез Вгоі
2. ігізсЬез (-еп) Вгоіез
3. ІгізсЬет Вгоіе
4. ГгізсЬез Вгоі.
Множина.
1. Оиіе \Ѵеіпе \ѵеійе Зеттеіп ІгізсЬе Вгоіе
2. §иіег \Ѵеіпе ѵѵеійег Зеттеіп ІгізсИег Вгоіез
3. §иіеп Ѵ/еіпеп ѵѵеійеп Зеттеіп ІгізсЬеп Вгоіеп
4. \Ѵеіпе \ѵеійе Зеттеіп Тгізске Вгоіе.

У ВАГА.
Коли перед прикметником нема родівника
(ані займенника), тоді прикметник приймае закін-
чення займенника: діезег, -е,-ез (сильна відміна).
В 2 відмінку однини замісць закінчення -ез ужи-
васться звичайно закінчення -еп: §иіеп ѴѴеіпез,
ТгісЬеп Вгоіез.

СЛОВА ТА ПОЯСНЕНИЯ.
I.
Вег Оазі, -ез, Ойзіе— гість; баз СазіВаиз, -ез,
-Ьаизег гостинниця, трахтир; бег \Ѵігі, -ез, -е —
господар, бег Оазіѵѵігі — господар гостинниці,
трахтирник.
Эеі \Ѵеіп — вино; §иіе \Ѵеіпе — добрі роди
вина; дегВгаппіѵѵеш, -ез, -е і бег ЗсИпарз (шнапс),
-ез, ЗсИпЗрзе — горівка.
40

Теиег (тбйер) — дорогим; біе Зреізе (шпайзе)—

страва, Тжа; іеиге Зреізеп — дорогі страви.
Ваз Віег (бір), -ез—пиво; ІгізсЬез Віег—свіже
пиво.
Вег Кеііег — пивниця; бег Кеііпег — кель­
нер, слуга в гостинниці, що приносить пиво
з пивниці.
Ваз Оіаз (гляс), без Оіазез (глязес), сііе 01а-
зег — склянка; біе Зсііаіе, мн. -и — філіжанка;
еіп Оіаз зііВег МіІсЬ — склянка солодкого молока.
Вег Тее, -з (мн. нема!) — чай; Тее тіі зііВег
МіІсЬ — чай зі солодким молоком.
ІсЬ ігіпке, -зі, -і, еп, -(е)(, -еп — я п’ю; баз
ё
Оеігапк (гетранк), -ез, -е — напиток.
Вег КаНее (кафе), -з — кава; сііе ЗсЬокоІабе
(вим. шоколЯде) — шоколяда, чоколяда.
ІсЬ еззе (ёссе), би іззезі, ег іВі, \ѵіг еззеп, іЬг
еззеі, зіе еззеп — я Тм.
Віе Зештеі, мн.: -п — булка.
№сМ — не, зсЬѵтаггег Каііее зсЬтескі пісМ—
чорна кава не смакуе.
Ваз ХѴаззег, -з — вода.
Сезипб — здоровий; ^езипбе Оеігйпке— здо-
рові напитки.
II.
Ваз Вгоі — хліб; ІгізсЬез Вгоі — свіжийхліб.
ІсЬ зсЬабе — шкоджу; зсЬабІісЬ— шкідливий.
Віе Зирре, мн. -п — юшка.
Ваз РІеізсЬ, -ез—м’ясо; біе РІеізсЬзирре—росіл.
 41

Баз Оешйзе, -ез — зеленина, ярина.

Мй, прийм. з 3 відм. — з.
Вег Вгаіеп, -пз — печеня.
Ваз МеЫ, -(е)з — мука, борошно; біе МеЫ-
зреізе (мёльшпайзе), -п — страва з муки, лемішка,
лакомина.
Баз КотроИ, -з, -е — компот.
Вег Міііа§, -з, -е — полудне, південь; ги Мй-
іар; — У полудне, на обід. .
Віе КйЬе, -п — буряк; біе КйЬепзирре (рубен-
зуппе) — борщ.
Ваз ЗсЬдаеіп, -ез -е — свиня, безрога; баз
ЗсйгѵеіпеНеізсіг (швййнефляйш), -ез — свинина,
вепровина.
Ваз Кгаиі, -ез •—капуста, заиег—квасний, кис-
лий; баз Заиегкгаиі(зав-еркравт) —квашена капуста.
Віе Егбе — земля, бег Аріеі — яблоко; бег
Егбаріеі (ёрдапфель), -з, біе ЕгбйрГеІ — бараболя
картопля.
Вег МоИп, -з — мак; бег КисЬеп, -з, біе
КисЬеп, — корж, пляцок; бег МоЬпкисЬеп, -з, —
маківник.
ІѴаз ійг еіп ЗсЬйІег? — що за ученик?
\Ѵаз ійг еіпе ЗсЬйІегіп — що за учениця?
\Ѵаз ійг еіп Кіпб — що за дитина?
ІѴаз ійг ЗсЬйІег — що за (які) ученики?
ХѴеІсЬег? ѵѵеІсЬе? гѵеісігез? — котрий, -а, -е?
який, -а, -е?
Зіагк — сильний, міцний; зіагкег Каііее —
міцна кава.
42

ШІСТНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.

МЕІЫ РКЕІЖЭ.1)
ІсЬ ЬаЬе еіпеп ігеиеп Ргеипд. Меіп §иіег
Ргеипд ІеЫ аиі дет Ьапде. Ег Ьаі еіпе зсЬдпе \ѴоЬ-
пип§, еіпеп §гоВеп Оагіеп ипд ргЗсЫі§е РГегде.
Зеіпеп ргасЫі^еп Ріегдеп діЫ теіп Ргеипд Неи
ипд Наіег. Іп дет Оагіеп теіпез диіеп Ргеипдез
§ІЫ ез ѵіеіе КігзсЬ-, Віт- ипд апдеге ОЬзіЬЗите.
5йВе Вітеп еззе ісВ §егп. Міі теіпет §иіеп Ргеипде
ееЬе ісЬ ой зрахіегеп. Неиіе ѵуііі ІсЬ теіпеп §иіеп
Ргеипд ЬезисЬеп.

АБРОАВЕ.

Веапіѵгогіеі То1§епде Ргадеп: \Ѵо ІеЫ деіп (ІЬг)

ёиіег Ргеипд? \Ѵіе ізі діе \ѴоЬпип§ деіпез (ІЬгез)
ёиіеп Ргеипдез? \Ѵаз Йіг еіпеп Оагіеп Ьаі деіп
(ІЬг) Ргеипд? ѴѴаз йіг ОЬзіЬЗите Ьаі ег іп зеіпет
§гоВеп Оагіеп? ЗсЬтескеп діг (ІЬпеп) зйВе Кіг-
зсЬеп? (Ла, зйВе К. еззе ІсЬ §егп). Міі ѵѵет §екзі
ди оЙ зрагіегеп? ^Ѵеп ѵѵііізі ди (ѵѵоііеп 8іе) Ьеиіе
ЬезисЬеп?

О Жінки (дівчата) перемінюють цю вправу в той спо-

сіб, що замісць слова .Ргеипсі" вставляютъ усюди слово
„РгеипсИпи, згоджуючи пей іменник в присвійним займенни-
ком, чи прикметником щодо роду, числа й відмінка: Іей ЬаЬе
еіпе Ігеие Ргеипбіп. Меіпе ^иіе Ргеипсііл ІеЫ... 8іе Ьаі
ІЬгеп ргасЫІЕеп РІегйеп...
 43

МІШАНА ВІДМІНА ПРИКМЕТНИКА.

Однина.

1. Меіп гоіег Аріеі зеіпе §иіе ТосЬіег

мое червоне яблоко. його добра дочка
2. теіпез гоіеп Аріеіз зеіпег §иіеп ТосЬіег
3. теіпет гоіеп АрТеІ зеіпег §иіеп ТосМег
4. теіпеп гоіеп Аріеі зеіпе §иіе ТосЬіег

1. іИг Ьгаѵез Кіпсі

ТТ чемна дитина
2. іЬгез Ьгаѵеп Кіпсіез
3. іЬгеш Ьгаѵеп Кіпсіе
4. ІЬг Ьгаѵез Кіпд.

Множима.

1. Меіпе гоіеп Аріеі зеіпе §иіеп ТосЬіег

2. теіпег гоіеп Аріеі зеіпег §иіеп ТосЬіег
3. теіпеп гоіеп Аріеіп зеіпеп диіеп ТбсЬіегп
4. теіпе гоіеп Аріеі зеіпе §иіеп ТосЬіег

1. іЬге Ьгаѵеп Кіпгіег

2. іЬгег Ьгаѵеп Кіпбег
3. іЬгеп Ьгаѵеп Кіпбегп
4. іЬге Ьгаѵеп Кіпбег.
 44

Увага: Після присвійних займенників: теіп

теіпе, теіп; гіеіп,-е, беіп; зеіп, е,—; ипвег,-е, -•
еиег, еиге, еиег (множ, для всіх трьох родів:’еиге—
гаж! іЬг, -е, ІЬг — и- ІЬг, -е, ІИг — Ваг«, _е.
після неозначеного родівника еіп, еіпе, еіп і після
неозначеного займенника кеіп, кеіпе, кеіп—да-адем
жадна, -с приймас прикметник у першому відмінку
однини (для всіх трьох родів) та в четвертому відм.
одн. (для жін. й ніяк. родів) закінчення сильно!
відміни (в 1 відм.: -ег, -е, -ев; в 4 відм.: -е [для
ж. р.] і -ев [для н. р.]), в усіх інших відмінках однини
и множини закінчення слабо! відміни (-еп). Ця від-
міна прикметника називаеться мішаною.

СЛОВА.

Тгеи (трой) — вірний; бег Ргеипгі (фройнд)

-ев, -е — приятель; теіп ігепег Ргеипб — мій вір­
ний приятель (друг); діе Ргеипсііп, мн. -сііппеп -
приятелька.
Ісіі ІѳЬе, -зі — я живу.
аій дет Ьапде — на селі.
ІсЬ ѵоЬпе, -зі — я живу (мешкаю); діе \Ѵо1ъ
пипё> мн. -еп — мешкання.
Оег Сагіеп, -в, діе Сйгіеп — огород, сад.
Оіе РгасЬі (мн. нема!) — величавість; ргасй-
‘•ё величавий, чудовий.
Иіе КігвсИе—черешня; зйбе Кігвсйеп—солодкі
черешні; бег КйвсЬЬаит (кіршбавм), -ев, -Ьаите-
черешневе дерево.
 45

Оег АріеІЬаит, ез, -Ьаите — яблінка.

ІЭіе Вігпе, мн.: -еп — грушка; бег ВіглЬаит,
-ез, -Ьаите — груша.
Оаз ОЬзі, -ез (мн. нема) — овочі, садовина;
йег ОЬзіЬаит, -ез, -Ьаите — овочеве дерево.
Оегп, приел. — охоче, радо; ісЬ еззе §егп —
я 'Гм радо, люблю і'сти.
ІсЬ зрагіегеп (гёге шпацТрен) — я йду
проходжу ватися.
ОГі, приел. — часто.
Неиіе, приел. — сьогодні; шог§еп — завтра.
ІсЬ би хѵііізі, ег \ѵі!1, \ѵіг \ѵо!1еп, іЬг ѵѵоі-
1(е)і, зіе хѵоііеп — я хочу, ти хочеш...
ІсЬ ЬезисЬе, -зі — я відвідую; ЬезисЬеп (діе-
йменник) — відвідувати.

СІМНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.

Ахіпіа (Охапа) ізі ]ип§, Неіепе ізі |йп^ег

аіз Аппа, аЬегаКег аіз Ахіпіа. Аппа ізі біе йііезіе
ТосЫег. Магіе ізі біе ]ііп^8Іе ЗсЬіііегіп іп бег
Кіаззе.
ІЭіе ЗсЬиІе ізі §гоС, біе КігсЬе ізі §гбйег, баз
КаіЬаиз ізі ат ггбВіеп. Баз Каіііаиз ізі баз ^гбВіе
ипб зейбпзіе СеЬЗибе іп ипзегег 8іабі.
АбоИ ізі еЬепзо ПеіВІ§ дѵіе ДѴіІЬеІт, Мах ізі
Пеійі^ег аіз Нале, Мікоіаиз ізі ат “Пеіііі^зіеп.
Ег ізі бег Неібі^зіе ЗсЬйІег іп бег Кіаззе.
 46

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ.
Перший: Другий: Третій:
бипё ]ііп§ег ат ]ііп§8іеп
бег (біе, баз) ]ііп§8Іе
1ап§ 1йп§ег ат Іап^зіеп
бег (біе, баз) Іап^зіе
кигх кйгхег ат кііггезіеп
бег (біе, баз) кіігхеяіе
§гой ёгбйег ат §г8йіеп
бег (біе, баз) ^гвібіе
ігеи ігеиег ат ігеиезіеп
бег (біе, баз) ігеиезіе
а 11 аііег ат Шіез<еп
бег (біе, баз) аііезіе.

У ВАГИ.
Другий ступінь прикметника твориться від
пня, як додати до нього наросток -ег, напр.: Пеі-
йі&, ПеіВІ§-ег; третій ступінь твориться теж від
пня, як додамо до нього наросток -зі, або часом
-езі: ПеіВІ^-зІ, аіі-е-зі.
Багато прикметників приймас в другому та тре­
тьему ступнях перезвук: к!и§, кііі^ег, ат кііі^зіеп.
Після означеного родівника приймае третій
ступінь прикметника закінчення слабо? відміни,
напр.: Баз Ріегб ізі баз §гбйіе Наизііег. Баз §гбйІ-е
Ііег, без §гбШ-еп Тіегез, бет ^гбйі-еп Тіеге, 4=1;
множ.: біе §гоШ-еп Тіеге і т. д.
 47

А1ЛЕ6АВЕ.
ХѴеІсЬег Наизііег ізі баз §гбйіе? ХѴеІскез Наиз­
ііег ізі баз кіеіпзіе? (Віе Каіхе....). Ипб сііе
Майз? (Віе Майз ізі ѵіеі кіеіпег аіз біе Каіге, аЬег
сііе Майз....) Ізі біе Майз аиск еіп Наизііег? \Ѵе1-
сЬез Наизііег ізі баз к!й§зіе? Ізі баз Ріегб к!й§ег
аіз бег Нипб? ѴѴеІскез СеЬЯибе ізі баз §гбВіе іп
ипзегег 8іабі? Ізі бег Ьекгег ]йп§ег аіз бег 8скй1ег?
Ѵ/еІскег Зскйіег ізі бег аііезіе (ійпезіе, кіеіпзіе)
іп ипзегег 8ски1е?

СЛОВА.
Ахіпіа (Охала) — Оксана, Магіе — Марія,
Неіепе — Олена, Апла — Инна.
Р1еіВІ§ — пилений, пилено; ПеіЙі^ег— пилені-
ший, пилЕніше; ат ПеіВі^зіеп — найпилЕніше;
бег Неійі^зіе ЗсЬйІег — нэйпиленіший ученик; біе
Іііп^зіе Тоскіег — наймолодша дочка; баз аііезіе
Кілб — найстарша дитина.
Віе КігсЬе, мн. -ел — церква; баз §гбйіе
ОеЬаибе—найбілЕший будинок, баз кбсЬзіе Наиз—
найвищий дім.
АбоИ — НдолЕф, АѴіІЬеІлі — Вілегслем, Мах—
Макс, ІЧікоІаиз (Ніколявс) — Микола.
ЕЬелзо ... \ѵіе — так само... як.
Кіи? — короткий, коротко.
Тгеи — вірний; вірно.
Ваз Тіег, -ез мн. -е — звір, тварина; баз
Наизііег (гавстір) домашне звіря, домашня тварина.
48

Оіе Каіге, мн. -еп — кітка.

Оег Нипб, -ез, -е — пес, собака.
АЬег, сполучник — але, одначе.

ВІСІМНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.

БЕК 1АСЕК Ш 8ЕШ НІЖИ.

Еіп §иіег ба§ег ііаі зеіпеп Нипсі §егп. Ег гиИ
іЬп хи зісЬ, зігеісЬеІі іИп ипсі §еЫ шіі іЬт аиі
сііе ба§б. Ег §іЫ бет Нипбе Риііег, Ьоіі іИт \Ѵаз-
зег ипсі тасЬі ІЬт еіп Ьа§ег. Вег Нипб ізі бет
ба§ег зеИг (геи; ег ізі баз ігеиезіе ипб к1й§зіе Наиз-
ііег. Ег Ьеѵѵасііі баз Наиз без бй^егз, Ье^іебе! ікп
аиі біе ба§б, іЬт, §ІЫ ІЬт біе Ріэіе ипб
ігй§і іііт беп 8іоск.

1. АБРОАВЕ.
Ѵепѵапбеіі іп біезет Ьезезійск біе ЕіпхаЫ
іп біе МеІіггаЫ! (Перемініть у цій вправі однину
в множинуі):
Оиіе Ла§ег ЬаЬеп іЬге Нипбе §егп. 8іе гиіеп
зіе хи зісЬ, зігеісЬеІп зіе ипб ^екеп тіі ікпеп аиі
біе ба^б ...

2. А11ЕОАВЕ.
Ѵепѵапбеіі іп біезет Ьезезійск біе бгіііе Рег-
зоп („еіп ^ібег ба§ег“) іп біе егзіе Регзоп („ісЬ“).
Перемініть у цій вправі третю особу („еіп §иіег
ба^ег“) у першу особу (пісЬ“):
 49

ІсЬ ЬаЬе теіпеп Нипб ІсЬ гиіе іЬп хи тіг(

зігеісЫе ... ІсЬ §еЬе ... Меіп ігеиег Н. ізі тіг ...
Ег Ь. теіп Наиз, Ье§1еііеі тісЬ . .., 1о1§і тіг і т. д.

ВІДМІНА ОСОБОВОГО ЗАЙМЕННИКА.

Однина.
1. ІсЬ я би ти ег він зіе вона ез воно
2. теіпег беіпег зеіпег іЬгег зеіпег
3. тіг біг іЬт іЬг іЬт
4. тісЬ бісЬ іЬп зіе ез.

Множима.
1. \Ѵіг ми ІЬг ви зіе вони
2. ипзег еиег ІЬгег
3. ипз еисЬ іЬпеп
4. ипз еисЬ зіе.

УВАГИ.
Займенник „5іе“ — „Ви“ відміняеться так
само, як займенник „зіе" — вони.

СЛОВА.
ІсЬ ]а§е, -зі — полювати; бег Ла§ег, -з, мн.-------
ловецъ, стрілець, біе За^б— лови, полювання; бег
За^сІЬипсі — гончий пес.
Оегп ЬаЬеп=1іеЬ ЬаЬеп — любити; ІсЬ ЬаЬе
теіпеп Нипб §егп — я люблю свого пса.
4*
50

Киіеп — кликати; ісЬ гиіе іЬп хи тіг —

я кличу його до себе.
ЗігеісЬеІп (штрайхельн)—гладити; ісЬ 8ігеісЫе,
ди зІгеісЬеІзі.
Ваз РиЕег -8, мн. нема — корм; Гйііегп —
кормити, годувати; ІсЬ Ніііеге, -зі.
Ноіеп — приносити; ісЬ Ьоіе, Ьоізі.
Баз Ьа§ег, -з — лігво, ліговисько; ісЬ тасЬе
іЬгп еіп Ьа§ег — я роблю йому лігво.
Веѵ'асЬеп — стерегти, берегти; бег Нипд
ЬеѵѵасЬі шеіп Наиз — пес стереже мій дім.
Ве§1еііеп (бегляйтен) з4відм. — провожати,
кого, йти з ким; бег Нипгі Ье^іеііеі гпісЬ аиі сііе
Ла^д—пес провожас мене на полювання.
Ро1§еп з 3 відм. — іти, слідкувати за; ег Го1§і
тіг — він іде за мною.
Віе РТоіе, мн. -еп — лаба, лап(к)а.
Тга^еп — носити; Іга^е, іга§зі, Іга§1, іга§еп.
Вег Зіоск, -ез, Зібске — палиця.

ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА ЛЕКЦІЯ.
ШЕ ѴѴ0СНЕМТА6Е.
8есЬгі§ Зекипдеп Ьіісіеп еіпе Міпиіе. 8есЬгі§
Міпиіеп Ьіісіеп еіпе Зіипде. Та§ ипб Ыасій тасЬеп
ѵіегипбхѵѵапгі^ Зіипбеп айв. Ез ^ІЫ ѵіег Та^езхеі-
іеп: Мог§еп, Міііа§, АЬепб ипд МііІегпасМ.
Віе \ѴосЬе Ьаі зіеЬеп Та§е; зесЬз ХѴегкІа^е
ипсі деп 8оппіа§. Ап деп ХѴегкіа^еп агЬеіІеп ѵѵіг
ат Зоппіа§ гиЬеп \ѵіг аиз,
 51

Эіе 1Ѵегкіа§е ІіеіВеп: Моп1а§, Оіепзіа§, МШ-

хѵосіі, Ооппегзіа^, Ргеііа§ ипй ЗоппаЬепд обег
8атзіа§.

ЧИО13ВНИКИ.

Кількісні числівннки: Рядов! числівники:

1 еіпз; еіп, еіпе, еіп— дет (діе, даз) егзіе — пер
один (одна, одне); ший (перша, перше)
2 2\ѵеі — два, дві, двое; сіе г 2\ѵеііе —другим, -а, -е
3 сігеі — три; сіе г сігіііе — третій, -я, -е
4 ѵіег — чотири; сіег ѵіегіе—четвертой -а -е
5 іііпі; дег ШпНе;
6 зесЬз; бег зесйзіе;
7 зіеЬеп; бег зіеЬепіе (зіеЬіе);
8 асЫ; дег асЬіе;
9 пеип; бег пеипіе;
10 гекп; сіе г хекпіе;
И еИ; бег еШе;
12 2\ѵбИ; де г 2\ѵбШе;
13 бгеігеЬп; сіег сігеіге Ііпіе;
14 ѵіеггеЬп; бег ѵіеггеііпіе;
15 іііпігеЬп; бег ШпігеЬпіе ;
16 зесЬхеЬп; дег зесИгеЬпіе;
17 зіеЬгеЬп; сіег зіеЬхеЬпіе;
18 асЫгеЬп; сіег асЫгеЬпіе;
19 пеипгеЬп; бег пеипгеЬпІе;
20 г\ѵапгі§; бег гѵѵапгі^зіе;
21 еіпипдгсѵапгі^; бег еіпипсІ2\ѵап2І^8іе;
29 пеипипсІ2\ѵап2і§; бег пеипипсІ2\ѵап2І§8іе;
*
52

30 бгеіВІ§; бег сігеійі^зіе;

40 ѵіегхід; бег ѵіеггі^зіе;
50 іііпіхі^; бег ГйпІ2І§8Іе;
60 8есЙ2І§; бег зесйгі^зіе;
70 зіеЬгі^; бег 8ІеЬгі§8Іе;
80 асИігі^; бег асЫгі^зіе;
90 пеипгі§; бег пеип2І§8Іе;
100 Ііипбегі; бег Ьипбегізіе;
101 Ьипбегі(ипб)еіп8 бег Иипбегі(ипб)ег8Іе;
(еіп, еіпе, еіп);
110 ЬипбегігеЬп; бег Ьипбегі(ипб)геЬпіе;
200 2\ѵеіЬипбегі; бег 2\ѵеіЬипбегЫе;
300 бгеіИипбегІ; бег бгеіЬипбегізіе;
400 ѵіегкипбегі; бег ѵіегЬипбегізіе;
500 ГйпПіипбегі; бег ШпПгипбегізіе;
600 зесИзИипбегі; бег весЬзЬипбегізіе;
700 зіеЬепИипбегі; бег зіеЬепЬипбегШе;
800 асЫЬипбегі; бег асМЬипбегізіе;
900 пеипііипбегі; бег пеипііипбегізіе;
1.000 (аизепб; бег іаизепбзіе;
1.926 іаизепбпеипЬип-бег іаизепбпеипЬипбегЬ
бегІ8есЬзипб2\ѵап2І§; 5есЬзипб2\ѵап2І§з(е;
2.000 2\ѵеііаизепб; бег гѵѵеііаизепбзіе;
10.000 геЬпІаизепб; бег геИпіаизепбзІе;
100.000 ЬипбегОаизепб; бег Ьипбегііаизепбзіе;
1,000.000 еіпе МіІІІоп; бег ті11іоп(8)іе.

УВАГИ.
Кількісний числівник еіпз відміняеться або
сильно або слабо.
 53

Однина: Множима:
1. еіп-ег еіп-е еіп-ез
2. еіп-ез еіп-ег еіп-ез (множини
3. еіп-ет еіп-ег еіп-ет нема.)
4. еіп-еп еіп-е еіп-ез
1. бег еіп-е біе еіп-е баз еіп-е біе еіп-еп
2. без еіп-еп бег еіп-еп без еіп-еп и. з. \ѵ.
3. бет еіп-еп бег еіп-еп бет еіп-еп (для всіх
4. беп еіп-еп біе еіп-е баз еіп-е трьох родів).
Чнслівиика еіпз уживають при численні, дода-
ванні, відійманні, множенні й діленні, напр.: еіпз
гѵѵеі, бгеі.зесЬз ипб еіпз ізі зіеЬеп; пеиптаі
етз ізі пеип; Рипкі еіпз — рівно о першій годині и. а.
Перед іменником числівник еіпз відміняеться
лад неозначеного родівника, без іменника —
на лад прикметника, з неозначеним родівником
на лад слабого прикметника:
. МП еіпет Неііег — з одним сотиком; гпіі Пет
еіпеп Неііег — 3 оцим одним сотиком. ХѴіеѵіеІ
ЗсЬиІег зіпб ба? Еіпег або еіп ЗсЬйІег. ХѴіеѵіеІ
Висііег ЬаЬеп 8іе? Миг еіп ВисЬ або: пиг еіпез.

