Реалізація завдань ООН її

спеціалізованими
організаціями: приклади
діяльності"

Підготував:Гінда.Д
 ООН
(організація об`єднаних
націй)

заснована 24 жовтня 1945 р. на конференції у Сан-

Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй.
 Історія створення
організації
У 1939 р. Франклін Д. Рузвельт вперше ввів поняття
«Організація Об'єднаних Націй» як термін для позначення
союзних країн.
Цей термін був вперше офіційно використаний 1 січня 1942 року,
коли 26 держав підписали Атлантичну хартію, взявши на себе
зобов'язання продовжувати воєнні дії проти країн осі
25 квітня 1945 Конференція ООН зі створення міжнародної
організації почала діяти в Сан-Франциско
• Члени-засновники — 51
держава (в т. ч. Україна). Генеральний секретар ООН
Пан Гі Мун
•
В 1998 р. ООН нараховувала
185 держав - членів.
•
З 14 липня 2011 р. - 193
держав – членів
 Основна мета ООН:
 Підтримувати міжнародний мир і безпеку;
 Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги
принципу рівноправності і самовизначення народів;
 Здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні
між народних проблем економічного, соціального,
культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні і
розвитку поваги до прав людини й основних свобод для
усіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо;
 Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих
загальних цілей.
Атрибути ООН
прапор герб
Штаб – квартира: Нью -
Йорк
Спеціалізовані установи ООН
 соціального характеру (Міжнародна Організація Праці МОП і
Всесвітня Організація Охорони здоров'я ВОЗ);
 культурного і гуманітарного характеру (ЮНЕСКО - із питань
освіти, науки і культури, ВОІВ - Всесвітня Організація
Інтелектуальної Власності);
 економічні (ЮНІДО - по промисловому розвитку);
 фінансові (МБРР, МВФ, МАР - Міжнародна Асоціація
Розвитку, МФК - Міжнародна Фінансова Корпорація);
 в області сільського господарства (ФАО - продовольча і
сільськогосподарська організація, ІФАД - Фонд
сільськогосподарського розвитку);
 в області транспорту і зв'язку (ІКАО - цивільної авіації, ІМО -
морська, ВПС, МСЕ - спілка електрозв'язку);
 в області метеорології (ВМО).
основними принципами ООН є:

- суверенна рівність усіх її членів;

- сумлінне виконання зобов'язань за Статутом;

- розв’язання міжнародних суперечок мирними засобами;

- відмова від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної
незалежності будь-якої держави;

- забезпечення того, щоб держави, що не є членами ООН, діяли відповідно до принципів ООН,
коли це необхідно для підтримки міжнародного миру і безпеки;

- невтручання у внутрішні справи держав;

- поваги основних прав і свобод людини;

- рівноправністі і самовизначення народів;

- співробітництва і роззброєння.
 СТАТУТ
У 1945 році представники 50 країн зібралися в Сан – Франциско
щоб розробити Статут ООН.
В його основу поклали пропозиції, вироблені представниками
Великобританії , Китаю , Радянського Союзу , і Сполучених
Штатів в Думбартон - Оуксі в серпні - жовтні 1944 року.
Статут був підписаний 26 червня 1945 представниками 50 країн.
Польща не представлена ​на Конференції , підписала його
пізніше і стала 51 - ю державою -засновником .
Статут був ратифікований Великобританією , Китаєм ,
Радянським Союзом , Сполученими Штатами , Францією і
більшістю інших підписали його .
 Головні органи ООН:
 Генеральна Асамблея ООН

 Рада Безпеки ООН

 Економічна і Соціальна Рада

 Рада з Опіки

 Міжнародний Суд

 Секретаріат.
 Генеральна асамблея
головний дорадчий, директивний і
представницький орган ООН. Асамблея є
форумом для багатостороннього обговорення
всього спектру міжнародних проблем, які
визначає Статут. Вона складається з
представників усіх держав-членів, кожна з яких
має один голос
 Функції і повноваження:

