Навчальний проєкт за темою "Реалізація завдань ООН її

спеціалізованими організаціями"
Організація Об'єднаних Націй має шість головних органів: Генеральну Асамблею,
Раду Безпеки, Економічну і Соціальну Раду, Раду з Опіки, Міжнародний Суд і
Секретаріат.

Генеральна Асаблея
Генеральна Асамблея — ГА (General Assembly)— є головним політичним
консультативним органом ООН. Кожна держава може бутипредставлена в ній
делегацією щонайбільше з п'яти осіб. Одна держава має в Генеральній Асамблеї один
голос. Кожна країна представлена в ГА дипломатом високого рангу, але час від часу
міністри закордонних справ і навіть голови держав також відвідують сесії ГА. Рішення
з таких важливих питань, як
підтримання миру і безпеки, прийом
нових членів і бюджетні питання,
потребують більшості в дві третини
голосів. Рішення з інших питань
приймаються простою більшістю
голосів. ГА, як правило, збирається у
Нью-Йорку
 Рада Безпеки ООН
Рада Безпеки, згідно зі Статутом, несе
головну відповідальність за
підтримання міжнародного миру і
безпеки.

У 1965 р. кількість її членів було

збільшено з 11 до 15 (перша поправка
до Статуту ООН): п'ять постійних членів — Великобританія, Китай, Росія, США,
Франція — і десять членів, які обираються Генеральною Асамблеєю на два роки за
географічною ознакою. П'ять з десяти членів переобираються щороку.

Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з питань діяльності ООН
потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради. Це і є
так зване правило одностайності великих держав, або право вето. Всі п'ять постійних
членів вдавалися в різні часи до права вето. Якщо постійний член не підтримує
рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується
при голосуванні.

На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право приймати рішення,
обов'язкові для виконання всіма членами ООН.

Рада Безпеки проводить свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає

необхідність.

Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР)

Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) — головний орган з координації економічної
діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН. Важливість цього
органу засвідчує той факт, що на нього припадає майже 70 % всіх бюджетних ре-
сурсів, а також персоналу ООН. У 1965 р. кількість членів Економічної і Соціальної
Ради було збільшено з 18 до 27 і в 1973 р. — до 54 членів (друга і четверта поправки
до Статуту). По регіонах представництво розподіляється так: 14 місць — квота
Африки, 10 — Латинської Америки, 11 — Азії, ІЗ — Західної Європи й інших країн і 6
— країн Східної Європи. Членів ЕКОСОР обирають строком на три роки, щорічно по
18 членів. Кожен член Ради має один голос,
рішення приймаються простою більшістю
голосів.

ЕКОСОР проводить щорічно дві сесії

тривалістю в один місяць: у Нью-Йорку і в
Женеві. Механізм допоміжних органів
ЕКОСОР складається з функціональних
комісій, постійних комітетів, регіональних
комісій, постійних експертних органів
 Рада з Опіки ООН
Рада з Опіки — один із шести головних органів, на який покладено завдання
спостереження за управлінням підопічними територіями (територіями, що були
колоніями). Рада уповноважена вимагати і розглядати звіти держав, що управляють
цими територіями відносно політичного, економічного, соціального прогресу
підопічних територій, розглядати (консультуючись з місцевою владою) петиції з
підопічних територій і направляти
туди спеціальні місії. Остання з 11
таких територій, над якими була
встановлена опіка, — Палаї (група
островів у Мікронезії), отримала не-
залежність у листопаді 1994 р. і
наступного місяця стала країною —
членом ООН. З цього часу Рада з
Опіки формально припинила своє
існування.

Змінивши свої правила процедури, вона буде тепер проводити засідання тоді і там,
коли і де того вимагатимуть обставини.
 Міжнародний Суд
Міжнародний Суд — головний
судовий орган ООН, до юрисдикції
якого входять усі питання, що
передаються йому державами, і всі
питання, передбачені Статутом ООН і
чинними договорами і конвенціями.
Цей орган складається з 15 суддів,
яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев'ять років. Судді
обираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути
обрано двоє суддів з однієї країни. Місцезнаходження суду — Гаага (Нідерланди).
Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного Суду справи про при-
кордонні суперечки, право на рибну ловлю, право на корисні копалини та інші спірні
питання. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися з
Міжнародним Судом з будь-якого питання.

