Основи Міжнародного Гуманітарного Права

Робив Разінков Артем

1. Міжнародне Гуманітарне Право - сукупність міжнародно-

правових норм, які регулюють захист жертв війни, а також
обмежують методи і засоби ведення війни. Українське
законодавство визначає міжнародне гуманітарне як систему
міжнародно визнаних правових норм і принципів, які
застосовуються під час збройних конфліктів.
2. Особливостями ведення бойовіх дій з урахуванням
Міжнародного Гуманітарного Права є: 1)ставлення до
військовополонених повинно бути гуманним, 2)відповідно до
МГП є заборонені засоби та методи для ведення війни,
3)також відповідно до Міжнародного Гуманітарного Права
існує кодекс поведінки для учасника бойових дій. Але
основним завданням МГП – це захист осіб, які не беруть або
не можуть брати участь у війні, незалежно від їхньої раси,
політичних поглядів, статі, релігії і т.д.
3. Правовий статус учасників бойових дій. МГП розрізняє дві
категоріх учасників бойових дій: 1)цивільне населення та
2)законні учасники війни, які належать до збройних сил –
комбатанти. Комбатанти – особи, які мають командира, носять
виразно видимий здалеку розпізнавальний знак, входять до
складу збройних сил та беруть участь у бойових діях.
4. Заборонені засоби та методи ведення війни. Міжнародне
Гуманітарне Право обмежує законні засоби та методи
ведення війни. Цей принцип підтверджений у додатковому
протоколі. Засоби ведення війни – це зброя й інші засоби, які
використовуть збройні сили для перемоги над
супротивником. Методи ведення війни – способи
застосування засобів війни.
МГП забороняє такі засоби війни:
- Розривні, запальні та експансивні боєприпаси.
- Снаряди масою до 400г, розривні, або з запалювальною
речовиною.
- Хімічну зброю(отруйні гази і т.д.).
- Ядерну та бактеріологічну зброю.
- Лазерну зброю.
- Зброю, яка має вплив на природу.
МГП забороняє такі методи війни
- Зрадницьке поранення або убивство мирного населення, а
також супротивника, який здався у полон і склав зброю.
- Напад на осіб, які не чинять ворожих дій.
- Застереження тих, хто обороняється, що в разі продовження
опору нікому не буде пощади.
- Убивство парламентера й супроводжуючих його осіб – сурмача,
барабанщика.
- Незаконне використання парламентського прапора, прапора
нейтральної держави, емблеми ООН, прапора або знаків
Червоного Хреста, форменого одягу супротивника.
- Примушення громадян ворожої сторони воювати проти своєї
держави та взяття заручників, терор серед цивільних осіб,
використання голоду заради досягнення військових цілей тощо.

5. Міжнародний правовий захист жертв війни та цивільних

об’єктів. Сторонам воєнного конфлікту забороняється
заподіювати фізичні страждання цивільному населенню або
застосовувати будь-які заходи, що ведуть до його загибелі:
вбивства, тортури, тілесні покарання, медичні, наукові досліди
та інше грубе насилля. МГП зобов’язує воюючі сторони
розрізняти військові й цивільні об’єкти і вести бойові дії
виключно проти військових об’єктів. Серед цивільних об’єктів,
які потребують правового захисту під час збройних конфліктів,
особливе місце належить культурним цінностям. Також МГП
надає режим спеціального захисту об'єктам, що містять
небезпечні сили.