УДК 811.161.

2+81'373
А. М. Сірант

ЗДОБУТКИ СУЧАСНОГО КОГНІТИВНОГО ТЕРМІНОЗНАВСТВА

ТА КОНЦЕПТОГРАФІЇ

Статья является попыткой системного анализа наработок лингвистов-терминоведов, которые

занимаются вопросами сравнительно новой области научного знания ‒ когнитивным
терминоведением. Этот новый раздел науки, сформировавшийся в результате возникновения новых
методологических подходов к исследованию языковых процессов, отличается более широкими
рамками области исследований. Кроме того, представлено мнение, согласно которому, методики,
выработанные в рамках когнитивного терминоведения, могут стать базовыми стратегиями разработок
в области лексикографии.
Ключевые слова: когнитивное терминоведение, термины, концептография,
междисциплинарный уровень.

Людство протягом усього свого існування не переставало цікавитись мовними

законами, адже мова завжди була і залишатиметься невідʼємною складовою існування
та розвитку людської цивілізації. Функція мови у суспільних процесах є незмінно
важливою та полягає не лише у забезпеченні можливості реалізації комунікативних
інтенцій мовців, обміну інформацією, передачі історичного досвіду між поколіннями,
але також і в самовизначенні народу, у його праві бути нацією. Проте, останніми
десятиліттями підходи до вивчення мови суттєво змінились. І це пов’язано не з
простою потребою новизни. Зміна наукових парадигм у методології науки знайшла
відображення у новій парадигмі мислення, що є поєднанням особливостей людського
мислення та штучного інтелекту. Нова парадигма лінгвістичного знання зумовила
з’яву нових мовознавчих дисциплін. Не залишилась осторонь від цих процесів і
термінознавча наука. Так, Вікторія Іващенко зазначає, що в галузі термінознавства з
кінця 90-х років ХХ ст. поряд із його традиційними підрозділами (загальним,
галузевим, типологічним, порівняльним, семасіологічним, ономасіологічним,
історичним, функціональним) формується новий підрозділ ‒ когнітивне (когнітивно-
дискурсивне) термінознавство [1, с. 47‒48].
Термінознавство є специфічною галуззю наукового знання. Воно, як постійно
наголошують фахівці, які займаються вивченням термінів та терміносистем, має статус
міждисциплінарної науки. Проте, якщо традиційне структуралістське термінознавство
підходить до визначення термінів, які репрезентують поняття міжгалузевого рівня,
дуже вузько, трактуючи його дуже конкретно, то когнітивне термінознавство значно
збільшує можливості науковців-лінгвістів щодо аналізу та випрацювання термінів і
термінопонять. Так, мовознавці постулюють уявлення про когнітивне термінознавство
як поліпарадигмальне, що значно розширює межі дослідження, розглядає термінологію
як відкриту систему, звертає увагу й на системні явища, синтезує позиції різних шкіл і
напрямків [1]; характеризують когнітивне термінознавство, з одного боку, як таке, що
продовжує традиції, а з іншого, як таке, що набуває рис, притаманних сучасному етапу
наукового пізнання [2, с. 403].
Термін у когнітивному термінознавстві дослідники сприймають як одиницю, що
конвенційно співвідноситься з поняттям і предметом професійної галузі та слугує
засобом концентрації, фіксування, збереження й передачі професійної інформації [3,
с. 24].
 Когнітивні дослідження терміносистем дають змогу зрозуміти й описати ті
концептуальні структури, які визначають особливості організації терміносистем на
основі одиниць, що є системоорганізувальними; звернути увагу на когнітивні та
комунікативні фактори, що зумовлюють формування цих терміносистем, їхнього
змістового простору, показати динаміку змін і розвитку цих терміносистем залежно від
загального фонду людських знань та досвіду на певному етапі їх розвитку. Водночас
вони надають можливість представити концептуальну організацію терміносистеми на
основі пропозиційного аналізу виокремлених у її межах термінологічних одиниць та їх
класів. Усе це сприяє розширенню уявлення про співвідношення ментальних структур
збереження наукових і професійних знань із засобами їх вербалізації, подальшому
вдосконаленню методів дослідження системної мовної організації спеціальних знань [3,
с. 24].
Незважаючи на те, що когнітивне термінознавство позиціонують як молоду науку,
яка сформувалася на межі когнітивної лінгвістики та термінознавства та виникла саме
завдяки з’яві когнітивних ідей у лінгвістиці, на сучасному етапі її розвитку є значна
кількість дослідників, що працюють та здійснюють свої дослідження у її межах. Так, на
нашу думку, особливої уваги заслуговує монографія В. Іващенко «Концептуальна
репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (на матеріалі
української мистецтвознавчої термінології)», яка була опублікована у 2006 році. У
монографії у контексті загальнотеоретичних проблем когнітивної лінгвістики й
термінознавства авторка розробила окремі теоретичні положення нового напряму
мовознавчих досліджень ‒ когнітивної термінології, спираючись на які вона пропонує
розглядати механізми концептуалізації та задавати параметри ментально-мовного опису
моделювання мистецьких концептів та їх концептосфер. Серед напрямків досліджень,
які можливо проводити у межах нової науки ‒ лінгвоконцептології ‒ мовознавець
виокремлює наукову лінгвоконцептологію (або когнітивну термінологію) та
лінгвоконцептографію, яка пов’язана зі створенням словників концептів і у цьому
контексті ‒ словників стереотипів, символів, образів, констант національної свідомості
та опрацюванням їхніх теоретичних засад [4, с. 4], що, на нашу думку, засвідчує тісний
взаємозв’язок між когнітивним термінознавством та концептографією.
Одиницею когнітивного термінознавства В. Іващенко називає термін концепт,
мотивуючи це його активним функціонуванням у наукових текстах, що, крім того,
дозволяє говорити про великий словотвірний потенціал цієї одиниці та її похідних. А
те, що, на думку дослідниці, термін концепт є одним із ключових у когнітивістиці, є
підставою для продукування ним цілої низки терміноодиниць, які спричинили появу
