You are on page 1of 20

Абіотичні факори

Шепеля Катерина,
Бтб 1 курс, 2 група
Введення в поняття
"абіотичні факори"
Абіотичний фактор — фактор, не спричинений діяльністю
живих організмів, наприклад, температура, вологість, вітер, рН
середовища та інші фізичні або хімічні чинники.
Термін «абіотичний» у хімічній екології використовується
стосовно процесів чи явищ, що характеризуються відсутністю
життя або несумісністю з життям.
Чинники

повітря

темература

едафічні фактори
вологість
01/
температура
Температура є надзвичайно важливим
екологічним фактором, і в першу чергу,
через її вплив на швидкість хімічних
реакцій у широкому розумінні цього
слова. За відношенням до температури
виділяють дві екологічні групи рослин:
теплолюбні — термофіли;
холодолюбні — психрофіли. .
Теплолюбними називають рослини, що
добре ростуть і розвиваються в областях
тропічного, субтропічного та помірного
поясів в умовах високих температур. До
холодолюбних належать види, що живуть
у полярних і високогірних областях, або
ті, що займають холодні екологічні ніші.
Більшість термофільних рослин в
умовах тропічного і субтропічного
клімату здатні перенести дуже
високу температуру. Окремі
частини рослини можуть
нагріватися до +60…+65°С
(інколи протягом тривалого
періоду), наприклад,
наскельні лишайники. Найвища
температура, при якій знайдено
живі синьо-зелені водорості в
термальних водах, +85 °C,
бактерії +88 °C. Вищі рослини в
термальних водах відсутні. У
природі уже при 40 °C більшість
видів виявляють ознаки
пригніченості.
Температурний діапазон життя
на Землі
Температура (° С) Мінімальна Максимальна Амплітуда

На суходолі -7,0 +55 125

В морі -3,3 +35.6 38,9

У прісних
0 +93 93
водоймах
02/
вологість
Вода/Вологість — це один із трьох
найважливіших абіотичних екологічних
факторів суходолу, що мають
визначальний вплив на живі організми.
Вода є основою внутрішнього
середовища усіх клітинних живих
організмів, виступає універсальним
розчинником і середовищем протікання
біохімічних реакцій..
Склад води марганець цинк
Важливим фактором водного 25% 25%
середовища є її хімічний склад, а
насамперед її солоність. Відповідно,
водне середовище поділяють на прісне
(ріки, озера, ставки тощо), солонувате
(гирла річок, опріснені морські акваторії
та ін.) та солоне (морські басейни, океан,
солоні озера тощо). Відповідно організми
поділяють на прісноводні та морські або
солоноводні, окрім них також є прохідні мідь
нікель
— це такі організми (виключно тварини), 16%
18%
які частину життєвого циклу проводять у
прісних водоймах, а іншу — у солоних,
причому для розмноження повертаються залізо азот амонія
інші
у прісні водойми або морські. 6%
6% 4%
03/
повітря
Повітря як кліматичний фактор постійно впливає
на рослини. Цей вплив викликаний рухом повітря
(вітром). Крім того, повітря є одним із джерел
живлення рослин. Повітряне живлення зеленої
рослини — фотосинтез — тісно пов'язане з
використанням Карбону. Майже половина сухої
маси рослини припадає на Карбон, засвоєний нею з
повітря.

Хімічний склад повітря в різних зонах земної


кулі досить одноманітний. Екологічно
важливим для рослин є наявність чистого
повітря без різних домішок, багато з яких
згубно впливають на рослину. Це оксид
сірки (IV), вихлопні гази, різні оксиди,
похідні ацетилену, свинцеві сполуки тощо.
04/
Едафічні фактори
Ґрунт є одним із компонентів наземних
екосистем і природною основою їх
функціонування, а рослинність —
важливим фактором ґрунтоутворення
проте ґрунт визначає досить часто тип
рослинності. Всі рослини, залежно від
наявності в ґрунтах поживних речовин,
розділяють на три групи: еутрофи,
мезотрофи і олігот рофи.
Вплив абіотичних
факторів на людину

