ВОДА ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ

вода, Н2O — хімічна речовина у вигляді прозорої,

безбарвної рідини без запаху і смаку, (в нормальних
умовах). У природі існує у трьох агрегатних станах —
твердому (лід), рідкому (вода) і газоподібному (водяна
пара). Молекула води складається з одного атома оксигену і
двох атомів гідрогену. Атоми гідрогену розташовані в
молекулі таким чином, що напрямки до них утворюють кут
104,45o із вершиною в центрі атома оксигену. Таке
розташування зумовлює молекулі води дипольний момент у
1,844 дебаї. При заміні атомів гідрогену (протонів) на атоми
дейтерію утворюється модифікація, яка називається важкою
водою.
Вода — одна із найголовніших речовин, потрібних для
органічного життя. Рослини та тварини містять понад 60 %
води за масою. На Землі водою покрито 70,9 % поверхні.
Вона здійснює у природі постійний колообіг,
випаровуючись з поверхні й повертаючись на неї у вигляді
атмосферних опадів. Вода має велике значення для
економіки: сільського господарства й промисловості. Прісні
води, придатні для пиття, становлять лише 2,5 % від
загальної кількості води на Землі. Нестача води може стати
однією з найгостріших проблем людства в найближчі
десятиліття.
У Сонячній системі
Одним з найважливіших питань, пов'язаних з
освоєнням космосу людиною і можливістю
виникнення життя на інших планетах, є
питання про наявність води за межами Землі в
достатній концентрації. Відомо, що деякі
комети більше, ніж на 50 % складаються з
водяного льоду. Не варто, втім, забувати, що не
будь-яке водне середовище придатне для життя
— зокрема, акумуляторна батарея містить 25%-
ий розчин сірчаної кислоти у воді (але життя в
ньому, очевидно, є маловірогідним, тим більше,
його виникнення).
У результаті бомбардування місячного кратера,
проведеного 9 жовтня 2009 року НАСА з
використанням космічного апарату LCROSS,
вперше були отримані достеменні свідчення
наявності на супутнику Землі водяного льоду у
великих обсягах.
Точно з'ясовано, що вода у замерзлому стані є
на поверхні Марсу.
Рідка вода, імовірно, є під поверхнею деяких
супутників планет, найімовірніше, на Європі,
супутнику Юпітера.
Вода — це полярний розчинник, в ній добре розчиняються полярні й заряджені сполуки, які ще
називають гідрофільними. Речовини, що складаються із неполярних молекул, у воді не розчиняються, їх
називають гідрофобними. Гідрофобними, а отже і погано розчинними, зокрема є такі гази як кисень і
вуглекислий газ. Тому багато живих організмів, в тому числі й людина, мають спеціальні транспортні
білки, такі як гемоглобін та міоглобін, для перенесення кисню по тілу, а вуглекислий газ в крові
перебуває у формі бікарбонату (HCO-3).
Здатність води ефективно розчиняти полярні й заряджені речовини зумовлена високою діелектричною
проникністю, її діелектрична стала при температурі 25 °C становить 78,5 (для порівняння діелектрична
стала неполярного розчинника бензену при тій же температурі 4,6). Це означає, що вода може ефективно
екранувати електростатичні взаємодії між розчиненими іонами. Наприклад, під час розчинення хлориду
натрію молекули води утворюють гідратні оболонки навколо іонів Na+ і Cl-, таким чином стабілізують
їх, частково нейтралізують їхні заряди, і не дозволяють взаємодіяти одне з одним утворюючи кристали.
Існують також амфіфільні речовини, молекули яких мають гідрофобну і гідрофільну частини. Коли такі
речовини потрапляють у воду, їхні полярні частини вступають у взаємодію з молекулами води, в той час
як гідрофобні навпаки такої взаємодії уникають. Таким чином завдяки так званим гідрофобним
взаємодіям амфіфільні речовини формують у воді міцели.
У природі вода відіграє надзвичайно важливу роль для людства. Важливими є процеси колообіг води в
природі — випаровуючись, вода переноситься на величезні відстані й там випадає у вигляді дощу і
снігу. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів є найважливішими факторами, що регулюють
клімат і погоду.
Природні води є також одним з найважливіших геологічних факторів, що змінюють зовнішній вигляд
земної поверхні, розмиваючи гори й утворюючи долини (вивітрювання гірських порід). Вона руйнує
гірські породи не тільки механічно, а й хімічно, реагуючи з ними з утворенням інших речовин. При
цьому, природні води збагачуються, в першу чергу, розчинними мінеральними речовинами,
збільшуючи свою мінералізацію.
Вода має величезне значення в житті людини, тварин і рослин. Вона потрібна рослинам для
розчинення поживних речовин ґрунту. Нестача води у ґрунті призводить до погіршення живлення
рослин і зниження врожаю сільськогосподарських культур. Тому для забезпечення у ґрунті води
здійснюють цілий комплекс агрохімічних заходів.
