Основні річкові

басейни та системи
України. Річка Дніпро
 Легенда про Дніпро і Десну
Дніпро і Десна — це брат і сестра. Вони були колись людьми. Як виросли
вони, батько й мати поблагословили їх у дорогу. Змовились брат та
сестра вийти ранком і полягали спати. Десна любила спати — і проспала
ранок, а Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і
зарів степами. Десна проснулась — аж брата немає. Вона тоді пустила
ворона вперед і побігла слідом.
Летить ворон і, як тільки наздожене Дніпро, всякий раз і крякне. Що
поверне Десна до Дніпрового гирла, то він убік - і подався далі. Багато
разів Десна підвертала до Дніпра, багато разів повертав він убік: тому він
такий і кручений... На ворона напав рябець і давай битись. Чи довго
бились, чи ні — Дніпро добіг до моря. Як почула Десна од ворона, що
Дніпро далеко,— прихилилась до брата і злилася з його гирлами. Тепер
вона тече лівою стороною, а Дніпро правою. Де є острови і скелі серед
річки, там розходиться Дніпро з Десною. Коли ясний день, то видно, де
Дніпро, а де Десна: в Дніпрі синя вода, а в Десні — мов жовта; Десна тече
тихо, Дніпро — прудко.
Річка – колиска давніх
цивілізацій.

Київська держава
 План характеристики річки
1 Назва річки.
2. Басейн океану, до якого належить річка.
3. Місце витоку і гирла,напрямок течії.
4. Особливості будови річкової долини у верхній, середній
та нижній течії; наявність порогів,водоспадів.
5. Основні притоки річки.
6. Географічні пояси,що їх перетинає річка.
7. Види живлення річки.
8. Особливості водного режиму.
9. Господарське використання річки.
10. Проблеми господарського використання і заходи,що
вживаються для збереження вод річки.
 Дніпро
В антич. джерелах відомий під назвою Борисфен,
у старослов’ян. – Славутич. Протікає тер. РФ,
Білорусі та України. Довж. Д. на тер. України 1121
км (заг. 2200 км), пл. бас. 292,7 тис. км2 (509 тис.
км2). Спільна з Білоруссю ділянка становить 125
км.
2. Впадає у Дніпровський лиман
Чорного моря, що належить до
басейну Атлантичного океану;
3. Бере початок з болота
Аксьонинський Мох на
південних схилах Валдайської
височини поблизу села
Бочарово (Смоленської обл.,
РФ). Дніпро вливається в
Дніпровсько-Бузький лиман
кількома мілкими гирлами,
найважливіші з них —
Збурівське, Кізилмицьке і Бокач
або Рвач.
4. На тер. України русло Д. звивисте, утворює рукави; багато
перекатів, о-вів і обмілин. Ширина долини збільшується до 18
км, заплави – до 12 км. Нижче Києва долина Д. асиметрична:
праві схили круті та високі, ліві – низькі та пологі. Вздовж
Придніпров. височини русло Д. відхиляється на Пд. Сх. Між
Дніпропетровськом і Запоріжжям ріка перетинає УЩ, де до
спорудження Дніпрогесу (1932) були Дніпровські пороги, що
перешкоджали наскріз. судноплавству. Далі Д. плине
Придніпров. низовиною; в гирлі утворює численні рукави та
протоки. У пониззі заплава Д. розширюється до 20 км, пл.
дельти становить 350 км2. Від гирла Прип’яті до греблі Кахов.
ГЕС Д. перетворено на суцільний каскад водосховищ (Київське,
Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське,
Каховське). З їхнім створенням природне русло та частина
заплави були затоплені.
5. Гол. притоки: праві – Березина, Прип’ять, Тетерів, Рось,
Інгулець; ліві – Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Оріль,
Самара.
6. Повністю протікає територією помірного географічного
поясу.
7. Д. – типова рівнинна ріка, має мішане
живлення. У верх. частині басейну
переважає снігове (50 %), а на дощове та
підземне припадає відповідно 20 % і 30 %.
