Professional Documents
Culture Documents
Основні теорії походження держави
Основні теорії походження держави
Представники договірної теорії (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, XVII-XVIII
ст.) вважають, що державі передує "природний стан", який вони характеризують по-
різному: як царство необмеженої особистої свободи, загального благоденства або
"війни всіх проти всіх". Кожна людина мала невід'ємні права, однак у природному
стані неминуче постає проблема їх забезпечення та охорони. Тому люди домовилися
встановити над собою специфічну інституцію – державу, яка б відповідала за
дотримання порядку, захищала загальні інтереси, забезпечувала невід'ємні права. У
договірній теорії іноді розрізняють первинний договір (договір-об'єднання) і
вторинний договір (договір- підпорядкування народу і державних органів правителям).
Таким чином, держава створюється внаслідок розумної волі людей.
У межах теорії насильства (Л. Гумплович 2-а пол. XIX ст.- поч. ХХ ст.)
розрізняють теорії внутрішнього та зовнішнього насильства. Згідно з першою (Є.
Дюрінг) власність, класи та держава виникли внаслідок насильства однієї частини
суспільства над іншою. Прихильники другої теорії (К. Каутський, Л. Гумплович) серед
найважливіших чинників державотворення виокремлювали війни та територіальні
завоювання. Для закріплення влади переможців над завойованими народами
утворюється держава. Згідно з марксистською (класовою) теорією походження
держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, XIX ст.) виникнення держави було зумовлено
переважно економічними чинниками – суспільним поділом праці, появою
надлишкового продукту, приватної власності і наступним майновим (класовим)
розшаруванням суспільства. Тим самим обгрунтовувалась ідея про класову природу
держави, про боротьбу класів між собою як основну причину її виникнення. Держава
визначається як засіб, що забезпечує панування одного класу над іншим.
Існує багато інших теорій виникнення держави, так як: теорія конвергенції
(зникнення відмінностей між капіталізмом та соціалізмом); космічна теорія
(інопланетні цивілізації); технократична теорія; слов’янофільська теорія; історико-
матеріалістична (природничо-історичний розвиток суспільства); расова теорія.