відповідних термінолектних понять у цій галузі знання [4].
Цікавими є дослідження терміносистем, яке здійснює О. Южакова. Зокрема, у
статті «Дослідження українських терміносистем і термінних номінацій у когнітивному
аспекті», яка відображає один із аспектів досліджень мовознавиці, авторка здійснила
детальний аналіз стану розробленості українських терміносистем у когнітивному
аспекті, виокремила стадії когнітивного дослідження корпусу термінів будь-якої сфери
діяльності, також здійснила аналіз окремих термінологічних праць, присвячених
когнітивному аналізу українських терміноодиниць та окреслила подальші перспективи
досліджень. Дослідниця звертає увагу на те, що на сьогодні кількість досліджень
українських терміносистем, виконаних у когнітивному річищі, невелика і потрібно
оптимізувати такі розвідки. З цього приводу О. Южакова висловлює кілька зауваг. Вона
вважає, що традиційний розгляд терміносистем характеризує загальновизнаність. «У
відповідних дослідженнях спостерігаємо низку відомих повторюваних
тверджень/фактів, як-от: суфіксальний спосіб найпродуктивніший з-поміж інших
способів термінотворення, досить поширене основоскладання та абревіація, більшість
термінів створено аналітичним способом; велику роль відіграють семантичні способи
творення: метафоризація, метонімія, звуження значення, частина термінів виникла
завдяки полісемії, омонімії тощо; на рівні парадигматики в кожній терміносистемі
фіксуємо синонімічні ряди, антонімічні пари, пароніми і т. д., на підставі чого
термінологічні праці роблять за усталеним зразком» [5, с. 64].
Когнітивний метод дає змогу уникнути трафаретності, стандартності, наголосити
на відмінностях досліджених номінацій і завдяки аналізу вербалізованих концептів
сягнути в неословлені особливості мислення фахівця як виразника поглядів певної
наукової школи, напряму тощо. Дослідниця висловлює висновкові твердження на
предмет того, що існують різні способи дослідження термінних одиниць, проте їх
аналіз у когнітивному аспекті передбачає встановлення залежності між мовним
оформленням, концептуальною структурою терміна та його місцем у системі
відповідних номінацій. Для цього О. Южакова пропонує виявити базові концепти
терміносистеми; визначити головні зв’язки та функційні відношення між концептами;
виявити мовні форми вираження цих концептів та їхніх зв’язків; встановити
організацію терміносистеми [5].
Не менш важливим, ніж з’ясування та окреслення перспектив і завдань
когнітивного термінознавства є випрацювання його чіткої методологічної бази, яка мала
б стати фундаментальним каменем для оптимізації стратегій систематизації та опису
лексикографічного масиву української мови. Проте, на жаль, поки що ця галузь
наукового знання залишається недостатньо розробленою.
Дотичною до української концептології та концептографії є праця В. Щербіна,
який, зокрема, підтверджує думку В. Іващенко щодо термінного характеру концепту,
оскільки наводить цілу низку термінопонять: числові концепти, концептуальні фрейми,
концепти колективної етнічної свідомості, базові національно-специфічні концепти,
концепти художньої картини світу, художні суперконцепти, базові концепти казкової
картини світу, вербально оформленні концепти, багатовимірні концепти, вторинні
концепти, дискретні концепти, континуальні концепти, концепти історико-культурної
свідомості народу, концепти, що символізуються, концепти-архетипи, концепти-
імагени, концепти-когнітиви, концепти-малюнки, початкові концепти, природжені
концепти, актуальні концепти, міфічні концепти, апріорні концепти, консистентні
концепти, наукові концепти, псевдоконцепти, репульсивні концепти, стихійні концепти,
авторські концепти, автохтонні концепти, колективні концепти, ролеві концепти,
статусні концепти і т. д. [6, с. 31‒32].
Проблемами концептографії займається Н. Матвєєва. Зокрема, предметом
зацікавлення дослідниці є становлення концептографії та глосографії у зарубіжному
древньому світі та у добу середньовіччя. Науковець аналізує найдавніші
лексикографічні джерела індійців, китайців, античних народів, арабів, а також
найбільші давні словники народів Західної Європи: італійців, німців, англійців з метою
виявлення в них характерних ознак концептографії/глосографії та створення
теоретичних засад словників такого типу [7]. Хоча дослідження не є дотичним до
української лексикографії, проте це жодним чином не применшує його значущості для
українського мовознавства. Адже, як зазначає мовознавець, мова є одним із способів
формування концептів у свідомості людини, тому видається можливим
лексикографувати концепти у спеціальних словниках. Вважають, що поряд із
філологічними та енциклопедичними ‒ мають повне право на існування словники, у
яких органічно синтезуються ознаки і тих, і тих словників як свідома лексикографічна
установка. І зараз це є особливо актуальним: суспільство усвідомлює необхідність
глибокого неопосередкованого пізнання вітчизняної історії та надзвичайно багатої
світової культури [7, с. 63]. В перспективі доцільним автору видається вивчення
становлення східнослов’янської лексикографії. Ще одну студію [8] Н. Матвєєва
присвятила теоретичним питанням створення різних типів словників та запропонувала
принципи їх укладання. Доцільним лінгвіст вважає поєднання принципів укладання
філологічних та енциклопедичних словників. Так, на думку Н. Матвєєвої, опановуючи
структурні одиниці мови, людина одночасно отримує природню можливість засвоїти
той чи той обсяг відомостей з історії, культури, географії, економіки [8, с 37].
У лексикографії, як зазначає дослідниця, вже назріли підстави для виокремлення
особливої галузі ‒ концептографії [7, с. 39]. Крім того, не менш важливим є
випрацювання термінологічного апарату цієї нової галузі.
Отже, зважаючи на недостатнє висвітлення проблем нових галузей знання ‒
когнітивного термінознавства та концептографії, а також на незначну кількість праць,
присвячених цим проблемам, вважаємо подальші наукові студії у межах цих суміжних
наук актуальними.

