Практична робота 5-6 укр.мова.

Дроздовська Олександра
№1
Укладіть невеликий список використаних джерел, які стосуються теми
«Розвиток наукового стилю сучасної української літературної мови.
Https.//studlife.net
https://naurok.com.ua/stanovlennya-i-rozvitok-naukovogo-stilyu-ukra-nsko-movi-174300.html
https://ukrmova.iul-nasu.org.ua/
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/reg/4-1.pdf
https://allreferat.com.ua/uk/inozemni_movu_movoznavstvo/referat/3472

№2
Установіть, зразком якого функційного стилю є наведений уривок. Спробуйте визначити
його підстиль і жанр. Схарактеризуйте лексико-семантичні та стилістико-граматичні
особливості тексту.

Даний уривок є представником наукового стилю. Підстиль тексту – науковий, а жанр –

наукова стаття або наукове дослідження.

Лексико-семантичні особливості:
Використання термінів і спеціалізованої лексики, таких як «Дошкільна освіта», «освітні
програми», «критерії якості».Вживання наукового стилю мовлення з численними поняттями
та концепціями.

Стилістико-граматичні особливості:
Високий рівень формальності та об'єктивності висловлювань. Використання науково-
технічних термінів без їхнього пояснення.Використання цитат та посилань на інші джерела
для підтвердження аргументів. У цьому тексті досліджується якість Дошкільної освіти з точки
зору різних аспектів і критеріїв якості.

№3
Зі збірника наукових праць доберіть статтю з Вашого фаху. Визначте в ній такі структурні
елементи: постановка проблеми, її зв’язок з важливими науковими та практичними
завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення
проблеми і на які опирається автор; визначення раніше не вивчених частин загальної
проблеми або напрямів дослідження; формулювання мети статті (постановка завдання);
виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових
результатів; висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у
визначеному напрямі. Випишіть мовні конструкції, властиві тому чи тому структурному
елементу.
Том 12, № 4 (2021) Нормативно-правова основа формування інклюзивної культури
в студентської молоді
У статті проаналізовано наукові підходи та схарактеризовано поняття «інклюзивна культура»,
«інклюзивна культура студентської молоді». З’ясовано основні напрями формування інклюзивної
культури у студентів закладів вищої освіти на: державному, університетському, освітньому рівнях.
Проаналізовано нормативно-правове забезпечення організаційних основ формування інклюзивної
культури у студентської молоді. Автором визначено законодавчі гарантії щодо права на освіту дітей та
молоді з особливими освітніми потребами, їхню інтеграцію в соціум та можливість навчання протягом
усього життя. Університетський рівень схарактеризовано з огляду на внутрішні нормативні акти та
доступність і безбар’єрність освітнього середовища закладу освіти. Освітній рівень було
схарактеризовано з кута зору організації та реалізації інклюзивного навчання, виховання і соціально-
психологічного супроводу студентів з особливими освітніми потребами. На підставі нормативно-
правових документів зроблено висновок про необхідність запровадження спеціально організованого
виховного процесу формування інклюзивної культури в студентської молоді.

Структура статті у даному випадку може бути визначена так:

1. Постановка проблеми:

- Мовні конструкції: "У статті проаналізовано...", "З’ясовано основні напрями...", "Проаналізовано

нормативно-правове забезпечення..."

2. Зв’язок з науковими та практичними завданнями:

- Мовні конструкції: "Автором визначено законодавчі гарантії...", "Університетський рівень

схарактеризовано з огляду на...", "Освітній рівень було схарактеризовано з кута зору..."

3. Аналіз останніх досліджень і публікацій:

- Мовні конструкції: "Проаналізовано наукові підходи та схарактеризовано поняття...", "Зроблено

висновок про необхідність запровадження спеціально організованого виховного процесу..."

4. Визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми або напрямів дослідження:

- Мовні конструкції: "З’ясовано основні напрями формування інклюзивної культури у студентів...", "На
підставі нормативно-правових документів зроблено висновок про необхідність..."

5. Формулювання мети статті (постановка завдання):

- Мовні конструкції: "Метою статті є...", "Автором визначено законодавчі гарантії щодо права на
освіту..."

6. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів:

- Мовні конструкції: "Університетський рівень схарактеризовано з огляду на внутрішні нормативні

акти та доступність і безбар’єрність...", "Освітній рівень було схарактеризовано з кута зору організації
та реалізації інклюзивного навчання..."

7. Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі:

- Мовні конструкції: "На підставі нормативно-правових документів зроблено висновок про

необхідність запровадження спеціально організованого виховного процесу формування інклюзивної
культури в студентської молоді."

№4

Здійсніть лексичний аналіз дібраної статті (п. 3), класифікуйте

лексику за групами: а) загальнонаукова; б) власне термінологічна; в)

слова-організатори думки; г) ключові слова (слова-домінанти). Визначте

функції кожної лексичної групи, дайте визначення кожному ключовому

слову.

Давайте розглянемо статтю і проведемо лексичний аналіз зазначених груп слів:

1. Загальнонаукова лексика:

- Мовні конструкції: "аналізовано", "характеризовано", "визначено", "схарактеризовано", "реалізація".