 розгляд загальних принципів співробітництва у справі підтримання міжнародного

миру й безпеки, у тому числі принципів роззброєння та регулювання озброєнь,
 обговорення будь-яких питань щодо міжнародного миру й безпеки
 обговорення і, за винятком, відпрацювання рекомендацій з будь-яких питань у
межах Статуту або з питань, що стосуються повноважень і функцій будь-якого
органу ООН;
 проведення досліджень і підготовки рекомендацій з метою сприяння
міжнародному політичному співробітництву, розвитку і модифікації міжнародного
права, дотримання прав людини й основних свобод для всіх, а також сприяння
міжнародному співробітництву в економічній
. і соціальній сферах, у сфері
культури, освіти та охорони здоров'я;
 рекомендацій запровадження заходів мирного врегулювання будь-якої ситуації,
яка могла б спричинити збитки дружнім відносинам між націями;
 одержання та розгляду доповіді Ради Безпеки й інших органів ООН
 розгляду й затвердження бюджету ООН і визначення розмірів внесків окремих
членів;
 обрання непостійних членів Ради Безпеки і членів інших рад і органів ООН та, за
рекомендацією Ради Безпеки, призначення Генерального Секретаря.
 Рада безпеки
постійно діючий орган ООН, що несе основну
відповідальність за підтримання міжнародного миру і
безпеки і може збиратись у будь-який час у разі загрози миру.

До складу Ради входять 15 членів. З них – п’ять постійних (Китай, Російська

Федерація, Велика Британія, США і Франція), а також 10 членів, які
обираються Генеральною Асамблеєю на дворічний термін.
Кожен член Ради має один голос. Рішення з питань процедури вважаються
прийнятими, коли за них подані голоси не менше 9 з 15 членів. Для прийняття
рішень з питань по суті необхідна згода дев'яти членів, включаючи
обов’язковий консенсус серед п’яти постійних. Це - правило "одностайності
великих держав", яке ще часто називається "правом вето".
Відповідно до Статуту, всі члени ООН мають виконувати рішення Ради
Безпеки.
 З питань підтримки миру і безпеки Рада може:

• встановлювати принципи досягнення подібної згоди;

• у деяких випадках проводити розслідування та здійснювати
посередництво;
• направляти місії;
• призначати спеціальних посланників; або просити
Генерального секретаря посприяти досягненню мирного
вирішення суперечки.
• давати вказівки про припинення вогню, які зможуть
допомогти відвернути ескалацію конфлікту;
• направляти військових спостерігачів або сили для сприяння
ослабленню напруженості, роз’єднати супротивні сторони і
створити спокійну обстановку, яка дозволить шукати шляхи
мирного врегулювання.
Зала засідань РБ ООН,
Нью-Йорк
 Економічна і соціальна
рада (ЕКОСОР)
координує економічну, соціальну і екологічну діяльність ООН і пов’язаних з
нею спеціалізованих установ і організацій.

