ВОДНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ

• В межах найменшої в Україні Чернівецької області (Північної Буковини), площа якої становить всього 1,3 % її території, протікає 4240
річок, розташовані  1150 ставків, 4 водосховища, із них Дністровське – належить до великих водогосподарських об’єктів
• За кількістю водотоків і водойм, які становлять відповідно 6 і 4,2 % від їх загальної чисельності в державі, область виділяється серед
інших регіонів.
• Важливою характеристикою водних ресурсів є землі водного фонду є загальна площа земель водного фонду Чернівецької області,
яка становить 80,041 тис. га або майже 10 % її території.
• До них належать землі зайняті:
• -               річками, озерами, ставками, водосховищами, каналами, відкритими болотами;
• -               прибережними захисними смугами вздовж річок і навколо ставків та водосховищ (в тому числі під гідротехнічними
спорудами);
• -               смугами відведення вздовж каналів.
• Найважливішою складовою земель водного фонду є водні об’єкти, де зосереджені водоресурсні запаси області.
• До них належать:
• Поверхневі води:
• -         річки, озера;
• -         штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.
• Підземні води і джерела.
• Всі поверхневі водні ресурси області віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення.
 Річки

• Складовою частиною гідрографічної мережі Буковини є річки. До них відносяться постійні і тимчасові
водотоки.
• Річкова мережа області належить до басейнів двох основних річок Прута і Сірету, які займають
відповідно 60 і 25,5 % її території. Річки басейну Дністра представлені невеликими водотоками, які
становлять решту – 14,5 % загальної площі.
• Густота річкової мережі області становить 1,11 км/км2, в тому числі в басейнах Прута – 1,09 км/км2,
Сірету – 1,34 км/км2, Дністра – 0,78 км/км2, Сучави – 1,14 км/км2. Відносячись до Прикарпатського
регіону за цим показником Буковина значно виділяється серед інших в Україні .
• На   території    області   протікає  4240   річок загальною довжиною 8966 км. Їх кількісні характеристики
були визначені на основі картографічних та довідникових матеріалів. Річок, включаючи струмки і
водотоки довжиною менше 10 км кожна, нараховується 4131, а їх загальна довжина 6597,5 км.
Кількість водотоків довжиною 10 і більше кілометрів – 109, сумарною довжиною 2368,5 км.
• В залежності від площі басейну річки поділяються на великі, середні і малі. До великих належать
водотоки, які мають водозбірну площу понад 50 тис. км2, середніх – більше 2 і до 50 тис. км2 і малих –
до 2 тис. км2.
• Відповідно до цієї класифікації на території Чернівецької області виділяються:
• 1)    одна велика річка:
• -         р. Дністер загальною площею басейну 72100 км2 (в межах області – 1190 км2) і довжиною 1352 км (в межах області – 290 км);
• 2)    чотири середні річки:
• -         р. Прут загальною площею басейну – 27500 км2 (в межах області – 4836 км2) і довжиною 989 км (в межах області – 108 км),
• -         р Черемош загальною площею басейну 2560 км2 (в межах області – 1306 км2) і довжиною 80 км. Річка повністю протікає на межі з Івано-
Франківською областю;
• -         р. Сірет загальною площею басейну 47600 км2 (в межах області – 2070 км2) і довжиною 513 км (в межах області – 100 км),
• -         р. Сучава загальною площею басейну 2400 км2 (в межах області – 315 км2) і довжиною 140 км (в межах області – 28 км);
• 3)    4235 малих річок загальною довжиною 8360 км. До них належать 104 водотоки довжиною 10 і більше кілометрів кожний загальною
протяжністю 1762,5 км та 4131 -   довжиною менше 10 км кожний загальною протяжністю 6597,5 км.
• Загальні відомості про водні об’єкти та водні ресурси області подані в таблиці 1, включаючи об’єми водосховищ.
• Характеристика річкової мережі наведена в таблиці 2, де сумарні кількості і довжини  водотоків подані за їх належністю до основних басейнів.
• Класифікація річок області в розрізі адміністративних районів приводиться в таблиці 3. В ній представлений поділ річок згідно ст. 79 Водного
Кодексу України.
3 
 Водосховища і ставки
• Ці водні об’єкти віднесені до штучних водойм. Водосховищами є водойми місткістю більше 1 млн. м3. В межах області знаходяться 4 водосховища. Два із них, що
належать до Дністровського каскаду, розташовані на кордоні з Хмельницькою та Вінницькою областями і  їх греблі віднесені до її території.
• Загальна площа водосховищ області становить 14,9 тис. га. Вони займають 70% території, що знаходиться під водою.
• Найбільшим із них, яке відноситься до категорії великих місткістю більше 100 млн. м3, є Дністровське. Буферне – об’ємом 31 млн. м3 належить до середніх. Два малі
водосховища (об’ємом більше 1 і до 10 млн. м3 кожне) розташовані у Новоселицькому районі та називаються 1 – Водосховище на р. Черлена, 2 – Водосховище в с.
Костичани Новоселицького району.
• До ставків віднесені штучні водойми місткістю до 1 млн. м3. Практично всі вони побудовані на малих річках та їх притоках, в результаті чого стік цих водотоків в
певній мірі зарегульований. Зарегульованість річок спричинила поступове замулення водойм, яке становить 20 – 30 % їх об’єму.
• Ставки використовуються в основному для риборозведення і кілька із них – технічного водопостачання.
• Останньою інвентраизацією, яка проводилась басейновим управлінням водних ресурсів встановлено, що станом на 01.06.2010 р. на території області знаходиться
1164 ставки та 79 копаней. Незважаючи на найменшу в Україні площу Буковина за цим показником випереджає інші області.
