Дипломатичне представництво - це закордонний органи зовнішніх зносин

держави, який очолює дипломатичний представник.

Віденська Конвенція про дипломатичні зносини 1961 року використовує поняття
«представництво» не розкриваючи його зміст.

Оскільки існує прямий зв'язок між категорією дипломатичного представництва і

класом представника, який його очолює, стаття 15 Віденської конвенції 1961 року
зазначає: «клас, до якого повинні належати глави представництв, визначається за
угодою сторін».

Сучасна практика знає такі види дипломатичних представництв:

посольство – це представництва найвищого дипломатичного класу. Очолюються
послами. До них прирівнюється представники представництва Ватикану - нунціатури
(очолюється нунціями), а також представництва, якими обмінюються держави
системи Британської Співдружності (очолюють верховні комісари, які в
дипломатичному корпусі мають ту ж саму позицію, що посли);
місії – вважаються представництвами другого класу, їм відповідають за класом
папські інтернунціатури. Очолюються посланниками, повіреними у справах,
інтернунціями.
 Згідно з положеннями Віденської конвенції главою представництва є
особа, на яку акредитуюча держава покладає обов'язок діяти як
дипломатичний представник.

Глави представництв поділяються на три класи, а саме:

a) клас послів і нунціїв, які акредитуються при главах держав, та інших глав
представництв еквівалентного рангу;
b) клас посланників і інтернунціїв, що акредитуються при главах держав;

c) клас повірених у справах, які акредитуються при міністрах закордонних

справ.
АКРЕДИТУВАННЯ (ВІД ЛАТ. ACCREDERE — ДОВІРЯТИ) —
У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ — ПРОЦЕС ПРИЗНАЧЕННЯ І ВСТУП НА
ПОСАДУ ГЛАВИ ДИПЛОМАТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА. ЙОГО
НАЙВАЖЛИВІШІ ЕТАПИ — ЗАПИТ АГРЕМАНА (ЗГОДИ КРАЇНИ
ПЕРЕБУВАННЯ) І ВРУЧЕННЯ ВІРЧИХ ГРАМОТ.

ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИКИ ПРИСТУПАЮТЬ ДО ОФІЦІЙНОГО

ВИКОНАННЯ СВОЇХ ОБОВ’ЯЗКІВ І ВВАЖАЮТЬСЯ АКРЕДИТОВАНИМИ
ПРИ ГЛАВІ ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ АБО ЇЇ МІНІСТРІ ЗАКОРДОННИХ
СПРАВ З МОМЕНТУ ВРУЧЕННЯ ВІРЧИХ ГРАМОТ (ДЛЯ ПОСЛІВ ТА
ПОСЛАННИКІВ) ЧИ ЛИСТІВ ВІД СВОЇХ МІНІСТРІВ ЗАКОРДОННИХ
СПРАВ (ДЛЯ ПОВІРЕНИХ У ЦИХ СПРАВАХ). 
 Процедура акредитуванням складається з
низки послідовних стадій:
1) Підбір кандидатури посла або посланника;
2) Запит агреману
3) Видання акту внутрішнього права, яким оформлюється призначення.
4) Одночасне (в обох столицях) офіційне повідомлення у пресі про призначення, яке
відбулося.
5) Видача вірчих грамот
6) Попередня зустріч із міністром зовнішніх справ країни перебування після прибуття
посла або посланника і подання йому вірчих грамот
7) Вручення під час офіційної церемонії вірчих грамот главі держави перебування
ПІДБІР КАНДИДАТУРИ ПОСЛА АБО ПОСЛАННИКА
Згідно з Законом України «Про дипломатичну службу»:
Вимогами до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу, складаються із загальних
та спеціальних вимог.
Особа, яка претендує на вступ на дипломатичну службу, повинна відповідати загальним
вимогам, встановленим Законом України "Про державну службу".
Спеціальними вимогами до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу, є:
 1) наявність вищої освіти із ступенем не нижче магістра;
 2) володіння відповідним рівнем професійної компетентності згідно з вимогами, визначеними
Міністерством закордонних справ України;
 3) володіння іноземними мовами в обсязі, необхідному для виконання посадових обов’язків;
 4) стан здоров’я, який дозволяє бути направленим у довготермінове відрядження,
підтверджений документом, виданим у встановленому законодавством порядку;
 5) відсутність обставин, що можуть перешкоджати виконанню посадових обов’язків під час
роботи в системі органів дипломатичної служби.
ЗАПИТ АГРЕМАНУ
Запит зацікавленої держави на агреман – це згода країни майбутнього перебування на
призначення певної особи послом, посланником чи постійним повіреним у справах. 
У ст. 4 Віденської конвенції зазначено: «Акредитуюча держава повинна пере­конатися в
тому, що держава перебування дала агреман на ту особу, яку вона має намір
акредитувати як главу пред­ставництва в цій державі».
І далі, в пункті 2 ст. 4, зазначається: «Держава перебування не зобов'язана повідомляти
акреди­туючій державі мотиви відмови в агремані».
Важливо наго­лосити при цьому, що надання агреману або відмова в ньому стосується
лише конкретної особи даного дипломатичного агента і жодною мірою не означає
підтвердження; а тим паче перегляду досягнутої раніше домовленості між державами про
встановлення дипломатичних відносин та обмін дипломатичними представництвами. 
 ВИДАННЯ АКТУ ВНУТРІШНЬОГО ПРАВА,
ЯКИМ ОФОРМЛЮЄТЬСЯ ПРИЗНАЧЕННЯ.
Згідно з Законом України «Про дипломатичну службу»:
Надзвичайний і Повноважний Посол України,
Надзвичайний і Повноважний Посол України з
резиденцією в Києві, Постійний представник України при
міжнародній організації, Представник України при
міжнародній організації, Глава Місії України при
міжнародній організації призначаються на посади та
звільняються з посад Президентом України за поданням
Міністра закордонних справ України.
ОДНОЧАСНЕ (В ОБОХ СТОЛИЦЯХ) ОФІЦІЙНЕ
ПОВІДОМЛЕННЯ У ПРЕСІ ПРО
ПРИЗНАЧЕННЯ, ЯКЕ ВІДБУЛОСЯ.
 ВИДАЧА ВІРЧИХ ГРАМОТ
Після отримання агреману та юридичного оформлення призначення згідно з консти­туційною
процедурою акредитуючої держави посол або по­сланник, який направляється до місця своєї
служби, отримує підписаний главою держави та скріплений візою міністра закордонних справ
особливий документ — вірчі грамоти.
Основне призначення та зміст цього документа — про­хання вірити всім діям, заявам і письмовим
актам, що виходять від даного посла чи посланника, як вищої в країні перебування офіційної
особи, що представляє акредитуючу державу.
Вірчі грамоти мають характер загальних повноважень дипломатичного представ­ника, що діють
протягом усього періоду його перебування на посаді і поширюються на всі питання, що входять у
функції представництва.
 ВИДАЧА ВІРЧИХ ГРАМОТ