ВІДМІНА ЧИСЛІВНИКІВ: 2ѴѴЕІ і ОНЕІ

1. 2\ѵеі §иІе Егеипбе бгеі Вгйсіег
2. ггѵеіег ёгПеп Ргеипбе бгеіег Вгйбег
3. 2\ѵеі §иіеп Ргеипбеп бгеі Вгйбегп
4. г\ѵеі §иіе Ргеипбе бгеі Вгйбег.
54

АЧРОАВЕ.
Веапіѵѵогіеі Іо1§епбе Рга§еп: ЛѴіе аіі Ьізі би
(зіпб Зіе)? Ісіі Ьіп. .. Лакге аИ. \Ѵіе аіі ізі беіп
(ІЬг) Вгибег (Ѵаіег, Ргеипб)? ѴѴіе аіі ізі беіпе (ІЬге)
Миііег (Зскѵѵезіег, Тапіе)? ХѴіеѵіеІ Зекипбеп Ііаі
еіпе Зіипбе? ХѴіеѵіеІ Зіипбеп Ьаі еіпе ХѴосИе? \Ѵіе
НеіВеп біе ѵіег Та§ез2еііеп? \Ѵіе ЬеіВеп біе зесЬз
\Ѵегкіа§е? Ап хѵеісітет Та§е гиіізі би (гикеп Зіе)
аиз? \Ѵапп агЬеііеп біе АгЬеіІег? \Ѵапп гикеп зіе аиз?

СЛОВА.
Віе 'іѴоске, мн. -еп — тиждень; бег Та§, -ез
-е — день; бег \Ѵ6сЬепЬ§=бег Та§ бег \Ѵоске —
день тижня, день у тижні; баз \Ѵегк, -ез -е —
діло, робота; бег \Ѵёгкіа§ — робоча днина, будень.
Віе Зекипбе; мн. -еп — секунда.
Віе Міпиіе; -еп — мінута, хвилина.
Віібеп — творити; ісіі Ьббе, -зі.
Віе Зіипбе, -еп — година.
Віе ЫасЫ, ІМасМе, — ніч; Та§ ипб Ыаскі —
доба.
Аиз-шасЬеп(авсмахен)—становити; зіе таскеп
аиз — вони становлять (творять).
Віе 2еіі; -еп — час; біе Та^езхеіі — час
(пора дня).
Вег Могшей, -з — рано, ранок.
Вег Мі(іа§, -з, -е — полудне, південь.
Вег АЬепб, -ез, -е — вечір.
Віе МіііегпасЬі, мн. -пйсйіе — північ.
 55

Оег 8рппіа§, (-е)з, -е — неділя.

Вег Мопіа§, (-е)з, -е — понеділок.
Оег Оіепзіа§, -(е)з, -е — второк.
Вег МіііхѵосЬ, -(е)з,------- середа.
Оег Обппегзіа§, -(е)з, -е — четвер.
Оег Ргеііа§, -(е)з, -е — пятниця.
Оег ЗоппаЬепб, -ез -е = бег Затзса^, -(е)з,-е—
субота.
АизгиЬеп (авсруген) — спочивати; ісЬ гике аиз,
би гиЬзі аиз, еггиЬіаиз, хѵіг гипеп аиз, іЬг гиЬ(е)і
аиз, зіе гикеп аиз,
\Ѵіе аіі Ьізі би? — Скільки тобі літ?
\Ѵіе аіі зіпб Зіе? — Скільки Вам літ?
Миг, приел. — тільки.

Д В АД ЦЯТА ЛЕКЦІЯ.

ШЕ МОИАТЕ.

2\ѵёіипбіііпІ2І§ ХѴоскеп Ьіібеп еіп Лакг. Оаз

ЛаИг Ьаі 2\ѵбИ Мопаіе: Лапиаг (Лаппег), РеЬгиаг, Магг,
Аргіі, Маі, Липі, Лиіі, Аи^изі, ЗеріешЬег, ОкіоЬег,
МоѵетЬег ипй ОехетЬег. Лапиаг ізі бег егзіе Мопаі,
РеЬгиаг — бег х\ѵеііе, Магг — бег бгіііе..., Оегет-
Ьег — бег гѵѵоІНе ипб Іеігіе Мопаі.
Лебег Мопаі Ьаі бгеіВІ§ обег еіпипбгеіВІ§ Та§е,
пиг бег Мопаі РеЬгиаг Ьаі асЫипб2\ѵапгі§ ипб іт
8сЬа1і]акг пеипипб2\ѵапхі§ Та^е. Оаз ЗсЬаИ]аЬг Ьаі
бгеіЬипбегізесЬзипбзесЬгі^ Та§е.
56

Ез діЬі ѵіег ЛаЬгезхеііеп: РгйЫіп^, Зоттег,

НегЬзі ипб ХѴіпіег. Пег Зоттег ізі біе ѵѵагтзіе, бег
ЛѴіпіег — сііе каііезіе баЬгезхеіі.

УВАГИ.
Рядові числівники творяться від пнів кількіс-
них числівників, від 2—19 закінченням 4е, від 20
закінченням -5Іе.
Неправильно творяться рядові числівники:
бег егзіе, сіег сігіііе і бег асЫе.
Рядові числівники відміняються так само
як і прикметники, отже бег егзіе, без егзіеп, бет
егзіеп, беп егзіеп.

А11РОАВЕ.
Веапіхѵогіеі тііпбіісЬ ипб зсЬгіШісЬ іоідепбе
Ргадеп: \Ѵіе Ьеійі бег егзіе ІѴосЬепіа^? Оег гѵѵеііе?
Бег бгіііе? \Ѵіе Ьеібі бег егзіе Мопаі? Вегггѵеііе?
Бег бгіііе? Вег іеіхіе? Эеп хѵіеѵіеііеп Та& ЬаЬеп
ѵѵіг ііеиіе? ІѴіеѵіеІ Та^е Ьаі бег Мопаі РеЬгиаг?
ІѴіеѵіеІ Та§е Ьаі бег Мопаі Аи^изі? \Ѵіе ЬеіЙеп
біе ѵіег ЛаЬгезхеііеп? АѴеІсЬе ЛаЬгезгеіі ізі біе зсЬбп-
зіе? ІѴеісИе ЛаЬгезгеіі ізі біе каііезіе? ХѴеІсЬег
Мопаі ізі бег кйгхезіе?

СЛОВА.
Баз баИг (яр), -ез, -е — рік; біе Лаінезгеіі —
пора року.
Бег Мопаі, -ез, -е — місяць.
 57

Вег Лапиаг, -з=(іег ЛЭппег, -з — січень.

Бег РёЬгиаг, -з — лютий, лютень.
Бег Магг, -ез — березіль, березень.
Вег Аргіі, -з — квітень.
Вег Маі, -8 — май, травень.
Вег Липі (не відмінясться) — травень.
Вег Лиіі (не відмін.) — липень.
Вег Аи§изі, -з — серпень.
Вег ЗеріетЬег, -з — вересень.
Вег ОкіоЬег, -з — жовтень.
Вег МоѵетЬег, -з — листопад.
Вег ВехетЬег, -з — труденъ.
Вег Іеіхіе — останній.
Вег кйгхезіе Мопаі — найкоротший місяць.
Ваз 8ска11]акг (шальтяр), -ез, -з — переступ-
ний рік; баз ^епіеіпе ЛаИг— звичайний рік.
Ез §іЫ ѵіег ЛаИгезхеііеп — е 4 пори року.
Вег РгйЫіп§, -з, -е — весна.
Вег Зоттег, -з,------- літо.
Вег НегЬзі, -ез, -е — осінь.
Вег АѴіпіег, -з------- зима.
^Ѵагш — теплий, тепло; дег \ѵйгтзіе — най-
тепліший; каіі — зимний, холодний.
Вег Мипд, -ез — уста; тйпсііісіі — усно.
Віе ЗсЬгіЙ, -еп—письмо; зсЬгіШіск—писемно.
Вег хѵіеѵіеііе (віфільте)? — котрий?
58

ОІЕ ЕІКІЖО2ѴѴАЫ2ІС8ТЕ ЬЕКТКЖ

Ш ВЕК КЕА88Е.

Вег Ьейгег ізі зсйоп іп дег Кіаззе. АПе Зсййіег

тйззеп аиізіейеп. Вапп зеігеп зіе зісЬ аиТ діе Ріаіге.
Віе Зсййіег зіігеп аиТ деп Ріаігеп іп деп Вапкеп.
\Ѵо зіігі Лойапп? Лойапп зіігі іп <1ег Вапк. Лойапп,
зіей аиТ! 8о! Зеіг дісй аиі деп Ріаіг! ІѴойіп зеігі
зісй Лойапп? Лойапп зеігі зісй аиТ сіеп Ріа (г
іи <1ег Вапк.
Іей зііге аиТ дет Зіийіе. \Ѵо зііге Іей? Зіе зіігеп
аиТ дет Зіийіе. Леігі зіейе Іей аир Мип зеіге іей
тіей ѵѵіедег аиТ деп Зіийі. \Ѵойіп зеіге іей тіей?
Зіе зеігеп зісй аиі деп Зіийі.
Іей зіеііе деп Зіийі пеЬеп деп Тізсй. ХѴойіп
зіеііе іей деп Зіийі? Зіе зіеііеп ... Вег Зіийі зіейі
пеЬеп дет Тізсйе. \Ѵо зіейі дег Зіийі?
Оеогд зіігі пеЬеп діезет Зсййіег. Оеог§ зеігі
зісй пеЬеп діезеп Зсййіег.
Вег Ьейгег зеігі зісй ап деп Тізсй. ХѴойіп зеігі
зісй дег Ьейгег? Вег Ьейгег зіігі ап дет Тізсйе.
ѴѴо зіігі дег Ьейгег?
Раиі! Котт ги тіг! ВІеіЬ йіег пеЬеп дет
Тізсйе зіейеп. Зо! \Ѵаз зіейзі ди аиГ дет Тізсйе
ііе^еп? За^, іей зейе аиТ дет Тізсйе: Вйсйег, Неііе ...
Зеіг ди діей аиТ деп Зіийі! \Ѵо зіігезі ди?
(. ..аи! дет Зіийіе ап дет [ат] Тізсйе); ап
дет Тізсйе одег ат Тізсйе. \Ѵо зіейе іей? (Зіе
зіейеп...)
 59

ШЕ АВѴѴАХ0ШЫ6 ОЕ8 2ЕІТѴѴОКТЕ8.

відмінА діесловд.
Ое^епАѵагі. Теперішній час.
Іей зііге аи{ бет Зіийіе
би зіігезі аи( бет Зіийіе
ег (зіе, ез) 8ІІ2І аиі бет Зіийіе
ѵѵіг зіігеп аиі бел Зіййіеп
ійг зіігі аиі бел Зіййіеп
зіе зіігеп аиі бел Зіййіеп
Зіе зіігеп аиі бет Зіийіе.
Іей зеіге тіей аиі бел Зіийі
би зеігезі біей аиі бел Зіийі
ег (зіе, ез) зеігі зіей аиі бел Зіийі
5ѴІГ зеігеп ипз аиі біе Зіийіе
ій г зеігі еііей аиі біе Зіийіе
зіе зеігеп зіей апі біе Зіийіе
Зіе зеігеп 8Ісй аиі бел Зіийі.
ІЧепгбогпі. Діейменник.
аиЫейеп — вставати; зіей зеігеп — сідати,
Веіейізіогт. Приказовкй спосіб.
Зіей аиі — вставйй! Зеіг бісй — сідай!
Зіейеп Зіе аиі—вставайте! Зеігеп Зіе 8ісй — сідайте!
Зіейі аиі — вставайте! Зеігі еисй — сідайте!
 60

ЭА8 ѴЕКНАБТМ8ѴѴОКТ. ПРИЙМЕННИК.

Прийменниками зазначуемо відносини (баз

егЬаИшз-відношення) одного предмета до дру­
гого (осіб, річей, звірят). 3
Як ми бачили.е деякі прийменники,що лучаться
часом із третій, а часом із четвертим відмінком
Це залежить від питания. Коли вони відповідають
на питания де? (мго?), тоді лучаться із третім
відмінком; на питания куди? (\ѵоЬіп?) лучаться
вони із четвертим відмінком.
До таких прийменникіѳ належать: Ап — при
близько, над, коло; аиТ — на; Ьіпіег — за, поза’
позад; іп—в (у), до; пеЬеп—побіч, поруч- ЙЬег—
над, через, верх; ипіег — під, між; ѵог — перед-
2\ѵІ8скеп — між, межи.

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ. -
ЗсИоп, приел. — уже (вже).
ІсЬ тиВ — я мушу; би тиЙі, ег тиВ, ѵѵіг тйз-
8еп> іЬг тйзз(е)і, зіе тйззеп.
ЗіеИеп — стояти; ІсЬ зіеЬе, би зіеЬзі.
АиЫеЬеп (а'вфштёген) — вставати; це зло-
жене діеслово з віддільною приставкою відміня-
еться в тепер часі ось як: ІсЬ зіеЬе аиі, би зіеЬзі
аій, ег (зіе, ез) зіеЫ аиі, ѵѵіг зіеЬеп аиі, іЫзІеЬ(е)і
аиГ, 8іе зіеЬеп аиГ.
Цапп, приел. — потім, опіеля.
8ісЬ зеігеп (зворотне діеслово) — сідати.
оіігеп — сидіти.
 61

Вег Ріаіг, -ев; Ріаіге — місце.

Віе Вапк; мн. Вапке — лавка.
Вег 8іиЫ, -ев; 8ійЫе — столець.
Леігі, приел. — тепер; пип=]е1г1; ѵѵіебег,
приел. знов(у); 211 тіг — до мене.
Вег ТівсЬ, -ев; ТівсЬе — стіл.
8іе11еп — (по)ставити, класти; ісЬ зіеііе -зі
Оёог§ — Юрко, Юрій; Раиі — Павло.
Віезег, -е, -ев, займ. — цей, ця, це.
Котгпеп — приходити, йти; ІсЬ коште би
котте!; прик. спос.: котт! коттеп 8іе!
ЗіеЬеп ЫеіЬеп (ІсЬ ЫеіЬе вІеЬеп, би ЫеіЬзі
зіеЬеп) ставати, спинитися.
8еЬеп — бачити; ІсЬ зеЬе би віеЬзі, ег віеЫ
(зіт), ѵѵіг зеЬеп (зеген), іЬг зеЬеі, зіе зеЬеп. \Ѵаз
зіеЬзі би? — Що ти бачиш?
Ьіе^еп (ліген) — лежати; ісЬ Ііе^е, би Ііеезі.
ІсЬ зеЬе баз ВисЬ Ііе&еп — я бачу, що книжка лежить.
Ап бет = ат, напр.: ат ТізсЬе — на столі.
Віе АЬ\ѵапб1ип^ — відміна; аЬгѵапбеІп (ісЬ
'ѵапбіе аЬ) — відмінювати.
Віе Оё§еп\ѵагі (мн. нема!) — теперішній час
Ваз 2еіі\ѵог(, -ез, -\ѵбгі:ег — діеслово.
Віе Ыеппіогт—діейменник; пёппеп (ісЬ пеппе)—
називати.
Віе ВеГеЫзІогт наказовий спосіб; ЬеГеЫеп
(бефёлен) — при-, на-казувати; ІсЬ ЬеГеЫе, би Ье-
ііеЫзі, ег ЬеПеЫі, \ѵіг ЬеіеЫеп.
Ваз ѴегЬаІіпізѵѵогі — прийменник; баз Ѵег
ЬйНпіз, -піззез; мн.: -піззе — відношення.
 62

ОІЕ ХѴѴЕНЖО2ѴѴАЫХІО8ТЕ ЕЕКТІОЫ.

Ш ОЕК КБА88Е.
(Еоіізеіхип^.)
Реіег, котт Ьег (коттеп Зіе кег)! 8іе11 йісЬ
(зіеііеп Зіе зісЬ) ѵог діе ТаГеІ! ХѴокіп зіеіізі ди діск
(зіеііеп 8іе зіск)? Іск зіеііе тіск ѵог діе Таіеі.
Ѵ/оЬіп зіеііі зіск Реіег? Ег зіеііі зісЬ ѵог (Не Таіеі.
Реіег зіеііі ѵог дег Таіеі. Реіег, ѵѵо зіеЬзІ ди (зіе­
ііеп Зіе)?
ІсЬ зіеііе тісЬ кіпіег дісіі (8іе). Бег Ьекгег
зіеііі зісЬ кіпіег деп Зскйіег. Ѵ/окіп зіеііі зісЬ дег
Ьекгег?
Леігі зіеке іск кіпіег діг (Ікпеп). \Ѵо зіеііе
іск? Зіе зіеііеп кіпіег тіг.
Эи зіекзі (Зіе зіеііеп) ѵог тіг. Шо зіеЬзі ди
(зіеііеп Зіе)? ІсЬ зіеЬе ѵог Ікпеп. Оег ЕеИгег зіеііі
Іііпіег дет Зскйіег, дег ЗсЬйІег зіеііі ѵог дет ЬеЬгег.
Локапп, котт (коттеп Зіе) аиск кіекег! Іск
зіеііе тіск пеЬеп Реіег. ЗіеІІ діск (зіеііеп Зіе зіск)
2\ѵізскеп тіск ипд Реіег. ѴѴоіііп зіеіізі ди діск
(зіеііеп Зіе зіск)? Іск зіеііе тіск гѵѵізскеп Реіег
ипд 8іе. Локапп зіеііі хѵѵізскеп зеіпет Міізскйіег
ипд дет Ьекгег. — Реіег ипд Локапп, ]еІ2І кбппі
ікг §екеп! 8еІгі еиск аиТ еиге Ріаіге!
ІЛт пеип ІЛкг котті дег Ьекгег іп діе Кіаззе
Эіе Зскйіег зіекеп аиі. Іп дег Кіаззе ипіеггіскіеі
дег Ьекгег. Ег зскгеіЫ ап діе ТаГеІ, еіп Зскйіег
Ііезі, діе апдегеп зскгеікеп іп ікге Неііе. Кіеіпе
Зскйіег зскгеікеп діе Аиі^аЬеп аиі ікге Таіеіскеп.
 №асЬ дет ЫпіеггісЬі Іе^еп діе ЗсЬйІег(іппеп) іИге
ВйсЬег ипд Неііе іп діе ЗсЬиІіазсЬеп Ьіпеіп ипд
§еЬеп пасЬ Наизе.
АЦРСАВЕ.
Веапіѵѵогіеі тйпсііісіі ипд зсЬгіШісЬ іо1§епде
Рга^еп: УѴокіп зіеШ зісЬ Реіег? УѴо зіеЫ аізо Реіег?
УѴоІгіп зіеШ зісіі ііег ЬеЬгег? \Ѵег зіеЬі ѵог сіет
ЬеЬгег? ТКо зіеЬі ЛоЬапп? УѴоІггп зеіхеп зісЬ Реіег
ипд ЛоЬапп? \Ѵапп котті бег ЬеЬгег іп діе Кіаззе?
Ѵ/аз іиі бег Ьеіігег іп дег Кіаззе? \Ѵег зсЬгеіЫ ап
сііе ТаіеІ? \Ѵег зсІтгеіЫ іп даз Неіі? \Ѵег зсЬгеіЬі
аиіз (аиТ даз) ТаГеІсЬеп? АѴаз іип діе ЗсЬйІег пасіі
дет ЫпіеггісЬі? УѴокіп ёеЬзі ди пасЬ дет ЫпіеггісМ?
СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Оіе Еогізекип§, -еп — продолжения.
Реіег — Петро; ЛоЬапп — Іван.
Нег=ЬіеЬег (гігёр), приел.—сюди; котт Пег!—
іди сюди, в цю сторону!
ЗісЬ зіеііеп (зворотне діеслово) — ставати,
становитися; ісЬ зіеііе тісЬ, ди зіеіізі дісЬ, ег зіеііі
зісЬ, ѵѵіг зіеііеп ипз, іЬг зіе11(е)і еисЪ, зіе зіеііеп зісіі.
АисЬ, приел. — також, теж.
Кдппеп — могти; ісЬкапп, ди каппзі, ег капп,
ѵѵіг кдппеп, ІЬг кдпп(е)Ь зіе кдппеп.
Пег ЫпіеггісЫ, -ез — навчання; ипіеггісЬіеп —
навчати; ІсЬ ипіеггісМе.
ЗсИгеіЬеп — писати; ІсЬ зсЬгеіЬе.
Піе Таіеі,-п—таблица; Паз ТаіеІсЬеп (тафель-
хен), -з, мн.------- табличка.
 Ніпеіпіе^еп (гінайнлеген) — вкладати; злож.
діеслово з віддільною приставкою: ісЬ 1е§е Ьіпеіп,
ди Іе^зі Ьіпеіп.
Віе ТазсЬе, -п — торба; діе ЗсЬйІіазсЬе —
шкільна торба (на книжки).
ИасЬ Наизе— додому; ги Наизе— дома.
Аізо, приел. — отже, тому.
Тип — робити; ісЬ іие, ди іизі, ег іиі, хѵіг іип,
іЬг іиі, зіе іип.

ОІЕ ВКЕ11ІХВХѴѴАМ2І68ТЕ ЬЕКТІОМ.

ОАНЕІМ.

Нт гіѵеі СГкг ізі Реіег зсЬоп ги Наизе. Ва ^еЬі

ег зоіогі іп даз Зреізегітшег, депл ег ізі Ьин^гі^-
Аппа, діе йііезіе ТосЫег дескі деп ТізсЬ. Зіе зіеііі
Теііег, ЬбНеІ, Меззег, ОаЬеіп ипд Оіазег. Ваід кот-
теп аисЬ Ѵаіег ипд Миііег іп даз Зреізегіттег.
АПе зеігеп зісЬ ги ТізсЬ ипд еззеп.
ЫасЬ дет Міііа^еззеп зріеіі Реіег еіп ѵѵепі§
аиГ дет Ноіе одег іт Сагіеп тіі зеіпег ]йп§егеп
ЗсЬіѵезіег, дапп &еМ ег ап діе АгЬеіі. Ег зеігі зісЬ
ап деп ТізсЬ ипдзсЬгеіЬі зеіпе АиідаЬеп. АиТ дет
ТізсЬе 1іе§еп ВисЬег ипд Неііе. ОЬег дет ТізсЬе
Ьйп^і діе Ьатре. Вег 2ѵѵеі]аЬгі§е Адоіі кгіесЫ
ипіег деп ТізсЬ. Ег зріеіі ипіег дет ТізсЬе. Реіег
капп пісЬі Іегпеп. Ва котті діе Миііег. Зіе ІйЬгі
деп кіеіпеп КпаЬеп ап дег Напд іп деп Оагіеп-
 65

АІІРСАВЕ.
Веапіѵѵогіеі тйпбІісЬ ипб зсЬгіПІісЬ (оі^епбе
Ега^еп: ѴѴо ізі Реіег ит хлѵеі Ѵкг? ХѴагит §еМ
ег зоіогі іп баз Зреізегіттег? АѴег сіескі бел ТізсЬ?
ѴѴаз зіеііі Аппа аиі сіеп ТізсЬ? ^Ѵег котті Ьаісі
іп баз Зреізегіттег? Ѵ/оЬіп зеігеп зісЬ аііе? \Ѵаз
іип зіе? \Ѵо зріеіі Реіег пасЬ бет Міііа^еззеп? Міі
\ѵет зріеіі Реіег? \Ѵаз іиі ег бапп? ХѴоЬіп зеігі
ег зісЬ? \Ѵаз Ьап^і йЬег бет ТізсЬе? ХѴоЬіп кгіесЫ
бег кіеіпе АбоИ? \Ѵаз іиі ег ипіег бет ТізсЬе? \Ѵег
ійЬгі беп КлаЬеп іп бел Оагіеп?

СЛОВА.
БаЬеіт (дагайм), присл. = ги Наизе — дома,
у себе.
Ыт г\ѵеі ІІЬг — о другій годині.
Зоібгі, приел, — зараз, негайно.
Оаз Зреізехіттег, -з, — — столова кімната>
Тдальня.
Вепп, сполучник — бо, тому що.
Нпп^п§ — голодний; ісЬ Ьіп Ьпл^гі^.
Оескеп — накривати, застеляти; ісЬ беске,
бп беекзі.
Вег Теііег, -з, — ■— тарілка.
Вег ЬбПеІ, -з, — — ложка.
Віе ОаЬеі; мн.: -п — вилка.
Ваіб, приел. — швидко, скоро.
ІсЬ зеіге тісЬ ги ТізсЬ=ап беп ТізсЬ.
ІсЬ зііге га ТізсЬ=ап бет ТізсЬе.
5*
66

Зріеіеп — гратися, бавитися; ісЬ зріеіе (шпіле),

би зріеізі.
Бег Но!, -ез, Нб!е — двір; аи! бет Но!е —
на дворі, на подвірі.
ІсЬ ^еЬе ап біе АгЬеіі — я беруся до праці.
Нап§еп (Ьап^еп)— висіти, звисати; біе Ьагпре
Ьйп&і йЬег бет ТізсЬе — лямпа (світиця) висить
над столом.
Бег х\ѵеііаітгі^е (цвайёріге) Абоі!—двохрічний
Адольф.
КгіесЬеп (кріхен) — повзти, (під)лізати; ісЬ
кгіесЬе, би кгіесЬзі.
На, приел. — ось, тут, от.
і
РйЬгеп (фурен) — вести; ісЬ ійЬге, би ійЬгзі.
Сіе Напб, мн.: Нйпбе— рука; ап бег Напб —
за руку.

ОІЕ ѴІЕКІЖО2\ѴА^ІО8ТЕ ЬЕКТІОК.

