КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Особливості обліку за видами економічної діяльності»

на тему: «Управлінський облік витрат на робочу силу»

 Зміст

ВСТУП..............................................................................................................................3
Розділ 1. Загальна техніко-економічна характеристика підприємства ТОВ
"Агрофірма Хлібна Нива"...............................................................................................5
1.1 Загальна інформація про ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива".................................5
1.2 Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ "Агрофірма Хлібна
Нива"..............................................................................................................................7
Розділ 2. Методичні основи організації та ведення управлінського обліку витрат
на робочу силу на підприємстві...................................................................................12
2.1 Управління витратами на робочу силу як складова в управлінському процесі
організації....................................................................................................................12
2.2 Склад витрат на робочу силу..............................................................................13
2.3 Системи показників та методичних прийомів аналізу ефективності
управлінського обліку витрат на робочу силу на підприємстві............................15
Розділ 3. Дослідження методики, організації та ведення управлінського обліку
витрат на робочу силу на ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива"........................................27
3.1 Організаційно-інформаційна модель аналізу ефективності управлінського
обліку витрат на робочу силу на ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива"........................27
3.2 Пропозиції та резерви підвищення ефективності управлінського обліку
витрат на робочу силу на ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива"....................................35
Висновки........................................................................................................................37
Список використаної літератури.................................................................................39

2
 ВСТУП
Актуальність теми.

Прибуток будь-якого підприємства безпосередньо залежить від величини

витрат. Зменшення їх шляхом ефективного управління без зниження обсягів
реалізації, валових доходів, якості обслуговування, обумовлює можливість
збільшення прибутку. У зв'язку з цим правильний облік витрат, своєчасний
контроль за їх формування, оперативний аналіз мають важливе значення для
ефективного управління витратами.

В сучасних умовах розвитку суспільства дуже важливим аспектом успішної

діяльності підприємства є управління системою оплати праці та ефективності
використання трудових ресурсів. До трудових ресурсів відноситься та частина
населення, що має необхідними фізичними даними, знаннями і навичками праці у
відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими
ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці,
правильна система його оплати мають велике значення для збільшення обсягів
продукції і підвищення ефективності виробництва.

Зокрема, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й

ефективності їхнього використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх
робіт, ефективність використання устаткування, машин, механізмів і як результат
обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних
показників. З переходом до ринкової економіки аналіз трудових відносин набирає
усе більшої актуальності, тому що робоча сила має вартісну оцінку, є
конкурентною на ринку праці. Це розширює кордони аналітичних досліджень,
критеріями оцінки праці стають не тільки економічні, але і соціальні параметри.

У зв'язку з цим, тема курсової роботи, пов'язаної з вивченням сутності і

методів обліку витрат на робочу силу, представляється вельми актуальною.

3
 Об’єкт дослідження. Об'єктом дослідження роботи є ТОВ "Агрофірма
Хлібна Нива".
Предмет дослідження. Предметом курсової роботи являється сукупність
теоретичних і практичних аспектів щодо аналізу обліку витрат на робочу силу.

Мета дослідження. Метою курсової роботи є розкриття теоретичних

аспектів, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку
операцій, пов’язаних з витратами на робочу силу на підприємстві.

Завданнями є:
― розкрити загальну техніко-економічну характеристику підприємства ТОВ
"Агрофірма Хлібна Нива";
― дослідити методичні основи організації та ведення управлінського обліку
витрат на робочу силу на підприємстві;
― дослідити методики, організації та ведення управлінського обліку витрат на
робочу силу на ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива".
Методи дослідження. Методологічними засадами курсової роботи є положення
економічної теорії, наукові праці вчених, що стосуються питань обліку витрат на
робочу силу.

У тому числі у роботі використано такі методи дослідження: системний підхід,

історико-логічний, абстракції та аналогії, економіко-статистичні методи,
класифікація та типологія.

Структура та обсяг роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки

дослідження курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків,
списку використаних джерел, додатків.

4
 Розділ 1. Загальна техніко-економічна характеристика підприємства
ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива"
1.1 Загальна інформація про ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива"
ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" - це виробничо-переробний комплекс, до
складу якого входять сільськогосподарське виробництво на 4300 га, машинно-
тракторний парк, ферми, де утримуються свині та велика рогата худоба. Є млин,
міні-заводи з переробки молочної продукції і виготовлення комбікорму,
потужний комбінат хлібобулочних виробів, мережа фірмових магазинів.
Асортимент заводу - 70 видів хлібних та 80 видів кондитерських виробів.
Види діяльності, якими займається ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива":
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння
олійних культур (основний)
01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур
01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід
01.45 Розведення овець і кіз
01.46 Розведення свиней
01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві
10.11 Виробництво м'яса
10.13 Виробництво м'ясних продуктів
10.41 Виробництво олії та тваринних жирів
10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру
10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості
10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних
кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання
10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних
кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання
10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для
тварин
46.23 Оптова торгівля живими тваринами
5
46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами
46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та
жирами
77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування
47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та
тютюновими виробами
49.41 Вантажний автомобільний транспорт
56.29 Постачання інших готових страв
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого
майна
77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів

6
 1.2 Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ "Агрофірма
Хлібна Нива"
Техніко-економічні   показники  діяльності підприємства дозволяють оцінити
організацію виробництва, технологічний рівень, рівень продуктивності праці,
ефективнісгь матеріальних, трудових, фінансових затрат.