Вірчі грамоти виписуються у двох примірниках.

Оригінал вкладається у конверт, що опечатується сургучною
печаткою і вручається новим послом главі держави, якому
адресовані вірчі грамоти, під час офіційної урочистої
церемонії.
ПОПЕРЕДНЯ ЗУСТРІЧ ІЗ МІНІСТРОМ ЗОВНІШНІХ СПРАВ КРАЇНИ
ПЕРЕБУВАННЯ ПІСЛЯ ПРИБУТТЯ ПОСЛА АБО ПОСЛАННИКА І
ПОДАННЯ ЙОМУ ВІРЧИХ ГРАМОТ

Завірена копія вірчих грамот вручається як офіційне свідоцтво про прибуття посла при першому ж
відвіданні ним міністра закордонних справ країни перебування. Тоді ж посол звер­тається з
проханням про його прийом главою країни перебу­вання і одночасно передає міністрові текст своєї
промови на урочистій церемонії, що має відбутися. Проте не всі країни дотримуються зазначеної
практики (мається на увазі передання тексту майбутньої промови).
ВРУЧЕННЯ ПІД ЧАС ОФІЦІЙНОЇ ЦЕРЕМОНІЇ ВІРЧИХ ГРАМОТ ГЛАВІ
ДЕРЖАВИ ПЕРЕБУВАННЯ
Завершальний для церемонії акт вручення вірчих грамот породжує важливі правові наслідки.
По-перше, саме з цього моменту офіційно розпочина­ється дипломатична місія глави даного
представництва. Всі наступні його дії та заяви розглядаються в країні перебування як такі, що
зроблені від імені та за дорученням уряду акредитуючої держави.

