Тема : Сталий розвиток та раціональне природокористування .

1.Завдяки чому книга Рейчел Карсон «Мовчазна весна» сприяла розвитку

прикладної екології?

Яскраво продемонструвала негативний вплив людей на довкілля

2.Енвайронментологія- наука про оточуюче людину середовище та їхній взаємний вплив одне
на одного. В ширшому трактуванні під енвайронментологією розуміють науковий напрямок,
що вивчає весь комплекс проблем використання, охорони і відтворення умов довкілля

3.Парниковий ефект (ст 142):

Одним із газів, який у великих кількостях викидається промисловістю й транс-
портом, є вуглекислий, що утворюється під час згоряння різних видів палива.
Тому протягом останніх 200 років його концентрація в атмосфері зросла на 35 %.
Як вам уже відомо, він не дає тепловим променям залишити Землю, чим спри-
чиняє парниковий ефект

Причина парникового ефекту — відбиття теплових променів парниковими газами.

Зростання концентрації вуглекислого газу й температури за останні 60 років.

4.Руйнування озоносфери – тут мб надо просто про озоновые дыры рассказать

5.Механічне забруднення(ст 149):
Ще одним розповсюдженим типом забруднення є механічне, або засмі-
чення — коли в довкілля потрапляють забруднювачі неживої природи, що
не впливають хімічно чи фізично. Здебільшого це тверде сміття, що повільно
руйнується: пластикова тара й пакети, металобрухт, вироби із гуми й дерева,
скляні пляшки. Його накопичення перешкоджає нормальному функціонуван-
ню наземних екосистем, наприклад, зменшується проникність для світла, кис-
ню й вологи

6.Фізичне забруднення(ст 148):

До фізичного забруднення відносять світлове, шумове, теплове й радіаційне
забруднення. Наприклад, шум підвищує втомлюваність людини й спричи-
няє стрес, а також порушує поведінку тварин у екосистемах.

Світлове, теплове й шумове забруднення особливо характерне для великих міст (зокрема й в Україні).
Нічні рівні шумів на магістральних вулицях наших міст можуть сягати 80 дБ,
коли гранично допустимий рівень — 45 дБ.

Надзвичайно небезпечним є радіаційне забруднення. Основні його джерела —

атомна енергетика і випробування чи
використання ядерної зброї.

7. Хімічне забруднення(ст 147):

Хімічне забруднення полягає в надходженні до довкілля невластивих йому речовин
(ксенобіотиків) чи надлишкових кількостей природних речовин. Це найпоширеніший тип
забруднення, тому, коли про нього говорять, зазвичай мають на увазі саме хімічне. Значна
частина хімічних забруднювачів потрапляє до довкілля у вигляді газів. Основним серед них є
вуглекислий газ, що спричиняє глобальне потепління й зміну клімату. Під час згоряння палива
до атмосфери також потрапляють чадний газ (СО), сірчистий газ (SO2), оксиди Нітрогену (NO,
NO2), хлорофлуоровуглеводні (фреони) і дрібні тверді часточки.
8. Біологічне забруднення(ст 149-150):
Останнім у класифікації за характером є біологічне забруднення. Воно виникає тоді, коли до
екосистеми потрапляють небажані організми, що спричиняють вимирання видів і руйнування
біоценозів. Найрозповсюдженішими біологічними забруднювачами є шкідливі й
хвороботворні мікроорганізми. Вони негативно впливають на природні популяції бактерій та
одноклітинних еукаріотів, а також спричиняють розвиток хвороб у багатоклітинних організмів і
людини. Джерелами мікробіологічного забруднення є незнезаражені сільськогосподарські,
промислові й побутові стоки, трупи сільськогосподарських тварин, звалища сміття. Якщо
біологічним забруднювачем є рослини чи тварини, то говорять про інвазії. Інвазійний вид
перемагає в конкурентній боротьбі й спричиняє вимирання популяцій окремих видів у
екосистемі.

9.Гранично допустима концентрація ( ГДК) (ст 147):

Із метою визначення того, яка кількість речовини чи іншого фактора є забруднювачем щодо
людини, використовують спеціальні нормативи. Для більшості речовин і хімічних елементів
таким показником є гранично допустима концентрація (ГДК). ГДК показує максимальну
безпечну концентрацію шкідливої речовини в довкіллі, тривалий вплив якої на здоров’я
людини не має негативних наслідків.