Таблиця 1.1
Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ"Агрофірма Хлібна
Нива"
Попередні За звітний рік
№ Од. Відхилено від % Темп
й рік (2019)
Показник виконанн зростанн
з/ (2018) За Попер
вимір Факт Розр. я розрах я%
п факт розр . року
A B C D E F G H I J
Закуплено:
Борошно
1 першого Тонн. 8230 8300 8450 220 150 101,81 102,67
гатунку
2 Сіль Тонн. 5245 5720 5800 555 80 101,40 110,58
Дріжджі
3 Тонн. 3833 3900 4000 167 100 102,56 104,36
хлібопекарні
Вироблено:
4 Батон 2385 2450 2455 70 5 100,20 102,94
Хліб
5 1756 1760 1850 94 90 105,11 105,35
"Пшеничнй"
Хліб з
6 5390 5410 5450 60 40 100,74 101,11
висівками
Обсяг
продукції у Тис. 88956 90236 1280
7 883947 18413 101,44 102,08
порівняльни грн. 0 0 0
х цінах
Обсяг
Тис. 90036 90398
8 продукції у 889658 14322 3620 100,40 101,61
грн. 0 0
діючих цінах

7
 Продовження таблиці 1.1
A B C D E F G H I J
Основні
промислово-
9 Тис. грн. 20305 17800 21360 1055 3560 120 105,20
виробничі
засоби
У тому числі
1
активна Тис. грн. 11652 9560 12385 733 2825 129,55 106,29
0
частина
1 Фондовіддача Грн./
43,53 49,98 42,25 -1,29 -7,73 84,53 97,04
1 всіх фондів грн..
У тому числі
1
активної Грн./грн. 75,86 93,05 72,86 -3,00 -20,19 78,30 96,04
2
частини
Вартість
1 100365 138065 152368 14303
активів Тис. грн. 520027 110,36 151,81
3 8 0 5 5
підприємства
Чисельність
1 промислово
Чол. 193 200 200 7 0 100 103,63
4 виробничого
персоналу
1 У тому числі
Чол. 150 183 183 33 0 100 122
5 робітників
Виробіток на
1 одного Т.
4580,04 4447,8 4511,8 -68,24 64 101,44 98,51
6 працівника грн./чол.
ПВП
У тому числі на
1 Т.
одного 5892,98 4860,98 4930,93 -962,05 69,95 101,44 83,67
7 грн./чол.
робітника
Фонд оплати
праці
1
промислово- Тис. грн. 27895 29000 30563 2668 1563 105,39 109,56
8
виробничого
персоналу

8
 Продовження таблиці 1.1
A B C D E F G H I J
Середньорічна
заробітна плата
1
одного грн. 14453,3 14500 15281,5 828,13 781,5 105,39 105,73
9
працівника
ПВП
2 Адміністративн
Тис. грн. 8223 9830 10220 1997 390 103,97 124,29
0 і витрати
2
Витрати на збут Тис. грн. 3756 13690 14162 10406 472 103,45 377,05
1
Собівартість
2 12728
виробленої Тис. грн. 511623 623950 751235 239612 120,40 146,83
2 5
продукції
Витрати на 1
2 25,5952
грн. виробленої Коп. 57,51 69,30 83,10 13,80 119,92 144,51
3 3
продукції
Собівартість
2
реалізованої Тис. грн. 55587 152300 177615 122028 25315 116,62 319,53
4
продукції
Витрати на 1
2
грн.реалізовано Коп. 65,93 53,72 58,14 -7,78 4,43 108,24 88,20
5
ї продукції
Чистий дохід
2
від реалізації Тис. грн. 84318 283520 305477 221159 21957 107,74 362,29
6
продукції
2 Валовий
Тис. грн. 28731 119360 127862 99131 8502 107,12 445,03
7 прибуток
Чистий
2
фінансовий Тис. грн. 16903 99950 107080 90177 7130 107,13 633,50
8
результат
2 Рентабельність
відсотків 1,68 7,24 7,03 5,34 -0,21 97,08 534,36
9 виробництва

9
 Аналіз техніко-економічних показників ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива"
Закупка сировини в 2019 році порівняно з 2018 зросла, а саме: борошна першого
гатунку - на 220 тонн, солі - на 555 тонн та дріжджів хлібопекарських - на 167 тонн.
Це пов'язано з тим, що збільшився обсяг виробленої продукції.
Обсяги виробництва у 2019 році збільшилися: батон - виробництво збільшилось
на 70 тонн, хліб "Пшеничний" - виробництво збільшилось на 94 тонни, хліб з
висівками - виробництво збільшилось на 60 тонн.
Фондовіддача знизилась на 2,06% в порівнянні з минулим роком.
Вартість активів ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" зросла на 51,8 %, що пов'язане із
закупкою нового обладнання.
Чисельність промислово-виробничого персоналу зросла на 7 осіб, у тому числі
робітників на 33 особи.
Виробіток на одного працівника промислово-виробничого персоналу знизився на
1,49%, у тому числі на одного робітника - на 16,33%.
Фонд оплати праці промислово-виробничого персоналу збільшився на 9,56% у
зв'язку зі збільшенням чисельності промислово-виробничого персоналу.
Середньорічна заробітна плата одного працівника промислово-виробничого
персоналу зросла на 5,73%.
Адміністративні витрати у 2019 році на 24,29% більші, ніж у 2018 році, тому що
зросли загальногосподарські витрати.
Витрати на збут збільшились на 277,05%. В основному, це пов'язано зі
зростанням транспортних витрат.
Собівартість виробленої продукції зросла на 46,83% у зв'язку зі збільшенням
випусу продукції та зростанням витрат виробництва.
Витрати на 1 грн виробленої продукції зросли на 44,51%.
Собівартість реалізованої продукції зросла на 219,53% . Причиною зростання є
підвищення цін на паливо та електроенергію, збільшення витрат на оплату праці і
т.д.
10
 Витрати на 1 грн реалізованої продукції зменшились на 11,8%
Чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 262,29%
Валовий прибуток (загальна сума прибутку отримана підприємством від
підприємницької діяльності зріс на 345,03%).
Чистий фінансовий результат у 2019 році становить 107 080 грн, що на 90 177 грн
більше, ніж у попередньому році, що пов'язано зі збільшенням обсягів виробництва
та із зростанням валового прибутку та чистого доходу від реалізації продукції.
Рентабельність (частка від ділення чистого прибутку до суми середньорічної
залишкової вартості основних засобів та середньорічної вартості оборотних засобів)
виробництва зросла на 5,34%, тому що зріс прибуток.