Сукупність процесів всмоктування, розподілу, споживання та виділення води й солей в організмі
людини (і тварин) називається водно-сольовим обміном. Він забезпечує стабільність осмотичної
концентрації, іонного складу та кислотно-лужної рівноваги всередині організму[12]
Усі процеси травлення і засвоєння їжі людиною і тваринами відбуваються у водному середовищі.
Надмірна втрата води організмом (до 10 — 20 %) може призвести до загибелі. Щоденна потреба
дорослої людини у воді становить 2,5—4 дм3. Вода є одним з шести основних харчових елементів
здорового харчування людини поряд з вуглеводами, білками, жирами, вітамінами і мінералами.
Шкідлива дія води
Шкідливою дією води є:
1. катастрофічне затоплення під час повеней та паводків сільськогосподарських угідь та населених пунктів, що
приносить значні економічні збитки;
2. руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;
3. заболочення, підтоплення і засолення ґрунтів, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок
ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем та перекриття
потоків підземних вод при розміщенні великих промислових та інших споруд;
4. ерозія ґрунтів, утворення ярів, зсувів та селів.
Під час проєктування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час
експлуатації цих об'єктів — вживатися заходи щодо її запобігання, а саме:
1. залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах;
2. будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-
регуляторів;
3. спорудження дренажу;
4. укріплення берегів тощо.
5. Передозування, до смерті.
Вода у техніці та сільському господарстві
Вода має численні технічні застосування. Енергія падіння води широко
використовується на гідроелектростанціях (ГЕС) для одержання дешевої електричної
енергії. Багато води використовується на теплових електростанціях (ТЕС) та атомних
електростанціях (АЕС) для технологічного охолодження. Воду використовують у
будівельній, текстильній, шкіряній, металургійній і багатьох інших галузях
промисловості. Особливо широко застосовують воду у хімічній промисловості для
процесів розчинення, фільтрування, промивання і як сировину для одержання різних
хімічних продуктів: їдких лугів, кислот, водню тощо.
Надзвичайна роль води у сільському господарстві. Особливо це стосується посушливих
регіонів планети, в яких для вирощування сільськогосподарських культур необхідне
зрошування земель. Площа зрошуваних земель у світі становить 16 % від усіх
сільськогосподарських угідь, але вони дають 50 % сільгосппродукції. Країни-лідери по
зрошуванню земель, тис. км²: Індія — 558; Китай — 546; США — 224; Пакистан — 182.
Україна на 24-му місці — 22,1 тис. км².
Кожна галузь, кожне виробництво висуває свої вимоги до якості води, яку використовує.
Але спільним для них є те, що їм необхідні прісна вода.
Якість води
Якість води водних об'єктів, що використовуються для
господарсько-питного водопостачання, купання,
спортивних занять, організованого відпочинку, з
лікувальною метою, а також підземних вод повинна
відповідати певним санітарним нормам. З цією метою
повинні реалізовуватися заходи з охорони вод від
забруднення.
Очищення води
Воду, відібрану з річки, спочатку на водопровідній станції
відстоюють у спеціальних відстійниках, в яких осідає пісок,
глина й основна маса інших нерозчинних речовин, а потім її
фільтрують крізь шар гравію, коксу і піску, щоб
відокремити завислі частинки, які важко осідають. При
цьому, разом із завислими частинками відфільтровуються
залишки органічних речовин і більша частина бактерій. Для
повного знезараження воду хлорують, додаючи до неї
невеликі кількості хлору (зазвичай у вигляді хлорного вапна
з розрахунком 0,7 г хлору на 1 т води), або озонують. Після
чого отримана питна вода подається у водопровідну
мережу. Станом на початок другого тисячоліття досліджено
використання наносітки для вищезгаданої цілі. Див.
посилання.
Питна вода
Питна вода повинна бути цілком прозорою, безбарвною, без запаху і смаку, без органічних
залишків і хвороботворних бактерій, з помірною кількістю розчинених солей. Вода, в якій дуже
мало або дуже багато розчинених солей, шкідлива.
В Україні мінералізація (сухий залишок) питної води згідно з нормативними вимогами
"Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для
споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10)[14] не повинна перевищувати 1 г/дм3, але може
бути 1,5 г/дм3 — за погодженням з головним санітарним лікарем відповідної адміністративної
території України. Водночас, за показником фізіологічної повноцінності мінерального складу води
— оптимальною є мінералізація 0,2-0,5 г/дм3.
Треба зазначити, що існує міжнародний стандарт якості питної води, рекомендований Всесвітньою
організацією охорони здоров'я (ВООЗ), в Європейському Союзі діє Директива Ради 98/83/ЄС «Про
якість води, призначеної для споживання людиною» від 3.11.1998 р.[15], але нормативи на питну
воду в кожній країні світу відбивають, власне, економічні можливості держави[16].
Дистильована вода
Докладніше: Дистильована вода
Для повного очищення від усіх сторонніх речовин воду піддають перегонці або дистиляції.
Очищену таким способом воду називають дистильованою. Дистильована вода позбавлена
розчинених солей. Дистильовану воду застосовують у хімічних лабораторіях для виготовлення
розчинів різних речовин
КІНЕЦЬ