Нижче, в межах степ. зони, частка снігового
живлення зростає до 85–90 %, підземного
– зменшується до 10–15 %, дощового
майже немає.
р. Дніпро-космічний знімок
8. У гідрол. режимі Д. чітко виражені весняна повінь, низька
літня межень (з періодич. дощовими паводками), регулярні
осінні паводки та зимова межень. У пригирловій ділянці
відчувається вплив згінно-нагін. явищ. Льодостав
утворюється у верхів’ї Д. на поч. грудня, в пониззі –
наприкінці грудня; скресає у верхів’ї на поч. квітня, в пониззі
– на поч. березня. На водосховищах льодостав утворюється і
зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках русла.
9. Осн. джерело водних ресурсів для України та гол.
воднотранспортна магістраль. Всього в бас. Дніпра збудовано
510 водосховищ та 12 570 ставків на малих ріках. Д.
забезпечує водою дві третини тер. України, зокрема й понад
30 млн осіб, 50 великих міст і пром. центрів (бл. чв.
водопостачання Києва), бл. 10 тис. підпр-в, 2,2 тис. сільс. і
понад 1 тис. комунал. госп-в, 50 великих зрошувал. систем.
Спорудження дніпров. каскаду ГЕС і водосховищ, в яких
закумульовано 43,8 км3 води, сприяло використанню
енергет. ресурсів Д. та поліпшенню водопостачання галузей
економіки. Води Д. живлять Інгулец., Краснознам’ян., Кахов.
та ін. зрошувал. системи.
Каскад водосховищ на р. Дніпро
З Д. починаються канали, воду яких використовують для
водопостачання і зрошування: Дніпро–Кривий Ріг, Дніпро–
Донбас, Північно-Кримський, Дніпро–Інгулець. Щорічно за
межі басейну перекидається 5–6 км3 стоку. Від гирла до м.
Дорогобуж (1990 км) Д. судноплавний. Каналами Д.
сполучений з суміж. басейнами: з Німаном – Дніпров.-Німан.
каналом (від 1784), з Зх. Двіною – Березин. водною системою
(від 1805), з Зх. Бугом – Дніпров.-Бузьким каналом (від 1848).
Осн. річк. порти – у Києві, Дніпродзержинську,
Дніпропетровську, Запоріжжі; серед ін. – у Каневі, Черкасах,
Кременчуці, Нікополі, Херсоні, а також у Білорусі –
Могильові, Рогачові, Жлобині. Велике значення має
рибальство (осн. пром. види риб – лящ, судак, короп, щука,
окунь, товстолобик, білий амур). Береги Д. та його
водосховищ – важливий рекреац. р-н.
Північно-Кримський канал
10. Використання водних ресурсів Д., зростання міст на його
берегах зумовили необхідність орг-ції системат.
спостережень. 1804 на Д. побл. Києва створений перший
постійно діючий пост для вимірів рівнів води. Значну роль у
дослідж. Д. і його басейну відіграла Навігаційно-описова
комісія (створ. 1875). Нині здійснюють поглиблені дослідж. Д.
з метою отримання системат. даних про закономірності
багаторіч. коливань водності річок басейну, каскаду
водосховищ та оцінки впливу різних видів госп. діяльності на
якість води, зокрема й наслідків аварії 1986 на ЧАЕС
У бас. Д. на тер. України діє бл. 150 пунктів моніторингу вод у
системі Гідрометслужби та 120 – Держводгоспу. Буд-во
водосховищ порушило екол. рівновагу й докорінно змінило
умови водообміну. Порівняно з природ. умовами, він
уповільнився в Д. у 14–30 разів. 1997 затв. «Національна
програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та
поліпшення якості питної води», осн. метою якої є
відновлення і забезпечення сталого функціонування
екосистеми Д., якісного водопостачання, захисту водних
ресурсів від забруднення. У бас. Д. функціонують великі
пром. об’єкти машинобудування, металургії, гірн.-рудної
пром-сті; окрім Чорнобил., розташ. Рівнен., Хмельниц.,
Запоріз., Смолен. та Курська (обидві – РФ) АЕС. Фахівці
України, РФ та Білорусі працюють над вирішенням
транскордон. екол. проблем бас. Д. Питаннями водного госп-
ва на тер. басейну опікується Дніпров. басейнове упр.