11
 Розділ 2. Методичні основи організації та ведення управлінського
обліку витрат на робочу силу на підприємстві
2.1 Управління витратами на робочу силу як складова в управлінському
процесі організації
Проблема управління витратами завжди була в центрі уваги вітчизняних
економістів, а саме В.О. Ластовецького, А.В. Череп, В.М. Панасик, А.М. Турило
та інших. Інтерес до цієї проблеми пояснюється тим, що управління витратами
протягом довгого часу було безпосереднім об'єктом централізованого державного
регулювання, в результаті чого проблема управління витратами відноситься до
тих економічних проблем, які були глибоко розроблені теоретично, але не повною
мірою затребувані практикою [21].
В економічній науці затвердився підхід, відповідно до якого будь-яке
підприємство прагне прийняти такі рішення, що забезпечували б йому одержання
максимального прибутку. Прибуток, як правило залежить від ціни продукції і
витрат на її виробництво.
Під впливом законів ринкового ціноутворення в умовах вільної конкуренції
ціна продукції вирівнюється автоматично незважаючи на бажання виробника чи
покупця. Інша справа - витрати, що формують собівартість продукції. Вони
можуть зростати чи знижуватися в залежності від обсягу споживчих трудових і
матеріальних ресурсів, рівня техніки, організації виробництва та інших факторів.
Отже, виробник має в своєму розпорядженні безліч важелів зниження витрат,
якими він може скористатися в процесі управління.
Установлена на сьогоднішній день методологія обліку витрат не відповідає новим
вимогам у сфері ціноутворення, що ставлять до неї самостійні підприємства.
Виробничі витрати, в свою чергу, залежно від технології та видів виробленої
досить різноманітні. Щоб раціонально організовувати їх облік, обґрунтовано
обчислювати собівартість продукції, здійснювати аналіз витрат виробництва,
треба насамперед установити ознаки, за якими слід групувати (класифікувати)
виробничі витрати. Із простого перерахування витрат, що утворюють собівартість
продукції (робіт, послуг), видно, що вони не однакові не тільки за своїм складом,
12
але і за значенням у виробництві продукції, виконанні робіт, послуг. Одні витрати
безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (витрачання сировини,
матеріалів, оплата праці робітникам тощо), другі - з управління і обслуговуванням
виробництва (витрати на утриманні апарату управління, на утримання основних
засобів у робочому стані і т.п.), а треті, на маючи безпосереднього відношення до
виробництва, але згідно чинного законодавства всеодно включаються до витрат
виробництва (соціальні потреби населення).
Крім того, частина витрат прямо включається до собівартості готової
продукції, а інша частина у зв'язку з виробництвом декількох видів продукції -
умовно (використовуючи базу розподілу). Тому для ефективної організації
управлінського обліку необхідно застосувати економічно обґрунтовану
класифікацію витрат за визначеними ознаками. Це допоможе не тільки краще
планувати і враховувати витрати, але і точніше їх аналізувати, а також виявляти
певні співвідношення між окремими видами витрат і обчислювати сутність їх
впливу на рівень собівартості і рентабельності виробництва.
В управлінському обліку метою будь-якої класифікації витрат є надання
допомоги керівнику в прийнятті правильних, обґрунтованих рішень, оскільки
менеджер, приймаючи рішення, повинен знати, які витрати і вигоди вони
спричинять. Тому суть процесу класифікації витрат - це виділити ту частину
витрат, на яку може вплинути курівник.
На думку К.Друри, в обліку накопичується інформація про три категорії
витрат: витрати на матеріали, робочу силу і накладні витрати.
Сучасна система управління на підприємстві не вважається ефективною, якщо
вона на першому місці не ставить «людський фактор». Успіх будь-якої
виробничої і комерційної діяльності в першу чергу залежить від зусиль трудового
колективу, професіоналізму суб'єктів управління, їхньої зацікавленості в
результатах процесу праці. Для цього в управлінській діяльності повинна широко
застосовуватись система стимулювання. Виходячи з цієї ознаки витрати
підприємства підрозділяються на обов'язкові, пов'язані з виконання основних

13
трудових обов'язків, і на заохочувальні, спрямовані на досягнення високих
якісних показників [24].
Будь-який виробничий процес не може відбуватися без участі живої праці.
Навіть в повному автоматизованому виробництві без регулювання людиною
виробничого процесу обійтися не можливо . Разом з тим очевидним є підвищення
ролі та вартості участі праці у виробничому процесі.
У практиці внутрішньогосподарського (управлінського) обліку витратам на
робочу силу приділяється недостатньо уваги. Тим паче в більшості випадках на
підприємствах витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи є
другими по розміру в складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
[20].
Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі сукупні витрати на
підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує
ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній
відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень,
продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше
використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт,
послуг).
При обчисленні собівартості важливе значення має склад витрат, які до неї
входять. Собівартість повинна включати до свого складу витрати необхідної
праці, тобто витрати, що забезпечують процес відтворення всіх факторів
виробництва (предмети і засоби праці, робочої сили і природних ресурсів), і не
включати витрат додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.
Згідно з зазначеним до собівартості продукції (робіт, послуг) входять витрати
на підготовку, освоєння та обслуговування виробництва, охорону праці й безпеку
праці, оплату праці та підготовку кадрів, інші витрати.
Охорона праці та техніка безпеки потребують витрат на створення необхідних
санітарно-гігієнічних умов праці; на охорону та протипожежну безпеку,
підтримання чистоти та порядку на підприємстві, обладнання кімнат відпочинку і

14
прийому їжі; витрати, пов'язані з охороною навколишнього природного
середовища.
До витрат на оплату праці та підготовку кадрів входять виплати працівникам,
які беруть безпосередню участь у виготовленні продукції (наданні послуг),
витрати пов'язані з найманням робочої сили та підготовкою кадрів для
підприємства.
До інших витрат відносять відрахування на соціальні заходи, плату за оренду
тощо.

