1.1. Поняття галузі муніципального права України.

Муніципальне право України являє собою галузь права України, норми якої виражають волю та інтереси її народу,
держави і територіальних громад, регулюють суспільні відносини у сфері місцевого, самоврядування.
За своєю суттю муніципальне право є виразником волі та інтересів як територіальних громад, так і народу та
держави, оскільки муніципальні норми встановлюють або санкціонують як суб'єкти місцевого самоврядування
(територіальні громади), так і народ та держава, приймаючи Конституцію та закони, якими визнається і гарантується
місцеве самоврядування.
За своїм змістом, муніципальне право є регулятором суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування, тобто
відносин, пов'язаних з виникненням та існуванням місцевого самоврядування в межах певних адміністративно-
територіальних одиниць, оскільки воно має в своїй основі природний, громадівський характер, а також з його
організацією і здійсненням.
Зміст місцевого самоврядування полягає насамперед у самостійному вирішенні територіальними спільнотами питань
місцевого значення. У ст. 140 Конституції України визначено, що "місцеве самоврядування є правом територіальної
громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду мешканців кількох сіл, селищ та міста —
самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України". Слід також зазначити, що
територіальні громади і створювані ними органи вирішують також питання, делеговані їм органами державної влади.
За формою муніципальне право є галуззю права, джерела якого — акти як локальних норм права (статути
територіальних громад, регламенти рад тощо), так і загальних (загальнонаціональних) норм права (Конституції, законів,
підзаконних актів).
В системі права муніципальне право належить до публічного права, оскільки стосується насамперед самостійного
виду публічної (політичної) влади (демократії), яка належить територіальним громадам здійснюється ними
безпосередньо або через створювані ними органи (ради та інші органи).
Ця галузь права є комплексною, оскільки її норми регулюють або об'єктивно мають регулювати суспільні відносини,
що є предметом впливу традиційних та інших загальновизнаних галузей права, насамперед конституційного,
адміністративного, фінансового, цивільного, земельного та інших.

1.2. Джерела муніципального права України

Основні види джерел муніципального права:
Конституція України;
- закони України;
- підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади в галузі місцевого самоврядування;
- нормативно-правові акти суб'єктів системи місцевого самоврядування;
- міжнародно-правові акти в галузі місцевого самоврядування
- нормативно-правові договори;
- інші види джерел муніципального права, як то акти безпосереднього народовладдя, нормативно-правові акти
Верховне Ради й Ради Міністрів Автономної Республіки Крим тощо.
Пріоритетним джерелом муніципального права України є Конституція.
Вона містить насамперед положення про визнання і гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 7),
здійснення народом України влади через органи місцевого самоврядування (стаття 5), про право громадян України брати
участь у місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, користуватися
рівним правом доступу до служби в органах місцевого самоврядування (стаття 38), про основні засади виборів до органів
місцевого самоврядування (ст. 71) про повноваження Верховної Раді України в галузі місцевого самоврядування (п. ЗО