АМ АВЕКО.
Ат АЬепб котт! бег Ѵаіег ѵоп бег АгЬеіі
паск Наизе. Ит асЬі ИЬг зеіхеп зісЬ аііе ѵѵіебег
ап бел ТізсЬ. Ѵаіег ипб Миііег еззеп еіпе РІеізсЬ-
зреізе тіі Кагіоііеіп, Реіег ипб Магіе Ьекоттеп
еіпе Еіегзреізе тіі Вгоі. ІЭег кіеіпе АбоИ Ьекотті
виг еіп СИаз МіІсЬ ипб 1е§і зісЬ зоіогі зсМаіеп.
Ег зсЫйіі іп зеіпет ВеіісЬеп. Маск бет АЬепб-
еззеп зеігі зісЬ біе Миііег аиіз (аи! баз) 8о!а ипб
зігіекі. Нег Ѵаіег пітті біе геііип^ ипб Ііезі. Магіе
 67

геісНпеі тіі дет гоіеп Віеізіііі еіпе Козе. Реіег

пітті зеіпеп Ваиказіеп ипд Ьаиі еіп Нйизскеп аиз
^Іаііеп Зіеіпсііеп. 11т геЬп ІІИг 1е§і ег зісЬ іпв
(іп даз) Веіі.
Мегкі! Оіе МеЫзреізе ізі еіпе Зреізе айв МеЫ,
біе Еіегзреізе—еіпе 8реізе айв Еіегп. Ііпд діе РіеізсЬ-
зреізе?

А17РОАВЕ.
\Ѵапп котті дег Ѵаіег паск Наизе? \Ѵаз ейі
іЬг ат АЬепд? \Ѵо зсЫаіі сіеіп ВгіідегсЬеп? \Ѵаз іиі
гіеіп Ѵаіег ат АЬепд? \Ѵотіі хеіскпеі Магіе? \Ѵаз
геісЬпеі зіе? ^Ѵаз іизі ди ат АЬепд? \Ѵапп Іе^зі
ди дісЬ іпз Веіі?

ѴЕНКЬЕ^ЕКІЖ68\ѴбКТЕК.
ЗДРІБНІЛІ СЛОВА.
Здрібнілі слова творяться наростками -сВеп
і -Іеіп, при чім корінні голосівки часто одержують
ІІтіаиі (перезвук). Усі здрібнілі на -сВеп і -Іеіп —
€ НІЯКОГО роду.
Приклади:
Оаз Наиз — дім даз НйизсИеп*)—дімочок;
діе Каіге — кітка даз КйіхсЬеп—кіточка;
даз Веіі — ліжко даз ВеіісВеп—ліжечко;
дег Вгидег — брат даз ВгЙдегсИеп—братчин;

♦) Нім. буквами: йііизсі) еп

*
68

(Не Миііег — мати баз Мііііегіеіп—матуся;

баз Аи§е — око баз Аи^іеіп—очко;
баз Кіпб — дитина баз Кіпбіеіп—дитинка;
бег КпаЬе — хлопець баз КпаЫеіп—хлопчик.

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.

Бег АЬепб, -з, -е — вечір; аги АЬепб — увечері.

Ѵоп бег АгЬеіі — з роботи.
Віе Ріеізсйзреізе (фляйшшпайзе); мн.: -п —
м’ясна отрава.
Эіе Кагіоііеі; мн.: -и — картопля, бараболя.
Магіе (Марі) — Марія.
Веко т теп одержати, отримати; і с И
Ьекотте, -зі.
Ваз Еі, Еіез, мн.: Еіег — яйце; біе Еіеізреізе
(аершпайзе); -п — яешня, смажениця.
8ісИ зсйіаіеп 1е§еп — лягати; Іей 1е§е тісй
зсйіаіеп, би Іедзі бісй зсйіаіеп...
Ваз Веіі, -ез,-е—ліжко; баз Веіісйеп, -з, мн.------
ліжечко.
Ваз АЬепбеззеп, -з, — вечеря.
Ваз 8оіа, -з, мн.: -з — канала.
Вігіскеп — робити (на дротах) панчоху; ісй
зігіске, -зі.
ЫеЬтел (нёмен)—брати; ісй пейте, би піттзі,
ег пітті, \ѵіг пейтеп, ійг пейтеі, зіе пейтеп.
Віе. 2еіі; -еп—час; біе 2еіінп§, -еп—часопис.
/еісйпеп (цайхнен) — рисувати; Іей хеіейпе, -зі.
Вег гоіе ВІеізШі — червоний олівець.
 69

Сіе Козе; -п — рожа, троянда.

Ваиеп (бав-ен)— будувати; ісЬ Ьаие, бикаизі;
бег Казіеп, -з, Казіеп — скринка; бег Ваиказіеп—
скринка з будівельними цеголками.
Айз, приім. з 3 відм. — з, із.
Сдіаіі — гладкий.
Вег Зіеіп, -(е)з, -е — камінь; баз Зіеіпскеп
(штайнхен), -з, — — камінчик; аиз Зіеіпскеп —
з камінчиків.
Саз Мекі, -ез (мн. нема!) — мука, борошно.
Кіеіп малий; ѵегкіеіпегп — зменшувати; іск
ѵегкіеіпеге, -зі; Саз Ѵегк1еіпегип§з\ѵогі (феркляй-
нерунгсворт), -ез, -хѵбгіег — здрібніле слово.

ВІЕ РСКПЖВ2ѴѴАМ2І68ТЕ ЬЕКТІОЫ.

АМ МОКОЕМ.

Ст зіеЬеп Скг \ѵескі біе МіШег іЬгеп 8окп.

Ег ізі аЬег поск зсЫйГгі§. Ег \ѵі!1 поск зскіаіеп.
,,8іек’ аіЕ, би Ьап§зскіаіег!“ за§і біе Миііег, „бег
Ѵаіег агЬеііеі зскоп. Ѵот ігіікеп Могшей Ьіз хит
зраіеп АЬепб агкеііеі беіп Ѵаіег, би акег хѵііізі піскі
аиізіекеп". Са зіекі ег аиі, кіеібеі зіск ап ипб §екі
ап бел \ѴазскІізск. Ег ѵѵйзскі Напбе ипб Оезіскі,
катті зіск ипб ѵѵіебегкоіі біе аиГ§е§екепе Ьекііоп.
Сіе Зскхѵезіег Ьгіп§і ікт еіп Оіаз Тее тіі Мііск
ипб еіп ВиііегЬгоі бахи. Ег Ігіікзійскі. Ыаск бет
РгіікзШск Іе^і ег зеіпе Вискег ипб НеНе іп біе Зскиі-
іазске кіпеіп. Сіе МиНег ^іЫ ікт воск еіп Зійск
70

Вгоі ипд еіпеп Аріеі дахи. Ваз ізі зеіп гѵеііез

Егйкзійск. Ег зіескі ез іп діе Тазске ипд 8екі
ит каік пеип іп діе Зскиіе. Зеіпе Зскиіе 1іе§і Ьеі
сіег КігсЬе. 15т дгеіѵіегіеі пеип ізі ег зскоп іп дег
Кіаззе.
Увага. Прийменники: аиз, Ьеі, тіі, пасЬ,
ѵоп, хи... лучаться завсіди з третій відмінком.
Мегкі! Віе Ѵегкаііпізѵѵбгіег: аиз, Ьеі, шіі,
паск, ѵоп, хи ... ѵег!ап§еп іттег деп дгіііеп Раіі.

АІІГСАВЕ.
Шапп ѵѵескі дісЬ (Зіе) деіпе (Пне) МиВег?
Зіеіізі би (зіекеп Зіе) ^ІеісЬ аиі? Шіе Іап^е агЬеі-
іеі деіп (Ікг) Ѵаіег (Вгидег, Опкеі)? Шаз іизі би
(іип Зіе) ѵог бет Егйкзійск? Шо ѵѵЗзскезі ди йісЬ
('ѵазскепЗіе зіск)? [ІсЬ ѵѵазске тіск ап дет Шазск-
іізсЬе]. Шокіп §екзі ди (§еЬеп Зіе) паск дет Ргйк-
зійск?

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Шескеп — будити; ІсЬ ѵѵеске, -зі.
ЗскШгі^ — сонний, оспалий; іск Ьіп зсЫаігій=
іск ѵѵіП поск зсЫаіеп — я хочу ще спати.
АиГ-зіекеп — вставати, встати; іск зіеке аиі,
ди зіекзі аиГ, ег зіекі аиі, ѵѵіг зіек(е)п аиі...; зіек
аиП — вставай!
Вег Ып§зск1а!ег, -з,-------- сплюх.
Ѵот ігйкеп Мог^еп Ьіз хит зраіеп АЬепд —
спозаранку до пізного вечора.
 71

ЗісЬ йп-кіеідеп (ісЬ кіеіде тісЬ ап, ди кіеідезі

дісЬ ап, ег кіеідеі зісЬ ап, ѵѵіг кіеідеп ипз ап, іЬг
кіеідеі еисЬ ап, зіе кіеідеп зісЬ ап) — одягатися,
убиратися; даз Кіеід, -ез, -ег — одежа, убрання-
Вег \ѴазсЫізсЬ, -ез, -е — умивальний стіл,
умивальня; ѵѵазсЬеп (ісЬ ѵѵазсЬе, ди ѵѵйзсЬзі,
ег хѵйзсЬі) — мити.
Віе Напд, діе Нйпде — рука.
Ваз ОезісЫ, -ез, -ег — лице, обличия.
ЗісЬ кйттеп (ісЬ кйтте тісЬ, ди кйттзі
дісЬ) — чесатися.
\Ѵіедег-Ь61ец (ісЬ ѵѵіедегЬоІе, -зі) — повторят.
Віе аіИ^е^еЬепе Ьекіібп — задана лекція.
Ваз ВііііегЬгоі, -ез, -е — хліб з маслом.
Вахи(=2и дет), приел. — до того.
Ваз РгйЬ-зійск -ез,-е—снідання; ІгйЬ-зійскеп
(ІсЬ ГгйЬзійске, -зі) — (по)снідати.
Еіп Зійск Вгоі — шматок, кусник хліба.
Іп діе ТазсЬе зіескеп — вкладати в кишеню;
ІсЬ зіеске, -зі.
Веі, прийм. з 3 відм. — при, біля.
Ваз Ѵіегіеі, -з—чверть; дгеіѵіегіеі—три чверти.
Ѵегіапдеп (ІсЬ ѵег1ап§е, -зі) — вимагати.

ВІЕ 8ЕСН81ЖВг\ѴА^ІО8ТЕ ЬЕКТІОЫ.

Ап Ѵ/егкіа^еп агЬеііеі дег ііеійі^е АгЬеііег ѵоп

ігйЬет Мог^еп Ьіз гит зраіеп АЬепд. ВигсЪ (деп)
РІеіЙ ѵегзсЬаШ ег зісЬ Вгоі. Ег тий аисЬ ійг зеіпе
Еатіііе зог^еп.
 72

Оег Зіааі зощі Гиг біе Зоібаіеп. Оіе Зоібаіеп

катрГеп Гйгз (Гиг баз) Ѵаіегіапб.
ОИпе (гііе) Какгип§ кбппеп біе Мепзскеп пісііі
ІеЬеп. Окне (беп) Ке§еп кбппеп біе РПапхеп піскі
§ебеікеп. Вег Різск зсііхѵітті іт \Ѵаззег. Окне
(<ііе) Ріоззеп капп бег Різск піскі зскѵѵіттеп.
Оигсіі баз Репзіег зігбті ГгізсЬе Ші к'іпеіп
Окне ЬиЙ кбппеп \ѵіг піскі ІеЬеп.
Вгаѵе Кіпбег §екогскеп бел Еііегп. 6е§еп
аііеге Регзопеп тйззеп Кіпбег кбПіск зеіп
Мікоіаиз ізі бег аііезіе ЗсЬйІег іп бег Кіаззе
Егізі итбгеі бакгеаИег аіз Раиі. Раиі ізі ит гтеі
бакге іип^ег аіз бокапп.
Кагі ЬгаисЫ еіп НеГІ; ег каиіі ез итійпі Ріеп-
пі§(г\ѵап2І§ Огозскеп). Ег зскѵѵітті ѵѵібег біе Ріиіеп.
Мегкі: Г)іе Ѵегкаііпізѵѵбгіег: бигск, Тііг, §егеп
окне, ит, ѵѵісіег ѵегіап^еп бел ѵіегіеп Раіі ’
Прийменники: бигск — через, Гііг — за, для
про, &еяеп — прота, окне — без, ит — за’
о, ѵѵібег—проти лучаться з четвертом відмінком.’

АОРОАВЕ.
\Ѵобигск ѵегзскаНі зіск бег Мепзск Вгоі? Рйг
\ѵеп зог§еп біе Еііегп? \Ѵег катрН Сиг баз Ѵаіег-
Іалб? Кбппеп \ѵіг окне Какгип^ ІеЬеп? Калп бег
Різск окне Ріоззеп зсІі\ѵітпіеп? Каппзі би окне
Вискег Іегпеп? Ое^еп \ѵеп тйззеп Кіпбег кбПіск
аХкХр кЭиН КаГІ ит КІПГ РІеппІ8 (2тоап2|’ё
 73

АВХѴ7Ш0ЫШС 0Е8 2Е1ТШ0КТЕ8.

Ое^епчѵагі.
ІсЬ ѵегзсЬаГГе тіг1) Вгоі
би ѵегзсЬаГГзі біг1) Вгоі
ег (зіе , ез) ѵегзсЬаГГі зісіі1) Вгоі
ѵѵіг ѵегзсЬаГГеп ипз1) Вгоі
ІЬг ѵег8сЬаП(е)і еисіі1) Вгоі
зіе ѵегзсЬаГГеп зісіі1) Вгоі.

ІсЬ зоще Гйг теіпе2) Ратіііе

би зог^зі Гйг беіпе2) Ратіііе
ег(ез) зог§( Гйг зеіпе2) Ратіііе
зіе зог^і Гйг іНге2) Ратіііе
\ѵіе зог§еп Гйг ипзеге3) Ратіііеп
іЬг 8ощі Гйг еиге8) Ратіііеп
зіе зог^еп Гйг ійге3) Ратіііеп
Зіе зог^еп Гйг ІЬге2) Ратіііе.

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
ВигсЬ, прийм. з 4 відм. — через, внаслідок;
йигск РІеіІЗ — пильністю; бег РІеіІЗ, -ез — пиль-
ність.
8ісЬ ѵег-зсЬаГГеп—вистарати собі, здобути собі.

По укр.: ’) собі; 2) про свою; ») про своё

74

Віе Ратіііе; -еп — родина, сім’я; Гйг сііе Ра­

тіііе зогдеп — дбати про родину.
КатрГеп (ісЬ кйтрГе, -зі) — боротися; бег
Катрі, -ез, Кйтріе — бій, боротьба.
Ваз Ѵаіег-Іапб, -ез = баз Еапб бег Ѵйіег —
батьківщина, рідний край.
Віе №кгипй; -еп — пожива, корм.
Кбппеп — могти; ісЬ капп, би каппзі, ег капп
чѵіг кбппеп, іЬг кбппі, зіе кбппеп.
ЬеЬеп — жити; ІсЬ ІеЬе, ІеЬзі.
Вег Ке^еп, -з — дощ.
Віе РПапге; -еп — рослина.
ОебеіЬеп (ісЬ §ебеіЬе, би §ебеіЬзі) — рости,
розвиватися.
Вег РізсЬ, -ез, -е — риба.
ЗсЬѵіттеп (ІсЬ зсЬѵѵітте, -зі) — плисти.
Віе Ріоззе; -п — плавка, перо (у риб).
Віе Ьиіі — повітря; біе Ьиіі зіібті Ьіпеіп —
повітря впливае в середину; Ьіпеіп-зігбшеп—впли-
вати, втискатися, прибувати в середину.
Вгаѵ—чемний.чесний; Ьгаѵе Кіпбег—чемні діти.
ОеЬбгсЬеп з 3 відм. — слухати; ісЬ §еЬог-
сЬе (-зі) бет Ѵаіег — слухаю батька.
Віе Регзбп, -еп—особа; §е^еп йііеге Регзопеп—
у відношенні до старших осіб (людей).
НбПісЬ — ввічливий, чемний.
ВгаисЬеп (ІсЬ ЬгаисЬе, -зі) — потребувати.
Каиіеп (ісЬ каиіе, -зі) — купувати.
Вег Ріеппі§, -з, -е — феник, сотик.
 75

Вег ОгозсЬеп, -з------- гріш.

Віе Ріиі; -еп — хвиля; хѵісіег діе Ріиіеп —
проти хвиль.

ВІЕ 8ІЕВЕЬШКВ2\ѴА^І68ТЕ ЬЕКТЮЫ.

ВА8 ІЖВАІМ8СНЕ ВОКЕ.

Вплѵеіі йег 8іаді Ііе^еп (ЬеПпдеп зісЬ) ѵіеіе

Вбгіег. ІппегЬаІЬ еіпез икгаіпізсЬеп В о Нез §іЫ
ез НаизсЬеп тіі гіегІісВеп Оагіеп. Віе Наизег іп сіеп
813сНеп ЬаЬеп Хіе^еИасЬег. Віе піейгі^еп НіШеп
ипзегег ЬапсІІеиіе ЬаЬеп зіаіі дег /іе^еШасЬег —
8ігоЬ-одег ЗсЬіпбеІбасЬег. Втѵеіісіег НіШе Ьетег-
кеп ѵіг діе ЗсЬеипе, деп 8іа11 ипсі бел ЗсЬирреп.
Віе икгаіпізсЬеп Еапбіеиіе ігеіЬеп АскегЬаи ипб
ѴіеЬгисЫ. Ваз ЬеЬеп аи! дет Ьапде (іт Вогіе)
ізі з(Ш ипд еіпіасЬ. АийегЪаІЬ дез ВогТез 1іе§еп
ёгйпе УѴіезеп ипд Реідег. Віе ЕапЫеиіе агЬеіісп
іт Реіде. Віе Нігіеп уѵеідеп баз ѴіеЬ: КйЬе, ОсЬзеп
ипд КаіЬег.

АВРОАВЕ.

Веапіигогіеі тйпдІісЬ иод зсЬгіШісЬ Тоі^епде

Рга^еп: \Ѵо Ііе^еп ѵіеіе Вбгіег? \Ѵо §ІЫ ез Наиз­
сЬеп тіі гіегІісЬеп Сагіеп? \Ѵо зеЬеп ѵѵіг 2іе§е1-
дасЬег? НаЬеп діе НііКеп бег икгаіпізсЬеп Ьапд-
Іеиіе аисЬ Ніе^еИасЬег? (Иеіп, д. Н. д. и. Ь. ЬаЬеп
кеіпе 2.; зіаіі Лег 2. ЬаЬеп зіе... ) \Ѵаз Ьетегкеп
 76

\ѵіг ипыеИйег икгаіпізсИеп НйНе? \Ѵаз іип біе ЬапсІ-

Іеиіе? \Ѵіе ізі баз ЬеЬеп аиГ дет Ьапде? \Ѵо Ііе^еп
егйпе ХѴіезеп ипд РеШег? \Ѵо агЬеііеп діе Ьапд-
Іеиіе? \Ѵаз іип діе Нігіеп?
Мегкі: Оіе Ѵегйй1іпіз\ѵбгІег: апзіаіі (зіай),
аиВегІіаІЬ, іппегкаІЬ, ипѵѵеіі, хѵе^еп ... ѵегіап-
§еп деп хѵѵейеп Раіі.
Увага. Прийменники: апзіай або зіай —
замісць; аиВегйаІЬ — поза, за; іппегЬаІЬ
серед, в; ипдѵеіі — недалеко; ^ѵе§еп — ізза,
задля, ради. .. лучаться з другим відмінком.

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Ьіе^еп (ісй Ііе^е, -81) — лежати.
8ісй Ьеітпбеп — находитися.
Оаз Оогі, -ез; ОбгГег — село.
СГкгаіпізсіт — укра'інський.
Ез ^ІЫ з 4 відм. — е, бувас (бувають).
/іегііей — чепурний, гарний.
Эег /іедеі, -з; мн. діе 2іе^е1—цегла; баз 2Іе
ёсі-сіасй, -ез, -даейег — черепковий дах.
Міесігі§ — низький.
Оіе НііИе; -п — хата.
Эег Ьапдтапп, -ез, сііе ЕапШеиіе — селянин.
Оаз Зігоіт, -ез — солома; баз 8ігбй-йас1і, -ез,
-баейег — соломяна крівля, стріха.
Оіе Зсйіпдеі; -еіп—,драниця, гонта, баз 8сйіп-
йеібаей, -ез, -баейег — дах, покритий гонтами; гон-
товий дах.
 77

Ве-тёгкеп (Ьетёгке, -зі) — завважити, помі-

тити, увидіти.
Оіе ЗсЬеипе, -еп — стодола, клуня.
Оег 8іа11, -ез, Зіаііе — стайня, хлів.
Оег ЗсЬирреп, -з,------- шопа, клуня.
Оег Аскег, -з, Аскег—рілля;с!ег АскегЬаи, -ез—
рільництво; АскегЬаи ігеіЬеп (ісЬ ІгеіЬе АскегЬаи)—
займатнся хліборобством.
Оаз ѴіеЬ, -(е)з — худоба; біе ѴіеЬ-хисЬі—хов
(плекання) худоби; ѴіеЬгисМ ігеіЬеп (ІсЬ ІгеіЬе
ѴіеЬхисЬі) — займатнся скотарством.
Оаз ЬеЬеп, -з — життя.
Оаз Ьапб, -ез, Ьапбег — край, краі'на; аиі
бет Ьапбе — на селі.
81І11 — спокійний, тихий.
Еіп-іасЬ — простий.
Оіе ХѴіезе, -и — лука, луг, сіножать.
Оаз Реіб, -ез, -ег — поле.
Оег Нігі ѵѵеібеі баз ѴіеЬ—пастух пасе худобу.

ОІЕ АСНТІЖ02ѴѴАЫ2І68ТЕ ЕЕКТІОГ^.

ОЕК ОиЯЗТІОЕ 8ТАК.

Еіп бигзіі^ег 8іаг Н п б е і еіпе тіі \Ѵаззег
§еІй1Не ЕІазсЬе. Оаз ХѴаззег багіп зіеЫ еіѵѵаз
ііеі, ипб бег Наіз бег ЕІазсЬе ізі еп^е. Ег капп
багаиз пісМ ігіпкеп. Оа котті ег аиГ еіпеп §икп
ЕіпІаІІ. Ег п і т т I кіеіпе ЗіеіпсЬеп іп зеіпеп 8сЬпа-
Ьеі ипб і г 11 зіе іп біе ЕІазсЬе. ОабигсЬ з 1 е і § і
 78

даз ХѴаззег іттег кбкег. Епдііск еггеіскі бег

5іаг тіі зеіпет ЗскпаЬеІ баз Шаззег ипд Ібзск і
зеіпеп Оигзі.
Мегкі: Вагіп = іп бег (іп дет); (Нагане = аиз
дег (аиз дет).

АІІЕСАВЕ.
Веапіѵѵогіеі тйпдііск ипд зскгіШіск іоі^епде
Рга^еп: \Ѵаз Ппдеі еіп дигзіі^ег Зіаг? Ізі діе Ріа-
зсИе ѵоіі? (йіе Ріазске ізі тіі АѴаззег ^еійііі, аЬег
зіе ізі піскі ѵоіі.) \Ѵіе ізі дег Наіз дег Ріазске?
Капп дег 8іаг дагаиз ігіпкеп? (Ыеіп, д. 8і. к. д.
пісЬ іг., ег капп зеіпеп ЗскпаЬеІ піскі кіпеіпзіескеп.)
\Ѵаз іиі дег кіи^е Ѵо^еі? (Вег кі. V. к. а. е. Е.,
ег пітті к. 81. ипд ). \Ѵаз ^езскіекі? (Оаз \Ѵ.’
зі. і. к.). Капп пип дег 8іаг ігіпкеп? (Ла, ег еггеіскі
т. з. 8скп. д. \Ѵ. ипд капп пип іг.). Ьбзскі ег зеіпеп
Оигзі? \Ѵаз кеібі баз: Оег 8іаг ізі піскі текг диг-
зіі§? (Баз кеіВі: О. 8і. хѵііі піскі текг ігіпкеп.)

АВИ^^ВІДЖС ВЕ8 7ЕІТѴѴОКТЕ8.

Оеаетѵагі.
Іск ііпде \ѵегіе зіеі§е ігіпке
ди Гіпдезі ѴѴІГІ8І зіеі^зі ігіпкзі
ег (зіе, ез) ііпдеі ѵѵігіі зіеі§і ігіпкі
ѵѵіг ііпдеп \ѵегіеп зіеікеп ігіпкеп
ікг ііпдеі ѵѵегі(е)і зіеіё(е)і ігіпк(е)і
зіе ііпдеп шегіеп зіеі^еп ігіпкеп.
 79

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Вег Вигзі, -ез — спрага, жажда; беп Вигзі
ІбзсЬеп (ісЬ Ібзсііе бел В.)—гасити, утолити спрагу;
бигзіі^ — спраглий.
Вег Зіаг, -ез, -е — шпак.
Міі ХѴаззег §еій1Н — наповнений водою.
Віе РІазсЬе; -еп — фляшка.
Вагіп, приел. — в середині, в ньому (в ній).
Еі\ѵаз, приел. — трохи, дещо.
Вег Наіз, -зез, НЭІзе — шия, шийка.
Епде — вузький, тіений.
Вагаиз, приел. — з того (тоТ), звідтіля.
Аиі еіпеп §и*еп ЕіпГаІІ (айнфаль) коттеп
(іек котте аи! еіпеп §иіеп ЕіпТаІІ — попасти
на добру думку.
Вег ЗскпаЬеІ, -з, ЗсЬпаЬеІ — дзьоб.
Ваз \Ѵаззег зіеі§і кбкег — вода підходить
вище; зіеі§еп — підійматися.
Ваз Епбе, -з, -и — кінець; епбІісЪ, приел. —
вкінці.
ЕггеісЬеп (ісЬ еггеісЬе, -зі) — досяг(а)ти, діб-
ратися.
ѴоІІ — повний.
Ніпеіп-зіескеп (ісЬ зіеске кіпеіп, би зіескзі
кіпеіп) — всажати, запихати.
Вег Ѵо^еі, -з, Ѵб§е1 — птах; бег кіи^е Ѵо§е1 —
розумний птах.
Ез еезсЬіейі (гешіт) — діеться, трапляеться.
\Ѵаз йеійі баз? — Що це значить?
80

ОІЕ ^ІЖІЖО2\ѴАЫХІ68ТЕ ЬЕКТКЖ.