Секретаріат ООН
Секретаріат — адміністративний орган ООН, який обслуговує інші органи, виконує
програми і втілює в життя політику, розроблену ними. Робота Секретаріату включає:
керівництво операціями з підтримування миру; організацію міжнародних конференцій
з проблем світового значення; підготовку оглядів світових економічних та соціальних
тенденцій і проблем; здійснення
досліджень; перекладання виступів,
документів; забезпечення світових
засобів масової інформації
відомостями про діяльність ООН.

Міжнародний персонал Секретаріату

налічує 15 тисяч співробітників з
більш ніж 170 країн, що працюють як
у центральних установах у Нью-
Йорку, так і у відділеннях по всьому
світові.

До спеціалізованих організацій входить багато установ але розглянемо

тільки 3:

 Міжнародну організацію праці (МОП)

 Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)
 Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ)
 Міжнародна організація праці (МОП)
Міжнародна організація праці (МОП), одна із найстаріших міжнародних міжурядових
організацій, була заснована у 1919 році згідно з Версальським мирним договором. У
наступному році святкуватиме своє сторіччя.

На сьогодні членами МОП є 185 держав. Основними органами МОП є Міжнародна

конференція праці, Адміністративна рада та розташований у Женеві постійний
Секретаріат – Міжнародне бюро праці (МБП).
Вищим керівним органом МОП є Міжнародна
конференція праці, яка збирається раз на рік у
Женеві. Конференція розробляє та приймає
міжнародні конвенції та рекомендації, ухвалює
бюджет та програму роботи Організації, обирає
Адміністративну раду МОП, слугує форумом
для обговорення актуальних проблем у
соціально-трудовій сфері.

МОП зробила вісім конвенцій про фундаментальні права фактичною умовою членства
в МОП, прийнявши в 1998 році Декларацію МОП основних принципів і прав у світі
праці.

У Декларації МОП було визначено чотири принципи фундаментальних прав,

викладених у восьми конвенціях (№№ 29, 87, 98, 100, 111, 105, 111, 138 і 182):

1) свобода об'єднання і право на укладення колективних договорів;

2) ліквідація всіх форм примусової або обов'язкової праці;

3) викорінення дитячої праці;

4) усунення дискримінації при працевлаштуванні та виборі професії.

Міжнародні профспілкові організації 2008 року оголосили 7 жовтня Всесвітнім

днем гідної праці.

Незважаючи на те, що Програма гідної праці влаштовує практично всіх, її виконання

на практиці є проблематичним та сповненим протиріч. Програмою гідної праці
передбачена участь національних та міжнародних інституцій у створенні якісних
робочих місць в усьому світі та віднаходженнях спільних рішень. Однак урядам
складно пояснити своїм громадянам, що створення та модернізація робочих місць за
кордоном є важливим для гарантій зайнятості та зростання добробуту всередині
країни.

Деякі країни навіть закривають ринки та занижують трудові стандарти з тим, щоб
залишатися на плаву у світовій економіці, внаслідок чого на їхню адресу лунають
звинувачення у низькому рівні заробітної плати та погіршенні умов праці.
 Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)
ЮНІСЕФ працює у 190 країнах і територіях для охоплення найуразливіших дітей та
молоді, які найбільше потребують допомоги. Ми працюємо над тим, щоб зберегти їхні
життя. Захистити їхні права. Уберегти їх від шкоди. Дати їм дитинство, в якому вони
будуть захищеними, здоровими та освіченими. Дати їм рівні можливості реалізувати
свій потенціал, щоб одного дня вони могли зробити світ кращим.