10. Індекс забруднення (ІЗ):

Значення, яке використовується урядовими установами, щоб донести до громадськості
рівень забруднення повітря у цей час. Якщо індекс збільшиться, значна частина
населення зіткнеться з серйозними наслідками для здоров'я. У різних країнах є свої
показники якості повітря відповідно до різних національних стандартів.
11. Кислотні дощі (ст 156):
Сірчистий газ (SO2) та оксиди Нітрогену є причиною випадіння кислотних опадів. Кислотні
опади (кислотні дощі) — це всі можливі види атмосферних опадів (туман, дощ, сніг, град), за
яких кислотність розчину є більшою за звичайну (рН2 < 5,5).

12. Смог( фотохімічний та димовий) (ст 158):

Промислові міста від початку індустріальної епохи почали все частіше страждати від смогу1 .
Він дуже схожий на туман, проте містить значну кількість речовин антропічного походження,
що роблять повітря непрозорим. Смог негативно впливає на здоров’я людей: подразнює
слизові оболонки, спричиняє загострення хронічних і збільшення кількості гострих хвороб
дихальної системи, підвищує частотність вад і смерті новонароджених, а також є причиною
отруєння токсичними речовинами.

Перші димові смоги з’явилися внаслідок спалювання великих кількостей вугілля в містах і на
заводах. Їх причиною було змішування частинок сажі й сірчистого газу з туманом у прохолодну
безвітряну погоду.

Утім через викиди автомобільного транспорту виник інший вид смогу — фотохімічний. Він
з’являється, коли значні кількості оксидів Нітрогену, летких органічних сполук і кисень
взаємодіють між собою під дією ультрафіолетових променів і утворюють непрозору токсичну
завісу в повітрі.
13. Флуорохлоровуглеводні (ст 159):

14 Евтрофікація(ст 122):
У прісних водоймах такі дії можуть спричинити евтрофікацію — надмірне розмноження
ціанобактерій і водоростей у товщі води, через яке у водоймі виникає брак світла й кисню і, як
наслідок, збільшується смертність водних організмів. Тому добрива треба вносити у
відповідних кількостях, для з’ясування яких проводять хімічний аналіз складу ґрунту

15.Метод біологічної індикації (ст 165):

Ефективним способом визначення стану водойми також є метод біологічної індикації, який
заснований на вивченні наявності й щільності особин індикаторних видів у водній
екосистемі

16. Біорізноманіття (ст 174) - це розмаїття організмів із усіх джерел та екологічних

комплексів, складниками яких вони є. Зазвичай під біорізноманіттям розуміють видове
різноманіття, але це поняття насправді є ширшим. Воно включає різноманіття організмів у
межах виду, різноманіття й розподіл самих видів в екосистемах і біосфері та навіть
різноманіття екосистем

17.Акліматизація (ст 177):

Якщо чисельність і поширення виду-інтродуценту контролюється природними механізмами, то
він може тривалий час існувати в екосистемах, збільшуючи їхні біорізноманіття й стійкість. Для
цього виду потрібно акліматизуватися — пристосуватися до нових умов середовища в межах
своєї модифікаційної мінливості. Під час акліматизації в організмі змінюються процеси
життєдіяльності під впливом внутрішніх регуляторних механізмів. У такого пристосування є
генетично зумовлені межі — організм не може акліматизуватися до умов, що знаходяться поза
його діапазоном толерантності.

18. Реакліматизація( ст 177):

Реакліматизуватися — знову пристосуватися (акліматизуватися) до колишніх умов
існування

19.Види-вселенці або інтродуценти та інвазійні види (ст 176):

Досить часто людська діяльність є причиною занесення нових видів, нехарактерних для
екосистем певного регіону — видів-вселенців, або інтродуцентів . Зазвичай вони освоюють
вільні ніші в природних екосистемах, але їхня поява може посилювати конкуренцію, що
негативно впливатиме на чисельність особин інших популяцій. Зрештою, через коливання
абіотичних умов вид-інтродуцент може повністю витіснити вид, що існував у екосистемі
здавна. Якщо такі локальні «перемоги» стають постійними, чисельність та ареал вида-вселенця
зростають і природні вороги не здатні стримати його поширення, то він стає загрозою для
місцевого біорізноманіття й перетворюється на інвазійний вид

20.Реінтродукція (ст 177) - повернення видів на те-риторію, на якій вони з певних причин
зникли. У такому випадку організми повинні реакліматизуватися — знову пристосуватися
(акліматизуватися) до колишніх умов існування. Найчастіше реінтродукція здійснюється
для від-новлення видів, що зникли чи зникають і підтримки сталості природних еко-
систем.