Список літератури
1. Іващенко В. Л. Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку / В. Л. Іващенко //
Термінологічний вісник. ‒ 2011. ‒ №1. ‒ С. 47‒54.
2. Проценко Т. Історія виникнення науки про терміни, сучасний стан та перспективи розвитку в
Україні // Т. Проценко // Наукові записки. ‒ Випуск 95. ‒ Серія : Філологічні науки
(мовознавство). ‒ Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. ‒ С. 400-404.
3. Володина М. Н. Когнитивно-информационная природа термина (на материале терминологии
средств массовой информации) / М. Н. Володина. ‒ М. : Изд-во Моск. гос. ун-та
им. М. В. Ломоносова, 2000. ‒ 128 с.
4. Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині
світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології): Монографія / В. Л. Іващенко. ‒
К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. ‒ 328 с.
5. Южакова О. І. Дослідження українських терміносистем і термінних номінацій у когнітивному
аспекті / О. І. Южакова // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми
української термінології». ‒ 2012. ‒ №733. ‒ С. 60‒66.
6. Щербін В. К. Українська концептологія і концептографія: погляд із Білорусі / В. К. Щербін //
Українська мова. ‒ 2008. ‒ №3. ‒ С. 26‒40.
7. Матвеева Н. П. Становление «концептографии»/«глоссографии» в зарубежном древнем мире и
в средневековье / Н. П. Матвеева // Наукові праці Чорноморського держ. ун-ту імені Петра
Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія : Філологія. Мовознавство. ‒ 2014. ‒
Вип. 209. ‒ С. 59‒63.
8. Матвеева Н. П. «Концептографические»/«глоссографические» словари в системе традиционной
и учебной лексикографии / Н. П. Матвеева // Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. ‒ 2013.
‒ Вип. 18. ‒ С. 35‒41.
Сірант Алла Миколаївна, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана
Огієнка, кандидат філологічних наук, асистент кафедри української мови (Кам’янець-Подільський,
Україна)
 A. M. Sirant
THE ACHIEVEMENTS OF MODERN COGNITIVE TERMINOLOGY
AND CONCEPTOGRAPHY
The article is an attempt of the systematic analysis linguists-terminologists' research-works, who are
dealing with a relatively new area of scientific knowledge ‒ cognitive terminology. This new branch of
science, formed as a result of new methodological approach to the study of language processes, is characterised
by wider horizons of researches. Moreover, the article presents the opinion, due to which, methodologies,
developed in the framework of cognitive terminology, can become basic strategies of the research development
in the lexicographic field.
Key words: cognitive terminology, terms, conceptography, interdisciplinary level.