- Функція: Загальнонаукова лексика використовується для вираження об'єктивних і наукових

аспектів дослідження, підкреслення його об'єктивності та наукового підходу.

2.Власне термінологічна лексика:

- Мовні конструкції: "інклюзивна культура", "інклюзивне навчання", "освітній рівень", "нормативно-

правове забезпечення".

- Функція: Визначає терміни та поняття, що є ключовими для предмету дослідження, роблячи текст
точнішим і специфічним.

3. Слова-організатори думки:

- Мовні конструкції: "у статті", "основною метою є", "на підставі", "проаналізовано".

- Функція:Слова-організатори допомагають структурувати текст, вказуючи на його різні частини та

взаємозв'язки між ними.
4. Ключові слова (слова-домінанти):

- Мовні конструкції: "інклюзивна культура", "університетський рівень", "освітній рівень", "нормативно-

правове забезпечення".

- Функція: Ці слова визначають основні концепції та ідеї, які автор хоче підкреслити, і є центральними
для розуміння контексту статті.

Таким чином, лексичний аналіз статті дозволяє визначити основні групи слів та їх функції в тексті, що
сприяє кращому розумінню предмету дослідження та структури статті.

№5

1. Предметне поле інтенціональності досвіду: феноменологічний аналіз

Анотація

Стаття присвячена виявленню специфіки феноменологічного підходу до проблеми розуміння досвіду,

зокрема його інтенціональної природи. Виявлено, що феноменологічна експлікація досвіду відкриває
його зв'язок з проблемою Іншого. Трансформація класичного стилю філософування спричинила
переосмислення категоріального апарату. Зокрема, формується нова парадигма розуміння поняття
«досвід». Якщо в класичному раціоналізмі воно мало гносеологічне навантаження, то в некласичній
філософії відкриваються нові перспективи його інтерпретації. Так феноменологічна традиція
філософування, відштовхуючись від критики натуралізму та психологізму попередньої філософії
постулює інтенціональну природу досвіду. Для виявлення специфіки цього засадничого поняття та його
структури феноменологія пропонує дослідження внутрішніх пластів досвіду, який пройшов через різні
види феноменологічних редукцій і позбавився всіх апофантичних рис та психологічного тлумачення.
Досвід є тією формою життя, котра безпосередньо передує процесу пізнання, породжує та спрямовує
його. Будь-яке знання, походить з досвіду, і будь-яке знання міститься в досвіді. Під феноменологією Е.
Гусерля розуміється особливий спосіб розгляду філософських проблем, а також абсолютно особлива
техніка мовного викладу результатів, які були отримані при такому способі ставлення до світу або
розгляду світу, тобто феноменологічний метод.

Анотація наданої статті здається досить глибокою та концентрованою на ключових аспектах

дослідження феноменологічного підходу до розуміння досвіду. Основні пункти анотації можна розділити
на кілька ключових тем:

1. Феноменологічний підхід до досвіду:

- Стаття розглядає специфіку феноменологічного підходу до розуміння досвіду.

- Зазначається інтенціональна природа досвіду та його зв'язок з проблемою Іншого.

2. Трансформація філософського стилю:

- Автори вказують на трансформацію класичного стилю філософування та переосмислення

категоріального апарату в контексті феноменології.

- Зазначається формування нової парадигми розуміння поняття "досвід".

3. Інтенціональна природа досвіду:

- Феноменологічна традиція філософування визначає досвід як інтенціональний, відмежовуючись від

натуралізму та психологізму.

4. Структура досвіду в рамках феноменології:

- Феноменологія пропонує дослідження внутрішніх пластів досвіду через різні види феноменологічних
редукцій.

- Досвід, позбавлений апофантичних рис та психологічного тлумачення, є формою життя, що передує

процесу пізнання.

5.Феноменологічний метод Е. Гусерля:

- Феноменологія, в розумінні Е. Гусерля, представляє особливий спосіб розгляду філософських

проблем та використання абсолютно особливої техніки мовного викладу.