ст. 85, п. 1: ст. 92 та ін.), про основні засади місцевого самоврядування (розділ XI), функції і повноваження
територіальних громад порядок формування і склад представницьких органів місцевого самоврядування, їх основні
функції і повноваження та механізм здійснення місцевого самоврядування.
Основним видом джерел муніципального права є, звичайне закони.
Це безпосередньо випливає із ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якій зокрема,
зазначається, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим Законом
та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.
Цей Закон, відповідно до положень Конституції України щодо місцевого самоврядування, визначає систему місцевого
самоврядування, засади організації і діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, їх функції,
повноваження і відповідальність та гарантії місцевого самоврядування.
Серед спеціальних нормативно-правових актів у галузі місцевого самоврядування найбільш вагомими є: Закон
України "Про столицю України — місто-герой Київ", який містить ряд розділів, безпосередньо присвячених місцевому
самоврядуванню; Конституція Автономної Республіки Крим, яка містить окремий розділ (IV), присвячений місцевому
самоврядуванню в Автономній Республіці Крим.
Значне місце серед джерел муніципального права посідають підзаконні нормативні акти органів державної влади:
відповідні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, рішення Конституційного Суду
України з питань місцевого самоврядування та нормативні акти інших органів державної влади. (Указ ПУ "Про
зміцнення економічних основ самоврядування")
Найбільш розгалуженим джерелом муніципального права є нормативно-правові акти суб'єктів системи місцевого
самоврядування, зокрема відповідні акти територіальних громад: акти їх безпосереднього волевиявлення, акти
представницьких органів місцевого самоврядування рад, акти їх виконавчих органів, акти сільських, селищних, міських
голів, акти органів самоорганізації населення тощо.
Найбільш вагомими серед цих нормативних актів є акти місцевих референдумів і акти представницьких органів
місцевого самоврядування, зокрема статути територіальних громад міст та інших адміністративно-територіальних
одиниць, регламенти відповідних рад, правила, положення тощо, що в цілому складають найбільший масив джерел
муніципального права України.
Усе більше місця в системі джерел муніципального права України займають міжнародно-правові акти з числа тих,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. До них належать, зокрема, Європейська хартія місцевого
самоврядування, прийнята Радою Європи 15 жовтня 1985 р.
Усе більшого поширення набуває і такий вид джерел муніципального права, як нормативний договір. Це значною
мірою зумовлено статусом підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності територіальних
громад, статусом підприємств, установ і організацій, що не перебувають у комунальній власності відповідних
територіальних громад, і відносинами з ними органів місцевого самоврядування, а також відносинами між вітчизняними
суб'єктами місцевого самоврядування одного рівня або різних рівнів і відносинами між вітчизняними і зарубіжними
суб'єктами місцевого самоврядування.
Серед інших джерел муніципального права все більше місце посідають нормативно-правові акти Верховної Ради та
Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, нормативно-правові акти виборчих комісій, насамперед Центральної
виборчої комісії, нормативно-правові акти комунальних підприємств, установ і організації.