ОІЕ МІТѴЕКОАМОЕМНЕІТ. МИНУПИЙ

НЕДОКОНАНИЙ ЧАС.
ІсЬ за^-іе, іск апі\ѵогіе-іе, іск тасМе, іск
1бзск-іе... Я говорив, відповідав, робив...
Минулий недоконаний час визначас дію, що
відбувалася в минулості, але не завершилася (не
дійшла до кінця).
Оіе Мііѵегдапдепкеіі Ьегеіскпеі еіпе іп бег
Ѵег^апдепкеіі лоск піскі ѵоііепбеіе Напбіип^.

ОЕК 8РАТ2 ІЖО ОІЕ ЕЫТЕ.

Еіп Зраіг зеШе зіск еіптаі аиі баз Оаск

еіпег Мйкіе ипб гиЪіе богі аиз. Ба ГйИгіе еіпе
аііе Епіе ікге бип§еп ап беп Васк. Бег Зраіг ег-
Ыіскіе зіе ипб за^іе: „Мйііегскеп, котт боек
кег 1 Ніег ізі ез зо зскбп. Оіе ЬиГі ізі кіег зо геіп,
біе Зоппе зскеіпі зо ѵѵагт ипб кіег каЬеп хѵіг ѵіеі
Накги陸. Оіе Епіе апйѵогіеіе: „Іск банке зекг!
Ои Ьізі тіг ги ѵѵеіі ипб ги коек, Негг 8раіг! АЬег
котт боек тіі ипз аиГ беп Васк! Ніег каппзі би
тіі ипз зск\ѵітпіеп!“

АѴРОАВЕ.
\Ѵокіп зеігіе зіек еіптаі еіп 8ра1г? \Ѵаз таскіе
ег богі? \Ѵаз Гйкгіе еіпе аііе Епіе? ХѴокіп ійкгіе
зіе ікге бип§еп? \Ѵег егЫіскіе зіе? \Ѵаз за§іе бег
8раіг? \Ѵаз апіиюгіеіе біе Епіе?
 81

АВѴѴАМЩЧС 0Е8 2ЕІТѴѴ0КТЕ8.

Ыеппіогш: аиз-гиЬеп, зісЬ зеігеп.

Ое§епѵѵагі:
ІсЬ гиЬе аиз зеІ2е тісЬ
ди гиЬзі аиз зеіхезі сіісЬ
ег (зіе, ез) гиЫ аиз зеігі зісЬ
ѵѵіг гиЬеп аиз зеігеп ипз
ІЬг гиЬ(е)і аиз зеЫ еисЬ
зіе гиЬеп аиз зеігеп зісЬ.

Мііѵег^апдепІіеИ:
ІсЬ гиЫе аиз зеігіе тісЬ
би гиЫезі аиз зеігіезі бісЬ
ег і[зіе, ез) гиЫе аиз зеігіе зісЬ
ѵѵіг гиЫеп аиз' зеігіеп ипз
іЬг гиЫеі аиз зеігіеі еисЬ
зіе гиЬіеп аиз зеігіеп зісЬ.

ВеіеЫзТогт: гиЬ аиз! — відпочивай!;

сіісЬ — сідай!

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Бег Зраіг, -еп; -еп — воробець, горобець.
Іііе Епіе; -еп — качка.
Еіптаі, приел. — раз, колись.
6*
82

Віе МйЫе; -еп млин.

Аиз-гийеп (авсруген) — від-, с-почивати.
Вогі, приел. — там; Ьіег, приел. — тут.
і
ЕііЬгеп (фурен); ісЬ Гйііге, -зі — вести.
Ваз Лип§е, -ей; -еп — молоде (у тварин,
птахів).
Бег ВасЬ, -ез, ВЗсііе — потік.
Ег-Ыіскеп (іек егЫіске, -зі) — побачити.
Ваз МйВегскеп, -з — мамуня.
Воск, приел. — а, одначе, всеж-таки.
8о, приел. — так; зо зсИбп — так гарно.
Віе 8оппе — сонце.
ЗсВеіпеп — світити, сяяти.
ѴѴагт, приел. — тепло.
Ѵіеі (філь), приел. — багато.
Вапкеп — дякувати; ісЬ бапке зекг (зёр) —
я дякую дуже.
2и, приел. — за; хи ѵѵеіі — за далеко.
8сЬ\ѵіттеп (ісіі зскѵітте, -зі) — плисти,
пливти, плавати.

ВІЕ ВКЕІ88ІО8ТЕ ЬЕКТІОЫ.

ВЕК НАВОІЕКІОЕ НІЖВ.

Еіп Нипб Вайе еіп 8ійск Ріеізск іт Маиіе

ипб 8СЙГІЙ батіі йЬег еіпеп піебгі§еп 8іе§. Ва
заВ ег іп бет кіагеп ХѴаззег зеіп Віісі. Ег теіпіе:
„Ваз ізі ^е\ѵі6 еіп ігетбег НцпсГ. Ва дѵоІИе ег бет
 83

ігетдеп Нипде даз ЕіеізсЬ пеЬтеп. Ег зсЬпарріе

ласЬ беги ЕІеізсЬе без ігетдеп Нипдез ипд зеіп
еі^епез Зійск ЕіеізсЬ ііеі іЬт аиз дет Маиіе іпз
ХѴаззег. Ыип Вайе ег §аг пісЫз.

АѴГОАВЕ.

\Ѵаз Ьаііе еіп Нипд іт Маиіе? ХѴогйЬег зскгііі

ег датіі? ХѴаз заЬ ег іт ХѴаззег? \Ѵаз теіпіе ег?
\Ѵаз гѵоіііе ег дет ігетдеп Нипде пеЬтеп? ХѴопасЬ
зскпарріе ег? \Ѵаз дезскак? (Що сталося?) XV о гсаг
пип баз ЕіеізсЬ?

Ое^еітагі: ісЬ Ъіп, ди Ъізі, ег гзі, ѵѵіг зіпй,

іЫ зеіЛ, 8Іе зіпсі-, ісЬ ІгаЬе, ди казі, ег каі, хѵіг
каЬеп, іЬг каЫ, зіе каЪеп.

МІТѴЕВОАМОЕМНЕІТ.

ІсЬ Ьаііе ѵѵаг зсЬгіЙ Неі \ѵо1Ие

ди Ьаііезі \ѵагзі зсЬгіііезі Тіеізі ѵѵо1Ие8І
ег (зіе, ез) Ьаііе \ѵаг зсЬгіЙ Неі ѵѵоіііе

\ѵіг Ьаііеп ѵѵагеп зсЬгіЙеп Ееіеп уѵоіііеп

іЬг Ьаііеі ѵѵагеі зсЬгіііеі Тіеіеі ѵѵоіііеі
зіе Ьаііеп \ѵагеп зсЬгіііеп Гіеіеп хѵоІИеп-

Ое^етѵагІ: ез дезскіекі; Мі1ѵег§ап§епЬеіі:

ез §езсЬаЬ.
 84

СЛОВА Й ГРАМАТИЧНІ ПОЯСНЕНИЯ.

ІсЬ ^аЬ — я давав; ісЬ заЬ — я бачив; ісЬ

зсЬгіеЬ — я писав; ІсЬ зсЬгіН — я ступав; ІсЬ
Неі — я падав ...
Не всі дісслова творять минулий недоконаний
час за допомогою закінчень -іе (еіе). Деякі діе-
слова (т. зв. сильні) зміняють корінний голосний
у мин. часі. Така зміна корінного голосного (звуку)
називасться перезвук.
Віе зіагкеп 7еіі\ѵбг1ег Іаиіеп іп бег Мііѵег-
ёап^епЬеіі аЬ. Віезег АѴапбеі без ЗіатпізеІЬзііаиІез
ЬеіСі АЫаиі.
Вег Ьаиі, -ёз, -е — звук; бег АЫаиі, -ез —
перезвук; бег 8іашт, -ез, Зіатте - пень, корінь;
бег ЗёІЬзіІаиі, -ез -е — голосний (звук); бег 8іатт-
зеІЬзІІаиі, -ез корінний голосний звук.
АЫэиіеп — приймати перезвук.
НаЬеп мати; ісЬ Ьаііе—я мав; ЬаЬ^іегі§;—
жадібний, ненаситний, хапчивий.
Еіп 8ійск РІеізсЬ — кусник м’яса.
Ваз Маиі, -(е)з, Мйиіег — рот, писок.
ЗсЬгеііеп (ісЬ зсЬгеИе, -зі; ісЬ зсЬгііі) — сту-
пати. 7
Ватіі=шіІ бет — з тим.
Вег 8іе§, -(е)з, -е стежка, кладка; бег піеб-
гі^е 8іе§ — низька кладка.
Кіаг — ясний, чистий.
Меіпеп (ІсЬ теіпе, -зі; ІсЬ теіпіе) — думати.
СеѵѵіВ, приел. — певно, напевно.
 85

Ргетб — чужий.
ІсЬ ѵѵоіііе — я хотів; ІсЬ ѵѵаг — я був.
ЗсЬпарреп (ісЬ зсЬпарре, -зі; ісЬ зсЬпарріе)—
хапати, хватати; пасЬ — за.
Еі§еп — власний, іпз=іп баз.
Р>НсЫ8, приел. — ніщо; ег Ьаііе §;аг пісЬіз —
він немав зовсім нічого.

ОІЕ ЕІМІЖООКЕІ88І68ТЕ ЬЕКТКЖ.

ОА8 8ЕЬТ8АМЕ КЕ7ЕРТ.

Еіпез Та§ез Ьіеіі еіп Ваиег тіі еіпет \Ѵа§еп

ипй 2\ѵеі Ріегбеп ѵог бег АроіЬеке ап, Іиб еіпе
§гоВе Тйг аЬ ипб (ги^ зіе Ьіпеіп. Оег АроіЬекег
тасИіе §гоВе Аи^еп ипб Тга^іе беп Ваиег; „\Ѵаз
хѵоііеп Зіе тіі ІЬгег Тйг?“. Ба апіѵѵогіеіе бег
Ваиег: „Веі теіпег кгапкеп Ргаи ѵѵаг еіп Аггі ипб
ѵѵоіііе еіпе Аггпеі ѵегзскгеіЬеп. АЬег іт ^апгеп
Наизе ѵѵаг кеіпе Ребег, кеіпе Тіпіе ипб кеіп
Раріег. ІсЬ Тапбі пиг еіпе Кгеібе. І)а зсІігіеЬ бег
Аг2і баз Кегері ап біе 8іиЬепійг“. Вег АроіЬекег
косЬіе еіп Тгапкіеіп ипб бег Ваиег Гийг тіі бег
Аггпеі пасЬ Наизе гигііек.

АНРОАВЕ.
Веапіѵѵогіеі тйпбІісЬ ипб зсЬгіШісЬ Го1§епбе
Рга^еп: \Ѵо ЬіеК еіп Ваиег тіі зеіпет \Ѵа§еп ап?
\Ѵаз Іиб ег аЬ? \ѴоЬіп іги& ег біе Тйг? Ѵ/аз Тга^іе
86

іЬп дег АроіЬекег? \Ѵет ѵегзсІігіеЬ бег Аггі еіпе

Аггепеі? Шаг іт Наизе дез Ваиегп кеіп Раріег?
\Ѵаз Тапд дег Ваиег? УѴоЬіп зсЬгіеЬ дег Аггі баз
Кегері? \Ѵаз косМе дег АроШекег? ХѴоЬіп ТиИг дег
Ваиег хигііск?

АВШ7ШВИЖ6 ОЕ8 2ЕІТШ0КТЕ8.

ЫеппТогт.

ап-ЬаІіеп; аЬ-Іадеп; гигйск-іаЬгещаЬ-зсЬгеіЬеп;

ѵег-зсЬгеіЬеп.

Оеяеплѵагі.

ісЬ Ьаііе ап Іаде аЬ

ди Ьаіізі ап Іадзі аЬ
ег (зіе, ез) Ьаіі ап Іаді аЬ
5ѴІГ Ьаііеп ап іадеп аЬ
іЬг Ьаііеі ап Іадеі аЬ
зіе Ьаііеп ап Іадеп аЬ

ісЬ ТаИге гигйск ѵегзсЬгеіЬе

ди ІаЬгзі гигйск ѵегзсЬгеіЬзі
ег (зіе, ез) ІЙЬгі гигйск ѵегзсЬгеіЫ
\ѵіг ГаЬгеп гигйск ѵегзсЬгеіЬеп
іЬг ГаЬг(е)і гигйск ѵегзсЬгеі Ьеі
зіе ГаЬгеп гигйск ѵегзсЬгеіЬеп.
 87

Мііѵег^ап^епііеіі.

іей йіеіі ап Іид аЬ

сіи йіе1і(е)зі ап 1исі(е)8І аЬ
ег (зіе, ез) Ней ап Іий аЬ
\ѵіг йіейеп ап Іийеп аЬ
ІЙГ йіеііеі ап Іийеі аЬ
зіе йіейеп ап Іийеп аЬ
Іей іийг хигйск ѵегзсйгіеЬ
сіи Тийгзі гигйск ѵегзсйгіеЬзі
ег (зіе, ез) іийг гигйск ѵегзсйгіеЬ
\ѵіг іийгеп гигйск ѵегзсйгіеЬеп
ійг іийгеі гигйск ѵегзсйгіеЬеі
зіе Іийгеп гигйск ѵегзсйгіеЬеп.

ВеТеІзТогш.
Ьаіі(е) апі 1ад(е) аЫ ІаЬг(е) гигйск! ѵегзсЬгеіЬ!
Заввага. У теперішньому часі деякі діеслова
змінюють а на а (або е на і) у другій та третій
особі однини, напр.: Іей іга^е, би іга§зі, ег
ісй §еЬе, би §ІЬ8І, ег §іЫ. Таку зміну корінноТ
голосівки называютъ Вгесйип^*) (ламанням).
Мапсйе 2ей\ѵбгіег ѵегйпйегп іп бег гѵѵеііеп
ипсі йгіНеп Регзоп бег ЕіпгайІ, ипсі г\ѵаг лиг іп бег
бе^епѵѵагі, бел ЗіаттЗеІЬзііаиі. Эіезеп Ьаиіѵѵапдеі
пеппі тап ВгесЬип^.

') Вгесйеп — ламати.

 88

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Оег Ваиег, -з (або -п), -п — селянин, господар.
Зеііеп - рідкий; зеИ-зат (зёльтзам)— незви-
чайний, дивний.
раз Кегері, -(е)з, -е — рецепта.
Ап-Ьаііеп (ісЬ ЬаИе ап; ІсЬ ЬіеИ ап) — затри-
матися, спинитися.
Оіе АроіЬеке; -еп — аптика; бег АроіЬекег,
"8,--------аптикар.
АЬ-!абеп (Іабе аЬ, Іиб аЬ) — здіймати, зносити.
Оіе Тйг; -еп — двері; біе ЗіиЬе; -п — кім-
ната, хата; біе 8ійЬеп-(йг — хатні двері.
Ніпеіп-іга^еп (гінайнтраген); ІсЬ іга^е Ьіпеіп
(Іи іга§зі Ьіпеіп, ег ігаёі Ьіпеіп - вносити (всере­
дину).
ОгоВе Аи^еп тасЬеп — доел, „зробити великі
очі , витріщити баньки, здивуватися.
Кгапк хорий, недужий; біе кгапке Ргаи —
хора жінка.
Вег Аг2і, -ез, Аггіе — лікар; біе Аггпеі (арц-
най); -еп — лік, лікарство.
Ѵег-зсЬгеіЬеп (фершрайбен) — записувати; ісЬ
ѵегзсЬгеіЬе, би ѵегзсЬгеіЬзі; ісЬ ѵегзсЬгіеЬ.
Оіе Тіпіе — чорнило; баз Раріег, -з, -еп-папір.
КосЬеп (косЬе, -зі; косЬіе) — варити.
ОегТгапк, -(е)з — напиток; здрібн.: баз ТгЗпк-
Іеш, -з,-------- напиточок, лік.
2игйск-ГаЬгеп —- іхати назад, повертати; пасЬ
паизе — додому.
 89

ОІЕ 2ѴѴЕНЖООКЕІ88І68ТЕ ЬЕКТЮМ.

ОЕК ВЫЫВЕ.
Еіп агтег Мапп гѵигоіе ЫіпЛ ипсі ІеЬіе пип
іп §гоВег N01. Оа кат ег аиі еіпеп §иіеп ЕіпГаІІ.
Ег Ьапд зеіп ігеиез Нйпдіеіп ап еіпеп Зігіск, ипд діе-
зезійкгіе іЬп аиі зіскегеп \Ѵе§еп хи деп Мепзскеп.
Оіезе каііеп Міііеід тіі дет Вііпдеп ипд ^аЬеп ікт
Вгоі. Оег Вііпде іеіііе баз Вгоі тіі зеіпет Нипде.
Ыаск дет Тоде дез агтеп Маппез ігаиегіе даз Нйпд-
Іеіп зекг ипд Ьеѵѵаскіе поск даз СгаЬ дез Тоіеп.
Ез ѵеггескіе аиск Ьаідаиз Зсктегх йЬег деп Тод зеі-
пез Неггп.
А1ДРСАВЕ.
Веапіѵѵогіеі іоі^епде Ргадеп: ЗіеЬзі ди §иі?
Назі ди §езипде Аи^еп? \Ѵаз §езсЬаЬ тіі еіпет
агтеп Маппе? Аиі ѵѵеіскѳп Еіпіаіі кат дег Ыіпде
Мапп? Наііеп діе Ьеиіе Міііеід тіі дет Вііпдеп?
№аз §аЬеп зіе іЬт? Міі \ѵе.т іеіііе дег агте Мапп
зеіп Вгоі? \Ѵаз §езскак паск дет Тоде дез Ыіпдеп
Маппез? ЬеЬіе дег Нипд поск 1ап§е?

ВІЕ АВУѴАЫОНЖС 0Е8 7ЕІТѴѴОКТЕ8

„лѵегдеп” (стати).
Оея:еп\ѵагі. Мііѵеггап§епІіеіЕ
іск хѵегде кгапк1) іск ѵѵигде кгапк2)
ди ѵѵігзі кгапк ди ѵѵигдезі кгапк
ег(зіе,ез) \ѵігд кгапк ег (зіе, ез) хѵигде кгапк
О стаю хорим, недужим; 2) я став хорим, я занедужав.
90

ѵѵіг и'егбеп кгапк ѵѵіг гѵигбеп кгапк

ІЬг ѵѵегбеі кгапк іЬг ѵѵигбеі кгапк
зіе ѵѵегбеп кгапк зіе гѵигбеп кгапк
Зіе гѵегбеп кгапк Зіе ѵѵигбеп кгапк.

Ыеппіогт. Мііѵег§ап§епЬеіі.
кбппеп — могти ісЬ коппіе, би коппіезі...
тйззеп — мусіти ісЬ тийіе, би гпийіезі, ег
пгиВіе...
зеЬеп — бачити ісЬ заЬ, би заЬзі, ег заЬ ...
ІеЬеп — жити ісЬ ІеЬіе, би ІеЫезі...
Ьіпбеп — в’язати ісЬ Ьапб, би Ьапб(е)зі, ег
Ьапб ...
іеііеп — ділити ісЬ іеіііе, би іеіііезі. ..
зіегЬеп — умирати [ісЬ зіагЬ], би зіагЬзі, ег
бе&епѵѵагі: ЗіегЬе, зіагЬ, [гѵіг зіагЬеп], іЬг
зіігЬзі, зіігЫ, зіегЬеп, зіег- зіагЬеі, зіе зіагЬеп.
Ьеі, зіегЬеп.

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Вег Вііпсіе, -п, -п — сліпець; бег Ыіпбе Мапп —
сліпий чоловік; Ыіпб гѵегбеп — стати сліпим, осліп-
нути.
Віе N01 (множ, немаі) — нужда.
Віпбеп (ісЬ Ьіпбе, ісЬ Ьапб) — в’язати.
Вег Нипб, -ез, -е — пес; баз Нйпсііеіп, -з,-------
песик, собачка.
Вег Зігіск, -(е)з, -е — мотузок, шнурок.
 91

ЗісЬег — певний, безпечний.

Вег ^Ѵе§, -ев, -е — дорога, шлях.
Ваз Ьеій, -(е)з, -еп — біль, горе; йаз Міііеій,
-з — спочуття; ісЬ ЬаЬе Міііеій тіі іЬт — я спо-
чуваю йому.
Теііеп, ісіі іеііе — ділити.
Вег Той, -ез — смерть; іоі — мертвий, нежи-
вий; йег Тоіе, -п, -п — покійник, небіщик.
Тгаиегп (трйв-ерн), ісЬ ігаиеге — сумувати,
тужити.
Ве\ѵйс1іеп, ісЬ ЬехѵасЬе, ісЬ ЬеѵѵасЫе —стерегти.
Ваз СгаЬ, -ез, СгЭЬег — гріб.
Вег Нипй ѵеггескіе — собака здохла.
Вег ЗсЬтегх, -ез, -еп — біль; апз ЗсИтегх
йЬег йеп Той — з болю задля смерти.

ВІЕ ВПЕІІЖВВКЕІ88ІО8ТЕ ЬЕКТКЖ.

ВЕК МЕИ8СНЫСНЕ КОКРЕК.

АѴіг ипіегзсЬеійеп ап йет тепзсЫісЬеп Кбгрег:

Корі КитрТ ипй ОІіейтаВеп.
Вег ѵогйеге Теіі йез КорТез Ьеійі йаз Ап^езісій
ойег йаз Апііііг. Ап іЬт зеЬеп ѵѵіг йіе 8іігп, йіе
Аи§еп, йіе Ыазе, йеп Мипй, йіе \Ѵап§еп ипй йаз
Кіпп. 2и Ьеійеп 8еііеп йез КорГез ЬеГіпйеп зісЬ
йіе ОЬгеп. 2\ѵізсЬеп йет Кор{ ипй йет Кито! ізі
йег Наіз.
Вег КитрГ Ьезіейі аиз йет ОЬегІеіЬе (йег Вгазі)
ипй йет ІІпіегІеіЬе. Ап йет Китріе Ьеііпйеп зісіі
92

йіе ОІіедтаВеп: сііе Акте ипд діе Веіпе. Оеп ипіег-

8Іеп Теіі сіег Агте Ьіідеп сііе НЗпде, деп ипіегзіеп
Теіі дег Веіпе діе РйВе. АѴіг агЬеііеп тіі деп Нап-
деп; ѵѵіг зіеВеп ипд §ейеп, ѵѵіг Іаиіеп ипд Вйріеп
тіі сіеп РйВеп.
Леде Напд Ьаі ГііпТ Ріп^ег, ]едег РиВ—Гйп! 2еЬеп.

ОВІЖб.
Раиі, геіё’тіг тіі дет 2еі§еііп§ег деіпеп Корі1
^Ѵо ізі дег Китрі? 2еі§’ тіг деіпе ОІіедтаВеп! Айз
ѵѵіеѵіеі Теііеп ЬезіеЬі аізо дег Кдгрег дез Мепзсйеп?
\Ѵіе ЬеіВі дег ѵогдеге Теіі дез Коріез? \Ѵаз зекеп
ѵѵіг ап Шт? \Ѵо зіпд діе ОЬгеп? \Ѵаз зіеЬзі ди гѵѵі-
зсИеп дет Коріе ипд дет Китріе? Айз ѵѵіеѵіеі
Теііеп ЬезіеЫ дег Китрі? 2еі§’ тіг деп ОЬегІеіЫ
Оаз ізі діе Вгизі. 2еі§’ тіг деп ІЛпіегІеіЫ 2еі§’ тіг
діе ОІіедтаВеп! \Ѵо Ьеііпдеп зісЬ діе ОІіедтаВеп?
ѴѴіеѵіеІ Ріп§ег Ьаі діе Напд? Наі іедег МепзсЬ ійпі
Ріп^ег ап дег Напд? (МапсЬе ЬаЬеп ) \Ѵаз іип
ѵѵіг тіі деп Напдеп? АѴіеѵіеІ 2еЬеп зіпд ап еіпет
РиВ? ХѴіеѵіеІ 2еЬеп Ьазі ди ап Ьеідеп РйВеп? ѴѴаз
іип гѵіг тіі деп Веіпеп? ѴѴотіі іапхеп хѵіг? \Ѵотіі
зсИгеіЬзі ди?

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Оег Мепзсіі, -еп, -еп — людина; тепзсЫісЬ —
людський.
Оег Когрег, -з,------- тіло.
НпіегзсЬеідеп, ісЬ ипіегзсИеіде — відрізняти.
 93

Оег Корі, -ея, Кбріе — голова.