Функції і повноваження:
- проводити й організовувати дослідження, складати доповіді
та виробляти рекомендації з міжнародних питань в економічній,
соціальній, екологічній галузях, у сфері культури, освіти, охорони
здоров'я;
- сприяти дотриманню прав людини та основних свобод;
- скликати міжнародні конференції і складати для подання
Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її
компетенції;
 - вести переговори зі спеціалізованими установами
відносно угод, що визначають їхні взаємини з ООН;
- погоджувати діяльність спеціалізованих установ
шляхом консультацій з ними і винесення рекомендацій таким
установам, а також шляхом винесення рекомендацій
Генеральній Асамблеї і членам Організації Об'єднаних
Націй;
- надавати послуги, схвалені Генеральною Асамблеєю,
членам Організації Об'єднаних Націй, а також
спеціалізованим установам на прохання останніх;
- консультувати відповідні неурядові організації з питань,
які входять до її компетенції.
 Рада з Опіки
була заснована з метою нагляду за територіями, що були
колишніми колоніями і поступу цих країн до самовизначення та
незалежності. До таких територій належали країни: Гана,
Сомалі, Камерун, Того, Руанда, Бурунді, Танзанія, Самоа, Науру,
Папуа - Нова Гвінея, Мікронезія.
Рада з Опіки призупинила свою роботу 1 листопада 1994
року після того, як остання з підопічних територій ООН – Палау
– набула незалежності. Таким чином, система опіки виконала
своє завдання, оскільки всі підопічні території досягли
самоврядування або незалежності, ставши незалежними
державами або приєднавшись до сусідніх незалежних держав.
Рада з Опіки, змінивши свої правила процедури, тепер буде
проводити свої засідання тоді і там, коли і де того вимагатимуть
обставини.
 Міжнародний Суд
(розташований у у Гаазі (Нідерланди))

є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй.

заснований 26 червня 1945 року у Сан-
Франциско для втілення мети ООН «проводити
мирними засобами, відповідно до принципів
справедливості і міжнародного права,
залагодження або розв’язання міжнародних
суперечок або ситуацій, які можуть призвести до
порушення миру».
 Функції суду:
 вирішення юридичних суперечок у відповідності з
міжнародним правом, переданих на його розгляд
державами;
 винесення консультативних висновків з
юридичних питань, запитуваних належним
чином на те уповноваженими органами та
спеціалізованими установами ООН.
Палац Миру у Гаазі,
де розміщується
Міжнародний Суд
 Секретаріат ООН
міжнародний персонал, який працює в установах у всьому світі й виконує
різноманітну повсякденну роботу Організації. Він обслуговує також інші
головні органи ООН та здійснює прийняті ними програми й політичні
настанови
Спектр обов'язків Секретаріату різноманітний –
 керівництва миротворчими операціями
 посередництва в міжнародних суперечках,
 підготовки оглядів економічних і соціальних тенденцій та проблем до підготовки
досліджень з прав людини і сталого розвитку.
 орієнтує та інформує світові ЗМІ про роботу ООН;
 організовує міжнародні конференції з проблем світового значення; стежить за
виконанням рішень органів ООН
 здійснює переклад виступів і документів на офіційні мови Організації.
Сьогодні персонал Секретаріату налічує близько 44-х тисяч співробітників.
З моменту заснування Організації Об'єднаних Націй на цій службі загинули сотні
хоробрих чоловіків і жінок.
Центральні установи ООН розміщені у Нью-Йорку, однак Організація має свої
представництва у Женеві, Відні й Найробі.
Посланці ООН
 висновок
поява ООН зумовлена зростанням взаємозв'язків і взаємозалежності країн і народів,
що особливо відчутно почало проявлятися вже в другій половині XIX ст.
Формування світових економічних відносин, технічний прогрес, розвиток
залізничного і морського транспорту та міжнародних контактів породили проблему
регулювання і стандартизації міжнародних зв'язків.
 
Питання про необхідність утворення спеціалізованих установ вперше
обговорювалося на конференції в Думбартон-Оксі (1944 р.). Тут було вирішено, що
ООН сприятиме розв'язанню міжнародних економічних, соціальних та інших
гуманітарних проблем через певні міжурядові організації.
 
На цьому ґрунті між 1944 і 1948 рр. виникли міжнародні фінансові організації, які
почали відігравати важливу роль у міжнародних економічних відносинах:
Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції й розвитку
(МБРР), який очолив фінансову групу, куди увійшли Міжнародна асоціація розвитку
(МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Важливе місце у світовій торгівлі
посіла також Генеральна угода про тарифи й торгівлю (ГАТТ). Ця міжнародна
організація, утворена 1948 р., не вважається формально Спеціалізованою установою,
хоча за своїми рисами і цілями дуже схожа зі спеціалізованими установами ООН.