1.3. Система галузі муніципального права України.

Систему муніципального права складають інститути і норми муніципального права.
Основними складовими системи муніципального права є його інститути, які являють собою групи правових норм, що
регулюють найбільш споріднені муніципальні відносини, тобто системи відносин у сфері місцевого самоврядування.
Наявність інститутів муніципального права об'єктивно обумовлена наявністю відносно самостійних, внутрішньо
споріднених — за змістом і формою — груп муніципальних відносин, наприклад: місцеві вибори, референдуми та інші
форми безпосереднього волевиявлення територіальних громад; організація і діяльність представницьких органів
місцевого самоврядування, його виконавчих органів; статус сільських, селищних, міських голів тощо.
Вирішальне значення для становлення системи муніципального права в Україні мали прийняття чинної Конституції і
на її основі Закону "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до чинної Конституції, цього Закону та інших законодавчих актів, прийнятих на їх основі і у відповідності
з ними, основними інститутами муніципального права України є:
— інститут загальних засад місцевого самоврядування;
являє собою групу (систему) конституційно-правових норм, які визначають ставлення держави до місцевого
самоврядування (визнання і гарантування), його місце в системі безпосередньої і представницької демократії,
можливості участі громадян України у його здійсненні, поняття, принципи, систему, правові, організаційні, матеріальні,
фінансові та інші основи, відносини з органами державної влади, підприємствами і організаціями та можливості
об'єднання з іншими органами місцевого самоврядування.
— інститут територіальних громад;
являє собою групу конституційно-правових норм, які містять визначення поняття територіальної громади, її місце в
системі місцевого самоврядування, основних функцій і повноважень.
— інститут форм безпосереднього волевиявлення територіальних громад: місцевих виборів, місцевих референдумів
та інших форм безпосередньої демократії;
є системою норм, які регулюють організацію і проведення місцевих виборів, референдумів та інших форм
безпосереднього волевиявлення територіальних громад і участі громадян у вирішенні чи обговоренні, ініціюванні питань
місцевого значення.
— інститут представницьких органів місцевого самоврядування (рад);
є одним із найвагоміших інститутів муніципального права. Він являє собою систему конституційно-правових норм,
які визначають систему, структуру і склад представницьких органів місцевого самоврядування всіх рівнів — сільських,
селищних, міських, районних і обласних рад, їх функції і повноваження, порядок діяльності, статус депутатів місцевих
рад та депутатських об'єднань.
— інститут виконавчих органів місцевого самоврядування;
є групою (системою) правових норм, які регулюють організацію і діяльність органів виконавчої влади, муніципальну
службу і визначають статус муніципальних службовців.
— інститут сільських, селищних, міських голів;
є порівняно новим інститутом муніципального права, який являє собою групу норм, що визначають статус цієї
посадової особи.
— інститут органів самоорганізації населення;
це група норм, які регулюють організацію і діяльність будинкових, вуличних, квартальних та інших органів
самоорганізації населення.
— інститут територіальних основ місцевого самоврядування;
— інститут комунальної власності;
— інститут фінансових основ місцевого самоврядування;
— інститут об'єднань органів місцевого самоврядування;
— інститут гарантій місцевого самоврядування;
— інститут юридичної відповідальності органів і посадових осіб
 системи місцевого самоврядування.
Інші інститути муніципального права (зверху) — являють собою групи правових норм, які визначають статус
територіальних, матеріальних чи фінансових основ місцевого самоврядування, його гарантії та відповідальність органів і
посадових осіб.
Первинним елементом системи муніципального права є муніципальні норми: Це загальнообов'язкові правила
поведінки, які встановлюються народом, державою, органами державної влади, територіальними громадами, органами
або посадовими особами системи місцевого самоврядування та іншими його суб'єктами.
За юридичною силою, розрізняють такі муніципально-правові норми: 1) конституційні, які мають найвищу юридичну
силу; 2) законодавчі, які мають вищу юридичну силу; 3) підзаконних актів; 4) суб'єктів місцевого самоврядування.
За змістом, що виражається в муніципально-правових нормах, вони поділяються на такі види норм: 1) уповноважуючі
(надають або визнають права суб'єктів правовідносин); 2) зобов'язуючі (передбачають обов'язки); 3) забороняючі
(передбачають заборони щодо певних напрямів, способів або засобів діяльності, поведінки); 4) дозвільні (передбачають
дозволи щодо певної поведінки або діяльності).
За способом вираження волі муніципально-правові норми поділяються на такі види: а) імперативні (передбачають, як
правило, однозначність їх розуміння, тлумачення і дії, поведінки у відповідності з ними); б) диспозитивні (передбачають
багатоманітність у їх розумінні, тлумаченні і поведінці у відповідності з ними); в) рекомендаційні (пропонують певні
види чи напрями діяльності, які обираються на розсуд, з волі суб'єкта відповідних правовідносин) і г) декларативні
(проголошують як об'єктивно найбільш прийнятні правила поведінки суб'єктів муніципальних правовідносин).
За характером здійснюваних функцій муніципально-правові ; норми поділяються на правотворчі, установчі,
регулятивні, охоронні та інформаційні (норми-дефініції та ін.)
Залежно від характеру відносин, що регулюють муніципальноправові норми, їх поділяють на матеріальні і
процесуальні (процедурно-процесуальні).
Залежно від меж ДІЇ муиіципально-правових норм їх поділяють на загальні (норми-принципи, норми-дефініції) та
інституційні (підгалузеві) норми.
За простором, територією дії муніципально-правові норми поділяються на: 1) норми, що діють на всій території
України і 2) норми, що діють в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць (норми актів, що
приймаються територіальними громадами та органами місцевого самоврядування).
За часом дії муніципально-правові норми поділяються на постійні, які складають більшість норм, і тимчасові, зокрема
норми, передбачені перехідними положеннями Конституції, Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших
законів.

1.4. Муніципально-правові відносини.