ЮНІСЕФ – це провідний голос світу для дітей та молоді, а також голос самих дітей. У
всьому, що ми робимо, ми залучаємо та підтримуємо молодь, щоб вони впливали на
прийняття рішень, які визначають їхнє життя.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) відкрив своє

Представництво у Києві у 1997 році. За цей
час Фонд надав Уряду України допомогу на
загальну суму 130 мільйонів доларів США, що
дозволило розробити і реалізувати низку
програм у галузі охорони здоров’я, води і
санітарії, освіти та захисту прав дітей.

З початку конфлікту на сході Україні

ЮНІСЕФ працює над реалізацією ключових зобов’язань із задоволення гуманітарних
потреб дітей, зокрема доступу до освіти, психосоціальної допомоги, води і санітарії,
навчання з питань мінної небезпеки, охорони здоров’я матері та дитини, а також
послуг для людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом.

Основна мета програми ЮНІСЕФ для України на 2018-2022 рр. – сприяти

прогресивній реалізації прав усіх дітей в Україні та скороченню прогалин у доступі
дітей до найнеобхідніших послуг, при цьому зберігаючи баланс між гуманітарною
діяльністю, діяльністю з розвитку та підтримуючи включення пріоритетів, пов’язаних
з розбудовою миру та подоланням наслідків конфлікту, до основних засад поточних
ключових реформ у соціальній сфері та децентралізації.

Протягом наступних 5 років ЮНІСЕФ в Україні зосередиться на досягненні таких

п’яти загальних результатів для дітей:

 Конвенція про права дитини

 Реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з конфліктом з Росією

Як ця організація зараз допомагає українським дітям та дізнатися більше про неї
можна за посиланням:
https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwiqi8atu436
AhUBx4sKHZXTAsYQFnoECAYQAQ&url=https%3A%2F%2Fwww.unicef.org%2Fukraine%2F&usg=AOvVaw1i-
h7J52DE7TtL4--03iAk
 Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)
1945, м. Сан-Франциско — ухвалено рішення щодо створення міжнародної організації
з питань охорони здоров’я.

1946, м. Нью-Йорк — Міжнародна конференція охорони здоров’я схвалила Статут

ВООЗ.

Документ набув чинності 07.04.1948 (ця дата вважається Днем заснування Всесвітньої
організації охорони здоров’я і щорічно відзначається як Всесвітній день здоров’я).

Членами ВООЗ є 194 країни (на 2020). Участь у складі відкрито для будь-якої
держави.

Головні структури ВООЗ — Всесвітня Асамблея охорони здоров’я, Виконавчий

комітет, Секретаріат.

Найвищим органом ВООЗ є щорічна Всесвітня Асамблея охорони здоров’я (World

Health Assembly), в якій представлені всі члени організації. Асамблея формує
Виконавчий комітет ВООЗ, до якого обираються представники 34 держав терміном на
3 роки і який скликається мінімум двічі на рік. Постійними членами є: США, Росія,
Великобританія, Франція і Китай. Головною функцією Асамблеї охорони здоров’я є
визначення загальних політичних напрямів діяльності.

Адміністративний орган ВООЗ — Секретаріат. Складається зі штату технічного й

адміністративного персоналу (близько 8000 фахівців).

Організацію очолює Генеральний директор, якого призначає Асамблея охорони

здоров’я за поданням Виконавчого комітету терміном на п’ять років. 01.08.2017 на
посаду Генерального директора ВООЗ призначено доктора Тедроса Адханома
Гебреєсуса (Ефіопія).

У системі ВООЗ існує 6 регіональних організацій:

 Європейська (м. Копенгаген, Данія);
 Американська (м. Вашингтон, США);
 Південно-Східної Азії (м. Делі, Індія);
 Східно-середземноморська (м. Александрія, Єгипет);
 Західно-Тихоокеанська (м.
Маніла, Філіппіни);
 Африканська (м. Браззавіль,
Республіка Конго).