Оег КитрГ, -ея, Кйтріе — тулуб.
Оіе ОІіебтаВеп вим.: глідмасен; множ.—члени.
Оег ѵбгбеге — передній; бег йпіеге — доліш-
ній, нижній.
Оая Ап^еяісИі (бнгезіхт), -я, -ег = бая АпШіг
(антліц), -ея, -е — лице, обличчя.
Оіе Зіігп; еп — чоло.
Оег Мипб, -ея; множ.: Мипбе або Мйпбег
рот, уста.
Оіе \Ѵап§е; -еп — щока, лично.
Оая Кіпп, -ея, -е — підборіддя, борода.
Оіе Зеііе; -п — сторона.
Оая ОЬг, -ея, -еп — ухо.
Оег Наія, -ея, Наіяе — шия.
ВеяіеИеп (бештеген) — складатися.
Оег ОЬегІеіЬ (бберляйб), -(е)я — горішня
(верхня) часть тіла = біе Вгияі — груди.
Оег ОпІегІеіЬ, -ея — долішня часть тіла.
Оег Агт, -ея, -е — рам’я.
Оая Веіп, -ея, -е — нога.
Оіе Напб; НЗпбе — рука.
Оег РиВ -ея, РйВе — нога, стопа.
ЬаиГеп; іск ІаиГе, би ІаиГяі, ег ІаиН, ѵѵіг ІаиГеп;
ісЬ ІіеГ — бігти.
НйрГеп; ЬйрГе; ЬйрЙе—скакати, вистрибувати.
Оег Ріп^ег, -я,------- палець; біе 2еЬе; -еп —■
палець (у ноги).
2еі§еп; геі§е, геі^іе — показувати; бег 2еі§е-
Нп§ег, -я,------- указний палець.
94

Мапскег, -е, -ез — деякий, декотрий.

ѴѴотіі? — чим?
Тапхеп; іск іапхе; іск іапхіе — танцювати.

ВІЕ ѴІЕЯІЖВОКЕІ88ІО8ТЕ ЬЕКТІОЫ.

ОА8 І.08ТЕІШЕ МАЧ8СНЕМ.

Еіпе Майз кат аиз ікгет Ьоске ипб зак еіпе
Раііе зіекеп. „Ака“, за^іе зіе, „баз ізі еіпе Мйизе-
Гаііе; багіп ѵѵоііеп сііе Ьбзеп Мепзскеп ипз Мйизскеп
іап§еп. АЬег ісЬ кеппе іЬге Возкеіі ипб ^еке пісЫ
кіпеіп“. Еіпе \Ѵеі1е заВ сііе кіеіпе Майз зііП ѵог бег
Раііе, бапп зргаск зіе: „ІсЬ ѵѵііі ап бет Зреске пиг
гіесЬеп, ба зскпаррі сііе Раііе пісііі хи“. Ваз Мйиз­
скеп Не! іп сііе Раііе ипб госк ап бет Зреск.
Ез Ьегйкгіе тіі зеіпет Мйзскеп беп Зреск, ба зскпарр-
іе біе Раііе хи. Ваз Ійзіегпе Мйизскеп ЫіеЬ іп бег
Раііе зіескеп.

АІІРОАВЕ.
АѴокег кат баз Ійзіегпе Мйизскеп? \Ѵаз зак
ез зіекеп? ^Ѵо ѵѵоііеп біе Мепзскеп біе Мйизе Гап-
§еп? Оіп^ баз Мйизскеп §1е>ск кіпеіп? \Ѵаз ѵѵоПіе
ез пиг іип? \Ѵаз ёе8сЬак бапп?

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Эіе Ьизі,------- охота; ійзіегп — пожадливий,
ласий.
Ваз Мйизскеп (мбйс-хен), -з, — — мишка.
 95

Ваз ЬосЬ, -(е)з, ЬбсЬег — діра, яма.

Іск заЬ, би закзі. (заст), ег заЬ, ѵѵіг закеп
(за-ген) — бачив ...
Віе Раііе; -п — лапка; сііе Маіізеіаііе; -и —
лапка на миші, пастка, мишоловка.
Айй, виг. — ага, ось як!
Вагіп (дарін), приел. — у (в) ній, там.
Возе—недобрий, злий; сііе ВозЬеіі (ббс-гайт)—
злоба, пакіеть.
Рап§еп; ісіі іап§е, би Гап^зі, ег Гап^і, \ѵіг іап§еп;
’сЬ Гіп§, би Пп§зі, ег — (з)ловити, (с)піймати.
Кеппеп; ісіі кеппе, би кеппзі; ісіі каппіе—знати-
Ншеіп^еііеп (гінййн-геген); §еЬе Іііпеіп, §іп^
Іііпеіп — увійти в середину.
Віе ХѴеііе; -и — хвиля.
Ісіі зііхе — я сиджу; ісіі зай — я сидів.
Зіііі, приел. ---- ТИХО, СПОКІЙНО.

ЗргесЬеп (шпрехен); зргеске, зргісЬзі, зргісЫ;

Мйѵег§ап&.: зргасіі, -зі — казати, говорити.
Вег Зреск, -ез,------- сало, солонина.
КіесЬеп (ріхен); гіесЬе; госк — (по)нюхати.
2изскпарреп (цу-шнаппен) — зачинитися: сііе
Раііе зекпарріе ги — пастка затріснулася.
Вегіііігеп; ЬегііИге; ЬегйЬгіе — доторкнутися.
Ваз Ыйз-скеп, -з, — ~ носик.
Зіескеп ЫеіЬеп — застрягти, зістатися; ЫеіЬе
зіескеп; ЫіеЬ зіескеп.
\Ѵокёг? приел. — звідкіля, звідки?
Оіеісіі, приел. — зараз. Ез дезсіііеііі — діеться;
ез ^езсЬаЬ — зайшло, сталося.
96

БІЕ РН№ІЖООВЕІ88І68ТЕ ЬЕКТКЖ.

бокапп, ѵѵапп ѵѵескі біск сііе Миііег? (Эіе Миі-

іег ѵѵескі тіск ит зіеЬеп ІЛіг). Мог§еп лѵігсі зіе
біск аиск ит зіеЬеп 17кг ѵѵескёп. Іск Ьіп кеиіе
іп бег Зскиіе. Могшей ѵѵегбе іск §1еісЫа11з іп бег
Зскиіе зеіп. ІсЬ Іезе кеиіе. Мог§еп ѵѵегбе іск аиск
Іезеп. \Ѵіг зіпб кеиіе іп бег Зскиіе. Ат 8оппіа§
ѵѵегбеп ѵѵіг ги Наизе зеіп. Ат Зоппіа^ ѵѵегбеп
ѵѵіг аизгиЬеп. Ап \Ѵегкіа§еп агЬеііеі беіп Ѵаіег
ѵоп Пикет Могшей Ьіз гит зраіеп Акепб; ат Зопп-
іа§ ѵѵігб ег аизгикеп.
Реіег, ѵѵаз дѵігзі би ат 8оппіа§ іип? \Ѵаз ѵѵег-
беі ікг ат Зоппіа^ іип? Раиі, \ѵаз ѵѵігзі би кеиіе
ги Наизе іип? (Іск ѵѵегбе зріеіеп ипб Іегпеп). \Ѵапп
ѵѵагзі би §ез1егп зскоп ги Наизе? \Ѵапп аѵігзі би кеиіе
ги Наизе зеіп? (Нт г\ѵеі Икг Аѵегбе іск кеиіе зскоп
ги Наизе зеіп). ХѴокіп ѵѵігзі би бапп §еЬеп? \Ѵег
іѵігб беп Тізск бескеп? \Ѵег ѵѵігб коттеп? \Ѵег
хѵігб зісЬ ги Тізск зеігеп? (АПе ѵѵегбеп зісЬ ...
зеіхеп). \Ѵаз ѵѵігзі би паск беп МИіа^еззеп Іип?
(Ыаск бет Міііа^еззеп ѵѵегбе іск ...)

ВІЕ ХНКІЖРТ. МАЙБУТНІЙ ЧАС.

іск ѵѵегбе зеіп — я буду; іск ѵѵегбе каЬеп — я

буду мати.матиму
би ѵѵігзі зеіп—ти будет; би ѵѵігзі каЬеп
ег(зіе,ез) \ѵігб зеіп — він буде; ег ѵѵігб каЬеп
 97

ѵѵіг ѵѵегбеп зеіп — ми будемо хѵіг ѵѵегбеп каЬеп

Ікг уѵегбеі зеіп — ви будете ікг ѵѵегбеі какеп
зіе сѵегбеп зеіп—вони будутъ зіе ѵѵегбеп каЬеп
Зіе \ѵегбеп зеіп — Ви будете Зіе сѵегбеп каЬеп

Іск адегбе баз Виск паск Наизе тііпектеп

сіи ѵѵігяі баз Виск паск Наизе тііпектеп
ег (зіе, ез) ѵѵігб баз Виск паск Наизе тііпектеп
сѵіг сѵегбеп біе Вйскег паск Наизе тііпектеп.

Майбутній час дісслів творимо з форм

теперішнього часу помічного дісслова „гѵегсІеп“
і діейменника даного діеслова, напр.: іск хѵегбе
Іезеп.
Треба звернути увагу на лад слів в ось яних
випадках:
I II
Іск пекте баз Виск паск Наизе тіі.
I II
Іск пакт баз Виск паск Наизе тіі.
1 2 3
Іск тегйебаз Виск паск Наизе тііпектеп.
1 2 3
Мог§еп \ѵегбе іск ит зіеЬеп Икс аиізіекеп.

Заввага. Приставка (II), що Ті треба відділити

від діеслова в теперішньому й минулому недокона-
ному часах та наказовому способ!, стопъ у голов­
ному реченні на кінці. Коли присудок зложений,
тоді відмінювана часть присудка стопъ на другому
7*
 98

місці, а та часть присудка, котра не змінюеться

(йменник, прикметник, дісйменник), стопъ у голов-
нім реченні на кінці.

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Могшей, приел. — завтра.
АѴескеп — будити, пробуджувати; іей \ѵеске —
я буджу; ісЬ ѵѵескіе — я будив; Іей \ѵегбе біей
тог^еп ѵѵескеп — я буду тебе завтра будити.
ОІеісйГаІІз (гляйхфальс), приел. — теж, так
само.
Іей ѵгегбе Іезеп— я буду читати, я читатиму.
Іей ѵѵегсіе аизшйеп—я буду спочивати, я спо-
чиватиму.
Іей ѵѵегбе шіей зеігеп, би ѵѵігзі біей зеігеп
ег (зіе, ез) \ѵігб зіей зеігеп; \ѵіг хѵегбеп ипз зеігеп,'
ійг ѵѵегбеі еией зеігеп, зіе ѵѵегбеп зіей зеігеп.
Эіе 2йкііпіі — майбутній час; гикйпПі^ —
майбутній, прийдешній, будучий; Іей ѵѵегбе кош-
теп — я прийду.

ВІЕ 8ЕСН81ЖВВКЕІ88І68ТЕ ЬЕКТІОЫ.

ВЕК ѴѴЕІХВЕК6.
Еіп Ѵаіег за^іе ѵог бет Тобе ги зеіпеп бгеі
Збйпеп: „ЬіеЬе Кіпбег! Іей дѵегбе Ьаіб зіегЬеп
ипб капп еией піейіз тейг йіпіегіаззеп аіз ипзеге
Нйііе ипб беп ІѴеіпЬег§ багап; іп бет ХѴеіпЬещ
 99

аЬег 1іе§і еіп ЗсЬаіг. ОгаЬеі ПеіВі§ дагіп, зо ѵѵегдеі

іЬг деп ЗсЬаіг ііпдеп".
ИасЬ дет Таде дез Ѵаіегз §гиЬеп діе ЗбЬпе
деп §апгеп \ѴеіпЬег§ ит, іапдеп аЬег хѵедег Ооід
посЬ ЗіІЬег. N1111 кат дег Зоттег ипд дег НегЬзі.
Эег \ѴеіпЬег§ ЬгасЬіе еіпе ѵіеі ^гбВеге Меп§е ѵоп
ТгаиЬеп Ьегѵог аіз зопзі. Эіе ЗбЬпе Ібзіеп даійг
зеЬг ѵіеі СЫд ипд ігеиіеп зісЬ йЬег деп Оехѵіпп.
Леіхі ѵегзіапдеп зіе діе ХѴогіе дез Ѵаіегз ипд іѵагеп
іЬт зеЬг дапкЬаг.

А11ГОАВЕ.
\Ѵаз Ьіпіегііеб еіп Ѵаіег зеіпеп ЗбЬпеп? Ьа§
іп дет Ѵ7еіпЬег§ еіп ЗсЬаіг? \Ѵаз іаіеп діе ЗбЬпе?
\Ѵаз іапдеп зіе дагіп? АѴаз ЬгасЬіе іЬпеп дег \Ѵеіп-
Ьег§ іт НегЬзі? (Іт НегЬзі ЬгасМе іЬпеп дег ХѴеіп-
Ьег§ ) . \Ѵаз Ібзіеп зіе даійг? Ѵегзіапдеп
зіе іеігі діе ХѴогіе ікгез Ѵаіегз?

О1Е АВѴѴ^'ШОНЖС БЕК 2ЕІТѴѴ0КТЕК.

ЫеппТогт:
8а§еп; Ьіпіег-Іаззеп; 1іе§еп; §гаЬеп; Іозеп;
Ьеггѵбг-Ьгіп^еп; ѵег-зіеЬеп; зісЬ Ггеиеп.
Ое^епѵѵагі:
ісИ за§е Ьіпіегіаззе Ііе^е ^гаЬе
ди Ьіпіегіабі §гйЬзі
ег ЬіпіегІаВі §гаЬі
ѵѵіг Ьіпіегіаззеп.. §гаЬеп...
ісЬ Ідзе Ьгіп§е Ьегѵог ѵегзіеЬе ігеие тісЬ
100

Мііѵег§ап§еп1іеіі:
ісЬ за§іе ЬіпіегІіеЙ 1а§ §гиЬ
ди ЬіпіегІіеСезі §гиЬзі
ег ЬіпіегІіеЙ ёгиЬ
'ѵіг Ьіпіегііебеп ... §гиЬеп
ІсЬ Ібзіе ЬгасЫе Ьегѵог ѵегзіапб ігеиіе тісЬ

ХикипЙ:
ісЬ ѵѵегде за§еп ісЬ ѵѵегде Ібзеп
ІсЬ ѵѵегде Шпіег-Іаззеп ісЬ хѵегсіе ЬегѵбгЬгіп^еп
ісЬ ѵѵегсіе Ііе^еп ісЬ ѵѵегсіе ѵегзіеЬеп.
ісЬ ѵѵегсіе ^гаЬеп ісЬ ѵѵегсіе тісЬ Ігеиеп

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Ьег \Ѵеіп — вино; бег Вегц — гора; бег
ѴѴеіпЬег§ (в&йнберг). -з, -е — виноградник.
Ьег Той, -ез — смерть; ѵог <1ет Тоде —
перед смерти.
ЬіеЬ — милий, любий.
Ніпіегіаззеп (гінтер-лйссен), зложене діеслово
з невіддільною приставкою — полишити (в спад-
щині).
МісЫз теЬг — нічого більше.
Сіе Нйііе; -п — хата; багап = ап бег Нйііе—
при ній.
Сег ЗсЬаіг, -ез; ЗсЬаіге — скарб.
СгаЬеп — копати; ііт^гаЬеп — перекопати;
§гаЬе ит; §гиЬ ит; ѵѵегсіе ит^гаЬеп.
 101

Р1еіЙІ§, приел. — пильно.

Оапх — цілий, увесь.
ХѴесІег... посЬ — ні. .. ні, ані. .. ані; зіе
Іапбеп ѵѵесіег ОоШ посЬ ЗіІЬег — вони не найшли
ні... ні.. .
□аз бокі, -ез — золото.
Оаз ЗіІЬег, -з — ерібло.
Вег Зоттег, -з — літо; бег НегЬзі, -ез — осінь.
Негѵбг-Ьгіп§еп — видавати на світ.
Ѵіеі §гбйег... аіз — значно (багато) біль-
ший... як.
Віе Меп^е, -п — кількість.
Віе ТгаиЬе, -п — ягода.
Зопзі, приел. — в іншім часі.
Ьбзеп — виторгувати, виручити.
ЗісЬ ігеиеп (зіх фрбйен) — радуватися, тіши-
тися; бег Оеѵѵіпп, -з — зиск, прибуток; ісіі ігеие
тісЬ йЬег беи Оедаіпп — я тішуся зиском.
Ѵегзіейеп (фер-штёген), зложене діеслово
з невіддільною приставкою — розуміти.
Вапкеп — дякувати; бапкЬаг — вдячний.

ОІЕ 8ІЕВЕМІЖООКЕІ88ІО8ТЕ ЬЕКТЮК.

ОІЕ ѴЕК0АМ6ЕМНЕІТ.
ІсЬ зсЬгеіЬе іеігі. Мог§еп ѵѵегсіе ісіі аисЬ зсЬгеі-
Ьеп. безіегп ЬаЬе ісЬ еіеісЬГаІІз &е-зсЬгіеЬ-еп.
Ат АЬепб ЬаЬе ісЬ ^еіезеп; Ьеиіе \ѵегбе ІсЬ аисЬ
Іезеп.
102

Раиі, казі ди §езіегп ^еіегпі? (Ла, ІсЬ йаЬе

§е8іегп &е1егпі). Назі ди шіі деіпег ЗсЬѵѵезіег
^езріеіі? ѴѴаз Йазі ди §езіегп ат АЬепд §еіап?
\Ѵаз Ьаі діе Миііег &еіап? \Ѵотіі Иаі; Магіе §е-
хеіскпеі? \Ѵапп Ьазі ди дісЬ §езіегп іпз Веіі §е-
Іе^і? (Оезіегп ЬаЬе ісЬ тісЬ... іпз Веіі §е1е§і).

МЕККТ!
ІсЬ зсЬгеіЬе ісіі зсЬгіеЬ ісЬ ЬаЬе ^е-зсЬгіеЬеп
ісЬ Іезе ісЬ Іаз ісЬ ЬаЬе &е-1ез-еп
ісЬ геісЬпе ісЬ геісЬпеіе ІсЬ ЬаЬе ^е-геісЬп-еі:
ісЬ зігіске ісЬ зігіскіе ісЬ ЬаЬе §е-зігіск-1:
ісЬ 1е§е ісЬ 1е§іе ісЬ ЬаЬе §е-1е§4.
ІсЬ ЬаЬе еезсЬгіеЬеп, ди Ьазі §езсЬпеЬеп, ег Ьаі
§езсЬгіеЬеп, ѵѵіг ЬаЬеп §езсЬгіеЬеп, іЬг ЬаЫ ^езсЬгіе-
Ьеп, зіе ЬаЬеп еезсЬгіеЬеп... Оіезе 2еііІогт пеппеп
ѵѵіг Ѵег^ап^епЪеіі:,
Оіе V е г д а п § е п Ь е і I ЬезіеМ аиз деп Еог-
теп дег Се§еп\ѵагі дез НіИзгеііѵѵогіез „ЬаЬеп”
(ІсЬ ЬаЬе, ди Ьазі...) ипд дет Міііеіѵѵогі дег
Ѵег^ап^епііеіі:: §е-зсЬгіеЬ-еп, §е-2еісЬп-еі, §е-1е§-(.
Минулий доконаний час (Ѵег§ап§епЬеіІ)
твори іься в німецькій мові за допомогою форм
теперішнього часу помічного діеслова „ІіаЬеп”
та діеприкметника минулого часу даного
діеслова. Діеприкметник минулого часу твориться
авгментом (приставкою) §е- і закінченням -еп,
-еі або §е-1ез-еп, §е-геісЬп-еі, ^е-зігіск-і.
Деякі діеприкметники минулого часу зміню-
ють корінну голосівку.
 103

МапсЬе 2еііѵѵбгіег ЬаЬеп іп бет Мііісіѵѵогі

бег Ѵег§ап§епЬеіі беп АЫаиі, г. В.: ^е-зсЬгіеЬ-еп,
§е-зргосЬ-еп.
*

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
ІсЬ зсЪгеіЬе еіпеп Вгіеі (бріф) — я пишу лист,
ІсЬ зсЬгіеЬ е. Вг., ісЬ каЬе е. Вг. гезскпеЬеп.
ІсЬ зріеіе тіі бег 8сЬ\ѵезіег — я бавлюся
(граюся) з сестрою, ІсЬ зріеііе гл. б. 8сЬ\ѵ., ісЬ
ИаЬе т. б. 8сЬ\ѵ. §езріеИ.
ІсЬ 1е§е тісЬ іпз Веіі—я кладуся до ліжка,
я лягаю; ісЬ 1е§іе тісЬ і. В.; ісЬ ИаЬе тісЬ іпз
Веіі §е1е§і.
Ніе 2еіі ѵещеШ (фергет) — час минае, біе
2еіі ѵегйіпё — час минав, біе ѵещап§епе 2ей —
минулий час; біе Ѵег§ап§еп-Ьеіі — минулийдоко-
наний час.
□аз МібеЬѵогі, -ез, -хѵбгіег — діеприкметник.
МапсЬег, -е, -ез — деякий.

ОІЕ АСНТІЖВВКЕІ88І68ТЕ ЬЕКТІОЫ.

ІсЬ Ып §езіегл игл г\ѵеі ІІЬг пасЬ Наизе ^е-кош-

т-еп. Кагі ізі аисЬ ит /дѵеі ІІЬг пасЬ Наизе ^е-кот-
т-еп.
ІсЬ котте, ісЬ кат, ісЬ Ьіп ^е-котт-еп;
ІсЬ Ьіп §екоттеп (я прийшов), би Ьізі ^екоттеп,
ег (зіе, ез) ізі §екоттеп, \ѵіг зіпб ^екоттеп, іЬг
 зеід ^екоштеп, зіе зіпд ^екоттеп. Ваз ізі б і е
Ѵег§ап§епЬеіі.
МапсИе /еіЬѵбйег ЬаЬеп іп бег Ѵег§ап§епЬеіі
біе Еогтеп бег Ое§еп\ѵагі без НіИзхеііѵѵогіез „зеіп”.
Ваз Міііе1\ѵогі бег Ѵег§ап§епЬеіі Іаиіеі ой аЬ.

ісЬ кгіесЬе, ісЬ кгосЬ, ісЬ Ьіп §е-кгосЬ-еп;

ісЬ §еЬе ісЬ §іп§, ісЬ Ьіп §е-^ап§-еп ?
ісЬ ЫеіЬе, ісЬ ЫіеЬ, ісЬ Ып §е-ЫіеЬ-еп;
ісЬ Іаиіе, ісЬ ІіеГ, ісЬ Ьіп §е-1аиГ-еп.

УВАГА.
Діеслова, що означаютъ рух або перехід
з одного стану в другим, творять минулий час
за допомогою форм теперішности помічного діе-
слова „зеіп” (ісЬ Ьіп, би Ьізі...) і діеприкметника
минулости даного діеслова.
. Особливу увагу треба звернути на зложені
Діеслова. Коли діейменник зложеного діеслова
мае наголос на діеслові (напр.: Ье-зйсЬеп, Ье-зігй-
Геп), тоді діеприкметник минулого часу не прий-
мае авгменту ёе-, отже: ісЬ ЬаЬе Ье-зйсЫ
(Ье-зігаіі). Колиж у діейменника зложеного діе­
слова наголос на приставці (напр.: тіі-пептеп,
аиі-зіеЬеп), тоді діеприкметник минулого часу
приймае авгменту- між приставкою
і діеслівною формою, отже: ісЬ ЬаЬе тй-
ее-поттеп, ісЬ Ьіп аиі-ее-зіапбеп, ісЬ Ьіп Ьіпеі'п-
ее-кгосЬеп, ісЬ ЬаЬе піебег-§е-зсЬгіеЬеп
 105

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.

Ніпеіп-кгіесЬеп — влізати, влазити; ісЬ кгіе-

сЬе Ьіпеіп — я влізаю; ісЬ кгосЬ Ьіпеіп — я влі-
зав; ісЬ Ып Ьіпеіп&екгосЬеп — я вліз.
Сіе 2еіі ізі ѵег§апгеп — час минув.

ОІЕ ѴЕК6АИ0ЕЫНЕІТ.
МИНУЛИЙ ДОКОНАНИЙ ЧАС.

ЫеппТогт (Діѳйменнпк): зеіп.

ісЬ Ьіп §е\ѵезеп —■ я був

ди Ьізі §е\ѵезеп
ег (зіе, ез) ізі йехѵезеп
\ѵіг зіпд §е\ѵезеп
ІЬг зеід §е\ѵезеп
зіе (Зіе) зіпд ^еѵѵезеп.

КеппТогт (Дівйменник): ЬаЬеп.

ісЬ ЬаЬе §еЬаЫ — я мав
ди Ьазі ^еЬаЫ
ег (зіе, ез) Ьаі §еЬаЫ
ѵѵіг ЬаЬеп ^еЬаЫ
іЬг ЬаЫ ^еЬаЫ
зіе (Зіе) ЬаЬеп §еЬаЫ.
106

Ыеппіогт (Діейменник): ѵѵегдеп (Ыіпд ѵѵегдеп).

ісЬ Ьіп Ыіпд ^еѵѵогсіеп — я осліп
ди Ьізі Ыіпд §е\ѵогдеп
ег (зіе, ез) ізі Ыіпсі §е\ѵогдеп
чѵіг зіпд Ыіпд §е\ѵогдеп
іЬг зеід Ыіпд §еѵѵогдеп
зіе (Зіе) зіпд Ыіпд §е\ѵогдеп.

ЫеппТогт (Діейменник): тй-пейтеп.

ісЬ ЬаЬе тіі§епоттеп — я взяв зі
ди Ьазі тіі§епотпіеп [собою.

ег (зіе, ез) Ьаі тіі§епоттеп

ѵѵіг ЬаЬеп тіі§епоттеп
ІЬг ЬаЫ тіі§епоттеп
зіе (Зіе) ЬаЬеп тіі§епоттеп.

Ыепгйогт (Діейменник): аиТ-зІеЬеп.

