Зникнення озер у світі.

Рятування
Світязя

Шапошніков Євген 11 класс

 Озеро
Озеро - компонент гідросфери, що являє
собою природно виникшу водойму,
заповнену в межах озерної чаші (озерного
ложа) водою і не має безпосереднього
з'єднання з морем (океаном). Озера є
предметом вивчення науки лімнології.
Всього в світі налічується близько 5 млн
озер.

Світязь (Світязьке озеро) — найглибше озеро

в Україні. Розташоване в межах Шацького
району Волинської області. Належить до
групи Шацьких озер, що у межиріччі
Прип'яті й Західного Бугу, поблизу смт
Шацьк, на території Шацького національного
природного парку (Волинське Полісся).
 Шацькі озера

Шацькі озера — група з понад 30

озер у північно-західній частині
Шацького району Волинської області, у
межиріччі Прип'яті й Західного Бугу,
поблизу смт Шацьк. Шацькі озера
розташовані серед лісових масивів, де
побудовано багато санаторіїв і таборів
відпочинку. Для охорони рідкісних
природних комплексів у районі Шацьких
озер у 1983 році створено Шацький
національний природний парк (площа
32 500 га).
 Аральське
море
Аральське море - безстічне Солоне
озеро в Туранській низовині в пустельній
зоні на теренах Казахстану і Узбекистану.

Із початку 1960-х рівень моря

катастрофічно знизився (Сирдар'я и
періодично Амудар'я НЕ впадають в
озеро); зараз озеро здебільшого
пересохло, за винятком найглибших
частин; Арал - регіон екологічного лиха.
Площа Аральского моря до початку
висихання становила 66 458 км².
Найбільша глибина була 68 м, середня -
15,5 м. У морі було багато островів
загальною площею 2 345 км².
Найбільші острови: Кокарал,
Відродження, Барса-Кельмес.
 Північний берег Аральського моря був
сильно порізаний і мав кілька великих
заток. Західний — рівний, підвищений, з
кручами «чинками» висотою до 100—150 м.
Східний і південний береги — низовинні.
Рівень Аральського моря і в ті часи був
мінливий. Амплітуда коливання пересічних
річних рівнів становила 3 м. Колишній
рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану.
Коливання рівня Аральського моря
залежали від стоку Амудар'ї і Сирдар'ї, які
його живили.

З будівництвом Каракумського каналу

та Голодностепської зрошувальної системи
відбулися значні зміни у водному балансі
Аральського моря. Припинення стоку річок
внаслідок надмірного зрошування призвело
до висихання моря.
 Солоність Аральська моря становила 10-
11 ‰ (проміле). Північна частина Аральского
моря взимку замерзала. Судноплавство тривало
близько 7 місяців.

У Аральська морі водилося до 20 видів

риб. Середньорічній вилов риби стають понад
35 тис. тон. Основні промислові риби - короп,
лящ, вобла. Як Не дивно, але зараз в
пересолених водах тих басейнів, Які
залишились на дні озера, й досі є життя -
існують кілька видів водоростей та живе один
вид риби, хоч вважаю, что, коли солоність
досягнуто такого рівня, ніякого життя в озері
окрім мікроорганізмів не залишилося.

Карту Аральська моря Вперше Склаві О. І.