2.2 Склад витрат на робочу силу

Робоча сила займає центральне місце у виробничій діяльності та є однією з
складових виробничих ресурсів. Тільки робоча сила, живий труд створюють
добавлену вартість. Тому саме це визначає відношення до раціонального
використання трудових ресурсів, бо без людей, без колективу немає організації та
без потрібних людей ні одна організація не може досягти своїх цілей.
Облік витрат на робочу силу в системі управлінського обліку займає одне з
центральних місць та представлений як частина обліку витрат виробництва.
Облік витрат на робочу силу потрібен вестись по наступним напрямкам:
1. Облік витрат на робочу силу за кваліфікаційними групами - основна
заробітна плата виробничих робітників, зайнятих на технологічних операціях;
оплата праці, що входить до складу накладних витрат.
2. Облік нарахувань та утримань із заробітної плати, що належить кожному
робітнику; облік різного виду відрахувань, що належать окремим фондам та не
бюджетними організаціям.
Мета обліку витрат на робочу силу - зафіксувати час, витрачений всіма
робітниками на кожний вид діяльності, на окремій картці замовлень або в табелі і
застосувати відповідну ставку погодинної оплати. Витрати на робочу силу потім
нараховуються по кожному з цих видів діяльності; тому такі документи, як картки
замовлень, табелі, картки простоїв і інші, є джерелом інформації, на основі якої

15
витрати на робочу силу (виробничих робітників) розподіляються на різні
замовлення або статті накладних витрат.
Витрати на оплату праці не є однорідними і тому їх класифікують в цілях
задоволення потреб управління. В основу любої класифікації повинні бути
покладені принципи, що характеризують однорідні явища. У практиці
підприємств застосовують наступне групування витрат на робочу силу:
- за видами - основна та додаткова;
- за елементами - повременная, відрядна, премії, оплата простоїв;
- за складом робітників - працюючі по договорам, списочно-штатний;
- за категоріями робітників - робочі, службові, зі складу яких виділяють
керівників.
Така класифікація передбачається у звітності по труду і нормативних
документах. З метою калькулювання вона звичайно доповнювалась розподілом за
направленням витрат та видам продукції, а для контролю та нарахуванню
заробітної плати по структурним підрозділам - бригадам, цехам, виробництвам,
процесам, підприємству в цілому.
Однак прийняте групування характеризується загальними ознаками та
малопридатне для управління. Наприклад, в ній не міститься інформація про
витрати по таким процесам управління як витрати на набір, відбір та скорочення
чисельності; витрати, пов'язані з процесом планування та нормуванням
чисельності персоналу та труда, безпосередньо пов'язаними з управлінням
трудовими ресурсами.
Детальна класифікація витрат в першу чергу потрібна для виявлення причин
їх виникнення. Крім того, з переходом до ринку підприємствам надані широкі
права у визначенні розмірів та порядку оплати праці, в застосуванні різних виплат
компенсаційного та стимулюючого характеру, у надані додаткових трудових та
соціальних пільг. В цих умовах обмежена диференціація витрат на робочу силу не
може задовольнити меті управління.

16
 Користуючись основними цілями управлінського обліку, необхідно виділити
із фонду оплати праці заробітну плату, що включається в

собівартість продукції. В класифікації витрат на робочу силу, на мою думку

слід акцентувати уваги на наступних статтях:

1. Витрати на оплату праці виробничих працівників, зайнятих в процесі

виробництва продукції. Сюди входять оплата робіт по відрядним нормам та
розцінки, повременно оплачувані роботи.

2. Виплати стимулюючого характеру - надбавки за якісні роботи та високе

майстерство, за стаж роботи, винагороду за вислугу років, по підсумку роботи
підприємства за рік, різного роду премії, пов'язані з виробничою діяльністю.

3. Невиробничі виплати - оплата простоїв, за невідпрацьований час у

відповідності з законодавством, оплата за брак не по вині робітника; доплати за
відхилення від нормальних умов роботи, за роботу в нічний час, за наднормові
роботи, переміщення на іншу роботу, не відповідну кваліфіїсації робітника та
інше.

4. Витрати по найму, відбору робочої сили.

5. Витрати по нормуванню та плануванню чисельності та праці.

6. Витрати пов'язані з профорієнтацією, навчанням та перенавчанням.

7. Витрати на оплату праці допоміжних робітників, занятих ремонтом

обладнання та транспортних засобів, підготовкою та обслуговуванням робочих
місць, включених у склад загально виробничих витрат.

8. Виплати на оплату праці робітників, пов'язаних з управлінням виробничих

підрозділів, включених у склад загально виробничих витрат.

9. Витрати на підготовку керуючих кадрів.

10. Витрати на оплату праці спеціалістам і керівникам, занятих управлінням

підприємства, включених у склад загальногосподарських витрат.

Запропоноване групування витрат на робочу силу в більшому ступені

відповідає меті обліку собівартості та підрахунку прибутку, а також частково
цілям контролю та регулювання витрат. Що стосується прийняття рішень, то
необхідно мати на увазі проблему в обліку майбутніх витрат на робочу силу.

Процедура обліку витрат на робочу силу послідовно відображає процеси

управління трудовими ресурсами та витратами на робочу силу.
17
 Відрядна оплата праці передбачає пряме включення витрат в собівартість
окремих замовлень та процесів. Однак частина витрат на робочу силу носить
побічний характер. У цьому випадку неможна відносити витрати на оплату праці
виробничих робітників, оплачених повременно, підсобних виробничих
робітників, зайнятих у виробництві на допоміжних операціях, доплати
бригадирам за організацію роботи бригад та інші види доплат на собівартість
окремих замовлень та процесів.

Частину таких витрат відносять загально виробничим та

загальногосподарським накладним витратам та розподіляють разом з ними по
прийнятій на підприємстві методиці. Частину витрат виділяють в окрему групу та
розподіляють між конкретними видами продукції, між готовою продукцією та
незавершеним виробництвом. З цих позицій розробляють кошторисні
(нормативні) ставки по видам виробів.