ісЬ Ып аиі§езіапдеп — я встав
ди Ьізі аиі^езіапдеп
ег (зіе, ез) ізі аи1§езіапдеп
\ѵіг зіпд аЫ^езіапдеп
іЬг зеід аиі§езіапдеп
зіе (Зіе) зіпд аиі^езіапдеп.
 107

ЫеппГогт (Діейменник): зог§еп.

ісЬ ЬаЬе Гйг теіпе Ратіііе §езог§1 — я подбав
[про свою сім’ю
ди Ьазі Гйг деіпе Ратіііе ёезог^і
ег (ез) Ьаі Гиг зеіпе Ратіііе еезог§і
зіе Ьаі Гйг іЬге Ратіііе еезог§і
«іг ЬаЬеп Гйг ипзеге Ратіііеп Кезогёі
іЬг ЬаЫ Гиг еиге Ратіііеп §езог§і
зіе ЬаЬеп Гиг іЬге Ратіііеп ^езог^і
Зіе ЬаЬеп Гйг ІЬге Ратіііе еезог^Г.

О1Е ЫЕиМІЖООВЕІ88І68ТЕ ЕЕКТКЖ.

Ыікоіаиз, «аз ЬазГ ди Ьеиіе ат Могшей §е-

іап? Ыип, ди «еібі ез пісЫ? Ва «І11 і с Ь ез діг
еггЗЫеп.
ІсЬ Ьіп Ьеиіе ит ЬаІЬ зіеЬеп (ОЬг) аиГ§езіап-
деп. ІсЬ ЬаЬе гипЗсЬзГ теіпе ЗсЬиЬе ёериігі. Бапп
Ьіп ісЬ ап деп ШазсМізсЬ ^е^ап^еп, ЬаЬе даз Нетд
аиз^ехо^еп, діе ЗеіГе ^епоттеп ипд ЬаЬе діе
НЗпде, деп ^апгеп КорГ, деп Наіз, діе Агте ипд
діе Вгизі §е«азсЬеп. Бапп ЬаЬе ісЬ діе паззеп 8Ге1-
Іеп тіі дет НапдГисЬ ^еігоскпеі ипд ЬаЬе даз
Нетд «іедег ап§ехо§еп. Зодапп ЬаЬе ісЬ теіпе
Кіеідег аизёеЬйгзіеі ипд ЬаЬе тісЬ ап^екІеідеЬ
Вапп ЬаЬе ісЬ ееГшЬзійскГ. ИасЬ дет РгйЬзІйск
ЬаЬе ісЬ йе1е5еп ипд Ьіп дапп ит асЫ ІдЬг зра-
108

гіегеп §е§ап§еп. От дгеіѵіегіеі пеіт \ѵаг ісЬ зсЬоп

іп дег ЗсЬиІе. Леіхі Ьіп ісЬ іп еигег Кіаззе.
Раиі, егхаЬГ пип сіи! Шаз Ьазі ди Ьеиіе ат
Мог§еп ^еіап?

АІЛРОАВЕ.

Веапіѵѵогіеі Ы^епде Ега§еп: Шапп Ьаі дісЬ

Ьеиіе діе Миііег §е\ѵескі? Візі ди §1еісЬ аиі^езіап-
деп? (ІсЬ ѵгоіііе посЬ зсЫаіеп). Шаз Ьаі пип діе
Миііег §еза§1? (8іеЬ аиі, )
Шаз Ьазі ди дапп §еіап? (ІсЬ Ьіп.. ЬаЬе тісЬ..
ипд Ьіп.. . еееап§еп). Шаз Ьаі діг діе ЗсЬѵѵезіег
ёеЬгасМ? Шаз Ьазі ди пасЬ дет РгйЬзійск §еіап?
(ИасЬ.. ЬаЬе ісЬ Ьіпеіп§е1е§і). Шаз Ьазі
ди тіі дет ххѵеііеп РгйЬзійск §еіап? (ІсЬ ЬаЬе
теіп §езіескі ипд ЬаЬе ез іп дег ЗсЬиІе аир
§е§еззеп). Шапп Ьізі ди іп діе 8сЬи1е §е§ап§еп?
Шапп ѵѵагзі ди зсЬоп іп дег Кіаззе? Шапп \ѵігзі ди
хѵіедег пасЬ Наизе §еЬеп?
Мегкі: Эіе Ѵег§ап§епЬеіі дгйскі еіпе
ѵоііепдеіе НапдІип§ аиз.
Заввага: Минули» доконаний час виражае
діяння, що його доведено до нінця. Цьо~о часу
вживаемо в розмовах, напр.: Назі ди діе 8сЬи1-
ІазсЬе тііеепоттеп? N614 ісЬ ЬаЬе зіе ги Наизе
гигйск^еіаззеп. Назі ди деіпе Аиі^аЬе ^езсЬгіеЬеп?
Ла, ІсЬ ЬаЬе зіе §езсЬгіеЬеп. НаЬеп Зіе зсЬоп §е-
ІгйЬзійскі? Иеіп, ісЬ ЬаЬе посЬ пісЫ §еігйЬзійскІ.
 109

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Іей іие — я роблю; Іей іаі, іей йаЬе §еіап.
АѴіззеп — знати; іей хѵеііЗ, би ѵѵеійі, ег ѵѵеіВ,
ѵѵіг ѵѵіззеп, ійг \ѵізз(е)і, зіе ѵѵіззеп; іей ѵѵиВіе; іей
йаЬе йеѵѵиВй
Еггайіеп—оповідати, розказувати; іей еггайИе;
йаЬе еггайіі.
/ипйейзі, приел. — найпёрше, насамперёд;
бапп, приел. — потім, пізніше.
Вег Зсйий, -ез, -е — черевик.
Риігеп — витирати, чистити; іей риігіе; йаЬе
§ериІ2І.
Ваз Нетб, -ез, -еп — сорочка.
Аизгіейеп (авс-цТген) — здіймати; гіейе аиз;
2О& аиз; ЙаЬе аиз^его^еп; ап-гіейеп — натягати,
на-, в-дівати; гіейе ап, го§ ап, йаЬе ап§его§еп.
Віе 8еіГе (зайфе), -п — мило.
№йтеп—брата; пейте; пайт; йаЬе ^епоттеп.
ИаВ — мокрий.
Віе 8іе11е, -п — міеце.
Ваз Напбіисй, -(е)з, -ійейег — рушник.
Тгбскпеп — сушити; -е, -еіе, йаЬе ееігоекпеі.
8обапп, приел. — опіеля, потім. •
Ваз Кіеіб, -ез; -ег — убрання, одяг.
АизЬйгзіеп (авс-бурстен) — вичистити щіт-
кою; Ьіігзіе аиз, Ьйгзіеіе аиз, йаЬе аиздіеЬйгзіеі;
біе Вйгзіе, -п — шітка.
Ргййзійскеп — сніцати; Ггййзійске, Ігййзійскіе,
ЙаЬе йеігййзійскі.
110

Зра/іегеп (шпацірен) ^еЬеп — іти на прохід

(прогульку); §еЬе зрахіегеп, зр., Ьіп зр. ке-
§ап§еп.
Вгіпдеп — приносити; ЬгасЫе; ЬаЬе §еЬгасМ.
Ніпеіп1е§еп (гінайн-леген) — вкладати; 1е§е
Ьіпеіп, Іе^іе Ь., ЬаЬе Ьіпеіп§е1е§1.
АиГеззеп (авф-еззеп) — з’істи; еззе аіИ, айаиі,
ЬаЬе аиі^е^еззеп. ,
АизЛгйскеп (авс-друккен)—внражати, вислов-
лювати. .
2игііск1аззеп (цурук-ляссен) — залишити,
зіставити; Іаззе гигйск; ІіеЙ г.; ЬаЬе гигйск§е1аззеп.

ВІЕ ѴІЕК2ІО8ТЕ ЬЕКТМЖ.

ВІЕ ѴОНѴЕКОАМОЕМНЕІТ.
Вег \Ѵо1Г ипЛ Лег 6еі§ег.

Еіп Оеі§ег Кайе Ьіз ііеі іп Ліе ИасЫ аиТ-

^евріек ипЛ пип паск Наизе. Ва Гіеі ег іп
еіпе ОгиЬе. Іп- Ліезе ОгиЬе шаг ѵогдет еіп \ѴоИ
Иіпеіп^еТаІІеп. Вег Ла^ег ЬаНе діе ОгиЬе гит
ѴѴоІЫап^е 2е§гаЬеп. Вег Мапп зріеііе сііе §апге
ЫасЫ ипд сіег \Ѵо1Г Ьеиііе. 2\ѵеі Заііеп дег Сеі^е
’іѵагеп зсЬоп ^егіззеп, гіа кат дег Мог^еп. ЕпдІісЬ
кат дег Ла^ег ипй го§ Леп Оеі§ег аиз бег ОгиЬе.
ВеасМеі Ліе 2 е і 11 о 1 % е (Зверніть увагу на
те, як слідують по собі ді'і):
Еіп Оеі§ег Ьаііе аи(§езр1е1і ип<1 §іп^ Лапп
паск Наизе.
 111

Вег Ла§ег Вайе еіпе ОгиЬе ^е^гаЬеп; бе Оеі-

^ег Неі іп біезе.
Іп біезеІЬе \ѵаг ѵогбет еіп \Ѵо1Г Иіпеіп§еГа11еп.
Ххѵеі Зеііеп \ѵагеп еегіззеп, ба кат бег Мог§еп.
Еіпе Таіі§кеіі ізі ѵог бег апбегеп уег^ап^еп.
Еіпе зоіске Тйіі^кеіі пеппі тап — Ѵогѵег^ап-
2 е п И е і 1. Передминулий час — це діяння, що
наступило перед іншим: Скрипник найперше
грав на скрипці, п о т і м пішов додому.
Кагі Вайе гиегзі ^евріеИ ипб егзі бапп
1 е г п і е ег.
бакоЬ ба§е§еп Вайе гипйсЬзі зеіпе АгЬеіі
ѵоііепбеі ипб § і п § егзі бапп зрахіегеп.

МЕККТ!
Ісіг Тіаііе дезріеіі, йи Ііаііезі д&зріеіі, ег (зіе, ез)
Тіаііе дезріеіі, гѵіг Каііеп дезріеіі, іНг Ігаііеі дезріеіі,
зге каііеп дезріеіі. Ваз ізі біе Ѵогѵеггап^епІіеИ
(передминулий час).
Віе ѴогѵегеапдепЬеіі ЬезіеЬі аиз
бет НіІГзхеііиюгіе „ИаЬеп” обег „зеіп” іп бег Міі-
ѵег§ап§епИеіі ипб бет Міііеіѵѵогіе бег Ѵег^ап-
§епкей (^еіезеп, §еіаиіеп): г. В. ісЬ ііаііе ^еіезеп,
ісЬ ѵѵаг &еіаиіеп, ісЬ ѵѵаг §еіа11еп ...
Передминулий час складаеться з форм мину-
лого недоконаного часу помічного дісслова „Ііа-
Ьеп (ІсЬ Вайе) би Ьаііезі...) або помічного діс-
слова „зеіп ’ (ісй \ѵаг, би \ѵагзі.. .) та діепри-
кметника минулости даного діеслова.
112

ОІЕ Ѵ0КѴЕК6АМІЕМНЕІТ.
ПЕРЕДМИНУЛИЙ ЧАС.
іск \ѵаг йехѵезеп, кайе ^екаЫ,
би ѵѵагзі §е\ѵезеп, кайезі ^екаЫ,
ег (зіе, ез) ѵѵаг ^еѵѵезеп, кайе §екаЫ,
УѴІГ \ѵагеп §е\ѵезеп, кайеп §екаЫ,
ікг ѵѵаг(е)і ^еѵѵезеп, кайеі §екаЫ,
зіе (Зіе) ѵѵагеп ёеѵезеп, кайеп ^екаЫ,

іск ѵѵаг §е\ѵогбеп

би ѵѵагзі §еѵѵогбеп
ег (зіе, ез) ѵѵаг §е«огбеп
хѵіг чѵагеп ^еѵѵогбеп
ікг ѵѵаг(е)і §еѵогбеп
зіе (Зіе) ѵѵагеп ^еѵѵогбеп.

ХѴапбеІі: аЬ: іск ѵѵаг аиі^езіапбеп, іск кайе

ійг теіпе Ратіііе §езог§і, ісЬ кайе ёе^гакеп, іск
ѵѵаг ^еіаиіеп, іск кайе ішк>епоттеп (я взяв був
зі собою)...

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Вег \Ѵой, -(е) з, АѴбйе — вовк.
Віе Оеі^е; -п — скрипка; бег Оеі^ег, -з,-------
скрипник, скрипач.
Тіеі — глибокий; Ьіз ііеТ іп біе N306! —
до глибоко’і ночі.
 из
АиГзріеІеп (авф-шпілен)— вигравати, заграти;
зріеіе аиі; зріеііе аиГ; хѵегсіе аиГзріеІеп; ИаЬе аиГ§е-
зріеИ; Ьаііе аиі§езріеіі.
Эіе ОгиЬе, -п — яма.
Ѵогсіет, приел. — перед тим, раніше.
Ніпеіп-Гаііеп— впасти в середину; Гаііе Ьіпеіп;
Неі Ь.; Ьіп 1нпеіп§еГа11еп; теаг Ьіпеіп^еГаІІеп.
2ит \Ѵо1ГзГап§ — для піймання вовка.
Непіеп (гбйлсн) — вити.
Віе Заііе, -п струна; геійеп — рватися; діе
Заііе геіЕИ, гій, ізі §егіззеп, \ѵаг ^егіззеп.
ЕпсІІІсі), приел. — нарешті, вкінці.
2іеЬеп, го§, §его§еп — витягнути.
Веасіііеп з 4 відм.—зважати, звернути увагу
на що.
Эіе /еіііоі^е — послідовність, наступність дій;
діе Таіі§кеіі — чинніеть.
Эа^ё^еп, прис.—одначе; гиёгзі прис.=2ипасЙ8І.
Эаз Епёе, -8 — кінець; ѵоііёпсіеп—докінчити;
діе АгЬеіі ѵоііепёеп —■ завершити працю (роботу).
Оіе Ѵбіѵег§апйепІіеіі — передминулий (давно-
минулий) час.
ВезіёИеп аиз ... — складатися з...

ОІЕ ЕІЫ1ЧІЖОѴІЕЯ2ІО8ТЕ ЬЕКТКЖ.

ІЖОЬЕІСНЕ ѴѴЕ6Е.
2\ѵеі КпаЬеп Ье&е§пеіеп еіпапёег аи( еіпегп
Кгеиг\ѵе§е. Эег еіпе ШЬгіе гиг ЗсЬиІе, бег
8*
114

апбеге пасЬ бег АѴіезе. Біе КпаЬеп зргасЬеп іоідеп-

без тіі еіпапбег:
„Оиіеп Тар;, Кагі!"
„Оиіеп Тар, МісЬеі!"
„ХѴоЬіп реіізі би, Кагі?"
„Іп біе 8сЬи1е, МісЬеі!"
„Еі \ѵаз! Іп бег 8сЬи1е ізі ез пісЬі зсЬбп, ба тий
тап зіігеп ипб Іегпеп; бгаийеп аиі бег \Ѵіезе ізі’з
зсЬбпег. Котт тіі, \ѵіг ѵѵоііеп богі зріеіеп."
„Ат АЬепб, МісЬеі; ]еігі реЬ’ ісЬ Іегпеп. ЬеЬ
ѵѵоЫ!"
„Меіпеіѵѵереп, реЬ би іп беіпе 8сЬи1е, Кагі;
ісЬ реЬе зріеіеп."...
*
* *
/ѵгапгір байге \ѵагеп зеіібет ѵегііоззеп ипб
аиз беп Ьеібеп КпаЬеп хѵагеп Маппег реѵѵогбеп.
Ез \ѵаг еіп каііег ХѴіпіегіа^. Эа кІорНе еіп Ыаззег,
агтІісЬ рекіеібеіег МепзсЬ ап біе Тйг без 8сЬи1-
Ьаизез. Оег Ьеіігег бКпеіе біе Тйг, ба за§іе бег Мапп:
„Оиіеп Та§, ІіеЬег Негг!“
„Оиіеп Тар, ІіеЬег Мапп!"
„ЕгЬагтеі Еисй теіпег, ІіеЬег Негг!"
„\Ѵаз ѵегіапрі ІЬг бепп ѵоп тіг?"
„Негг, ісЬ Ьіііе ит АгЬеіі. ІсЬ ЬаЬе пісЫз
ги еззеп ипб кеіп ОЬбасЬ. КеЬті тісЬ аиі!"
„\Ѵаз Тйг АгЬеіі кбппі ІЬг бепп Іеізіеп?"
„\Ѵаз еіп ТарІбЬпег капп."
Сег ЬеЬгег заЬ беп Мапп репаиег ап ипб
егкаппіе ІЬп,
 115

„Зеісі ІЬг пісЫ бег МісЬеі аиз ипзегет ОогГе?"

Гга§1е ег.
„ІсЬ Ьіп бег МісЬеі."
„О, до котт Ьегеіп, МісЬеі; бгаиВеп ізі’з каіі."
8іе ёіп§еп Ьіпеіп. Бег ЕеЬгег ^аЬ зеіпет еЬе-
таіі^еп МіізсЬйІег АгЬеіі ипб зог§(е Гиг іЬп.
1. заввага. Неособовий займенник „тап”
перекладаемо на украінську мову звичайно третьою
особою множини: тап заді або тап зргісМ — гово­
рятъ (невідомо, хто саме; люди говорятъ); тап шив
Іегпеп — треба вчитися.

ВЕРЕНЕ8Р0КМ. НАКАЗОВИЙ СПОСІБ.

котт тіі! коттеп 8іе тіі! котт(е)і тіі!
пітт тісЬ аиГ I пеЬтеп 8іе тісЬ тіі! пеЬті тісЬ аиГ >
зргіск! зргесЬеп 8іе! зргесітеі!
^еИ Ьіпеіп! §еЬеп 8іе Ьіпеіп! ^еЫ Ьіпеіп!
котт Ьегеіп! коттеп 8іе Ьегеіп! котт(е)і Ьегеіп!
2. заввага. Наказовим способом висловлю-
емо наказ або прохання. Слабі діеслова творятъ
однину наказового способу на -е: ге^е!, апігѵогіе!
Часто те окінчення пропускаешься так, що оста-
ешься тільки пень: зад!, ІасЫ, ІеЫ і і. у сильних
дісслів переважае в однині наказового сп. коротша
форма: дек!, ЫеіЫ, Іаи/^І, Нез!, зргіск!, діЫ, Ье^іекі
(приказуй)! У множині наказовий спосіб мае форму
другоі особи множ, тепер. часу: гесіеі!, апігѵогіеі!
деМ!, ЫегЬИ, пекті! і і.
116

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
ОІеісП — однаковий; йп^ІеісЬ — неоднако-
вий, нерівний.
Оег 1Ѵе§, -ез, -е — дорога, шлях.
Вейе^пеп з 3 відм. - зустрічати; ісіі Ье§е§пе
«Зет ВеВгег; еіпапсіег Ье§е§пеп—зустрічатися.
Оіе ѴѴіезе, -п — лука, луг.
Міі еіпапсіег — зі собою.
Оиіеп Та§ — добридень!
Еі \ѵаз! — ей що там! ну що там!
ОгаиВеп, приел. — на дворі; там далеко звідеіля.
Мй-коттеп — іти з.. . ; ісЬ котте тіі; кат
тіі; Ьіп тіі^екоттеп.
ЬеЬ сѵо'пі! — був,ай здоров! ЬеЬеп 8іе ѵѵоЫ!—
бувайте здорові! прощайте!
Меіпеі\ѵе§еп, приел. — про мене, нехай буде
й так.
ѴегНіебеп (фер-фліеен) — упливати; проми-
нати; сііе Заітге ѵегПіебеп, ѵегПоВеп, зіікі ѵегПоззеп.
ІсЬ Ьіп еіп Мали §еѵѵогс!еп — я став мущиною.
Каіі — холодний, зимний, студений.
Эег \Ѵіпіег-іа§, -ез, -е — зимовий день.
Кіоріеп — стукати; кіоріе; кіорііе; ЬаЬе
"екІорИ.
ВІаВ — блідий.
Атт — бідний; агтІісЬ ^екіеібеі — убого
вдітий; кіеібеп— одягати, одівати; кіеіеіе; кіеібеіе;
ЬаЬе §ек!еіс!еі.
Ваз ЗсЬгіІ-Ьапз, -ез; Зсііпі-Ьйизег — шкільний
будинок.
 117

ОПпеп — відчиняти, отвирати; бйпе; бйпеіе;

йаЬе ёебйпеі.
8іс1і егЬагтеп з 2 відм. — змилуватися над,
зглянутися на; Іей егЬагте тісй зеіпег, егЬагтІе
тісй зеіпег, йаЬе тісй зеіпег егЬагті.
Ѵегіап^еп — домагатися; ѵег!ап§е, ѵегіап^іе,
ІзаЬе ѵег1ап§і;\ѵаз ѵег1ап§1 ІЫ бепп? — чого ж Ви
вимагаете? Чого ж Вам треба?
йепп, приел. — же, ж.
Віііеп. Ьаі, йаЬе §еЬеіеп — просити.
Ваз ОЬбасй, -(е)з — захист, притулок.
Аиі-пейтеп (пейте апі; пакт аиі; йаЬе аиі-
§епоттеп) — приймати, приняти.
Эіе АгЬеіі, -еп — робота, праця; АгЬеіі Іеі-
зіеп (-іе. ^еіеізіеі) — виконувати роботу.
Бег Ьойп, -(е)з — заплата, сііе Ьбйп-агЬеіі —
заробіток; бег Та^ІбЬпег — поденний зарібник.
Оепаиег, другий ступінь приел. — докладніше.
Апзейеп (зейе ап; зай ап; йаЬе ап^езейеп)
з 3 відм. — придивлятися, приглядатися.
Егкёппеп (егкеппе, егкаппіе, йаЬе егкаппі) —
пізнати..
Зеіб Ійг піейі Місйеі? — чи Ви не Михась?
Негеікотшеп (герайн-коммен) — входити (в се­
редину); котте йегеіп, кат й., Ьіп йегеіп^е-
коттеп.
Ніпеіп§ейеп — увійти; §ейе йіпеіп, §іп§ й.,
Ьіп йіпеіп§е§а§еп.
Ейета1і§ — колишній, бувший; бег ёйетаіі^е
Мйзсййіег — бувший шкільний товариш.
 ЙвЯййяЙ

118

РІЕ г\ѴЕІІЖРѴІЕК2І08ТЕ ЬЕКТІОЫ.

РІЕ \VIСНТIО8ТЕN ВШРЕѴѴОКТЕК.

НДЙВАЖНІШІ СПОЛУИНИКИ.

АІ8 — коли; пасНбет — коли; після того,

як; (іа — через те, що; тому, що; \ѵеі! — тому’
що; бо; лѵепп — якщо, коли; (ѵайгепб — в той
час, коли; баб — що; щоби; батіі — щоби, аби.
Ріе Зскйіег зіпсі ПеіВІ^, бег Ьекгег ІоЫ зіе.
ѴѴепп біе ЗсЬйІег ПеіВі§ зіпб, ІоЫ зіе бег Ьекгег.
\Ѵіг каЬеп кеіпе Вйскег, \ѵіг кбппеп пісЫ Іегпеп.
Ра ѵѵіг кеіпе Вйскег ЬаЬеп, кбппеп \ѵіг пісЫ Іегпеп.
Ріе Ріазске ізі тіі \Ѵаззег ^еійПі. Ісіі ѵѵеіб,
сІаВ біе Ріазске тіі АѴаззег §еійШ ізі.
Мегкі: Іт КеЬепзаЫе зіекі баз еіпіаске 2еі1-
\ѵогі ат 8 с к 1 и В.
У вага: В побічному реченні сто'іть проста діе-
слівна форма — відмінно від укра’інськоТ мови —
все на кінці.
Рег Нипб каі баз Наиз зеіпез Неггп Ьехѵаскі.
(Д. ст. 97—98.)
\Ѵіг ѵѵіззеп, баб бег Нипб баз Наиз зеіпез
21
Неггп ЬеѵгасЫ каі.
Рег аЬѵѵапбеІЬаге Теіі бег хи за гп-
теп^езеігіеп Заігаизза^е зіекі іт
НеЬепзаіге ап 1 е 1 г 1 е г 8 1 е 11 е, бег и п а Ь-
ѵѵапбеІЬаге Теііапѵогіеіхіег 8 1 е 11 е.
Коли в побічному реченні присудок с зложе-
ний,тоді відмінювана часть присудка сто’іть на остан-
ньому місці, а та часть, котра не змінясться, сто’іть
на передостанньому місці побічного речения.
 6Е8РКАСНЕ. РОЗМОВИ.

43. ІМ НОТЕЬ.
1. Міеіеп еіпез /іттегз.
Веівепйег. Негг Рогііег, ізі еіп §гоВез, Веііез
2ііптег (геі?
Рогііег. 2и біепеп, теіп Негг! Іт егзіеп Зіоске
І8і еіп зскбпез 2іттег ігеі, тіі еіпет Ваікоп паск
бег Зігайе.
1І. АѴаз козіеі баз 2іттег?
Р. 2ѵ/еі Магк іа§1іск,. Вебіеппп§ ипб Веіеиск-
іипй тіі еіп^егескпеі. Ваз РгйЬзШск козіеі 70 Ріеппі§.
Я. Оиі, бапп пейте іск’з. Вег Наизкпескі зоіі
теіп ОерЗск йтаиЙга^еп.
Р. ВІНе, Зіе кбппеп беп АиІ2и§ (ЬіН) Ьепиігеп.
Вег НаизкпесИі ѵѵігб Зіе Ье^Іеііеп ипб баз Серйск
іпз 2іттег ІііпаиНга^еп.

