Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, 2023, 1(75) ISSN 2073-7378

Загальні питання
УДК 159.955.4:159.923 DOI: 10.30748/zhups.2023.75.14
Л.О. Петрова, І.В. Петров

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Харків

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК

ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ У КУРСАНТІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

У статті аналізуються методологічні основи формування навичок професійної рефлексії у майбутніх

військових фахівців в освітньому процесі. Методологічні проблеми формування навичок професійної рефле-
ксії курсантів в освітньому процесі розкриваються на основі діалектико-матеріалістичного методу, інди-
відуально-творчого, акмеологічного, особистісно-діяльнісного та системно-цільового підходів. Обґрунто-
вано доцільність застосування рефлексивних освітніх технологій, котрі стимулюють розвиток рефлексив-
них здібностей і компетентностей курсантів.

Ключові слова: рефлексія, професійна рефлексія, самоорганізація, освітній процес, курсант.

Вступ Зокрема, на його підставі обґрунтовується необхід-

Постановка проблеми. Дев’ять років збройної
агресії Російської Федерації проти України чітко
продемонстрували, що сьогодні неможливо в проце-
сі отримання військової освіти озброїти курсантів
повним переліком необхідних компетентностей,
знань, умінь, навичок, необхідних для виконання
функціональних обов’язків. Тому необхідно вчити
курсантів самостійно оволодівати необхідними
знаннями, формувати креативних, творчих особис-
тостей, розвивати особистісні якості, необхідні для
самореалізації, самоствердження компетентного
фахівця – найактуальніше завдання сьогодення.
Сучасний військовий професіонал має навчи-
тися аналізувати та рефлексувати дії, які виконує
разом з емоціями, відчувати критерії власної діяль-
ності. Тобто є необхідність формування у курсантів
уміння проектувати свою майбутню військову дія-
льність і разом професійне зростання на основі реф-
лексивного аналізу, оскільки рефлексія може бути
механізмом, який уможливлює якісно здійснювати
професійну діяльність, реалізовувати свій творчий
потенціал. Саме військовій освіті відводиться голо-
вне місце у формуванні та розвитку навичок рефле-
ксивної діяльності військових фахівців.
Для вирішення будь якої наукової проблеми є
визначення методологічних основ, в нашому дослі-
дженні – процесу формування навичок професійної
рефлексії у курсантів в освітньому процесі. Для
вирішення цієї проблеми використано діалектико-
матеріалістичний метод пізнання і принцип єдності
теорії та практики. Діалектико-матеріалістичний
метод пізнання у нашому дослідженні відіграє ви-
рішальну роль у розкритті сутності досліджуваного
об’єкта, у виявленні його властивостей і зв’язків.
ність наукового визначення шляхів формування
навичок професійної рефлексії майбутніх військо-
вих фахівців в освітньому процесі, теоретичного
осмислення та виведення з практичного досвіду
закономірностей цього процесу.
Проблематика рефлексії тісно пов’язана із со-
ціалізацією молоді, яка відбувається саме в суспіль-
стві та переважно на етапі отримання професійної
освіти, яка є однією з основних функцій культурної
сфери суспільства. Без сумніву, через складність і
специфічність рефлексивних процесів поняття, які
стосуються проблематики рефлексії, є дуже різнорі-
дними, а сама рефлексія до останку не осмислена
стосовно своєї якісної змістової визначеності. До
сьогодні в цілому не розробленим є питання рефле-
ксивної організації освітнього процесу, відтворення
специфічного рефлексивного середовища як систе-
ми умов та набору специфічних, ефективних форм
дієвої взаємодії учасників освітнього процесу, де
можливі самореалізація, самоактуалізація та прогре-
сивний психосоціальний розвиток науково-
педагогічного працівника та курсанта, поступальний
позитивний розвиток процесів рефлексії. З огляду
на викладене, актуальність цієї проблеми і недоста-
тня її розробка зумовили вибір теми дослідження.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Відомо, що рефлексія як предмет пізнання довгий
час була надбанням тільки філософії. Лише в
20−30 роках XX століття в психологічній науці вио-
кремлюється галузь (рефлексивна психологія), яка
починає займатися дослідженням рефлексії та само-
свідомості. Термін “рефлексія” в науку ввів Рене
Декарт, який з цього приводу ввів раціоналістичну
теорію самосвідомості, де головним є свідомість як
мислення. В різних дослідженнях проблеми розвит-

