Водні ресурси розподілені вкрай нерівномірно по території цього

материка.

Річки Північної Америки належать до басейнів трьох океанів Тихого,

Північного Льодовитого й Атлантичного океанів; частина має внутрішній
стік.

Найдовшими і найбільш повноводними є річки, що належать до басейну

Атлантичного океану.
Вони мають широкі долини, рівнинний характер течії і змішане (дощове і
снігове) живлення.
Найбільша річка Північної Америки — Міссісіпі, що в перекладі з
мови місцевих індіанців означає «батько вод». За довжиною (разом з
Міссурі) вона посідає третє місце в світі (6420 км), за площею басейну —
четверте, за кількістю води, що скидає в Атлантичний океан, — шосте. При
впадінні у Мексиканську затоку утворює велику дельту. Має багато порогів.
Живлення Міссісіпі мішане з переважанням снігового та дощового.
На річці є багато річкових, а в гирлі і морських портів. Найбільший з них —
Новий Орлеан. На берегах Міссісіпі стоїть багато міст, які скидають у річку
промислові відходи. Тому вода Міссісіпі дуже забруднена.

Міссурі. Притока річки Міссісіпі, починається в злитті річок Медісон,

Гіллатін та Джефферсон у штаті Монтана. Річка має довжину- 3 767 км .
Головну роль в її живленні відіграють дощі. Протікаючи з півночі на південь
річка розмиває глинисті породи, тому її води стають бруднувато-жовтими. За
це американці жартівливо називають її „товстою бруднулею”.

Найцікавішою у Північній Америці є система Великих озер, до складу

якої входять Верхнє, Мічіган, Гурон, Сент-Клер, Ері, Онтаріо та ряд
дрібніших. Усі вони сполучаються між собою, утворюючи єдиний
прісноводний басейн. Загальна площа Великих озер становить 246,4 тис. кв.
км, а Верхнє є найбільшим прісним озером на Землі.
Геологічна будова району Великих озер визначила східчастий характер
поверхні, а тому озера мають різні висоти рівнів. Вони розташовані у вигляді
каскаду, оберненого в бік Атлантичного океану, що дуже важливо з
господарського погляду (для будівництва гідроелектростанцій,
судноплавства тощо).
Рівні Великих озер утворюють три сходинки. Найвище розташоване
Верхнє озеро, що короткою річкою сполучається з озером Гурон. На другому
рівні лежать озера Гурон і Мічіган. Третій рівень утворює озеро Ері. З Ері
витікає річка Ніагара. Вона єдина здійснює стік усієї системи Великих озер.
Ніагара тече майже строго на північ і впадає в озеро Онтаріо. При прориві
через уступ силурійського куестового плато річка утворює грандіозний
Ніагарський водоспад.

Ніагарський водоспад вважається найвідомішим водоспадом у всьому

світі. Він входить до числа найбільш красивих водоспадів світу.
Розташовується він на кордоні між Канадою і США, причому цікаво те, що
вода там падає безпосередньо з території США, проте, сам водоспад видно з
Канади.
Висота водоспаду складає близько 53м, а його загальна ширина
перевищує 1200 метрів. Більш ніж 3160 тонн води спадає з нього кожну
секунду. Під час сильних морозів в США і Канаді бувають випадки, коли
водоспад замерзає (таке було в 1848, 1912, 2014 роках).
Спокійний, рівний і дуже сильний шум водоспаду чути аж за 20 км
навкруги. Індіанці племені ірокезів назвали водоспад Нікакаре - "Великий
шум".

На режим річок басейну Північного Льодовитого океану істотно

впливає багаторічна мерзлота; наявність її тут обумовлює відсутність запасів
ґрунтових вод. Незважаючи на велику озерність цього басейну, спад води в
кінці літа і взимку виражений досить чітко. Період повені припадає на
початок літа. Особливо це типово для Маккензі з її численними притоками. У
верхній течії вона порожиста і має гірський характер, а в нижній – рівнинний.
Річка має здебільшого снігове живлення. Впадаючи в море, вона утворює
велику дельту.
Найбільше озеро басейну Північного Льодовитого океану — Велике
Ведмеже. Це - найбільше безстічне (внутрішнє) озеро в Північній Америці.
Воно розташоване на півночі Лаврентійської височини. Водойма
перетинається полярним колом.

Річки басейну Тихого океану бурхливі та короткі. Вони починаються

на східних схилах Кордильєр, течуть внутрішніми плоскогір’ями, утворюючи
глибокі каньйони, і, знову прорізаючи гірські хребти,  впадають в океан.
Повноводна Колумбія має льодовикове живлення і гірський швидкоплинний
характер течії. Річка Колорадо, прорізаючи однойменне плато, утворює один
з найглибших у світі каньйон.

Велике Солоне озеро — реліктове безстічне солоне озеро на заході США, у

Великому Басейні. У залежності від кількості атмосферних опадів площа і
солоність змінюються. Середня глибина 4,5—7,5 м.
Водные ресурсы распределены крайне неравномерно по территории этого
материка.