21.Червона книга України- офіційний державний документ, який містить перелік рідкісних,
вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу у межах України, а також
узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження (пер
видання 1980)

22. Зелена книга України (ст 195) - список рідкісних рослинних угруповань держави з
описом їхнього стану. За своєю ідеєю цей список схожий на Червону книгу, але акцентує
увагу не на окремих видах, а на їхній сукупності. Й оскіль-ки рослини є основою харчових
мереж екосистем, то збереження їхніх комплек-сів сприяє захисту всього біорізноманіття.
Завдяки наявності списку рідкісних рослинних угруповань стає простіше координувати й
розвивати природоохорон-ні заходи. Так, рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги,
включають до складу природоохоронних територій або вилучають із використання. .

23. Чорний список – список видів, що повністю зникли в дикій природі

24. Біосферні заповідники України(5)- великі за площею природні об’єкти, що
охороняються, у яких зберігається унікальний для всієї планети комплекс живих організмів

25.Природні заповідники –– великі за площею природні об’єкти, що охороняються,

мають загальнодержавне значення й охороняють унікальні для країни екосистеми

26. Природні парки (ст 194) – велика територія суходолу, на якій не здійснюєтьсяніяка
діяльність і рідко бувають люди

27. Заказники(ст 194) – створюють із метою захисту окремих еле-ментів екосистеми,

наприклад, окремих видів тварин і рослин, місць розмно-ження чи відпочинку тварин.
Часто в них дозволено господарську діяльність у межах, що не перешкоджають
збереженню охоронного об’єкта

28. Пам’ятки природи (ст 194) – унікальні елементи природи, угруповання чи сукупності
можуть охоро-нятися завдяки створенню пам’яток природи. Старе дерево, скеля, гора,
печера нерідко стають охоронними об’єктами в пам’ятках природи

29. Ботанічні сади (ст 189) – невелика територія зі спеціально висадженими вида-ми
рослин, часто нехарактерними для цієї місцевості

30. Сталий розвиток (ст 185) – ґрунтується на зміні екологічної, економічної й со-ціальної
сфер людського життя таким чином, щоб ресурси витрачалися більш ефективно, а
негативний вплив на довкілля зменшувався. І завдяки впровад-женню цих ідей уже
вдалося сповільнити темпи виснаження природних ресур-сів

31.Природокористування - вся сукупність засобів, які застосовує суспільство задля

комплексного вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорони
природного середовища та природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил,
забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини
32. Раціональне природокористування – це така експлуатація природних ресур-сів, що
забезпечує максимально повне їх використання при найменшій шкоді для довкілля й
створення умов для їхнього відновлення. При цьому повинні забезпечуватися умови
для існування людини й отримання потрібних люд-ству продуктів. Згідно з принципами
раціонального природокористування навантаження на природу з боку людини
повинно бути врівноваженим із від-новним потенціалом середовища, а структура
екосистем і колообіг речовин у них не має страждати. Бажано також, щоб технологічні
процеси вивільняли до середовища відходи в мінімальних кількостях і в такому
вигляді, який розповсюджений у довкіллі. Тоді екосистеми будуть спроможні їх
ефективно утилізувати. Ну й зрештою, природокористування повинне орієнтуватися на
довгострокову перспективу, бо часто короткочасні успіхи можуть мати відтер-міновані
негативні наслідки.

33.Відновлювальні джерела енергії - це природні джерела, що протягом тривалого

часу не вичерпуються (енергія Сонця, гідроенергія, вітрова енергія, геотер-мальна
енергія) або швидко відновлюються (енергія біомаси)