98 © Петрова Л.О., Петров І.В., 2023


ку психіки особистості рефлексія, як наукова кате-
горія, розглядалася різними науковцями, зокрема
Б. Ананьєвим, П. Блонським, Л. Виготським,
С. Рубінштейном та іншими, які вказане поняття
визначали як потужний чинник становлення і розви-
тку особистості. Без сумніву, питання рефлексії в
сучасній науковій полеміці не втрачає актуальності,
зокрема воно було предметом наукового пошуку
А. Асмолова, М. Бахтіна, І. Беха, М. Найдьонова,
В. Слободчикова, І. Семенова, С. Степанова тощо.
Важливості формування рефлексивної культу-
ри у майбутніх офіцерів Збройних Сил України в
освіті приділив увагу О. Капінус [1], роль рефлекси-
вного компонента в навчально-виховному процесі
льотних навчальних закладів майбутніх фахівців
досліджувала Т. Плачинда [2; 3], самостійність кур-
санта-диспетчера в навчальній діяльності як основу
розвитку його субʼєктності досліджено І. Куліш [4],
доцільність застосування рефлексивних освітніх
технологій, котрі стимулюють (культивують) розви-
ток рефлексивних здібностей і компетентностей
студентів, обґрунтувала Я. Бугерко [5].
Мета статті – теоретичний аналіз основ фор-
мування навичок професійної рефлексії у курсантів
в освітньому процесі.
Виклад основного матеріалу
Актуальним для сучасної філософії є поступо-
вий перехід від розгляду питання специфіки філо-
софської рефлексії до застосування культурфіло-
софського способу рефлексії [6]. За нашого часу
виник міждисциплінарний “рефлексивний рух”,
який робить вагомий вплив на формування концеп-
туальних підходів різних сфер знань – філософії,
соціології, психології, педагогіки. Критичний аналіз
експериментальних досліджень рефлексії дозволив
С. Степанову звернути увагу на такі її важливі скла-
дові, як інтелектуальний, особистісний, кооператив-
ний, комунікативний [7]. Але в основному дослі-
дження стосуються інтелектуального аспекту реф-
лексії як уміння суб’єкта виокремлювати, аналізува-
ти і співставляти з дійсною ситуацією власні дії [8].
Саме рефлексивна оцінка своїх досягнень і завад під
час отримання вищої освіти допомагає курсанту
осмислити та переосмислити власні знання, уміння,
цінності, світоглядні переконання з вимогами про-
фесійної діяльності, а потім скоригувати уявлення
про обрану професію та спроектувати шлях само-
розвитку у форматі обраної життєвої стратегії [5].
При дослідженні комунікативного аспекту ре-
флексії виявилося, що розвиток цього складного
явища самосвідомості реалізується у спілкуванні,
через взаємодію з іншими людьми [9]. При виявлен-
ні можливості скоординувати свої дії з діями інших,
використовуючи можливість колективного
розв’язання проблем, результативніше демонструє
Загальні питання
практику виникнення рефлексивних процесів, вияв-
ляє умови їх зародження і функціонування. При
аналізі групової творчості в контексті психології
рефлексії уможливило введення терміну “групова
рефлексія”. Зміст цього поняття розглядається “як
складна багатокомпонентна структура, яка містить у
собі, зокрема, міжперсональну сферу (що складаєть-
ся із компонентів взаємодії, взаєморозуміння та
взаємоузгодження)” [10, с. 33]. Найважливішим
моментом, який характеризує рефлексивний процес,
є те, що людина кожен раз порівнює бажаний ре-
зультат із наявною ситуацією і як наслідок контро-
лює та регулює свою діяльність. Головною складо-
вою професійного навчання як освітнього предмета
є спосіб діяльності. Досліджено, що діяльність на
противагу від реакції − це процес активного відно-
шення суб’єкта до дійсності, тому проблематика
діяльнісного підходу обіймає і проблему особистос-