Базою розрахункової величини ставки служать кількість робочих місць з

почасовою оплатою праці, норми обслуговування та бюджет робочого часу,
тарифні ставки та премії, плановий об'єм виробничої програми. Внаслідок частої
зміни бази розрахункової величини ставок багато підприємств розподіляють
такого роду витрати пропорційно прямої заробітної плати робочих-відрядників по
відсотку, який склався в робочому місяці.

Крім того на заробітну плату, керівник несе ще ряд витрат, пов'язаних з

робочою силою: по найму, відбору, забезпеченню умов праці, відшкодуванню
шкоди, причиненої здоров'ю робочого, відпусткам, внескам в Пенсійний фонд,
Фонд зайнятості населення, Державний фонд соціального та обов'язкового
медичного страхування.

В цілях контролю у виробничій бухгалтерії складають накопичувальні

відомості про виконання кошторису витрат, де фактичні витрати порівнюються з
кошторисними [26].

18
 Розділ 3. Дослідження методики, організації та ведення
управлінського обліку витрат на робочу силу на ТОВ "Агрофірма
Хлібна Нива"
3.1 Організація обліку витрат на робочу силу на ТОВ "Агрофірма Хлібна
Нива"
Для розрахунку заробітної плати потрібна певна інформація про час
присутності на роботі, невиходи на роботу, погодинні ставки оплати, а також різні
утримання, такий, як податки і виплати в фонд державного страхування.
Картки табельного обліку або звіти про невиходи на роботу містять основну
інформацію, необхідну для підрахунку часу присутності на роботі, а з особистої
облікової картки кожного працівника черпаються відомості, про різне
вирахування.
На ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" діє система заохочувальних доплат. Дані
про кількість одиниць виробленої продукції містяться в талонах індивідуального
вироблення кожного робітника, і це число множиться на ставку за одиницю
продукції; в результаті виходить сума тижневого заробітку.
Погодинна оплата розраховується за даними картки табельного обліку, а
додаткові дані для розрахунку додаткової винагороди (премії) беруться з картки
замовлень.
Мета використання матеріальних стимулів - скоротити витрати на одиницю
продукції, що виробляється.
Введення системи матеріального стимулювання має значення при умові, що
продукція, що збільшилася в об'ємі може бути продана по ціні, що перевищує її
собівартість.
Оплата відпустки, доплати за понаднормову роботу і змінність. Сума, що
отримується як оплата відпустки працівником, витрати на оплату праці якого
звичайно розглядаються як прямі, нараховується на підприємстві на замовлення
за допомогою збільшення погодинної ставки.
Так, якщо працівнику звичайно платять 50 грн. в годину за 40-годинний
робочий тиждень і йому встановлена 6-тижнева щорічна відпустка, то сума

