Проєкт

Про водні ресурси України

Зробив учень 8-А класу Куряченко Констянтин

Водні ресурси
Водні ресурси (в широкому розумінні) – це всі води гідросфери, а саме:
води рік, озер, каналів, водосховищ, морів й океанів, підземні води,
ґрунтова волога, водяна пара атмосфери, вода (лід) гірських і полярних
льодовиків.

Згідно з іншим визначенням, водні ресурси – частина природних запасів

води, яка безпосередньо приймає участь або може приймати участь у
суспільному виробництві в конкретних історичних умовах при певному
розвитку продуктивних сил. Це визначення характеризує водні ресурси
не тільки як природне явище, а й як соціально-економічну категорію, яка
безпосередньо пов’язана з рівнем розвитку суспільства.

Завдяки специфічним особливостям, які відрізняють їх від інших

природних ресурсів (висока динамічність і взаємозв’язок, що
пояснюється об’єктивними процесами кругообігу води в природі), водні
ресурси можна використовувати багаторазово та за різним
призначенням, що дозволяє оптимізувати використання води.

Водні ресурси нашої планети складають близько 1,5 млрд. куб. км.
Однак, з них 98% – це солоні води Світового океану, і лише 28 млн. куб.
км – прісні води. Але завдяки технологічним можливостям опріснення
солоних морських вод, води океанів і солоних озер можна розглядати як
потенційні водні ресурси, використання яких у майбутньому цілком є
можливим.

Ресурси річкового стоку України становлять в середньому 87 млрд. куб. м

на рік (в маловодний рік цей показник зменшується до 56 млрд. куб. м).
Річкову мережу України складають понад 71000 річок загальною
довжиною більше 170 тис. км. Її середня густота – 0,25 км/км2. Майже
всі річки належать до басейнів Чорного та Азовського морів і тільки 4% –
до Балтійського моря. Водні ресурси України формуються, в основному,
за рахунок стоку річок Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний
Буг, Тиса, на яких побудовані водосховища. Питома забезпеченість
річковим стоком в Україні – близько 1 тис. куб. м на особу в рік, що
нижче в 2,5 рази ніж в Німеччині та Швеції, в 3,5 рази ніж у Франції та у
5 разів ніж в Англії.

Ресурси підземних вод оцінюються приблизно в 21 млрд. куб. м. в рік (з

них 66% гідравлічно пов’язані з поверхневим стоком).
У зв’язку з вичерпанням водних ресурсів у багатьох річках, наприклад, у
басейні Південного Бугу, Сіверського Дінця, річок Приазов’я та Криму,
склалася надзвичайно напружена ситуація щодо забезпеченістю водними
ресурсами. Водозабір в Україні скоротився, а скиди забруднених
зворотних вод зросли. Основними забруднювачами водних джерел
залишаються підприємства металургії, вугільної промисловості,
енергетики, лісохімічної промисловості та АПК, а особливо комунальне
господарство, частка якого складає спричиняє майже половину викидів
забруднюючих речовин у водні стоки країни.

В нашій країні виникла значна диспропорція в розвитку водопровідних та

каналізаційних мереж. Крім того, щодо їх потужності не узгоджені та не
відповідають потребам, в лише тільки в містах в аварійному стані
знаходяться 4,5 тис. км каналізаційних мереж.

Через інтенсивне надходження шкідливих речовин у підземні водоносні

горизонти, тільки за останні 20 років кількість осередків їх забруднення
збільшилася більш ніж у 4 рази.

Усе це призвело до того, що проблема забезпечення українського

населення чистою питною водою стала дуже гострою. Забруднення, що
надходить з України в басейни Чорного та Азовського морів, завдає
шкоду біорізноманіттю, викликає серйозне занепокоєння у міжнародної
громадськості.
Отже, проблема забезпечення потрібних обсягів і якості води є однією з
найважливіших проблем, що стоять не тільки перед Україною, а й всією
світовою спільнотою.

Використання та охорона водних ресурсів в нашій країні регламентується

низкою законів та інших правових нормативних документів, серед яких
“Водний кодекс України” (1995 р.), ЗУ “Про меліорацію земель” (2000 р.),
ЗУ “Про питну воду та питне водопостачання” (2002 р.) тощо.

Також є державне агенство водних ресурсів в Україні силка на сайт:

https://www.davr.gov.ua

Загальна характеристика
Основою водних ресурсів є прісна вода (з мінералізацією до 1,0 г/дм3), яка є
необхідним чинником життя на планеті.
Розрізняють відновні та невідновні ресурси прісних вод:
 відновні — річковий стік у Світовий океан;
 невідновні (статичні) — глибокі горизонти підземних вод, ступінь поповнення
яких незначний (у людському масштабуванні часу).

Розподіл водних ресурсів на Землі

Загальну кількість води на Землі оцінюють у 1386 млн км3. Близько 97,5 % —
солоні води океанів і морів (середня солоність 35 ‰), частини
підземних водоносних горизонтів і солоних озер. Прісна вода становить 2,5 % від
загальної кількості води. Більшість прісної води (68,7 %) накопичується в
льодяному покриві Арктики та Антарктиди, а також у гірських льодовиках.
Близько 30,1 % представлено прісними підземними водами. Тільки 0,3 % прісної
води знаходиться в легкодоступних поверхневих водних об’єктах — озерах
(0,26 %) і річках (0,006 %).

Річковий стік
Річковий стік серед поверхневих вод суші (води річок, озер) є найбільш
доступним і (що найважливіше) відновним ресурсом. Граничним чинником для
використання поверхневих вод із будь-якого водозбору є середня
кількість атмосферних опадів у басейні на рік.
Загальний об’єм річкового стоку на Землі становить близько 42 780 км3/рік.
 На поверхні планети він розподілений нерівномірно (%):
Азія — 32;
Південна Америка — 28;
Центральна і Північна Америка — 18;
Африка — 9;
Європа — 7;
Австралія та Океанія — 6.