ті, зокрема становлення її свідомості. В процесі
отримання освіти якраз досвід здійснення діяльності
є головною функцією відповідних освітніх дисцип-
лін. Згідно з діяльнісною теорією Н.Ф. Тализіної
знання виступають як елементи тих чи інших дій,
які реалізують певну діяльність; діяльнісний підхід
дозволяє вивчати цілі навчання, професійну підго-
товку на основі реальних життєвих завдань, заради
яких проводиться підготовка спеціаліста 12. Про-
фесійна підготовка курсантів повинна відбуватися
лише в діяльності, водночас її ефективність зале-
жить від способів пізнання, їх характеру та форми.
Метою діяльності курсанта стає не просто засвоєння
деякої частини змісту військового досвіду, заното-
ваного у вигляді освітньої інформації, а утворення
здібностей до виконання професійної діяльності на
основі цих знань. Варто звернути увагу на те, що
діяльнісний підхід в освіті − це не сукупність впро-
вадження та використання технологій в освіті або
методичних засобів. Це певною мірою філософія
освіти, методологічна парадигма, на якій будуються
різні системи навчання або виховання зі своїми
конкретними технологіями, засобами та прийомами,
а це ще й теоретичними особливостями. З позиції
діяльнісного підходу, формування навичок профе-
сійної рефлексії майбутніх військових фахівців є
мотивованою діяльністю, що має певний сенс,
спрямована на конкретний об’єкт і здійснюється за
допомогою певних методів з використанням специ-
фічних засобів, що призводить до певних результа-
тів. Важливі методологічні функції у дослідженні
виконував особистісно-діяльнісний підхід. З позицій
цього підходу особистість і діяльність перебувають
у тісній і нерозривній єдності. У той же час вони
мають відносну самостійність. Професійна діяль-
ність військовослужбовця формує його переконливі
особисті установки, які адекватно відображають її
функціональну структуру та створюють суб’єктивні
99
Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, 2023, 1(75)
передумови для її якісної реалізації. Формування
рефлексії професійної діяльності та особистості
курсанта становлять внутрішньо неподільний про-
цес. В освітньому процесі формування професійної
спрямованості уможливлює закріплення позитивно-
го ставлення до майбутнього фаху, схильність до
нього, воління набути якісних знань та застосувати
їх до вирішення специфічних завдань, розвивати
ідеали, погляди, переконання, престиж професії у
власних очах курсанта.
Різноспрямованість досліджень рефлексивної
проблематики та суттєве збільшення діапазону фі-
лософсько-психологічного аналізу рефлексії, у по-
єднанні із збільшенням міждисциплінарних розро-
бок зазначеної проблематики, потребує типізації
Основні модуси рефлексії
Рефлексія Рефлексія
як здатність курсанта як дієвий процес
Здібності особистості аналізувати Організація та врегулювання
способи, методи, засоби активності поведінки і
використання одержаної інформації діяльності курсанта
Джерело: розроблено авторами.
З огляду на основні модуси рефлексії можна
зробити висновок про складність і системність реф-
лексії як важливого психічного утворення, її узго-
дженість окремих сторін з феноменом свідомості, а
відтоді правомірність віднесення до класу системно-
синергійних рис-якостей психіки. У зв’язку з цим
об’єкт дослідження розглядатимемо як динамічну
систему з позицій впливу законів функціонування та
законів розвитку, а також використовувати методи
теорії динамічних систем, які характерні для синер-
гетики як науки про закони самоорганізації склад-
них систем. З позиції синергетики зупинимося на