Бутаков, в Експедиції которого брав участь Т. Г.
Шевченка, Який давши низьку замальовок
Аральська моря. Акишев А. О. дерло провів
топографічне знімання островів Аральська
моря.
 Зменшення
водності Водойм
Зменшення водності водойм – світова
тенденція. У зв’язку зі зменшенням кількості
опадів, підвищенням температури повітря та
швидкості випаровування з водойм рівень води
у них знижується. Підземні водоносні
горизонти не отримують достатньої кількості
води із зовнішніх джерел і також поступово
вичерпують свій ресурс. Під час посушливих
років рівень води знижується у водоймах, а
також у підземних водоносних горизонтах.
Відсутність снігу взимку та дощів у теплу пору
року призводить до постійної нестачі води у
водоймах. При цьому маленькі озерця
перетворюються у болота, а малі річки
пересихають. Звісно, на висихання озера
вплинула і господарська діяльність — сусідні
садово-дачні товариства беруть воду та й багато
дачників пробурили власні свердловини, що
також знижує рівень ґрунтових вод.
 Прикладами зменшення водності озер в
Європі можуть слугувати водойми Німеччини,
України та Білорусі. (В Україні, наприклад, від
пересихання відчутно страждають Шацькі озера
та Світязь). У інших частинах світу також
скорочуються площі великих озер. У Північній
Америці зменшуються площі Великих озер –
найбільших у світі, у Південній Америці
міліють озера Тітікака та Пупо, а в Африці –
озеро Чад. На сьогодні деякі з найбільших озер
світу у порівнянні з 2003 та 2010 роками
зменшились вдвічі. Науковці вважають, що у
найближчі десятиліття при збереженні сучасних
гідротермічних умов вони можуть зникнути
повністю. У різних регіонах України міста
стикаються з проблемою обміління їхніх
водойм. Так, у м. Ходорів в останні роки міліє
міський став, так само як у місті Калуш. Подібні
проблеми поширені і в інших містах України.

Найбільш вагомим чинником негативного

впливу є зміни клімату. Посилює негативний
вплив змін клімату на обміління групи Шацьких
озер також неефективне функціонування
наявного фонду меліоративних систем.
 Меліоративна
система
Меліоративна система — технологічно
цілісна інженерна інфраструктура, що
включає в себе такі окремі об'єкти, як
меліоративна мережа каналів,
трубопроводів (зрошувальних,
осушувальних, осушувально-
зволожувальних, колекторно-дренажних) з
гідротехнічними спорудами і насосними
станціями, захисні дамби, спостережна
мережа, дороги і споруди на них, взаємодію
яких забезпечує управління водним,
тепловим, повітряним і поживним режимом
ґрунтів на меліорованих землях.

Меліоративні системи масово

будувалися у 1970—1980 роках,
передавалися на баланс районних
водгоспів.
 Неефективність функціонування
меліоративних систем зумовлена
декількома причинами, головними з
яких є конструктивна недосконалість
(неможливість реалізації функції
подвійного регулювання) та
незадовільний технічний стан через
зношеність і низький рівень експлуатації.
За інформацією, Шацького
національного природного парку рівні
падіння озер Люцимер та Чорне значно
відрізняються від показників озера
Світязь. Науковці стверджують, що така
різниця через те, що в Світязі вільний
водопотік, тоді як Люцимер чи Чорне
мають робочі водоутримуючі та
водополивні споруди.
 Нестача води і
посуха
Нестача води і посуха — явища, які,
ймовірно, посилюються через зміну
клімату та пов'язані зі зниженням
наявності води. Тому особлива увага
повинна бути приділена аспектам зміни
клімату з метою включення їх у
планування управління водними
ресурсами. Перший крок має бути
спрямований на виявленні поточних і
майбутніх наслідків зміни клімату з
подальшою розробкою стратегій
адаптації, включаючи план дій та
заходи з адаптації.
 Є багато зв’язків між заходами адаптації
до зміни клімату, пов’язаних з нестачею води і
посухами та екологічними цілями Директиви,
такими як хороший кількісний стан підземних
вод, що забезпечує баланс між водозабором і
поповненням підземних вод. Також є вимога
Директиви щодо досягнення доброго
екологічного стану поверхневих вод та
визначення мінімальних потоків води, від яких
залежить життя водних екосистем. Заходи для
досягнення цих цілей мають бути представлені
в Плані управління річковими басейнами.
Плани управління є основним інструментом
для вирішення проблем нестачі води і питань
посухи, які визначені у зв’язку з сценаріями
зміни клімату та ймовірними наслідками на
обидва феномени.

Це окреслює необхідність розробки

адаптаційної політики до змін клімату владою
міста. Роль органів влади полягає в тому, щоб у
рамках впроваджувати заходи щодо подолання
перешкод, використовуючи всі можливі заходи.
Також проблеми нестачі води можна частково
вирішити шляхом збирання дощової води.
 Висновок

Висновок: за проаналізованою інформацією зрозуміло, що Шацькі

озера та Світязь потребують врятування через клімат та інших причин.
Їх можна врятувати збираючи воду під час дощів та ефективного
функціонування наявного фонду меліоративних систем.