По-друге, з моменту акредитації посла вся

його наступна діяльність не потребує
додаткових документів, що підтверджували
б його компетенцію.
По-третє, дата і час вручення вірчих грамот
визначають становище посла серед колег по
дипломатичному корпусу в питаннях
визначення стар­шинства.
 ДОВІДНИК З ПРОТОКОЛЬНИХ ПИТАНЬ
ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО
ПРОТОКОЛУ:
«1.1. Призначення глави дипломатичного представництва (агреман)
У питанні призначення глав дипломатичних представництв іноземних держав Міністерство
закордонних справ України керується Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року,
відповідно до якої акредитуюча держава повинна переконатися в тому, що держава перебування надала
агреман на ту особу, яку вона має намір акредитувати як главу представництва в цій державі.
Запит агреману здійснюється шляхом направлення вербальної ноти зовнішньополітичним відомством
або дипломатичним представництвом іноземної держави, яка має намір призначити главу
представництва.
Разом з запитом агреману надсилається біографічна довідка (та її неофіційний переклад українською
мовою) кандидата на посаду глави представництва, в якій вказуються повне ім’я, прізвище, місце і
повна дата народження (рік, місяць, дата), освіта, професійна діяльність, володіння іноземними
мовами, сімейний стан тощо.
Про згоду Української Сторони на призначення глави представництва зовнішньополітичне відомство
або дипломатичне представництво іноземної держави інформується вербальною нотою Міністерства
закордонних справ України.»
 ДОВІДНИК З ПРОТОКОЛЬНИХ ПИТАНЬ
ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО
ПРОТОКОЛУ:
«1.2. Призначення глави представництва міжнародної організації
У питанні призначення глав представництв міжнародних організацій Міністерство закордонних
справ України керується відповідними конвенціями, двосторонніми угодами та статутними
документами міжнародних організацій.
Погодження кандидатури глави представництва міжнародної організації відбувається шляхом
офіційного повідомлення штаб-квартирою відповідної міжнародної організації або її
представництвом про намір призначити главу представництва та зверненням погодити
пропоновану кандидатуру.
Разом зі зверненням штаб-квартири або представництва надсилається біографічна довідка
кандидата на посаду глави представництва міжнародної організації та її неофіційний переклад, у
якій вказуються повне ім’я, прізвище, місце і повна дата народження (рік, місяць, дата), освіта,
професійна діяльність, володіння іноземними мовами, сімейний стан тощо.
Про згоду на призначення глави представництва Українська Сторона офіційно інформує штаб-
квартиру відповідної міжнародної організації або її представництво.»
 ДОВІДНИК З ПРОТОКОЛЬНИХ ПИТАНЬ
ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО
ПРОТОКОЛУ:
«1.3. Прибуття новопризначеного Посла до України
… На підставі ноти Посольства Міністерство закордонних справ України замовляє та сплачує
лише послуги Зали офіційних делегацій міжнародного аеропорту «Бориспіль» для 5 Посла та членів
сім’ї, які слідують разом з Послом під час першого офіційного прибуття в Україну. Якщо Глава
представництва прибуває до аеропорту «Бориспіль» у робочий час, його зустрічає представник
Департаменту державного протоколу МЗС України.
… Після прибуття Посла дипломатичне представництво нотою повідомляє про готовність
вручити копії Вірчих грамот, а також звертається з проханням призначити дату вручення Вірчих
грамот Президенту України.
… Департамент державного протоколу МЗС України організовує церемонію вручення Послом
копій Вірчих грамот керівництву Міністерства.»
 ДОВІДНИК З ПРОТОКОЛЬНИХ ПИТАНЬ
ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО
ПРОТОКОЛУ:
«Після вручення копій Вірчих грамот новопризначений Посол має право проводити робочі зустрічі з
главами іноземних дипломатичних представництв, акредитованих в Україні, брати участь у
заходах, за виключенням заходів за участю перших осіб держави. Церемонія вручення Президенту
України Вірчих грамот послами іноземних держав ор
ганізовується Головним департаментом Державного Протоколу та Церемоніалу Адміністрації
Президента України спільно з Департаментом державного протоколу Міністерства закордонних
справ України.
МЗС України нотою інформує дипломатичне представництво про дату вручення Вірчих грамот
Президенту України та надсилає детальний сценарій церемонії.
В день проведення церемонії посли іноземних держав запрошуються до її початку на брифінг в МЗС
України.
Новопризначений Посол іноземної держави вважається таким, що розпочав виконання своїх
функцій в Україні, з моменту вручення ним Вірчих грамот Президенту України.»
 ДОВІДНИК З ПРОТОКОЛЬНИХ ПИТАНЬ
ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО
«Церемонія передбачає:
ПРОТОКОЛУ:
• проходження Посла повз стрій воїнів почесної варти
• вітання Послом Державного Прапора України
уклоном голови
• вітання Послом Президента України та звернення
Посла з короткою промовою (до однієї хвилини)
• вручення Президенту України Вірчих грамот та, як
правило, Відкличних грамот попередника
• вітання у відповідь Президентом України Посла
• спільне фотографування Президента України та
Посла біля Державного Прапора України
• коротка бесіда Президента України з Послом
Форма одягу: діловий костюм або національне вбрання»