загальних властивостях систем, що розвиваються.
Загальне якісне поняття синергетики – “самооргані-
зація”, яка характерна для процесів будь-якого роз-
витку. У синергетиці увага переноситься від взаємо-
дії елементів (підсистем) складної системи на зов-
нішні ефекти, що породжуються структурними змі-
нами, тобто змінами у керуючій підсистемі. Особ-
ливість синергетичних проявів – упорядкованість
складної системи при відносній хаотичності окре-
мих елементів. Ураховуючи викладене, методологі-
чного сенсу набуває проблема дослідження та роз-
роблення рефлексивної тематики у військовій освіті,
оскільки саме тут дія рефлексивних закономірнос-
тей розгортається з особливою вичерпністю і зна-
чущістю. Дослідження цих закономірностей і відпо-
відних їм рефлексивних механізмів має саме мето-
дологічний зміст, а не тільки виключно безпосеред-
нє значення. Рівень прояву компетентності самоор-
ганізації можливо оцінити на основі сформованої у
майбутнього військового фахівця сукупності умінь,
знань, ставлень, поведінкових реакцій у конкретних
100
ISSN 2073-7378
рефлексивно-психологічних, рефлексивно-акмеоло-
гічних і рефлексивно-педагогічних розвідувань зад-
ля уникнення певного стану у сфері дослідження
рефлексії, коли через неоднорідність отриманих
результатів відбувається незрозумілість змісту са-
мого поняття. Через те доречно теоретико-
методологічне обґрунтування явища рефлексії розг-
лядати як процес, стан, властивість, діяльність
[13, с. 86].
Аналіз літератури указує на можливість розг-
ляду рефлексії також як одну із психологічних кате-
горій, як здатність. Саме це дасть можливість уяви-
ти рефлексію як психологічне явище, яке об’єднує у
собі основні риси всіх фундаментальних компонен-
тів психіки (табл. 1).
Таблиця 1
Рефлексія Рефлексія
як певний стан курсанта як певна властивість курсанта
Рефлексування змісту Інтегральна психічна
суб’єктивного світу якість особистості, спрямована
курсанта на усвідомлення своїх дій
ситуаціях професійної діяльності, тому на етапі їх
професійної підготовки слід оцінювати рівень їх
готовності до самоорганізації [13].
Важливе значення у розкритті сутності процесу
формування навичок професійної рефлексії у май-
бутніх військовослужбовців в умовах освітнього
процесу має характеристика причинно-наслідкових
зв’язків між викладанням і навчанням, між способа-
ми навчання та його результатами, між метою, за-
вданнями навчання та його змістом. Взаємозв’язок
між теорією та практикою має складний діалектич-
ний характер. Відповідно до діалектико-
матеріалістичного вчення практика є основою всьо-
го громадського життя людей та наукового пізнан-
ня. Теорія розвивається та збагачується на основі
узагальнення практики, врахування її потреб і запи-
тів. Підкреслюючи пріоритет практики як основи
розробки теорії, критерію істинності теоретичних
знань, діалектичний матеріалізм разом з тим визнає
значний вплив теорії на практику. Проникаючи у
сутність речей та явищ, наукова теорія розкриває їх
внутрішні зв’язки та відносини, вказує шляхи пода-
льшого розвитку практики. Взаємозв’язок теорії та
практики формування навичок професійної рефлек-
сії у майбутніх військовослужбовців в умовах освіт-
нього процесу реалізується у меті, змісті, методах і
формах організації навчально-пізнавальної діяльно-
сті курсантів. Взаємозв’язок теорії та практики у
змісті освітнього процесу визначається метою про-
цесу формування навичок професійної рефлексії й
змістом діяльності майбутнього військового фахів-
ця, проявляється у забезпеченні постійного зв’язку
між теоретичним й практичним навчальним матері-