Наслідком дії муніципально-правових норм, їх впливу на суспільні відносини є муніципально-правові відносини, які
виникають в результаті реалізації відповідних правових норм. В найбільш загальному вигляді муніципально-правові
відносини можна визначити як врегульовані нормами муніципального права і гарантовані державою суспільні відносини
в галузі місцевого самоврядування, учасники яких є носіями юридичних прав і обов'язків
Їх змістом є організація і здійснення місцевої публічної влади в межах прав і обов'язків суб'єктів цих відносин в
передбачених Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами формах. Муніципально-правові
відносини мають переважно спільні риси з іншими правовідносинами і насамперед з конституційно-правовими,
адміністративно-правовими, фінаисово-правовими, оскільки муніципальне право є комплексною галуззю публічного та
інститутом конституційного права.
Разом з тим, муніципально-правові відносини мають ряд особливостей, зокрема щодо територіальної сфери цих
відносин, щодо їх суб'єктів і об'єктів, більшість з яких не характерне для інших правовідносин, а також щодо прав і
обов'язків суб'єктів цих відносин та їх форм.
 Зокрема, муніципально-правові відносини є відносинами влади (публічної політичної влади), як і відносини щодо
організації та діяльності органів державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), але суб'єкти цих відносин,
насамперед територіальні громади (сіл, селищ, міст), мають природні права, визнані державою, на відміну від органів
державної влади, які мають повноваження, надані їм народом і державою. Муніципально-правові відносини мають
локальний (місцевий) характер. Відповідно права і обов'язки суб'єктів цих відносин обмежуються, як правило,
відповідними адміністративнотериторіальними одиницями.
Муніципально-правові відносини як відносини з приводу організації та здійснення публічної влади, тобто як владні,
мають переважно імперативний характер. Але муніципальне право як комплексна галузь права регулює й значне коло
відносин, які грунтуються на рівності сторін, суб'єктів цих відносин, зокрема, цивільних, сімейних, трудових та інших.
Основними елементами муніципально-правових відносин, як і інших правовідносин, є насамперед суб'єкти, об'єкти,
суб'єктивні права і обов'язки суб'єктів цих відносин.
Суб'єктами муніципально-правових відносин є учасниками цих відносин, які мають відповідні суб'єктивні права і
виконують відповідні юридичні обов'язки в межах і порядку, передбачених муніципально-правовими нормами.
Основними суб'єктами муніципально-правових відносин є: український народ, Українська держава; органи державної
влади; політичні партії і громадські організації, їх об'єднання та осередки; громадяни України; територіальні громади,
жителі відповідних адміністративно-територіальних одиниць; представницькі органи місцевого самоврядування (місцеві
ради), виконавчі органи місцевих рад; сільські, селищні, міські голови, органи самоорганізації населення, депутати
місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; асоціації та інші об'єднання
органів місцевого самоврядування; юридичні особи.
Основними об'єктами муніципально-правових відносин є: влада народу; державна влада; права, свободи й обов'язки
людини та громадянина; влада територіальних громад; питання місцевого значення; функції (напрями і види діяльності)
сз'б'єктів місцевого самоврядування; об'єкти комунальної власності; місцеві бюджети, доходи місцевих бюджетів,
місцеві податки і збори, місцеві позики; природні блага, природні об'єкти, природні ресурси, об'єкти природно-
заповідного фонду, земля; духовні блага (освіта, наука, культура, інформація, пам'ятки історії, культури, архітектури,
містобудування); соціальні блага (об'єкти житлово-комунального господарства, побутового, торговельного
обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, охорони здоров'я, фізкультури і спорту тощо); програми
економічного та соціально-культурного розвитку сіл, селищ, міст та цільові програми з інших питань самоврядування;
плани підприємств і організацій; адміністративно-територіальний устрій тощо.
Складовою частиною об'єктів муніципально-правових відносин є статус, компетенція, повноваження, суб'єктивні
права і юридичні обов'язки суб'єктів муніципально-правових відносин, їх гарантії і відповідальність. Зокрема, чинною
Конституцією і Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначається статус територіальних громад,
місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування, виконавчих органів рад, сільського, селищного,
міського голови, органів самоорганізації населення.
Муніципально-правові відносини є багатогранними за своїм змістом і формами, умовами функціонування і розвитку
та іншими ознаками.тВідповідно їх можна класифікувати за інститутами і нормами муніципального права, за суб'єктами
і об'єктами муніципально-правових відносин, за повноваженнями (правами і обов'язками), за простором і часом, за
організаційними і правовими формами тощо.
Пріоритетним видом муніципально-правових відносин є відносини безпосереднього народовладдя, основними
формами яких вважаються місцеві референдуми, місцеві вибори, місцеві ініціативи тощо.
Головну частину муніципально-правових відносин складає, звичайно, діяльність представницьких органів місцевого
самоврядування — сільських, селищних, міських, районних і обласних рад, виконавчих органів сільських, селищних,
міських рад і сільських, селищних і міських голів.
Муніципально-правові відносини можуть поділятися також за своїм змістом на матеріальні і процесуальні, за формою
— на організаційні і правові; за часом — на короткострокові й довгострокові; за простором — на місцеві та регіональні;
за правовою природою — на правомірні та протиправні. Підставами виникнення, зміни та припинення муніципально-
правових відносин, як і інших правовідносин, є юридичні факти, що поділяються на дії та події.
 1.5. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна.
Наука муніципального права являє собою сукупність знань, наукових ідей, концепцій, теорій про місцеве
самоврядування, про форми й методи його здійснення, про історію розвитку, співвідносний з державною владою тощо,
тобто вчення про муніципальне право як галузь національного права. Вона є органічною частиною юридичної науки.
Наука муніципального права належить до числа галузевих наук, основною ознакою яких є вивчення однойменної галузі
права. Вона розкриває притаманні даній галузі закономірності, формулює основні поняття і категорії, якими оперує
чинне муніципально-правове законодавство, аналізує функції і роль муніципально-правових інститутів. Наука про
місцеве самоврядування вивчає не тільки муніципально-правові норми та інститути, а й процеси, пов'язані з їх
реалізацією. Тому об'єктом наукового дослідження цієї галузі є муніципальні (комунальні) відносини, відповідні правові
норми та інститути.
Муніципальне право як навчальна дисципліна являє собою систему знань, одержаних наукою муніципального права і
практикою його створення і реалізації. Вона виокремилася в особливий напрям вітчизняного правознавства та
державознавства і є складовою частиною української правової науки. Як навчальна дисципліна муніципальне право має
більш вузький зміст, аніж наука, оскільки вивчається в рамках програм, тематичних і учбових планів навчального курсу.
Новий предмет у системі юридичної освіти не підміняє інші навчальні дисципліни, а впливає та стимулює розвиток
різних сфер вітчизняного правознавства, сприяючи досягненню якісно нового рівня юридичної освіти в країні. Цілісний
характер даної галузі знань визначається єдністю її об'єкта — місцевого самоврядування.