Анотація відкриває глибокий зміст та акцентує увагу читача на основних концепціях, які розглядаються
у статті.
2. Професійна підготовка соціальних працівників до соціального захисту населення в
контексті міжнародних вимог
Анотація
У статті обґрунтовано потребу в професійній підготовці соціальних працівників до соціального захисту
в контексті сучасних міжнародних вимог. Означено міжнародні документи, що визначають базове
право людини на соціальний захист – Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права,
а також Декларація прав людини. Висвітлено діяльність міжнародних організацій , які займаються
вирішенням проблем соціального захисту населення (ООН, МОП, ЮНІСЕФ, МФСП). Розкрито
стратегічні напрями покращення роботи соціальних служб у світі щодо системи соціального захисту
населення. Проаналізовано найбільш важливі документи, які визначають особливості та специфіку
соціального захисту населення для усіх країн Світу, зокрема «Рекомендації про мінімальні рівні
соціального захисту» (2012), «Соціальний захист в світі в 2014-2015 рр .: Забезпечити економічне
відновлення, інклюзивний розвиток і соціальну справедливість» (2014), «Заява щодо ролі соціальної
роботи у соціальному захисті населення» (2014), «Загальна місія для універсального соціального
захисту» (2015), «Роль соціальної роботи в системах соціального захисту: загальні права соціального
захисту» (2016), «Всесвітній звіт про соціальний захист 2017-19. Загальний соціальний захист для
досягнення цілей сталого розвитку» (2017), «Доповідь Спеціального доповідача про надзвичайну
бідність та права людини» (2019).
Дана стаття розглядає актуальне питання професійної підготовки соціальних працівників у контексті
сучасних міжнародних вимог, зокрема у сфері соціального захисту. Автори обґрунтовують
необхідність такої підготовки та роблять акцент на міжнародних стандартах, що визначають право
людини на соціальний захист.
Ключові аспекти статті:
1. Міжнародні документи та базові права людини:
- Автори вказують на значущість Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та
Декларації прав людини, які становлять основу базового права людини на соціальний захист.
2. Діяльність міжнародних організацій:
- Розглядається роль різних міжнародних організацій у вирішенні проблем соціального захисту
населення, таких як ООН, МОП, ЮНІСЕФ, МФСП.
3. Стратегічні напрями покращення соціальних служб:
- В статті розкриваються стратегічні напрями для поліпшення роботи соціальних служб у світі,
особливо в контексті систем соціального захисту населення.
4. Аналіз важливих документів:
- Докладний аналіз міжнародних документів, що визначають особливості та специфіку соціального
захисту населення. Серед них «Рекомендації про мінімальні рівні соціального захисту» (2012),
«Соціальний захист в світі в 2014-2015 рр.», і інші.
5. Звітність та доповіді:
- Вказується на важливість звітності та доповідей, таких як "Всесвітній звіт про соціальний захист
2017-19", які визначають загальний соціальний захист для досягнення цілей сталого розвитку.
Ця стаття, здавалося б, відзначає ключові аспекти, пов'язані з розвитком професійної підготовки
соціальних працівників та відповідність їхніх дій міжнародним стандартам соціального захисту.
3. Розвиток теорій цивілізацій у XVIII – XIX століттях в Європі
Анотація Народження теорій цивілізацій і сучасних форм цивілізаційної самосвідомості було
підготовлено тривалим розвитком західноєвропейської філософської та історичної думки, що
пов’язала особливим чином уявлення про розум, природу людини, природне право і гуманне
суспільство. Метою статті є дослідження європейських цивілізаційних теорій XVIII - XIX століть. У
процесі дослідження було застосовано порівняльно-історичний метод, методологію філософської
герменевтики, а також антропологічний інтегративний підхід.
Ця стаття має за мету дослідження та аналіз європейських цивілізаційних теорій XVIII - XIX століть.
Автор вказує на те, що народження цих теорій і форм цивілізаційної самосвідомості було
підготовлено тривалим розвитком західноєвропейської філософської та історичної думки.
Ключові аспекти статті:
1. Зв'язок з розвитком філософської та історичної думки:
- Автор стверджує, що народження цивілізаційних теорій пов'язане з тривалим розвитком
західноєвропейської філософської та історичної думки. Засвідчується важливість цих двох сфер для
формування ідей про цивілізацію.
2. Основні аспекти уявлень:
- Стаття, ймовірно, розглядає основні аспекти уявлень про розум, природу людини, природне право
і гуманне суспільство, які були особливим чином пов'язані з цивілізаційними теоріями.
3. Методологічний підхід:
- Дослідження ґрунтується на застосуванні порівняльно-історичного методу, методології
філософської герменевтики та антропологічного інтегративного підходу. Це свідчить про
використання різних методологічних інструментів для більш глибокого розуміння досліджуваних тем.

Стаття, ймовірно, розкриває ключові аспекти розвитку цивілізаційних теорій в конкретному

історичному контексті та методи, за допомогою яких проводиться це дослідження.
№6
Визначте, які варіанти словосполук нормативні. Деякі з них уведіть у речення наукового стилю.

На сьогодні, залежно від умов, найближчим часом, взяти до уваги, незважаючи на труднощі,
щомісяця, надіслати листа, рахувати своїм обов’язком – уважати за свій обов’язок, відповідь
вправильна.

№7
Людина–парадокс. Народившись 1909 року у Нижньому Новгороді в Росії, після того, як
батьки переїхали на українську Полтавщину, він усе життя вважав себе українцем, мав
відповідний запис у паспорті і носив вишиванки. У Миколи Миколайовича було дві
батьківщини – Росія і Україна і дві рідні мови – російська та українська.В тяжкі для України
часи, коли почали знищувати українську інтелігенцію, коли в Харкові проходив ганебний
процес СВУ, а українські книги горіли, — визнав себе українцем і вважав себе ним усе своє
життя.По суті, і все становлення його наукової творчості проходило в Україні, і далі теж було
пов’язано з Україною.Недаремно він називав Київ своїм улюбленим містом, прирівнюючи до
нього лише Париж».Таким був один із найвизначніших українських науковців ХХ століття,
засновник Інституту теоретичної фізики Академії наук України, який зараз носить його ім'я -
Микола Боголюбов.