2. Іт Хіттег.
р[аи8І'песЫ. Ніег ізі бег ЗсЫйззеі ги Ікгет
2іттег. \Ѵапп \ѵо!1еп Зіе тог^еп аиізіейеп?
Ееізепйег. Іск тиВ тощеп хеііІісИ аиізіейеп.
\Ѵескеп Зіе тісЬ, ЬіНе, ит ЬаІЬ зіеЬеп!
120

И. ЗсЬоп, ісЬ ѵѵегбе ез Ьезог^еп. \Ѵепп 8іе ѵѵаз

ЬгапсЬел, Ьіег пеЬеп бет Веіі ізі еіпе еІекігізсЬе
Кііпееі; 8іе ЬгапсЬел лиг ги Іаиіеп: е і п т а 1 ійг бел
Кеііпег, г ѵѵ е і т а 1 ійг бел Біепег, б г е і т а 1 ійг
бел НаизклесЫ. Ѵег^еззеп 8іе пісЬі, біе ЗсЬиЬе ѵог
біе Тйг ги зіеііеп! ІЬге Кіеібег ѵѵегбе ісЬ тощеп
ТгйЬ риіхеп. Ап§епеЬте КиЬе!
Й. Оиіе ІЧасШ!

3. АизійПип^ без Меібехеііеіз.

2іттегке11пег (ігіН тог^епз еіп). ІсЬ Ыііе бел
МеібехеКеі аизхиійііеп!
Й. Міі Ѵегепйёеп! НаЬеп 8іе аисЬ Тіпіе §е-
ЬгасЬі?
2. Эаз ТіпіепіаЙ ізі аиі бет ТізсЬе, Ьіііе.

МЕЬОЕХЕТТЕЬ ГОК КЕІ8ЕЫВЕ

Іт ОазіЬаизе „2ит ^оібепеп Ьбѵѵел", 2іттег № 3.
Та§ бег Апкипіі: Ат 25 Маг 1927.
Ѵог- ипб /плате: МІ/геЗ, Меитапп.
Вегиі: Каи/тапп.
ШоЬпогі (Еапб): Мйпс/іеп (Вауегп).
Кеізебокитепіе: ИеіаераВ.
Та§ бег АЬгеізе
ипб ѵѵоЬіп Ат 29 Маг пасіг ТѴгеп.

Вегііп, ат 26 Маг 1927.

 121

АУРО АВЕ.
Веапіѵѵогіеі Тоі^епбе Рга§еп:
1. Шо тіеіеі Негг Меитапп еіп 2іттег? Шаз
Гиг еіп Хіттепг уѵйпзскі ег? Іп кѵеІсЬет Зіоске ізі
еіп /іттег ігеі? Шаз козіеі баз Хіттег? Шаз ко-
зіеі баз Ргйіізійск? Шаз зоіі бег Наизкпескі іип? Шаз
кбппеп біе Веізепбеп іт Ноіеі гиг Веібгбегип§ іЬгез
СерЗскз Ьепиігеп? Шег Ье^іеііеі беп Кеізепбеп іпз
2іттег?
2. Шаз Ьекотті бег Кеізепбе хит 2іттег?
11т хѵіеѵіеі 11кг тиВ Негг Меитапп аиізіеііеп? Шег
ѵѵігб іЬп ѵѵескеп? Шо ізі еіпе еіекігізске К1іп§е1?
Шег котті, \ѵепп тап іт Ноіеі еіптаі Ійиіеі? Шег
егзскеіпі, ѵѵепп тап гѵѵеітаі іаиіеі? (Іпб \ѵепп тап
бгеітаі іаиіеі? Шо зіеііеп біе Веізепбе іЬге ЗскиЬе
кіп, \ѵепп зіе зісЬ зсЫаіеп 1е§еп? ІѴег риіхі біе
Кіеібег бег Кеізепбеп?
3. \Ѵаз Ьгіп^і ат Мог&еп бег /іттегкеПпег?
ІѴаз тйззеп біе Кеізепбеп аизійПеп? ІѴо зіеЫ баз
ТіпіепіаВ? ІѴіе ЬеіВі баз Ноіеі, іп ѵѵеіскет Негг
Меитапп аЬ§е8ііе§еп ізі? Шапп ізі ег ап^екоттеп?
Шоѵѵоіті ег зіапбі^? Шаз Шг еіпеп Вегиі йЬі ег аиз?
Шаз Гиг Кеізебокитепіе Ьаі Негг Меитапп тіі-
(гепоттеп? Шапп ѵѵйпзскі ег аЬхигеізеп? ШоЬіп
геізіегаЬ? Шаппкаіег зеіпеп Меібехеііеі аиз^еійііі?

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Баз Оезргаск, -(е)з; -е — розмова.
Оаз Ноіеі, -з; множ. -8 — готель, гостинниця.
 122

Міеіеп; -е, -еіе, -еі — наймати. Ваз Міеіеп,

-з — наймання.
Вег Кеізепде, -еп; -еп, (еіп Кеізепбег, -еп;
множ.: Кеізепбе, без родівн.) — подорожній.
Вег Рогііег (вим.: портіё), -з, множ.: -з, і Рог-
Ііеге або бег РГбгіпег, -з;------ воротар, брамник.
Ізі еіп Ьеііез 2іттег Ггеі? — Чи вільна ясна
кімната? Чи можна заняти ясну кімнату?
7.И біепеп! — можу служити!
Оег Зіоск, -(е)з, Зібске (8іоск\ѵегке)—поверх.
Вег Ваікбп, -з, -е — балькон.
Віе Вебіепип§ — об-, о- слуга, услугування.
Віе Ве!еисМип§ (бельбйхтунг) — освітлення.
Еіпгескпеп (айн-рехнен) — вчислювати, за-
рахувати; тіі еіп§егескпеі — разом влічивши.
Вег НапзкгесЬі, -(е)з; -е — домашній наймит.
Ваз Оераск, -(е)з; -е — пакунок, клунок.
НіпаиМга^еп, іга^е ЬіпаиГ, іги^ Ь., ЬаЬе ЬіпаиТ-
§еіга§еп — винести нагору (наверх).
~Вег Аиігпё, -з, -гй§е = бег Ьііі, -(е)з; -е —
підойма, ліфт.
Вепиіхеп, -іе, ЬаЬе Ьепиіхі з 4 відм. — ужи-
вати чого, користати з чого.
Вег ЗсЫйззеІ, -з,------ ключ.
2еіі1ісЬ, приел. — вчасно, рано.
Везбг^еп, -іе, ЬаЬе Ьезог^і — полагодити.
Віе еіекігізейе Кііп^еі — електричний дзві-
ночок.
ВгаисИеп, -іе, ЬаЬе ^еЬгаисЫ — потребувати.
Ейиіеп, -іе, ЬаЬе ^еІЗиіеі — дзвонити.
 123

Ѵег^езвеп; ісЬ ѵег^еззе, ди ѵег^іззезі, ег ѵег-

^ІВі; ісЬ ѵег^аб; ЬаЬе ѵег^еззеп — забувати.
Ап§епеИт— приемний; діе КиЬе спокій; спо-
чинок.
Аизійііеп, ійііе аиз, -іе аиз, ЬаЬе аиз§еій1И —
виповнити; діе Аизій11ип§ — виповнення.
Меідеп, -еіе, ЬаЬе §ете1сіеі — зголошувати;
бег Мёідехеііеі,-з;------ карта, листок зголошення.
Міі Ѵег^пй§еп! — з приемністю.
Оаз ТіпіепіаВ, -Іаззез, -іаззег— каламар.
Бег доідепе Ьб\ѵе — золотий лев.
Апкоттеп, котте ап, кат ап, Ьіп ап^екот-
теп — прибути; діе АпкипН — прибуття, приі'зд.
Оег Ѵбгпате, -епз, -еп — ім’я.
Оег 2йпате, -епз, -еп — прізвище.
Оег Вепіі, -(е)з; -е — звания; беп Вегиі аиз-
йЬеп — виконувати якесь звания, займатися чим;
ісЬ йЬе аиз, йЫе аиз; ЬаЬе аиз^ейЫ.
Оег Каиітапп, -(е)з, -Іеиіе — купець.
ЗіЭпсІійег \ѴоЬпогі — постійний осідок.
Баз Кеізейокитепі, -(е)з; -е — документ
(посвідчення) подорожі; бег КеізераВ, -развез;
-разве — паспорт на дорогу.
Оіе АЬгеізе—від’ізд; аЬ-геізеп; геізе аЬ, геізіе
аЬ, Ьіп аЬ^егеізі — від’іжджати.
Оіе Веібгсіегип§—перевіз, перенесения; Ьеібг-
дегп; -іе; ЬаЬе Ьеібгбегі—перевозити, переносити.
Векоштеп; Ьекат; Ь. Ьекоттеп — одержати,
отримати.
ЕгзсЬеіпеп; егзсЬіеп, Ьіп егзсЬіепеп —являтися.
124

АЬзіеі§еп, зііе^ аЬ, Ьіп аЬ^езііе^еп — заі’ж-

джати; баз Ноіеі, іп хѵеІсЬет (бет) ег аЬ§езііе§еп
ізі — готель, до котрого він заТхав.
5іапбі§, — приел, постійно.
ІсЬ дайпзсЬе аЬхигеізеп — бажаю від’іхати.

44. ІЫ ВЕК ВІІСННАЫВИЖО.

Кііи/ег. Одіеп Та§, Негг Р1й§е1!
ВиМіапМег. Оиіеп Та§! ІѴотіі капп ісЬ біепеп?
К. Кбппеп 8іе еіп ёгаттаіізсЬ-оПо^гарЬізсЬез
№сЬзсЫа§еЬисЬ бег беиізсЬеп ЗргасЬе етріеЫеп?
В. ОедаіВІ Ез §іЫ ѵегзсЬіепе, аЬег баз ѵоп
Кекіог Аи§изі Ѵо§е1 ізі баз Ьезіе.
К. ХѴіеѵіеІ козіеі ез?
В. ОеЬипбеп ѵіег Магк, біе пеиезіе Аиі1а§е.
Ізі зопзі зопзі посЬ еіѵѵаз §е!а11і§?
К. Эапке, ісЬ ЬгаисЬе зопзі пісЫз. ІсЬ хаЫе,
ЬІИе. АиГ ШіебегзеЬеп!
В. ІсЬ етрІеЫе тісЬ Ьезіепз!

АПГОАВЕ.
Веапіѵѵогіеі тйпбІісЬ ипб зсЬгіШісЬ іоі^епбе
Рга§еп: \Ѵо каиізі Эи ВйсЬег? АѴіеѵіеІ ЬаЬеп Оеіпе
ВіісЬег іп біезет 8сЬи1 )аЬге ^екозіе! ? \Ѵаз Ійг еіп
ВисЬ «йпзсЫ Негг Ѵо§е1? ѴѴеІсІіез №сЬзсЫа§еЬис1і
етрПеЬИ іЬт бег ВисЬЬапбІег? ХѴіеѵіеі козіеі ез?
ШйпзсЫе бег КбиГег і?осЬ ВйсЬег? АѴіеѵіеІ козіеі
Веіпе беиізсЬе ЗргасЫеЬге? \Ѵо Ьазі Эи біезез ВисЬ
§екаиН?
 125

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Віе Вйсййапд1ип§ — книгарня; бег Вйсййапб-
Іег, _5(------ книгар; йапбеіп торгувати; бег Напсі-
Іег — торговельник.
ХѴотіі капп Іей сііепеп?—Чим я можу служити?
Еіп §гаттаіі8Сй-огійо§гарйІ8сйез Масйзсйіа^е-
Ьпсй — граматично-правописна книжка, що до не'і
заглядають.
Віе беиізсйе (дбйче) Зргасйе—німецька мова,
8ргасй1ейге — граматика.
ОеѵѵіВ, приел.—розумісться, певно. Ѵегзсйіе-
(Іепе Вйсйег— різні книжки. Вег Векіог,-з,-еп —
ректор. Вег (біеДаз) Ьезіе—найліпший, найкращий.
ОеЬішбеп—діеприкм. від діеслова Ьіпсіеп, Ьапб,
ІтаЬе §ейипбеп — в'язати, оправляти, переплітати.
Віе,пеиезі.е АиПа§е — найновіше видання.
Ізі зопзі зопзі поей еідааз §е{а11і§?—Чище що
завгодно? Чого ще більше бажаете?
Аиі ХѴіесіегзекеп 1 — До зобчення! Бувайте
здорові! ІѴіейегзейеп -- знову побачити.
Ісіі ешріейіе тіей Ьезіепз!—поручаю себе як
найкраще! Кланяюсь низенько!
8сйй1]айг, -(е)з, -е — шкільний рік.

45. 1Ы ВЕК ТІІСННА^ЫЖб.

ТиМапЛІег.^аз Ьекоттеп 8іе, Негг Зреп§1ег?
КипЛе. Іей Ьгаисйе еіпеп §иіеп 5іоН хи еіпет
Апгид ійг теіпеп 8ойп.
 126

7'. Эагі сіег 8іоН ѵоп Ьеззегег риаіііаі зеіп,

ойег ѵѵйпзсЬеп Зіе еіѵѵаз Ві11і§егез?
-ЙГ. ІсЬ пеЬте ІіеЬег еіпе Ьеззеге ІѴаге.
Т. \ѴйпзсЬеп Зіе еіпеп Ьипкіеп ойег ІісМеп ЗіоИ?
К. Ье§еп Зіе ІісЫе ЗіоНе /иг АизѵѵаЫ ѵог!
Т. 2и йіепеп, теіп Негг. Ніег зіпсі теЬгеге
ЗіоНе; ЬШе хи ѵѵаМеп! Оіезеп ЗіоП капп ІсЬ ІЬпеп
Ьезопсіегз етріеЫеп.
Ѵ/іе іеиег ѵегкаиіеп 8іе даз Меіег Ьаѵоп?
Т. ѴіегхеЬп Магк — баз Меіег.
ЗсЬпеійеп Зіе, ЬШе, йгеі Меіег баѵоп аЫ
Т. Ніег зіпд зіе, Ьіііе! ІсЬ тасЬе
§1еісЬ еіп
Ракеі.
ІсЬ гаЫе аізо 42 Магк. Ніег ізі баз (ЗеШ.
Т. ІсЬ сіапке Ьезіепз. ВеІіеЬеп Зіе
ипз Ьаісі
хѵіейег хи ЬезисЬеп!

АНРОАВЕ.
Веапіѵѵогіеі ТоІ^епНе Рга§еп: \Ѵо каиН тап
8іоНе? Щаз козіеі Оеіп Апгие (Кіеід)? \Ѵо Ьаі
Нет Ѵаіег (Оеіпе Миііег) Ьеп 8іоИ ^екаиН? Айз
\ѵаз ійг еіпет 8іоН Ьаі Ьег ЗсЬпеідег Оеіпеп Ап2иё
§епа111? (......... аиз ПсМет Зіоіі Ьеззегег С^иаіііаі
еепаЬі.) \Ѵаз ійг еіпеп 8іоР ЬгаисЬі Негг 8реп§1ег?
Рйг \ѵеп кэиіі ег йіезеп 8іоГІ? \Ѵаз 1е8і іЬт Ьег
ТіісЬЬапйІег ѵог? (.... теЬгеге 8іоПе гиг АизѵѵаЫ
ѵог). УѴіеѵіеІ Меіег ЬгаисЬі ег ги еіпет Апги§ Ыг
кетеп 8оЬп? ХѴіеѵіеІ козіеі дег 81оП? \Ѵо каиГеп
Рете Еііегп 8іоИе?
 127

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
□іе Тіісіікапбіип^—суконний склеп; сіег ТйсЬ-
йапсПег, -з,------ що торгус сукном, сукнар; баз
Тисй, -ез; мн. звич.: біе Тисйѵ.-агеп — сукно; мн.
суконні (сукняні) товари; бег 5іоН, -(е) з; -е —
матерія (суконна); біе \Ѵаге; -п — товар.
Оег Кипсіе, -еп; -еп — покупець, покупник.
Эег Апхи§, -(е)з, -гй§е — убрання, одяг; ап-
гіейеп, го§ ап, йайе ап§его§еп — вдівати, брати
на себе (напр. убрання).
□ііііеп—могти, сміти; багі бегЗіоН ѵоп Ьеззе-
гег С^иаІіШ зеіп? — чи може матерія бути кращо’і
якости?
Ві11і§ — дешевий; іеиег — дорогий.
ЬіеЬег, 2 ступ, приел. — охотніше, радше
□ипкеі — темний; Іісйі — ясний.
Ѵбгіе§еп, 1е§е ѵог, 1е§іе ѵог, йаЬе ѵог§е1е§1—
предложити; зиг Аизѵѵайі — до вибору.
Аизѵайіеп; хѵййіе аиз, ѵѵайііе аиз, ЙаЬе аиз-
§еѵѵййІі — вибирати; \ѵа'п1еп — вибирати.
Везбпбегз, приел. — особливо.
\Ѵіе іеиег? — Як дорого? По якій ціні?
Оаз Меіег, -з,-------метер.
Айзсйпеісіеп; зейпеібе аЬ, зсйпііі аЬ, ЬаЬе
аЬ^езсйпіііеп — відрізати, відкроі'ти.
□аз Ракеі, -з, -е — пакунок; раскеп, -іе, ЬаЬе
/
^ераскі — пакувати, складати; еіпраскеп — запа-
кувати.
АІ8О, приел. — отже,
 128

ВеІіеЬеп Зіе ипз Ьаісі ѵѵіедег 211 ЬезисЬеп!

Будь ласка, відвідайте нас скоро зновуі
Бег ЗсЬпеідег пйМ — кравець шис.
МеЬгеге Зіоііе — більша кількість матерій.

46. ІМ Р08ТАМТ.
Реізепйег (гц еіпет РозШіепег): \Ѵо ізі бег
ЗсЬаИег Ніг розі1а§егпде ВгіеГе?
РозіЛгепег-. ]щ Егб^езсЬоязе, ЗсЬаІіег № 7.
В. (ат ЗсЬаІіег № 7). ІсЬ егмагіе розііа^егпсіе
Вгіеіе ипіег бег Адгеззе КоЬегзі Мауег
РозіЪеатіег: Ла, ез зіпб 2\ѵеі Розікагіеп ап Зіе,
сігеі еіп^езсЬгіеЬепе Вгіеіе ипд теЬгеге БгисЬза-
сЬеп. НаЬеп Зіе ІЬге Ье§Штаііоп тіі^епоттеп?
Зіе тйззеп зісЬ аизхѵеізеп, дапп капп ІсЬ ІЬпеп діе
ВгіеГе аіізкапбі^еп.
7?. Ла, да ізі теіп КеізераЙ заті РЬоІодгаркіе
(ЬісЫЫШ).
РочіЪ. Віііе, етріап§еп Зіе ІЫе ВгіеГе ипд
БгискзасЬеп.
Р. Банке, ісЬ етрІеЫе тісЬ.
РозіЬ. АиІ ѴѴіесіегзеІгеп!

АБГСАВЕ.
Веапі\ѵогіеі іо!§епде Рга§еп: \Ѵаз Ьеііпдеі
зіск іт Рояіаті? (.. ЬеПпдеп зісЬ теЬгеге ЗсЬаІіег).
\Ѵо ЬеГіпдеі зісЬ бег ЗсЬаІіег Гйг розНа^етде Вгіеіе?
ѴѴаз егѵѵагіеі Негг Мауег? Зіпд іцг іЬп Вгіеіе ап§е-
 129

‘«кошшеп ? \Ѵаз тиб бег Етріап§ег ѵопѵеізеп ? ІѴаз

ѵѵіез Негг Мауег ѵог? \Ѵаз Ьапбі§іе іЬт бег Ве-
атіе аиз? Етріап§зі Би аисЬ Вгіеіе ? Ап ѵѵеп
зсйгеіЬзі ди Вгіеіе ?

СЛОВА Й ПОЯСНЕНИЯ.
Віе Розі;; -еп — почта, пбшта; баз Розі-аші,
-ез, -атіег — почтовий уряд, поштбва контора;
■бег Рбзібіепег, -з, — почтовий слуга; бег РбзіЬе-
атіе, -и; -п — поштовий урядовець; біе Рбзікагіе;
-п — поштова листівка; рбзііа^егпб — із затри-
манням на пошті; біе Рбзізепбип§; -еп — поштова
посилка; баз РозіѵегхеісЬеп, -з=біе Вгіеішагке; -п
— поштовий знак, поштова марка.
Вег 8с1іаНег, -з — вікбнце.
Ваз Егб§езс1юВ, -ззез; -ззе=баз Рагіегге, -з —
партер.
Егѵѵагіеп; -іе, -Іеіе, ЬаЬе егѵѵагіеі —ожидати.
Віе Абгеззе; -еп — адреса.
Вег еіп§езсЬгіеЬепе Вгіеі — рекомендований
лист (про отримання якого пошта видае посвід-
чення).
Віе Вгйскзасйе; -п — друк; друкована по­
силка.
Віе Ье§іНтаіібп; -еп— легітпмація, законний
документ.
8ісИ аизхѵеізеп; ісЬ ѵѵеізе шісИ аиз; ісИ \ѵіез
тісіі аиз, ІіаЬе тісЬ аиз§е\ѵіезеп — виказатися (до­
кументами), легітимуватися.
*
130

Аизкапдіёеп (біе Напб — рука); Ьапбі§;е аиз;

-іе аиз; ЬаЬе аиз^еВапб^!—видавати; еіпйапбі§еп—
подавати до рук, доручувати.
Сіе РЬоіо§гарЬіе; -еп = баз ІЛсЫЬіІб, -ез, -ег—
фотографія, світлина.
8ат1, прийм. з 3 відм. — разом з...
Етріап^еп; -е; етрНп^; ЪаЬе етрійп^еп —
одержати, отримати; бег Етріап^ег, -з — відби-
рач, присмець.
ІсЬ етріёЫе тісЬ, етрЫЫ піісЬ, ИаЬе тісЬ
етрібйіеп — кланятися.
Сег Веатіе, -п, -п — урядовець.
 УКРАІНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ
словничок.
Незначний об’ем цього підручника примушуе
автора обмежитися в словничку тільки на деякі
важніші слова.
Склади, в котрих голосні звуки (голосівки)
печатан! товстими черенками, мають наголос, напр.:
батіі — башіі.
А
Аби—батіі; ит хи здіейм. алькоголічні(гарячі) на­
або — обег; або... або...— питки—аІкойоІізсЬе Ое-
епЫебег... обег ігйпке
адреса—біе Абгеззе ані... ані...—гѵебег... посЬ ..
аж—Ьіз; егзі хѵепп аптика—біе АроіЬеке
але—аЬег; босіі аптикар—бег АроіЬекег
алькоголь — бег АІкоЬоІ; аренда—біе РасМ.
Б
Бавовна—біе Ваит\ѵо11е —біе ЕИегп
багатий—геісЬ бачити—зеЬеп
бажання—бег \Ѵипзсй На­ безпечний—зісйег
жати—\ѵііпзсЬеп бити—зсЫа§еп
бараболя—біе КагіоНеІ бігати—Іаиіеп
барва—біе ЕагЬе біда—баз Еіепб, біе N0}
батько—беі Ѵаіег; батьки бідний—агш
білет—біе РаЬгкагіе (кар- ] бохонець хліба — еіп ЬаіЬ
та Тзди); Еіпігііізкагіе Вгоі
(карта вступу) бочка—баз РаВ
блакитний—Ыаи бракувати—ГеЫеп
блиск—бег Сіапг; блиску- бритва—баз Казіегтеззег
чий — §1апгепб; блища- брехати—1й§еп; брехня —
ти—§1йпгеп, ІеисМеп біе
бо—бепп будівничий — бег Ваитеі-
Бог—Ооіі зіег; будувати — Ьаиеп
борода—бег Вагі бульба—біе КагіоИеІ.