Держводгоспу України.
 Топ-10 цікавих фактів про Дніпро
1. Дніпро — третя за довжиною й площею
басейну ріка Європи (після Волги й Дунаю),
ріка з найдовшою течією в Україні. Довжина
Дніпра — 2 201 км; в межах України — 981
км.
2. На сьогодні річище Дніпра перетинають
до 100 різних мостів, залізничних та
автомобільних.
3. Дніпро – головний постачальник води в
Україні. Водними ресурсами Дніпра
користуються біля 30 млн. мешканців
України (це фактично дві третини від усього
населення).
4. Дніпро – третя річка в Європі після Волги
і Дунаю за площею водозбірного басейну і
протяжністю.
5. Взимку Дніпро замерзає зазвичай після
20-денної температури нижче 0°С.
Замерзання починається з півночі, а
скресання льодового покриву — з півдня.
Завдяки цьому затори криги та спричинені
ними повені на Дніпрі трапляються рідко.
6. У Дніпрі водяться майже всі з відомих в
Україні понад 70 видів риб. Нижня частина
річки багатша на рибу — там водиться 60—
65 видів, тоді як біля Києва — лише 40. З
майже 250 видів птахів, що гніздяться в
Україні, 100 — постійні або тимчасові
мешканці річок, озер і боліт басейну Дніпра.
7. Найдавніші письмові відомості про
Дніпро залишив грецький історик і географ
Геродот у четвертій книзі своєї історії, що
називається «Мельпомена». Геродот
відвідав грецькі колонії на берегах
Дніпровського лиману за 450 років до нашої
ери, а також плавав по річці до самих
порогів. Опис Дніпра вище порогів історик
зробив за розповідями купців, що плавали
по річці в торгових справах. З того часу про
велику слов’янську річку писали безліч
істориків і письменників — і давніх часів, і
середніх віків. Перші вітчизняні відомості
про Дніпро є в літописах Київської Русі
«Повість врем’яних літ» і у великому
поетичному творі «Слово о полку Ігоревім».
8. У басейні Дніпра створено 24043 ставки (48% від загальної кількості ставків
України) із загальною площею водного дзеркала 1532,8 км² і повним об’ємом 2,09
км³ води.
9. По течії Дніпра Україною є шість шлюзів (Київський, Канівський,
Кременчуцький, Дніпродзержинський, Запорізький, Каховський). За їх
проходження стягується плата, розмір якої залежить від модуля судна (куб. метрів)
та виду плавання — закордонне чи каботажне.
10. Також в районі порогів деякі аквалангісти досі шукають скарби, імовірно
затонулі тут разом з потерпілими крах суднами. Одна з легенд говорить, що
війська отамана Івана Підкови після чергового нападу на Стамбул перевозили
через поріг дивовижні багатства. Кажуть, що в їх числі була статуя коня, цілком
відлита із золота. Кілька кораблів розбилися на порогах, а скарби залишилися десь
на дні. Професійні дайвери сьогодні продовжують вивчати дно Дніпра біля
старовинних міст, розраховуючи виявити історично цінні артефакти, і зовсім не
дарма. Багато знахідок просто вражають: унікальна зброя і посуд, останки
стародавніх тварин і так далі. На тих ділянках, які були затоплені після пуску
великої кількості ГЕС, аквалангістами були виявлені залишки християнського храму
та інших будівель. Через час з’ясувалося, що раніше тут розташовувалося село. Є й
інші затоплені пам’ятки, наприклад, козача фортеця, острів Перун, водомірний
пост кінця ХІХ століття.