19
оплати відпустки, яку він отримає, становитиме 12000 грн. (6 тижнів по 2000 грн.
за тиждень).
Припустимо, що працівник працює 46 тижнів, що залишилися, тоді час його
присутності на роботі становитиме 1840 год. (46 тижнів по 40 год. в тиждень).
Розділивши 12000 грн. на 1840 год., отримаємо приблизно 6,5 грн за годину, які
додаються до погодинної ставки працівника. Таким чином йому гарантується
відшкодування плати за відпустку.
Перевага цього підходу в тому, що оплата відпустки розглядається як прямі
витрати на робочу силу.
Доплати за понаднормову роботу і змінність включаються у виробничі
накладні витрати. Якщо надбавки за понаднормову роботу нараховувати прямо на
замовлення, що виконуються понаднормово або в нічний час, то витрати на
випущену продукцію будуть більшими, ніж на продукцію, призначену течією
нормального робочого тижня. Необхідність в понаднормовій роботі і нічних
змінах звичайно буває викликана напруженим графіком виробництва взагалі, а не
конкретними замовленнями. Тому недоцільно враховувати замовлення, виконані
в понаднормові або нічні години, як більш що дорого коштують, ніж такі ж
замовлення, виконані протягом звичайного 8-часового робочого дня.
Однак якщо доплати за понаднормову або змінну роботу є прямим слідством
настійного прохання замовника про найшвидше виконання замовлення, а не
напруженості загального виробничого графіка, то ці доплати повинні
безпосередньо нараховуватися на замовлення. Важливо, щоб доплати за роботу
понаднормово і в нічні години аналізувалися відділом обліку з метою контролю за
рівнем витрат.
Витрати, пов'язані з наймом. Додатково до заробітної плати і доплат, що
виплачується працівникам, роботодавець також несе ряд інших витрат, пов'язаних
з наймом працівників: частка роботодавця у внесках до фонду державного
страхування і внесків до пенсійного фонду. Витрати, пов'язані з наймом, часто
фіксуються як виробничі накладні витрати в тій їх частині, в якій вони
відносяться до виробничим робітником, однак переважніше середню часову
20
норму таких витрат додати до погодинної ставки заробітної плати, що
виплачується працівникам:
Час простоїв. Простої в ході виробничого процесу на ТОВ "Агрофірма Хлібна
Нива" можуть виникнути по ряду причин. Наприклад через тимчасову відсутність
роботи, недостачі матеріалів або поломок обладнання. Витрати на простої могли б
бути включені у витрати на оплату труда працівника так само, як це робиться
відносно витрат, пов'язаних з наймом, однак такий підхід невиправданий,
оскільки простої виникають не у всіх працівників. Тому не на всі замовлення буде
нарахована частина витрат за простої.
Простої звичайно є слідством незадовільного виробничого календарного
планування або відсутності замовлень. Оскільки це торкається весь процес, а не
окремі операції, витрати за простої повинні бути розкладені на всі операції. У
плані контролю за рівнем витрат також переважніше нараховувати витрати за
простої окремо по кожному цеху замість того, щоб включати їх в прямі витрати
на робочу силу.
Якщо застосовується така процедура, то витрати за простої будуть
розглядатися як загальнозаводські накладні витрати, і адміністрація зможе
отримувати звіти про них через короткі проміжки часу. Складається щотижневий
звіт, в якому витрати за простої розбиті на елементи.
З метою контролю керівники відділу обліку щомісяця отримують оперативне
зведення про виконання кошторису, де кошторисні витрати на матеріали і робочу
силу порівнюються з фактичними. Додатково вони повинні також отримувати
щоденне або щотижневе зведення про витрачання матеріалів і використання
робітником, сили, в які включаються дані, наприклад, про виробничий брак,
простої і продуктивність праці.
Способи розподілу непрямої заробітної плати. Не завжди є можливість
віднесення нарахованої заробітної плати на конкретні вироби. В умовах бригадної
організації праці й нарахування заробітної плати по кінцевій операції виникає
необхідність розподілу заробітної плати і включення її до собівартості продукції
шляхом складання спеціального розрахунку.
21
 За існуючою методикою заробітна плата за відпрацьований і
невідпрацьований час повністю включається до статті "Основна заробітна плата
виробничих робітників", у зв'язку з цим розподіл заробітної плати між видами
продукції ускладнюється. Необхідно на першому етапі визначити заробітну плату
за видами продукції за виконаний обсяг робіт, а потім розподілити заробітну
плату за невідпрацьований час пропорційно до заробітної плати за виконаний
обсяг робіт.
Таблиця 1.1
Розподіл заробітної плати бригади між виробами за місяць
Заробітна плата
Заробітна
Коефіцієнт за
Сорти хліба плата за обсяг Разом
розподілу невідпрацьовани
робіт
й час, грн
Хліб "Домашній" 2000,00 0,115 200*0,115 = 230 2230
Хліб
3000,00 0,115 300*0,115 = 345 3345
"Висівковий"
Хліб
5000,00 0,115 500*0,115 = 575 5575
"Бородинський"
Разом 10000,00 - 1150 11150,00
Основна заробітна плата виробничих робітників-відрядників, як правило,
прямо включається до собівартості виробів, а основна заробітна плата
почасовиків і доплати, пряме віднесення яких на собівартість виробів
ускладнюється, розподіляється на підставі розрахунку кошторисних ставок цих
витрат на одиницю продукції, обчислених, виходячи з обсягів виробництва,
переліку робочих місць і норм обслуговування.
Додаткова зарплата відносяться на собівартість виробів пропорційно до
основної, а відрахування на соціальні заходи - пропорційно до основної і
додаткової заробітної плати.
Оплата відпусток. Підприємство ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" створює
резерв на оплату відпусток виробничих робітників. Методика розрахунку резерву
визначення відсотка відрахувань у резерв відпусток полягає в тому, що спочатку
22
робітники групуються за тривалістю днів відпусток; множенням тривалості
відпусток на кількість робітників знаходиться кількість людино-днів відпусток.
Діленням часу, використаного на відпустки, на календарний фонд робочого
часу і множенням на 100 % знаходимо відсоток відрахувань до резерву на оплату
відпусток.
Таблиця 1.2
Розрахунок фонду робочого часу на оплату відпусток
Тривалість Кількість Кількість людино-днів
відпусток робітників, чол. відпусток
18 200 3600
24 100 2400
27 50 1350
- 350 7350

Кількість робочих днів, відпрацьованих одним робітником прийнята за 240

днів, що за рік становить 84000 людино-днів. Розмір відрахувань до резерву на
оплату відпусток за таких умов становитиме 8,75 %.
Створення резерву на оплату відпусток виробничих робітників відображається
по дебету рахунку 23 "Виробництво" (відповідні субрахунки) та по кредиту
рахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток".
Відрахування до резерву оплати відпусток від заробітної плати робітників,
зайнятих у виробництві відповідного виду продукції (робіт, послуг),
безпосередньо включається до собівартості таких видів продукції (груп
однорідних видів продукції).
Частина основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві
відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до
собівартості окремих видів продукції є ускладненим, включається до собівартості
на основі розрахунку (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і
норм обслуговування) кошторисної ставки цих витрат на одиницю продукції
(виріб, замовлення, машинокомплект та інші).
23
 Фактична заробітна плата таких робітників включається до собівартості
окремих видів продукції, товарного випуску та незавершеного виробництва
пропорційно до кошторисних ставок. Ці ставки періодично переглядаються у разі
зміни обсягу виробництва, технології, тарифних ставок тощо.
Відхилення від норм по зарплаті на підприємстві виявляються, головним
чином, методом документування, тобто заробітна плата понад встановлені норми
нараховуються на підставі окремих документів: наряди на додаткові роботи, не
передбачені технологічним процесом, акти про брак, листки обліку простоїв,
листки надоплати понад норм і розцінок тощо. В цих документах зазначають не
тільки суми відхилень від норм, по заробітній платі, але їх причини та винуватців.
Основними причинами відхилень від норм по заробітній платі є:
 додаткові операції, не передбачені технологічним процесом;
 невідповідність або псування обладнання, використання інструментів,
які не відповідають технологічному процесу;
 невідповідність розряду робіт розряду робітника;
 доплати (економія) до заробітної плати, викликані замитою матеріалів;
 різниця між фактично нарахованою заробітною платою робітникам з
погодинною оплатою за відпрацьований час та сумою заробітної плати
за нормами тощо.
Причому відхилення від норм по зарплаті робітників з погодинною оплатою
виявляють за допомогою спеціальних розрахунків, які ґрунтуються на порівнянні
фактично нарахованої зарплати з її величиною по нормах обслуговування чи на
фактично випущену продукцію.
Винуватцями відхилень від норм можуть бути постачальники, адміністрація,
цехи, відділи та служби підприємства.
Відповідно до первинних документів, розрахунків і діючої на підприємстві
номенклатури складають оперативні зведення відхилень від норм по причинах і
винуватцях.