Реки Северной Америки принадлежат к бассейнам трех океанов Тихого,

Северного Ледовитого и Атлантического океанов; часть имеет внутренний
сток.

Самыми длинными и наиболее полноводными являются реки,

принадлежащие к бассейну Атлантического океана.
Они имеют широкие долины, равнинный характер течения и смешанное
(дождевое и снеговое) питание.

Крупнейшая река Северной Америки - Миссисипи, что в переводе с языка

местных индейцев означает "отец вод". По длине (вместе с Миссури) она
занимает третье место в мире (6420 км), по площади бассейна - четвертое, по
количеству воды, сбрасываемой в Атлантический океан, - шестое. При
впадении в Мексиканский залив образует большую дельту. Имеет много
порогов. Питание Миссисипи смешанное с преобладанием снежного и
дождевого.
На реке есть много речных, а в устье и морских портов. Крупнейший из них -
Новый Орлеан. На берегах Миссисипи стоит много городов, которые
сбрасывают в реку промышленные отходы. Поэтому вода Миссисипи очень
загрязнена.

Миссури. Приток реки Миссисипи, начинается в слиянии рек Мэдисон,

Гиллатин и Джефферсон в штате Монтана. Река имеет длину - 3 767 км.
Главную роль в ее питании играют дожди. Протекая с севера на юг река
размывает глинистые породы, поэтому ее воды становятся грязновато-
желтыми. За это американцы шутливо называют ее "толстой грязнулей".

Самой интересной в Северной Америке является система Великих озер, в

состав которой входят Верхнее, Мичиган, Гурон, Сент-Клер, Эри, Онтарио и
ряд более мелких. Все они соединяются между собой, образуя единый
пресноводный бассейн. Общая площадь Великих озер составляет 246,4 тыс.
кв. км, а Верхнее является крупнейшим пресным озером на Земле.
Геологическое строение района Великих озер определило ступенчатый
характер поверхности, а потому озера имеют разные высоты уровней. Они
расположены в виде каскада, обращенного в сторону Атлантического океана,
что очень важно с хозяйственной точки зрения (для строительства
гидроэлектростанций, судоходства и т.д.).
Уровни Великих озер образуют три ступеньки. Самое высокое расположено
Верхнее озеро, короткой рекой соединяется с озером Гурон. На втором
уровне лежат озера Гурон и Мичиган. Третий уровень образует озеро Эри. Из
Эри вытекает река Ниагара. Она единственная осуществляет сток всей
системы Великих озер. Ниагара течет почти строго на север и впадает в озеро
Онтарио. При прорыве через уступ силурийского куэстового плато река
образует грандиозный Ниагарский водопад.
Ниагарский водопад считается самым известным водопадом во всем мире.
Он входит в число наиболее красивых водопадов мира. Располагается он на
границе между Канадой и США, причем интересно то, что вода там падает
непосредственно с территории США, однако, сам водопад виден из Канады.
Высота водопада составляет около 53м, а его общая ширина превышает 1200
метров. Более чем 3160 тонн воды спадает с него каждую секунду. Во время
сильных морозов в США и Канаде бывают случаи, когда водопад замерзает
(такое было в 1848, 1912, 2014 годах).
Спокойный, ровный и очень сильный шум водопада слышен аж за 20 км
вокруг. Индейцы племени ирокезов назвали водопад Никакаре - "Большой
шум".

На режим рек бассейна Северного Ледовитого океана существенно влияет

многолетняя мерзлота; наличие ее здесь обусловливает отсутствие запасов
грунтовых вод. Несмотря на большую озерность этого бассейна, спад воды в
конце лета и зимой выражен довольно четко. Период половодья приходится
на начало лета. Особенно это типично для Маккензи с ее многочисленными
притоками. В верхнем течении она порожистая и имеет горный характер, а в
нижнем - равнинный. Река имеет в основном снежное питание. Впадая в
море, она образует большую дельту.
Самое большое озеро бассейна Северного Ледовитого океана - Большое
Медвежье. Это - самое большое бессточное (внутреннее) озеро в Северной
Америке. Оно расположено на севере Лаврентьевской возвышенности.
Водоем пересекается полярным кругом.

Реки бассейна Тихого океана бурные и короткие. Они начинаются на

восточных склонах Кордильер, текут внутренними плоскогорьями, образуя
глубокие каньоны, и, снова прорезая горные хребты, впадают в океан.
Полноводная Колумбия имеет ледниковое питание и горный быстротечный
характер течения. Река Колорадо, прорезая одноименное плато, образует
один из самых глубоких в мире каньон.

Большое Соленое озеро - реликтовое бессточное соленое озеро на западе

США, в Большом Бассейне. В зависимости от количества атмосферных
осадков площадь и соленость меняются. Средняя глубина 4,5-7,5 м.