• Із переліку ставків виключені дві водойми у Новоселицькому районі, які за своїми об’ємами належать до водосховищ. У звітних матеріалах управління земельних
ресурсів ці водні об’єкти віднесені до ставків.
• Найбільша кількість ставків знаходиться у Сокирянському, Кельменецькому, Заставнівському, Новоселицькому і Кіцманському районах. На них припадає 69 % від їх
загальної чисельності і 73 % - площі.
• Незважаючи на найменшу в Україні площу Буковина за цим показником випереджає інші області.
• Інвентаризація водойм потребує подальшого уточнення. У зв’язку з наданням земель водного фонду в орендне користування будуються нові ставки – копані.
Роботи, пов’язані з оформленням договорів оренди, дали можливість облводгоспу та районним відділам земельних ресурсів уточнити кількості і площі водного
дзеркала багатьох водойм.
• Загальні відомості про ставки представлені в таблиці 4. В ній  наведені дані про кількість ставків, укладених договорів, розроблених паспортів та діючих дозволів на
спецводокористування.
• Водойми, які розташовані в межах населених пунктів, знаходяться у
віданні  органів місцевого самоврядування, за їх межами –
райдержадміністрацій.
• Орографія області, що характеризується значною розчленованістю
території та наявністю річок і струмків, сприяє будівництву ставків.
• Практично всі ставки побудовані як протиерозійні для зменшення
ерозійних процесів на нижче розташованих по течії ділянках річок з
метою захисту сільгоспземель від паводків.
• Вони виконують в певній мірі і протипаводкову функцію, акумулюючи
частину паводкового стоку при пониженні рівнів у водоймах.
• Проте ці водні об’єкти не розраховані на повний вміст значних об’ємів
поверхневого стоку, що формується під час раптових паводків і з
великими підйомами рівнів води на малих річках, які характеризуються
як історичні.
• В таких випадках можуть виникати ситуації, під час яких водоскидні та
регулюючі споруди не в змозі забезпечити безаварійний пропуск
паводкових вод при можливому переливі води через греблю або її
руйнуванні.
• Використання води
• Попередні дані по забору та використанні води по Чернівецькій області за 2011 рік:
• Всього забрано – 81,28 млн. м3/ рік, з них
• - з поверхневих джерел – 60,05 млн. м3/ рік;
• - з підземних джерел – 21,24 млн. м3/ рік.
• Використано всього: 70,08 млн. м3/ рік, з них
• -         на побутові потреби – 10,2 млн. м3/ рік;
• -         виробничі потреби -23,71 млн. м3/ рік;
• -         сільхозпотреби – 13,34 млн. м3/ рік;
• -         втрати – 10,78 млн. м3/ рік.
• В оборотній системі використано  -  448 млн. м3/ рік  (Дністровська ГАЕС).
• Безповоротне водопостачання – 21,71 млн. м 3/ рік.
• У зв’язку із збільшенням обсягів забору та використання свіжої води збільшилися обсяги скидів зворотних вод порівняно із 2010 роком.
• Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин
• у водні об’єкти
• На балансі житлово-комунальних підприємств області знаходиться 12 каналізаційних  очисних споруд, 16 каналізаційних насосних станцій (45% насосно-силового обладнання
працює з амортизаційним зносом). Загальна довжина каналізаційних мереж 435.9 км. В аварійному стані перебуває 138.3 км каналізаційних мереж, або більше 31.7% від їх
загальної довжини, витоки з яких створюють забруднення навколишнього середовища. Каналізаційні мережі і запірна арматура амортизовані, фізично застарілі та потребують
заміни.
• Внаслідок невиконання запланованих природоохоронних заходів та неспроможності існуючих очисних споруд забезпечити нормативне очищення стічних вод склалася вкрай
напружена ситуація із скидом неочищених стоків у водойми області.
• Щорічно у водойми області скидається біля 30 млн.м 3 недостатньо очищених зворотних вод, у тому числі м. Чернівці -20.3 млн.м 3 , що негативно впливає на екологічний стан
навколишнього природного середовища. Для капітального ремонту і реконструкції існуючих очисних каналізаційних споруд у м. Чернівцях та районах області необхідні значні
кошти. Внаслідок незадовільного технічного стану мереж і насосного обладнання та роботи насосних станцій в неоптимальному технологічному режимі втрачається значна
кількість електроенергії, що споживається ними.
•  
•В 2011 році підприємствами-забруднювачами було скинуто зворотних вод – 51,07 млн. м 3/ рік, з них:
•-         забруднених  - 5,26 млн. м3/ рік;
•-         нормативно-чистих – 28,17 млн. м 3/ рік;
•-         нормативно-очищених – 17,64 млн. м 3/ рік.
•Cкинуто  кар’єрних вод – 0,430 млн. м3/ рік..
•Скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у водні об’єкти:
•БСКпов. – 0,479 тис. тонн;
•Нафтопродукти – 0,833 тонн;
•Завислі речовини – 0,534 тис. тонн;
•Сухий залишок – 10,89 тис. тонн;
•Сульфати- 1,673 тис. тонн;
•Хлориди – 2,109 тис. тонн;
•Азот амонійний – 0,057 тис. тонн;
•Нітрати – 0,417 тис. тонн;
•Нітрити – 0,005 тис. тонн;
•ХСК – 0,020 тис. тонн;
•Фосфати – 0,028 тис. тонн;
•СПАР – 6,514 тонн;
•Залізо – 2,007 тонн;
•Мідь – 0,089 тонн;
•Цинк – 0,354 тонн;
•Нікель – 0,177 тонн;
•Хром – 0,167 тонн;
•Алюміній – 0,033 тонн;
•Свинець – 0,028 тонн.
Дякую за увагу!!!