24
 Аналіз затрат на оплату праці. Загальновідомо, що одним з найважливіших
джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання
продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці.
Тому аналізові затрат на оплату праці на підприємстві слід приділяти
першочергову увагу.
Правильність використання фонду оплати праці контролюється не тільки
відповідними службами підприємств і вищестоящих організацій, а й закладами
банків.
Мета аналізу витрат на оплату праці - визначити:
1) обґрунтованість розрахунку й розподілу за кварталами планового фонду
оплати праці;
2) використання підприємством цього фонду;
3) фактори, які призвели до відхилення фонду оплати праці від нормативу
виплат, враховуючи виконання плану за обсягом продукції та чисельність
працівників;
4) співвідношення темпів зростання продуктивності праці та середньої оплати
праці і його вплив на собівартість продукції;
5) вплив на фонд оплати праці відхилень від лімітів чисельності працівників,
перевищення посадових окладів, непродуктивних виплат;
6) резерви зниження собівартості продукції внаслідок економії фонду оплати
праці.
Оплату праці аналізують у двох напрямках:
1) аналіз фонду оплати праці як елемента затрат на виробництво;
2) аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляції (наприклад, зарплата
виробничих робітників).
Таким чином, будь-який виробничий процес не може відбуватися без участі
живої праці. Навіть в повному автоматизованому виробництві без регулювання
людиною виробничого процесу обійтися не можливо .

25
 3.2 Пропозиції та резерви підвищення ефективності управлінського обліку
витрат на робочу силу на ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива"
Від організації управлінського обліку витрат на робочу силу залежить якість,
справедливість, повнота і своєчасність розрахунків з робітниками з оплати праці.
Здійснюючи удосконалення організації обліку оплати праці, підприємство має
підходити до цього питання обґрунтовано, враховуючи доцільність,
використовуючи результати наукових досліджень і передового досвіду.
На мій погляд, при всій важливості державного регулювання заробітної плати
політика оплати праці повинна формуватись переважно на мікроекономічному рівні
залежно від потреб кожного конкретного підприємства, його галузевої специфіки,
розміру, географічного розташування, ступеня міжнародної інтеграції, рівня
соціального розвитку колективу [25].
Деякі пропозиції, які сприятимуть поліпшенню обліку:
1. Потрібно запропонувати можливість виплати заробітної плати працівникам
підприємства пластиковими картками. Розвиток електронної техніки дає змогу
широко використовувати безготівкові розрахунки у формі пластикових карток, що
містять зашифровану інформацію, яка дозволяє їх власникам здійснювати платежі
та отримувати готівкові кошти.
При наявності картки гроші можна одержати в будь-який час, у святкові чи
вихідні дні. Крім цього, власник картки звільнений від необхідності відвідувати своє
відділення банку і може скористатися автоматами, розміщеними в торгових центрах,
на вокзалах тощо. Таким чином, більш перспективною формою розрахунків по
заробітній платі є форма безготівкових розрахунків пластиковими картками.
2. Наступна пропозиція, не менш важлива, ніж перша, - це підготовка та
підвищення кваліфікації працюючих підприємства. Освіта персоналу має свої
нюанси, але в результаті підвищення кваліфікації виграють і підприємство, і
громадяни. Організація має бути зацікавлена в рості своїх кадрів, в кваліфікованих
спеціалістах, працівниках, здібних забезпечити реалізацію завдань її розвитку.

26
 Однак при рішенні кадрових питань не слід зупинятися тільки на підвищенні
професійної кваліфікації, необхідно зацікавити людей в підвищенні продуктивності
праці, стимулювати їх не тільки матеріально, але й застосовувати ефективні форми
психологічної мотивації, створити необхідні організаційні, економічні і
психологічні умови для об'єднання інтересів працівників з інтересами підприємства.
Успіх приходить саме на те підприємство, де існують взаєморозуміння та
взаємоповага між керівництвом та персоналом, де дисципліна не переходить у
деспотизм, де люди вміють знаходити компроміс у складних ситуаціях, високий
професіоналізм поєднується із результативністю праці, а при виникненні
нестандартної ситуації всі сили направляють на врегулювання конфлікту.
3. Наступна пропозиція - удосконалення витрат на оплату праці в управлінському
обліку.
Витрати на оплату праці є третьою після матеріальних витрат та інших
операційних витрат по значимості складовою частиною операційної діяльності
підприємств більшості галузей економіки. Значна частина цих витрат потребує
досконалого обліку. Особливо великі завдання стоять перед управлінським обліком
таких витрат.
Він повинен включати в себе рішення таких питань: вибір оптимальних систем та
форм оплати праці; визначення витрат на оплату праці в структурі майбутніх
контрактів; облік витрат на оплату праці по калькуляційним статтям та видам
діяльності; облік витрат на оплату праці у розрізі матеріально відповідальних осіб із
складанням внутрішньої звітності.
Для отримання необхідної інформації про структуру витрат на оплату праці, їх
облік необхідно здійснювати по таким калькуляційним статтям, як:
 основна заробітна плата працюючих;
 додаткова заробітна плата працюючих.
Також облік витрат праці повинен проходити в два самостійних етапи:
1) калькулювання заробітної плати кожного працівника, включаючи утримання із
неї, а також виплати та відрахування в пенсійний фонд та інші (облік заробітної
плати);
27
2) розподіл витрат на оплату праці по замовленням на рахунки накладних витрат та
рахунки виробництва (облік витрат на робочу силу).
Оскільки витрати на оплату праці тісно пов'язані із чисельність працюючих, тому
необхідно забезпечувати планування необхідної кількості робітників.
Також до зобов'язань працівників управлінської бухгалтерії слід включати вибір
оптимальних форм та систем оплати праці.
Також потрібно використовувати акордну систему праці, при якій визначають
сукупний заробіток за виконання певних стадій роботи або виробництва певного
обсягу робіт. Специфіка цієї системи у тому, що доручена робота повинна бути
виконана за визначені строки, при цьому час, витрачений на її виконання, великої
ролі при начисленні заробітної плати не грає. Основним первинним документом по
обліку зарплати при акордній системі є акордний наряд.