Людина, як складова екосистеми, також відноситься


до об'єктів, що піддаються впливу абіотичних
факторів неживої природи. Залежність здоров'я та
поведінки людини від сонячної активності,
місячного циклу, циклонів тощо впливу було
відзначено ще кілька століть тому, завдяки
спостережливості наших предків. І в сучасному
суспільствінезмінно фіксується присутність групи
людей, на зміни настрою та самопочуття яких мають
непрямий вплив саме абіотичні фактори
навколишнього середовища.
Епідемія невідомої інфекції в Індії
Іншим важливим прикладом абіотичного впливу ультрафіолет.
Всім відомо, що у певних дозах цей вид випромінювання навіть
корисний. Цей фактор середовища має антибактеріальну дію,
сповільнює розвиток суперечок, що спричиняють захворювання
шкіри. А ось у великих дозах ультрафіолетове випромінювання
негативно впливає на чисельність популяції, викликаючи
смертельні захворювання, як рак, лейкоз або саркома.

До проявів дії абіотичних факторів середовища на людину


безпосередньо належать і температура, тиск і вологість повітря,
коротко кажучи – клімат. Підвищення температури призведе до
гальмування фізичної активності та розвитку проблем із серцево-
судинною системою. Низькі температури небезпечні
переохолодженням, а значить, запальними процесами органів
дихання, суглобів і кінцівок. Тут слід зазначити, що параметр
вологості ще більше посилює вплив температурного режиму.
Вплив абіотичних факторів
на людину

За надмірно високої температури повітря


пригнічується фізична активність людей,
збільшується ймовірність захворювань серцево-
судинної системи та нирок. Низька температура
сприяє розвитку запалень органів дихання та
ревматизму. Вважається, що низька
температура при відносній вологості повітря,
меншій за 50 %, сприяє виживанню та
поширенню вірусу грипу. Особливо небезпечні
раптові коливання температури, адже вони
спричинюють порушення діяльності серцево-
судинної системи, психічні розлади. Вплив
температури значно посилюється в умовах
підвищеної вологості.
ХІМІЧНІ
ФАКТОРИ
Нестача або надлишок у довкіллі
тих чи інших
хімічних елементів великою мірою позначається
на здоров'ї конкретних популяцій.
Захворювання, пов'язані з регіональними
епідеміологічними особливостями, дістали
назву ендемічних хвороб (тобто властивих
певним регіонам). Наприклад, дефіцит йоду у
воді або продуктах харчування спричинює
захворювання щитовидної залози, нестача
кальцію - ламкість кісток, нестача кобальту чи
заліза - недокрів'я. Надлишок такого елемента,
як бор, спричинює захворювання органів
травлення та пневмонію. Через нестачу фтору
зазвичай виникає карієс, але його надлишок (до
1 г/л) призводить до ураження зубів -
флюорозу; за ще більших концентрацій (від 5 г/
л) починається скостеніння зв'язок,
порушується робота печінки, шлунка.
ВПЛИВ БРУДНОГО ПОВІТРЯ НА
ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

силікоз
легенів, рак серцево-
легенів і Холбі судинні вразливість
- хронічна захворювання очей, носа і
обструктивна (включаючи горла;
легенева інфаркти);
хвороба;
СИЛІКОЗ
ЛЕГЕНІВ
Силікоз— захворювання
людини, яке спричинює
шахтний пил, що містить
вільний діоксид силіцію, при
тривалому його вдиханні.
Силікоз відносять до
професійних захворювань, є
незворотним і невиліковним
захворюванням, що може
призвести до розвитку раку
легенів.
СЕРЦЕВО-
СУДИННІ
ЗАХВОРЮВАННЯ
Серцево-судинні захворювання
(ССЗ) — клас захворювань, які
пов'язані з патологією серця
або кровоносних судин,
загальна назва захворювань
системи кровообігу. До
серцево-судинних
захворювань належать
ішемічна хвороба серця (до
якої зараховують стенокардію
та інфаркт міокарда (відомий
як серцевий напад).
ВРАЗЛИВІСТЬ
ОЧЕЙ, НОСА І
ГОРЛА;
Дихати забрудненим повітрям на
щоденній основі - це завдавати прямої
та свідомої шкоди своєму організму та
мозку. За рахунок осідання частинок
бруду на внутрішній поверхні легенів,
вони засвоюють менше кисню, наш
мозок його недоотримує, а тому
знижується працездатність, здатність
до критичного і творчого мислення,
здатність ясно мислити і навіть
любити.

Саме тому важливо прагнути до


максимальної чистоти повітря, яке нас
оточує, і яке нам дає найважливіше,
що у нас є - життя.
Borcelle University

Дякую за увагу!

Sandra Haro

You might also like