алом. При цьому акцентується увага на теорію при
вирішенні практичних завдань і на життєвий досвід
у процесі розкриття теоретичних питань. Зв’язок
теорії та практики у методах і засобах навчання
простежується у використанні проблемного навчан-
ня, організації дискусій, моделювання педагогічних
ситуацій, вирішенні навчально-пізнавальних за-
вдань, що вимагають застосування теоретичних
знань. Ефективне поєднання теорії та практики від-
бувається в ході тренінгових форм організації на-
вчально-пізнавальної діяльності курсантів та їхньої
самостійної роботи. Але допомагати курсанту фор-
мувати навички професійної рефлексії має викладач
із високим рівнем розвитку професійної рефлексії,
тобто спеціаліст, що має високий рівень педагогіч-
ної професійної діяльності, за власним бажанням
змінює і розвиває себе в процесі якісного викладан-
ня та має задатки до впровадження індивідуального
творчого внеску в професію, людина, яка знайшла
своє індивідуальне призначення [14].
Положення діалектико-матеріалістичної мето-
дології щодо теорії, в остаточному підсумку, є уза-
гальненням фактичних даних, повною мірою відно-
ситься до проблеми нашого дослідження. Педагогі-
чна теорія, будучи засобом пізнання, вивчення та
прогнозування педагогічної практики, слугує в той
же час інструментом оптимізації педагогічного про-
цесу, формування критеріїв оцінювання його ефек-
тивності. Дослідження дозволяє не тільки описати
педагогічне явище, але й встановити закономірності
та взаємозв’язки у ньому.
Важливе методологічне значення у нашому до-
слідженні мають акмеологічний та індивідуально-
творчий підходи. Використання акмеологічної домі-
нанти не тільки дозволило визначити рівень профе-
сійного та особистісного розвитку курсанта, його
динаміку, але й сприяло виявленню умов, що впли-
вають на ефективне формування навичок професій-
ної рефлексії майбутніх військових фахівців, самов-
досконалення особистості військовослужбовця як
професіонала. Рефлексивний механізм, на нашу
думку, забезпечує дійсну внутрішню властивість
особистості в усіх його параметрах (аксіологічних,
науково-теоретичних, етичних, естетичних,). Інди-
відуально-творчий підхід до проблеми дослідження
дозволяє зробити висновок, що опанувати профе-
сійною рефлексією, досягти професіоналізму, успіху
в професійній діяльності та професійному спілку-
ванні можна тільки в особистісному контексті, в
умовах варіативної організації освітнього процесу та
рольової диференціації практичних занять.
Врахування викладених вище положень і ви-
сновків із праць відомих науковців дозволяє розгля-
дати процес формування навичок професійної реф-
лексії у майбутніх військових фахівців як відносно
самостійну динамічну систему, якій притаманні
Загальні питання
елементи будь-якої педагогічної системи (ціль, зміст
засоби, методи навчання, форми організації на-
вчально-пізнавальної діяльності курсантів науково-
педагогічні працівники, курсанти, умови та резуль-
тат навчання). Важливо, що системний аналіз, який
ми використали як метод, можливий тому, що фор-
мування навичок професійної рефлексії у військо-
вих фахівців є частиною, елементом їх підготовки.
Системний підхід дозволяє розглядати процес фор-
мування навичок професійної рефлексії курсантів не
ізольовано, а у складі певного освітнього процесу.
Висновки
Розглянуті наукові методи, принципи та підхо-
ди зумовили технологічний рівень методологічного
аналізу, що визначив логічні етапи нашого дослі-
дження. Відповідно до завдань кожного етапу дос-
лідження використовувалися різні методологічні
принципи та підходи, теоретичні методи, зміст яких
дозволив з найбільшим ступенем імовірності дослі-
джувати формування навичок професійної рефлексії
в освітньому процесі курсантів. Важливо те, що
професійна рефлексія дає можливість співвідносити
себе та можливостей свого “Я” з тим, чого вимагає
майбутня професія; зокрема – з наявними про неї
уявленнями. Але ці уявлення можуть будь-якого
часу змінюватися. Можливості професійної рефлек-
сії допомагають майбутньому фахівцю сформулю-
вати одержувані результати, обумовити цілі пода-
льшої роботи, скорегувати своє професійне зростан-
ня. Планомірна і постійна робота по формуванню та
розвитку професійної рефлексії курсантів на всіх
рівнях системи безперервної військової освіти спри-
яє покращенню якості знань, умінь і навичок майбу-
тніх військових фахівців, заохоченню до самоосвіти,
самовдосконалення та розвиває творчу активність.
Максимально цілеспрямовано і активно розвиток
професійної рефлексії майбутнього військового
фахівця слід здійснювати в освітньому процесі. При
цьому курсанти повинні не тільки опанувати теоре-
тичні знання і практичні навички з обраної спеціа-
льності, але й познайомитися з фундаментальними
основами наукової творчості, освоїти прийоми са-
моосвіти та самовдосконалення.
Для активізації пізнавальної діяльності та сис-
тематичної роботи з підвищення курсантами своєї
професійної компетентності необхідно розвивати
рефлексивне творче мислення, усвідомлення його
значення для творчого вирішення професійних за-
вдань. При цьому має значення у розвитку профе-
сійно-рефлексивних здібностей і вмінь майбутніх
військових фахівців педагогічна праця викладачів,
які самі зобов’язані мати високий рівень розвитку
професійної рефлексії і володіти рефлексивними
технологіями вирішення навчальних, виховних та
професійних завдань, щоб навчати цьому курсантів.
101
Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, 2023, 1(75) ISSN 2073-7378
Перспективи дослідження полягають у розроб- культури у майбутніх військових фахівців під час
ці методики формування та розвитку рефлексивної навчання у вищих військових навчальних закладах.