Висновки
Однією з найскладніших економічних категорій і одним з найважливіших
соціально-економічних явищ є використання трудових ресурсів, що є основним
джерелом доходів найманих працівників, а для роботодавців є суттєвою часткою
витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення
цілей підприємства.
Техніко-економічні   показники  діяльності підприємства дозволяють оцінити
організацію виробництва, технологічний рівень, рівень продуктивності праці,
ефективнісгь матеріальних, трудових, фінансових затрат.
На ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" обсяги виробництва у звітному році збільшилися,
фондовіддача знизилась на 2,06% в порівнянні з минулим роком.
Чисельність промислово-виробничого персоналу зросла на 7 осіб, робітників
на 33 особи; виробіток на одного працівника промислово-виробничого персоналу
знизився на 1,49%, у тому числі на одного робітника - на 16,33%. Проаналізувавши
дані таблиці, можна зробити висновки, що обсяг продукції у порівнянних цінах зріс
у звітному році в порівнянні з попереднім на 18413 тис.грн., тобто на 2,08%.

28
 Середньоспискова кількість ПВП збільшилась на 7 осіб, в зв'язку з чим
збільшився і фонд заробітної плати ПВП на 9,56%. Середньорічна заробітна плата
одного робітника у звітному році збільшилась на 5,73%.
Від організації управлінського обліку витрат на робочу силу залежить якість,
справедливість, повнота і своєчасність розрахунків з робітниками з оплати праці.
Здійснюючи удосконалення організації обліку оплати праці, підприємство має
підходити до цього питання обґрунтовано, враховуючи доцільність,
використовуючи результати наукових досліджень і передового досвіду.
На мій погляд, при всій важливості державного регулювання заробітної плати
політика оплати праці повинна формуватись переважно на мікроекономічному рівні
залежно від потреб кожного конкретного підприємства, його галузевої специфіки,
розміру, географічного розташування, ступеня міжнародної інтеграції, рівня
соціального розвитку колектив.

29
 Список використаної літератури
1. Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995р. (зі змінами і
доповненнями)
2. Закон України № 996-ХІV від 16.07.99 „Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні” (зі змінами і доповненнями)
3. Наказ Міністерства Фінансів України 31 грудня 1999 р. № 318 «Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
4. Осадча Г.Г. Управлінський облік і особливості управлінського обліку в галузях
харчової промисловості: курс лекцій для студентів спец. 7.050106 “Облік і аудит”
напряму 0501 “Економіка і підприємництво” денної форми навчання/Г.Г. Осадча. –
К.: НУХТ, 2007.
5. Атамас, П.Й. Управлінський облік: навч. посіб. / П.Й. Атамас. – Київ: Центр
навчальної літератури, 2006.
6. Слободян Н.Г. Організація і методика економічного аналізу, 2013 ст. 121-140
7. Чернелевський Л.М., Слободян Н.Г., Михайленко О.В. Аналіз діяльності
підприємств та банківських установ: економічний, фінансово-інвестиційний,
стратегічний, 2014
8. Швець І. Б. Економічна безпека в управлінні персоналом / І. Б. Швець // Наукові
праці ДонНТУ. — 2015
9. Шляхетко В. В. Психологічні аспекти забезпечення кадрової безпеки
підприємств / В. В. Шляхетко //Наукові записки, 2014
10. Линенко А. В. Сутність й аналіз трудового потенціалу підприємства за
показниками ефективності його використання / А. В. Линенко, О. Л. Шевченко //
Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. — 2013
11. Томаневич Л. М. Кадрова безпека підприємства як об’єкт теоретичного
дослідження / Л. М. Томаневич // Збірник наукових праць Львівського державного
університету внутрішніх справ. Серія : Економічна, 2015
12. Кривенко Т. А. Аналіз прямих витрат на оплату праці у складі собівартості
продукції / Т. А. Кривенко //Управленческий учет и бюджетирование. — 2018.

30
13. Бухгалтерський управлінський облік: підруч. / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. –
Житомир: ПП “Рута”, 2012
14. Друри, К. Управленческий и производственный учет: підручн. /К. Друри; пер. с
англ. В.Н. Егорова. – М: ЮНИТИ-ДАНА, 2012
16.Алієв Т. Управлінський облік витрат на робочу силу // Справочник економіста. -
2015. - №11
17.Андрущенко Н.С. Суть і значення витрат: історичний аспект // Актуальні
проблеми економіки. - 2017 №5.
18. Банасько Т.М. Побудова організаційної структури управління як передумова
створення системи обліку витрат // Формування ринкових відносин в Україні. -
2017.
19.Гарасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Я. Курс управлінського обліку:
навчальний посібник: Навчальне видання. - К.: Знання, 2017.
20. Череп А.В. Проблеми обліку і аналізу адміністративних витрат // Формування
ринкових відносин в Україні. - 2015. - №9
21. Бєлоусова И. Проблеми внедрения управленческого учета на предприятиях //
Бухгалтерський учет и аудит. - 2015. - №5.
22. Ю.Гладчук Г.Г. Управління витратами виробництва як необхідна ланка
ефективного господарювання // Формування ринкових відносин в Україні. - 2015. -
№5.
23. Греценко К. С. Основні напрями поліпшення організації оплати праці // Україна:
аспекти праці. - 2012.- №6.
24. Експерт журналу. Ефективність управління персоналом в організації //
Бухгалтер. - 2017
25. Дмитрієва О.О. Розширення можливостей управлінського обліку на основі
використання збалансованої системи показників // Актуальні проблеми економіки. -
2016. - №1
26. Чемерис Ю.В. Забезпечення довгострокових конкурентних переваг на засадах
вдосконалення управління витратами // Формування ринкових відносин в Україні. -
2017. - №1.
31