Вага—біе \Ѵа§е; баз Ое- виіжджати—аЬгеізеп

виі'зд—біе АМакгі, АЬгеізе
важний—5ѴІсЫі§ вилка—біе ОаЬеІ
ввесь—аіі виміна—бег АизіаизсИ
вгору—Ьіпаиі винахід—біе ЕгНпбип§
вдихати (в себе)-еіпаітеп випити—аизігіпкеп
вдяка-бег Вапк;вдячний- виразно—беіШісЬ
бапкЬаг вирахувати—аизгесЬпеп
веселий—1изіі§; кеііег(по- висідати—аиззіеі§еп
гідний); Ггоіт, Ггбііііск високий—ЬосИ; висота—
веселість — біе Ргбіісккеіі біе Нбке
весілля—біе Носкхеіі виступати—аиіігеіеп
весна — баз Ргіік]аИг; бег витримати—аизЬаІіеп
РгйЫіп§ виходити—аиз§еИеп; вий-
вести—іііЬгеп ти—Ьегаизкоттеп
вечеря—баз АЬепбеззеп вичисляти—аиігаіііеп
вибрати—аизѵѵаЫеп вичистити (щіткою)—аиз-
вивіска — баз Аизкап§е- Ьйгзіеп
зсЬіІб вишня—біе АѴеісВзеІ
вигідно—Ьециет вівця—баз ЗсЬаі
виглядати—аиззеііеп відважний—тиР^, кііЬп
виграти—^еѵѵіппеп відвідини—бег ВезисЬ
видавати—Вегаиз§еЬеп відвідувати—Ьезисігеп
видавництво—бег Ѵег1а§ віддалений—епііегпі

віддалення--сІіе Епііегпип§
віддалятися-зісИ епііегпеп
віддихати—аітеп
відійти—іогі§екеп
від’Тхати—ІогНакгеп
відомий—Ьекаппі
відповідний—епізргесЬепб
відповідь—діе Апіхѵогі
відпочивати—аизгиЬеп
відсвіжувати—егігізсЬеп
відчиняти—аиітасЬеп.бН-
пеп, аиізреггеп
відчит—йіе Ѵогіезип^
відчувати—ІііЫеп
віз—сіег ^Ѵа^еп
візник—сіег ЕиИгшапп
війна—сіег Кгіе§
вік—баз АПег
вільний—ігеі
вірний—ігеи
вітер—бег Ѵ/іпсі
віче — сііе Ѵоікзѵегзатт-
Іипй
вкінці—епбіісЬ
власне—еЬеп
Г аличина—Оаіігіеп
ганебний—зсЬапсШск
ганьба — сііе Зсктаск, сііе
ЗсЬапбе
гаразд, приел.—\ѵоЫ
гарний—Іеіп, ЬйЬзсЬ, зсЬбп
гарячий—ЬеіВ
гасити—Ібзскеп
геть!—Гогі! Ьіпаиз!
133
власний—еі^еп
власник — сіег Еі^епШтег
вміти—кбппеп.
вниз — Ьегипіег, Ьіпипіег.
внутрішній—бег іппеге.
вовна—біе\Ѵо11е;вовняний
—хѵоііеп, аиз АѴоІІе
воздух—сііе ЬиЙ
волосся—баз Нааг
ворота—баз Нойог
впускати—(іііп)еіп1аз5еп
вражіння—сіег Еіпсігиск
в сі дати—еіпзіе і§еп
вставати—аиізіеііеп
втікати—сѵе§-, сіаѵопіаиіеп
вузький—еп§
вулиця—(вузъка)<ііе Оаззе;
(широка] сііе ЗігаВе
вхід—сіег Еіп§ап^, Еіпігііі
входити—еіп^еЬеп, еіпіге-
іеп
вчора—ёезіегп
вчорашній—сіег
в’язати—Ьіпсіеп
в’язниця—сіег Кегкег,
гіркий—Ьіііег
гіеть—бег Оазі
гладкий—
глибокий—ііеі
глухий—іаиЬ
годинник—сііе ЦЪг
голка—сііе №сіе1
голова—сіегКорі, базНаирі
голод—сіег Нип§ег
134

голодний—кип§гі§ готовий—іегіі§; цілком го

голос—біе Зііште товий—Нх ипб Гегіі§
голосно—Іаиі границя—біе Огепге
голубий—кіттеІЫаи гребінь—бег Кашш
голяр—бег ВагЬіег громада—біе бетеіпбе
гора—бег Вег^ громадянин—бег Вйг§ег
гордий—зіоіг гроші—баз Сеіб
горівка—бег Вгаппіѵгеіп грудь—біе Вгизі
господар—бег ІѴігі грушка—біе Вігпе
гостинна — баз Етр!ап§з- гурт—біе ОезатіНеіі
гіттег гуртівник—бег Огойкйпб-
гостинний—§азНгеипб1іск Іег
гостинниця—баз базіЬаиз гуска—біе Оапз; гусятина
гостити — етріап^еп, Ье- — баз Оапзеііеізск
хѵігіеп густий—біскі.
готівка—біе ВагзскаН

Газета—біе 2еііип§ | тузик—бег КпорГ

Давати—§еЬеп держава—бег Зіааі

давніше—ігіікег держати—каИеп
давніший—бег Ггйкеге дешевий—Ы11і§
давно—1ап§зі дещо—еілѵаз
далеко—іегп, \ѵеіі деякі—тапске, еіпі§е
дарувати—зсЬепкеп дзвін—біе Оіоске
дата—баз Ваіит дзвонити—Ійиіеп, к!іп§е1п
двері—біе Тйг дивитися—зскаиеп
дверник—бег РІбгіпег, Рог- дивний — шіпбегііск, зоп-
ііег бегЬаг
двір—бег Но! дивуватися-егзіаипеп, зіск
двірець (залізничий)—бег ѵѵипбегп
Вакпкоі ДИКИЙ—АѴІІб
дерево-бег Ваигп, базНоІг дим—бег Каиск
дерев’яний—кбігегп дитина, дитя—баз Кіпб
 135

дихати—аітеп
дівчина—баз МйбсЬеп
дід — бег Огеіз, (згоВѵаіег
дім — баз Наиз; додому —
пасЬ Наизе; дома — ги
Наизе; бакеіт
діра—баз ЬосЬ
діятися—^езсИекеп
для—Шг з 4 відмінк.
доба-ѵіегипб2ѵѵагш§ 8іип-
беп
добрий—§иі; добридень-
§иіеп Та§1
довгий-1ап§, довго-1ап§е
дозгість, довгота-біе Ьап-
довідуватися — зісЬ егкип-
бі^еп; довідатися — ег-
іайгеп
довірочно—ѵегігаиііск
додому (по)вертати-кеіт-
кейгеп; додому прийти-
Ьеіткоштеп
докладно—§епаи
долина—баз Таі; надоли-
ну=вниз
домовласник—бег НаизЬе-
зіігег
дорогий—іеиег
дорогоцінний—козіЬаг
досить—еепиё
достатній—геісИ(ІісЬ)
дошка—баз Вгеіі
дощ—бег Ке^еп; дощ іде--
ез ге§пеі
дрімати—зсЫиттегп
дрова—баз Ноіг
друкарня—біе ВисИбгиске-
геі
дуб—біе ЕкЬе
думати — бепкеп, теіпеп,
§1аиЬеп
думка—бег бебапке
дурний — битт; дурно —
итзопзі
дя кувати—бап кеп.

Еге!—]а, ]а\ѵо1іИ електричний—еіекігізсй.

Еврей—бег Лабе еднати—еіпі§еп

единий—еіпгід едність—біе Еіпі^кеіі.
)К
Жаден—кеіп жаліти—Ьебаиегп
жадний—Ье^іегі^ жалуватися—к!а§еп
жажда--біе Оіег, спрага- жар(а)—біе Нііге
бег Оигзі жити—ІеЬеп; життя — баз
136
ЬеЬеп жнива—сііе Ептіе
жито—баз Кого; бег Ко§- журитися-зог§еп;5іск §гМ-
§еп теп.
3
Забава—баз 8ріе1; біе ІЗп-
іегкаИпп^
завважити—Ьетегкеп
завідувати—ѵегеайеп
завішувати—аціИЗп^еп
завсіди—іттег
завтра—тог&еп
задержати—ЬекаИеп
задержувати—аиіЬаііеп
заживати лікарство — сііе
Аггпеі еіппеЬшеп
задрімати—еіпзсЬитшегп
займатися—зіск Ьеіаззеп;
зісЬ Ьезс1іййі§еп
заки—Ьеѵог; ейе
залізниця — сііе ЕізепЬаЬп
залізо—баз Еізеп
замовляти—Ьезіеііеп
занедужати—егкгапкеп
запакувати—еіпраскеп
запалювати—апгйпбеп
запах-бег 6егисй;бег Бай
запрохувати—еіпіабеп
зараз—§1еісЬ; зоіогі
засвічувати — апгйпсіеп;:
Ьісііі таскеп
заснути—еіпзсЫаіеп
застелювати—бескеп
застукати—апкіоріеп
затопити—еіпкеігеп
захоплений—епігйскі
заяць—бег Назе
збіжжя—баз Оейеібе
зважати (на що)-ЬеасЫега
(з 4 відм.)
звання—бег Вегиі
звичай—біе 8ійе
звичайно—§еѵѵбкп1ісіі
згори—кегаЬ
здоровий—ёезипб
здоров’я—біе Сгезипбйей
здоровити—§гййеп
Зеленина (ярина)—баз Ое-
гпйзе
зелений—§гйп
зелень—баз Огйп
земля—біе Егбе; бег Во-
беп
ззаду—гііскѵѵагіз; ѵоп Ьіп-
іеп; байіпіег
зимний,-о—кай
зимно (холод),—біе Кайе
зиск—бег Се\ѵіпп
з’істи—аійеззеп
злий—Ьбзе
злізати—ЬегаЬзіеіёеп
змінити, -нювати^—йпбегп
знаменитий-аизёегеісйпеі
знаний—Ьекаппі
знати-—кеппеп
золото—баз Соіб
зуб—бег 2акп..
 137

I
Ім’я—бег Мате I інший—еіп апбегег
інакше—апбегз | іти—^еЬеп,
Т
Іда, ідження—баз Еззеп I Тзда—біе РаЬгі
істи—еззеп | іхати—ІаЬгеп.
К
Кава—бег Каііе (або: Каі- корабель—баз ЗсЬіЙ
іее) користуватися— ЬепіИгеге
каварня — баз КаПееЬаиз кормити—ІіШегп, пйЬгеп
камінь—бег Зіеіп корова—біе Кик
капелюх—бег Ниі короткий—киг2
капуста — бег КоЫ; баз костел—біе КігсЬе
Кгаиі котрий—хѵеІсЬег
каса—біе Каззе краватка—біе НаІзЬіпбе
качка—біе Епіе кравець—бег ЗсЬпеібег
квітка—біе Віише край—баз Ьапб
кінець—баз Епбе крамниця—бег Ьабеп
кінчитися—хи Епбе зеіп краска—біе ЕагЬе
кість—бег КпосЬеп криниця—бег Вгиппеп
кіш—бег КогЬ крім—аибег з З відм.
кланятися-зісЬ егпріеЫеп, крісло—бег ЗіиЫ, ЗеззеІ
д. здоровитн кров—баз ВЫ
класти—1е§еп крутити—бгеИеп
коваль—бег ЗсЬтіеб куля—біе Ки^еі
ковбаса—біе Шпгзі купальня--базВабегіттег
ковдра—біе ВеНбеске купатися—Ьабеп; купіль—
ковнір—бег Кга^еп баз Ваб
когут—бег НаЬп купець—бег Каиітапп
кождий—]ебег купувати—каиТеп
коза—біе 2іе^е курити—гаисВеп
коли-а1з(час.),іѵепп (умовн) курка-біе Неппе ;баз НиВп
колись—еЬегпаІз; еіпзі кусати—Ьеійеп
колишній—еЬетаіі§ кут—біе Еске
 138

куфер—бег КоіГег | кухня—біе Кіісйе

кухар—бег Коей | кушнір—бег Кйгзсйпег.
Л
Лагідний—тііб лікар—бег Аггі
лазня—баз Вабейаиз лінивий—Гаиі
ласкавий—^е^аііі^ ліе— бег АѴаІб
легкий—ІеісЫ літо—бег Зогптег
ледви—капт літра—баз Ыіег
лежати—1іе§еп ліхтар—бег Ееисйіег
лен (льон)—бег Ьеіп ліхтарня—біе Еаіегпе
лице—баз Оезісйі; Апііііг ловити—іап§еп
лише—ЫоС, тіг ложка—бег ЕбКеі
лишити—Іаззеп ломити—Ьгесйеп
лишитися—ЫеіЬеп, лопата—біе Зсйаиіеі
лівий—Ііпк; біе Ііпке Напб любий—ІіеЬ
=біе Еіпке любити—ІіеЬеп; я люблю
ліворуч—Ііпкз цю страву—іей еззе біе-
лід—баз Еіз зе Зреізе §егп
ліжко-баз Веіі; розстели- людина—беі Мепзсй
ти л.—аиІЬеНеп люди—біе Ееиіе.
лік, лікарство—біе Аггпеі
М
Мабуть—ѵіеііеіеіті мешкання—біе \Ѵойпип§
майже—Ьеіпайе, іазі мешкати—ѵ/ойпеп
масло — біе ВіШег; хліб мерзнути—і гіегеп
із маслом-баз ВиііегЬгоі милий—ІіеЬ
мати—йаЬеп; Ьезіігеп (по- мито—бег 2о11
сідати) мід—бег Нопі§; медівник--
машина—біе Мазсйіпе бег Нопі§кисйеп
межи, між (двома) — 2\ѵі- мідь—баз Киріег
зейеп; між(багатьма) — міеяць—бег Мопаі (напр.:
ипіег січень);бег Мопб ипбЗіег-
мельник—бег МіШег пе—міеяць і зорі
. мешканець—бегЕіп\ѵойпег могти—кбппеп
 139

молот—бег Наттег; бити мудрий—ѵѵеізе, к1и§

молотом—Ііатшегп муляр—бег Маигег
море-ба.зМеег,біе8ее; пов- м’який—іѵеісЬ
не море—біе коИе 8ее м’ясо—баз РІеізсЬ; м’ясна
мороз—бег Ргозі страва-біе РІеізсЬзреізе.

Навантажити—аиПабеп настрашити — егзсіігескеп

навпаки—іт Ое§епіеі1 находити—Нпбеп
нагода—біе ОеІе^епИеіІ начальник—бег Ѵогзіекег
нагорода—біе Веіокпипё небезпека—біе СеіаЬг
нагороджувати—ЬеІоЬпеп небезпечний—^еіаЬгІісб
надворі—бгаибеп небо—бег Ніттеі
надійти—апкоттеп недавно—кйггІісЬ
назад—гигііск незначний — §егіп§, ипап-
найперше—егзіепз зеЬпІісіі
накінець—епбіісб неприсутний—аЬіѵезепб
накладати—аіИзеіхеп нині—кеиіе; нинішній--бег
налякати—егзсбгескеп Ьеиіі§е
напам’ять—аиз\ѵепбі§ німець—бег Оеиізсбе
напевно—Ьезіітті німецький—беиізсЬ
написати—аиІзсЬгеіЬеп Німеччина—ОеиізсЫапб
напиток—баз Оеігйпк нога—баз Веіп,
наповняти—Ійііеп ножик—баз Ребегтеззег.
нарисувати — аикеісЬпеп

Оба, обидва—Ьеібе обчисляти—ЬегесЬпеп

обід—біе МаЫхе іі; баз МІЬ овес—бег Наіег
іа§еззеп овоч—біе РгисЫ
обідати—хи Міііа§ еззеп огонь—баз Реиег
обіцювати—ѵегзргескеп огірок—біе Оигке
обличия=лице одежа, одіж—баз Кіеіб
обманювати—Ье1гй§еп одержати—егЪаИеп
обрахувати—ЬегесВпеп один... другий—бег еіпе...
140
бег апбеге
однаковий—§1еісИ
одначе, однак — ба^е^еп,
ІебосЬ
одягати—(ап)кіеібеп
ожидати, очікувати — ег-
ѵѵагіеп
око—баз Аи^е
окуляри—сііе Вгіііе
олива—баз 61
опісля—бапп
оповідати—егхаМеп
Падати—іаііеп
пакувати—раскеп
палата—бег Раіазі
пара—баз Рааг
парасоль—бег Ке^епзскігт
певний-зіскег; хиѵегіаззіе;
певно—§ехѵіВ
пекар—бег Васкег
пекти—Ъаскеп
перон—бег ВаЬпзіеі^
печена курка — баз Вгаі-
ЬиИп
печеня—бег Вгаіеп
пиво—баз Віег
пів—ЬаІЬ; пів місяця—бег
ЬаІЬе Мопаі
підвечірок—біе Лайзе
підлога—бег РиСЬобеп
підняти—ЬеЬеп
пізнавати—егкеппел
пісня—баз Ьіеб
орати—аскегп, рПіі§еп
освіта—біе Ві1бип§
освітлювати—ЬеІеисЫеп
освічувати—аиікійгеп
осінь—бег НегЬзі
особливо—Ьезопбегз
остров—біе Іпзеі
останній—бег Іеіхіе
осторожний—ѵогзісЬіі^
оцет—бег Еззі§
ощадний—зрагзат.
П
пляма—бег Ріеск(еп)
поважати—еЬгеп
повітря—біе Ьиіі
поволі—Іап^зат
поводитися — зісЬ Ьепек-
теп -
поганий—ЬйВІісп; §агзіі§
подвійний—борреіі
подібний до—йЬпІіск з 3
відм.
подобатися—^еГаІІеп; ме-
ні подобасться—ез ^еіаШ
’ гпіг
подушка—баз Кіззеп
поза—аийегЬаІЬ з2 відм.
позволяти—егІаиЬеп
поки—еЬе
поле—баз Реіб
половина—біе НйШе
полотно—біе Ьеітѵапб
помагати—ЬеИеп

порох—бег ЗіаиЪ
постійно—Ьез1апбі§
потім—сіапп
потребувати—Ьгаискеп
початок—бег Апіап§, Ве-
еіпп
починати — апіап§еп; Ье-
§іппеп
праця—біе АгЬеіІ
прибути—апкогптеп
привітний—ЬбйісЬ
приймати— аи{—, ап-пеЬ-
теп; етр!ап§еп
приказувати—ЬеіеЫеп
приклад—баз Веізріеі
приносити-Ьгіп§еп; Воіеп
пристава™ (годитися) на
те-багаиі еіп^еИеп
Р
Радісний--ігеибі§; ігбЫісіі
радість—біе Ргеибе
радо—еегп
рано—ГгйЬ
ремесло—баз Напбѵегк
ремісник—бег Напбѵѵсгкег
риба—бег Різск
рівний—еЬеп; Паск; §ІеісЬ
(однаковий)
рік—баз ЛаЬг; пора року—
біе баИгезгеіі
С
Сад—бег Оагіеп | Іеіп
сам—зеІЬзі; сам один—аі-1 саме—еЬеп
141
пристань—бег Наіеп
присутний—апигезепб
прихід—біе АпкипП
приятель—бег Ргеипб
прогулька—бег Аиз(1и§
простий-еіп(:асЬ(несклад-
ний); ^етеіп, §гоЬ (про-
стацький)
просто—§егабе; еігИаск
простиня, простирало —
баз Веіі-іисЬ
прокати—Ьіііеп; прохання
—біе ВШе
прочитати—бигсЫезеп
прощания — бег АЬзсИіеб
пустий—Іеег
пшениця—бег ІѴеіхеп
п’яний—Ьеігипкеп.
рілля—бег Аскег
рішитися — зісіг епІзсЫіе-
йеп
робити-агЬеііеп; робітник
—бег АгЬеііег; робота—
біе АгЬеіі
розумний—к1и§
росіл—біе Ріеізскзирре
ростина—біе РПапге
рубати—Ііаиеп
рукавиця—бег Напбзскик
ручник—баз НапбіисН.
142

світити—ІеисЫеп слюсар—бег Зсйіоззег

світло—баз ЬісВі сміятися—ІасЬеп
свічка—біе Кегге снідання—баз РгііЬзійск
свято—бег Реіегіа§ сніг—бег Зсйпее
село—баз Вогі; на село— солодкий—зііВ
аійз Ьапб, на селі—аиі сорочка—баз Нетб
бет Ьапбе спека—біе Нііхе
селянин — бег Ьапбтапп, спершу—апіап^з
Вайе г спрага—бег Бигзі
серце—баз Негг; сердеч­ спраглий—бигзН§
но—ЬеггІісЬ старий—аіі
сивий, сірий—2гаи столяр—бег РізсЫег
синій—бипкеІЫаи стопа—бег Рай
сила—біе КгаЙ страх-біе РигсЬі, біе Ап^зі
сильний—кгаііі^, зіагк страшний — ІигсЫЬаг
сир—бег Казе зсЬгескІісЬ
сіль—баз Заіг стрічати—Ье^е§пеп з 3
скло, склянка, — баз Оіаз відм.
скоро—Ьаіб, зсИпеП стяжка—баз Вапб
скупий—§еІ2І§ стукати—кіоріеп
слідувати—іоі§еп суд—баз ОегісМ
служити—біепеп сухий—Ігоскеп,
слухати-Ьбгеп; §еЬогсИеп сьогодні—Иеиіе
слухняний—§еіюгзат сюди—Ьег, ЬегЬеі.

Так—зо; так само-еЬелзо тіло—бег Кбгрег

також—аисіі тільки—ЫоВ, пиг
там—богі; тамтуди—богі- тішитися—зісЬ Ігеиеп
Ьіп товарищ (подорожі)—бег
твердий—Ьагі Ве^іеііег
тарілка—бег Теііег товстий—ГеН
темний—бипкеі тоді—батаіз
тепер—]еШ, пип тому — баЬег; тому, що —•
теплий—ѵѵагт \ѵеі1, ба
тихо—Іеізе, зіііі тонкий—бйпп
 143

торба—біе Тазске трохи—еігѵаз

торговля—бег Напбеі туди—бакіп; туди й сюди—
торгувати—Ьапбеіп Ьіп ипб Ьег
точно—рйпкіІісЬ, §епаи тут—Ьіег
тримати—Ьаііеп тягнути—гіеЬеп.

Уважати—аиіраззеп уряд—баз Аті; урядовець

удаватися—зісЬ Ье^еЬеп —бег Веатіе
уживати—ееЬгаисЬеп уста—біе Ьірреп
Украіна — біе Окгаіпе; ук- утікати — епШіейеп, епі-
раінець — бег Іікгаіпег; Іаиіеп
у-ський—икгаіпізсЬ ухо—баз ОЬг.
умова—біе Вебіп§ип§

Фабрика—біе РаЬгік фасоля—біе ВоЬпе.

Хата—сііе НіШе хороба(недуга)--біеКгапк-

хвилина—бег Аи^епЫіск Ьеіі
хліб—баз Вгоі хтось—(іг^епб) іетапб.
холодний—каіі

Церква—біе КігсЬе цукор—бег /искег.

I I
Чай—бег Тее чесатися—зісЬ кагптеп
час—біе 2еіі чесний—еЬгІісЬ
часто—оН, честь—біе ЕЬге
чемний—агіі§, Ьгаѵ чистий—геіп, заиЬег
через — бигсЬ; через те— чужий-ігетб; чужинець—
бабигсЬ, багит бегВгетбе.бегАизіапбег.
черешня—біе КігзсЬе
144

Ш
Шанувати—асіііеп шкіра—баз Еебег
шапка—біе Міііхе , шкіряний—іебегп
швець—бег ЗсЬиЬтасЬег штани—біе Веіпкіеібег.біе
шиб(к)а—біе ОІаззсЬеіЬе Нозеп.
широкий—Ьгеіі
Щ
Щасливий—§1ііскІіск що—бай
щастя—баз Оійск щоби-=аби
щирий—аиігісйіі^ щороку - (аі 1) іййгіісй
щітка—біе Вйгзіе щось—еі\ѵаз.
Ю
Юнак—бег Лип§1іп§ | юшка—біе ВгііИе, Зирре.
Я
Являтися — егзсИеіпеп яринова юшка-біе Оетіі-
язик—біе 2ип§е зезирре
яешня — <ііе Еіегзреізе ярмарок—бег ЛаВгтагкі
яйце —баз Еі ясний—Ьеіі.
якийсь-іг§епб еіпег ячмінь—біе Оегзіе.
ярина=Зеленина

Того самого автора:

ЬекгЬиск бег беиізскеп ЗргасЬе Гйг икгаіпізске
Міііеіззскиіеп. Підручник німецько’Г мови для укра-
Тнських середніх шкіл.
I. Теіі.—I. частина. Львів 1922. II. Теіі.—II. ча­
стина. Львів 1923. III. Теіі.—III. частина. Львів 1924.
ВеиізсЬе ЗргасЫеЬге Гйг Ві1бип§8апзіа1іеп ипб
хит ЗеІЬзІипіеггісІііе. Німецька граматика для нав-
чання в школах і для самонавчання. Львів, 1927.
(По німецьки та по укра'інськи).

©
Калинович В. проф.: Німецький самовчитель.
Практичний підручник для вивчення німецькм
мови, з вцравами, розмовами, словником
та з зазначенням вимрви, 1931 3.—
Калинович В.: Підручник німецько'і мови для
середніх шкіл. Ч. III. і.—
Калитовський Омелян Д-р: Географія. Перша
часть: Позаевропейські части світа. Трете
видання із 54 іллюстраціямивтексті. 3.—
Гѳоірафія. Друга часть: Европа з многими
іллюстраціями в тексті 4.—
Канюк: Дидактика, опр. 2.—
Квітка Григорій О. його життя ітвори —.?•
Крушельницький А.: Перша читанка. Буквар
і читанка для І-го року шкілыюі науки 1.—
Кухта Іван: Гомерова Іліяда перша пісня.
Словарець та. граматичні пояснения. 1.—
Левицький В. Др.: Фізика для висших кляс се-
редних шкіл. -2 части. Ч. I ілюстр. 166, в.—
Ч. II. ілюстр. 206 в.—
Левицький Др.: Історія виховання і навчання 3.—
Матвійчук: Методичний підручник до навчан­
ня перших початків украінського письма 3.—
Мінкевич Ю.: АіПлійський самопавчитель.
Практичний підручник для вивчення ан-
ілійськоі мови 3.—
Огіенко I. проф.: Украінський стилістичний
словник. Підручна книжка для вивчення
украінськоі літературноі мови 8.50
Огіенко I. проф. Чистота й праввдьність укра­
інськоі мови. Підручник для вивчення
украінськоі літературноі мови. Популяр-
ний курс з історичним освітлѳнням 6,—
в гарний оправі м—
Огіенко I. проф.: Украінський правопис зі
словником —.И
Росткович Ми
ського тіл вівиогекА
ням гігіен Мавоооѵѵа

І 4 КОЛЬОрованими ихи<лі(ы±ѵііи'и ■« ч -• ,
Росткович Михайло: 4 кольоровані таблиці 1.—
Сказинський Р.: Коментар до иоеми „Мойсей“
Івана Франка, —.40
Танчаковський йосиф: УкраІнсько-лольськя,
терміиольоГія зі збіркою ирпіих слів до
шкільноі і приватно! науки 1.50
Шевченко Т.: Історилні поеми з встуном і по­
яснениями Дмитра Николйіпина 1,50
Шашкевич М. його життя і твори, написав
Василь з над Дністра —.80
Шевченко Т. його життя і твори написав Бар-
вінсышй 6. Др. — .90

Зазначуемо. що нашим накладом вийшов рівнож:

ЮРІЙ МИНКЕВИЧ

АНІГЛІЙСЬКИЙ САМОВЧИТЕЛЬ
Практичний підручник для вивчення анГлій-
ськоі мови, в поданням вимови, розмовами,
листами, читанною і словником.
Ціна зл 3.—
В I В I ІОГЕКА
МАНООО^А

30001017197050

30001017197050