Лекція 1.

Поняття дипломатичного
протоколу, церемоніалу та
етикету
Місце дисципліни в навчальному процесі.
Історіографія дисципліни.
Поняття „протокол”, “дипломатичний протокол”,
“державний протокол”, етимологія термінів.
Предмет, значення, принципи дипломатичного
протоколу.
Поняття „міжнародної ввічливості”, „взаємності”,
„реторсії”.
Дипломатичний протокол – „політичний інструмент
дипломатії”.
Поняття дипломатичного церемоніалу та етикету.
 Основний
підручник
Шинкаренко Т.І.
Дипломатичний
протокол та етикет
 Додаткові
підручники:
Джон Вуд, Жан Серре.
Дипломатический
протокол и
церемониал
(існує у багатьох
виданнях)
Сардачук П.Д., Кулик О.П.
Дипломатичне
представництво.
Органнізація і форми
роботи
Илья Афанасьев. Деловой этикет

Сагайдак О.П. Дипломатичний протокол

та етикет
Эрнест Сатоу. Руководство по
дипломатической практике
Резніченко, В. І. Довідник-практикум
офіційного, дипломатичного, ділового
протоколу та етикету
 дипломатичний протокол
державний протокол
діловий протокол

Положення про Державний протокол та

Церемоніал України, затверджене Указом
Президента України від 22 серпня 2002 року
ДИПЛОМАТИЧНИЙ ПРОТОКОЛ
це сукупність загальноприйнятих
правил, традицій і умовностей, які
дотримуються урядами, відомствами
закордонних справ, дипломатичними
представництвами, міжнародними
організаціями, офіційними особами і
членами їх родин у міжнародному
спілкуванні.
 Державний протокол
Положення про Державний протокол та
Церемоніал України, затверджене Указом
Президента України від 22 серпня 2002 р.,
визначає Державний протокол та Церемоніал
України як „сукупність вимог щодо забезпечення
єдиного порядку проведення офіційних заходів за
участю Президента України, Голови Верховної
Ради України, Прем’єр-міністра України, Міністра
закордонних справ України, інших вищих
посадових осіб України з урахуванням
загальноприйнятих міжнародних норм, правил і
традицій, а також національних традицій України”
 Діловий протокол – вищий рівень
ділового етикету, сукупність правил,
норм і традицій на переговорах і
неофіційних зустрічах, протокольних
заходах, вимоги щодо зовнішнього
іміджу, оформлення робочого місця.
 Протокол — слово, що походить з
грецького "protokollon" (protos — перший, а
kola — клеїти) — у середньовіччі означав
правила оформлення документів і ведення
архіву. У цьому значенні термін "протокол"
вживається і сьогодні, наприклад, протокол
зборів, засідання; у судочинстві —
протокол обшуку чи судового засідання.
Ввійшовши ж у дипломатичну практику, це
слово, крім оформлення документів, стало
означати всі питання етикету і
церемоніалу як складових частин
дипломатичного протоколу.
 Суб'єктами дипломатичного протоколу є:
• вищі посадові особи (глави держав та урядів, голови
парламентів,
міністри тощо);
• глави дипломатичних представництв та консульських
місій, дипло­матичний і консульський персонал місій;
• міжнародні посадові особи, представники держав в
міжнародних
міжурядових організаціях;
• керівники і члени офіційних делегацій у міжнародні
організації та на міжнародні конференції, наради тощо;
• надзвичайні посли і надзвичайні уповноважені глав держав і
урядів;
• дружини та чоловіки перерахованих вище функціонерів.
Дипломатичний протокол є
тонким політичним
інструментом дипломатії
 Складовими дипломатичного протоколу є:
• порядок встановлення дипломатичних відносин, початку і
завершення місії дипломатичних представників;
• порядок встановлення консульських відносин, початку і
завершення консульської місії;
• порядок дотримання державного, службового і протокольного ста­
ршинства;
• організаційно-протокольне забезпечення візитів офіційних
інозем­них делегацій;
• офіційне й дипломатичне листування;
• державні церемонії;
• етикет державної символіки;
• офіційні та неофіційні прийоми;
• привілеї та імунітети дипломатів.
 Базові принципи
дипломатичного протоколу
•Визнання державного суверенітету
•Рівноправність держав
•Повага незалежності та територіальної
цілісності держави
•Невтручання у внутрішні справи держави
•Принцип „міжнародної ввічливості” –
шанобливе і поважне ставлення до усього,
що символізує і представляє державу
•Принцип взаємності
•Поняття реторсії
 Дипломатичний протокол – важливий
тонкий політичний інструмент
дипломатії
Протокольна демонстрація –
коригування країною традиційних
протокольних норм у конкретній ситуації з
метою підкреслення нюансів міждержавних
відносин
Протокольна демонстрація
Французька розсадка: 1 - Кучма, 2- Блер, 3 - Буш, 4 - Робертсон
G 20 -2013
G 20 -2014
Ізраїль вибачився за інцидент з послом Туреччини Огюзом
Челикколем
Лідери ЄС зустріли В. Януковича прохолодно
25 лютого 2013
Дипломатичний протокол у тій чи іншій формі охоплює всі
сторони міждержавної співпраці, починаючи від визнання
нових держав і урядів, до порядку розсадки в автомобілях при
візитах іноземних делегацій
• Протокол допомагає демонструвати повагу до інших
держав, не зашкоджуючи власному престижу, національній
гідності, тим самим забезпечуючи ефективні міждержавні
стосунки.
• Дипломатичний протокол дозволяє створити атмосферу
дружби, зміцнити співробітництво під час візитів, самітів,
конференцій тощо.
• Дотримання протоколу сприяє переговорному процесові.
• Дипломатичний протокол - політичний інструмент
дипломатії, який має провідне значення для успішної
зовнішньополітичної діяльності.
• Дипломатичний протокол – зразок міжнародного
спілкування, на який орієнтуються державні та бізнесові
структури, приватні особи.
Церемоніал – урочистий офіційний акт,
проведення якого передбачає жорстко
встановлений порядок, строгу
однозначність дій учасників
Предстоятель Руської православної
церкви, патріарх Московський і всієї Русі
Кирило особисто очолив урочистий
молебень і благословив Януковича на
президентство.
 
 Етикет
зовнішня форма моральної сутності
людини, зовнішній прояв внутрішньої
дисципліни людей, їх прагнення до
порядку й порядності.
 Різновиди етикету:
Світський
Діловий
Придворний
Військовий
Дипломатичний