Головна мета ВООЗ —

налагоджувати міжнародне
співробітництво, сприяти
забезпеченню охорони здоров’я
населення всіх країн світу.
Організація діє за такими напрямами:

 координує діяльність урядів і партнерів, фондів, приватних структур,

громадських організацій;
 розроблює стандарти, міжнародні еталонні матеріали та рекомендації для
поліпшення здоров’я людей в світі;
 допомагає державам-членам досягати цілей в боротьбі з неінфекційними та
інфекційними захворюваннями, подоланні наслідків стихійних лих;
 сприяє реалізації національної політики й стратегій щодо розвитку та зміцнення
мережі лікувальних закладів, впровадженні загальної імунізації, боротьби з
поширенням СНІДу,
 спрямовує фармацевтичну діяльність тощо.

До функцій організації входить розроблення і поширення технологій, інформації,

встановлення міжнародних стандартів, передовсім, стосовно харчових, лікарських,
біологічних та інших продуктів.

ВООЗ та Україна
Україна — член ВООЗ від 1948 (приєдналась до Статуту ВООЗ 03.04.1948).

З 1950 по 1991 — період неактивного членства.

Україна поновила членство в 1992. У Києві функціонує Представництво ВООЗ в

Україні.

З початком війни співпраця України з ВООЗ набула актуальності.

Співробітництво України з ВООЗ спрямоване на забезпечення конституційного права

кожного громадянина України на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне
страхування. Здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро (ЄРБ)
згідно з рамковими дворічними угодами, що укладаються між Україною та ЄРБ. В
угодах визначаються пріоритетні напрями співробітництва, на які виділяються кошти
з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.

Про те як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та Міністерство

охорони здоров'я України (МОЗ) розширюють послуги первинної медичної
допомоги для пацієнтів у постраждалих від війни регіонах України можна
прочитати тут:
https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uac
t=8&ved=2ahUKEwikq_Ocvo36AhUW6CoKHcs8BWYQFnoECAgQAQ&url=https%
3A%2F%2Fukraine.un.org%2Fuk%2F185821-vsesvitnya-orhanizatsiya-okhorony-
zdorovya-vooz-ta-ministerstvo-okhorony-zdorovya-
ukrayiny&usg=AOvVaw3KEdLWD1rsG679MHPbcAG

Дуже цікаво: https://www.coe.int/uk/web/compass/health

 ВИСНОВОК
75 років тому почала роботу Організація Об’єднаних Націй, створена передусім для
підтримки міжнародного миру та безпеки. Але Україна та ціла низка інших держав все
ще потерпають від конфліктів, питань щодо ефективності організації з’являється все
більше.

Минуло 75 років і, за словами генерального секретаря ООН Антоніо Гутерріша,

організація дозволила «уникнути напасті Третьої світової війни, якої багато хто
боявся».

Однак організація вже не один рік стає об’єктом критики через низку причин. У 2020
році в умовах численних конфліктів, зростаючої політичної напруги, коронавірусної
пандемії та економічних складнощів, голоду й бідності з’являється дедалі більше
запитань щодо ефективності і, головне, актуальності ролі організації.

«ООН втратила можливість відіграти роль, для якої вона, власне, створювалася: для
запобігання війн, агресії, окупації», – заявив нещодавно в інтерв’ю Радіо Свобода
постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, на думку якого
організація не зробила все можливе для того, щоб запобігти анексії Росією
українського Криму в 2014 році та війну у 2022 році.

Україна завжди розглядала свою участь в операціях ООН з підтримання миру як

важливий внесок у спільну справу з протидії загрозам міжнародному миру і безпеці.
До початку війни більше 300 українських блакитних шоломів виконували завдання у
складі 6 місій ООН. А наш національний контингент, зокрема 18-й окремий
вертолітний загін, був важливою частиною Місії ООН із стабілізації в Демократичній
Республіці Конго. На жаль, з початком війни, Україна була вимушена відкликати
увесь свій контингент і персонал з міжнародних операцій з підтримання миру.

Як учасник усіх міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють боротьбу з

тероризмом, Україна бере активну участь у діяльності ООН на контртерористичному
напрямі.