ПАНАМЕРИКАНСЬКЕ ШОСЕ – ДОРОГА ЧЕРЕЗ

ТРИ АМЕРИКИ

Вчитель географії
КЗ «Оріхівський НВК №2
Імені В. А. Лазаряна»
м. Оріхова
Запорізької області
Бромот Тамара Миколаївна
Панамериканське шосе — мережа доріг, з’єднуючих США і
Канаду з країнами Латинської Америки, загальна
протяжність яких складає близько 48 тис. км.

Якщо не враховувати «Дар’єнський пропуск», то

автомагістраль об’єднує в єдину систему мережі
автомагістралей обох Америк.
Шосе увійшло в «Книгу рекордів Гіннесса», як найдовша автомобільна траса в світі, хоча проїхати по ній
«одним махом» не можна. Справа в тому, що в мережі автодоріг є непроїзджа ділянка завдовжки 87 км, так
званий «Дар‘єнський пропуск», який знаходиться на кордоні Панами і Колумбії. На звичайному
автотранспорті проїзд по цій болотистій ділянці, покритій непрохідними джунглями, просто неможливий.
На всьому своєму шляху магістраль
проходить через різні природні регіони:
холодні гірські перевали, льодовики,
річкові долини і тропічні ліси. Деякі
ділянки траси прохідні тільки в сухий
сезон.

Це унікальне шосе перетинає 17

континентальних країн, 4 кліматичні і
вегетаційні зони і 6 годинних поясів. На
окремих напрямках будівництво дороги
продовжується по цей день.
 ІДЕЯ БУДІВНИЦТВА І ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ

Концепція створення дороги була запропонована на I Панамериканській конференції в 1889 р., правда, від самого
початку планувався варіант залізниці. Однак, далі ніяких практичних дій не послідувало. Ідея
Панамериканського шосе з’явилася у 1923 р. на V Міжнародній конференції в США. А на I Конференції по
Панамериканському шосе, яка пройшла 5 жовтня 1925 р. в Буенос-Айресі, було прийнято рішення про початок
будівництва магістралі.
 Північна частина шосе
Офіційно автомагістраль бере початок поблизу кордону США і Мексики, в мексиканському містечку
Нуево-Ларедо. Але фактично основна частина Панамериканського шосе починається значно
північніше: на Аляскі в Північній Америці, в поселенні нафтовиків Прадхо-Бей, біля однойменного
газонафтового родовища.
Обидві частини шосе були побудовані під час II Світової війни, щоб убезпечити портові склади від
нападів німецьких підводних човнів і безперешкодно здійснювати термінові перевезення вантажів.
 ПІВДЕННА ЧАСТИНА
Після паромної переправи в Південній Америці магістраль проходить по території Колумбії,
через гірські ланцюги Анд і долину річки Каука, перетинає території Венесуели і Еквадора. Із
Боготи ( столиця Колумбії) відходить розмежування на Каракас ( столиця Венесуели).
По гірському плато Еквадора шосе
проходить через міста Кіто і Куенка , а
потім по тихоокеанському узбережжю
доходить до міста Ліма.
Іноді в дорожню систему включають декілька відгалужень, таких як до чилійських міст Пуерто-
Монт і Кельон, а також до аргентинського міста Ушуайя.
Далі магістраль розгалужується: одна гілка проходить
через Арекипу і Ла-Пас в Буенос-Айрес, друга - через
місто Сантьяго і перевал Бермехо (перевал в Головній
Кордильєрі Південних Анд) йде до міст Мендоса,
Мерседес і, далі, до Буенос-Айресу.

ДАР’ЄНСЬКИЙ ПРОПУСК

На границі Панами і Колумбії є ділянка сельви, яку на

звичайному автомобілі не проїхати — це «Дар’єнський
пропуск» протяжністю 87 км і довжиною понад 160 км.
Ці 160 км розкинулися в важкодоступних місцях, які до
того ж є національними парками двох вказаних країн.
Дар‘єнський пропуск – це територія не освоєних боліт, лісів і гір, які є справді небезпечними.
Через ландшафтні особливості проложення траси в цій місцевості – діло практично неможливе:
джунглі на деяких ділянках представляють собою непрохідні заболочені зарослі.
Окрім того, є ще декілька причин незакінченості шосе на
цій ділянці: це протести місцевого населення в прагненні
зберегти самобутність своєї культури, а також
застереження екологів і влади.
Екологи збентежені збереженістю природних
заповідників, розташованих поблизу; наприклад,
занесений в список ЮНЕСКО Національний парк Дар’єн
по ствердженню спеціалістів не повинен ставати
частиною магістралі, щоб не загубити природної
унікальності.
Конгрес США активно заперечує проти будівництва дороги на цьому відрізку,
побоюючись неконтрольованого потоку наркотиків з Колумбії. Одна із
запропонованих альтернатив шосе на даній ділянці - коротка поромна лінія з
міста Турбо, розташованого в затоці Ураба (Карибське море) в новий
панамський порт.
Враховуючи величезне стратегічне значення Панамамериканського шосе, особливо в районах, що
примикають до Карибського моря і Тихого океану, на території країн Центральної Америки і
північно-східної частини Колумбії, США форсують закінчення будівництва Панамамериканського
шосе, надавши Панамі і Колумбії заїм в 100 млн. доларів.
Панамамериканське шосе має велике значення для туризму і освоєння обширних
територій в тропічних областях, багатих природними ресурсами.