Список літератури
1. Капінус О. С., Розвиток рефлексивної культури у майбутніх офіцерів Збройних Сил України у процесі професій-
ної підготовки. Теорія і методика професійної освіти. 2019. № 13(1). С. 63−66.
2. Плачинда Т. Розвиток навичок самостійної діяльності студентів у профільних ЗВО. Педагогічні науки: теорія,
історія, інноваційні технології. 2020. № 8(102). С. 288−294.
3. Плачинда Т. Професійна рефлексія як умова становлення майбутнього фахівця. Педагогіка вищої та середньої
школи. 2015. № 45. С. 68−72.
4. Куліш І. В. Самостійність курсанта-диспетчера в навчальній діяльності як основа розвитку його субʼєктності.
Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. 2013. № 41 (6). 224−231.
5. Бугерко Я. Рефлексивний характер освітньої діяльності як ціннісний фактор професійного становлення сучасно-
го фахівця. Psychological Journal. 2022. № 2(58). С. 39–54.
6. Лустенко А. Філософська рефлексія та повсякдення. Філософська думка. 2007. № 3. С. 38–46.
7. Степанов C. Ю. Рефлексивная практика творческого развития человека и организации: монография. Москва:
Наука, 2000. 174 с.
8. Блохіна І. О. Значення рефлексії в діяльності фахівців з управління закладами освіти. Габітус. 2020. № 19. С. 81−85.
9. Слободчиков В. И., Цукерман Г. А. Генезис рефлексивного сознания в младшем школьном возрасте. Вопросы
психологии. 1990. № 3. С. 25–36.
10. Найдьонов М. І. Формування системи рефлексивного управління в організаціях. Київ: Міленіум, 2008. 484 с.
11. Талызина Н. Сущность деятельностного подхода в психологи. Методология и история психологии. 2007.
№ 4(2). С. 157–162.
12. Карпов А. В. Психология рефлексивных механизмов деятельности: монография. Москва: Институт психологии
РАН, 2004. 424 с.
13. Мирончук Н. М. Дослідження рівня сформованості діяльнісно-практичного компонента готовності майбутніх
викладачів закладів вищої освіти до самоорганізації у професійній діяльності. Нові технології навчання. 2019. № 92.
С. 210–215.
14. Денищук І. П. Професійна рефлексія педагога: умови формування та особливості розвитку. Імідж сучасного
педагога, 2023. № 5(206), С. 32–36. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-5(206)-32-36.
Надійшла до редколегії 28.03.2023
Схвалена до друку 08.05.2023
Відомості про авторів: Information about the authors:
Петрова Людмила Олександрівна Lyudmyla Petrova
кандидат філософських наук доцент PhD Associate Professor
учений секретар Academic Secretary
Харківського національного університету of Ivan Kozhedub Kharkiv
Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, National Air Force University,
м. Харків, Україна, Kharkiv, Ukraine,
https://orcid.org/0000-0002-9341-1030 https://orcid.org/0000-0002-9341-1030
Петров Ігор Валерійович Ihor Petrov
викладач Lecturer
Харківського національного університету of Ivan Kozhedub Kharkiv
Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, National Air Force University,
м. Харків, Україна, Kharkiv, Ukraine,
https://orcid.org/0000-0003-2158-0027 https://orcid.org/0000-0003-2158-0027
METHODOLOGICAL FORMATION BASES OF PROFESSIONAL REFLECTION SKILLS IN CADETS
IN THE EDUCATIONAL PROCESS
L. Petrova, I. Petrov
In the article it is analyzed methodological bases of formation of professional reflection of future military specialists in the
educational process. Methodological problems of formation of professional reflection of the future military specialists in the high
education installation conditions develops on the bases dialectic-material method, individual-creative, acmeological, private-
acting and system-aiming approaches. It is shown that the formation of the future specialist's ability to reflective analyzes and
make sense of his actions, deeds, qualities, and the desire for personal and professional self-improvement is a valuable reference
point for higher education. The development of reflective abilities and competencies of cadets does not happen automatically but
requires purposeful cultivation through the creation of a reflectively enriched environment in the educational space. It is shown
that the reflective environment of higher education institutions is a means of social and professional development and formation
of a future specialist and, at the same time, an important resource for improving the quality of educational services. The article
presents different approaches to defining the essence of reflection in domestic psychology, emphasizes the need for reflective
thinking in the professional activities of the future military specialists, the importance of the formation of reflection and reflexivi-
ty. Emphasis is placed on the fact that the reflection of the future military specialists contributes to the expansion and increase of
the area of internal plan and external activity; reflects the ways of control, evaluation, and awareness of the cadet of their activi-
ties. It is noted that the competence of self-organization can be assessed on the basis of a set of skills, knowledge, attitudes and
behavioural reactions of a specialist in specific situations of professional activity.
Keywords: reflection, professional reflection, self-organization, educational process, cadet.

102