Питання для самоконтролю:

1. Що являє собою галузь муніципального права України?
Муніципальне право України являє собою галузь права України, норми якої виражають волю та інтереси її народу,
держави і територіальних громад, регулюють суспільні відносини у сфері місцевого, самоврядування.
2. Які особливості предмета галузі муніципального права України?
Предметом муніципального права є місцеве самоврядування як відносно самостійний вид суспільних відносин,
пов'язаних з організацією і здійсненням влади територіальними громадами.
Місцеве самоврядування як предмет муніципального права багатогранне явище. За своєю суттю воно є одним із
основних принципів конституційного ладу і складових його системи, формою народовладдя, властивою територіальним
спільностям суспільства — територіальним громадам.
Предмет муніципального права являє собою певну систему, основними складовими якої є:
— відносини, пов'язані з організацією і проведенням місцевих виборів, референдумів та з іншими формами
безпосереднього волевиявлення територіальних громад;
— відносини, пов'язані з діяльністю представницьких органів місцевого самоврядування (рад) та депутатів місцевих
рад;
— відносини, пов'язані з діяльністю виконавчих органів місцевого самоврядування та муніципальних службовців;
— відносини, пов'язані з діяльністю сільських, селищних, міських голів;
— відносини, пов'язані з діяльністю органів самоорганізації населення;
— відносини органів місцевого самоврядування з органами державної влади, іншими органами місцевого
самоврядування, об'єднаннями громадян та підприємствами, установами й організаціями;
— фінансові, цивільні, земельні, соціальні, трудові, житлові та інші відносини.
3. Які особливості метода галузі муніципального права України?
Метод муніципального права, як і метод будь-якої галузі, є способом її впливу на суспільні відносини, зокрема в
системі місцевого самоврядування. Кожній галузі права властиві як правило, кілька ме тодів. Так само як і
муніципальному праву. Розрізняють такі основні методи муніципального права: імперативний, диспозитивний,
рекомендаційний та декларативний.
Власне імперативний метод характеризується тим, що відповідні норми права не передбачають альтернативної
поведінки чи діяльності, а у разі невиконання рішень місцевого самоврядування, прийнятих в межах компетенції
відповідних його суб'єктів, настає відповідальність згідно з чинним законодавством. Диспозитивний метод переважно
запозичений з галузей приватного права і є засобом впливу на відносини, суміжні з муніципальними (владними). Як
юридичні особи суб'єкти місцевого самоврядування укладають договори з іншими юридичними особами, а також з
органами державної влади.
Поряд з цими методами набули поширення методи рекомендацій (порад) та декларацій (проголошення принципів
тощо), характерні, зокрема, для міжнародно-правових актів (хартій, декларацій та ін.) та статутів (хартій) територіальних
громад.
4. Вкажіть види та особливості джерел галузі муніципального права України.(2 пит)
5. Які локальні акти є джерелами муніципального права України?(2 пит)
6. Які основні інститути включає система галузі муніципального права України?(3 пит)
7. В чому полягають особливості муніципально-правових відносин?(4 пит)
8. Яким є склад муніципально-правових відносин?(4 пит)
9. Що являє собою наука муніципального права України?(5)
10. В чому суть муніципального права як навчальної дисципліни?(5)
Завдання № 1
Дайте характеристику комплексного характеру предмета та метода галузі муніципального права України, що
узгоджують публічно-правові та приватно-правові елементи.
1 і 2 питання для самоконтролю, + Ця галузь права є комплексною, оскільки її норми регулюють або
об'єктивно мають регулювати суспільні відносини, що є предметом впливу традиційних та інших
загальновизнаних галузей права, насамперед конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного,
земельного та інших. (як висновок).

Завдання № 3

Складіть схеми системи галузі муніципального права та системи науки муніципального права. Порівняйте ці
схеми.

Муніципальне право України (як галузь) — галузь права України, норми якої виражають волю й інтереси її
народу, держави та територіальних громад і регулюють суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування.

Систему муніципального права складають інститути і норми муніципального права. (тобто схема
складатиметься з класифакації інститутів та норм відповідно, яка розписана в 3 питанні)

Наука муніципального права являє собою сукупність знань, наукових ідей, концепцій, теорій про місцеве
самоврядування, про форми й методи його здійснення, про історію розвитку, співвідносний з державною
владою тощо, тобто вчення про муніципальне право як галузь національного права. ( зчого й буде скл. схема).

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
 Таким чином, система науки муніципального права у своїй основі відповідає певній системі галузі права.
Однак є більш широкою, тому що наука не може зосередитися тільки на конкретних муніципально-правових
інститутах, вона досліджує ще й загальні характеристики галузі, її специфіку, місце і роль у системі права.
Вивчає наука також і практику реалізації муніципально-правових норм та інститутів, прагнучи розкрити
закономірності їх розвитку й дати обґрунтовані рекомендації законодавцю та правозастосувальникам щодо
вдосконалення і застосування відповідних правоположень, а окремим особам — рекомендації стосовно
використання цих положень. З цією метою вивчаються також теорії і погляди, розроблені дослідниками
місцевого самоврядування, умови, що впливають на їхню еволюцію, тобто наука вивчає і сама себе.

Завдання № 2
Зобразіть схематично систему джерел галузі муніципального права України.